Весло́ — знаряддя у вигляді лопаті на кінці довгої жердини, за допомогою якої переміщають човен, гребне судно (це називається веслуванням чи гребнею).
Назва Редагувати
Слово «весло» пов'язане за походженням з «везти» і виводиться з прасл. *veslo < *vez-slo < пра-і.є. *veǵhslom. Вважається спорідненим з лат. velum («вітрило»).
Відомі й інші позначення цього знаряддя: «гребка», «опачи́на», «бабайка» (велике, прикріплене до човна). Довге весло, закріплене на кормі і призначене для управління замість стерна, називалося «прави́ло», «кормило» (іноді просто кермове весло).
Історія Редагувати
Весло використовується з періоду раннього неоліту. Дерев'яні весла, разом з човноподібною керамікою, датовані 5000–4500 рр. до н. е., виявлені в Китаї на розкопках культури Хемуду в Юяо, провінція Чжецзян. У 1999 році в Японії, в префектурі Ісікава, із землі було видобуте весло довжиною 63,4 см, що датується 4000 р. до н. е.
Будова Редагувати
Весло кочетового типу складається з таких елементів:
- Ручка (вузький край держака) — те місце, за яке весляр тримається руками.
- Держак, держално, держало — потовщена частина весла від кочета до ручки, шестигранної, чотиригранної чи круглої форми. Виконує роль противаги, полегшуючи процес веслування. Повинен бути трохи легшим, ніж решта весла; це перевантаження називається водовагомість. Якщо водовагомість завелика, тобто забортна частина весла дуже важка, то в держак наливають свинець. Кінець держака може бути споряджений відпорним гаком. На розпашних веслах для академічного веслування і вельботів, на веслах для прогулянкових човнів, яликів, а також безкочетових веслах держаки відсутні. Для врівноважування кочетових весел без держака у веретені ближче до ручки можуть просвердлювати 3-4 гнізда, куди заливається свинець.
- Веретено — частина весла від лопаті до держака, завжди кругла, у вигляді жердини; те місце, де веретено переходить у держак, обшивається по великій частині шкірою для того, щоб дерево не перетиралося об кочет.
- Лопать — широкий край весла, завжди більш-менш плоский, на кінці оббитий смужкою міді або бляхи (оковкою); опускається при веслуванні (при правильному — 3/4 лопаті) у воду і служить точкою опори для весла. Лопаті можуть мати різну форму. Видовжені з плоскою робочою поверхнею і ребром жорсткості на тильному боці найбільш поширені. Увігнуті ложкоподібні краще захоплюють воду й уможливлюють веслувати швидше, але менш міцні. Лопаті спортивних весел може бути таких типів:
- «Тесак» (англ. cleaver, hatchet) — найбільш поширений і універсальний.
- «Ложка» (macon, spoon, tulip, shovel)
- «Стандартний» (square, standard)
Дерев'яні весла робляться переважно з ялини та ясену. Так само застосовуються металеві та пластмасові.
Класифікація Редагувати
За родом веслування Редагувати
Кочетові весла закріпляються рухомо на спеціальному гнізді, шарнірі, який називається кочетом. Лаву для весляра зовуть банкою.
- Для катерного веслування — з держаком чи без нього. Веслярі сидять по двоє на банці і кожний гребе одним веслом.
- Розпашні — з довгим веретеном без держака, застосовуються для розпашного веслування. Розпашні весла можуть мати до 6 метрів довжини. Веслярі сидять по одному на банці і кожний гребе одним веслом.
- Для парного веслування — обома веслами гребе один весляр. Такий тип веслування використовується на яликах, прогулянкових і гумових рибальських човнах.
На старовинних гребних суднах на кожному веслі сиділо по кілька веслярів. На грецьких і римських суднах (біремах, триремах, квадриремах, квінквіремах), веслярі сиділи в два-три ряди, один вищий від одного: весла верхнього ряду мали величезну довжину, тому на кожне весло призначалося до 6 веслярів.
На відміну від кочетових весел, дія яких передається човну через кочет, у безкочетових дія передається через точки опори весляра (банку, ножні упори).
- Дволопатеві — коли на лавці сидить один весляр і гребе одним веслом. Такі весла використовують на байдарках, каяках. Такі весла можуть бути і нерозбірними, і розбірними — з двох частин, сполучених з'єднувальною трубкою. Може мати як плоскі, так і ложкоподібні лопаті. На веретено надівають гумові чи мотузяні кілечка, які затримують стікання води до рук весляра.
- Однолопатеві — вживаються на каное, у рафтингу. У верхній частині весла коротка перекладка, яку весляр охоплює другою рукою.
За типом судна Редагувати
Весла отримують назву від роду шлюпки, для якої зроблені, наприклад:
- Баркасні — для баркасів
- Катерні — для гребних катерів
- Вельботні — для вельботів
- Шісткові — для шестимісних човнів
До весел належать гребки, короткі весла (здебільшого з круглими лопатями), які вживаються у вузьких каналах.
На кожній шлюпці весла отримують назву від місця та сторони, на якій гребуть цим веслом:
- Загрібне весло з правого (перше від корми на правій стороні),
- Загрібне весло з лівого (третє від корми на лівій стороні шлюпки).
Командні слова при веслуванні Редагувати
При веслуванні вживаються різні командні слова:
- Берег і весла — бути обережнішим з веслом (при проходженні біля берега, скель чи плавучих предметів).
- Весла — команда для початку чи відновлення веслування.
- Весла на держак — держати весла вертикально лопатями уверх (для віддання честі в урочистих випадках).
- Весла на укол — відштовхуватися ручками весел від ґрунту при знятті шлюпки з мілини.
- Весла під рангоут (на шлюпках з розпашними веслами Весла під планшир) — трошки втягнути весла держаками досередини, розташувавши їх горизонтально, подається для короткочасного відпочинку веслярів.
- Весла по борту — втягнути весла держаками досередини (при проходженні вузькостей).
- Гак (Крюк) — підготовча перед «Шабаш!» команда покласти весла і взяти відпорні гаки.
- Заносити весла — піднімати весла над поверхнею води і відводити їх вперед, збираючись зробити гребок.
- Легше гребти — гребти слабкіше.
- Навались — гребти сильніше.
- Сушити весла — припинити веслування.
- Таба́нити — веслувати в протилежний бік для руху кормою наперед, гальмування або повороту човна.
- Проводити весло — вести при кожному гребку частину лопаті (не більше 3/4) під водою у напрямку від носа до корму.
- Шабаш — команда прибрати весла.
Веслові судна Редагувати
- Унірема — античне судно з одним рядом весел
- Бірема — античне судно з двома рядами весел
- Трієра (трирема) — античне судно з трьома рядами весел
- Квадрирема — античне судно з трьома рядами весел, з двома веслярами на весло
- Квінквірема — античне судно з трьома рядами весел
- Гексера (сексера, сексирема) — античне судно з трьома рядами весел, з трьома веслярами на весло
- Галера
- Ял
- Гічка
Див. також Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Весло |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Безкочетові весла |
Примітки Редагувати
- Веслування // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Гребня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ Гребка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Бабайка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Правило // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Кормило // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Deng, Gang. (1997). Chinese Maritime Activities and Socioeconomic Development, c. 2100 B.C.-1900 A.D. Westport: Greenwood Press. ISBN 0-313-29212-4, p. 22.
- Miriam T. Stark (15 квітня 2008). Archaeology of Asia. John Wiley & Sons. с. 130. ISBN 978-1-4051-5303-4. Процитовано 5 жовтня 2012.
- The Japan Times. (February 10, 1999). Oldest oar unearthed from Ishikawa ruins. Retrieved on 2008-08-13.
- Вал дейдвудный — Ванна электрическая // Словник технічної термінології (загальний) / за редакцією І. Шелудька і Т. Садовського. — К. : Державне видавництво України, 1928.
- ↑ Весло — самый простой движитель
- Кочет // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Банка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Академічне веслування // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
- Весловий спорт
- Табанити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела Редагувати
- Л. Н. Иванов, И. И. Хомяков, Н. П. Вдовиченко, И. А. Загарин. Шлюпка. Устройство и управление. — 2-е, испр. и доп. — М. : Воениздат, 1976. (рос.)
Посилання Редагувати
- Весло[недоступне посилання з червня 2019] у Тлумачному словнику української мови онлайн