www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жердина Жерди на 1 розм жердь 2 ці вка 3 збірн жердя 4 тонкий довгий стовбур дерева очищений від сучків і гілок або штуч

Жердина

Жерди́на, розм. жердь, ці́вка, збірн. жердя — тонкий довгий стовбур дерева, очищений від сучків і гілок, або штучно виготовлений його аналог. Використовується при будівництві огорож, навісів, дахів, як основа для флагштока та ін. Молоді тонкі дерева, стовбури яких мають розміри жердин, називають жердняко́м.

Жердини для спуску чергової команди пожежників по тривозі у пожежній частині.
Гряди в хаті. Музей у Пирогові.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жердь (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жердя.

Крім того, розрізняють спортивні снаряди з жердиною, стрибки з жердиною, спуск по жердині (наприклад, по тривозі у пожежних частинах).

Види

Жердка над полом. Музей у Пирогові.
Стіг з остревою.
Кури на сідалах.
  • Багор — жердина з гаком.
  • Байловка — жердина для підіймання якоря на дуб.
  • Бендюга — кожна з чотирьох жердин, яку клали на віз (дві вздовж, дві поперек) для перевезення снопів.
  • Бовт — рибальське знаряддя у вигляді жердини з порожнистим потовщенням на кінці, яким заганяють рибу в сітку.
  • Вагови́й дрюк — жердина, що слугувала замість домкрата для підняття воза при змащуванні осей коломаззю.
  • Ви́рло — жердина для припрягання коня в кінному приводі.
  • Відвід — кожна з бокових жердин розвальней, що утворює поручні.
  • Війя́ — жердина, що з'єднує ярмо з возом.
  • Ві́ха — встромлена в землю жердина, якою вказують дорогу, позначають межі ділянки.
  • Ві́шало — жердина, закріплена на стовпах або підвішена на мотузках чи дротинах для сушіння чого-небудь.
  • Водомір (футшток) — рейка або жердина з поділками, якою вимірюють рівень води в морі, озері, річці.
  • Ворина, збірн. вір'я, вор'я — жердина для огорожі-вориння.
  • Вороти́ло, коловоро́т, коловорі́т, бендю́га, стріла, жердь, жердя (дві останні назви вживалися на Полтавщині) — товста жердина чи колода, прикріплена ззаду стовпового вітряка і призначена для його повертання крилами до вітру.
  • Глиця — поперечна з'єднувальна жердина.
  • Голобля — кожна з двох жердин, прикріплених кінцями до передньої частини воза, саней і т. ін., в які запрягають коня при голобельному запрягу.
  • Грузи́ло — жердина із залізною скобою, якою рибалки притримували кінці мережі біля дна при її витяганні.
  • Гря́да, гря́дка — жердина в хаті чи коморі, розташована під стелею від однієї стіни до іншої (зазвичай парна); на грядах розвішували одяг, сушили білизну, дрова, коноплі.
  • Дві́йло — жердина, що використовувалися для з'єднання ярм при запрягу кількох пар волів цугом.
  • Диби (ходулі) — дві довгі жердини з набитими на них приступками, на які стають і ходять, переставляючи жердини.
  • Дишель, дишло — товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней при дишельному запрягу.
  • Жердка (розм. «жердина») — вішалка у вигляді горизонтально прикріпленої або підвішеної перекладини. Традиційно розташовувалася вздовж задньої стіни хати над полом.
  • Жорость — поперечна жердина, колода, використовувана для скріплення колод плота.
  • Журавель чи звід — довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, також «журавлем» називається сам пристрій з такою жердиною.
  • Заворітниця — кожна з жердин у розлогах.
  • Кілок — жердина, загострена з одного кінця; паля, гострокіл.
  • Ключ — жердина, що з'єднує криничний журавель з відром.
  • Ключина — інша назва жердини, а також спеціальної парної жердини для притискання соломи на скирті або солом'яній покрівлі.
  • Конов'язь — жердина, до яких прив'язують коней на відкритому місці.
  • Коромисло — жердина для перенесення вантажів на плечі.
  • Крісло — поперечна жердина, закріплена на головах полозів для запобігання перевертанню саней.
  • Лата — елемент дахової обрешітки, довга жердина або дошка, яку кладуть упоперек кроков.
  • Легкоатлетична жердина — спортивний прилад для стрибків з жердиною.
  • Лі́гар, леґар — кожна з двох жердин, які підкладали під дров'яний стіс (сажень). Інше значення — кожна з тонких колод (накатин), з яких влаштовувався накат під дощатою підлогою.
  • Накатник, накіття, стілля — стовбури дерев товщиною від 11 до 17 см, уживані для влаштування перекриттів (накатів) у фортифікаційних спорудах.
  • Острева́ — закріплена вертикально на поверхні землі жердина з гілками (верхня частина стовбура дерева, переважно смереки), на яку складають сіно або снопи.
  • Перш (від фр. perche — «сідало») — довга дерев'яна або металева жердина, яку використовують в цирку під час виконання акробатичних номерів.
  • Півзи́на, пі́взен, пі́взень — жердина, якою притискували солому на стріхах і стогах.
  • Пілон — вертикальна жердина для стриптизу й пол-дансу.
  • Прави́ло — кермове весло, важіль стерна, а також важіль на лафеті гармати для спрямування ствола.
  • Присі́шок — жердина з розвилкою, на яку клали горизонтальну жердину (при побудові повітки).
  • Рак — прикріплений до жердини гачок, яким витягають воду з криниці.
  • Рамено — довга жердина, що слугує основою крила вітряка.
  • Розвора — жердина, якою подовжують віз.
  • Рубе́ль, також павуз — жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном, снопами й притягують за кінці вірьовкою так, щоб, придавивши, утримати вантаж.
  • Сі́дало, діал. подра, подря, підря — жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики
  • Слиж — поперечний брус у стелі з хмизу.
  • Соха — товста жердина, стовп, переважно з розсохою на кінці, що служить підпорою, підставкою до чого-небудь.
  • Сошка, сішка — жердина, переважно з розсохою для підпирання чого-небудь.
  • Тичина, тичка — жердина, зокрема, жердина для підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев, для розвішування рибальських сітей і т. ін., встромлена в землю жердина для вказання напрямку шляху, межі земельних ділянок, планування чого-небудь на місцевості.
  • Флагшток — вертикальна жердина для прапора.
  • Хохля — діалектна назва жердини з прив'язаним до неї канатом, якою тягнуть невід, пропускаючи її через ополонки під льодом.
  • Цівка — інша назва жердини.
  • Шпиль — загострена жердина, стержень на будівлі.
  • Штанда́ра, штанда́рина (від нім. Ständer) — жердина, яка використовується для розширювання воза при перевезенні снопів, сіна і т. ін.
  • Штиль (від нім. Stiel) — загострена жердина, переважно для носіння соломи, сіна.
  • Щогла — розмовне позначення жердини.
  • Ялинка — довга жердина із залізним наконечником, яку на Дніпрі використовували для відштовхування від дна при проведенні барок проти течії.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Жердина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Жердь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Цівка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Жердя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Жердняк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Байловка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  7. ↑ Бендюга // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. Ваговий // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. Воротило // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. Коловорот // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. Стріла // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Жердь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. Жердя I // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  14. Глиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  15. Грузило // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  16. Гряда // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  17. Грядка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  18. Двійло // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  19. Жердка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  20. Жердка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  21. Жорость // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  22. Розлоги // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  23. Крісло // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  24. Лігарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  25. Леґарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  26. Ю. Веремеев. . army.armor.kiev.ua. Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 3 травня 2018. 
  27. Русско-украинский словарь. — 2013.
  28. Острева // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  29. Острева // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  30. Півзина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  31. Півзен // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  32. Присішок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  33. Рубель // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  34. Сідало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  35. Подра // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  36. Подря // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  37. Підрі // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  38. Слиж // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  39. Штандара // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  40. Штандарина // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  41. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  42. Ялинка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zherdi na 1 rozm zherd 2 ci vka 3 zbirn zherdya 4 tonkij dovgij stovbur dereva ochishenij vid suchkiv i gilok abo shtuchno vigotovlenij jogo analog Vikoristovuyetsya pri budivnictvi ogorozh navisiv dahiv yak osnova dlya flagshtoka ta in Molodi tonki dereva stovburi yakih mayut rozmiri zherdin nazivayut zherdnyako m 5 Zherdini dlya spusku chergovoyi komandi pozhezhnikiv po trivozi u pozhezhnij chastini Gryadi v hati Muzej u Pirogovi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zherd znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zherdya Krim togo rozriznyayut sportivni snaryadi z zherdinoyu stribki z zherdinoyu spusk po zherdini napriklad po trivozi u pozhezhnih chastinah Vidi Redaguvati Zherdka nad polom Muzej u Pirogovi Stig z ostrevoyu Kuri na sidalah Bagor zherdina z gakom Bajlovka zherdina dlya pidijmannya yakorya na dub 6 Bendyuga kozhna z chotiroh zherdin yaku klali na viz dvi vzdovzh dvi poperek dlya perevezennya snopiv 7 Bovt ribalske znaryaddya u viglyadi zherdini z porozhnistim potovshennyam na kinci yakim zaganyayut ribu v sitku Vagovi j dryuk zherdina sho sluguvala zamist domkrata dlya pidnyattya voza pri zmashuvanni osej kolomazzyu 8 Vi rlo zherdina dlya pripryagannya konya v kinnomu privodi Vidvid kozhna z bokovih zherdin rozvalnej sho utvoryuye poruchni Vijya zherdina sho z yednuye yarmo z vozom Vi ha vstromlena v zemlyu zherdina yakoyu vkazuyut dorogu poznachayut mezhi dilyanki Vi shalo zherdina zakriplena na stovpah abo pidvishena na motuzkah chi drotinah dlya sushinnya chogo nebud Vodomir futshtok rejka abo zherdina z podilkami yakoyu vimiryuyut riven vodi v mori ozeri richci Vorina zbirn vir ya vor ya zherdina dlya ogorozhi vorinnya Voroti lo kolovoro t kolovori t bendyu ga strila zherd zherdya dvi ostanni nazvi vzhivalisya na Poltavshini tovsta zherdina chi koloda prikriplena zzadu stovpovogo vitryaka i priznachena dlya jogo povertannya krilami do vitru 9 10 7 11 12 13 Glicya poperechna z yednuvalna zherdina 14 Goloblya kozhna z dvoh zherdin prikriplenih kincyami do perednoyi chastini voza sanej i t in v yaki zapryagayut konya pri golobelnomu zapryagu Gruzi lo zherdina iz zaliznoyu skoboyu yakoyu ribalki pritrimuvali kinci merezhi bilya dna pri yiyi vityaganni 15 Grya da grya dka zherdina v hati chi komori roztashovana pid steleyu vid odniyeyi stini do inshoyi zazvichaj parna na gryadah rozvishuvali odyag sushili biliznu drova konopli 16 17 Dvi jlo zherdina sho vikoristovuvalisya dlya z yednannya yarm pri zapryagu kilkoh par voliv cugom 18 Dibi hoduli dvi dovgi zherdini z nabitimi na nih pristupkami na yaki stayut i hodyat perestavlyayuchi zherdini Dishel dishlo tovsta zherdina prikriplena do perednoyi chastini voza abo sanej sho vikoristovuyetsya dlya zapryagannya konej pri dishelnomu zapryagu Zherdka rozm zherdina 1 vishalka u viglyadi gorizontalno prikriplenoyi abo pidvishenoyi perekladini 19 Tradicijno roztashovuvalasya vzdovzh zadnoyi stini hati nad polom 20 Zhorost poperechna zherdina koloda vikoristovuvana dlya skriplennya kolod plota 21 Zhuravel chi zvid dovga zherdina priladnana bilya kolodyazya yak vazhil dlya vityaguvannya vodi takozh zhuravlem nazivayetsya sam pristrij z takoyu zherdinoyu Zavoritnicya kozhna z zherdin u rozlogah 22 Kilok zherdina zagostrena z odnogo kincya palya gostrokil Klyuch zherdina sho z yednuye krinichnij zhuravel z vidrom Klyuchina insha nazva zherdini a takozh specialnoyi parnoyi zherdini dlya pritiskannya solomi na skirti abo solom yanij pokrivli Konov yaz zherdina do yakih priv yazuyut konej na vidkritomu misci Koromislo zherdina dlya perenesennya vantazhiv na plechi Krislo poperechna zherdina zakriplena na golovah poloziv dlya zapobigannya perevertannyu sanej 23 Lata element dahovoyi obreshitki dovga zherdina abo doshka yaku kladut upoperek krokov Legkoatletichna zherdina sportivnij prilad dlya stribkiv z zherdinoyu Li gar legar kozhna z dvoh zherdin yaki pidkladali pid drov yanij stis sazhen Inshe znachennya kozhna z tonkih kolod nakatin z yakih vlashtovuvavsya nakat pid doshatoyu pidlogoyu 24 25 Nakatnik nakittya stillya stovburi derev tovshinoyu vid 11 do 17 sm uzhivani dlya vlashtuvannya perekrittiv nakativ u fortifikacijnih sporudah 26 27 Ostreva zakriplena vertikalno na poverhni zemli zherdina z gilkami verhnya chastina stovbura dereva perevazhno smereki na yaku skladayut sino abo snopi 28 29 Persh vid fr perche sidalo dovga derev yana abo metaleva zherdina yaku vikoristovuyut v cirku pid chas vikonannya akrobatichnih nomeriv Pivzi na pi vzen pi vzen zherdina yakoyu pritiskuvali solomu na strihah i stogah 30 31 Pilon vertikalna zherdina dlya striptizu j pol dansu Pravi lo kermove veslo vazhil sterna a takozh vazhil na lafeti garmati dlya spryamuvannya stvola Prisi shok zherdina z rozvilkoyu na yaku klali gorizontalnu zherdinu pri pobudovi povitki 32 Rak prikriplenij do zherdini gachok yakim vityagayut vodu z krinici Rameno dovga zherdina sho sluguye osnovoyu krila vitryaka Rozvora zherdina yakoyu podovzhuyut viz Rube l takozh pavuz zherdina yaku kladut zverhu na viz iz sinom snopami j prityaguyut za kinci virovkoyu tak shob pridavivshi utrimati vantazh 33 Si dalo dial podra podrya pidrya zherdina u ptashniku chi v klitci na yaku sidayut na nich kuri abo indiki 34 35 36 37 Slizh poperechnij brus u steli z hmizu 38 Soha tovsta zherdina stovp perevazhno z rozsohoyu na kinci sho sluzhit pidporoyu pidstavkoyu do chogo nebud Soshka sishka zherdina perevazhno z rozsohoyu dlya pidpirannya chogo nebud Tichina tichka zherdina zokrema zherdina dlya pidtrimuvannya vitkih roslin pidpirannya gilok plodovih derev dlya rozvishuvannya ribalskih sitej i t in vstromlena v zemlyu zherdina dlya vkazannya napryamku shlyahu mezhi zemelnih dilyanok planuvannya chogo nebud na miscevosti Flagshtok vertikalna zherdina dlya prapora Hohlya dialektna nazva zherdini z priv yazanim do neyi kanatom yakoyu tyagnut nevid propuskayuchi yiyi cherez opolonki pid lodom Civka insha nazva zherdini Shpil zagostrena zherdina sterzhen na budivli Shtanda ra shtanda rina vid nim Stander zherdina yaka vikoristovuyetsya dlya rozshiryuvannya voza pri perevezenni snopiv sina i t in 39 40 41 Shtil vid nim Stiel zagostrena zherdina perevazhno dlya nosinnya solomi sina Shogla rozmovne poznachennya zherdini Yalinka dovga zherdina iz zaliznim nakonechnikom yaku na Dnipri vikoristovuvali dlya vidshtovhuvannya vid dna pri provedenni barok proti techiyi 42 Div takozh RedaguvatiZherdinna mina Palicya Stribki z zherdinoyu Tanec na zherdini FutshtokPrimitki Redaguvati a b Zherdina Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zherd Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Civka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zherdya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zherdnyak Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Bajlovka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 a b Bendyuga Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Vagovij Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Vorotilo Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kolovorot Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Strila Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Zherd Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Zherdya I Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Glicya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Gruzilo Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Gryada Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Gryadka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Dvijlo Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Zherdka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zherdka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Zhorost Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Rozlogi Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Krislo Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Ligar Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Legar Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Yu Veremeev Polevye fortsooruzheniya Russkoj Armii v konce XIX veka army armor kiev ua Arhiv originalu za 7 travnya 2018 Procitovano 3 travnya 2018 Russko ukrainskij slovar 2013 Ostreva Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ostreva Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Pivzina Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Pivzen Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Prisishok Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Rubel Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Sidalo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Podra Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Podrya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pidri Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Slizh Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Shtandara Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Shtandarina Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Yalinka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zherdina amp oldid 37258631