www.wikidata.uk-ua.nina.az

Багор Баго р 1 прасл bagrъ від пра і є bhāgh гнути згинати 2 також гак 3 заст очепа 4 гак очепа 5 інструмент довгий дере

Багор

Баго́р (прасл. *bagrъ від пра-і.є. *bhāgh- — «гнути, згинати»), також гак, заст. очепа, гак-очепа — інструмент, довгий дерев'яний або металевий держак з металевим вістрям і загнутим назад гаком.

Багор
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гак (значення).

Застосування Редагувати

Уживається у судноплавстві, сплавлянні лісу, як засіб пожежогасіння.

Наконечник багра
Багор та трап

Різновиди багрів Редагувати

  • Багор лісосплавника — багор з металевим вістрям та гаком, уживаний у лісосплаві. Особливо широко використовувався при молевому сплаві.
  • Відпорний гак — різновид багра, уживаний у судноплавстві. Слугує для підтягання і відштовхування шлюпок. Відрізняється закругленими (часто кульоподібними) наконечником і гаком.
  • Авіаційний багор («мартишка») — багор, який слуговав для прокручення авіаційних гвинтів. Складався з держака з гумовою петлею на кінці.
  • Рибальський багорок — рибальський прилад у вигляді стрижня, загнутого на кінці гачком. Слугує для підхоплення риби під час ловлі.
  • Пожежний багор — засіб пожежогасіння, довгий держак з кільцем на одному кінці та з гаком і вістрям на другому. Призначається для розбирання палаючих конструкцій. Пожежні багри робляться повністю з металу. Для комплектування пожежних щитів застосовуються багри з древками 1,5 — 2 м, для компактності їх іноді роблять розбірними, складеними з 2 — 3 згвинтних частин. Поряд з ними, пожежними командами уживаються багри з довшими древками.
  • Бойовий багор — різновид холодної зброї, спис з гаком для стягання вершників з коня.

Багрення Редагувати

У минолому в Росії багри використовувалися для ловлі риби (так званого «ба́грення»). Деякі етнографи відзначають, що цей спосіб був характерним для жителів берегів річки Урал. Коли риба починала впадати в зимову сплячку, рибальські артілі у великій кількості вставляли багри в лунки в місцях скупчення великої риби (утворюючи цілий «ліс» з ратищ). Коли риба настромлялася на гаки, рибалки витягали її.

«Энциклопедический лексикон» 1835 року описує традицію підлідного лову осетра, що існувала в уральських козаків. Сезон починався після Різдва, у день багрення козаки розбивали лід у місцях скупчення сонних осетрів і витягали стривожену рибу баграми. Успішний ловець міг спіймати до 50 риб. Іноді попадалася і білуга, її витягали кілька людей разом. Брати участь у багренні осетрів могли тільки ті козаки, що перебували на дійсній військовій службі.

Багор у геральдиці Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Багор // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  3. Гак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Очепа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 3. — С. 81.
  5. багор // Російсько-український словник для військовиків / А. Бурячок [та ін.]; відп. ред. Д. Гринчишин. — Київ: Варта, 1995. — С. 32. — 384 с. — ISBN 5-7707-7108-9.
  6. Николай Мидюшко. . Архів оригіналу за 10 лютого 2009. Процитовано 24 ноября 2008. 
  7. Багрение рыбы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  8. . Энциклопедический лексикон. vol. 4. СПб. 1835. с. 65. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 4 травня 2019.  (рос.)

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bago r 1 prasl bagr vid pra i ye bhagh gnuti zginati 2 takozh gak 3 zast ochepa 4 gak ochepa 5 instrument dovgij derev yanij abo metalevij derzhak z metalevim vistryam i zagnutim nazad gakom BagorU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gak znachennya Zmist 1 Zastosuvannya 2 Riznovidi bagriv 3 Bagrennya 4 Bagor u geraldici 5 Div takozh 6 Primitki 7 DzherelaZastosuvannya RedaguvatiUzhivayetsya u sudnoplavstvi splavlyanni lisu yak zasib pozhezhogasinnya nbsp Nakonechnik bagra nbsp Bagor ta trapRiznovidi bagriv RedaguvatiBagor lisosplavnika bagor z metalevim vistryam ta gakom uzhivanij u lisosplavi Osoblivo shiroko vikoristovuvavsya pri molevomu splavi Vidpornij gak riznovid bagra uzhivanij u sudnoplavstvi Sluguye dlya pidtyagannya i vidshtovhuvannya shlyupok Vidriznyayetsya zakruglenimi chasto kulopodibnimi nakonechnikom i gakom Aviacijnij bagor martishka bagor yakij slugovav dlya prokruchennya aviacijnih gvintiv Skladavsya z derzhaka z gumovoyu petleyu na kinci 6 Ribalskij bagorok ribalskij prilad u viglyadi strizhnya zagnutogo na kinci gachkom Sluguye dlya pidhoplennya ribi pid chas lovli Pozhezhnij bagor zasib pozhezhogasinnya dovgij derzhak z kilcem na odnomu kinci ta z gakom i vistryam na drugomu Priznachayetsya dlya rozbirannya palayuchih konstrukcij Pozhezhni bagri roblyatsya povnistyu z metalu Dlya komplektuvannya pozhezhnih shitiv zastosovuyutsya bagri z drevkami 1 5 2 m dlya kompaktnosti yih inodi roblyat rozbirnimi skladenimi z 2 3 zgvintnih chastin Poryad z nimi pozhezhnimi komandami uzhivayutsya bagri z dovshimi drevkami Bojovij bagor riznovid holodnoyi zbroyi spis z gakom dlya styagannya vershnikiv z konya Bagrennya RedaguvatiU minolomu v Rosiyi bagri vikoristovuvalisya dlya lovli ribi tak zvanogo ba grennya Deyaki etnografi vidznachayut sho cej sposib buv harakternim dlya zhiteliv beregiv richki Ural Koli riba pochinala vpadati v zimovu splyachku ribalski artili u velikij kilkosti vstavlyali bagri v lunki v miscyah skupchennya velikoyi ribi utvoryuyuchi cilij lis z ratish Koli riba nastromlyalasya na gaki ribalki vityagali yiyi 7 Enciklopedicheskij leksikon 1835 roku opisuye tradiciyu pidlidnogo lovu osetra sho isnuvala v uralskih kozakiv Sezon pochinavsya pislya Rizdva u den bagrennya kozaki rozbivali lid u miscyah skupchennya sonnih osetriv i vityagali strivozhenu ribu bagrami Uspishnij lovec mig spijmati do 50 rib Inodi popadalasya i biluga yiyi vityagali kilka lyudej razom Brati uchast u bagrenni osetriv mogli tilki ti kozaki sho perebuvali na dijsnij vijskovij sluzhbi 8 Bagor u geraldici Redaguvati nbsp Fet nbsp Kryun z mitroyu i patericeyu nbsp Marktrodah nbsp Nurre Lann nbsp Orpund z veslom nbsp Palfau z sokiroyu nbsp Shvebish Gall z kuzhboyu dlya solevarinnya nbsp Zinningen nbsp FillingendorfDiv takozh RedaguvatiVidpornij gak Kantuvalnij gak Sapina instrument Vantazhnij gak Ruchnij gakPrimitki Redaguvati Bagor Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Gak Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ochepa Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 T 3 S 81 bagor Rosijsko ukrayinskij slovnik dlya vijskovikiv A Buryachok ta in vidp red D Grinchishin Kiyiv Varta 1995 S 32 384 s ISBN 5 7707 7108 9 Nikolaj Midyushko Negadannaya vstrecha Arhiv originalu za 10 lyutogo 2009 Procitovano 24 noyabrya 2008 Bagrenie ryby Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Bagrene Enciklopedicheskij leksikon vol 4 SPb 1835 s 65 Arhiv originalu za 30 veresnya 2021 Procitovano 4 travnya 2019 ros Dzherela RedaguvatiBagor Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya M O Volfa 1880 1882 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bagor amp oldid 38251971