Па́лиця, па́лка, пати́к, рідко пати́ка — відділена від дерева й очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, а також подібний предмет з якого-небудь матеріалу, що вживається для різних цілей.
Велика товста палиця називається ще дрюком чи ломакою.
Види палиць Редагувати
Для опори при ходьбі Редагувати
- Ґирли́ґа, ґерли́ґа — посох, ціпок, часто загнутий на кінці, що використовується пастухами й стариками
- Ліска — діалектна назва ціпка з ліщини
- Кові́нька, карлючка, діал. клюка — палиця з загнутим кінцем.
- Ко́стур — груба палиця, часто з загнутим верхнім кінцем для опори при ходьбі, також інша назва милиці
- Милиця — висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні особи з обмеженими можливостями
- Офіцерська тростина — аксесуар, вживаний військовослужбовцями в деяких арміях
- Посох — довга палиця, яку звичайно використовують для опори при ходьбі
- Патериця — довга палиця, жезл архієреїв і настоятелів монастирів
- Тростина — спеціально оброблена тонка довга палиця
- Ціпок — палиця для опори при ходьбі, іноді оздоблена
Спорт Редагувати
- Альпеншток — довга палиця з загостреним залізним наконечником, якою користуються при сходженні на високі гори, льодовики
- Бита — товста палиця, призначена для відбивання м'яча в деяких іграх, таких як гилка, бейсбол, софтбол, крикет, раундерз та ін.
- Гімнастична палиця — снаряд для гімнастичних вправ у вигляді палиці довжиною близько 1 м
- Кий — палиця для гри в більярд
- Ключка — палиця із загнутим кінцем для гри в хокей, гольф та ін.
- Лижні палиці
- Легкоатлетична жердина — снаряд для стрибків з жердиною
- Трекінгові палиці — складані палиці, використовувані в спортивному гірському туризмі і альпінізмі.
Зброя Редагувати
- Бо — дерев'яна жердина, що використовується в японських бойових мистецтвах
- Бумеранг — кидальна зброя у вигляді зігнутої палиці, яка сама повертається до того, хто її кинув
- Гумова палиця — короткий товстий гумовий кийок, що служить зброєю для поліцейських
- Дзьо — пряма, гладка дерев'яна жердина, що використовується в японських бойових мистецтвах
- Довбня, довбешка — велика дерев'яна палиця з потовщенням на кінці
- Квартерстаф — старовинна англійська холодна зброя у вигляді короткої жердини
- Нунчаку — зброя у вигляді двох палиць, з'єднаних ланцюжком, мотузком чи ремінцем
- Палиця, кий — важкий дрючок з потовщенням на кінці, що в старовину використовувався як зброя
- Ратище — держак списа чи іншої подібної колючої зброї
- Ру́дис (лат. rudis) — дерев'яний меч, що використовувався для тренувань у Стародавньому Римі, був також відзнакою звільненого гладіатора-рудіарія
- Списокидалка — палиця для метання списів, дротиків
- Тонфа — зброя окінавського походження, що має вигляд палиці з боковою перпендикулярною ручкою
- Ханбо — коротка дерев'яна жердина, що використовується в японських бойових мистецтвах
Військове приладдя Редагувати
- Банник — довгий держак із щіткою, що використовувався для чищення стволів гармат після пострілу
- Забивач — довга палиця з дерев'яним циліндром, що використовувалась для заряджання гармат
- Шомпол — стержень для чистки й змащування каналу ствола в ручній вогнепальній зброї або забивання набоїв у рушниці, пістолеті, що заряджаються з дула
Інструмент Редагувати
- Багор — довга жердина з гаком на кінці.
- Байловка — жердина для підіймання якоря на дуб.
- Батале́в, батале́й — карпатська назва колотівки для збивання масла.
- Брай — інструмент у вигляді дерев'яної палиці, циліндричної з одного і чотиригранної з другого кінця, яким б'ють бринзу при її приготуванні.
- Важа́к — паличка, на яку намотують і зав'язують петлі під час плетіння сітей.
- Веретено — паличка для намотування пряжі, а також стрижень-вісь у конструкції деяких механізмів.
- Вісьтак — палиця, яку чинбарі використовували для вивертання шкір.
- Глиця — велика дерев'яна голка, на яку нанизують листя капусти, тютюну і т. ін.; а також дерев'яна голка, якою плетуть сіті, килими; лінійка, що розділяє верхню і нижню основи килима під час ткання.
- Глицар — палиця для мішання вапна в творилі, глицарні.
- Держак — палиця, що слугує для тримання якогось предмета, знаряддя.
- Жига́ло — залізний стрижень для пропалювання дірок в дереві, для випікання чого-небудь.
- Заноза — дерев'яна або металева палиця, яку вставляють у край ярма.
- І́стик — паличка з залізним наконечником для очищання лемеша або чересла в плузі від прилиплої землі
- Качалка — кругла, гладко витесана палиця для розкочування білизни, тіста, вигладжування, вирівнювання одягу
- Коклюшка — паличка для плетіння мережива
- Колоті́вка, розм. збивалка — палиця з виступами, сучками, призначена для колотіння, збивання (наприклад, для ручного збивання масла в масничці)
- Кужівка — паличка (іноді з розвилиною) для прикріплення кужелі, частина прядки
- Лом — металева палиця
- Муштабель — допоміжний інструмент художника, що слугує для упору руці при створенні картини
- Набивач — діалектна назва палиці, якою в млинах набивають борошно в мішки
- О́жог, о́жуг — палиця, якою перемішують жар, паливо, прототип коцюби
- Палиця-копачка, копач — знаряддя для збиральництва та примітивного рільництва
- Писа́к — металевий інструмент для розписування дерев'яних і керамічних виробів у вигляді негострого цвяха, закріпленого в дерев'яній ручці.
- Стека — дерев'яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори при ліпленні
- Тіпалка — палиця для ручного тіпання
- Товкач — товста палиця для подрібнення, розтирання
- Юро́к — трубочка, зроблена з стовбура бузини або іншого дерева, що використовується при змотуванні ниток у клубок.
Частини машин і механізмів Редагувати
- Барок — валок для кріплення посторонків у кінній запряжці.
- Важіль — найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори; деталь машини у вигляді стрижня з ручкою для регулювання чого-небудь.
- Вимбовка — важіль для обертання кабестана.
- Гандшпиг (гандшпуг) — важіль для повертання хобота гармати.
- Гандшпуг — дерев'яний чи металевий важіль для пересування вантажів на судні.
- Глиця — кожна з коротких поперечин на крилах вітряка.
- Колдершток — вертикальний важіль для повертання румпеля, що служив замість штурвала на старовинних суднах.
- Прави́ло — важіль для повертання хобота гармати, довгий гандшпиг.
- Румпель — горизонтальний важіль для перекладання стерна.
- Стрижень, стержень — предмет видовженої форми, який є переважно осьовою або опорною частиною чого-небудь.
- Шворінь — металевий або дерев'яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі, локомотиві.
- Штир — металевий стрижень.
- Шток (від нім. Stock — «палиця») — металевий циліндричний стрижень, елемент деяких машин і механізмів.
Начиння Редагувати
- Кулеші́р — паличка для розмішування кулеші
- Палички для їжі — столове приладдя традиційних далекосхідних кухонь
- Палички для морозива
- Роже́н — металевий чи дерев'яний прут, на який настромлюють м'ясо для жарення. Інше значення — довга палиця з загостреним кінцем
- Свізл-стик (англ. swizzle stick) — дерев'яна чи пластикова паличка для розмішування коктейлів, кави
Жезли Редагувати
- Вас — давньогипетський скіпетр
- Ві́тис (лат. vitis, буквально — «лоза») — жезл римських центуріонів
- Жезл
- Кадукей — жезл глашатаїв у Стародавніх Греції і Римі
- Літуус — жезл давньоримських жерців
- Скіпетр
- Тамбуршток — жезл тамбурмажора
- Хакхара — буддійський жезл з кільцями, вживаний під час молитви
Інше Редагувати
- Анкус, анкуша — палиця з гаком погонича слонів
- Більбоке — іграшка у вигляді палички з прив'язаною кулькою
- Барабанні палички
- Бук — діалектна назва ціпка, палиці, кия
- Ву́длище, вуди́лище, вуди́ло — складова вудки, довгий прут, до якого кріплять волосінь
- Джоґа́н, джига́ло — палиця із загостреним кінцем, що використовувалася для ковзання на кістяних ковзанах («нартах»)
- Диригентська паличка — спеціальна паличка, за допомогою якої диригент керує колективом музикантів
- Дре́вко — дерев'яна палиця, до якої прикріплюється полотнище прапора, на яку настромлюється вістря списа і т. ін.; держак
- Дубець — відламана гілка без листя, прут
- Дубина — товста важка дубова палиця
- Жердина — довга тонка палиця
- Живе́ць — діалектна назва ремінця з дерев'яною паличкою на кінці, що прикріплюється до невода
- Зубочистка — паличка для чищення зубів після їжі
- Каця — довга палиця з гачком, призначена для ловлі овець в отарі (якщо їх не вдавалося спіймати ґирлиґою)
- Кіл, кілок, збільш. коля́ка, діал. па́кіл — груба палиця (іноді — жердина), загострена з одного кінця
- Клюк — загнутий під прямим кутом дерев'яний кілок чи дерев'яний цвях, що використовувався для закріплення жердин, замикання воріт тощо.
- Ключка — палиця із дерев'яним або металевим гаком для діставання, витягування чогось; металевий прут із загнутим кінцем для перемішування
- Кляч — вертикальня палиця на кінці рибальської мережі (гонишної сітки, невода, бредня)
- Коромисло — вигнута палиця з зарубками або гачками на кінцях, призначена для перенесення вантажів на плечі
- Ле́щата — застаріла назва розщепленої на кінці палиці
- Лозина, лоза — вербовий прут
- Мандре́н (фр. mandrin) — металевий стрижень для закриття порожнини трубчастого інструмента (напр. троакара, голки шприца)
- Корчомаха — груба, крива або сучкувата палиця
- Палиця для селфі
- Паля — загострений з обох кінців кілок, який вбивають, вкопують у землю як опору для чого-небудь або як елемент огорожі-частоколу
- Підтиральна паличка (кит. 厕筹, яп. 籌木) — паличка, що вживається в далекосхідних країнах замість туалетного паперу
- Прикіл, заст. прикол, приколень, прикорень — вбитий у землю кіл (для прив'язування коней, човнів тощо)
- Прого́нич — залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт
- Про́тичка — розмовна назва металевого стрижня для прочищання люльки
- Прут — довга тонка гнучка паличка, а також довгий тонкий металевий стрижень
- Пуп (грец. ὀμφαλός; лат. umbilicus) — паличка для намотування сувою
- Рогач, рогуля, рогулька — палиця з розвилкою на кінці
- Свид — добре висушена палиця до 1 сажня завдовжки
- Сно́за — паличка у вулику для підтримування стільників чи кожна з чотирьох жердок, що утворюють основу плетеного бовдура
- Стек — тонка палиця з ремінною петлею на кінці, що служить хлистом при верховій їзді
- Стиль або писало — загострена паличка для письма на навощених дощечках, корі
- Спичка (шпичка, шпичак) — загострена паличка
- Стрекало — загострена палиця для поганяння тварин
- Стрихулець — паличка для вирівнювання зерна в мірці
- Тичка, тичина — довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев, для розвішування рибальських сітей і т. ін., віха, взагалі довга палиця, жердина, що використовується з різною метою
- Тростина для покарань — знаряддя для покарання, яке виготовляється з ротангу
- Указка — довга паличка, якою що-небудь показують, указують
- Фалака — палиця для тілесних покарань, традиційна на Близькому Сході і в Північній Африці.
- Феру́ла (від лат. ferula) — лінійка або палиця, якою в давнину карали учня за провину
- Флагшток — вертикальна жердина для прапора
- Хоре́й — довга палиця, якою керують запряженими оленями або собаками
- Цурка — паличка, відтинок стовбура дерева, уживана для різних потреб.
- Цурпа́лок, цурпа́лка, цурупа́лок — уламок, обрубок чи обрізок палиці, прута
- Чарівна паличка
- Шпіцрутен — довга гнучка палиця або прут, що застосовувались при тілесному покаранні
- Штих — діалектна назва палиці з гострим кінцем
Інше Редагувати
Див. також Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палиця |
- Кан де комба
- Батон де комба
- Колода
- Рангоут
- Палички (значення)
- Ґирлиґа і ціп
Примітки Редагувати
- Палиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Палка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Патик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Патика // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Дрюк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Ломака // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Ґирлиґа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Ліска // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Ковінька // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Карлючка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Клюка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Байловка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Баталей // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Брай // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Важак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Вісьтак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Глиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Глицарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Жигало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Заноза // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Істик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Колотівка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Збивалка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Набивач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Ожог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Копач // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Писак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Стека // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Кулешір // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Рожен // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Бук // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Джоґан // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Джигало // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Дубець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Живець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Каця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Клюк II // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Ключка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Кляч // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Лещата // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Лозина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Лоза // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Прикол // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Приколень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Прикорень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Прогонич // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Протичка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Рогач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Рогуля // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Рогулька // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Свид // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Сноза // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Стек // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Спичка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Шпичка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Шпичак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Стрихулець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Хорей // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Штих // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела Редагувати
- Онацький Є. Українська мала енциклопедія: у 4 т. Т. 1. : А—І / Євген Онацький ; упоряд., наук. ред., передм. С. Білокінь. — Київ : Університетське видавництво «Пульсари», 2016. — 576 с. — Накл. 1000 прим. — ISBN 978-617-615-060-2, ISBN 978-617-615-061-1 (том 1).