www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сани У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Са ни прасл sani двоїна від sanь полоз поширений тип

Сани

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сани (значення).

Са́ни (прасл. *sani, двоїна від *sanь — «полоз») — поширений тип возів без коліс, які зазвичай мають полози. Сани возять коні, олені, мули, бики й собаки.

Сани візника в Юзівці, бл. 1914 р.
Сани
Російські сани з укривалом. Початок XX ст., Вологодська область
Дитячі санчата (XIX ст.). З експозиції історико-культурного комплексу «Замок Радомисль»
Карета-сани російського імператора Олександра II
Сани запряжені кіньми, Вінницька область, 2012 р. Видно кінці опленів на копилах, загнуті кінці полозів з прикріпленими до них посторонками, дишло
Тракторна волокуша
Ґринджоли
Фінські сани

Історія Редагувати

Сани були найдавнішим возом, що розвинувся з первісної волокуші і вживався не тільки в країнах північних, а й у південних, наприклад, в Давньому Єгипті. Багато народів, які вже знали про колісний віз, за звичаєм користувалися саньми в похоронному обряді (Стародавній Єгипет, Давня Русь та ін.). У «Повісті временних літ» так описується похорон Ізяслава Ярославича: Вземше же тѣло его, привезоша в лодьи, и поставиша противу Городчю, и изидоша противу ему всь городъ Киевъ, и възложиша на санѣ, повезоша ̀и с пѣсньми попове и черноризци, и понесоша въ градъ.

Давньою є і традиція використовувати сани у гірничій справі. Георга Агріколи пише в праці De Re Metallica (1556 р.) про використання санного транспорту в гірництві часів пізнього Середньовіччя:

У Каринтії в зимовий час руду вантажать в шкіряні мішки і укладають по два-три мішки на невеликі санчата, які спереду робляться вище, а ззаду нижче. На мішки сідає сміливий їздець і не без небезпеки для життя направляє санки з гори в долину за допомогою жердини, яку тримає в руках. Впираючись жердиною, він гальмує санчата, якщо вони рухаються з дуже великою швидкістю; або ж він повертає санчата на правильний шлях, якщо вони ухилилися.

У допетровській Московщині внаслідок незадовільності доріг і вулиць, а також порівняну дешевизну саней вони були найпоширенішими навіть у літній час. У болотистих і лісистих місцях Архангельської, Вологодської, Олонецької та Костромської губерній сани вживалися влітку до початку XX століття.

На Русі їзда на санях вважалася почеснішою, ніж на колесах, від чого сани вживалися при всіх урочистих випадках, особливо вищими духовними особами, які віддавали їм перевагу і влітку до кінця XVII століття.

Старовинні сани мали вигляд човна з краями, загнутими спереду і ззаду, або довгого ящика, що звужується спереду, в якому можна було лежати. У них здебільшого запрягали одного коня, верхи на якому сидів погонич.

На Московщині у знатних бояр і особливо у великих князів і царів сани відрізнялися багатим оздобленням; царські сани часто коштували 200—300 рублів. Їздили в них звичайно по одній, рідко по дві людини, але при виїздах, наприклад, в сани московського царя Олексія Михайловича стоячи містилося два боярини на зап'ятках і два стольники біля царських ніг, на прилаштованих уступах, або «полицях». Сани з кузовом у вигляді карети називалися у великоросійських землях «візками» (рос. возки) аж до XIX—XX століття.

Жіночі сани, однакові за формою з чоловічими, були трохи ширші й оснащувалися по сторонах жердинами, на які навішувалося сукно; таким чином сани закривалися і зверху, і з боків.

Особливе значення в сенсі обрядовості надавали саням при одруженні і при похоронах. У першому випадку для нареченої пропонували нарядні сани, вкриті атласом, оксамитом, багатими килимами, причому відповідно прикрашалася і упряж. Наречена їхала до церкви зі свахами, тримали над нею соболів, а з церкви — з женихом.

Першу літописну звістку про використання саней при похованні в Київській державі знаходимо в описі похорону Володимира Святославича; тіло небіжчика не тільки везли до церкви на санях, а й ставили в ній теж на сани. Іноді сани служили носилками для труни вдови чи матері покійного.

За дослідженням професора Д. М. Анучина, сани використовувалися при похороні не тільки у всіх слов'янських народів, але й у фінів, і в Західній Європі, і навіть у Єгипті (де мумії вивозили на санях, у вертикальному положенні).

Сьогодення Редагувати

Сьогодні санки — зимовий транспортний засіб у ряді регіонів, де зима триває довго, а також улюблений засіб для розваг дітей у зимовий час. Крім того, сани — основа санного спорту.

Будова Редагувати

Сани складаються з двох (як правило) полозів (діал. корс), передні кінці яких вигнуті догори. Первісно полози робили з природно вигнутих дерев'яних елементів (викривлених стовбурів, кокор, гілок з відростками), надалі поширилися полози, вигнуті з прямих брусів у спеціальному верстаті з двох вбитих в землю паль («бгальні»). У верхній частині полозів закріплені копили́ — короткі стійки, на яких лежать опле́ні (діалектна назва — насади, розм. розвальні) — поперечні бруси, що з'єднують полози. Більш архаїчним є з'єднання копилів в'язами чи в'язка́ми — прутами із загнутими в каблучку кінцями. Може застосовуватися й інша конструкція: на копили кріпляться поздовжні бруси (на́моржні), з'єднані поперечинами (теж йменуються в'язками). Зверху на оплені чи в'язки встановлюється кузов саней (традиційні українські назви — ящик, короб, васа́г). Передні загнуті кінці полозів (голови) з'єднували з передніми копилами перемичками (стяголями), а стяголі сполучували поперечною дощечкою (поперечкою). Голови також могли з'єднувати поперечним брусом — попереднем, який укріпляв їх. У разі використовування волового запрягу до копилів кріпилося своїми розвилками війя, у разі голобельного — кінці голобель, у разі дишельного — дишель приєднували до середини попередня. Щоб вузькі сани не переверталися, їх споряджали боковими крилами — билами, для цієї мети слугувала і поперечна жердина на головах полозів — крісло. Для перевезення сіна чи дров використовувалися сани зі загостреними кілками (рожнами) — вони називалися «ріжна́тими санями».

Види саней Редагувати

  • Санки, санчата — невеличкі сани, зокрема, вживані для катання з гір
  • Фінські сани
  • Ґринджоли — низькі сани простої конструкції
  • Розвальні — низькі широкі сани з боками, що розширяються від передка
  • Волокуша (волочня, підволоки)
  • Рятувальні сани (ак'я) — сани-волокуша, застосовувані для евакуації постраждалих (зокрема, у гірській місцевості)
  • Гла́бці, козирки́ — легкі виїзні сани зі спинкою та загнутим передком
  • Крила́тки — легкі сани з дугою
  • Пі́дсанки — невеликі сани, що прив'язуються до великих при перевезенні довгих предметів
  • Ріжна́ті сани (рожнаті сани) — сани з вставленими вертикальними кілками (рожнами) для перевезення сіна, дров
  • Лубки́ — сани з кузовом, обшитим рогожею («лубом»)
  • Залу́бні — діалектна назва саней з кузовом
  • Нарти — сани для собачих або оленячих запрягів
  • Пулка — легкі сани для незначних вантажів
  • Тобоган
  • Боб — сани для бобслею
  • Буєр — легкий човен або платформа на ковзанах
  • Скелетон — спортивні сани для їзди донизу обличчям
  • Ципфльбоб (нім. Zipflbob) — прилад для катання з гір у вигляді короткої пластикової дошки з вертикальним руків'ям

Дитячі санки Редагувати

  • Дерев'яні санчата
  • Плетені санчата
  • Металеві санчата
  • Складані санчата
  • Санчата-візок — зимовий варіант дитячого прогулянкового візка; санки з ручкою, розташованою позаду.
  • Пластикові санчата
  • Надувні санчата
  • Льодянка — прилад для катання з гір зі суцільним пластиковим корпусом
  • Снігокат — санки з широкими полозами, споряджені кермом. Призначені для дітей від 5-ти років, а окремі моделі — і для дорослих.
  • Снігомобіль — полегшений варіант снігоката; санки з пластиковим корпусом і кермом

У культурі Редагувати

  • Сісти не в свої сани, сісти в чужі сани
  • Не в свої сани вліз (варіант із записів Матвія Номиса)
  • Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сани

Примітки Редагувати

  1. Диба Юрій. И сани єя стоять въ Плесъкові и до сего дни: перший приклад «музеєфікації» чи літературна містифікація?
  2. Возить // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  3. Корса // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Литвинчук Н. В. Україна, держава: ремесла та промисли. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
  5. Бгальня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. Копил // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Оплінь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Насад // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Розвальні // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. В'яз // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. В'язок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Наморжень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. Дрова // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  14. Ящик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  15. Короб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Васаг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  17. Стяголь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  18. Поперечка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  19. Попередень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  20. Било I // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  21. Крісло // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  22. Ріжнатий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  23. Глабці // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  24. Глабци // Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст. Книга 1. А-Н / Підготували до видання В. В. Німчук, Г. I. Лиса; Інститут української мови НАН України; Українська Вільна Академія Наук у США. — Київ — Нью-Йорк, 2002. — С. 174. — 512 с. — ISBN 966-7252-25-6. — (Пам'ятки української мови. Серія словників).
  25. Козирки // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sani znachennya Sa ni prasl sani dvoyina vid san poloz poshirenij tip voziv bez kolis yaki zazvichaj mayut polozi Sani vozyat koni oleni muli biki j sobaki Sani viznika v Yuzivci bl 1914 r SaniRosijski sani z ukrivalom Pochatok XX st Vologodska oblastDityachi sanchata XIX st Z ekspoziciyi istoriko kulturnogo kompleksu Zamok Radomisl Kareta sani rosijskogo imperatora Oleksandra IISani zapryazheni kinmi Vinnicka oblast 2012 r Vidno kinci opleniv na kopilah zagnuti kinci poloziv z prikriplenimi do nih postoronkami dishloTraktorna volokushaGrindzholiFinski sani Zmist 1 Istoriya 2 Sogodennya 3 Budova 4 Vidi sanej 5 Dityachi sanki 6 U kulturi 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaIstoriya RedaguvatiSani buli najdavnishim vozom sho rozvinuvsya z pervisnoyi volokushi i vzhivavsya ne tilki v krayinah pivnichnih a j u pivdennih napriklad v Davnomu Yegipti Bagato narodiv yaki vzhe znali pro kolisnij viz za zvichayem koristuvalisya sanmi v pohoronnomu obryadi Starodavnij Yegipet Davnya Rus ta in 1 U Povisti vremennih lit tak opisuyetsya pohoron Izyaslava Yaroslavicha Vzemshe zhe tѣlo ego privezosha v lodi i postavisha protivu Gorodchyu i izidosha protivu emu vs gorod Kiev i vzlozhisha na sanѣ povezosha i s pѣsnmi popove i chernorizci i ponesosha v grad Davnoyu ye i tradiciya vikoristovuvati sani u girnichij spravi Georga Agrikoli pishe v praci De Re Metallica 1556 r pro vikoristannya sannogo transportu v girnictvi chasiv piznogo Serednovichchya nbsp U Karintiyi v zimovij chas rudu vantazhat v shkiryani mishki i ukladayut po dva tri mishki na neveliki sanchata yaki speredu roblyatsya vishe a zzadu nizhche Na mishki sidaye smilivij yizdec i ne bez nebezpeki dlya zhittya napravlyaye sanki z gori v dolinu za dopomogoyu zherdini yaku trimaye v rukah Vpirayuchis zherdinoyu vin galmuye sanchata yaksho voni ruhayutsya z duzhe velikoyu shvidkistyu abo zh vin povertaye sanchata na pravilnij shlyah yaksho voni uhililisya nbsp U dopetrovskij Moskovshini vnaslidok nezadovilnosti dorig i vulic a takozh porivnyanu desheviznu sanej voni buli najposhirenishimi navit u litnij chas U bolotistih i lisistih miscyah Arhangelskoyi Vologodskoyi Oloneckoyi ta Kostromskoyi gubernij sani vzhivalisya vlitku do pochatku XX stolittya Na Rusi yizda na sanyah vvazhalasya pochesnishoyu nizh na kolesah vid chogo sani vzhivalisya pri vsih urochistih vipadkah osoblivo vishimi duhovnimi osobami yaki viddavali yim perevagu i vlitku do kincya XVII stolittya Starovinni sani mali viglyad chovna z krayami zagnutimi speredu i zzadu abo dovgogo yashika sho zvuzhuyetsya speredu v yakomu mozhna bulo lezhati U nih zdebilshogo zapryagali odnogo konya verhi na yakomu sidiv pogonich Na Moskovshini u znatnih boyar i osoblivo u velikih knyaziv i cariv sani vidriznyalisya bagatim ozdoblennyam carski sani chasto koshtuvali 200 300 rubliv Yizdili v nih zvichajno po odnij ridko po dvi lyudini ale pri viyizdah napriklad v sani moskovskogo carya Oleksiya Mihajlovicha stoyachi mistilosya dva boyarini na zap yatkah i dva stolniki bilya carskih nig na prilashtovanih ustupah abo policyah Sani z kuzovom u viglyadi kareti nazivalisya u velikorosijskih zemlyah vizkami ros vozki azh do XIX XX stolittya 2 Zhinochi sani odnakovi za formoyu z cholovichimi buli trohi shirshi j osnashuvalisya po storonah zherdinami na yaki navishuvalosya sukno takim chinom sani zakrivalisya i zverhu i z bokiv Osoblive znachennya v sensi obryadovosti nadavali sanyam pri odruzhenni i pri pohoronah U pershomu vipadku dlya narechenoyi proponuvali naryadni sani vkriti atlasom oksamitom bagatimi kilimami prichomu vidpovidno prikrashalasya i upryazh Narechena yihala do cerkvi zi svahami trimali nad neyu soboliv a z cerkvi z zhenihom Pershu litopisnu zvistku pro vikoristannya sanej pri pohovanni v Kiyivskij derzhavi znahodimo v opisi pohoronu Volodimira Svyatoslavicha tilo nebizhchika ne tilki vezli do cerkvi na sanyah a j stavili v nij tezh na sani Inodi sani sluzhili nosilkami dlya truni vdovi chi materi pokijnogo Za doslidzhennyam profesora D M Anuchina sani vikoristovuvalisya pri pohoroni ne tilki u vsih slov yanskih narodiv ale j u finiv i v Zahidnij Yevropi i navit u Yegipti de mumiyi vivozili na sanyah u vertikalnomu polozhenni Sogodennya RedaguvatiSogodni sanki zimovij transportnij zasib u ryadi regioniv de zima trivaye dovgo a takozh ulyublenij zasib dlya rozvag ditej u zimovij chas Krim togo sani osnova sannogo sportu Budova RedaguvatiSani skladayutsya z dvoh yak pravilo poloziv dial kors 3 peredni kinci yakih vignuti dogori Pervisno polozi robili z prirodno vignutih derev yanih elementiv vikrivlenih stovburiv kokor gilok z vidrostkami 4 nadali poshirilisya polozi vignuti z pryamih brusiv u specialnomu verstati z dvoh vbitih v zemlyu pal bgalni 5 U verhnij chastini poloziv zakripleni kopili 6 korotki stijki na yakih lezhat ople ni dialektna nazva nasadi rozm rozvalni poperechni brusi sho z yednuyut polozi 7 8 9 Bilsh arhayichnim ye z yednannya kopiliv v yazami chi v yazka mi prutami iz zagnutimi v kabluchku kincyami 10 11 4 Mozhe zastosovuvatisya j insha konstrukciya na kopili kriplyatsya pozdovzhni brusi na morzhni 12 z yednani poperechinami tezh jmenuyutsya v yazkami 13 Zverhu na opleni chi v yazki vstanovlyuyetsya kuzov sanej tradicijni ukrayinski nazvi yashik korob vasa g 14 15 16 Peredni zagnuti kinci poloziv golovi z yednuvali z perednimi kopilami peremichkami styagolyami 17 a styagoli spoluchuvali poperechnoyu doshechkoyu poperechkoyu 18 Golovi takozh mogli z yednuvati poperechnim brusom poperednem 19 yakij ukriplyav yih U razi vikoristovuvannya volovogo zapryagu do kopiliv kripilosya svoyimi rozvilkami vijya u razi golobelnogo kinci golobel u razi dishelnogo dishel priyednuvali do seredini poperednya Shob vuzki sani ne perevertalisya yih sporyadzhali bokovimi krilami bilami 20 dlya ciyeyi meti sluguvala i poperechna zherdina na golovah poloziv krislo 21 Dlya perevezennya sina chi drov vikoristovuvalisya sani zi zagostrenimi kilkami rozhnami voni nazivalisya rizhna timi sanyami 22 Vidi sanej RedaguvatiSanki sanchata nevelichki sani zokrema vzhivani dlya katannya z gir Finski sani Grindzholi nizki sani prostoyi konstrukciyi Rozvalni nizki shiroki sani z bokami sho rozshiryayutsya vid peredka Volokusha volochnya pidvoloki Ryatuvalni sani ak ya sani volokusha zastosovuvani dlya evakuaciyi postrazhdalih zokrema u girskij miscevosti Gla bci 23 24 kozirki 25 legki viyizni sani zi spinkoyu ta zagnutim peredkom Krila tki legki sani z dugoyu Pi dsanki neveliki sani sho priv yazuyutsya do velikih pri perevezenni dovgih predmetiv Rizhna ti sani rozhnati sani sani z vstavlenimi vertikalnimi kilkami rozhnami dlya perevezennya sina drov Lubki sani z kuzovom obshitim rogozheyu lubom Zalu bni dialektna nazva sanej z kuzovom Narti sani dlya sobachih abo olenyachih zapryagiv Pulka legki sani dlya neznachnih vantazhiv Tobogan Bob sani dlya bobsleyu Buyer legkij choven abo platforma na kovzanah Skeleton sportivni sani dlya yizdi donizu oblichchyam Cipflbob nim Zipflbob prilad dlya katannya z gir u viglyadi korotkoyi plastikovoyi doshki z vertikalnim rukiv yamDityachi sanki RedaguvatiDerev yani sanchata Pleteni sanchata Metalevi sanchata Skladani sanchata Sanchata vizok zimovij variant dityachogo progulyankovogo vizka sanki z ruchkoyu roztashovanoyu pozadu Plastikovi sanchata Naduvni sanchata Lodyanka prilad dlya katannya z gir zi sucilnim plastikovim korpusom Snigokat sanki z shirokimi polozami sporyadzheni kermom Priznacheni dlya ditej vid 5 ti rokiv a okremi modeli i dlya doroslih Snigomobil polegshenij variant snigokata sanki z plastikovim korpusom i kermomU kulturi RedaguvatiSisti ne v svoyi sani sisti v chuzhi sani Ne v svoyi sani vliz variant iz zapisiv Matviya Nomisa Privikne kazhut sobaka za vozom bigti to bizhit i za sanmiDiv takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SaniSannij sport Katannya na lopati Snoubajk 2S12 Sani radyanskij minomet Raketni sani Sani z dzvinochkami amerikanskij animacijnij korotkometrazhnij filmPrimitki Redaguvati Diba Yurij I sani yeya stoyat v Pleskovi i do sego dni pershij priklad muzeyefikaciyi chi literaturna mistifikaciya Vozit Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya M O Volfa 1880 1882 ros Korsa Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b Litvinchuk N V Ukrayina derzhava remesla ta promisli Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 Bgalnya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kopil Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Oplin Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Nasad Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Rozvalni Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 V yaz Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 V yazok Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Namorzhen Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Drova Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya M O Volfa 1880 1882 ros Yashik Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Korob Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Vasag Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Styagol Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Poperechka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Popereden Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Bilo I Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Krislo Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Rizhnatij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Glabci Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Glabci Materiali do slovnika pisemnoyi ta knizhnoyi ukrayinskoyi movi XV XVIII st Kniga 1 A N Pidgotuvali do vidannya V V Nimchuk G I Lisa Institut ukrayinskoyi movi NAN Ukrayini Ukrayinska Vilna Akademiya Nauk u SShA Kiyiv Nyu Jork 2002 S 174 512 s ISBN 966 7252 25 6 Pam yatki ukrayinskoyi movi Seriya slovnikiv Kozirki Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Literatura RedaguvatiSani Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Posilannya RedaguvatiSani Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1679 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sani amp oldid 39619167