Городок Пісочний (староцерк.-слов. Градокъ пѣсочьнъ, Градокъ пѣсочьныи; Городець, Городець Пісочний, Городок на піску) — археологічна пам'ятка, городище на лівому березі Дніпра (нині територія Києва, місцевість Вигурівщина-Троєщина, масив Райдужний).
| Городок Пісочний | |
|---|---|
| Городець, Городець Пісочний, Городок на піску | |
| Тип: | Городище |
| Датування: | XI-XV століття |
| Країна: | Україна |
| Регіон: | Київ |
| Населений пункт: | Вигурівщина-Троєщина |
| Дата дослідження: | 1890, 1950, 1990 |
Пам'ятка розташована на стариці Десни — Радосині (Радунка, Гнилуша). В XV столітті тут знаходився замок князя Семена Олельковича — останнього князя Київського, від якого до XVIII століття зберегалися напівзруйновані земляні вали. Городок Пісочний контролював лівобережні підходи до Києва, річкові проходи повз головне русло Дніпра.
Згадується у літописах під 1026, 1078, 1098, 1111, 1134, 1142, 1151, 1170. Це було місце зустрічей та переговорів князів. З його валів 1239 Менгу-хан споглядав Київ. У 14-15 ст. — заміська резиденція київських князів, пізніше — володіння Милославських, Вигури, Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря. По колу городище обведено валом та ровом. Територія була зайнята сільськими садибами. Досліджувалося 1890, 1950, 1990.
З Городцем ототожнюється, згадувана в Списку міст руських, історична місцевість в Києві — Милославичі.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 2 березня 2014.
- Вакулишин С., Василенко Л. Деснянський район: Із глибини століть — у сьогодення. — Довідково-інформаційне видання. — Київ, 2006. — С. 6-26.
Література Редагувати
- Завитневич В. З. Замок Семена Олельковича и летописный Городец под Киевом. «Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца», (К.), 1891, кн. 5;
- Сагайдак М. А. Городець на Родосині. К., 1998.
Джерела Редагувати
- [1] [ 2 квітня 2013 у Wayback Machine.] Г. Ю. Івакін. Городок Пісочний [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 172. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
| Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |