Пилява (пол. Pilawa) — шляхетський герб. У синьому полі срібний хрест із двома кінцями ліворуч і трьома праворуч. У клейноді — п'ять страусових пір'їн.
Історія Редагувати
Походження Редагувати
На давній пруській території була місцевість Пилява (Піллау, нім. Pillau, пол. Piława), (тепер м. Балтійськ Калінінградської області Російської Федерації). В цій місцевості між слов'янами і прусами зав'язалася битва. Поступатись не хотів ніхто. Тоді відважний лицар Жирослав із мечем та хоругвою стрімко пробився в середину стану супротивника — і в запеклій сутичці поборов ворожого ватажка. Розгром прусів став неминучим.
Відвага лицаря була помічена і винагороджена. До хреста на його хоругві королем Казимиром ІІ Справедливим було додано ще половина рамена: хрест став вліво — двораменним, вправо — трираменним.
Використання Редагувати
Найдавніша згадка про герб походить з 1385 року. Набув широкого поширення в багатьох землях — краківській, сандомирській, руській.
Гербом послугувалися десятки відомих родин, які надавали йому різного кольорового вирішення, поєднували зі щитом, вежами, стрічками, короною, страусиним пір'ям. Найвідоміша з цих родин — Потоцькі, яка мала дві основні гілки — «Золота Пилява» — староста генеральний Стефан Потоцький та нащадки і «Срібна Пилява».
Примітки Редагувати
- Barącz S. Pamiątki miasta Stanisławowa… — S. 5—6.
- Оксана Лобко. / Герб Пилява та його особливості [ 12 липня 2020 у Wayback Machine.](укр.)
- Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii… — S. 15.
Джерела Редагувати
- Barącz S. Pamiątki miasta Stanisławowa. — Lwów, 1858. — 192 s. (пол.)
- Skrzypecki Т. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
Посилання Редагувати
- Герби білоруськой шляхти. Герб Пилява та його носії. (укр.)