www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стефан Потоцький староста генеральний Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо

Стефан Потоцький (староста генеральний)

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2018)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стефан Потоцький.

Стефан Потоцький гербу Пилява (пол. Stefan Potocki; 2 березня 1568 — 5 березня 1631) — польський шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої. Представник роду Потоцьких.

Стефан Потоцький
Stefan Potocki
Псевдо Степан Потоцький
Народився 2 березня 1568(1568-03-02)
Кам'янець-Подільський
Помер 5 березня 1631(1631-03-05) (63 роки)
Поховання крипта костелу в Золотому Потоці
Громадянство Річ Посполита
Місце проживання Золотий Потік
Діяльність військовий, державний діяч, меценат
Відомий завдяки засновник Золотого Потоку
Посада староста генеральний
воєвода брацлавський
Конфесія кальвініст, потім - католик
Рід Потоцькі
Батько Міколай Потоцький
Мати Анна Черміньска
Родичі Могили
У шлюбі з Марія Амалія Могилянка
Діти Пйотр, Павел, Ян, Катажина, Анна
Герб

герб Золота Пилява

Біографія Редагувати

Схема Золотопотіцького замку. Збараж, «Замки Тернопілля», осінь 2014
Руїни замку Фелліна (тепер Вільянді, Естонія)
Місце поховання С. Потоцького

Народився 2 березня 1568 року. Наймолодший син стражника польного коронного Миколая Потоцького і його дружини Анни Чермєнської. Його чотири брати були пов'язані з Поділлям, займаючи уряди каштелянів кам'янецьких, генералів подільської землі (або старост генеральних).

Якийсь час був кальвіністом, потім змінив обряд на римо-католицький.

Разом з братами брав участь в молдавському поході 1595, битві під Сучавою 12 грудня 1595 р. Залишився разом з братом Яном у Молдавії до весни 1596 р. для зміцнення військової міці господаря Єремії Могили. Після повернення брав участь у придушенні повстання Северина Наливайка. 22 вересня 1598 був на реєструванні війська під Вінницею. 1600 року був послом на Сейм від Подільського воєводства, брав участь у повторній виправі Яна Замойського на чолі роти у складі полку брата Яна. Наприкінці жовтня після повернення трону Є. Могилі поїхав до Бухареста з Симеоном Могилою. 25 листопада 1600 брав участь в переможній битві з військом Міхая Мужнього під Куртеа на ріці Аргес. Влітку 1601 на чолі гусарської роти вирушив до Інфляндії. Під час маршу під Ригою входив до королівського полку, часто заміщав короля. Брав участь в облозі Вольмара (грудень 1601), облозі, взятті Феліна (травень 1602), підготовці до облоги Білого Каменя (нині Пайде), 30 червня 1602 в битві під Ревелем був 1-м з 2-х ротмістрів, які пішли в атаку. Після здобуття Білого Каменя 30 вересня повернувся з більшістю військ до корони. До 1602 р. був пов'язаний з Яном Замойським.

Через шлюб з Марією Амалією Могилою був споріднений з родом господаря Молдавії Єремії Могили (бл. 1555—1606). Брат його дружини Константин Могила успадкував престол по батькові Є. Могилі, але був майже відразу прогнаний дядьком Симеоном Могилою (пом. 1607), по смерті якого господарем став його син Михайло. За намовою тещі Ельжбети Чомортань-Лозинської і з дозволу короля Сиґізмунда III Вази (доручав йому охороняти королеву та корону під час рокошу Зебжидовського). 1607 року брав участь у поході до Молдавії разом з її іншими зятями — князями Михайлом Вишневецьким і Самуїлом Корецьким; посадили господарем Константина Могилу, якого з дозволу султана 1611 змістив з престолу Стефан IX Томша. Константин Могила разом з матір'ю, вірними боярами рятувався втечею до Кам'янця на Поділлі.

Весною 1612 організував новий похід до Молдавії (брав участь, зокрема, Авраам Сенюта), але 19 липня зазнав поразки у битві під Сасовим Рогом неподалік м. Ясси, де потрапив у полон. Господар Стефан IX Томша відправив його разом з 400 полоненими до Туреччини. Татари у відповідь на похід сплюндрували Поділля, позбавлене військового захисту. Перебував у полоні до 1615 року через проблеми із коштами на викуп. Справу з викупом допомогли владнати 23 вірменські купці, молдавський господар Каспар Граціані. 1621 року кілька вірменських купців Львова скаржились (зокрема, Ґабріель Костерович), що він їм не повернув борг, по ньому росли відсотки.

1618 року із загоном з 600 козаків облягав Підгайці, вимагаючи повернення скарбу — родинної скарбниці, перевезеної дружиною до Анни з Потоцьких(1593—1623) — небоги С. Потоцького, дружини Станіслава Ґольського у замок Підгайців, яку відмовлялись повернути нові власники міста — Ян Ґольський та його дружина Зофія.

У грудні (або 28 листопада) 1620 р. сейм у Варшаві надав посаду старости кам'янецького, летичівського. Прибув до Кам'янця-Подільського в лютому 1621 р. Восени 1621 на чолі 200-кінної гусарської хоругви в полку белзького каштеляна Станіслава Журавінського брав участь в Хотинському поході Я. К. Ходкевича. Виконував функції писаря польного коронного, вів реєстр війська для підрахунку виплат. 1628 року став старостою літинським.

27 грудня 1622 року за його, зокрема, допомогою домініканці в Язловці повернули собі монастир (кляштор).

Після смерті брата Яна успадкував Панівці, жорстко повів себе з кальвіністами (зокрема, вигнав всіх їх з містечка, перетворив кальвінський збір (кірху, собор) на каплицю., в Кам'янці на ринковій площі спалив видані при підтримці брата книги і т. д.).

Був похований у домініканському костелі Золотого Потоку (у крипті) в оздобленому срібними свічниками саркофазі, принаймні до 1882 року існував надгробок (про нього і таблицю з епітафією стверджував ще Шимон Старовольський;):
D.O.M.|Illustris & Magnificus Dominus Stephanus Potocki a Potok, Palatinus Braclaviensis Generalis Podoliae, Notarius Campestris Regui, Camenecensis, Laticzowiensis, Litinensis; Filinensisque Capitaneus, corpore solutus,| in hoc tumulo conditus.|CUIUS|Clara progeniem splendor Aulae complexus, intimis Serenissimo Regi Sigismundo III commedavit, & in bellis ciuilibus presidentem|Urbis Metropolitanae, &insigniorum Regui effecit.|HINC|Decus familiae secutus gloriosum duxit, sub auspiciisIniuctissimi Regis|ductando ordines, multis annis merendo, strenue pugnando. Martem|Livonicum iustum, Dacicum gloriosum, Moschoviticum remotum,|Turcicum sacrum varijs casibus experiri.|
TANDEM.|Honestis negotiis, sella curuli Senatoria atque claris officiis Regui decoratus.|SENIUM.|In Anno 63. devotus & sacris expiatus clausit. Anno 1631. die 5 Martii.

Звання, посади Редагувати

Ротмістр королівський (1599), воєвода брацлавський (30 серпня 1628), староста фелінський (сучасна Естонія), староста кам'янецький, писар польний коронний (1612), генерал подільської землі.

Маєтності Редагувати

1599 р., після поділу родинних маєтків, став власником Соколова, Скоморохів, Костільників, Уніжа. Також був власником Михальчого. Володів містом Потік, назву якого змінив на Золотий Потік (при ньому поселення отримало в 1601 р. магдебурзьке право), обрав його резиденцією, заклав тут замок, виділив земельні ділянки та кошти на побудову костелу та кляштора, привілей на проведення ярмарків на св. Прокопа, св. Марціна. Міста Бучач, Чортків, Вербів набув після численних кількарічних судових суперечок, облоги Голгочого, підгаєцького замку через авантюру Яна Ґольського (пом. 1613 — каштеляна кам'янецького, брата Станіслава Ґольського, та дружини Зофії із Замєхова (Замєховської)) — зі скарбом (частиноювіна) дружини), які він розбудовував, перетворюючи на магнатські резиденції. Разом з дружиною долучився до закладення та перебудови декількох монастирів, церков, костелів, хоча спочатку був кальвіністом.

Польський історик Міхал Балінський стверджував, що С. Потоцький був засновником Могилева-Подільського: більшість дослідників не підтримували його, вважаючи засновником господаря Молдавії Єремію Могилу, однак, на думку Балінського, він не міг заснувати місто на чужих землях.

Шлюб, діти Редагувати

Марія Могила
герб Могила

У шлюбі з Марією Амалією Могилою (1606 р.) народились:

Зауваги Редагувати

  1. у книзі Ярослава Стоцького помилково названо його брацлавським воєводою → Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — іл. — С. 39. — ISBN 966-7086-24-0.

Примітки Редагувати

  1. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 17.
  2. Stolarski P. Friars on the Frontier: Catholic Renewal and the Dominican Order in Southeastern Poland, 1594—1648… — P. 196. (англ.)
  3. Lipski A. Potocki Stefan h. Pilawa… — S. 173—174.
  4. Mohiła (Moghiła, Moviła) Jeremijasz h. własnego (ok. 1555—1606) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 564. (пол.)
  5. Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 34.
  6. Barącz S.. Pamiątki buczackie… — S. 49.
  7. Tazbir J. Sieniuta Abraham h. własnego (1587—1632) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Instytut historii im. Tadeusza Manteuffla, 1996. — T. XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 195—196. (пол.)
  8. ↑ Lipski A. Potocki Stefan h. Pilawa… — S. 175.
  9. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [ 2014-07-14 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — S. 200. (пол.)
  10. Агоп та Аксент Каменаці. Кам'янецька хроніка (запис № 114) (рос.)
  11. Агоп та Аксент Каменаці. Кам'янецька хроніка (запис № 115) (рос.)
  12. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie [ 2015-12-08 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodwego im. Ossolińskich», 1862. — S. 83. (пол.)
  13. Задорожнюк А. Архітектурні та історичні пам'ятки Кам'янеччини [ 2013-09-29 у Wayback Machine.], 1998
  14. ↑ Barącz S.. Pamiątki buczackie… — S. 52.
  15. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 207.
  16. Starovolscius S. Monumenta Sarmatarum. — Cracoviae : in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655. — S. 495. (лат.)
  17. Zaucha Т. Коściół parafialny p. w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pierwszego męczenika w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Antykwa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 214. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
  18. ↑ Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… — S. 16.
  19. Там само. — S. 32
  20. Mohylów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 613. (пол.) — S. 613. (пол.)
  21. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty… S. .
  22. Там само. — S. 231.
  23. Там само. — S. 40.
  24. Там само. — S. 62.
  25. ↑ Lipski A. Potocki Stefan h. Pilawa… — S. 176.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Potockij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stefan Potockij Stefan Potockij gerbu Pilyava pol Stefan Potocki 2 bereznya 1568 5 bereznya 1631 polskij shlyahtich vijskovik uryadnik Rechi Pospolitoyi Predstavnik rodu Potockih Stefan PotockijStefan PotockiPsevdo Stepan PotockijNarodivsya 2 bereznya 1568 1568 03 02 Kam yanec PodilskijPomer 5 bereznya 1631 1631 03 05 63 roki Pohovannya kripta kostelu v Zolotomu PotociGromadyanstvo Rich PospolitaMisce prozhivannya Zolotij PotikDiyalnist vijskovij derzhavnij diyach mecenatVidomij zavdyaki zasnovnik Zolotogo PotokuPosada starosta generalnijvoyevoda braclavskijKonfesiya kalvinist 1 potim katolikRid PotockiBatko Mikolaj PotockijMati Anna CherminskaRodichi MogiliU shlyubi z Mariya Amaliya MogilyankaDiti Pjotr Pavel Yan Katazhina AnnaGerbgerb Zolota Pilyava Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Zvannya posadi 1 2 Mayetnosti 1 3 Shlyub diti 2 Zauvagi 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaBiografiya Redaguvati nbsp Shema Zolotopotickogo zamku Zbarazh Zamki Ternopillya osin 2014 nbsp Ruyini zamku Fellina teper Vilyandi Estoniya nbsp Misce pohovannya S PotockogoNarodivsya 2 bereznya 1568 roku Najmolodshij sin strazhnika polnogo koronnogo a Mikolaya Potockogo i jogo druzhini Anni Chermyenskoyi Jogo chotiri brati buli pov yazani z Podillyam zajmayuchi uryadi kashtelyaniv kam yaneckih generaliv podilskoyi zemli abo starost generalnih Yakijs chas buv kalvinistom potim zminiv obryad na rimo katolickij 2 Razom z bratami brav uchast v moldavskomu pohodi 1595 bitvi pid Suchavoyu 12 grudnya 1595 r Zalishivsya razom z bratom Yanom u Moldaviyi do vesni 1596 r dlya zmicnennya vijskovoyi mici gospodarya Yeremiyi Mogili Pislya povernennya brav uchast u pridushenni povstannya Severina Nalivajka 22 veresnya 1598 buv na reyestruvanni vijska pid Vinniceyu 1600 roku buv poslom na Sejm vid Podilskogo voyevodstva brav uchast u povtornij vipravi Yana Zamojskogo na choli roti u skladi polku brata Yana Naprikinci zhovtnya pislya povernennya tronu Ye Mogili poyihav do Buharesta z Simeonom Mogiloyu 25 listopada 1600 brav uchast v peremozhnij bitvi z vijskom Mihaya Muzhnogo pid Kurtea na rici Arges Vlitku 1601 na choli gusarskoyi roti virushiv do Inflyandiyi Pid chas marshu pid Rigoyu vhodiv do korolivskogo polku chasto zamishav korolya Brav uchast v oblozi Volmara gruden 1601 oblozi vzyatti Felina traven 1602 pidgotovci do oblogi Bilogo Kamenya nini Pajde 30 chervnya 1602 v bitvi pid Revelem buv 1 m z 2 h rotmistriv yaki pishli v ataku Pislya zdobuttya Bilogo Kamenya 30 veresnya povernuvsya z bilshistyu vijsk do koroni 3 Do 1602 r buv pov yazanij z Yanom Zamojskim Cherez shlyub z Mariyeyu Amaliyeyu Mogiloyu buv sporidnenij z rodom gospodarya Moldaviyi Yeremiyi Mogili bl 1555 1606 4 5 Brat jogo druzhini Konstantin Mogila uspadkuvav prestol po batkovi Ye Mogili ale buv majzhe vidrazu prognanij dyadkom Simeonom Mogiloyu pom 1607 po smerti yakogo gospodarem stav jogo sin Mihajlo Za namovoyu teshi Elzhbeti Chomortan Lozinskoyi i z dozvolu korolya Sigizmunda III Vazi doruchav jomu ohoronyati korolevu ta koronu pid chas rokoshu Zebzhidovskogo 6 1607 roku brav uchast u pohodi do Moldaviyi razom z yiyi inshimi zyatyami knyazyami Mihajlom Vishneveckim i Samuyilom Koreckim posadili gospodarem Konstantina Mogilu yakogo z dozvolu sultana 1611 zmistiv z prestolu Stefan IX Tomsha Konstantin Mogila razom z matir yu virnimi boyarami ryatuvavsya vtecheyu do Kam yancya na Podilli Vesnoyu 1612 organizuvav novij pohid do Moldaviyi brav uchast zokrema Avraam Senyuta 7 ale 19 lipnya zaznav porazki u bitvi pid Sasovim Rogom nepodalik m Yassi de potrapiv u polon Gospodar Stefan IX Tomsha vidpraviv jogo razom z 400 polonenimi do Turechchini Tatari u vidpovid na pohid splyundruvali Podillya pozbavlene vijskovogo zahistu Perebuvav u poloni do 1615 roku cherez problemi iz koshtami na vikup Spravu z vikupom dopomogli vladnati 23 virmenski kupci moldavskij gospodar Kaspar Graciani 8 1621 roku kilka virmenskih kupciv Lvova skarzhilis zokrema Gabriel Kosterovich sho vin yim ne povernuv borg po nomu rosli vidsotki 9 1618 roku iz zagonom z 600 kozakiv oblyagav Pidgajci vimagayuchi povernennya skarbu rodinnoyi skarbnici perevezenoyi druzhinoyu do Anni z Potockih 1593 1623 nebogi S Potockogo druzhini Stanislava Golskogo u zamok Pidgajciv yaku vidmovlyalis povernuti novi vlasniki mista Yan Golskij ta jogo druzhina Zofiya U grudni abo 28 listopada 8 1620 r sejm u Varshavi nadav posadu starosti kam yaneckogo letichivskogo 10 Pribuv do Kam yancya Podilskogo v lyutomu 1621 r 11 Voseni 1621 na choli 200 kinnoyi gusarskoyi horugvi v polku belzkogo kashtelyana Stanislava Zhuravinskogo brav uchast v Hotinskomu pohodi Ya K Hodkevicha Vikonuvav funkciyi pisarya polnogo koronnogo viv reyestr vijska dlya pidrahunku viplat 1628 roku stav starostoyu litinskim 27 grudnya 1622 roku za jogo zokrema dopomogoyu dominikanci v Yazlovci povernuli sobi monastir klyashtor 12 Pislya smerti brata Yana uspadkuvav Panivci zhorstko poviv sebe z kalvinistami zokrema vignav vsih yih z mistechka peretvoriv kalvinskij zbir kirhu sobor na kaplicyu 13 v Kam yanci na rinkovij ploshi spaliv vidani pri pidtrimci brata knigi i t d Buv pohovanij u dominikanskomu kosteli Zolotogo Potoku 14 u kripti v ozdoblenomu sribnimi svichnikami sarkofazi 15 prinajmni do 1882 roku isnuvav nadgrobok pro nogo i tablicyu z epitafiyeyu stverdzhuvav she Shimon Starovolskij 16 D O M Illustris amp Magnificus Dominus Stephanus Potocki a Potok Palatinus Braclaviensis Generalis Podoliae Notarius Campestris Regui Camenecensis Laticzowiensis Litinensis Filinensisque Capitaneus corpore solutus in hoc tumulo conditus CUIUS Clara progeniem splendor Aulae complexus intimis Serenissimo Regi Sigismundo III commedavit amp in bellis ciuilibus presidentem Urbis Metropolitanae amp insigniorum Regui effecit HINC Decus familiae secutus gloriosum duxit sub auspiciisIniuctissimi Regis ductando ordines multis annis merendo strenue pugnando Martem Livonicum iustum Dacicum gloriosum Moschoviticum remotum Turcicum sacrum varijs casibus experiri TANDEM Honestis negotiis sella curuli Senatoria atque claris officiis Regui decoratus SENIUM In Anno 63 devotus amp sacris expiatus clausit Anno 1631 die 5 Martii 17 Zvannya posadi Redaguvati Rotmistr korolivskij 1599 voyevoda braclavskij 30 serpnya 1628 8 starosta felinskij suchasna Estoniya starosta kam yaneckij pisar polnij koronnij 1612 general podilskoyi zemli Mayetnosti Redaguvati 1599 r pislya podilu rodinnih mayetkiv stav vlasnikom Sokolova Skomorohiv Kostilnikiv Unizha 18 Takozh buv vlasnikom Mihalchogo 8 Volodiv mistom Potik nazvu yakogo zminiv na Zolotij Potik pri nomu poselennya otrimalo v 1601 r magdeburzke pravo obrav jogo rezidenciyeyu zaklav tut zamok vidiliv zemelni dilyanki ta koshti na pobudovu kostelu ta klyashtora privilej na provedennya yarmarkiv na sv Prokopa sv Marcina 18 Mista Buchach Chortkiv Verbiv nabuv pislya chislennih kilkarichnih sudovih superechok oblogi Golgochogo pidgayeckogo zamku cherez avantyuru Yana Golskogo pom 1613 kashtelyana kam yaneckogo brata Stanislava Golskogo ta druzhini Zofiyi iz Zamyehova Zamyehovskoyi zi skarbom chastinoyuvina druzhini 19 yaki vin rozbudovuvav peretvoryuyuchi na magnatski rezidenciyi Razom z druzhinoyu doluchivsya do zakladennya ta perebudovi dekilkoh monastiriv cerkov kosteliv hocha spochatku buv kalvinistom Polskij istorik Mihal Balinskij stverdzhuvav sho S Potockij buv zasnovnikom Mogileva Podilskogo bilshist doslidnikiv ne pidtrimuvali jogo vvazhayuchi zasnovnikom gospodarya Moldaviyi Yeremiyu Mogilu odnak na dumku Balinskogo vin ne mig zasnuvati misto na chuzhih zemlyah 20 Shlyub diti Redaguvati nbsp Mariya Mogila nbsp gerb MogilaU shlyubi z Mariyeyu Amaliyeyu Mogiloyu 1606 r narodilis Katazhina bl 1616 1642 druzhina z 1638 r Yanusha Radzivilla Anna pom 1695 pislya 1640 trichi vihodila zamizh Pjotr 1612 21 1647 22 1648 starosta snyatinskij Pavel pom 1674 75 kam yaneckij kashtelyan 1674 istorik Yan mizh 1616 1618 23 IV V 1675 24 voyevoda braclavskij didich zokrema Zolotogo Potoku Buchacha Zofiya u chernectvi Viktoriya 14 1618 dzherelo chernicya zasnovnicya abatisa 25 rimo katolickogo 14 dominikanskogo 25 monastirya v Kam yanci Podilskomu Dominik Zauvagi Redaguvati u knizi Yaroslava Stockogo pomilkovo nazvano jogo braclavskim voyevodoyu Stockij Ya Monastir Otciv Vasiliyan Chesnogo Hresta Gospodnogo v Buchachi 1712 1996 rr Lviv Misioner 1997 il S 39 ISBN 966 7086 24 0 Primitki Redaguvati Skrzypecki T N Potok Zloty S 17 Stolarski P Friars on the Frontier Catholic Renewal and the Dominican Order in Southeastern Poland 1594 1648 P 196 angl Lipski A Potocki Stefan h Pilawa S 173 174 Mohila Moghila Movila Jeremijasz h wlasnego ok 1555 1606 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1976 T XXI 3 Zeszyt 90 S 564 pol Andrusyak Nikola Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 34 Baracz S Pamiatki buczackie S 49 Tazbir J Sieniuta Abraham h wlasnego 1587 1632 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk Instytut historii im Tadeusza Manteuffla 1996 T XXXVII 2 Zeszyt 153 S 195 196 pol a b v g Lipski A Potocki Stefan h Pilawa S 175 Lozinski W Patrycyat i mieszczanstwo lwowskie w XVI i XVII wieku Arhivovano 2014 07 14 u Wayback Machine Lwow Gubrynowicz i Schmidt 1890 S 200 pol Agop ta Aksent Kamenaci Kam yanecka hronika zapis 114 ros Agop ta Aksent Kamenaci Kam yanecka hronika zapis 115 ros Baracz S Pamiatki jazlowieckie Arhivovano 2015 12 08 u Wayback Machine Lwow Drukarnia Zakladu narodwego im Ossolinskich 1862 S 83 pol Zadorozhnyuk A Arhitekturni ta istorichni pam yatki Kam yanechchini Arhivovano 2013 09 29 u Wayback Machine 1998 a b v Baracz S Pamiatki buczackie S 52 Skrzypecki T N Potok Zloty S 207 Starovolscius S Monumenta Sarmatarum Cracoviae in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij 1655 S 495 lat Zaucha T Kosciol parafialny p w Narodzenia Najsw Panny Marii i Sw Szczepana pierwszego meczenika w Potoku Zlotym Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Praca zbiorowa Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury Antykwa 1996 T 4 402 il S 214 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 85739 34 3 pol a b Skrzypecki T N Potok Zloty S 16 Tam samo S 32 Mohylow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 613 pol S 613 pol Skrzypecki T N Potok Zloty S Tam samo S 231 Tam samo S 40 Tam samo S 62 a b Lipski A Potocki Stefan h Pilawa S 176 Dzherela RedaguvatiBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Baracz S Pamiatki buczackie Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1882 168 s pol Dunin Borkowski J Almanach blekitny Genealogia zyjacych rodow polskich Lwow 1909 S 757 pol Lipski A Potocki Stefan h Pilawa ok 1568 1631 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1984 T XXVIII 1 Zeszyt 116 1 176 s S 173 176 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 T III 938 s S 702 703 pol Skrzypecki T N Potok Zloty na tle historii polskich kresow poludniowo wschodnich Opole Solpress 2010 256 s ISBN 978 83 927244 4 5 pol Posilannya RedaguvatiRodovid Stefana Potockogo Skarb Pidgayeckogo zamku Stefan Potocki h Pilawa Zlota ID 5 731 272 pol PoperednikAleksandr Zaslavskij nbsp Voyevoda braclavskij1628 1631 nbsp NastupnikStanislav Revera PotockijPoperednikValentij Aleksandr Kalinovskij nbsp Starosta Generalnij Podilskij1621 1631 nbsp NastupnikMikolaj Potockij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stefan Potockij starosta generalnij amp oldid 40172705