Кості́льники — село в Україні, у Золотопотіцькій селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району. До 2015 центр сільради.
село Костільники | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Золотопотіцька селищна громада |
Облікова картка | Костільники |
Основні дані | |
Населення | 1 025 |
Територія | 1.630 км² |
Густота населення | 628.83 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48463 |
Телефонний код | +380 3544 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°52′44″ пн. ш. 25°21′25″ сх. д. / 48.87889° пн. ш. 25.35694° сх. д.Координати: 48°52′44″ пн. ш. 25°21′25″ сх. д. / 48.87889° пн. ш. 25.35694° сх. д. |
Водойми | Дністер |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48463, с. Костільники |
Сільський голова | Костриба Ніна Володимирівна |
Карта | |
Костільники | |
Костільники | |
Мапа | |
Костільники у Вікісховищі |
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотопотіцької селищної громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотопотіцької селищної громади.
Розташоване за 25 км від найближчої залізничної станції Бучач. Населення 1037 осіб (2003). 1420 станом на 1938-1939рр,
Станом на 1900 рік Українців (Рутенів) - 943 особи, Польського населення- 21 особа
Римо-католиків - 6 Греко-католиків -941
Назва Редагувати
У 1990 р. назву села Костільники було змінено на одну літеру.
Історія Редагувати
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.
Відоме від XVI ст.
Ротмістр Анджей Потоцький спільно з братами: рідним — Яном — і зведеним — Станіславом — володів Соколовом, Уніжем, Костільниками в Руському воєводстві, Галицькій землі.
Йосиф Гаврило Шептицький (1806—1855), член Галицького станового сейму, син Яна Баптиста Шептицького (1770—1831, доктор прав, цісарський підкоморій), стрийко графа Івана Кантія Шептицького, батька Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, після смерті батька спільно з братом Петром Павлом Леопольдом (1808—1843) успадкував рівними частинами маєток в селах Костільники (Станіславський округ), Прилбичі, Тулковичі, Ганьковичі (Перемиський округ).
Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», кооператива.
Пам'ятки Редагувати
- церква святої Параскеви П'ятниці (1906, мурована).
- пам'ятна верба на честь скасування панщини (друга половина 19 ст.).
- могила на місці поховання хорунжого Легіону УСС.
Соціальна сфера Редагувати
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.
Відомі люди Редагувати
Народилися Редагувати
- А. Бутрій — біолог у США;
- Василь Крижанівський (1977—2022) — український військовик, учасник російсько-української війни.
- Б. Кузь — вчений-філософ;
- Руслан Степула (1983—2014) — український військовик, загинув в АТО;
- Роман Ткачук — український учений, доктор наук;
- Йоаникій Чверенчук — український церковний діяч, священик-василіянин, протоігумен і генеральний вікарій ЧСВВ
Примітки Редагувати
- Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2010.
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Plewczyński M. Potocki Andrzej h. Pilawa (zm. 1575) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 768—769. (пол.)
- ↑ Stępień S. Szeptycki Józef Gabriel (1806—1855) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 238. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
- Nowak M. i Stępień S. Szeptycki Jan Kanty Remigiusz (1836—1912) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 236. — ISBN 978-83-86301-01-0 całość, ISBN 978-83-88909-95-5. (пол.)
- Nowak M. i Stępień S. Szeptycki Jan Kanty Remigiusz (1836—1912)… — S. 237.
- Я вже напевне цього разу додому не повернусь… Тернопільщина прощається з Василем Крижанівським - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
Література Редагувати
- Ковальський І., Мельничук Б. Костільники // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 197. — ISBN 966-528-199-2.
- Ковальський І., Уніят В. Костільники // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 616—617. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Костільники: минуле та сучасність: краєзнав. нарис [про село Бучац. р-ну Тернопіл. обл.] / Роман Ткачук. — Тернопіль: Паляниця В. А., 2017. — 187 с. : іл., табл., портр. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 185 (20 назв). — Імен. покажч.: с. 154—158. — 200 пр. — ISBN 978-617-7331-37-6
- Kościelniki (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 455. (пол.) — S. 455. (пол.)
Посилання Редагувати
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |