Руслан Іванович Степула (14 квітня 1983, с. Костільники — 5 вересня 2014, с. Цвітні Піски) — український військовик, боєць 80-ї окремої аеромобільної бригади МО України.
| Руслан Іванович Степула | |
|---|---|
| Солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 14 квітня 1983 Костільники, Бучацький район, Тернопільська область |
| Смерть | 5 вересня 2014 (31 рік) Цвітні Піски, Україна |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили України |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Руслан Іванович Степула народився 14 квітня 1983 року в селі Костільниках Бучацького району Тернопільської області, нині Україна.
У мирний час працював за кордоном на заробітках. Мав сім'ю, його донька восени 2014 року пішла в перший клас.
Мобілізований до війська як доброволець, 1 серпня 2014 скерований у львівську десантну бригаду. Воював у війні на сході України — брав участь у звільненні від терористів Луганщини.
Загинув 5 вересня 2014 в бою з диверсійною групою терористів, коли разом із побратимами біля села Цвітні Піски (97 українських вояків на 6 БТРах й 2 танках, 1 БТР підірвали — не заводився) забезпечував відхід українських військ у Слов'яносербському районі трасою Н21. Під час бою з російським диверсійним підрозділом українські вояки зайняли кругову оборону між селами Цвітні Піски й Стукалова Балка, відбиваючи натиск терористів чисельністю 240—260 чоловік. По тому — засаду в русі на техніці. Після прибуття підрозділу під населений пункт Щастя констатовано відсутність БТР-80 № 129, поранення зазнали 9 бійців.
У бою, крім Руслана Степули, загинули прапорщик Анатолій Гаврилюк, сержант Іван Лемещук, молодші сержанти Віктор Бражнюк, Степан Бродяк та Іван Сова. Вважалися зниклими безвісти: старший лейтенант Пилипчук Юрій Юрійович, лейтенант Ігор Петрівський, сержант Олексій Ващук, молодші сержанти Віктор Бражнюк, Гураль Олег Володимирович, старший солдат Володимир Соломчук, солдати Сергій Боднар, Ватаманюк Сергій Миколайович, Іван Воробель, Корнач Сергій Сергійович, Підгайний Микола Йосипович, Роман Симпович, Слободян Едуард Геннадійович, Турчин Михайло Степанович, Микола Федус. Вважаються полоненими капітан Кондрацький Віталій Володимирович, солдати Гринюк Микола Володимирович, Клим'юк Олександр Юрійович.
На час прощання з покійним у Бучацькому районі оголошено траур. Похований 11 вересня в Костільниках.
Відзнаки ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Кошіль, І. «Для мене тато був усім…» / Ірина Кошіль // «НОВА Тернопільська газета». — 2014. — 10-16 вересня. — С. 9.
- Указ Президента України від 13 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Маньовська, В. Війна забирає в нас найкращих / Вікторія Маньовська // «Вільне життя плюс». — 2014. — № 76 (15604) (19 вер.). — С. 3.
- Не на війні, а в мирному керунку: Навіки будем у небеснім батальйоні // Вільне життя плюс. — 2014. — № 82 (15610) (10 жовт.). — С. 5.
Посилання ред.
- // Тернопільська обласна рада. — 2014. — 7 вересня.
- Село Костільники сумує за Русланом Степулою, загиблим в АТО // 20 хвилин (Тернопіль). — 2014. — 8 вересня.
- В Костільниках поховали Руслана Степулу // Бучацькі новини.. — 2014. — 10 вересня.
- У Бучацькому районі поховали Героя України Руслана Степулу // Сайт Тернопільської ОДА. — 2014. — 12 вересня.
- Бучацький район: Руслана Степулу поховали у рідному селі як справжнього Героя (Фото) // 7 Днів-Україна. — 2014. — 12 вересня.