www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бучацький район Інформація в цьому розділі застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговорення містит

Бучацький район

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (березень 2018)

Бу́чацький райо́н, або Бу́чаччина — колишній адміністративний район у південно-західній частині Тернопільської області, Україна.
Районний центр: Бучач. Площа 802 км². Населення 62 тис. осіб (2020 р.). Залізничні станції: Бучач, Пишківці.

Бучацький район
адміністративно-територіальна одиниця
Колишній район на карті Тернопільська область
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6121200000
Утворений: 1940
Ліквідований: 19 липня 2020
Населення: ▼ 62 710 (01.01.2019)
Площа: 802 км²
Густота: 78.192019950125 осіб/км²
Тел. код: +380-3544
Поштові індекси: 48400—48480
Населені пункти та ради
Районний центр: Бучач
Міські ради: 1
Сільські ради: 37
Міста: 1
Смт: 1
Села: 57
Селища: 1
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Віталій Фреяк
Голова РДА: Олена Кравчук
Вебсторінка: Бучацька РДА
Бучацька райрада
Адреса: 48400, Тернопільська область, м. Бучач, майдан Волі, 1
Мапа

Бучацький район у Вікісховищі

Ліквідований 17 липня 2020 року.

Географія

Район лежить у межах Опілля. Поверхня рівнинна, розчленована глибокими долинами річок.

Корисні копалини

Вапняки (понад 100 родовищ), пісковики, травертин.

На думку В. Добрянського, значні запаси матеріалів (пісковиків, піску) сприяли виникненню мурованого будівництва на території сучасного району ще в давньоруські часи.

Річки, ставки

Найбільші річки — Дністер, його притоки Стрипа, Бариш і Вільховець. Створено 28 ставків.

Ґрунти

Переважають чорноземи опідзолені й темно-сірі опідзолені ґрунти. Ліси займають 12,95 тис. га, багато реліктових та рідкісних рослин.

Історія

Початки заселення району сягають 40-25 тис. років тому, періоду палеоліту — пізньої старокам'яної доби. На березі р. Стрипа виявлено залишки 2-х ранніх поселень племен трипільської культури та поховання бронзової доби. На території району було давнє слов'янське поселення, яке до середини XIV ст. входило до Галицько-Волинської держави та Королівства Русі. Наприкінці цього століття внаслідок тривалої боротьби між Польським Королівством і Великим князівством Литовським Галичину, у тому числі Бучаччину, анексувало Польське королівство, яке з Великим князівством Литовським 1569 р. утворило нову федеративну державу — Республіку Обох Націй (Річ Посполиту).

1434 року Східна Галичина, Західне Поділля втратили свої права автономій у складі Королівства Польського та остаточно були приєднані до складу польської держави. Зокрема, на цих землях утворили кілька нових адміністративних одиниць — воєводств, а саме Руське (центр — Львів) і Подільське (центр — Кам'янець на Поділлі).

Після Люблінської унії 1 липня 1569 р. територія району увійшла до складу Галицького повіту Руського воєводства.

Під час Хмельниччини загін під командуванням І. Кияшка громив коронні підрозділи біля Бучача (тоді Теребовельського повіту Руського воєводства).

У 1772 р. після першого поділу Польщі територія нинішнього Бучацького району відійшла до Імперії Габсбургів (з 1804 року — Австрійської імперії, від 1867 р. — Австро-Угорщина). У 1810—1815 рр. частина Бучаччини на схід від річки Стрипи була під пануванням Росії (входила до складу Тернопільського краю), потім знову прилучена до Австрійської імперії, ввійшла до Станиславівського округу (циркулу).

У листопаді 1918 р. — липні 1919 р. територія сучасного району входила до складу Бучацького повіту — адміністративної одиниці ЗУНР. Від 15 вересня 1920 р. до 18 вересня 1939 р. перебувала під владою Польщі. Вересень 1939 р. — серпень 1991 р. — у складі УРСР. 7 липня 1941 р. район захопила нацистська Німеччина; окупація тривала до 21 липня 1944 р.

На території теперішнього району проживали представники великих польської, єврейської громад, меншої вірменської (зокрема, в Язловці, Бучачі).

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Бучацького району було створено 71 виборчу дільницю. Явка на виборах складала — 80,44 % (проголосували 38 167 із 47 445 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 63,58 % (24 268 виборців); Юлія Тимошенко — 15,17 % (5 791 виборців), Олег Ляшко — 9,41 % (3 590 виборців), Анатолій Гриценко — 6,63 % (2 530 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,70 %.

Населені пункти

У районі — м. Бучач, смт Золотий Потік та 59 сіл, з яких Бариш, Порохова, Старі Петликівці, Язловець раніше мали Магдебурзьке право.

Населення

Динаміка чисельності населення міських та сільських рад Бучацького району за 1989—2001 рр., %

Чисельність населення району:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 30 625 7245 4894 9233 5795 3370 88
Жінки 34 451 7014 4562 8606 7213 6628 428


Рідна мова населення:

  • українська — 99,6 %
  • російська — 0,3 %

За релігійним складом більшість населення — греко-католики та православні. У деяких селах, особливо на південному заході району (Космирин, Сновидів, Стінка та ін.) проживають громади амішів (кашкетників).

Економіка

У районі розвинуті харчова промисловість та виробництво будматеріалів. Діють 11 промислових підприємств, найбільші з яких: механічний завод ЗАТ «Астрон», ливарно-механічний «Квант», цукровий, хлібзавод, сироробний та мальтозний заводи, комбінат хлібопродуктів, фабрика «Берізка»; 45 сільськогосподарських підприємств та 74 фермерські господарства (на 01 січня 2003).

Освіта

Діють 59 ЗОШ, художня і музична школи, ПТУ, Бучацький агроколедж, Бучацький інститут менеджменту і аудиту, відділення 7-и банків, 53 дитсадки, 2 Будинки школяра, станція юних техніків, 54 бібліотеки, 57 клубних установ. У с. Скоморохи — державна туристична база «Лісова»,

Здоров'я, спорт

У Бучачі — стадіон «Колос», на якому виступає однойменний футбольний клуб — 3-разовий володар Кубка СССР «Золотий колос» (1969—1971 роки), 8-разовий чемпіон Тернопільської області (1966—1973 роки), 4-разовий володар Кубка Тернопільської області. Має свою спортивну школу.

Релігія

У районі зареєстровано 106 релігійних громад.

Природоохоронні території

Станом на 1 січня 2017 року на території Бучацького району є 42 території та об'єкт природно-заповідного фонду загальною площею 12720,87 га:

  • 1 національний природний парк загальною площею 3770,01 га,
  • 1 регіональний ландшафтний парк місцевого значення загальною площею 4384,99 га,
  • 4 заказники місцевого значення загальною площею 1104,0 га,
  • 35 пам'яток природи місцевого значення загальною площею 84,34 га:
    • 2 комплексні пам'ятки природи загальною площею 0,35 га,
    • 7 геологічних пам'яток природи загальною площею 6,10 га,
    • 6 гідрологічних пам'яток природи загальною площею 18,54 га,
    • 19 ботанічних пам'яток природи загальною площею 52,35 га,
    • 1 зоологічна пам'ятка природи загальною площею 7,00 га,
  • 1 парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення площею 7,52 га.

Входить до складу територій ПЗФ інших категорій 12 об'єктів ПЗФ загальною площею 3359,62 га.

Фактично в Бучацькому районі 42 території та об'єкти природно-заповідного фонду загальною площею 9361,25, що становить 11,67 % території району.

Архітектурні пам'ятки

Замок у Золотому Потоці

Дерев'яні церкви

Село Назва церкви Рік побудови
Верб'ятин Чудо Михаїла 1889
Губин Усікновення голови Іоанна Предтечі 1849
Космирин св. Архистратига Михаїла 1886
Помірці Пресвятої Трійці 1898
Сокілець Покрови Божої Матері 1635: збудували монахи
Трибухівці Благовіщення Пресвятої Богородиці XVI-XVII ст.
Цвітова Введення в Храм Пресвятої Богородиці 1888

Археологічні пам'ятки

Музеї

Відомі люди

  • Див. також: Категорія:Персоналії:Бучацький район

Народилися

Перебували

Проживали

Очільники району

Голови Бучацької райдержадміністрації:

  • Ілля Козира
  • Тарас Пастух
  • Василь Савка
  • з квітня 2014 р. — Вонсяк Василь
  • Фреяк Віталій
  • Бебих Віталій

Примітки

  1. Розпорядження Президента України від 26 травня 2020 року № 357/2020-рп «Про призначення О.Кравчук головою Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області»
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Добрянський В. [1] [ 11 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Наукові записки Національного заповідника «Замки Тернопілля». — 2014. — № 4. — С. 38.
  4. Свинко Й. Бариш // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 85. — ISBN 966-528-197-6.
  5. Свинко Й. Вільхівець (Ольховець) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 281. — ISBN 966-528-197-6.
  6. Довідка про адміністративно-територіальний поділ Тернопільської області [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] // Державний архів Тернопільської області. Путівник. — С. 345.
  7. Найчук І. [ 15 серпня 2012 у Wayback Machine.]
  8. Уніят В. Вірмени на Тернопільщині // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 106. — ISBN 978-966-528-318-8.
  9. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2016. 
  10. . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 13 січня 2015. 
  11. (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 червня 2021. 
  12. . Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 13 січня 2015. 
  13. Село відлюдників[недоступне посилання з червня 2019]
  14. Б. Мельничук, В. Уніят. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль: Тернограф, 2012. 280 с. — С. 245. ISBN 978-966-457-087-6
  15. Б. Мельничук. Балюк Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 72
  16. Б. Мельничук. Бард Петро // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 85
  17. Б. Мельничук. Вільгушинський Роман Казимирович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 280
  18. . Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 24 червня 2014. 
  19. . Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  20. . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 15 листопада 2014. 

Література

Бучацький район
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Тернопільщина»
Теми у Вікіджерелах?
Бучацький район у Вікісховищі?

Посилання

  • .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Informaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2018 Bu chackij rajo n abo Bu chachchina kolishnij administrativnij rajon u pivdenno zahidnij chastini Ternopilskoyi oblasti Ukrayina Rajonnij centr Buchach Plosha 802 km Naselennya 62 tis osib 2020 r Zaliznichni stanciyi Buchach Pishkivci Buchackij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerbKolishnij rajon na karti Ternopilska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastKod KOATUU 6121200000Utvorenij 1940Likvidovanij 19 lipnya 2020Naselennya 62 710 01 01 2019 Plosha 802 km Gustota 78 192019950125 osib km Tel kod 380 3544Poshtovi indeksi 48400 48480Naseleni punkti ta radiRajonnij centr BuchachMiski radi 1Silski radi 37Mista 1Smt 1Sela 57Selisha 1Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Vitalij FreyakGolova RDA Olena Kravchuk 1 Vebstorinka Buchacka RDABuchacka rajradaAdresa 48400 Ternopilska oblast m Buchach majdan Voli 1MapaBuchackij rajon u VikishovishiLikvidovanij 17 lipnya 2020 roku 2 Zmist 1 Geografiya 1 1 Korisni kopalini 1 2 Richki stavki 1 3 Grunti 2 Istoriya 3 Naseleni punkti 4 Naselennya 5 Ekonomika 6 Osvita 7 Zdorov ya sport 8 Religiya 9 Prirodoohoronni teritoriyi 10 Arhitekturni pam yatki 10 1 Derev yani cerkvi 10 2 Arheologichni pam yatki 10 3 Muzeyi 11 Vidomi lyudi 11 1 Narodilisya 11 2 Perebuvali 11 3 Prozhivali 11 4 Ochilniki rajonu 12 Primitki 13 Literatura 14 PosilannyaGeografiya RedaguvatiRajon lezhit u mezhah Opillya Poverhnya rivninna rozchlenovana glibokimi dolinami richok Korisni kopalini Redaguvati Vapnyaki ponad 100 rodovish piskoviki travertin Na dumku V Dobryanskogo znachni zapasi materialiv piskovikiv pisku spriyali viniknennyu murovanogo budivnictva na teritoriyi suchasnogo rajonu she v davnoruski chasi 3 Richki stavki Redaguvati Najbilshi richki Dnister jogo pritoki Stripa Barish 4 i Vilhovec 5 Stvoreno 28 stavkiv Grunti Redaguvati Perevazhayut chornozemi opidzoleni j temno siri opidzoleni grunti Lisi zajmayut 12 95 tis ga bagato reliktovih ta ridkisnih roslin Istoriya RedaguvatiPochatki zaselennya rajonu syagayut 40 25 tis rokiv tomu periodu paleolitu piznoyi starokam yanoyi dobi Na berezi r Stripa viyavleno zalishki 2 h rannih poselen plemen tripilskoyi kulturi ta pohovannya bronzovoyi dobi Na teritoriyi rajonu bulo davnye slov yanske poselennya yake do seredini XIV st vhodilo do Galicko Volinskoyi derzhavi ta Korolivstva Rusi Naprikinci cogo stolittya vnaslidok trivaloyi borotbi mizh Polskim Korolivstvom i Velikim knyazivstvom Litovskim Galichinu u tomu chisli Buchachchinu aneksuvalo Polske korolivstvo yake z Velikim knyazivstvom Litovskim 1569 r utvorilo novu federativnu derzhavu Respubliku Oboh Nacij Rich Pospolitu 1434 roku Shidna Galichina Zahidne Podillya vtratili svoyi prava avtonomij u skladi Korolivstva Polskogo ta ostatochno buli priyednani do skladu polskoyi derzhavi Zokrema na cih zemlyah utvorili kilka novih administrativnih odinic voyevodstv a same Ruske centr Lviv i Podilske centr Kam yanec na Podilli Pislya Lyublinskoyi uniyi 1 lipnya 1569 r teritoriya rajonu uvijshla do skladu Galickogo povitu Ruskogo voyevodstva 6 Pid chas Hmelnichchini zagin pid komanduvannyam I Kiyashka gromiv koronni pidrozdili bilya Buchacha todi Terebovelskogo povitu Ruskogo voyevodstva 7 U 1772 r pislya pershogo podilu Polshi teritoriya ninishnogo Buchackogo rajonu vidijshla do Imperiyi Gabsburgiv z 1804 roku Avstrijskoyi imperiyi vid 1867 r Avstro Ugorshina U 1810 1815 rr chastina Buchachchini na shid vid richki Stripi bula pid panuvannyam Rosiyi vhodila do skladu Ternopilskogo krayu potim znovu priluchena do Avstrijskoyi imperiyi vvijshla do Stanislavivskogo okrugu cirkulu U listopadi 1918 r lipni 1919 r teritoriya suchasnogo rajonu vhodila do skladu Buchackogo povitu administrativnoyi odinici ZUNR Vid 15 veresnya 1920 r do 18 veresnya 1939 r perebuvala pid vladoyu Polshi Veresen 1939 r serpen 1991 r u skladi URSR 7 lipnya 1941 r rajon zahopila nacistska Nimechchina okupaciya trivala do 21 lipnya 1944 r Na teritoriyi teperishnogo rajonu prozhivali predstavniki velikih polskoyi yevrejskoyi gromad menshoyi virmenskoyi zokrema v Yazlovci Buchachi 8 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Buchackogo rajonu bulo stvoreno 71 viborchu dilnicyu Yavka na viborah skladala 80 44 progolosuvali 38 167 iz 47 445 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 63 58 24 268 viborciv Yuliya Timoshenko 15 17 5 791 viborciv Oleg Lyashko 9 41 3 590 viborciv Anatolij Gricenko 6 63 2 530 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 70 9 Naseleni punkti RedaguvatiU rajoni m Buchach smt Zolotij Potik ta 59 sil z yakih Barish Porohova Stari Petlikivci Yazlovec ranishe mali Magdeburzke pravo Naselennya Redaguvati Dinamika chiselnosti naselennya miskih ta silskih rad Buchackogo rajonu za 1989 2001 rr Chiselnist naselennya rajonu 10 1970 69 110 1979 68 816 1989 66 355 2001 64 974 2014 64 000Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 11 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 30 625 7245 4894 9233 5795 3370 88Zhinki 34 451 7014 4562 8606 7213 6628 428Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki88 85 428 183 80 84 624 498 75 79 1479 1220 70 74 2183 1469 65 69 2342 1493 60 64 2122 1075 55 59 1474 1548 50 54 1858 1679 45 49 1759 2367 40 44 2252 2184 35 39 2042 2317 30 34 2079 2365 25 29 2233 2332 20 24 2265 2562 15 20 2297 2663 10 14 2656 2529 5 9 2383 2053 0 4 1975 Ridna mova naselennya ukrayinska 99 6 rosijska 0 3 Za religijnim skladom bilshist naselennya greko katoliki ta pravoslavni U deyakih selah osoblivo na pivdennomu zahodi rajonu Kosmirin Snovidiv Stinka ta in prozhivayut gromadi amishiv kashketnikiv 12 13 Ekonomika RedaguvatiU rajoni rozvinuti harchova promislovist ta virobnictvo budmaterialiv Diyut 11 promislovih pidpriyemstv najbilshi z yakih mehanichnij zavod ZAT Astron livarno mehanichnij Kvant cukrovij hlibzavod sirorobnij ta maltoznij zavodi kombinat hliboproduktiv fabrika Berizka 45 silskogospodarskih pidpriyemstv ta 74 fermerski gospodarstva na 01 sichnya 2003 Osvita RedaguvatiDiyut 59 ZOSh hudozhnya i muzichna shkoli PTU Buchackij agrokoledzh Buchackij institut menedzhmentu i auditu viddilennya 7 i bankiv 53 ditsadki 2 Budinki shkolyara stanciya yunih tehnikiv 54 biblioteki 57 klubnih ustanov U s Skomorohi derzhavna turistichna baza Lisova Zdorov ya sport RedaguvatiU Buchachi stadion Kolos na yakomu vistupaye odnojmennij futbolnij klub 3 razovij volodar Kubka SSSR Zolotij kolos 1969 1971 roki 8 razovij chempion Ternopilskoyi oblasti 1966 1973 roki 4 razovij volodar Kubka Ternopilskoyi oblasti Maye svoyu sportivnu shkolu Religiya RedaguvatiU rajoni zareyestrovano 106 religijnih gromad Prirodoohoronni teritoriyi RedaguvatiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond Buchackogo rajonuStanom na 1 sichnya 2017 roku na teritoriyi Buchackogo rajonu ye 42 teritoriyi ta ob yekt prirodno zapovidnogo fondu zagalnoyu plosheyu 12720 87 ga 1 nacionalnij prirodnij park zagalnoyu plosheyu 3770 01 ga 1 regionalnij landshaftnij park miscevogo znachennya zagalnoyu plosheyu 4384 99 ga 4 zakazniki miscevogo znachennya zagalnoyu plosheyu 1104 0 ga 35 pam yatok prirodi miscevogo znachennya zagalnoyu plosheyu 84 34 ga 2 kompleksni pam yatki prirodi zagalnoyu plosheyu 0 35 ga 7 geologichnih pam yatok prirodi zagalnoyu plosheyu 6 10 ga 6 gidrologichnih pam yatok prirodi zagalnoyu plosheyu 18 54 ga 19 botanichnih pam yatok prirodi zagalnoyu plosheyu 52 35 ga 1 zoologichna pam yatka prirodi zagalnoyu plosheyu 7 00 ga 1 park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya plosheyu 7 52 ga Vhodit do skladu teritorij PZF inshih kategorij 12 ob yektiv PZF zagalnoyu plosheyu 3359 62 ga Faktichno v Buchackomu rajoni 42 teritoriyi ta ob yekti prirodno zapovidnogo fondu zagalnoyu plosheyu 9361 25 sho stanovit 11 67 teritoriyi rajonu Arhitekturni pam yatki Redaguvati Zamok u Zolotomu Potocizamok kin XIV XVI st oboronna cerkva v urochishi Monastirok XVI st Cerkva Svyatogo Mikolaya XVII st ratusha 1751 r monastir oo vasiliyan ta cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Cerkva Svyatoyi Pokrovi j inshi u Buchachi ta jogo okolicyah kostel XVI st zamok 1600 p u s Pidzamochok palac Mikoli Vasilya Potockogo XVIII st potrebuye restavraciyi zamok i v yizna vezha XVII st kostel 1634 r sadiba Skvarchinskih Gnyevoshiv 1848 r cerkva Presvyatoyi Trijci ta dzvinicya 1897 r kaplicya XIX st u smt Zolotij Potik park Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi 1590 r cerkva svyatogo Mikolaya 1551 r UGKC ranishe virmenska palac Ponyatovskih grobnicya c Marcelini Darovskoyi XVI XVIII st u s Yazlovec dzvinicya XVIII st u s Bilyavinci ta in Derev yani cerkvi Redaguvati Selo Nazva cerkvi Rik pobudoviVerb yatin Chudo Mihayila 1889Gubin Usiknovennya golovi Ioanna Predtechi 1849Kosmirin sv Arhistratiga Mihayila 1886Pomirci Presvyatoyi Trijci 1898Sokilec Pokrovi Bozhoyi Materi 1635 zbuduvali monahiTribuhivci Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici XVI XVII st Cvitova Vvedennya v Hram Presvyatoyi Bogorodici 1888Arheologichni pam yatki Redaguvati Stoyanka v s Mikolayivka 30 12 tis r do n e Mogilnik u s Zhniborodi XII XIII st Gorodishe v s Stinka IX XIII st Rannohristiyanski pecherni hrami bilya sil Stinka i Rukomish Muzeyi Redaguvati Rajonnij istoriko krayeznavchij muzej muzej memorial imeni Vasilya Stusa muzej V yacheslava Chornovola muzej istoriyi agrokoledzhu muzej istoriyi SPTU 26 turistichno krayeznavchi u shkolah s Snovidiv i smt Zolotij Potik memorialni kimnati Solomiyi Krushelnickoyi v s Bilyavinci ta Mar yana Krushelnickogo v s Pilyava Vidomi lyudi RedaguvatiDiv takozh Kategoriya Personaliyi Buchackij rajonNarodilisya Redaguvati o Amvrosij Krushelnickij greko katolickij svyashenik gromadskij diyach batko Solomiyi Krushelnickoyi 14 poet chetar USS Ivan Balyuk 15 pedagog gromadskij diyach u SShA Petro Bard 16 pismennik i zhurnalist Ivan Bodnaruk aktor i pismennik Volodimir Buchackij spivachka Solomiya Krushelnicka aktor i rezhiser Mar yan Krushelnickij skulptor Roman Vilgushinskij 17 dirigent pedagog Bogdan Ivanonkiv zasluzhenij artist UkrayiniPerebuvali Redaguvati Karhut Vasil Volodimirovich ukrayinskij likar alopat likar fitoterapevt pismennik 18 Prozhivali Redaguvati O Volodislav Noskovskij Jogan Georg PinzelOchilniki rajonu Redaguvati Golovi Buchackoyi rajderzhadministraciyi Illya Kozira Taras Pastuh Vasil Savka z kvitnya 2014 r Vonsyak Vasil 19 20 Freyak Vitalij Bebih VitalijPrimitki Redaguvati Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 26 travnya 2020 roku 357 2020 rp Pro priznachennya O Kravchuk golovoyu Buchackoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Ternopilskoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Dobryanskij V 1 Arhivovano 11 lyutogo 2017 u Wayback Machine Naukovi zapiski Nacionalnogo zapovidnika Zamki Ternopillya 2014 4 S 38 Svinko J Barish Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 85 ISBN 966 528 197 6 Svinko J Vilhivec Olhovec Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 281 ISBN 966 528 197 6 Dovidka pro administrativno teritorialnij podil Ternopilskoyi oblasti Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Derzhavnij arhiv Ternopilskoyi oblasti Putivnik S 345 Najchuk I Borotba podolyan proti nastupu polskih vijsk u pershij polovini 1649 roku Arhivovano 15 serpnya 2012 u Wayback Machine Uniyat V Virmeni na Ternopilshini Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 106 ISBN 978 966 528 318 8 ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 16 lyutogo 2016 Dinamika naselennya administrativnih odinic Ukrayini Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 13 sichnya 2015 Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Ternopilska oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Protestanti chi yazichniki yak na Ternopilshini zhivut lyudi yaki vidmovilisya buti zaruchnikami civilizaciyi Arhiv originalu za 28 chervnya 2014 Procitovano 13 sichnya 2015 Selo vidlyudnikiv nedostupne posilannya z chervnya 2019 B Melnichuk V Uniyat Ivan Franko i Ternopilshina Ternopil Ternograf 2012 280 s S 245 ISBN 978 966 457 087 6 B Melnichuk Balyuk Ivan Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 S 72 B Melnichuk Bard Petro Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 S 85 B Melnichuk Vilgushinskij Roman Kazimirovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 S 280 Vasil Karhut Likar plastun pismennik Arhiv originalu za 11 kvitnya 2012 Procitovano 24 chervnya 2014 Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini 477 2014 rp Arhiv originalu za 8 kvitnya 2014 Procitovano 7 kvitnya 2014 Pid prijmalneyu Hoptyana postijno sidit svobodivec Vonsyak Vasil yakogo zvilnili z posadi cherez korupciyu v Buchachi Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 15 listopada 2014 Literatura RedaguvatiBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Igor Duda Buchach Putivnik Lviv 1985 Igor Duda Stepan Lyahovich Buchackij rajon Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 209 211 ISBN 966 528 197 6 M Kobelskij Buchackij rajon ESU T 3 S 673 674 Igor Leskiv Istoriko arhitekturna spadshina Buchackogo povitu HIII XIX stolittya Nestor Mizak Buchackij povit u vizvolnij borotbi OUN UPA Za tebe svyata Ukrayino 400 s Oresta Sinenka Geroyi ne vmirayut Storinki istoriyi Buchackogo rajonnogo tovaristva Memorial im V Stusa Yaroslav Stockij Monastir Otciv Vasiliyan Chesnogo hresta Gospodnogo v Buchachi 1712 1996 Lviv Misioner 1997 160 s il ISBN 966 7086 24 0 Buczacz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 433 pol S 433 437 pol Jerzy Sperka Poczatki osadnictwa rycerstwa slaskiego na Rusi Czerwonej Arhivovano 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine S 278 301 pol Buchackij rajonu sestrinskih Vikiproyektah Portal Ternopilshina Temi u Vikidzherelah Buchackij rajon u Vikishovishi Posilannya RedaguvatiIstoriko krayeznavchij proekt Zhniborodi Buchachchina Ternopillya Najchuk I A Borotba podolyan proti nastupu polskih vijsk u pershij polovini 1649 roku Pidgayeckij rajon Terebovlyanskij rajonMonastiriskij rajon Chortkivskij rajonIvano Frankivska oblast Tlumackij rajon Ivano Frankivska oblast Gorodenkivskij rajon Zalishickij rajon Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Buchackij rajon amp oldid 38159277