Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2018) |
Руко́миш — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Підпорядковувалося колишній Заривинецькій сільраді. Розташоване на правому березі р. Стрипа, за 5 км від Бучачу і за 7 км від найближчої залізничної станції Бучач.
Населення — 419 осіб (2007 р.).
село Рукомиш | |
---|---|
Знак с. Рукомиш | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Бучацька міська громада |
Облікова картка | Рукомиш |
Основні дані | |
Перша згадка | 1379 |
Населення | 427 |
Територія | 0.980 км² |
Густота населення | 435.71 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48420 |
Телефонний код | +380 3544 |
Катойконіми | Рукомишці |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°05′59″ пн. ш. 25°22′52″ сх. д. / 49.09972° пн. ш. 25.38111° сх. д.Координати: 49°05′59″ пн. ш. 25°22′52″ сх. д. / 49.09972° пн. ш. 25.38111° сх. д. |
Водойми | Стрипа |
Найближча залізнична станція | Бучач |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48475 , с. Заривинці |
Сільський голова | Леськів Іван Васильович |
Карта | |
Рукомиш | |
Рукомиш | |
Мапа | |
Рукомиш у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Перша писемна згадка про село — 1379 р.; згадане в фундаційній грамоті шляхтича Міхала Авданця для костелу в Бучачі. Міхал Абданк з Бучача мав початково тут свою садибу[джерело?]. Авраам Авданець з Рукомиша згадується 14 серпня 1421 р. 15 травня 1443 р. Мачко — син Авданця з Рукомиша, подав позов проти Міхала «Мужила» Бучацького
Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар» тощо, кооператива.
У травертинових печерах біля Рукомиша в 1967 році переховувався підпільник з УПА, якого виявили кадебісти. Повстанець довгий час відстрілювався, потім облив гасом документи та вирішив не здаватись. Цей бій вважають останнім під збройної боротьби повстанців проти окупантів.
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району.
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади.
Пам'ятки Редагувати
У селі зберігся храм колишнього печерного монастиря (вважають, що перші ченці поселились тут наприкінці XIII століття).
Є мурована церква святого Онуфрія (1768 року, освячена деканом о. Хадзинським; у ній зберігається скульптура цього святого (Онуфрія Великого) XVIII століття — як вважають, роботи славетного Івана Георгія Пінзеля), каплички (1856 р., 2006 р.), «фігура» Матері Божої, Хресна дорога (2007 р.).
Пам'ятки природи: Рукомиський явір, скелі.
Священики Редагувати
- о. Симеон Білинкевич, УГКЦ
- о. Йосип Білинкевич (УГКЦ, 1866—1916)
- о. Іван Лабій (УГКЦ, 1916-1920)
- о. Барановський (УГКЦ, 1921-1944)
- о. Михайло Суканець (УАПЦ, нині)
Соціальна сфера Редагувати
Працюють ЗОШ I ступеня, ФАП, бібліотека, торговельний заклад.
Відомі люди Редагувати
- о. Василь Білінський (у світі Василь Іванович Білінський; 4 квітня 1909, с. Рукомиш — 28 липня 1989) — підпільний священик УГКЦ, душпастирював у с. Прибин Перемишлянського району. Похований на цвинтарі с. Прибин.
- Михайлецький Юрій — вояк УПА.
Світлини Редагувати
Примітки Редагувати
- Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów, 1882. — S. 87, 156.
- Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 27.
- Акти ґродські і земські. — Львів, 1889. Т. 14. — S. 93.
- Лебідь Н. Володимир Бірчак: Останній повстанець УПА дав бій кадебістам у 1967-му // Україна молода. — К. — 2016. — № 48 (5041) (19 квіт.). — С. 9. — (Історія).
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 30 жовтня 2014.
Література Редагувати
- Козак М., Матвіїв І., Уніят В. Рукомиш // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 645—646. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Матвіїв І., Уніят В. Рукомиш // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 208. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Мичко С Чудеса Рукомиша // Україна молода. — 2011. — 6 січня.
- Blazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
Посилання Редагувати
- У селі Рукомиш, що на Тернопільщині, зруйнувався старовинний печерний храм
- Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля
- Рукомиш (стації) відео
- Rukomysz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 960. (пол.) — S. 960. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |