www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фарний костел Бучач Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговорен

Фарний костел (Бучач)

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2018)

Фарний костел Матері Божої — втрачений римо-католицький храм у м. Бучачі (нині Тернопільська область). Фундатор — дідич поселення Міхал Авданець гербу Абданк.

Фарний костел Матері Божої
Тип споруди Фара
Розташування Річ Посполита, тепер Україна, Бучач
Перша згадка 1373
Початок будівництва ?
Зруйновано бл. 1761
Стиль готика
Належність РКЦ
Стан втрачений

Відомості Редагувати

Перший костел у Бучачі було фундовано 1373 (старіші дані 28 липня 1379 тепер трактують як повторний фундуш) року, одночасно зі створенням римо-католицької парафії.

Правдоподібно, храм був збудований або в останній чверті XIV-го, або у XV ст. На думку Михайла Станкевича, кам'яним храм став наприкінці XV ст.

Власник міста Миколай Бучацький-Творовський — зять протестанта Радзивілла Миколи Христофора «Чорного» — був кальвіністом, сприяв поширенню цієї течії християнства, перетворив фарний костел на кальвінський збір за свого життя. У руках кальвіністів будівля перебувала до кінця XVI ст. Для використання римо-католикам фарний костел повернула, за одними даними, донька М. Бучацького-Творовського Катажина, за іншими, його син Ян Кшиштоф «Збожний», який свого часу змінив обряд на католицький, а ставши дідичем Бучача, також запровадив у костелі «набоженство» святого Розарію.

У надвечір'я святого Валентина 1643 року у львівському замку Марія Амалія Могилівна-Потоцька записала фундуш розміром 2000 злотих під 8 % річних для фарного костелу в Бучачі.

Від 1663 року при фарному костелі діяла препозитура з упосаженням 10000 флоринів. Занотовано, що 1667 року (володіння містом Яном Потоцьким) при храмі діяли школа, яка мала ректора, шпиталь (ним опікувався препозит) на 8 осіб водночас.

Храм сильно постраждав після турецько-татарських нападів 1672, 1676 років, зокрема, втратив склепіння. Відновлення було проведене у 1709—1710 роках.

Костел (велика ймовірність, що він був ґотичним) перед його розбиранням був кам'яним, тинькованим, однонавним, з двома бічними каплицями (справа — каплиця святої Анни, яка мала двері й три вікна, зліва — каплиця Пречистої Діви Марії з гори Кармель) вежею від фронту. Вівтарі та решта предметів культу були зроблені здебільшого на початку XVIII ст.

У записах метричних книг хрещень і поховань бучацьких костелів можна довідатись, що неодноразово хресними батьками були дідичі міста (зокрема, фундатор Бучацького монастиря ЧСВВ Стефан Александер Потоцький, його син Микола Василь), гості (генерал-ад'ютант короля Швеції Карла ХІІ Андерс (Єнджей) Тиллденкрон, львівський староста Йоахім Потоцький та інші).

З канонічними візитаціями храм відвідували: латинський архієпископ Львова Миколай Вижицький (20 жовтня 1740), єпископ Бакеу Станіслав Раймунд Єзерський (12 серпня 1754)

Стара вхідна брама

У костелі працювали ксьондзи: о. Станіслав Рикала, о. Стефан Броньовський, о. Томаш Пашковський (з 1674), о. Павел Розмисловський, о. Станіслав Мрочек (з 1702), о. Єжи Якуб Стронкевич (з 1704), о. Александер Юзеф Млодкевич (з 1711, перед цим пробощ у Бариші, з 1716 — теребовельський декан РКЦ, помер 28 липня 1740), о. Антоній Вілінський (з грудня 1740, до кінця існування храму), о. Томаш Венгерський.

1715 року кс. Александер Юзеф Млодкевич заснував «Шкаплірне братство» (або «Братство святого Скапулярію», пол. Bractwo Szkaplierza Matki Najświętszej), його протекторами зі шляхетського стану стали дідичі міста. Перші вибори у братстві відбулися 20 липня того року. 20 жовтня 1740 року канонічну візитацію мав львівський латинський архієпископ Миколай Вижицький. У жовтні 1760 року тут мали місію оо. місіонери з Городенки, під час якої дві вдови — Барбара Коваліха та Маріанна Ґуттерська — змінили обряд з лютеранського. Десь тоді М. В. Потоцький розпорядився розбирати храм, на місці якого мали будувати новий його коштом. З цього приводу 21 березня 1761 року в Бучачі, після дозволу В. Г. Сераковського, видав привілей, в якому записав фундуш для будівництва нового парафіяльного костелу.

Фарний костел вирішили замінити на новий кам'яний на початку XVIII ст., однак розбирати його почали восени 1760 р. за вказівкою канівського старости Миколи Василя Потоцького після того, як отримали дозвіл львівського латинського архієпископа Вацлава Героніма Сєраковського з Богуславиць. За сприяння М. В. Потоцького новий костел збудували у 1761–1763 роках, на думку З. Горнунга, за планом Мартина Урбаніка (також припускають, що це міг бути його компаньйон Бернард Меретин). У фундаційній грамоті на новий костел М. В. Потоцький не згадує грамоту М. Абданка. 14 серпня 1763 року В. Г. Сераковський під час канонічної візитації освятив (консекрував) костел та п'ять вівтарів.

Збережена до наших днів стара брама в мурі довкола території костелу була споруджена у XVII—XVIII ст. На її таблиці зберігся напис латиною:
TE DECET HYMNUS DEUS
IN SION ET TIBI REDDETUR VOTUM
IN IERUSALEM Ps. 64.

Усипальниця Редагувати

За даними Шимона Старовольського, у старому фарному костелі були поховані (за тодішніми традиціями) представники родів Бучацьких гербу Абданк (зокрема, Давид — фундатор побудови бічного вівтаря), Творовських-Бучацьких (зокрема, Ян Творовський (Бучацький), була мідна позолочена таблиця з епітафією; Ян Кшиштоф «Збожний» (була надгробна таблиця з епітафією, встановлена братом Єжи Войцехом)), Потоцьких — до побудови доміканського костелу в Золотому Потоці (зокрема, Бернард, Анджей(Єнджей)), була пам'ятна таблиця з епітафією коронного стражника Миколая Потоцького.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення [ 20 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) (вер.—жовт.). — С. 42. — ISSN 0130-5247.
  2. Barącz S. Pamiątki buczackie [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]… — S. 5; 87; 158.
  3. Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996). — Львів : Місіонер, 1997. — іл. — С. 37. — ISBN 966-7086-24-0.
  4. ↑ Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu…— S. 16.
  5. Станкевич М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ, 2010. — іл. — С. 99. — ISBN 966-95709-0-4.
  6. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 5—6.
  7. Smoliński A. Buczacz — perła podolskiego baroku [ 24 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Wiadomości Historyczne. — Warszawa, lipiec-sierpień 2011. — S. 56. (пол.)
  8. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 47.
  9. Високому або Низькому
  10. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. — S. 89.
  11. фінансове забезпечення
  12. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu / Seria «Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju». Seria C, zeszyt 3. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 118 il. — S. 16. — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
  13. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu… — S. 15—16.
  14. Aneks I… — S. 26.
  15. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 100.
  16. Там само. — S. 99—100.
  17. Там само. — S. 91.
  18. Там само. — S. 101.
  19. Там само. — S. 102.
  20. Там само. — S. 103.
  21. Там само. — S. 91—96.
  22. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 92.
  23. Ostrowski J. К. Wstęp // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — T. 18. — 508 il. — S. 8. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  24. ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 93.
  25. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 97.
  26. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu… — S. 17.
  27. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu… — S. 21.
  28. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 87—88.
  29. Там само. — S. 46—48.
  30. Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 232. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
  31. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 88.

Джерела Редагувати

  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
  • Aneks I, aneks II // Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Secesja», 1993. — Cz. I. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 26—28. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (лат.)
  • Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
  • Ostrowski Jan K. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Secesja», 1993. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 15—26. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2018 Farnij kostel Materi Bozhoyi vtrachenij rimo katolickij hram u m Buchachi nini Ternopilska oblast Fundator didich poselennya Mihal Avdanec gerbu Abdank Farnij kostel Materi BozhoyiTip sporudi FaraRoztashuvannya Rich Pospolita teper Ukrayina BuchachPersha zgadka 1373Pochatok budivnictva Zrujnovano bl 1761Stil gotikaNalezhnist RKCStan vtrachenij Zmist 1 Vidomosti 2 Usipalnicya 3 Div takozh 4 Primitki 5 DzherelaVidomosti RedaguvatiPershij kostel u Buchachi bulo fundovano 1373 1 starishi dani 28 lipnya 1379 2 teper traktuyut yak povtornij fundush roku odnochasno zi stvorennyam rimo katolickoyi parafiyi 3 Pravdopodibno hram buv zbudovanij abo v ostannij chverti XIV go abo u XV st 4 Na dumku Mihajla Stankevicha kam yanim hram stav naprikinci XV st 5 Vlasnik mista Mikolaj Buchackij Tvorovskij zyat protestanta Radzivilla Mikoli Hristofora Chornogo buv kalvinistom spriyav poshirennyu ciyeyi techiyi hristiyanstva peretvoriv farnij kostel na kalvinskij zbir za svogo zhittya 6 U rukah kalvinistiv budivlya perebuvala do kincya XVI st 4 Dlya vikoristannya rimo katolikam farnij kostel povernula za odnimi danimi donka M Buchackogo Tvorovskogo Katazhina 7 za inshimi jogo sin Yan Kshishtof Zbozhnij yakij svogo chasu zminiv obryad na katolickij a stavshi didichem Buchacha takozh zaprovadiv u kosteli nabozhenstvo svyatogo Rozariyu 8 U nadvechir ya svyatogo Valentina 1643 roku u lvivskomu zamku 9 Mariya Amaliya Mogilivna Potocka zapisala fundush rozmirom 2000 zlotih pid 8 richnih dlya farnogo kostelu v Buchachi 10 Vid 1663 roku pri farnomu kosteli diyala prepozitura z uposazhennyam 11 10000 floriniv Zanotovano sho 1667 roku volodinnya mistom Yanom Potockim 12 pri hrami diyali shkola yaka mala rektora shpital nim opikuvavsya prepozit na 8 osib vodnochas 13 Hram silno postrazhdav pislya turecko tatarskih napadiv 1672 1676 rokiv zokrema vtrativ sklepinnya Vidnovlennya bulo provedene u 1709 1710 rokah 4 Kostel velika jmovirnist sho vin buv gotichnim pered jogo rozbirannyam buv kam yanim tinkovanim odnonavnim z dvoma bichnimi kaplicyami sprava kaplicya svyatoyi Anni yaka mala dveri j tri vikna zliva kaplicya Prechistoyi Divi Mariyi z gori Karmel 14 vezheyu vid frontu Vivtari ta reshta predmetiv kultu buli zrobleni zdebilshogo na pochatku XVIII st 4 U zapisah metrichnih knig hreshen i pohovan buchackih kosteliv mozhna dovidatis sho neodnorazovo hresnimi batkami buli didichi mista zokrema fundator Buchackogo monastirya ChSVV Stefan Aleksander Potockij jogo sin Mikola Vasil gosti general ad yutant korolya Shveciyi Karla HII Anders Yendzhej 15 Tilldenkron lvivskij starosta Joahim Potockij ta inshi 16 Z kanonichnimi vizitaciyami hram vidviduvali latinskij arhiyepiskop Lvova Mikolaj Vizhickij 20 zhovtnya 1740 yepiskop Bakeu Stanislav Rajmund Yezerskij 12 serpnya 1754 17 nbsp Stara vhidna bramaU kosteli pracyuvali ksondzi o Stanislav Rikala o Stefan Bronovskij 18 o Tomash Pashkovskij z 1674 o Pavel Rozmislovskij o Stanislav Mrochek z 1702 19 o Yezhi Yakub Stronkevich z 1704 o Aleksander Yuzef Mlodkevich z 1711 pered cim probosh u Barishi z 1716 terebovelskij dekan RKC pomer 28 lipnya 1740 o Antonij Vilinskij z grudnya 1740 do kincya isnuvannya hramu 20 o Tomash Vengerskij 1715 roku ks Aleksander Yuzef Mlodkevich zasnuvav Shkaplirne bratstvo abo Bratstvo svyatogo Skapulyariyu pol Bractwo Szkaplierza Matki Najswietszej jogo protektorami zi shlyahetskogo stanu stali didichi mista Pershi vibori u bratstvi vidbulisya 20 lipnya togo roku 20 zhovtnya 1740 roku kanonichnu vizitaciyu mav lvivskij latinskij arhiyepiskop Mikolaj Vizhickij U zhovtni 1760 roku tut mali misiyu oo misioneri z Gorodenki pid chas yakoyi dvi vdovi Barbara Kovaliha ta Marianna Gutterska zminili obryad z lyuteranskogo Des todi M V Potockij rozporyadivsya rozbirati hram na misci yakogo mali buduvati novij jogo koshtom Z cogo privodu 21 bereznya 1761 roku v Buchachi pislya dozvolu V G Serakovskogo vidav privilej 21 v yakomu zapisav fundush dlya budivnictva novogo parafiyalnogo kostelu 4 Farnij kostel virishili zaminiti na novij kam yanij na pochatku XVIII st odnak rozbirati jogo pochali voseni 1760 r za vkazivkoyu kanivskogo starosti Mikoli Vasilya Potockogo 22 pislya togo yak otrimali dozvil lvivskogo latinskogo arhiyepiskopa Vaclava Geronima Syerakovskogo z Boguslavic Za spriyannya M V Potockogo novij kostel zbuduvali u 1761 1763 rokah na dumku Z Gornunga za planom Martina Urbanika 23 takozh pripuskayut sho ce mig buti jogo kompanjon Bernard Meretin U fundacijnij gramoti na novij kostel M V Potockij ne zgaduye gramotu M Abdanka 24 14 serpnya 1763 roku V G Serakovskij pid chas kanonichnoyi vizitaciyi osvyativ konsekruvav kostel 25 ta p yat vivtariv 26 Zberezhena do nashih dniv stara brama v muri dovkola teritoriyi kostelu bula sporudzhena u XVII XVIII st 27 Na yiyi tablici zberigsya napis latinoyu TE DECET HYMNUS DEUS IN SION ET TIBI REDDETUR VOTUM IN IERUSALEM Ps 64 Usipalnicya RedaguvatiZa danimi Shimona Starovolskogo 4 u staromu farnomu 24 kosteli buli pohovani za todishnimi tradiciyami predstavniki rodiv Buchackih gerbu Abdank zokrema David fundator pobudovi bichnogo vivtarya 28 Tvorovskih Buchackih zokrema Yan Tvorovskij Buchackij bula midna pozolochena tablicya z epitafiyeyu Yan Kshishtof Zbozhnij bula nadgrobna tablicya z epitafiyeyu vstanovlena bratom Yezhi Vojcehom 29 Potockih do pobudovi domikanskogo kostelu v Zolotomu Potoci zokrema Bernard Andzhej 30 Yendzhej 31 bula pam yatna tablicya z epitafiyeyu koronnogo strazhnika Mikolaya Potockogo Div takozh RedaguvatiKostel Svyatogo Hresta Buchach Cerkva i monastir Svyatoyi Trijci Buchach Primitki Redaguvati Mihajlovskij V Pravlinnya Koriatovichiv na Podilli 1340 vi 1394 rr socialna struktura knyazivskogo otochennya Arhivovano 20 kvitnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2009 5 488 ver zhovt S 42 ISSN 0130 5247 Baracz S Pamiatki buczackie Arhivovano 19 listopada 2015 u Wayback Machine S 5 87 158 Stockij Ya Monastir Otciv Vasiliyan Chesnogo Hresta Gospodnogo v Buchachi 1712 1996 Lviv Misioner 1997 il S 37 ISBN 966 7086 24 0 a b v g d e Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu S 16 Stankevich M Buchach ta okolici Lviv SKIM 2010 il S 99 ISBN 966 95709 0 4 Baracz S Pamiatki buczackie S 5 6 Smolinski A Buczacz perla podolskiego baroku Arhivovano 24 veresnya 2017 u Wayback Machine Wiadomosci Historyczne Warszawa lipiec sierpien 2011 S 56 pol Baracz S Pamiatki buczackie S 47 Visokomu abo Nizkomu Baracz S Pamiatki buczackie S S 89 finansove zabezpechennya Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu Seria Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju Seria C zeszyt 3 Warszawa drukarnia Franczak Bydgoszcz 2009 118 il S 16 ISBN 978 83 60976 45 6 pol Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu S 15 16 Aneks I S 26 Baracz S Pamiatki buczackie S 100 Tam samo S 99 100 Tam samo S 91 Tam samo S 101 Tam samo S 102 Tam samo S 103 Tam samo S 91 96 Baracz S Pamiatki buczackie S 92 Ostrowski J K Wstep Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2010 T 18 508 il S 8 ISBN 978 83 89273 79 6 pol a b Baracz S Pamiatki buczackie S 93 Baracz S Pamiatki buczackie S 97 Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu S 17 Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu S 21 Baracz S Pamiatki buczackie S 87 88 Tam samo S 46 48 Skrzypecki T N Potok Zloty na tle historii polskich kresow poludniowo wschodnich Opole Solpress 2010 S 232 ISBN 978 83 927244 4 5 pol Baracz S Pamiatki buczackie S 88 Dzherela RedaguvatiBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Aneks I aneks II Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Secesja 1993 Cz I T 1 126 s 364 il S 26 28 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 85739 09 2 lat Baracz S Pamiatki buczackie Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1882 168 s pol Ostrowski Jan K Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii w Buczaczu Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Secesja 1993 T 1 126 s 364 il S 15 26 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 85739 09 2 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Farnij kostel Buchach amp oldid 35114498