www.wikidata.uk-ua.nina.az

Церква і монастир Святої Трійці Бучач Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо

Церква і монастир Святої Трійці (Бучач)

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2018)

Церква і монастир Святої Трійці — втрачена культова споруда (розібрана 1808 року) та обитель ченців у Бучачі, збудовані 1612 року.

Церква Святої Трійці і монастир
Тип споруди церква
Розташування Україна, Бучач
Засновник Марія Амалія Могилянка-Потоцька (меценатка відбудови)
Кінець будівництва бл. 1610
Зруйновано 1808
Стиль триконховий храм
Належність РКЦ
Стан втрачений

Відомості Редагувати

Православний період Редагувати

Час заснування та побудови дерев'яних будівель невідомий. «Congregatio de propaganda fide» згадує, що 1612 р. за сприяння Марії Могили-Потоцької (православної за віросповіданням) на правому березі Стрипи — на найвищому бучацькому узгір'ї — для православних монахів було збудовано муровані церкву Святої Трійці та монастир (старі дерев'яні будівлі руйнувалися), або був відбудований та заселений монахами коштом Марії Могилянки близько 1612 р.).

Марія Амалія Могилянка-Потоцька

У 1636 році капітал монастиря становив 4000 злотих, відсотки — 280, які щороку в день святого Михаїла отримував ігумен. Згідно грамоти Марії Могилянки від 1636 року, її нащадки мали дотримуватись традиції.[джерело?]

Церква за тодішньою традицією нагадувала церкву святого Миколая в місті, тільки була ширшою, довшою.

Римо-католицький період Редагувати

1652 р. власник (дідич) міста Ян Потоцький, порушивши розпорядження матері, подарував на вічні часи василіянський монастир Святої Трійці з церквою та всім майном католицькому монашому ордену домініканів, надав ґрунт (земельну ділянку) для кляштора. За версією сучасних польських дослідників Анни Чиж, Бартломея Ґутовского: 1) монахів силою вигнали з монастиря; 2) Ян Потоцький надав кошти для спорудження костелу (на плані мав форму латинського хреста) Преображення Господнього[джерело?]. Але раніше (1882 року) кс. Баронч Садок стверджував, що домініканам передали монастир і костел Преображення Господнього, в якому колись мешкали василіяни-неуніяти.

Для утримання монастиря Ян Потоцький записав село Пиляву й 8000 золотих готівки з умовою щоденної меси за нього як фундатора кляштору. Першим пріором був магістр теології Іван (Ян) Домінік Рожнятовський гербу Сас. Також пріором був магістр теології Казімєж Заґурскі, якого під час подорожі замордували турки під Підгайцями в 1675 році.

Діяльність кляштору була затруднена війнами, невеликими коштами для його існування за життя фундатора, малою кількістю мешканців села Пилява (7 осіб). Монастир якийсь час мав у власності винницю з котлом, також його забезпечували 10 бучачан, які проживали на юридиці. Зокрема, 1740 року цілий річний дохід становив 892 злотих (з Пиляви 400), процент від капіталів — 431 золотий, юридика давала 191. В 1764 році певний капітал становив 7000 злотих, непевний — 48000; костел виглядав вбого, тому Микола Василь Потоцький дав 2000 дукатів для його оздоблення, за що — на знак вдячності — було встановлено пам'ятну плиту над дверима захристя з текстом присвяти доброчинцю.

Потім ситуація погіршилася конфліктом та неприхильним ставленням до РКЦ, переходом на унійний обряд М. В. Потоцького.

30 листопада 1789 року рішенням уряду кляштор був скасований. Костел купив дідич Медведівців п. Станіслав Пєньчиковський, за його наказом був розібраний у 1808 р., матеріал був використаний для побудови церкви та садиби в селі. Згідно з урядовою люстрацією (ревізією) від 15 березня 1809 р., монастир складався з будівлі (кляштору), городу (2 морґи), великого подвір'я (було обнесене частково дерев'яними штахетами, частково кам'яними стовпами; в одному кінці була стайня на 6 коней і возівня); оцінена вартість — 17161 крон 45 крейцарів; купив бучацький поштмайстер Ґеорґ Федерер, після кількох перепродажів за 1300 злотих купив бучацький декан ГКЦ о. Михайло Курилович — в приміщенні кляштору було організовано навчання дівчат («бурса»).

Подальші роки Редагувати

Якийсь час, принаймні наприкінці існування Австро-Угорщини та під час польської анексії ЗОУНР у 1920-1930-х роках у приміщенні монастиря діяв відділок ("постерунок") поліції.

Розкопки 2013—2015 років Редагувати

Влітку 2015 року на вул. Гнатюка науковці держпідприємства ОАСУ «Подільська археологія» (Тернопіль) під час розкопок встановили, що на цій ділянці було масове перепоховання наприкінці XVIII — на початку XIX ст. (кістки датують XIV-XVII ст.), а на території колишнього цвинтаря велось будівництво. Результати розкопок дозволяють припустити, що саме тут і були Церква і монастир Святої Трійці.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Боднарук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина… — С. 69
  2. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 111.
  3. З протилежного боку від Миколаївської церкви в південній частині міста, на одній з терас гори Федір → Чень Л. Храмові та монастирські комплекси в розпланувально-просторовій структурі міста Бучача // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Архітектура. — 2013. — № 757. — С. 317.
  4. Там само. — S. 110.
  5. Józefowicz J. T. Kronika miasta Lwowa: od roku 1634 do 1690: obejmująca w ogólności dzieje dawnej Rusi Czerwonej: a zwłaszcza Historyą arcybiskupstwa lwowskiego w tejże epoce / napisana spółcześnie w języku łacińskim przez J. Tomasza Józefowicza. — Lwów : Drukarnia «Zakladu narodowego im.Ossolińskych», 1854. — 504 s. — S. 150. (пол.)
  6. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 16.
  7. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 108.
  8. Там само. — S. 108—109.
  9. Там само. — S. 110—111.
  10. Островерха М. Обніжками на битий шлях. - Ню Йорк, 1957. - С. 29.
  11. Попович Жанна. Давня могила нагадала про старовинну бучацьку церкву [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].

Джерела Редагувати

  • Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
  • Причинки до історії Бучацьких шкіл, ЗЧСВВ. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 755—772.
  • Стоцький Я. Східне чернецтво в Бучачі до 1712 року // Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні. До 300-ліття заснування. — Жовква : Місіонер, 2011. — 216 с. + 24 с. вкл. — С. 54—55. — ISBN 978-966-658-239-6.
  • Стоцький Я. 2. Східне чернецтво в Бучачі до 1712 року // Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — 160 с., іл. — С. 43—45. — ISBN 966-7086-24-0.
  • Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
  • Czyż A. S., Gutowski B.. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — Zeszyt 3. — 254 s., 118 il. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2018 Cerkva i monastir Svyatoyi Trijci vtrachena kultova sporuda rozibrana 1808 roku ta obitel chenciv u Buchachi zbudovani 1612 roku Cerkva Svyatoyi Trijci i monastirTip sporudi cerkvaRoztashuvannya Ukrayina BuchachZasnovnik Mariya Amaliya Mogilyanka Potocka mecenatka vidbudovi Kinec budivnictva bl 1610Zrujnovano 1808Stil trikonhovij hramNalezhnist RKCStan vtrachenij Zmist 1 Vidomosti 1 1 Pravoslavnij period 1 2 Rimo katolickij period 1 3 Podalshi roki 2 Rozkopki 2013 2015 rokiv 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaVidomosti RedaguvatiPravoslavnij period Redaguvati Chas zasnuvannya ta pobudovi derev yanih budivel nevidomij Congregatio de propaganda fide zgaduye sho 1612 r za spriyannya Mariyi Mogili Potockoyi pravoslavnoyi za virospovidannyam na pravomu berezi Stripi na najvishomu buchackomu uzgir yi dlya pravoslavnih monahiv bulo zbudovano murovani cerkvu Svyatoyi Trijci ta monastir stari derev yani budivli rujnuvalisya 1 abo buv vidbudovanij ta zaselenij monahami koshtom Mariyi Mogilyanki blizko 1612 r 2 3 nbsp Mariya Amaliya Mogilyanka PotockaU 1636 roci kapital monastirya stanoviv 4000 zlotih vidsotki 280 yaki shoroku v den svyatogo Mihayila otrimuvav igumen Zgidno gramoti Mariyi Mogilyanki vid 1636 roku yiyi nashadki mali dotrimuvatis tradiciyi dzherelo Cerkva za todishnoyu tradiciyeyu nagaduvala cerkvu svyatogo Mikolaya v misti tilki bula shirshoyu dovshoyu 4 Rimo katolickij period Redaguvati 1652 r vlasnik didich mista Yan Potockij porushivshi rozporyadzhennya materi podaruvav na vichni chasi vasiliyanskij monastir Svyatoyi Trijci z cerkvoyu ta vsim majnom katolickomu monashomu ordenu dominikaniv 1 nadav grunt zemelnu dilyanku dlya klyashtora 5 Za versiyeyu suchasnih polskih doslidnikiv Anni Chizh Bartlomeya Gutovskogo 1 monahiv siloyu vignali z monastirya 2 Yan Potockij nadav koshti dlya sporudzhennya kostelu na plani mav formu latinskogo hresta Preobrazhennya Gospodnogo dzherelo 6 Ale ranishe 1882 roku ks Baronch Sadok stverdzhuvav sho dominikanam peredali monastir i kostel Preobrazhennya Gospodnogo v yakomu kolis meshkali vasiliyani neuniyati 7 Dlya utrimannya monastirya Yan Potockij zapisav selo Pilyavu j 8000 zolotih gotivki z umovoyu shodennoyi mesi za nogo yak fundatora klyashtoru Pershim priorom buv magistr teologiyi Ivan Yan Dominik Rozhnyatovskij gerbu Sas Takozh priorom buv magistr teologiyi Kazimyezh Zagurski yakogo pid chas podorozhi zamorduvali turki pid Pidgajcyami v 1675 roci 8 Diyalnist klyashtoru bula zatrudnena vijnami nevelikimi koshtami dlya jogo isnuvannya za zhittya fundatora maloyu kilkistyu meshkanciv sela Pilyava 7 osib Monastir yakijs chas mav u vlasnosti vinnicyu z kotlom takozh jogo zabezpechuvali 10 buchachan yaki prozhivali na yuridici Zokrema 1740 roku cilij richnij dohid stanoviv 892 zlotih z Pilyavi 400 procent vid kapitaliv 431 zolotij yuridika davala 191 V 1764 roci pevnij kapital stanoviv 7000 zlotih nepevnij 48000 kostel viglyadav vbogo tomu Mikola Vasil Potockij dav 2000 dukativ dlya jogo ozdoblennya za sho na znak vdyachnosti bulo vstanovleno pam yatnu plitu nad dverima zahristya z tekstom prisvyati dobrochincyu Potim situaciya pogirshilasya konfliktom ta neprihilnim stavlennyam do RKC perehodom na unijnij obryad M V Potockogo 30 listopada 1789 roku rishennyam uryadu klyashtor buv skasovanij Kostel kupiv didich Medvedivciv p Stanislav Pyenchikovskij za jogo nakazom buv rozibranij u 1808 r material buv vikoristanij dlya pobudovi cerkvi ta sadibi v seli Zgidno z uryadovoyu lyustraciyeyu reviziyeyu vid 15 bereznya 1809 r monastir skladavsya z budivli klyashtoru gorodu 2 morgi velikogo podvir ya bulo obnesene chastkovo derev yanimi shtahetami chastkovo kam yanimi stovpami v odnomu kinci bula stajnya na 6 konej i vozivnya ocinena vartist 17161 kron 45 krejcariv kupiv buchackij poshtmajster Georg Federer pislya kilkoh pereprodazhiv za 1300 zlotih kupiv buchackij dekan GKC o Mihajlo Kurilovich v primishenni klyashtoru bulo organizovano navchannya divchat bursa 9 Podalshi roki Redaguvati Yakijs chas prinajmni naprikinci isnuvannya Avstro Ugorshini ta pid chas polskoyi aneksiyi ZOUNR u 1920 1930 h rokah u primishenni monastirya diyav viddilok posterunok policiyi 10 Rozkopki 2013 2015 rokiv RedaguvatiVlitku 2015 roku na vul Gnatyuka naukovci derzhpidpriyemstva OASU Podilska arheologiya Ternopil pid chas rozkopok vstanovili sho na cij dilyanci bulo masove perepohovannya naprikinci XVIII na pochatku XIX st kistki datuyut XIV XVII st a na teritoriyi kolishnogo cvintarya velos budivnictvo Rezultati rozkopok dozvolyayut pripustiti sho same tut i buli Cerkva i monastir Svyatoyi Trijci 11 Primitki Redaguvati a b Bodnaruk I Buchach sto rokiv tomu Buchach i Buchachchina S 69 Baracz S Pamiatki buczackie S 111 Z protilezhnogo boku vid Mikolayivskoyi cerkvi v pivdennij chastini mista na odnij z teras gori Fedir Chen L Hramovi ta monastirski kompleksi v rozplanuvalno prostorovij strukturi mista Buchacha Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Seriya Arhitektura 2013 757 S 317 Tam samo S 110 Jozefowicz J T Kronika miasta Lwowa od roku 1634 do 1690 obejmujaca w ogolnosci dzieje dawnej Rusi Czerwonej a zwlaszcza Historya arcybiskupstwa lwowskiego w tejze epoce napisana spolczesnie w jezyku lacinskim przez J Tomasza Jozefowicza Lwow Drukarnia Zakladu narodowego im Ossolinskych 1854 504 s S 150 pol Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu S 16 Baracz S Pamiatki buczackie S 108 Tam samo S 108 109 Tam samo S 110 111 Ostroverha M Obnizhkami na bitij shlyah Nyu Jork 1957 S 29 Popovich Zhanna Davnya mogila nagadala pro starovinnu buchacku cerkvu Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Prichinki do istoriyi Buchackih shkil ZChSVV T IV Vip 3 4 S 755 772 Stockij Ya Shidne chernectvo v Buchachi do 1712 roku Buchackij monastir otciv Vasiliyan na sluzhbi Bogovi j Ukrayini Do 300 littya zasnuvannya Zhovkva Misioner 2011 216 s 24 s vkl S 54 55 ISBN 978 966 658 239 6 Stockij Ya 2 Shidne chernectvo v Buchachi do 1712 roku Monastir Otciv Vasiliyan Chesnogo Hresta Gospodnogo v Buchachi 1712 1996 rr Lviv Misioner 1997 160 s il S 43 45 ISBN 966 7086 24 0 Baracz S Pamiatki buczackie Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1882 168 s pol Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu Warszawa drukarnia Franczak Bydgoszcz 2009 Zeszyt 3 254 s 118 il Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju Seria C ISBN 978 83 60976 45 6 pol Posilannya RedaguvatiZhanna Popovich Davnya mogila nagadala pro starovinnu buchacku cerkvu Cerkva ta monastir na mapi fon Miga Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cerkva i monastir Svyatoyi Trijci Buchach amp oldid 38222798