www.wikidata.uk-ua.nina.az

Боднарук Іван Лазарович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боднарук Щодо інших людей з таким самим іменем

Боднарук Іван Лазарович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боднарук.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Іван Боднарук.

Іва́н Лазарович Боднару́к (8 грудня 1903, с. Білявинці — 31 грудня 1990, Чикаго) — український педагог-просвітянин, письменник, есеїст, журналіст, громадський діяч, літературний критик і рецензент.

Боднарук Іван Лазарович
Народився 8 грудня 1903(1903-12-08)
с. Білявинці
Помер 31 грудня 1990(1990-12-31) (87 років)
Чикаго
Поховання Український цвинтар святого Миколая
Громадянство  ЗУНР →  Польща →  США
Національність  Україна
Діяльність громадський діяч, журналіст, письменник
Alma mater Бучацька державна гімназія

Життєпис Редагувати

Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (серпень 2018)

Народився 8 грудня 1903 року в селі Білявинці поблизу м. Бучача (Західна Україна, нині Чортківський район Тернопільської області, Україна, тоді Бучацький повіт Королівства Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) в родині священика УГКЦ отця Лазаря та Іванни (з Кміцикевичів) Боднаруків.

Закінчив Бучацьку державну гімназію (польськомовну), диплом магістра філософії здобув у Львівському університеті 1928 року зі слов'янської філології (українська і польська мови). Після дворічної практики в державній і приватній гімназіях у Стрию склав професорський іспит у Варшавському університеті в 1931 році. Далі продовжував учителювати у Стрию в учительській дівочій гімназії[джерело?] та в гімназії для хлопців. Крім того, працював у музеї «Верховина» та був активним членом багатьох громадських організацій.

У другій половині 40-х років опиняється на еміграції в Німеччині, де працював директором неповної середньої школи в українському таборі переміщених осіб у Бургдорфі (біля Ганноверу). Крім цілоденної праці в школі, був культурно-освітнім референтом у таборі, керував вечірніми курсами для неписьменних, що мали виїжджати до Англії та Канади.

У 1948 році І. Боднарук разом із дружиною (теж учителькою) Леонтією та синами Ростиславом і Богданом виїжджають до Бразилії. У місті Прудентополі (штат Парана) працював учителем у Малій семінарії оо. Василіян та допомагав у редагуванні газети «Праця» і календарів-альманахів тощо. У цей час підготував і видав для школярів-українців «Буквар» і «Другу читанку». У 1949 році окремою книжкою вийшли його спогади про митрополита Андрея Шептицького під назвою «Великий Чернець і Народолюбець». У 1955 році разом із сім'єю перебрався на помешкання до міста Куритиба, де, крім педагогічної діяльності, брав участь у громадській роботі.

До США переїхав з родиною в 1960 році та оселився в місті Чикаго. Тут працював у школі українознавства (викладач української мови і літератури у Вищій школі оо. Василіян) і у видавництві Миколи Денисюка, в Українському Національному Музеї, викладав у Народному університеті та брав активну участь у релігійно-громадському житті української громади як член об'єднань «Обнова» й «Учительська громада». В 1963 році переїхав до Детройта, де працював вчителем української мови у Вищій школі («гайскул») оо. Василіян та школі українознавства. Тут упорядкував пропам'ятну книгу парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці.

Протягом своєї педагогічної та громадської діяльності І. Боднарук активно виступав на сторінках українських періодичних видань країн Заходу. Його статті, замітки з'являлись у таких часописах США, як: «Свобода», «Америка», «Церковний Вісник», «Нова зоря», «Жіночій світ», «Дзвони», «Дітройські новини» та «Квітучі береги». В Аргентині друкувався в «Нашому кличі» та в «Українському слові», в Англії — у «Визвольному Шляху» та в «Українській думці», у Німеччині йому охоче надавали сторінки в «Шляху перемоги».

Його статті запалювали серця українців до збереження рідної мови і культури, захищали українські громади від асиміляційних впливів, байдужості і сірої буденщини. У 1974 році Іван Боднарук виходить на пенсію і переїздить разом із дружиною до сина Богдана в околиці Чикаго. Але і тут по довгих роках важкої і виснажливої праці не спочиває, а далі працює на ідею відродження української культури в еміграції. Це — робота в Українському Національному музеї, також його улюблена журналістика.

Помер 31 грудня 1990 року та похований у Чикаго.

Сім'я Редагувати

Дружина — Леонтія (до шлюбу Коляджин, нар. 1910, Долина), з 1933 року працювала вчителькою Стрийської гімназії.

Творчий доробок Редагувати

  • Боднарук І. Між двома світами. Вибрані статті про українських письменників / Боднарук Іван // уклад. В. Оліфіренко. — Донецьк : Український культурологічний центр, Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, 1997. — 174 с.
  • Боднарук І. Молитва до України / Іван Боднарук // упорядник П. Лаврів. — Львів : СПОЛОМ, 2000. — 576 с., 14 іл.
  • Боднарук І. Український буквар для наших найменших / І. Боднарук. — Прудентопіль (Бразилія) : Видавництво. оо. Василіян, 1959. — 77 с.
  • Боднарук І. Друга книжечка / І. Боднарук. — Прудентопіль : Видавництво. оо. Василіян, 1953. — 173 с.
  • Боднарук І. Великий чернець і народолюбець (У 5-ті роковини смерти Митрополита А. Шептицького) / І. Б. — Прудентопіль : Видавництво оо. Василіян, 1950. — 150 с.

Примітки Редагувати

  1. Шипилявий С. Меценати, фундатори і передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина» // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 754.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bodnaruk Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Ivan Bodnaruk Iva n Lazarovich Bodnaru k 8 grudnya 1903 s Bilyavinci 31 grudnya 1990 Chikago ukrayinskij pedagog prosvityanin pismennik eseyist zhurnalist gromadskij diyach literaturnij kritik i recenzent Bodnaruk Ivan LazarovichNarodivsya 8 grudnya 1903 1903 12 08 s BilyavinciPomer 31 grudnya 1990 1990 12 31 87 rokiv ChikagoPohovannya Ukrayinskij cvintar svyatogo MikolayaGromadyanstvo ZUNR Polsha SShANacionalnist UkrayinaDiyalnist gromadskij diyach zhurnalist pismennikAlma mater Buchacka derzhavna gimnaziya Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Sim ya 1 2 Tvorchij dorobok 2 Primitki 3 DzherelaZhittyepis RedaguvatiCej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2018 Narodivsya 8 grudnya 1903 roku v seli Bilyavinci poblizu m Buchacha Zahidna Ukrayina nini Chortkivskij rajon Ternopilskoyi oblasti Ukrayina todi Buchackij povit Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina v rodini svyashenika UGKC otcya Lazarya ta Ivanni z Kmicikevichiv Bodnarukiv Zakinchiv Buchacku derzhavnu gimnaziyu polskomovnu diplom magistra filosofiyi zdobuv u Lvivskomu universiteti 1928 roku zi slov yanskoyi filologiyi ukrayinska i polska movi Pislya dvorichnoyi praktiki v derzhavnij i privatnij gimnaziyah u Striyu sklav profesorskij ispit u Varshavskomu universiteti v 1931 roci Dali prodovzhuvav uchitelyuvati u Striyu v uchitelskij divochij gimnaziyi dzherelo ta v gimnaziyi dlya hlopciv Krim togo pracyuvav u muzeyi Verhovina ta buv aktivnim chlenom bagatoh gromadskih organizacij U drugij polovini 40 h rokiv opinyayetsya na emigraciyi v Nimechchini de pracyuvav direktorom nepovnoyi serednoyi shkoli v ukrayinskomu tabori peremishenih osib u Burgdorfi bilya Gannoveru Krim cilodennoyi praci v shkoli buv kulturno osvitnim referentom u tabori keruvav vechirnimi kursami dlya nepismennih sho mali viyizhdzhati do Angliyi ta Kanadi U 1948 roci I Bodnaruk razom iz druzhinoyu tezh uchitelkoyu Leontiyeyu ta sinami Rostislavom i Bogdanom viyizhdzhayut do Braziliyi U misti Prudentopoli shtat Parana pracyuvav uchitelem u Malij seminariyi oo Vasiliyan ta dopomagav u redaguvanni gazeti Pracya i kalendariv almanahiv tosho U cej chas pidgotuvav i vidav dlya shkolyariv ukrayinciv Bukvar i Drugu chitanku U 1949 roci okremoyu knizhkoyu vijshli jogo spogadi pro mitropolita Andreya Sheptickogo pid nazvoyu Velikij Chernec i Narodolyubec U 1955 roci razom iz sim yeyu perebravsya na pomeshkannya do mista Kuritiba de krim pedagogichnoyi diyalnosti brav uchast u gromadskij roboti Do SShA pereyihav z rodinoyu v 1960 roci ta oselivsya v misti Chikago Tut pracyuvav u shkoli ukrayinoznavstva vikladach ukrayinskoyi movi i literaturi u Vishij shkoli oo Vasiliyan i u vidavnictvi Mikoli Denisyuka v Ukrayinskomu Nacionalnomu Muzeyi vikladav u Narodnomu universiteti ta brav aktivnu uchast u religijno gromadskomu zhitti ukrayinskoyi gromadi yak chlen ob yednan Obnova j Uchitelska gromada V 1963 roci pereyihav do Detrojta de pracyuvav vchitelem ukrayinskoyi movi u Vishij shkoli gajskul oo Vasiliyan ta shkoli ukrayinoznavstva Tut uporyadkuvav propam yatnu knigu parafiyi Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Bogorodici Protyagom svoyeyi pedagogichnoyi ta gromadskoyi diyalnosti I Bodnaruk aktivno vistupav na storinkah ukrayinskih periodichnih vidan krayin Zahodu Jogo statti zamitki z yavlyalis u takih chasopisah SShA yak Svoboda Amerika Cerkovnij Visnik Nova zorya Zhinochij svit Dzvoni Ditrojski novini ta Kvituchi beregi V Argentini drukuvavsya v Nashomu klichi ta v Ukrayinskomu slovi v Angliyi u Vizvolnomu Shlyahu ta v Ukrayinskij dumci u Nimechchini jomu ohoche nadavali storinki v Shlyahu peremogi Jogo statti zapalyuvali sercya ukrayinciv do zberezhennya ridnoyi movi i kulturi zahishali ukrayinski gromadi vid asimilyacijnih vpliviv bajduzhosti i siroyi budenshini U 1974 roci Ivan Bodnaruk vihodit na pensiyu i pereyizdit razom iz druzhinoyu do sina Bogdana v okolici Chikago Ale i tut po dovgih rokah vazhkoyi i visnazhlivoyi praci ne spochivaye a dali pracyuye na ideyu vidrodzhennya ukrayinskoyi kulturi v emigraciyi Ce robota v Ukrayinskomu Nacionalnomu muzeyi takozh jogo ulyublena zhurnalistika Pomer 31 grudnya 1990 roku ta pohovanij u Chikago Sim ya Redaguvati Druzhina Leontiya do shlyubu Kolyadzhin nar 1910 Dolina z 1933 roku pracyuvala vchitelkoyu Strijskoyi gimnaziyi 1 Tvorchij dorobok Redaguvati Bodnaruk I Mizh dvoma svitami Vibrani statti pro ukrayinskih pismennikiv Bodnaruk Ivan uklad V Olifirenko Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka 1997 174 s Bodnaruk I Molitva do Ukrayini Ivan Bodnaruk uporyadnik P Lavriv Lviv SPOLOM 2000 576 s 14 il Bodnaruk I Ukrayinskij bukvar dlya nashih najmenshih I Bodnaruk Prudentopil Braziliya Vidavnictvo oo Vasiliyan 1959 77 s Bodnaruk I Druga knizhechka I Bodnaruk Prudentopil Vidavnictvo oo Vasiliyan 1953 173 s Bodnaruk I Velikij chernec i narodolyubec U 5 ti rokovini smerti Mitropolita A Sheptickogo I B Prudentopil Vidavnictvo oo Vasiliyan 1950 150 s Primitki Redaguvati Shipilyavij S Mecenati fundatori i peredplatniki propam yatnoyi knigi Buchach i Buchachchina Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 754 Dzherela RedaguvatiBilyayiv V Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Lavriv P I Bodnaruk Ivan Lazarovich Arhivovano 27 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2004 T 3 Bio Bya S 164 ISBN 966 02 2682 9 Markus D Bodnaruk Ivan Enciklopediya ukrayinskoyi diyaspori Golovnij redaktor Markus V spiv redaktor Markus D Nyu Jork Chikago 2009 Kn 1 S 70 Melnichuk B Lavriv P ESU Bodnaruk Ivan Lazarovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 153 ISBN 966 528 197 6 Prosalova V uporyadnik Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bodnaruk Ivan Lazarovich amp oldid 40382416