www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ян Потоцький брацлавський воєвода У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький Щодо інших людей з таким с

Ян Потоцький (брацлавський воєвода)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ян Потоцький.

Ян Потоцький
пол. Jan Potocki
Псевдо Януш, Іван
Народився між 1616/1618
Золотий Потік
Помер квітень-травень 1675/1676
Поховання крипта костелу, Золотий Потік
Підданство Річ Посполита
Національність поляк (мати — молдаванка)
Діяльність військовий, урядник
Посада воєвода брацлавський
Військове звання ротмістр
Головував маршалок Галицького сеймику
Рід Потоцькі
Батько Стефан Потоцький
Мати Марія Амалія Могилянка
Родичі Ян Ґніньскі (зять), Микола Василь Потоцький (внук)
У шлюбі з Тереза (Зофія) з Цетнерів, Уршуля (Урсула) з Даниловичів
Діти Домінік, Стефан Александер, Тереза
Герб

Ян (іноді Януш, рідше Іван) Потоцький (між 1616/1618 — квітень—травень 1675/1676) — польський шляхтич гербу Пилява, військовик та урядник Корони Польської в Речі Посполитій.

Життєпис Редагувати

Руїни замкового палацу, Золотий Потік

Народився між 1616 і 1618 роками в сім'ї майбутнього старости генерального подільського Стефана Потоцького та його дружини Марії Амалії (з дому — Могилf). Був братом Павела та Пйотра, Катажини (шваґер Януша Радзивілла (1612—1655)) та Анни Потоцьких.

Після смерти батька в 1631 р. як наймолодший син (згідно з однією з тодішніх традицій) став власником Бучача, також Золотого Потоку, Бариша.

Навчався в школах Новодворських у Кракові перед 1638 р. Один з авторів од, які мали прославляти королівську пару — Владислава та Цецилію Ренату — під час їхнього в'їзду до Кракова. 1638 р. поїхав у мандрівку Європою, зокрема, у Брюсселі заприятелював із князем Богуславом Радзивіллом, познайомився з Яном та Мареком Собеськими.

Додому повернувся в 1647 р. Брав участь у війні з козаками, мав відбути місію до Б. Хмельницького (на Галицькому сеймику 21 березня 1661 р. підтримано його просьбу про повернення коштів за неї; 8 жовтня 1664 р. вказано, що отримав 20 000 золотих польських за неї). 1648 р. успішно командував обороною бучацького замку під час нападу незначної частини козацько-селянсько-татарського війська. У січні 1649 р. засудив до смертної кари ватажка золотопотіцьких повстанців (присуд виконали публічно в золотопотіцькому замку). 15 березня 1649 р. на сеймику Галицької землі шляхта обрала Я. Потоцького ротмістром повітової корогви, на чолі якої взяв участь у битві під Зборовом. На сеймику 6 жовтня 1649 р. прийняли рішення домагатись зменшення податків для Яна Потоцького. 1649 р. став королівським придворним, брав участь у коронаційному сеймі у Кракові.

1650 р. отримав звання ротмістра королівського. Брав участь у битві під Берестечком. З січня 1652 р. до кінця життя командував корогвою коронного «компуту», на її чолі брав участь у Жванецькій облозі у складі полку Станіслава «Ревери» Потоцького, за що 23 листопада 1654 р. в обозі під Жванцем отримав від короля Яна II Казимира Вази королівщини Братківці, Гринівці, Королівське Поле, Назавизів у Тлумацькому старостві (керував ними принаймні до 1665 р.). У Теребовлянському старостві посідав Гадинківці та Оришківці.

1654 р. в Бучачі разом зі старшим братом Павелом наказав чвертувати польського шляхтича Самуеля Весоловського, рештки тіла згодувати собакам canibus famelicis (ймовірно, за зраду). У червні 1654 р. відправив до монастиря в Підкамені в дар срібні коштовності.

1655 р.: брав участь у придушенні козацько-селянських повстань, потрапив у полон до московських військ після битви під Городком, з якого був визволений кузином Пйотром (пом. 1657) — сином Миколая Потоцького; через опіку над маєтностями брата Павела, його сина Станіслава (які з 1655 були в московському полоні) мав конфлікт із Зузанною Констанцією Ярмолинською, 2 вото Щавіньскою — старостиною ленчицькою — тіткою Станіслава, яка домогалась собі опіки над маєтностями Станіслава. Галицька шляхта 22 вересня 1666 підтримала Яна Потоцького перед Коронним трибуналом. Процес був програний у 1667 р., однак Ян Потоцький не допустив людей Зузанни Констанції Ярмолинської-Щавіньскої до маєтностей братанка.

Маршалок Галицького сеймику: 3 серпня 1660, 3-4 лютого 1662 р. Брав участь у Чуднівській кампанії в полку одного з Потоцьких. 21 березня 1661 обраний послом на сейм у Варшаві, де спільно з старостою галицьким Анджеєм Потоцьким проти виборів «vivente rege»; Можливо, король хотів переманити його, бо 20 червня 1661 дав посаду київського каштеляна, яку Ян Потоцький не прийняв.

Брав участь у Варшавській битві 1656 р.; 1657 р. в переслідуванні армії Юрія II Ракоці, битвах під Меджибожем, Чорним Островом. 1658 р. опинився в молдавському полоні, переслідуючи нападників на чужій території; у вересні брав участь у Галицькому сеймику. 6 березня 1662 року призначений сандецьким каштеляном, 8 травня 1663 року — брацлавським воєводою: був ним до кінця життя (тривалий час воєводство перебувало в руках козаків, турків (після Бучацького миру)), тому посада значною мірою — титулярна. У другій половині 1663 був у Львові: взяв гроші для своєї корогви, на регімент драгунів після померлого брацлавського воєводи Анджея Потоцького. Брав участь у задніпровській виправі короля у 16634—1664 р.

1669 р. на з'їзді у Львові підтримав кандидатуру курфюрста Пфальца Філіпа Вільгельма. 1670 р.: резидент короля Міхала I Корибута Вишневецького; у межах посагу другої дружини У. Данилович отримав посаду червоногородського старости. На просьбу короля зобов'язався забезпечувати провіантом Кам'янець-Подільську фортецю. З початком Польсько-турецької війни 1672—1676 років організовував оборону підконтрольних володінь, дружину та дітей перевіз до бучацького замку, який був більш неприступний, ніж золотопотіцький замок. 15 вересня 1672 р. прибув до ставки Яна III з проханням допомогти визволити родину з бучацького замку, на що Ян Собеський запропонував йому передати листи хану, візиру, надавав конвой для охорони — Ян Потоцький відмовився; був відсутній під час штурму бучацького замку військами під проводом султана Мехмеда IV в 1672 році. 16 жовтня 1672 р. очолював розвідзагін (завдання Яна Собеського) в околицях Підкривиць. Пацифікаційний сейм 1673 включив Я. П. до складу військової ради при гетьманах, яка 8 квітня 1673 р. затвердила польську оборонну програму. У половині березня, наприкінці Сейму перебував у Бучачі, звідки керував розвідувальною роботою, кореспондував з молдавським та волоським господарями, які надавали йому відомості про окуповані турками землі. Домагався від короля зміцнення прикордонних замків, особливо бучацького. На межі вересня-жовтня приїхав до Львова з візитом до короля. 9 жовтня брав участь у церемонії привітання короля Міхала в таборі під Скварявою, у військовй раді.

29 жовтня 1673 р. був присутнім на аудієнції Яна III в Незвиську. Брав участь у битві Хотином. 25 листопада — отримав завдання блокувати кам'янецьку фортецю, яке тривало до кінця січня 1674 р., робив невдалі спроби відбити фортецю. 12 грудня з 1000 вояків перебував у Новосілці (біля Чорнокозинців), у грудні з ними перебрався до Язловця (його частина була складовою західного крила блокади турецьких військ). 16 січня 1674 р. під мурами фортеці комадував загоном у сутичці з турками, 19-21 травня — брав участь у виборах Яна Собеського королем.

Історик Никола Андрусяк вважав, що після зруйнування турецько-татарськими військами під проводом бейлербея Дамаску Ібраґіма-паші «Шайтана» в 1676 році частково відбудував бучацький замок. Те саме стверджував Мирослав Наґєльскі, вказує дату відбудови 1672 р.

Був ревним католиком, досить нетолерантно ставився до представників інших християнських конфесій, зокрема, православних: 1652 року віддав православний василіянський монастир Святої Трійці з церквою в Бучачі (при житті ним опікувалася його мати, до наших днів не зберігся) католицькому монашому ордену домініканів. Ченців силою вигнали з монастиря.

З 1668 року тривала справа отримання Я. Потоцьким частини маєтностей померлого сєрадзького воєводи Зиґмунта Кароля Пшерембского. За заповітом, разом із братом Павелом дідичив певну частину Устецьких маєтностей; також там частку отримала донька Богуслава Радзивілла Людвіка Кароліна. Справа тривала у 1669 р., була переписка між ним і великим литовським стольником Станіславом Казимиром Радзивіллом.

Після значного зруйнування монастиря біля Сокільця через напади казав монахам відбудувати церкву Покрови, якою раніше опікувалися його батьки.

Помер у квітні-травні 1675 р., або в 1676 р.

Сім'я Редагувати

Був двічі одруженим. Перша дружина — Тереса (Зофія[джерело?]) з Цетнерів (дочка каштеляна галицького (1651–1672), власника Підкаменя Александера Цетнера, дата шлюбу невідома), діти:

Друга дружина — Урсула з Даниловичів, батько — червоногородський староста Микола Данилович (за іншими даними, Петро Данилович (шлюб у січні 1667 р., Львів). Після його смерті — дружина берестейського воєводи Владислава Йосафата Сапеги, від якого народила доньку Йоанну.

Власність, меценатство Редагувати

Бучач, Золотий Потік (фундуш для костелу), Бариш. Королівщини в Галицькій землі: Гринівці, Оришківці, Гадинківці, Королівське Поле, Братківці, Назавизів. Староство Червоногородське (посаг Уршулі Данилович), від Станіслава Папєского отримав переписом велике село Ладижин (Брацлавське воєводство). Згідно заповіту померлого сєрадзького воєводи Зиґмунта Кароля Пшерембського, разом з братом Павлом дідичили певну частину «Устецького ключа»

Зауваги Редагувати

  1. Несецький подавав дату 1670 → Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — T. I. — Cz. I. — S. 193. (пол.)

Примітки Редагувати

  1. Niesiecki K. Korona polska… — t. 2. — S. 237.
  2. Niesiecki K. Korona polska… — t. 2. — S. 18.
  3. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини / Бучач і Бучаччина… — С. 39; 40.
  4. Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 62.
  5. ↑ Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 40. (пол.)
  6. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 52. (пол.)
  7. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 6. (пол.)
  8. Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 49. (пол.)
  9. ↑ Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 50. (пол.)
  10. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 53. (пол.)
  11. Означає, що її чоловік — староста.
  12. ↑ Nagielski M. Potocki Jan h. Pilawa (zm. 1675)… — S. 33. (пол.)
  13. ↑ Nagielski M. Potocki Jan h. Pilawa (zm. 1675)… — S. 35. (пол.)
  14. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 39.
  15. Nagielski M. Potocki Jan h. Pilawa (zm. 1675)… — S. 34. (пол.)
  16. Skrzypecki T. H. Potok Złoty… — S. 63. (пол.)
  17. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини… — С. 40.
  18. Стоцький Я. Монастир Отців Василіян… — С. 44.
  19. Боднарук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина… — С. 68.
  20. Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował K. Prszyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 45. (пол.)
  21. ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 54. (пол.)
  22. Urszula Daniłowicz z Zaderewiec h. Sas (ID: 4.160.151) [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
  23. Daniłowiczowie (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  24. Rachuba A. Sapieha Władysław Jozafat (Józefat) h. Lis (1652—1733) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 1994. — T. XXXV/1, zeszyt 144. — S. 158. (пол.)
  25. так в ПСБ
  26. Nagielski M. Potocki Jan h. Pilawa (zm. 1675)… — S. 34-35.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Potockij Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Yan Potockij 1 35pks prozhivannya vijskove zvannya Yan Potockijpol Jan PotockiPsevdo Yanush IvanNarodivsya mizh 1616 1618Zolotij PotikPomer kviten traven 1675 1676Pohovannya kripta kostelu Zolotij PotikPiddanstvo Rich PospolitaNacionalnist polyak mati moldavanka Diyalnist vijskovij uryadnikPosada voyevoda braclavskijVijskove zvannya rotmistrGolovuvav marshalok Galickogo sejmikuRid PotockiBatko Stefan PotockijMati Mariya Amaliya MogilyankaRodichi Yan Gninski zyat 1 Mikola Vasil Potockij vnuk U shlyubi z Tereza Zofiya z Cetneriv Urshulya Ursula z Danilovichiv 2 Diti Dominik Stefan Aleksander TerezaGerbYan inodi Yanush ridshe Ivan 3 Potockij mizh 1616 1618 kviten traven 1675 4 1676 polskij shlyahtich gerbu Pilyava vijskovik ta uryadnik Koroni Polskoyi v Rechi Pospolitij Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Sim ya 2 Vlasnist mecenatstvo 3 Zauvagi 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis Redaguvati nbsp Ruyini zamkovogo palacu Zolotij PotikNarodivsya mizh 1616 i 1618 rokami v sim yi majbutnogo starosti generalnogo podilskogo Stefana Potockogo ta jogo druzhini Mariyi Amaliyi z domu Mogilf Buv bratom Pavela ta Pjotra Katazhini shvager Yanusha Radzivilla 1612 1655 ta Anni Potockih Pislya smerti batka v 1631 r yak najmolodshij sin zgidno z odniyeyu z todishnih tradicij 5 stav vlasnikom Buchacha 6 takozh Zolotogo Potoku Barisha 5 Navchavsya v shkolah Novodvorskih u Krakovi pered 1638 r Odin z avtoriv od yaki mali proslavlyati korolivsku paru Vladislava ta Ceciliyu Renatu pid chas yihnogo v yizdu do Krakova 1638 r poyihav u mandrivku Yevropoyu zokrema u Bryusseli zapriyatelyuvav iz knyazem Boguslavom Radzivillom poznajomivsya z Yanom ta Marekom Sobeskimi Dodomu povernuvsya v 1647 r Brav uchast u vijni z kozakami mav vidbuti misiyu do B Hmelnickogo na Galickomu sejmiku 21 bereznya 1661 r pidtrimano jogo prosbu pro povernennya koshtiv za neyi 8 zhovtnya 1664 r vkazano sho otrimav 20 000 zolotih polskih za neyi 1648 r uspishno komanduvav oboronoyu buchackogo zamku pid chas napadu neznachnoyi chastini kozacko selyansko tatarskogo vijska 7 U sichni 1649 r zasudiv do smertnoyi kari vatazhka zolotopotickih povstanciv prisud vikonali publichno v zolotopotickomu zamku 15 bereznya 1649 r na sejmiku Galickoyi zemli shlyahta obrala Ya Potockogo rotmistrom povitovoyi korogvi na choli yakoyi vzyav uchast u bitvi pid Zborovom Na sejmiku 6 zhovtnya 1649 r prijnyali rishennya domagatis zmenshennya podatkiv dlya Yana Potockogo 1649 r stav korolivskim pridvornim brav uchast u koronacijnomu sejmi u Krakovi 1650 r otrimav zvannya rotmistra korolivskogo Brav uchast u bitvi pid Berestechkom Z sichnya 1652 r do kincya zhittya komanduvav korogvoyu koronnogo komputu na yiyi choli brav uchast u Zhvaneckij oblozi u skladi polku Stanislava Reveri Potockogo za sho 23 listopada 1654 r v obozi pid Zhvancem otrimav vid korolya Yana II Kazimira Vazi korolivshini Bratkivci Grinivci Korolivske Pole Nazaviziv u Tlumackomu starostvi keruvav nimi prinajmni do 1665 r U Terebovlyanskomu starostvi posidav Gadinkivci ta Orishkivci 1654 r v Buchachi razom zi starshim bratom Pavelom nakazav chvertuvati polskogo shlyahticha Samuelya Vesolovskogo reshtki tila zgoduvati sobakam canibus famelicis 8 jmovirno za zradu U chervni 1654 r vidpraviv do monastirya v Pidkameni v dar sribni koshtovnosti 1655 r brav uchast u pridushenni kozacko selyanskih povstan 9 potrapiv u polon do moskovskih vijsk pislya bitvi pid Gorodkom z yakogo buv vizvolenij kuzinom Pjotrom pom 1657 sinom Mikolaya Potockogo 10 cherez opiku nad mayetnostyami brata Pavela jogo sina Stanislava yaki z 1655 buli v moskovskomu poloni mav konflikt iz Zuzannoyu Konstanciyeyu Yarmolinskoyu 2 voto Shavinskoyu starostinoyu 11 lenchickoyu titkoyu Stanislava yaka domogalas sobi opiki nad mayetnostyami Stanislava Galicka shlyahta 22 veresnya 1666 pidtrimala Yana Potockogo pered Koronnim tribunalom Proces buv progranij u 1667 r odnak Yan Potockij ne dopustiv lyudej Zuzanni Konstanciyi Yarmolinskoyi Shavinskoyi do mayetnostej bratanka 12 Marshalok Galickogo sejmiku 3 serpnya 1660 3 4 lyutogo 1662 r Brav uchast u Chudnivskij kampaniyi v polku odnogo z Potockih 21 bereznya 1661 obranij poslom na sejm u Varshavi de spilno z starostoyu galickim Andzheyem Potockim proti viboriv vivente rege Mozhlivo korol hotiv peremaniti jogo bo 20 chervnya 1661 dav posadu kiyivskogo kashtelyana yaku Yan Potockij ne prijnyav 12 Brav uchast u Varshavskij bitvi 1656 r 1657 r v peresliduvanni armiyi Yuriya II Rakoci bitvah pid Medzhibozhem Chornim Ostrovom 1658 r opinivsya v moldavskomu poloni peresliduyuchi napadnikiv na chuzhij teritoriyi u veresni brav uchast u Galickomu sejmiku 6 bereznya 1662 roku priznachenij sandeckim kashtelyanom 8 travnya 1663 roku 12 braclavskim voyevodoyu buv nim do kincya zhittya trivalij chas voyevodstvo perebuvalo v rukah kozakiv turkiv pislya Buchackogo miru tomu posada znachnoyu miroyu titulyarna U drugij polovini 1663 buv u Lvovi vzyav groshi dlya svoyeyi korogvi na regiment draguniv pislya pomerlogo braclavskogo voyevodi Andzheya Potockogo Brav uchast u zadniprovskij vipravi korolya u 16634 1664 r 1669 r na z yizdi u Lvovi pidtrimav kandidaturu kurfyursta Pfalca Filipa Vilgelma 9 1670 r rezident korolya Mihala I Koributa Vishneveckogo u mezhah posagu drugoyi druzhini U Danilovich otrimav posadu chervonogorodskogo starosti 13 Na prosbu korolya zobov yazavsya zabezpechuvati proviantom Kam yanec Podilsku fortecyu Z pochatkom Polsko tureckoyi vijni 1672 1676 rokiv organizovuvav oboronu pidkontrolnih volodin druzhinu ta ditej pereviz do buchackogo zamku yakij buv bilsh nepristupnij nizh zolotopotickij zamok 15 veresnya 1672 r pribuv do stavki Yana III z prohannyam dopomogti vizvoliti rodinu z buchackogo zamku na sho Yan Sobeskij zaproponuvav jomu peredati listi hanu viziru nadavav konvoj dlya ohoroni Yan Potockij vidmovivsya buv vidsutnij pid chas shturmu buchackogo zamku vijskami pid provodom sultana Mehmeda IV v 1672 roci 14 16 zhovtnya 1672 r ocholyuvav rozvidzagin zavdannya Yana Sobeskogo v okolicyah Pidkrivic Pacifikacijnij sejm 1673 vklyuchiv Ya P do skladu vijskovoyi radi pri getmanah 12 yaka 8 kvitnya 1673 r zatverdila polsku oboronnu programu U polovini bereznya naprikinci Sejmu perebuvav u Buchachi zvidki keruvav rozviduvalnoyu robotoyu koresponduvav z moldavskim ta voloskim gospodaryami yaki nadavali jomu vidomosti pro okupovani turkami zemli Domagavsya vid korolya zmicnennya prikordonnih zamkiv osoblivo buchackogo Na mezhi veresnya zhovtnya priyihav do Lvova z vizitom do korolya 9 zhovtnya brav uchast u ceremoniyi privitannya korolya Mihala v tabori pid Skvaryavoyu u vijskovj radi 29 zhovtnya 1673 r buv prisutnim na audiyenciyi Yana III v Nezvisku Brav uchast u bitvi Hotinom 25 listopada otrimav zavdannya blokuvati kam yanecku fortecyu yake trivalo do kincya sichnya 1674 r robiv nevdali sprobi vidbiti fortecyu 12 grudnya z 1000 voyakiv perebuvav u Novosilci bilya Chornokozinciv u grudni z nimi perebravsya do Yazlovcya jogo chastina bula skladovoyu zahidnogo krila blokadi tureckih vijsk 15 16 sichnya 1674 r pid murami forteci komaduvav zagonom u sutichci z turkami 19 21 travnya brav uchast u viborah Yana Sobeskogo korolem Istorik Nikola Andrusyak vvazhav sho pislya zrujnuvannya turecko tatarskimi vijskami pid provodom bejlerbeya Damasku Ibragima pashi Shajtana 16 v 1676 roci chastkovo vidbuduvav buchackij zamok 17 Te same stverdzhuvav Miroslav Nagyelski vkazuye datu vidbudovi 1672 r 13 Buv revnim katolikom dosit netolerantno stavivsya do predstavnikiv inshih hristiyanskih konfesij zokrema pravoslavnih 1652 roku viddav pravoslavnij vasiliyanskij monastir Svyatoyi Trijci z cerkvoyu v Buchachi pri zhitti nim opikuvalasya jogo mati do nashih dniv ne zberigsya katolickomu monashomu ordenu dominikaniv 18 Chenciv siloyu vignali z monastirya Z 1668 roku trivala sprava otrimannya Ya Potockim chastini mayetnostej pomerlogo syeradzkogo voyevodi Zigmunta Karolya Psherembskogo Za zapovitom razom iz bratom Pavelom didichiv pevnu chastinu Usteckih mayetnostej takozh tam chastku otrimala donka Boguslava Radzivilla Lyudvika Karolina Sprava trivala u 1669 r bula perepiska mizh nim i velikim litovskim stolnikom Stanislavom Kazimirom Radzivillom 13 Pislya znachnogo zrujnuvannya monastirya bilya Sokilcya cherez napadi kazav monaham vidbuduvati cerkvu Pokrovi yakoyu ranishe opikuvalisya jogo batki 19 Pomer u kvitni travni 1675 r 13 abo v 1676 r a Sim ya Redaguvati Buv dvichi odruzhenim Persha druzhina Teresa 13 Zofiya dzherelo z Cetneriv dochka kashtelyana galickogo 13 1651 1672 20 vlasnika Pidkamenya Aleksandera Cetnera 21 data shlyubu nevidoma diti Dominik pom 1685 rimsko katolickij vilenskij kanonik 13 21 Stefan belzkij voyevoda Teresa druzhina Yana Gninskogo Tomasha Yuzefa Zamojskogo Druga druzhina Ursula z Danilovichiv 13 22 batko chervonogorodskij starosta Mikola Danilovich 13 za inshimi danimi Petro Danilovich 23 shlyub u sichni 1667 r Lviv 13 Pislya jogo smerti druzhina berestejskogo voyevodi Vladislava Josafata Sapegi vid yakogo narodila donku Joannu 24 Vlasnist mecenatstvo RedaguvatiBuchach Zolotij Potik fundush dlya kostelu Barish Korolivshini v Galickij zemli Grinivci Orishkivci Gadinkivci Korolivske Pole Bratkivci Nazaviziv Starostvo Chervonogorodske posag Urshuli Danilovich vid Stanislava Papyeskogo otrimav perepisom velike selo 25 Ladizhin Braclavske voyevodstvo Zgidno zapovitu pomerlogo syeradzkogo voyevodi Zigmunta Karolya Psherembskogo razom z bratom Pavlom didichili pevnu chastinu Usteckogo klyucha 26 Zauvagi Redaguvati Neseckij podavav datu 1670 Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci T I Cz I S 193 pol Primitki Redaguvati Niesiecki K Korona polska t 2 S 237 Niesiecki K Korona polska t 2 S 18 Andrusyak N Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina S 39 40 Skrzypecki T H Potok Zloty S 62 a b Skrzypecki T H Potok Zloty S 40 pol Baracz S Pamiatki buczackie S 52 pol Baracz S Pamiatki buczackie S 6 pol Skrzypecki T H Potok Zloty S 49 pol a b Skrzypecki T H Potok Zloty S 50 pol Baracz S Pamiatki buczackie S 53 pol Oznachaye sho yiyi cholovik starosta a b v g Nagielski M Potocki Jan h Pilawa zm 1675 S 33 pol a b v g d e zh i k l Nagielski M Potocki Jan h Pilawa zm 1675 S 35 pol Andrusyak N Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina S 39 Nagielski M Potocki Jan h Pilawa zm 1675 S 34 pol Skrzypecki T H Potok Zloty S 63 pol Andrusyak N Minule Buchachchini S 40 Stockij Ya Monastir Otciv Vasiliyan S 44 Bodnaruk I Buchach sto rokiv tomu Buchach i Buchachchina S 68 Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV XVIII ww opracowal K Prszybos Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1987 S 45 pol a b Baracz S Pamiatki buczackie S 54 pol Urszula Danilowicz z Zaderewiec h Sas ID 4 160 151 Arhivovano 24 veresnya 2016 u Wayback Machine pol Danilowiczowie 01 Arhivovano 21 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Rachuba A Sapieha Wladyslaw Jozafat Jozefat h Lis 1652 1733 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk 1994 T XXXV 1 zeszyt 144 S 158 pol tak v PSB Nagielski M Potocki Jan h Pilawa zm 1675 S 34 35 Dzherela RedaguvatiBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Stockij Ya Monastir Otciv Vasiliyan Chesnogo Hresta Gospodnogo v Buchachi 1712 1996 Lviv Misioner 1997 160 s il ISBN 966 7086 24 0 Baracz S Pamiatki buczackie Lwow Drukarnia gazety narodowej 1882 168 s pol Nagielski M Jan Potocki h Pilawa zm 1675 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1984 T XXVIII 1 Zeszyt 116 S 32 35 pol Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci starozytnymi wszystkich katedr prowincji i rycerstwa klejnotami Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 T 3 938 s S 702 709 pol Skrzypecki T H Potok Zloty na tle historii polskich kresow poludniowo wschodnich Opole Solpress 2010 256 s ISBN 978 83 927244 4 5 pol Posilannya RedaguvatiJan Potocki h Pilawa Zlota ID 4 160 161 Arhivovano 1 travnya 2016 u Wayback Machine pol nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi PoperednikAndzhej Potockij nbsp Voyevoda braclavskij1663 1675 nbsp NastupnikKonstantij Kshishtof Vishneveckij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yan Potockij braclavskij voyevoda amp oldid 38720690