www.wikidata.uk-ua.nina.az

Підкамінь У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Підка мінь селище міського типу в Україні у Золо

Підкамінь

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Підкамінь (значення).

Підка́мінь — селище міського типу в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Через містечко проходить автошляхР39. Відоме геологічною пам'яткою Ерозійний останець морських рифів Товтрів або Медоборів Сарматського віку в околицях с. Підкамінь.

селище Підкамінь
1940 адміністративно-територіальна одиниця
Герб Підкаменя Прапор Підкаменя
Вигляд на місто з монастиря
Вигляд на місто з монастиря
Країна  Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Громада Підкамінська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46040110010088160
Основні дані
Засноване —
Перша згадка 1441
Населення ▼ 2032 (01.01.2017)
Площа 3,57 км²
Густота населення 596 осіб/км²
Поштовий індекс 80670
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 49°56′42″ пн. ш. 25°19′35″ сх. д.H G O
Найближча залізнична станція Броди
Місцева влада
Адреса ради 80670, Львівська обл., Золочівський р-н, селище Підкамінь, вул. Франка, 1
Голова ради Бутинський Богдан Ярославович

 Підкамінь у Вікісховищі

Карта
Підкамінь
Підкамінь

Розташування, природні умови Редагувати

Скелястий велетень

Розташоване на узгір'ї посеред височин Волино-Подільського пограниччя. Територія колишнього «Підкамінського ключа​» знаходилася в межах Вороняцького і Гологоро-Кременецького кряжів, які, простягаючись із заходу на схід, нагадують гірський хребет з висотами, що перевищують 400 м над рівнем моря. На південь від Підкаменя височить горбогірне пасмо Подільських Товтр, прозваних в народі Медоборами. Саме містечко розташоване безпосередньо на стику цих височин.

Через південну частину містечка проходить водорозділ між басейнами Дністра та Дніпра.

Завдяки географічному розташуванню, сприятливому для проживання людей клімату і багатому на воду, родючі ґрунти, рослинний і тваринний світ ландшафту, територія сучасної Підкамінеччини приваблювала до себе людність, починаючи із стародавніх часів.

Історія Редагувати

Кам'яний хрест
Домініканський монастир, 1846
Підкамінь, до 1895 року
Церква-ротонда, осінь 2014

Понад п'ять з половиною століть налічує його писемна історія. Згідно з писемними джерелами, саме 1441 рік вважається першою згадкою про «місто під Каменем». За цей поважний вік не одна подія відбулася на цій благодатній місцевості, зробивши Підкамінь однією з найбільших перлин краю. А відомий він, насамперед, своїми історичними пам'ятками, на першому місці серед яких знаходиться Монастир походження дерева Хреста Господнього студитського уставу.

Монастир походження дерева Хреста Господнього

1471 року на королівщину Підкамінь в «тенуті» шляхтича Петра Цебровського з руського роду Цебровських «татарським способом» напали рідні брати Ян Сененський-Олеський з братами (сини львівського каштеляна Яна з Сенна і Олеська) разом з 60-ма своїми людьми із Золочева, Олеська.

Гнівош Ледуховський 1539 р. запросив до міста суддів, які 22 жовтня винесли вирок у майновій справі стосовно сіл Накваша, Попівці. Представниками сторін були: підстароста крем. Ян Котовський, Якуб Дмуховський — від Гн. Ледуховського; Пйотр Підгорецький — від воєводини подільської Ядвіги Олеської, дружини Марціна.

Згідно з даними енциклопедичного видання «Історія міст і сіл Української РСР» 1569 р. Підкаменю надано статус міста або ж міське право.

Раніше коло містечка знаходилися фільварок «Альбертівка», «гаївка» «Шумка».

Згідно з записами в «Актах ґродських і земських» за 1758 рік, місто мало назву Підкамінь Цетнерівський (від прізвища дідичів — Цетнер).

XVIII—XIX століттями датуються відбитки печатки місцевої громади з гербом містечка (імовірно, давнішого походження): на блакитному тлі — срібна скеля з двома верхами (символічне відтворення назви містечка), над якою — Око Провидіння в золотому сяйві (алегорія домініканського монастиря).

У часи першої світової пожежею в монастирській бібліотеці у вересні 1915 року були знищені вогнем, зокрема, рукописи праць пріора монастиря Садока Баронча.

Часи ЗУНР, українсько-польських воєн 1918—1920 років Редагувати

У листопаді 1918 року місто увійшло до складу ЗУНР. В цей час у місті функціонував переповнений сирітський притулок (також діяли у Тернополі, Бродах, інших містах).

Через район Підкаменя — Зборова — Озерної наступало польське військове угрупування (зокрема, дивізії полковника Владислава Сікорського, Єнджеєвского, частини генерала Юзефа Галлера) під час українсько-польської війни 1918—1919 років.

22 серпня 1919 року місто було звільнене від поляків під час Чортківської офензиви УГА вояками 10-ї Янівської бригади.

Влітку 1920 року під час радянсько-польської війни Підкамінь був зайнятий частинами Першої кінної армії С. Будьонного. Тоді був створений місцевий ревком, до складу якого увійшли В.  Артех, І. Паляниця, М. Шинкарчук, О. Черняхівський.

Польський період Редагувати

За Польщі у Підкамені діяла політична партія радянофільського спрямування «СельРоб».

Радянський період Редагувати

У 1940—1941 та 1944—1959 роках був центром Підкамінського району. В селищі виходив часопис «Радянська нива» — друкований орган Підкамінського РК КПУ та районної Ради депутатів трудящих.

Період Відновлення Української Державності Редагувати

З 24 серпня 1991 року — в складі України.

Пам'ятки Редагувати

«Камінь» Редагувати

Одним із свідків минулого є унікальна пам'ятка природи — скелястий велетень, розташований на високому узгір'ї на північно-східній околиці селища, прозваний в народі «Каменем». Звичайно, що 16-ти метровий кам'яний останець своєю величчю завжди привертав до себе увагу. В очах наших далеких предків він порівнювався з чимось духовним, надприродним. Знахідки у підніжжі Каменя фрагментів посуду висоцької культури ранньозалізного часу (ХІ-VII ст. до н. е.) та періоду Галицько-Волинської держави (ХІ-ХІІІ століття), засвідчують використання його, у першому випадку, в ролі ідола, обереги місцевих жителів і землі від усього злого, а у другому — наскельного храму-фортеці. Можливо саме із цими часами пов'язується ніша, зроблена у формі стилізованого серця із західного боку Каменя. Там могли відбуватися язичницькі обряди давніх мешканців цієї території, приносилися жертви для умилостивлення богів.

На вершині кварцового пісковика чиясь рука видовбала 6 ям-могил глибиною 0,4 — 0,6 м. Численні пази і заглиблення, які утримували дерев'яні конструкції, нагадують систему забудови Карпатських фортець Тустань і Бубнище. Дослідження засвідчують, що у період Галицько-Волинського князівства на Камені була побудований церква оборонного характеру. І ніби за історичною спадковістю досі у західній околиці пам'ятки збереглися кам'яні хрести від цвинтаря другої половини XVII ст., який, ймовірно, залишився від церкви Спаса.

Можливо, із слов'янських часів походить й стародавня назва гори, де зараз височіє монастир — «Рожаниця». Завдяки історико-етнографічним дослідженням встановлено, що язичницькі божества Роду, Рожаниці у наших далеких предків ототожнювалися з процесом родючості і народження.

У глибині Рожаницької гори, на схід від Каменя, знаходяться дві печери із слідами людської діяльності. Дослідженнями співробітників Бродівського історико-краєзнавчого музею у 2001 році встановлено, що вони мали природне походження і в давнину могли використовуватися як печерні церкви або каплиці. Однак, на початку XVIII століття звідти почали видобувати камінь для спорудження монастирських оборонних укріплень, вирізаючи його за допомогою пил та відколюючи залізними і дерев'яними клинами.

Монастир студитів (УГКЦ) Редагувати

Навпроти Каменя, на пагорбі, височить монастир «Походження Дерева Хреста Господнього». У недалекому минулому це був домініканський римо-католицький кляштор «Успіння Пресвятої Богородиці, Хреста Господнього, Апостолів Петра і Павла та всіх Святих».

Цвинтар Редагувати

Інтер'єр монастирської каплиці (Цетнерів) цвинтаря Підкаменя, осінь 2014

Місцевий цвинтар розташований на південно-східній околиці села. У цвинтарній капличці поховано представників роду Цетнерів (за деякими даними — С. Баронч). Поруч з каплицею є поховання, зокрема, монахів-домініканців. Також неподалік знаходиться спільна могила поляків, що загинули у 1940-х роках.

Церква Редагувати

1749 року в селі збудована церква святої Параскеви.

У 1900 році парохом церкви у Підкамені був о. Степан Концевич, а греко-католицька парафія налічувала 890 вірних. Наступного 1901 року парохом став о. Григорій Павлюк, можливо вже після смерті свого попередника, він опікувався 908 вірними. У 1902—1933 роках парохом у Підкамені був о. Михайло Ваврик, а греко-католицька парафія вже налічувала 985 вірних.

Наприкінці 1934 року сотрудником у Підкамені був призначений о. Андрій Іздрик, а з 1939 року о. Андрій став парохом місцевої церкви святої Параскеви. Отець Андрій Іздрик зорганізував церковний хор, був членом товариств «Просвіта» та «Сільський господар». У Підкамені чотири рази на рік відбувалися відпусти, які збирали до церкви Святої Параскеви духовенство та жителів навколишніх сіл. У травні 1943 року грамотою Митрополита Андрея Шептицького о. Андрій Іздрик був призначений місцедеканом Підкамінського деканату. Однак часи були складними: отцю часто погрожували польські боївки, під час Служби Божої в селі Паликорови провідник польської боївки сказав парафіянам, «що ваш ксьондз згине з моєї руки». З огляду на це родина Іздриків 1944 року переїжджає до Олеська, де отець Андрій продовжив душпастирську роботу.

Галерея Редагувати

Відомі люди Редагувати

Народилися Редагувати

  • Жаба Францішек — польський інженер, військовик АК.

Пов'язані з Підкаменем Редагувати

Поховані Редагувати

Могила Степана Альбуса

Дідичі Редагувати

Антоній Цетнер

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Ділянка у Львівській області з численними вибоїнами, на відтинку до Залізців ледве 2—3 частини по 200—300 м без вибоїн станом восени 2014; в Тернопільській — без значних вибоїн, за винятком Мшанця
  3. Bukowsk W. Sienieński (Oleski) Jan z Sienna i Oleska h. Dębno (zm. między 1510 a 1513) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/2, zeszyt 153. — S. 180. (пол.)
  4. Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu [ 20 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1879. — S. 6—7. (пол.)
  5. ↑ ІМСУ, 1968, с. 169.
  6. Akta grodzkie i ziemskie [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]… — Lwów, 1928. — Т. XXIII. — S. 365. (лат.) (пол.)
  7. Knot A. Barącz Sadok Wincenty Fererjusz (1814—1892) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 290—292; Reprint. Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 291. — ISBN 8304034840. (пол.)
  8. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — іл. — С. 100. — ISBN 5-7707-7867-9.
  9. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… — С. 203.
  10. Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1914. — Львовъ-Жовква: Накладомъ Архіепархіяльного Клира : Печатня оо. Василіянъ, 1914. — С. 291. (рос.), (русин.)
  11. Підкамінський деканат. sokaleparchy.org.ua. оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 2 березня 2017. 
  12. Спис греко-католицького духовенства Львівської Архієпархії (стан з дня 1 січня 1944 р.). — Львів, 1944. — С. 26.
  13. . Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 13 березня 2017. 
  14. Мельничук Б. Гудима Петро Ярославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 429. — ISBN 966-528-197-6.
  15. [1]
  16. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 258. (пол.)

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Відео Редагувати

Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pidkamin znachennya Pidka min selishe miskogo tipu v Ukrayini u Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Cherez mistechko prohodit avtoshlyahR39 2 Vidome geologichnoyu pam yatkoyu Erozijnij ostanec morskih rifiv Tovtriv abo Medoboriv Sarmatskogo viku v okolicyah s Pidkamin selishe Pidkamin1940 administrativno teritorialna odinicyaGerb Pidkamenya Prapor PidkamenyaViglyad na misto z monastiryaViglyad na misto z monastiryaKrayina UkrayinaOblast LvivskaRajon ZolochivskijGromada Pidkaminska selishna gromadaKod KATOTTG UA46040110010088160Osnovni daniZasnovane Persha zgadka 1441Naselennya 2032 01 01 2017 1 Plosha 3 57 km Gustota naselennya 596 osib km Poshtovij indeks 80670Telefonnij kod 380 3266Geografichni daniGeografichni koordinati 49 56 42 pn sh 25 19 35 sh d H G ONajblizhcha zaliznichna stanciya BrodiMisceva vladaAdresa radi 80670 Lvivska obl Zolochivskij r n selishe Pidkamin vul Franka 1Golova radi Butinskij Bogdan Yaroslavovich Pidkamin u VikishovishiKartaPidkaminPidkamin Zmist 1 Roztashuvannya prirodni umovi 2 Istoriya 2 1 Chasi ZUNR ukrayinsko polskih voyen 1918 1920 rokiv 2 2 Polskij period 2 3 Radyanskij period 2 4 Period Vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavnosti 3 Pam yatki 3 1 Kamin 3 2 Monastir studitiv UGKC 3 3 Cvintar 4 Cerkva 5 Galereya 6 Vidomi lyudi 6 1 Narodilisya 6 2 Pov yazani z Pidkamenem 6 3 Pohovani 6 4 Didichi 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela ta literatura 10 Posilannya 11 VideoRoztashuvannya prirodni umovi Redaguvati nbsp Skelyastij veletenRoztashovane na uzgir yi posered visochin Volino Podilskogo pogranichchya Teritoriya kolishnogo Pidkaminskogo klyucha znahodilasya v mezhah Voronyackogo i Gologoro Kremeneckogo kryazhiv yaki prostyagayuchis iz zahodu na shid nagaduyut girskij hrebet z visotami sho perevishuyut 400 m nad rivnem morya Na pivden vid Pidkamenya visochit gorbogirne pasmo Podilskih Tovtr prozvanih v narodi Medoborami Same mistechko roztashovane bezposeredno na stiku cih visochin Cherez pivdennu chastinu mistechka prohodit vodorozdil mizh basejnami Dnistra ta Dnipra Zavdyaki geografichnomu roztashuvannyu spriyatlivomu dlya prozhivannya lyudej klimatu i bagatomu na vodu rodyuchi grunti roslinnij i tvarinnij svit landshaftu teritoriya suchasnoyi Pidkaminechchini privablyuvala do sebe lyudnist pochinayuchi iz starodavnih chasiv Istoriya Redaguvati nbsp Kam yanij hrest nbsp Dominikanskij monastir 1846 nbsp Pidkamin do 1895 roku nbsp Cerkva rotonda osin 2014Ponad p yat z polovinoyu stolit nalichuye jogo pisemna istoriya Zgidno z pisemnimi dzherelami same 1441 rik vvazhayetsya pershoyu zgadkoyu pro misto pid Kamenem Za cej povazhnij vik ne odna podiya vidbulasya na cij blagodatnij miscevosti zrobivshi Pidkamin odniyeyu z najbilshih perlin krayu A vidomij vin nasampered svoyimi istorichnimi pam yatkami na pershomu misci sered yakih znahoditsya Monastir pohodzhennya dereva Hresta Gospodnogo studitskogo ustavu nbsp Monastir pohodzhennya dereva Hresta Gospodnogo1471 roku na korolivshinu Pidkamin v tenuti shlyahticha Petra Cebrovskogo z ruskogo rodu Cebrovskih tatarskim sposobom napali ridni brati Yan Senenskij Oleskij z bratami sini lvivskogo kashtelyana Yana z Senna i Oleska razom z 60 ma svoyimi lyudmi iz Zolocheva Oleska 3 Gnivosh Leduhovskij 1539 r zaprosiv do mista suddiv yaki 22 zhovtnya vinesli virok u majnovij spravi stosovno sil Nakvasha Popivci Predstavnikami storin buli pidstarosta krem Yan Kotovskij Yakub Dmuhovskij vid Gn Leduhovskogo Pjotr Pidgoreckij vid voyevodini podilskoyi Yadvigi Oleskoyi druzhini Marcina 4 Zgidno z danimi enciklopedichnogo vidannya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR 1569 r Pidkamenyu nadano status mista abo zh miske pravo 5 Ranishe kolo mistechka znahodilisya filvarok Albertivka gayivka Shumka Zgidno z zapisami v Aktah grodskih i zemskih za 1758 rik misto malo nazvu Pidkamin Cetnerivskij vid prizvisha didichiv Cetner 6 XVIII XIX stolittyami datuyutsya vidbitki pechatki miscevoyi gromadi z gerbom mistechka imovirno davnishogo pohodzhennya na blakitnomu tli sribna skelya z dvoma verhami simvolichne vidtvorennya nazvi mistechka nad yakoyu Oko Providinnya v zolotomu syajvi alegoriya dominikanskogo monastirya U chasi pershoyi svitovoyi pozhezheyu v monastirskij biblioteci u veresni 1915 roku buli znisheni vognem zokrema rukopisi prac priora monastirya Sadoka Baroncha 7 Chasi ZUNR ukrayinsko polskih voyen 1918 1920 rokiv Redaguvati U listopadi 1918 roku misto uvijshlo do skladu ZUNR V cej chas u misti funkcionuvav perepovnenij siritskij pritulok takozh diyali u Ternopoli Brodah inshih mistah 8 Cherez rajon Pidkamenya Zborova Ozernoyi nastupalo polske vijskove ugrupuvannya zokrema diviziyi polkovnika Vladislava Sikorskogo Yendzheyevskogo chastini generala Yuzefa Gallera pid chas ukrayinsko polskoyi vijni 1918 1919 rokiv 9 22 serpnya 1919 roku misto bulo zvilnene vid polyakiv pid chas Chortkivskoyi ofenzivi UGA voyakami 10 yi Yanivskoyi brigadi Vlitku 1920 roku pid chas radyansko polskoyi vijni Pidkamin buv zajnyatij chastinami Pershoyi kinnoyi armiyi S Budonnogo Todi buv stvorenij miscevij revkom do skladu yakogo uvijshli V Arteh I Palyanicya M Shinkarchuk O Chernyahivskij 5 Polskij period Redaguvati Za Polshi u Pidkameni diyala politichna partiya radyanofilskogo spryamuvannya SelRob 5 Radyanskij period Redaguvati U 1940 1941 ta 1944 1959 rokah buv centrom Pidkaminskogo rajonu V selishi vihodiv chasopis Radyanska niva drukovanij organ Pidkaminskogo RK KPU ta rajonnoyi Radi deputativ trudyashih 5 Period Vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavnosti Redaguvati Z 24 serpnya 1991 roku v skladi Ukrayini Pam yatki Redaguvati Kamin Redaguvati Dokladnishe Erozijnij ostanec morskih rifiv Tovtriv abo Medoboriv Sarmatskogo viku v okolicyah s PidkaminOdnim iz svidkiv minulogo ye unikalna pam yatka prirodi skelyastij veleten roztashovanij na visokomu uzgir yi na pivnichno shidnij okolici selisha prozvanij v narodi Kamenem Zvichajno sho 16 ti metrovij kam yanij ostanec svoyeyu velichchyu zavzhdi privertav do sebe uvagu V ochah nashih dalekih predkiv vin porivnyuvavsya z chimos duhovnim nadprirodnim Znahidki u pidnizhzhi Kamenya fragmentiv posudu visockoyi kulturi rannozaliznogo chasu HI VII st do n e ta periodu Galicko Volinskoyi derzhavi HI HIII stolittya zasvidchuyut vikoristannya jogo u pershomu vipadku v roli idola oberegi miscevih zhiteliv i zemli vid usogo zlogo a u drugomu naskelnogo hramu forteci Mozhlivo same iz cimi chasami pov yazuyetsya nisha zroblena u formi stilizovanogo sercya iz zahidnogo boku Kamenya Tam mogli vidbuvatisya yazichnicki obryadi davnih meshkanciv ciyeyi teritoriyi prinosilisya zhertvi dlya umilostivlennya bogiv Na vershini kvarcovogo piskovika chiyas ruka vidovbala 6 yam mogil glibinoyu 0 4 0 6 m Chislenni pazi i zagliblennya yaki utrimuvali derev yani konstrukciyi nagaduyut sistemu zabudovi Karpatskih fortec Tustan i Bubnishe Doslidzhennya zasvidchuyut sho u period Galicko Volinskogo knyazivstva na Kameni bula pobudovanij cerkva oboronnogo harakteru I nibi za istorichnoyu spadkovistyu dosi u zahidnij okolici pam yatki zbereglisya kam yani hresti vid cvintarya drugoyi polovini XVII st yakij jmovirno zalishivsya vid cerkvi Spasa Mozhlivo iz slov yanskih chasiv pohodit j starodavnya nazva gori de zaraz visochiye monastir Rozhanicya Zavdyaki istoriko etnografichnim doslidzhennyam vstanovleno sho yazichnicki bozhestva Rodu Rozhanici u nashih dalekih predkiv ototozhnyuvalisya z procesom rodyuchosti i narodzhennya U glibini Rozhanickoyi gori na shid vid Kamenya znahodyatsya dvi pecheri iz slidami lyudskoyi diyalnosti Doslidzhennyami spivrobitnikiv Brodivskogo istoriko krayeznavchogo muzeyu u 2001 roci vstanovleno sho voni mali prirodne pohodzhennya i v davninu mogli vikoristovuvatisya yak pecherni cerkvi abo kaplici Odnak na pochatku XVIII stolittya zvidti pochali vidobuvati kamin dlya sporudzhennya monastirskih oboronnih ukriplen virizayuchi jogo za dopomogoyu pil ta vidkolyuyuchi zaliznimi i derev yanimi klinami Monastir studitiv UGKC Redaguvati Dokladnishe Monastir pohodzhennya dereva Hresta GospodnogoNavproti Kamenya na pagorbi visochit monastir Pohodzhennya Dereva Hresta Gospodnogo U nedalekomu minulomu ce buv dominikanskij rimo katolickij klyashtor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Hresta Gospodnogo Apostoliv Petra i Pavla ta vsih Svyatih Cvintar Redaguvati nbsp Inter yer monastirskoyi kaplici Cetneriv cvintarya Pidkamenya osin 2014Miscevij cvintar roztashovanij na pivdenno shidnij okolici sela U cvintarnij kaplichci pohovano predstavnikiv rodu Cetneriv za deyakimi danimi S Baronch Poruch z kapliceyu ye pohovannya zokrema monahiv dominikanciv Takozh nepodalik znahoditsya spilna mogila polyakiv sho zaginuli u 1940 h rokah Cerkva Redaguvati1749 roku v seli zbudovana cerkva svyatoyi Paraskevi U 1900 roci parohom cerkvi u Pidkameni buv o Stepan Koncevich a greko katolicka parafiya nalichuvala 890 virnih Nastupnogo 1901 roku parohom stav o Grigorij Pavlyuk mozhlivo vzhe pislya smerti svogo poperednika vin opikuvavsya 908 virnimi U 1902 1933 rokah parohom u Pidkameni buv o Mihajlo Vavrik a greko katolicka parafiya vzhe nalichuvala 985 virnih 10 Naprikinci 1934 roku sotrudnikom u Pidkameni buv priznachenij o Andrij Izdrik a z 1939 roku o Andrij stav parohom miscevoyi cerkvi svyatoyi Paraskevi Otec Andrij Izdrik zorganizuvav cerkovnij hor buv chlenom tovaristv Prosvita ta Silskij gospodar U Pidkameni chotiri razi na rik vidbuvalisya vidpusti yaki zbirali do cerkvi Svyatoyi Paraskevi duhovenstvo ta zhiteliv navkolishnih sil U travni 1943 roku gramotoyu Mitropolita Andreya Sheptickogo o Andrij Izdrik buv priznachenij miscedekanom Pidkaminskogo dekanatu 11 Odnak chasi buli skladnimi otcyu chasto pogrozhuvali polski boyivki pid chas Sluzhbi Bozhoyi v seli Palikorovi providnik polskoyi boyivki skazav parafiyanam sho vash ksondz zgine z moyeyi ruki Z oglyadu na ce rodina Izdrikiv 1944 roku pereyizhdzhaye do Oleska de otec Andrij prodovzhiv dushpastirsku robotu 12 Galereya Redaguvati nbsp Dzherelo nbsp Stara krinicya nbsp Skelya nbsp Kostel nbsp Stara doroga nbsp Cvintar bilya skeli nbsp Simvolichna mogila nbsp Budinok kolishnogo shpitalyu nbsp Petro Cebrovskij nbsp Odin z bastioniv Pidkamin nbsp Pid chas festivalyu Pidkamin 2008 nbsp V centri sela nbsp Kamin Yevrejskij cvintar Yevrejskij cvintarVidomi lyudi RedaguvatiNarodilisya Redaguvati Zhaba Francishek polskij inzhener vijskovik AK Pov yazani z Pidkamenem Redaguvati otec Mikola Sava Josafat Cegelskij ukrayinskij svyashennik UGKC blazhennij svyashennomuchenik katolickoyi cerkvi Bashta Vitalij Antonovich pomichnik lisnichogo i lisnichij Pidkaminskogo lisnictva 13 Petro Gudima ukrayinskij zhurnalist krayeznavec chlen NSZhU zakinchiv miscevu serednyu shkolu 14 o Miki ta Yizhak ukrayinskij cerkovno kulturnij diyach svyashennik dekan Brodivskogo dekanatu UGKC kriloshanin administrator Pidkamineckogo dekanatu Levi Ichak Garmelin rabin u Pidkameni 15 Pohovani Redaguvati nbsp Mogila Stepana AlbusaAlbus Stepan diyach OUN Baronch Sadok prior dominikanskogo monastirya v Pidkameni istorik krayeznavec Potockij Stefan Aleksander zasnovnik monastirya Otciv Vasiliyan u Buchachi batko Mikoli Vasilya Potockogo Didichi Redaguvati nbsp Antonij CetnerGerburt Friderik Gerburt Stanislav sin poperednogo galickij horunzhij 1546 ne zalishiv nashadkiv 16 Kameneckij Marcin Cetner Balcer Cetner Aleksander Cetner AntonijDiv takozh RedaguvatiMonastir pohodzhennya dereva hresta gospodnogo Pidkaminska ikona Bozhoyi Materi Tragediya PidkamenyaPrimitki Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Dilyanka u Lvivskij oblasti z chislennimi viboyinami na vidtinku do Zalizciv ledve 2 3 chastini po 200 300 m bez viboyin stanom voseni 2014 v Ternopilskij bez znachnih viboyin za vinyatkom Mshancya Bukowsk W Sienienski Oleski Jan z Sienna i Oleska h Debno zm miedzy 1510 a 1513 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow 1996 T XXXVII 2 zeszyt 153 S 180 pol Baracz S Pamietnik szlachetnego Ledochowskich domu Arhivovano 20 sichnya 2015 u Wayback Machine Lwow 1879 S 6 7 pol a b v g IMSU 1968 s 169 Akta grodzkie i ziemskie Arhivovano 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine Lwow 1928 T XXIII S 365 lat pol Knot A Baracz Sadok Wincenty Fererjusz 1814 1892 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Lodz Poznan Wilno Zakopane Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1935 T 1 zeszyt 1 S 290 292 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 S 291 ISBN 8304034840 pol Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini vidavnicha firma Olir 1995 il S 100 ISBN 5 7707 7867 9 Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR S 203 Shematizm Vsego Klira greko katolickoj mitropolichoj arhieparhii Lvovskoj na rok 1914 Lvov Zhovkva Nakladom Arhieparhiyalnogo Klira Pechatnya oo Vasiliyan 1914 S 291 ros rusin Pidkaminskij dekanat sokaleparchy org ua Arhiv originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 2 bereznya 2017 Spis greko katolickogo duhovenstva Lvivskoyi Arhiyeparhiyi stan z dnya 1 sichnya 1944 r Lviv 1944 S 26 Pershopostati Lvivskih lisiv Arhiv originalu za 14 bereznya 2017 Procitovano 13 bereznya 2017 Melnichuk B Gudima Petro Yaroslavovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 429 ISBN 966 528 197 6 1 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1900 Cz 1 T 2 S 258 pol Dzherela ta literatura RedaguvatiAndroshuk O Pidkamin Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 235 ISBN 978 966 00 1142 7 Gudima P Pidkamin portret na foni stolit Ternopil 2004 254 s ISBN 966 567 11 38 Krestoproishozhdenskij monastir studijskogo ustavu v Pidkameni Fotobuklet B Monastirskij foto I Babijchuk Lviv Svichado Pidkamin Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Tronko P T golova ta in Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi AN URSR 1968 S 169 Onishuk Ya Pidkaminskij monastir Bridshina Brodi 1993 2 S 14 21 Berest R Doslidzhennya monastirya v selishi Pidkamin na Lvivshini Arhivovano 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Vip 12 Lviv In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2008 S 360 367 Balinski M Lipinski T Podkamien Starozytna Polska pod wzgledem historycznym jeograficznym i statystycznym opisana Arhivovano 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Warszawa naklad i druk S Orgelbranda 1845 T II Cz 2 1442 s S 906 908 pol Baracz S Dzieje klasztoru Dominikanskiego w Podkamienu Lwow 1887 pol Baracz S Dzieje klasztoru WW OO Dominikanow w Podkamieniu Arhivovano 2 chervnya 2021 u Wayback Machine Tarnopol 1870 348 s pol Baracz S Wiadomosc o klasztorze WW OO Dominikanow w Podkamieniu Arhivovano 2 chervnya 2021 u Wayback Machine Lwow 1858 pol Ogarek Z Podkamien kolo Brodow Krotki szkic historii kosciola i klasztoru dominikanskiego Arhivovano 2 chervnya 2021 u Wayback Machine Lwow 1939 pol Podkamien Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 402 pol Secynski M B Okolice Galicyi Lwow 1847 pol Terebiz zagroda w Podkamieniu Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 303 pol Zukiewicz K Dzieje Cudownego Obrazy Maryi w koscele oo Dominikanow 3 w Podkamieniu Krakow 1907 pol Posilannya RedaguvatiPidkamin Shevchenkivska enciklopediya T 5 Pe S u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 S 129 nbsp Portal Galichina Etnofestival Pidkamin Arhivovano 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Pidkamin Arhivovano 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Pidkaminska selishna silska rada Arhivovano 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine U selishe Pidkamin yidut pobachiti 16 metrovij chortiv kamin Arhivovano 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Festujmosya na Pidkameni S m t Pidkamin karta vulic foto opis Arhivovano 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine https polona pl item podkamien kolo brodow MTUzMTU4MjY 0 info metadata Arhivovano 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine https polona pl item wnetrze kosciola oo dominikanow w podkamieniu kolo brodow MTUzMTU4NDU 0 info metadata Arhivovano 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Video RedaguvatiChortiv kamin misto sili 2022 Kamin Chortiv Kamin v smt Pidkamin Brodivskogo r nu Lvivskoyi obl 25 06 2017 r nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pidkamin amp oldid 40051120