Михайло (Мі́хал) Тома Корибу́т Вишневе́цький (пол. Míchał Korýbut Wiśniowiécki; 31 липня 1640 — 10 листопада 1673) — король польський, великий князь литовський, Великий князь Руський, Київський і пр. від 1669 року.
| Міхал Корибут Вишневецький | |
| 29 вересня 1669—10 листопада 1673 | |
|---|---|
| Коронація: | 29 вересня 1669 |
| Попередник: | Ян II Казимир |
| Наступник: | Ян III Собеський |
| Народження: | 31 травня 1640 Білий Камінь, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Смерть: | 10 листопада 1673 (33 роки) Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Причина смерті: | харчові отруєння |
| Поховання: | крипта святого Леонарда, Camaldolese Churchd і Латинський катедральний собор |
| Країна: | Річ Посполита |
| Освіта: | Carolinumd (березень 1656) і Карлів університет (1660) |
| Рід: | Вишневецькі |
| Батько: | Ярема Вишневецький |
| Мати: | Гризельда Вишневецька |
| Шлюб: | Елеонора Марія Австрійська |
| Автограф: | |
| Нагороди: | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Королівський титул Редагувати
Повний титул: лат. Michael I, Dei Gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniae, Smolensciae, Kijoviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Severiae, Czernichoviaeque, etc..
Переклад українською: Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусії, Мазовецький, Жмудський, Інфлянтський, Смоленський, Київський, Волинський, Подільський, Підляський, Сіверський і Чернігівський.
Біографія Редагувати
Представник старого князівського роду Вишневецьких, гербу Корибут. Обраний на престол 19 червня 1669 року після зречення Яна II Казимира. Син Яреми Вишневецького. До 1642 року він ріс у Замості.
У 1651 році батько призначив одним з його опікунів Александера Людвіка Незабітовського. Пізніше потрапив під опіку свого дядька, воєводи сандомирського Яна Замойського. У 1656-1660 роках за підтримки королеви й дружини короля Яна ІІ Казимира — Марії Луїзи, почав навчатися в університеті у Празі.
1669 року, передусім з поваги до покійного батька, який у Речі Посполитій вважався героєм, його обирають королем. 27 лютого 1670 року він одружився з Елеонорою Марією Австрійською. Королева була вагітна, але 29 листопада 1670 року трапився викидень у результаті нещасного випадку.
Коротке правління молодого і недосвідченого Михайла I виявилася не дуже вдалим. За його правління у Речі Посполитій послабилась королівська влада. Річ Посполита, намагаючись захопити Правобережну Україну, підтримувала претендента на гетьманство Михайла Ханенка і вела війну проти Петра Дорошенка.
Влітку 1672 року українсько-турецька армія, здобувши фортеці Хотин та Кам'янець вступила в Галичину. Після короткої облоги українсько-турецькими військами Львова Михайло був змушений укласти Бучацький мирний договір 1672 року, за умовами якого Україна ставала незалежною державою під протекторатом Османської імперії.
Помер у Львові (Палац латинських архієпископів, тепер Площа Ринок, 9) під час причастя перед Хотинською битвою. 10 листопада 1673 року — як показав розтин — через виразки в шлунково-кишковому тракті, що було викликане стресом. Здобувши перемогу над турками, Річ Посполита фактично пережила поразку, бо на турецько-польській війні загинуло більше, ніж дві третини польського чоловічого населення. Похований у крипті святого Леонарда в Кракові.
Вшанування пам'яті Редагувати
У місті Лубнах є Вулиця Князів Вишневецьких, названа не лише на честь Великого Князя Руського Михаїла, а й на честь усієї його славетної родини.
Зображення Редагувати
Цікаві факти Редагувати
Згідно проведених на початку XXI століття генетичних досліджень, сучасний представник роду князів Воронецьких має по чоловічій лінії спільних предків із сучасними Рюриковичами, а не Гедиміновичами, як вважалося у традиційній генеалогії. Оскільки Корибут-Воронецькі мають спільне походження із згаслими Вишневецькими, це опосередковано, разом із документальними та сфрагістичними аргументами, свідчить на користь версії походження самих Вишневецьких від Рюриковичів. Якщо це вірно, то король Міхал фактично був останнім монархом з Рюриковичів, який до того ж правив не лише Польщею та Литвою, але й великою частиною Русі. Втім, низка авторитетних дослідників, як то Наталя Яковенко, переконані, що Вишневецькі (як і Збаразькі, Острозькі та ін.) були Гедиміновичами, наводячи низку документальних та логічних аргументів.
Також король Міхал через свою матір був нащадком давньої польської династії П'ястів.
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119333945 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Find a Grave — 1996.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- зустрічається також варіант Міхал-Тома у книзі «Руїна: друга половина XVII ст».— К. : Україна, 1996. — С. 428. — ISBN 5-319-01313-2
- Majewski W., Przyboś A. Niezabitowski Aleksander Ludwik h. Lubicz (zm. 1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/1, zeszyt 96. — стор. 94. (пол.)
- . Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 15 червня 2019.
- Mariusz Kowalski: Księstwa Rzeczpospolitej: państwo magnackie jako region polityczny, Warszawa, IGiPZ PAN, 2013 http://rcin.org.pl/dlibra/docmetadata?id=31441&from=publication [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела Редагувати
- Степанков В. В. Міхал Корибут Вишневецький // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 765. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Хундерт З. Запорожці як фактор політичної боротьби в Речі Посполитій [ 28 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Історична правда. — 2013. — 23 грудня.
- Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 211 s., 402 il. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I.) — ISBN 83-85739-34-3 (пол.)
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міхал Корибут Вишневецький