Александер Людвік Незабітовський гербу Любич (пол. Aleksander Ludwik Niezabitowski; бл. 1630 — перед 1 травня 1675) — військовик,урядник Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Незабітовських гербу Любич.
| Алєксандер Людвік Незабітовський | |
|---|---|
| Народився | 1630 |
| Помер | не пізніше 1 травня 1675 |
| Країна | Річ Посполита |
| Посада | белзький каштелян, староста Перемишльськийd і сандецький каштелянd |
| Рід | Q79400036? |
Життєпис Редагувати
Походив з незаможної шляхти, дідичним володінням якої було село Нєзабітув (пол. Niezabitów) на заході Люблінщини. Батько — Шимон, мати — його дружина Зофія Луґовська.
Спочатку служив у кварцяному війську під командуванням Станіслава Конецпольського (зокрема, перед березнем 1646). Певне, правда (на думку Станіслава Темберського), що тоді був недисциплінованим, схильним до конфліктів, насилля. Гетьман, певне, погрожував стратою.
1651 року: став брацлавським чесником; був призначений Яремою Вишневецьким одним з опікунів сина Міхала — майбутнього короля. 1652 став стольником брацлавським. З січня 1657 брав участь в приготуванні Львова до оборони. З 1 жовтня 1657 командував козацькою коругвою Рафала Казімежа Маковецького.
За сприяння В. Д. Острозького-Заславського, від імені Михайла Казимира Радзивілла взяв Перемиське староство 1658 року. Через Катажину Собеську зав'язав стосунки з Яном Собеським.
Учасник виправи за Дніпро 1663—1664 років, перебував в Паволочі. 1664 року став сондецьким каштеляном, перед 19 лютого 1665 став тарноґурським старостою. В липні 1665 року мав конфлікт з канівським старостою Стефаном Станіславом Чарнецьким через командування королівським полком.
Белзький каштелян після призначення королем Міхалом Корибутом. Його попередник — Францішек Мишковський — помер 21 квітня 1669. В серпні 1673 року відбув паломництво до Студениці з метою позбутись 7-річного болю зубів та лівої половини голови. Брав участь в Хотинській кампанії 1673 з власною коругвою гусарів нового збору та реґіментом піхоти. Точно не відомо, чи брав в ній безпосередню участь. Підписав акт вибору королем Яна ІІІ.
Помер незадовго перед 1 травня 1675 року, коли після нього оберштером його реґіменту став Ян Цетнер.
Власність Редагувати
Правдоподібно, мав частину села Косажев (Люблінщина), Сераковці (Перемищина).
Сім'я Редагувати
Дружина — Ядвіґа зі Стамірович Стаміровська, дідичка Брухналя поблизу Прилбичів. Донька — Катажина, дружина велюньського каштеляна Войцеха Урбанського.
Примітки Редагувати
- Wimmer J. Makowiecki Rafał Kazimierz z Borzymia h. Pomian (zm. 1689) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. XIX/2, zeszyt 81. — S. 225—227. (пол.)
- Majewski W., Przyboś Adam. Niezabitowski Aleksander Ludwik h. Lubicz (zm. 1675)… — S. 96.
Джерела Редагувати
- Majewski W., Przyboś A. Niezabitowski Aleksander Ludwik h. Lubicz (zm. 1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/1, zeszyt 96. — S. 94—97. (пол.)
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |