Частина інформації в цій статті застаріла. (квітень 2018) |
Ян Цетнер гербу Пшерова (пол. Jan Cetner; ? — 11 грудня 1679 або 1680) — польський шляхтич, військовик, урядник Корони Польської в Речі Посполитій. Полковник королівських військ. Представник роду Цетнерів.
Ян Цетнер | |
---|---|
Jan Cetner | |
Помер | 11 грудня 1679 або 1680 |
Країна | Річ ПосполитаКоролівство Польське |
Національність | поляк сілезького походження |
Діяльність | військовик, урядник |
Alma mater | Грацький і Паризький університети |
Суспільний стан | шляхтич |
Посада | староста львівський і щуровицький |
Військове звання | полковник |
Термін | 1676—1679 (староста львівський) |
Попередник | Ян Мнішек |
Наступник | Микола-Єронім Сенявський |
Конфесія | римо-католик |
Рід | Цетнери |
Батько | Александер Цетнер |
Мати | Анна із Замойських |
У шлюбі з | донька Миколая Даниловича |
Діти | Александер, Францішек Цетнер, Юзеф Цетнер. |
варіант гербу Пшерова | |
Життєпис Редагувати
Син Александера Цетнера та його дружини Анни із Замойських гербу Єліта (1615 —?), доньки львівського каштеляна Вацлава Яна Замойського.
Розпочав службу під керівництвом батька. 1663 року брав участь у виправі проти козаків. Як щуровицький староста 1662 року був записаний на навчання в університеті Ґрацу, 1663 року був записаний студентом Паризького університету.
У 1666, 1668, 1675, 1678 роках був обраний послом від Галицької землі на Сейм, 1676 року був одним з комісарів для розсудження кривд та збитків на польсько-угорському кордоні, встановлення там осередків заспокоєння. 1676 року був депутатом до короля. 1667 року був депутатом Коронного трибуналу, 1670 року — маршалком Галицького сеймику, 1674 року — Вишенського. Електор королів Міхала Вишневецького, Яна III Собєського. 26 серпня 1671 року брав участь у битві під Брацлавом проти татар. 1671 року батько Александер йому переказав королівщину Стоки, за дозволом короля — свою панцерну корогву. Ян Собєський згадав Цетнера в листі до короля після перемоги у битві під Немировом 8 жовтня 1672 року над татарами як одного з щирих, мужніх помічників. 24 серпня 1675 року з своєю корогвою брав участь у битві під Львовом. За наказом короля половина його полку піхоти (160 жовнірів, більшість загинули) під проводом Яна Самуеля Хшановского зміцнила оборону Теребовлі. 2 квітня 1676 року з дозволу короля став львівським старостою після Яна Мнішека (старости радзинського, глинянського, коменданта Львова у 1657 р.); названий в документі полковником. За життя батька отримав королівщини, пізніше став власником більших маєтностей у Руському та Подільському воєводствах. Заборгував Валеріянові Альнпеху 800 злотих.
Помер 11 грудня 1679 або 1680 року.
Родина Редагувати
Дружина — Зофіанна (Софія Анна) (за Каспером Нєсєцким — Констанція, Адам Бонецький називав її Софія) Данилович, донька старости червоногородського, перемишльського, коронного підчашого Миколая Даниловича (?—1676) та його дружини Аполінарії Немоєвської (пол. Apolinara Niemojewska) гербу Роля. З тестем мав непорозуміння (тесть оскаржував у Люблінському трибуналі напади, насилля в маєтку Рихціце 1672 року). Невдовзі помирились, тесть відступив йому королівщину Ляшки. Мав 7 дітей, з них:
- Александер (пом. 1709) — староста щуровицький, теребовлянський (з 11 лютого 1704)
- Юзеф — волинський каштелян, дідич містечка Губків
- Францішек — смоленський воєвода
- Теофіля Тереса — дружина белзького старости Юзефа Феліцяна Потоцького, мати Францішека Салезія Потоцького. Вдова Яна Цетнера вийшла заміж вдруге за бжесць-куявського воєводу Зигмунта Домбського (пол. Zygmunt Dąbski).
К. Несецький стверджував, що Ян Цетнер мав три доньки:
- Тереса — перша дружина брацлавського воєводи Яна Потоцького.
- Гелена — дружина подільського підкоморія Миколая Лянцкоронського
- Дорота — дружина великого коронного гетьмана, белзького воєводи Станіслава Жевуського.
Примітки Редагувати
- Wacław Jan Zamoyski z Zamościa h. Jelita (ID: 14.186.92) [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Zamoyscy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Lasocki Z. Cetner Aleksander (†1675)… — S. 238.
- ↑ Prszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 153. (пол.)
- Mniszchowie [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — S. 106. (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 7 березня 2014 у Wayback Machine.] — T. 1. — S. 241.
- Danilowiczowie (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 327.
- ↑ Lasocki Z. Cetner Aleksander (†1675)… — S. 239.
- Apolinara Niemojewska h. Rola (ID: 4.160.205)
- Hubków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 200. (пол.)
- Potoccy (02) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- іноді зустрічається припущення, що її ім'я Зофія? → Див.: Potoccy (03) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Barącz S. Pamiątki buczackie [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 53. (пол.)
Джерела Редагувати
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 327. (пол.)
- Lasocki Z. Cetner Aleksander (†1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. III/3, zeszyt 13. — 193—288 s. — S. 239—240. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 7 березня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 239—242. (пол.)
Посилання Редагувати
- Jan Józef Cetner h. Przerowa (ID: 2.899.30). [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)