www.wikidata.uk-ua.nina.az

Червоногрод Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговорення місти

Червоногрод

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
Не плутати з Червоноград.

Червоногород, або Червоногрод (пол. Czerwonogród) — зниклий населений пункт (спочатку місто, потім село Червоногруд) на Західному Поділлі (Заліщицький район Тернопільської області, Україна).

Червоногрод

Герб

Координати 48°48′14″ пн. ш. 25°35′44″ сх. д. / 48.80388889002777830° пн. ш. 25.59583333002778005° сх. д. / 48.80388889002777830; 25.59583333002778005Координати: 48°48′14″ пн. ш. 25°35′44″ сх. д. / 48.80388889002777830° пн. ш. 25.59583333002778005° сх. д. / 48.80388889002777830; 25.59583333002778005

Червоногрод
Червоногрод (Україна)
 Червоногрод у Вікісховищі
Червоногород у 1875 році

Був розташований над річкою Джурин. За «Географічним словником Королівства Польського», лежав за 0,5 милі (близько 4 км) від лівого берега Дністра, за 0,5 милі на північ від Устечка та за 3 милі (близько 12 км) на північний захід від Заліщиків.

Назва колишнього поселення пов'язана з інтенсивним червоним кольором місцевих пісковиків.

Поруч розташований Червоногородський водоспад; за легендою, його створили татари, які прокопали нове русло для Джурина, щоби полегшити доступ до замку.

У 1435—1774 роках був центром Червоногородського повіту (староства) Подільського воєводства.

Назва Редагувати

У різних джерелах зустрічаються варіації назви: в українській академічній літературі — Червоногрод, Червоногород. Остання назва населеного пункту — Червоноград.

Історія Редагувати

Давньоруський період Редагувати

Автор статті про містечко у Географічному словнику Королівства Польського (криптонім B. R.) пише, що тут було «дуже давнє поселення, яке в хроніках називають Castrum rubrum» («Червоний замок»). За словами B. R., цей замок «був уже в IX столітті резиденцією руських князів; хто його заснував, ми не маємо відомостей… Перед нашестям татар у 1240 році згадується цей замок як предмет частих взаємних нападів між руськими князями». Джерел цієї інформації B. R. не подав. У давньоруських літописах згадок про ці події нема.

Деякі польські дослідники помилково стверджували, що Червоногрод (Червоний город) належав до літописних червенських міст (городів), від назви яких пішла пізніше назва Червона Русь. Цим намагалися обґрунтувати твердження, що раз Володимир Великий у 981 році взяв Червоний город над річкою Джурин, то територія на захід (Галичина) залишилася під владою польських князів.

Литовсько-польський період Редагувати

Перші відомості про Черлений Город (Czerleny horod) — у хроніці Биховця, пов'язані з іменами литовських князів Ольгерда та Федора Корятовича (помилково позначені 1351 роком).

Михайло Грушевський стерджував, що за часів князів Коріятовичів у місті (як і в інших головних подільських містах) був уряд воєводи, який здійснював адміністративні та судові функції.

Б. Р. подав інформацію у «Словнику Географічному Королівства Польського» про здобуття міста та Червоної Русі королем Польщі Казімежем ІІІ. У XIV ст. Червоногород та волость став власністю князів Коріатовичів, які — згідно даних Шимона Окольського — після 1331 року фундували тут домініканський монастир (акт фундушу знищений), пізніше зруйнований військом молдавського господаря Петру IV Рарешом, дерев'яний замок (знищений татарами та волохами в 1538).

Пізніше Владислав II Ягайло віддав його разом з кількома іншими подільському воєводі Спиткові з Мельштина. Після смерті Спитка Яґайло віддав Червоногород своєму брату Свидригайлові, пізніше — Вітовту.

У серпні 1402 року Ягайло перебував у Камінці, після цього — у Червоногороді, у місті видав кілька привілеїв для Поділля

Червоногород на мапі 1660 року

З 1434 р., після приєднання Поділля до Польщі, Червоногород став королівським містом. Теодорик Бучацький отримав Червоногород від короля Казимира IV Ягеллончика у заставу, відбудував тут домініканський монастир.

З утворенням Подільського воєводства з центром у Кам'янці (1435) Червоногрод став центром однойменного повіту (староства), який сягав від Стрипи до Збруча. Першим червоногородським старостою став Теодорик Бучацький-Язловецький, на прохання якого король Казимир IV Ягеллончик надав поселенню в 1448 маґдебурзьке право.

У XV ст. місто належало Бучацьким, потім Язловецьким, Даниловичам гербу Сас і Скарбекам гербу Абданк. Люстрація 1765 року описує Червоний Город як поселення, а не місто[джерело?].

Австрійський період Редагувати

Червоногород відсутній на мапі Королівства Галичини та Володимирії у 1777—1782 роках

1774 — нова австрійська влада ліквідувала Червоногородський повіт і перенесла місцевий адміністративний центр до Заліщиків (центр однойменного округу).

Від 1778 Червоногород із довколишніми угіддями був власністю Кароля Понінського і його нащадків. Кароль Понінський у 1820 звелів розібрати дві вежі й частину замку, дві інші вежі та частину стін використав для спорудження палацу на замковому фундаменті. Його син, Калікст, вважаючи вежі надто низькими, розібрав їх і збудував на цих самих місцях вищі та об'ємніші, у псевдоренесансному стилі.

На початку ХХ століття Червоногород перейшов до князів Любомирських, які стали останніми власниками поселення.

У 1880 році населення містечка становило 465 осіб, з яких 335 римо-католиків, 104 греко-католиків, 26 юдеїв.

Місцеві вірні греко-католицької церкви були парафіянами в Ниркові. Містечко було центром римо-католицької парафії Язловецького деканату, до якої також належали римо-католики Устечка, Ниркова, Нагорян, Садків, Цапівців, Іване-Золотого, Кошилівців, Солоного, Шутроминців, Торського (загалом 2028 парафіян).

Діяли:

  • 1-класна державна («етатова») школа.
  • 2-класна приватна школа при монастирі з польською мовою викладання

Повоєнний період Редагувати

2 лютого 1945 сотня (курінь) УПА «Сірі вовки» (командир Петро Хамчук, псевдо «Бистрий») розгромили місцевий гарнізон польських «стрибків». Під час бою смертельні поранення дістали двоє стрільців куреня. Один із них, Дмитро Томович Романюк (1923 р. н.), похований на цвинтарі с. Хмелева.

Після виселення місцевого польського населення до Польщі Червоногород майже спорожнів і формально існував як село Червоне. Поселення спробували відновити, завізши три десятки сімей, депортованих із Лемківщини, але вони не вкорінилися тут. У 1952 році існували 6 дворів, проживали 15 мешканців — змішані польсько-українські родини, які не виїхали до Польщі.

На початку 1950-х років життя в Червоному дещо пожвавилось у зв'язку з будівництвом, а потім і роботою місцевої ГЕС (на її будівництві працювали люди з сусідніх сіл Нагорян і Ниркова). У селі навіть відкрили крамницю.

ГЕС здали в експлуатацію в липні 1957 року. Поруч із нею утворилося водосховище, на якому в теплі вихідні дні збиралося чимало людей. Але невдовзі поряд почалося будівництво Касперівської ГЕС, яка дала перший струм у 1964 році, тоді як Червоноградська ГЕС виявилась «неперспективною», позаяк водосховище замулювалось, а чистити його спеціалісти вважали недоцільним.

У 1960-х роках Червоноградську ГЕС закрили. Обладнання електростанції вивезли, виробничі приміщення машинного залу зруйнувались, водосховище зникло. У Червоному життя знову згасло.

У 1970 році село Червоне остаточно вивели з облікових даних як населений пункт, Червоногород перестав існувати де-юре.

Економіка Редагувати

Станом на 1880-ті роки власникам поселення (Понінським) належало: орних земель — 12 морґів, лук і садів — 16, пасовищ — 34, лісу — 572. У володінні дрібніших землевласників перебували 6 моргів орної землі, 27 — лук і садів, 22 — пасовищ.

У цей час у Червоногороді діяли водяний млин, який обслуговував велику околицю, і гуральня. Працювали 4 підприємці та ремісники: гуральник, корчмар («орендар пропінації»), риботорговець і швець.

Пам'ятки Редагувати

  • замок
  • домініканський костел святого Миколая при монастирі
  • костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (збудований 1615, посвячений 1741; в аварійному стані).
    Руїни костелу. Червень 2016 р.
    Круговий огляд руїн костелу Внебовзяття поблизу Червоногородського замку з БПЛА. Червень 2016
  • цвинтарна каплиця
  • світлину одного пам'ятника (1813 року) можна побачити у праці «Przeszlość і zabytki województwa Tarnapolskiego» (S. XLVII).

Монастирі (кляштори) Редагувати

Відомі люди Редагувати

Червоногородські воєводи Редагувати

Червоногородські старости Редагувати

Див. також: Категорія:Червоногородські старости

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czerwonogród (z Księżyną i Czerczem), wś, pow. zaleszczycki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 845. (пол.)
  2. ↑ Полюхович д. Червоногород — зникле місто [ 16 червня 2016 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2016. — 10 червня.
  3. Крикун М. Повітовий устрій Подільського воєводства XV—XVI ст [ 20 листопада 2018 у Wayback Machine.]. — С. 159—162, 164.
  4. Михайловський В. Подільське князівство [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 305—306. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  5. Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394): соціальна структура князівського оточення [ 20 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) (вер.—жовт.). — С. 37—38, 41. — ISSN 0130-5247.
  6. Михайловський В. Подільське воєводство [ 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 304. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  7. Білецька О. В. Теодорик з Бучача — тримач середньовічного Качибея // Древнее Причерноморье. Материалы международной конференции VIII-е чтения памяти профессора Петра Осиповича Карышковского (11-12 марта 2008 г., Одесса). — Одесса, 2008. — С. 57—64.
  8. П. Глібчук, Т. Крестинич, Населені пункти Тернопільської області на стародавніх картах (до середини XVII століття) [ 18 березня 2022 у Wayback Machine.]
  9. Ігор СКОЧИЛЯС, Язловецьке намісництво на західному поділлі у XVII — першій половині XVIII століть: територіальний «родовід» та парафіяльна мережа (історико-географічний аспект) [ 17 травня 2017 у Wayback Machine.]
  10. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 581.
  11. . Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 12 червня 2016. 
  12. Грушевський М. Барське староство [ 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — С. 129.
  13. Czerwonogród (z Księżyną i Czerczem), wś, pow. zaleszczycki… — S. 845.
  14. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 177.
  15. Zaleszczyki 1.) miasto powiatowe // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 347. (пол.) — S. 347. (пол.)
  16. Мизак Н. За тебе, свята Україно [ 23 червня 2016 у Wayback Machine.]. — Чернівці : Букрек, 2004. — Кн. 4 : Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА. — С. 171, 173, 175.
  17. В. Дрозд Село Нагоряни на тлі історії України [ 18 червня 2016 у Wayback Machine.] // Заліщики online. — 2009. — 26 липня.
  18. Dörflerówna A. Buczacki Teodoryk, h. Abdank (†1456) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. 3. — S. 85. (репринт 1989 r.). — ISBN 83-04-03291-0. (пол.)
  19. 17 липня. Юліан Захаревич [ 18 травня 2016 у Wayback Machine.] // LB.ua. — 2015. — 19 липня.
  20. Sapiehowie (05) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  21. Stanisław Kostka Gadomski [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // IPSB. (пол.)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Ne plutati z Chervonograd Chervonogorod abo Chervonogrod pol Czerwonogrod zniklij naselenij punkt spochatku misto potim selo Chervonogrud na Zahidnomu Podilli Zalishickij rajon Ternopilskoyi oblasti Ukrayina Chervonogrod GerbKoordinati 48 48 14 pn sh 25 35 44 sh d 48 80388889002777830 pn sh 25 59583333002778005 sh d 48 80388889002777830 25 59583333002778005 Koordinati 48 48 14 pn sh 25 35 44 sh d 48 80388889002777830 pn sh 25 59583333002778005 sh d 48 80388889002777830 25 59583333002778005 Krayina Ukrayina UkrayinaAdminodinicya Zalishickij rajonChasovij poyas UTC 2ChervonogrodChervonogrod Ukrayina Chervonogrod u VikishovishiChervonogorod u 1875 rociBuv roztashovanij nad richkoyu Dzhurin Za Geografichnim slovnikom Korolivstva Polskogo lezhav za 0 5 mili blizko 4 km vid livogo berega Dnistra za 0 5 mili na pivnich vid Ustechka ta za 3 mili blizko 12 km na pivnichnij zahid vid Zalishikiv 1 Nazva kolishnogo poselennya pov yazana z intensivnim chervonim kolorom miscevih piskovikiv Poruch roztashovanij Chervonogorodskij vodospad za legendoyu jogo stvorili tatari yaki prokopali nove ruslo dlya Dzhurina shobi polegshiti dostup do zamku U 1435 1774 rokah buv centrom Chervonogorodskogo povitu starostva Podilskogo voyevodstva 2 Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 Davnoruskij period 2 2 Litovsko polskij period 2 3 Avstrijskij period 2 4 Povoyennij period 3 Ekonomika 4 Pam yatki 5 Monastiri klyashtori 6 Vidomi lyudi 6 1 Chervonogorodski voyevodi 6 2 Chervonogorodski starosti 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaNazva RedaguvatiU riznih dzherelah zustrichayutsya variaciyi nazvi v ukrayinskij akademichnij literaturi Chervonogrod 3 4 5 6 7 Chervonogorod 2 8 9 Ostannya nazva naselenogo punktu Chervonograd 10 Istoriya RedaguvatiDavnoruskij period Redaguvati Avtor statti pro mistechko u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo kriptonim B R pishe sho tut bulo duzhe davnye poselennya yake v hronikah nazivayut Castrum rubrum Chervonij zamok Za slovami B R cej zamok buv uzhe v IX stolitti rezidenciyeyu ruskih knyaziv hto jogo zasnuvav mi ne mayemo vidomostej Pered nashestyam tatar u 1240 roci zgaduyetsya cej zamok yak predmet chastih vzayemnih napadiv mizh ruskimi knyazyami Dzherel ciyeyi informaciyi B R ne podav 1 2 U davnoruskih litopisah zgadok pro ci podiyi nema Deyaki polski doslidniki pomilkovo stverdzhuvali sho Chervonogrod Chervonij gorod nalezhav do litopisnih chervenskih mist gorodiv vid nazvi yakih pishla piznishe nazva Chervona Rus Cim namagalisya obgruntuvati tverdzhennya sho raz Volodimir Velikij u 981 roci vzyav Chervonij gorod nad richkoyu Dzhurin to teritoriya na zahid Galichina zalishilasya pid vladoyu polskih knyaziv Litovsko polskij period Redaguvati Pershi vidomosti pro Cherlenij Gorod Czerleny horod u hronici Bihovcya pov yazani z imenami litovskih knyaziv Olgerda ta Fedora Koryatovicha pomilkovo poznacheni 1351 rokom 11 2 Mihajlo Grushevskij sterdzhuvav sho za chasiv knyaziv Koriyatovichiv u misti yak i v inshih golovnih podilskih mistah buv uryad voyevodi yakij zdijsnyuvav administrativni ta sudovi funkciyi 12 B R podav informaciyu u Slovniku Geografichnomu Korolivstva Polskogo pro zdobuttya mista ta Chervonoyi Rusi korolem Polshi Kazimezhem III 13 U XIV st Chervonogorod ta volost stav vlasnistyu knyaziv Koriatovichiv yaki zgidno danih Shimona Okolskogo pislya 1331 roku funduvali tut dominikanskij monastir akt fundushu znishenij piznishe zrujnovanij vijskom moldavskogo gospodarya Petru IV Rareshom derev yanij zamok znishenij tatarami ta volohami v 1538 Piznishe Vladislav II Yagajlo viddav jogo razom z kilkoma inshimi podilskomu voyevodi Spitkovi z Melshtina Pislya smerti Spitka Yagajlo viddav Chervonogorod svoyemu bratu Svidrigajlovi piznishe Vitovtu U serpni 1402 roku Yagajlo perebuvav u Kaminci pislya cogo u Chervonogorodi u misti vidav kilka privileyiv dlya Podillya 14 nbsp Chervonogorod na mapi 1660 rokuZ 1434 r pislya priyednannya Podillya do Polshi Chervonogorod stav korolivskim mistom Teodorik Buchackij otrimav Chervonogorod vid korolya Kazimira IV Yagellonchika u zastavu vidbuduvav tut dominikanskij monastir Z utvorennyam Podilskogo voyevodstva z centrom u Kam yanci 1435 Chervonogrod stav centrom odnojmennogo povitu starostva yakij syagav vid Stripi do Zbrucha Pershim chervonogorodskim starostoyu stav Teodorik Buchackij Yazloveckij na prohannya yakogo korol Kazimir IV Yagellonchik nadav poselennyu v 1448 magdeburzke pravo 2 U XV st misto nalezhalo Buchackim potim Yazloveckim Danilovicham gerbu Sas i Skarbekam gerbu Abdank 1 Lyustraciya 1765 roku opisuye Chervonij Gorod yak poselennya a ne misto dzherelo Avstrijskij period Redaguvati nbsp Chervonogorod vidsutnij na mapi Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi u 1777 1782 rokah1774 nova avstrijska vlada likviduvala Chervonogorodskij povit i perenesla miscevij administrativnij centr do Zalishikiv centr odnojmennogo okrugu 2 Vid 1778 Chervonogorod iz dovkolishnimi ugiddyami buv vlasnistyu Karolya Poninskogo i jogo nashadkiv Karol Poninskij u 1820 zveliv rozibrati dvi vezhi j chastinu zamku dvi inshi vezhi ta chastinu stin vikoristav dlya sporudzhennya palacu na zamkovomu fundamenti Jogo sin Kalikst vvazhayuchi vezhi nadto nizkimi rozibrav yih i zbuduvav na cih samih miscyah vishi ta ob yemnishi u psevdorenesansnomu stili Na pochatku HH stolittya Chervonogorod perejshov do knyaziv Lyubomirskih yaki stali ostannimi vlasnikami poselennya 2 U 1880 roci naselennya mistechka stanovilo 465 osib z yakih 335 rimo katolikiv 104 greko katolikiv 26 yudeyiv Miscevi virni greko katolickoyi cerkvi buli parafiyanami v Nirkovi Mistechko bulo centrom rimo katolickoyi parafiyi Yazloveckogo dekanatu do yakoyi takozh nalezhali rimo katoliki Ustechka Nirkova Nagoryan Sadkiv Capivciv Ivane Zolotogo Koshilivciv Solonogo Shutrominciv Torskogo zagalom 2028 parafiyan 1 Diyali 1 klasna derzhavna etatova shkola 2 klasna privatna shkola pri monastiri z polskoyu movoyu vikladannya 15 Povoyennij period Redaguvati 2 lyutogo 1945 sotnya kurin UPA Siri vovki komandir Petro Hamchuk psevdo Bistrij rozgromili miscevij garnizon polskih stribkiv Pid chas boyu smertelni poranennya distali dvoye strilciv kurenya Odin iz nih Dmitro Tomovich Romanyuk 1923 r n pohovanij na cvintari s Hmeleva 16 Pislya viselennya miscevogo polskogo naselennya do Polshi Chervonogorod majzhe sporozhniv i formalno isnuvav yak selo Chervone Poselennya sprobuvali vidnoviti zavizshi tri desyatki simej deportovanih iz Lemkivshini ale voni ne vkorinilisya tut 2 U 1952 roci isnuvali 6 dvoriv prozhivali 15 meshkanciv zmishani polsko ukrayinski rodini yaki ne viyihali do Polshi Na pochatku 1950 h rokiv zhittya v Chervonomu desho pozhvavilos u zv yazku z budivnictvom a potim i robotoyu miscevoyi GES na yiyi budivnictvi pracyuvali lyudi z susidnih sil Nagoryan i Nirkova U seli navit vidkrili kramnicyu GES zdali v ekspluataciyu v lipni 1957 roku Poruch iz neyu utvorilosya vodoshovishe na yakomu v tepli vihidni dni zbiralosya chimalo lyudej Ale nevdovzi poryad pochalosya budivnictvo Kasperivskoyi GES yaka dala pershij strum u 1964 roci todi yak Chervonogradska GES viyavilas neperspektivnoyu pozayak vodoshovishe zamulyuvalos a chistiti jogo specialisti vvazhali nedocilnim U 1960 h rokah Chervonogradsku GES zakrili Obladnannya elektrostanciyi vivezli virobnichi primishennya mashinnogo zalu zrujnuvalis vodoshovishe zniklo U Chervonomu zhittya znovu zgaslo 17 U 1970 roci selo Chervone ostatochno viveli z oblikovih danih yak naselenij punkt Chervonogorod perestav isnuvati de yure 2 Ekonomika RedaguvatiStanom na 1880 ti roki vlasnikam poselennya Poninskim nalezhalo ornih zemel 12 morgiv luk i sadiv 16 pasovish 34 lisu 572 U volodinni dribnishih zemlevlasnikiv perebuvali 6 morgiv ornoyi zemli 27 luk i sadiv 22 pasovish U cej chas u Chervonogorodi diyali vodyanij mlin yakij obslugovuvav veliku okolicyu i guralnya Pracyuvali 4 pidpriyemci ta remisniki guralnik korchmar orendar propinaciyi ribotorgovec i shvec 1 Pam yatki RedaguvatiDokladnishe Chervonogorodskij zamokzamok dominikanskij kostel svyatogo Mikolaya pri monastiri kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi zbudovanij 1615 posvyachenij 1741 v avarijnomu stani 1 nbsp Ruyini kostelu Cherven 2016 r source source source source source source source Krugovij oglyad ruyin kostelu Vnebovzyattya poblizu Chervonogorodskogo zamku z BPLA Cherven 2016 cvintarna kaplicya svitlinu odnogo pam yatnika 1813 roku mozhna pobachiti u praci Przeszlosc i zabytki wojewodztwa Tarnapolskiego S XLVII Monastiri klyashtori RedaguvatiDominikanciv z kostelom Vnebovzyattya Bogorodici Teodorik Buchackij Yazloveckij zapisav fundush 18 1444 dzherelo r Sester Miloserdnic zasnovanij u 1846 roci knyazhnoyu Gelenoyu Poninskoyu Monahini opikuvalis hvorimi ta navchannyam sirit 1 Vidomi lyudi RedaguvatiZaharevich Yulian mav stosunok do robit u miscevomu zamku palaci 19 Chervonogorodski voyevodi Redaguvati Grinko iz SokilcyaChervonogorodski starosti Redaguvati Teodorik Buchackij Yazloveckij Mikolaj Danilovich Andzhej Franishek Sapega 1660 1681 Francisk Danilovich 20 Stanislav Kostka Gadomskij z 30 sichnya 1761 21 Div takozh Kategoriya Chervonogorodski starostiDiv takozh RedaguvatiChervonogorodskij zamok Chervonogorodskij vodospad Urochishe Chervone PodillyaPrimitki Redaguvati a b v g d e zh Czerwonogrod z Ksiezyna i Czerczem ws pow zaleszczycki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 845 pol a b v g d e zh i k Polyuhovich d Chervonogorod znikle misto Arhivovano 16 chervnya 2016 u Wayback Machine Zbruc 2016 10 chervnya Krikun M Povitovij ustrij Podilskogo voyevodstva XV XVI st Arhivovano 20 listopada 2018 u Wayback Machine S 159 162 164 Mihajlovskij V Podilske knyazivstvo Arhivovano 22 serpnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 305 306 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Mihajlovskij V Pravlinnya Koriatovichiv na Podilli 1340 vi 1394 socialna struktura knyazivskogo otochennya Arhivovano 20 listopada 2018 u Wayback Machine Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2009 5 488 ver zhovt S 37 38 41 ISSN 0130 5247 Mihajlovskij V Podilske voyevodstvo Arhivovano 19 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 304 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Bilecka O V Teodorik z Buchacha trimach serednovichnogo Kachibeya Drevnee Prichernomore Materialy mezhdunarodnoj konferencii VIII e chteniya pamyati professora Petra Osipovicha Karyshkovskogo 11 12 marta 2008 g Odessa Odessa 2008 S 57 64 P Glibchuk T Krestinich Naseleni punkti Ternopilskoyi oblasti na starodavnih kartah do seredini XVII stolittya Arhivovano 18 bereznya 2022 u Wayback Machine Igor SKOChILYaS Yazlovecke namisnictvo na zahidnomu podilli u XVII pershij polovini XVIII stolit teritorialnij rodovid ta parafiyalna merezha istoriko geografichnij aspekt Arhivovano 17 travnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 581 Hronika Bihovcya Arhiv originalu za 19 veresnya 2015 Procitovano 12 chervnya 2016 Grushevskij M Barske starostvo Arhivovano 2 lyutogo 2016 u Wayback Machine S 129 Czerwonogrod z Ksiezyna i Czerczem ws pow zaleszczycki S 845 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T IV S 177 Zaleszczyki 1 miasto powiatowe Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 347 pol S 347 pol Mizak N Za tebe svyata Ukrayino Arhivovano 23 chervnya 2016 u Wayback Machine Chernivci Bukrek 2004 Kn 4 Buchackij povit u vizvolnij borotbi OUN UPA S 171 173 175 V Drozd Selo Nagoryani na tli istoriyi Ukrayini Arhivovano 18 chervnya 2016 u Wayback Machine Zalishiki online 2009 26 lipnya Dorflerowna A Buczacki Teodoryk h Abdank 1456 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademii Umiejetnosci 1937 T 3 S 85 reprint 1989 r ISBN 83 04 03291 0 pol 17 lipnya Yulian Zaharevich Arhivovano 18 travnya 2016 u Wayback Machine LB ua 2015 19 lipnya Sapiehowie 05 Arhivovano 21 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Stanislaw Kostka Gadomski Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine IPSB pol Dzherela RedaguvatiBezgubenko O Bojko V Koropecka U Melnichuk B Chervonogorod Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 2 G L S 194 195 ISBN 978 966 457 228 3 Bojko V Chervonogorodskij zamok palac Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 589 ISBN 978 966 528 279 2 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Mihajlovskij V Pravlinnya Koriatovichiv na Podilli 1340 vi 1394 rr socialna struktura knyazivskogo otochennya Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2009 5 488 ver zhovt 240 s S 34 47 ISSN 0130 5247 Balinski M Lipinski T Czerwonogrod Starozytna Polska pod wzgledem historycznym jeograficznym i statystycznym opisana Warszawa naklad i druk S Orgelbranda 1845 T II Cz 2 1442 s S 977 979 pol Czerwonogrod z Ksiezyna i Czerczem ws pow zaleszczycki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 845 pol S 845 Przeszlosc i zabytki wojewodstwa tarnopolskiego Tarnopol 1926 S 72 73 pol Posilannya RedaguvatiChervonograd Arhivovano 18 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Zamki ta hrami Ukrayini Mapa fon Miga Arhivovano 31 sichnya 2016 u Wayback Machine CBN Polona pl Arhivovano 22 travnya 2016 u Wayback Machine pol Dmitro Polyuhovich Chervonogorod znikle misto Arhivovano 16 chervnya 2016 u Wayback Machine Zbruch 2016 10 chervnya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chervonogrod amp oldid 38223603