www.wikidata.uk-ua.nina.az

Теодорик Бучацький Язловецький У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бучацький У Вікіпедії є статті про інши

Теодорик Бучацький-Язловецький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бучацький.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Язловецький.

Теодорик Бучацький-Язловецький (також Теодор, іноді Фридрих; 1378—1450/1456) гербу Абданк — польський шляхтич, урядник, дипломат, магнат Королівства Польського (зокрема, староста генеральний подільський). Засновник роду Язловецьких.

Теодорик Бучацький-Язловецький
Теодор Бучацький-Язловецький біля Язловецького замку. Автор Качор І. В.
Народився бл.1378
Бучач
Помер 1450/1456
Підданство Королівство Польське
Місце проживання Галичина, Поділля
Діяльність військовик, державний діяч, меценат
Відомий завдяки засновник роду Язловецьких
Посада староста генеральний подільський
Військове звання каштелян кам'янецький
Рід Бучацькі Язловецькі
Батько Міхал Авданець
Мати Малґожата Кола
У шлюбі з НН, Катажина з Мартинова
Діти Бартоломей Бучацький, Міхал Язловецький, Монастирський Іван і Q60837336?
Герб

Життєпис Редагувати

Син дідича Бучача Міхала Авданця та його дружини Малґожати Коли (Колянки).

Підтвердив разом з братом Міхалом у 1401 р. батькову фундацію фарного костелу у м. Бучачі, яке, за нез'ясованих причин, йому довелось відкупити у 1417 р. від іншого власника (посідача) — Дерслава Конопки.

Разом з братами Міхалом і Міхалом «Мужилом» завоював замки Кам'янця, Смотрича, Скали, Червоногрода, що допомогло Владиславу II Яґайлу захопити Західне Поділля у русько-литовського князя Свидриґайла і приєднати після закінчення війни до Корони. 1431 р. — під час облоги Луцька стало відомо про несподіваний напад Олександра Доброго на Коломийський, Галицький та Кам'янецький повіти; за наказом короля, терміново разом з братами повернувся, завдали поразок в сутичках, повернули частину награбованого та взятих в полон людей. Разом з братами Міхалом і Міхалом «Мужилом» допомагав королю Владиславу II Яґайлу звільнитись з полону Свидриґайла. Зазнав поразки у листопаді 1432 р. у битві на ріці Мурафі від союзника Свидриґайла князя Федора Острозького, до якого потрапив у полон (до травня 1433 р.)[джерело?] (за іншими даними, потрапив у полон до князя Федька Несвіцького, після чого був виданий великому князу Свидригайлові). Пораненого Теодорика Б.-Я. як знатного бранця обміняли на комтура тевтонців Вернера фон Нессельроде, який потрапив у полон у битві під Дубками.

Згідно розпорядження від 1442 року, мав право як подільський староста робити записи на суму до 50 гривень. Привілеєм короля на Кам'янецьке генеральне староство від 1442 р. Теодорик отримував право сплачувати щорічні «упоминки» ханові у кількості 200 гривень.

Був старостою кам'янецьким, червоногродським (1436 р.), 1437 р. через суперечки з королем Владиславом III Варненьчиком був позбавлений цих урядів (сидів у в'язниці за участь в змові проти короля Владислава III, склавши присягу, вийшов з неї). 1438 р. загинув брат Михайло під час війни з татарами. В серпні 1440 на судах у Львові йому (в документах має посаду червоногродського старости) протистояв подільський староста Пйотр Поляк 1440 р.  був у Старому Санчі, король Владислав III Варненьчик надав посади старости генерального подільського, каштеляна кам'янецького . До 1442 р. за грошову позику королю взяв у заставу Кам'янець. 1442 р. за успішний захист Поділля, також за посольство до хана Сеїд-Ахмета, що призвело до укладення перемир'я у Буді, де він перебував наприкінці вересня 1442 року , отримав від великого князя Литви Казимира IV Яґеллончика у володіння прикордонні замки Калавур на правому березі Дністра, Чорногород, Хаджибей (сьогоднішня Одеса) 3000 золотих на їх упорядкування. Взимку 1443–1444 рр.  здійснив невдалу спробу посадити господарем Молдавії Іллю І (Ілляша).

У 1447 р. в результаті походу приєднав до Подільського воєводства (внаслідок цього остаточно сформувалася його територія) північно-східні повіти із замками в Летичеві, Хмільнику, Караулі, звідки вигнав литовську залогу. За це, згідно даних польської дослідниці А. Дйорфлерувни, потрапив у немилість до короля , яку Грушевський називав позірною (король «гнівав ся» ).

1448 р. був на з'їзді духовенства та шляхти в Любліні.; успішно відбив набіг татар, відібрав великий ясир 1449 року, гостюючи, перебуваючи в Сучаві, завів приязні стосунки з господарем Богданом, там уклав договір з ним, через що підтримував війну з волохами у 1450 р. Після загибелі сина Ілляша, господаря Романа II, двоюрідного брата Казимира IV Яґеллончика, з наказу короля, задля повернення трону господаря іншому брату короля Александрелу II вирушив 1450 р. у невдалий похід до Молдавії (вів за собою лицарів Поділля, у якому загинули, зокрема, воєвода Русі Пйотр Одровонж, небіж Михайло Бучацький. 1452 р. через його помилки (або зраду), татари пограбували Поділля, вбили та забрали в полон деяких шляхтичів та їх родичів

Після звільнення Кам'янця-Подільського від татар на Руських фільварках за кам'янецького старости Теодора Бучацького-Язловецького 1452 р. було закладено Вознесенську церкву.

Помер в 1456 р. або:

  • загинув у черговому поході до Молдавії 1450 року, коли, за наказом короля, допомагав взяти владу молодому Олександру II)
  • загинув разом з Одровонжем в 1450 р. в битві проти молдавського господаря Богдана на Красному полі..

Щоправда, в статті про руського воєводу Анджея Одровонжа є твердження про те, що восени 1464 року він був висланий до Теодора Бучацького з метою викупу з рук останнього Кам'янця, зміцнення міста та замку через очікуваний напад турків.

Польський дослідник О. Залуський наводить наступну епітафію на його надгробку:
Theodoricus Buczacius, a Vladislao Jagellonidae, quod impiger militiae esset, Podoliae Toparcha constitutus; compressa seditione Michaelis Ducis Lithvaniae ad Dominationem adspirantis, caesisque sepius Barbaris Russiam incursantibus. Cum demum Dacae Regulum Alexandrum, jussu Casimiri in Patriam deducuret; parta de Bogdano, Polonis insigni victoria, in ipso felicitatis cursu, fato crudeli cecidit. Qui te amice lector, de hoc tumulo, plurimum salvere, et bene valerejubet. Tu vicissim, si pius es, ipsius animae Requiem precare.

Маєтності, фундації Редагувати

Червоногрод у 1920-х роках
Червоногродський замок у 1930 р.
  • У віно від дружини Катажини (сестри Ядвіґи, дочки Кщона (пол. Krzczon з Мартинова) отримав містечко Язлівець, яке обрав резиденцією; став підписуватись Теодорик на Бучачі та Язлівці.
  • Близько 3 лютого 1436 р. підписав дарчу грамоту (тобто виділив кошти, майно) для костелу в Язловці в присутності кам'янецького латинського єпископа Павела з Боянчиць (привілей написаний у Заліссі), яким село Незброди (нині Жнибороди) призначалося для утримання костелу й парафії. Біля 1448 р. надав кошти для розбудови замку в Язловці, яке, за даними тодішніх документів, уже користувалося правом маґдебурґії.
  • Був фундатором монастиря домініканів з костелом Внебовзяття Богородиці в Червоногороді 1444 р., якому в 1448 р. король надав маґдебурзьке право.
  • Великий князь Вітовт зробив 11 надань на Поділлі для Теодорика в період 1411—1430 рр.
  • Також володів Жванцем, який до нього перейшов від спадкоємців шляхтича Свичка з Ленчина, багатьма селами.

Шлюб, діти Редагувати

Герб Язлівця

Був одружений двічі. Перша дружина невідома, друга — Катажина з Язловця, Мартинова, Монастирища. У шлюбі (шлюбах) народилися:

  • Бартош (Бартоломей) (пом. 1457 р., разом з Яном Лащем/1462[джерело?]) — староста кам'янецький
  • Міхал (пом. 1511) — стольник і підкоморій галицький; підкоморій і староста кам'янецький
  • Ян — одружений з Барбарою на Олеську (Олеською; Олеські — тодішні власники міста — гілка роду Сененських)
  • Анна — дружина Менжика Порохницького
  • Ельжбета — виходила тричі заміж: за Станіслава з Ходороставу (нині — Ходорів), Єжи Ганда з Бартодзії, Яна Масловського. 30 січня 1470 р. в суді Галича зроблено запис: Ельжбета зі Жмиґроду — дочка Теодорика Бучацького-Язловецького — продала дві третини прав власності на Мартинів, третину подарувала Янові Ко́лі («Старшому», помер 1472 р.) з Далейова — «succamerario» (підкоморію) галицькому.
  • Малґожата — дружина НН. Ґневка.

Примітки Редагувати

  1. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 215, 240.
  2. Проф. д-р Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 28.
  3. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 31.
  4. Jazłowieccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. ↑ Dörflerówna A. Buczacki Teodoryk, h. Abdank (†1456)… — S. 85.
  6. Akta grodskie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — Lwów, 1875. — Т. 5. — S. 30—31. (пол.), (лат.)
  7. hr. Stadnicki Kazimierz. Wspomnienie o Abdankach-Konopkach, Buczackich i Jazłowieckich // Przewodnik naukowy i literacki. — S. 147. (пол.)
  8. Проф. д-р Андрусяк Н. Минуле Бучаччини… — C. 27.
  9. Długosz J. Dziejów polskich ksiąg dwanaście… — Т. 4. — S. 427.
  10. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 23 (прим.)
  11. ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 42.
  12. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 25.
  13. Грушевський М. Барське староство [ 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — С. 285—286.
  14. Капраль М. Подільська шляхта XIV—XVI століть… [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — С. 700.
  15. Gąsiorowski A. Piotr Polak (zm. 1441/2) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — T. XXVI/2, zeszyt 109. — S. 378—380. (пол.)
  16. Długosz J. Dziejów polskich… — Т. 4. — S. 580.
  17. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 23.
  18. Гулевич В. Кримське ханство й Північне Причорномор'я… — С. 5.
  19. Тепер біля того місця розташоване місто Рашків (Молдова)
  20. Грушевський М. Чорноморська торговельна дорога XIV—XV в. Замки Каравул, Чорний город і Качибей // Історія України-Руси. Т. VI. Примітки. — С. 607—609.
  21. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 240.
  22. Długosz J. Dziejów polskich… — Т. 4. — S. 42.
  23. Długosz J. Dziejów polskich… — T. 5. — S. 52—53.
  24. Długosz J. Dziejów polskich… — T. 5. — S. 70.
  25. Długosz J. Dziejów polskich… — T. 5. — S. 104.
  26. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 43.
  27. Niesiecki K. Korona polska przy zlotej wolnosci… — T. 1. — S. 217.
  28. Kiryk F. Odrowąż Andrzej // Polski Słownik Biograficzny. — 1978. — t. XXIII/3, zeszyt 98. — S. 542. (пол.)
  29. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 43—44.
  30. Akta grodskie… — T. 12. — S. 400.
  31. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 26.
  32. Капраль Мирон (Львів). Подільська шляхта XIV—XVI століть… [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — С. 699.
  33. Żwaniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 872. (пол.) — S. 872. (пол.)
  34. Kołowie [ 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  35. Akta grodskie i ziemskie… — T. 4. — S. 188—189.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Buchackij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yazloveckij Teodorik Buchackij Yazloveckij takozh Teodor inodi Fridrih 1 2 1378 1450 3 1456 4 5 gerbu Abdank polskij shlyahtich uryadnik diplomat magnat Korolivstva Polskogo zokrema starosta generalnij podilskij Zasnovnik rodu Yazloveckih Teodorik Buchackij YazloveckijTeodor Buchackij Yazloveckij bilya Yazloveckogo zamku Avtor Kachor I V Narodivsya bl 1378BuchachPomer 1450 1456Piddanstvo Korolivstvo PolskeMisce prozhivannya Galichina PodillyaDiyalnist vijskovik derzhavnij diyach mecenatVidomij zavdyaki zasnovnik rodu YazloveckihPosada starosta generalnij podilskijVijskove zvannya kashtelyan kam yaneckijRid Buchacki YazloveckiBatko Mihal AvdanecMati Malgozhata KolaU shlyubi z NN Katazhina z MartinovaDiti Bartolomej Buchackij Mihal Yazloveckij Monastirskij Ivan i Q60837336 Gerb Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Mayetnosti fundaciyi 2 Shlyub diti 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiSin didicha Buchacha Mihala Avdancya ta jogo druzhini Malgozhati Koli Kolyanki Pidtverdiv razom z bratom Mihalom u 1401 r batkovu fundaciyu farnogo kostelu 6 u m Buchachi yake za nez yasovanih prichin jomu dovelos vidkupiti u 1417 r vid inshogo vlasnika posidacha Derslava Konopki 7 Razom z bratami Mihalom i Mihalom Muzhilom zavoyuvav zamki Kam yancya Smotricha Skali Chervonogroda 8 sho dopomoglo Vladislavu II Yagajlu zahopiti Zahidne Podillya u rusko litovskogo knyazya Svidrigajla i priyednati pislya zakinchennya vijni do Koroni 1431 r pid chas oblogi Lucka stalo vidomo pro nespodivanij napad Oleksandra Dobrogo na Kolomijskij Galickij ta Kam yaneckij poviti za nakazom korolya terminovo razom z bratami povernuvsya zavdali porazok v sutichkah povernuli chastinu nagrabovanogo ta vzyatih v polon lyudej 9 Razom z bratami Mihalom i Mihalom Muzhilom dopomagav korolyu Vladislavu II Yagajlu zvilnitis z polonu Svidrigajla 10 Zaznav porazki u listopadi 1432 r u bitvi na rici Murafi vid soyuznika Svidrigajla knyazya Fedora Ostrozkogo do yakogo potrapiv u polon do travnya 1433 r dzherelo za inshimi danimi potrapiv u polon do knyazya Fedka Nesvickogo pislya chogo buv vidanij velikomu knyazu Svidrigajlovi 5 Poranenogo 11 Teodorika B Ya yak znatnogo brancya 12 obminyali na komtura tevtonciv Vernera fon Nesselrode 5 yakij potrapiv u polon u bitvi pid Dubkami 11 Zgidno rozporyadzhennya vid 1442 roku mav pravo yak podilskij starosta robiti zapisi na sumu do 50 griven 13 Privileyem korolya na Kam yanecke generalne starostvo vid 1442 r Teodorik otrimuvav pravo splachuvati shorichni upominki hanovi u kilkosti 200 griven 14 Buv starostoyu kam yaneckim chervonogrodskim 1436 r 1437 r cherez superechki z korolem Vladislavom III Varnenchikom buv pozbavlenij cih uryadiv sidiv u v yaznici za uchast v zmovi proti korolya Vladislava III sklavshi prisyagu vijshov z neyi 5 1438 r zaginuv brat Mihajlo pid chas vijni z tatarami V serpni 1440 na sudah u Lvovi jomu v dokumentah maye posadu chervonogrodskogo starosti protistoyav podilskij starosta Pjotr Polyak 15 1440 r buv u Staromu Sanchi korol Vladislav III Varnenchik nadav posadi starosti generalnogo podilskogo kashtelyana kam yaneckogo 16 Do 1442 r za groshovu poziku korolyu 17 vzyav u zastavu Kam yanec 1442 r za uspishnij zahist Podillya takozh za posolstvo do hana Seyid Ahmeta sho prizvelo do ukladennya peremir ya u Budi 5 de vin perebuvav naprikinci veresnya 1442 roku 18 otrimav vid velikogo knyazya Litvi Kazimira IV Yagellonchika u volodinnya prikordonni zamki Kalavur 19 na pravomu berezi Dnistra 20 Chornogorod Hadzhibej sogodnishnya Odesa 3000 zolotih na yih uporyadkuvannya 5 Vzimku 1443 1444 rr zdijsniv nevdalu sprobu posaditi gospodarem Moldaviyi Illyu I Illyasha U 1447 r v rezultati pohodu priyednav do Podilskogo voyevodstva vnaslidok cogo ostatochno sformuvalasya jogo teritoriya pivnichno shidni poviti iz zamkami v Letichevi Hmilniku Karauli zvidki vignav litovsku zalogu Za ce zgidno danih polskoyi doslidnici A Djorfleruvni potrapiv u nemilist do korolya 5 yaku Grushevskij nazivav pozirnoyu korol gnivav sya 21 1448 r buv na z yizdi duhovenstva ta shlyahti v Lyublini 22 uspishno vidbiv nabig tatar vidibrav velikij yasir 23 1449 roku gostyuyuchi perebuvayuchi v Suchavi zaviv priyazni stosunki z gospodarem Bogdanom tam uklav dogovir z nim cherez sho pidtrimuvav vijnu z volohami u 1450 r 5 Pislya zagibeli sina Illyasha gospodarya Romana II dvoyuridnogo brata Kazimira IV Yagellonchika z nakazu korolya zadlya povernennya tronu gospodarya inshomu bratu korolya Aleksandrelu II virushiv 1450 r u nevdalij pohid do Moldaviyi viv za soboyu licariv Podillya 24 u yakomu zaginuli zokrema voyevoda Rusi Pjotr Odrovonzh nebizh Mihajlo Buchackij 1452 r cherez jogo pomilki abo zradu 5 tatari pograbuvali Podillya vbili ta zabrali v polon deyakih shlyahtichiv ta yih rodichiv 25 Pislya zvilnennya Kam yancya Podilskogo vid tatar na Ruskih filvarkah za kam yaneckogo starosti Teodora Buchackogo Yazloveckogo 1452 r bulo zakladeno Voznesensku cerkvu Pomer v 1456 r abo zaginuv u chergovomu pohodi do Moldaviyi 1450 roku koli za nakazom korolya dopomagav vzyati vladu molodomu Oleksandru II 26 zaginuv razom z Odrovonzhem v 1450 r v bitvi proti moldavskogo gospodarya Bogdana na Krasnomu poli 27 Shopravda v statti pro ruskogo voyevodu Andzheya Odrovonzha ye tverdzhennya pro te sho voseni 1464 roku vin buv vislanij do Teodora Buchackogo z metoyu vikupu z ruk ostannogo Kam yancya zmicnennya mista ta zamku cherez ochikuvanij napad turkiv 28 Polskij doslidnik O Zaluskij navodit nastupnu epitafiyu na jogo nadgrobku Theodoricus Buczacius a Vladislao Jagellonidae quod impiger militiae esset Podoliae Toparcha constitutus compressa seditione Michaelis Ducis Lithvaniae ad Dominationem adspirantis caesisque sepius Barbaris Russiam incursantibus Cum demum Dacae Regulum Alexandrum jussu Casimiri in Patriam deducuret parta de Bogdano Polonis insigni victoria in ipso felicitatis cursu fato crudeli cecidit Qui te amice lector de hoc tumulo plurimum salvere et bene valerejubet Tu vicissim si pius es ipsius animae Requiem precare 29 Mayetnosti fundaciyi Redaguvati nbsp Chervonogrod u 1920 h rokah nbsp Chervonogrodskij zamok u 1930 r U vino vid druzhini Katazhini sestri Yadvigi 30 dochki Kshona pol Krzczon z Martinova 5 otrimav mistechko Yazlivec yake obrav rezidenciyeyu stav pidpisuvatis Teodorik na Buchachi ta Yazlivci Blizko 3 lyutogo 1436 r pidpisav darchu gramotu tobto vidiliv koshti majno dlya kostelu v Yazlovci v prisutnosti kam yaneckogo latinskogo yepiskopa Pavela z Boyanchic privilej napisanij u Zalissi 31 yakim selo Nezbrodi nini Zhniborodi priznachalosya dlya utrimannya kostelu j parafiyi Bilya 1448 r nadav koshti dlya rozbudovi zamku v Yazlovci yake za danimi todishnih dokumentiv uzhe koristuvalosya pravom magdeburgiyi Buv fundatorom monastirya dominikaniv z kostelom Vnebovzyattya Bogorodici v Chervonogorodi 1444 r yakomu v 1448 r korol nadav magdeburzke pravo Velikij knyaz Vitovt zrobiv 11 nadan na Podilli dlya Teodorika v period 1411 1430 rr 32 Takozh volodiv Zhvancem yakij do nogo perejshov vid spadkoyemciv shlyahticha Svichka z Lenchina 33 bagatma selami Shlyub diti Redaguvati nbsp Gerb YazlivcyaBuv odruzhenij dvichi Persha druzhina nevidoma druga Katazhina z Yazlovcya Martinova Monastirisha U shlyubi shlyubah narodilisya Bartosh Bartolomej pom 1457 r razom z Yanom Lashem 5 1462 dzherelo starosta kam yaneckij Mihal pom 1511 stolnik i pidkomorij galickij pidkomorij i starosta kam yaneckij Yan odruzhenij z Barbaroyu na Olesku Oleskoyu Oleski todishni vlasniki mista gilka rodu Senenskih Anna druzhina Menzhika Porohnickogo Elzhbeta vihodila trichi zamizh za Stanislava z Hodorostavu nini Hodoriv Yezhi Ganda z Bartodziyi Yana Maslovskogo 30 sichnya 1470 r v sudi Galicha zrobleno zapis Elzhbeta zi Zhmigrodu dochka Teodorika Buchackogo Yazloveckogo prodala dvi tretini prav vlasnosti na Martiniv tretinu podaruvala Yanovi Ko li Starshomu pomer 1472 r 34 z Dalejova succamerario pidkomoriyu galickomu 35 Malgozhata druzhina NN Gnevka Primitki Redaguvati Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T IV S 215 240 Prof d r Nikola Andrusyak Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 28 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 31 Jazlowieccy 01 Arhivovano 21 veresnya 2013 u Wayback Machine pol a b v g d e zh i k l m Dorflerowna A Buczacki Teodoryk h Abdank 1456 S 85 Akta grodskie i ziemskie z archiwum t zw bernardynskiego Lwow 1875 T 5 S 30 31 pol lat hr Stadnicki Kazimierz Wspomnienie o Abdankach Konopkach Buczackich i Jazlowieckich Przewodnik naukowy i literacki S 147 pol Prof d r Andrusyak N Minule Buchachchini C 27 Dlugosz J Dziejow polskich ksiag dwanascie T 4 S 427 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 23 prim a b Baracz S Pamiatki buczackie S 42 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 25 Grushevskij M Barske starostvo Arhivovano 2 lyutogo 2016 u Wayback Machine S 285 286 Kapral M Podilska shlyahta XIV XVI stolit Arhivovano 25 bereznya 2016 u Wayback Machine S 700 Gasiorowski A Piotr Polak zm 1441 2 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk 1978 T XXVI 2 zeszyt 109 S 378 380 pol Dlugosz J Dziejow polskich T 4 S 580 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 23 Gulevich V Krimske hanstvo j Pivnichne Prichornomor ya S 5 Teper bilya togo miscya roztashovane misto Rashkiv Moldova Grushevskij M Chornomorska torgovelna doroga XIV XV v Zamki Karavul Chornij gorod i Kachibej Istoriya Ukrayini Rusi T VI Primitki S 607 609 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T IV S 240 Dlugosz J Dziejow polskich T 4 S 42 Dlugosz J Dziejow polskich T 5 S 52 53 Dlugosz J Dziejow polskich T 5 S 70 Dlugosz J Dziejow polskich T 5 S 104 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 43 Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci T 1 S 217 Kiryk F Odrowaz Andrzej Polski Slownik Biograficzny 1978 t XXIII 3 zeszyt 98 S 542 pol Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 43 44 Akta grodskie T 12 S 400 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 26 Kapral Miron Lviv Podilska shlyahta XIV XVI stolit Arhivovano 25 bereznya 2016 u Wayback Machine S 699 Zwaniec Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 872 pol S 872 pol Kolowie Arhivovano 5 listopada 2013 u Wayback Machine pol Akta grodskie i ziemskie T 4 S 188 189 Dzherela RedaguvatiBanah I Buchacki na Pidgajcyah Galicka brama 135 36 2006 Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Gulevich V Krimske hanstvo j Pivnichne Prichornomor ya v period pravlinnya Gadzhi Gireya 1442 1466 rr Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2014 6 519 listopad gruden S 4 28 ISSN 0130 5247 Duda I Buchacki Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 211 ISBN 966 528 197 6 Kapral M Lviv Podilska shlyahta XIV XVI stolit u doslidzhenni Vitaliya Mihajlovskogo Mihajlovskij V Elastichna spilnota Podilska shlyahta v drugij polovini XIV 70 h rokah XVI stolittya S 693 703 Krikun M Povitovij ustrij Podilskogo voyevodstva XV XVI st S 157 178 Sicinskij Yu Podillya pid vladoyu Litvi Kam yanec Podilskij 2009 S 79 Baracz S Pamiatki buczackie Lwow Drukarnia Gazety narodowej 1882 168 s pol Baracz S Pamiatki jazlowieckie Lwow Drukarnia Zakladu narodowego im Ossolinskich 1862 230 s pol Boniecki A Buczaccy Jazlowieccy Monasterscy Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1900 Cz 1 E 2 S 218 221 pol Dlugosz J Dziejow polskich ksiag dwanascie Krakow Drukarnia Czasu 1869 T 4 5 706 s pol Dorflerowna A Buczacki Teodoryk h Abdank 1456 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademii Umiejetnosci 1937 T 3 480 s S 85 86 reprint 1989 r ISBN 83 04 03291 0 pol Posilannya RedaguvatiTeodoryk Buczacki z Buczacza h Awdaniec ID 2 578 6 pol Poperednik nbsp Starosta generalnij podilskij nbsp NastupnikDavid Buchackij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Teodorik Buchackij Yazloveckij amp oldid 34039186