www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жванець Жва нець село в Україні центр кої сільської територіальної громади Кам янець Подільського району Хмельницької об

Жванець

Жва́нець — село в Україні, центр Жванецької сільської територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Розташоване біля кордону з Чернівецькою та Тернопільською областями. Біля села річка Жванчик впадає в Дністер.

село Жванець
Герб Прапор
Вежа Жванецького замку та річка Жванчик
Вежа Жванецького замку та річка Жванчик
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Жванецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA68020070010046973
Основні дані
Засноване 1431
Населення 1529
Площа 2,995 км²
Густота населення 510,52 осіб/км²
Поштовий індекс 32365
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°33′00″ пн. ш. 26°29′15″ сх. д.H G O
Водойми Дністер, Жванчик, Кармалітанка
Місцева влада
Адреса ради 32383, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Жванець, вул. Центральна, 57
Карта
Жванець
Жванець
Мапа

 Жванець у Вікісховищі

Назва Редагувати

Задокументовано такі інші назви у давнину: Званеція, Званеч, Званец, Званча. Найбільш ймовірно назва села походить річки Жванчик.

Кумедна місцева легенда-вигадка про назву села розповідає:

Географія Редагувати

Наддністрянське село Жванець розташоване в південно-західній частині України, за 17 кілометрів від Кам'янця-Подільського та 3,5 кілометрів від Хотина, вздовж річок Жванчик, Кармалітанка та Дністер, які оточують село з трьох боків. Через село проходить автошлях національного значення Н03.

Клімат Редагувати

Жванець знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління.

Клімат Жванця
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −0,8 1,0 6,5 15,0 20,8 23,8 24,8 24,3 20,5 14,1 6,7 1,6 13
Середня температура, °C −4,3 −2,5 2,3 9,6 15,1 18,4 19,5 18,9 15,1 9,3 3,4 −1,3 8
Середній мінімум, °C −7,7 −5,9 −1,9 4,2 9,5 13,0 14,3 13,5 9,7 4,6 0,2 −4,2 4
Норма опадів, мм 31 30 30 51 71 99 95 61 51 33 34 36 622
Джерело: climate-data.org

Охорона природи Редагувати

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Історія Редагувати

Вірменський храм
Поле за селом Жванець
Національний банк репресованих
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Територія сучасного села та його околиці була заселена ще в добу міді: в урочищі Лисій горі на поселенні трипільської культури досліджено унікальний в Європі гончарний центр III-го тисячоліття до н. е. (докладніше див. Жванець-Щовб). Друге поселення тих часів виявлено в урочищі Малайдашці. Крім того, в обох урочищах знайдено залишки поселень Черняхівської культури, а біля гирла річки Жванчика — поселення давньоруських часів.

Реконструкція давньоруського міста Плав, яке існувало у XII-XIII ст. та було свого роду "предтечею" сучасного Жванця. Реконструкція Р. Нагнибіди та І. Литвинчука.

За гіпотезою Р. Нагнибіди, на протилежному від сучасного села Жванець берега річки Жванчик було розташовано місто Плав, яке загадане у Галицько-Волинському літописі під 1213 роком. За віднайденими ним картографічними джерелами, на яких зафіксовано городище давньослов'янського типу, вдалося реконструювати його вигляд.

Жванець вперше згадується в 1431 році, коли лицар Свичко (Свічка) з Ленчина отримав від короля Владислава II Ягайла це поселення. Від його спадкоємців Жванець перейшов до Теодорика з Бучача і Язловця, потім — до Срочицьких. Остання зі Срочицьких гербу Новина — Анна — стала дружиною подільського воєводи Олександра Конецпольського, Жванець був її посагом.

У XV столітті споруджено Жванецький замок, який неодноразово перебудовано у XVI—XVII століттях, був значно зруйнований протягом XX століття.

У 1620 році турки і татари вдерлися на Поділля. Фортецю було зруйновано. Наступного року до Жванця вступило 40-тисячне військо Петра Сагайдачного, яке взяло участь у Хотинській війні. 1646 року король Владислав IV Ваза надав Жванцю магдебурзьке право. Тут широко проводились чотири ярмарки і базари по понеділках.

Восени 1653 року територія поблизу містечка стала ареною воєнних дій між військами Яна ІІ Казимира та Богдана Хмельницького (Жванецька облога).

Населені пункти Придністров'я раз у раз спустошувались татарами. Так у 1664 році на прикордонний Жванець напав загін волохів. У липні 1672 року турецькі війська приступили до спорудження моста через Дністер біля Хотина. Поділля на 27 років опинилось під пануванням султана Магомета IV. Після Карловицького миру 1699 року до містечка знов повернулась польська влада.

1734 року Верлан став очільником повстанців-гайдамаків, пізніше вони захопили містечко.

1768 року містечко зазнало нападу турків. Наступного року містечко знов стало ареною воєнних дій. Його захопили барські конфедерати, що підняли повстання проти королівського уряду, звідки їх вибили російські війська під командуванням князя Прозоровського.

1845 року царський уряд викупив Жванець у поміщика Комара. Парафіяльна школа відкрита у 1869 році. 1902 року відкрито однокласне народне училище, яке через п'ять років реорганізоване в двокласне.

На початку серпня 1914 року містечко зайняли австро-угорські війська, але під натиском російської армії відступили за Збруч. У лютому 1918 року знов захоплено австро-угорськими військами. Наприкінці 1918 року місто зайняте військами Директорії, у листопаді 1920 року — захоплене Червоною армією.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій.

1932–1933 селяни села пережили Голодомор.

У 1938 році на території Жванця почалося зведення ДОТів Кам'янець-Подільського укріпрайону.

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

З 8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад Жванець став центром однойменної громади.

Релігія Редагувати

Туризм Редагувати

Жванець має великий туристичний потенціал, маючи довгу багату історію. Заходячись на дорозі між двома значними туристичними магнітами Кам'янець-Поліською та Хотинською фортецями. Село може приваблювати туристів та мандрівників, що слідують між цими двома містами. В першу чергу реставруючи, відновлюючи та популяризуючи залишки замку. Впорядковуючи туристичні місця, музеї, маршрути, об'єкти. Так у селі знаходиться:

Населення Редагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1903 особи, з яких 839 чоловіків та 1064 жінки.

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1714 осіб.

Згідно перепису 2015 року населення становить 1529 осіб.

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 97,24 %
російська 2,29 %
білоруська 0,29 %
молдовська 0,12 %
польська 0,06 %

Відомі люди Редагувати

У 1781 році за наказом польського короля Станіслава-Августа Понятовського, відвідуючи береги Дністра в Жванці, Чайку, доньку купця Абрамека Львовського, намалював Кшиштоф Радзивіловський

Уродженці Редагувати

Дідичі Редагувати

Світлини Редагувати

Див. також Редагувати

Замок

Примітки Редагувати

  1. Нагнибіда Р., Литвинчук І. Формування оборонних укріплень літописного Плаву (Жванця) у XII—XVIII ст. Current Issues in Research, Conservation and Restoration of Historic Fortifications. 2020. № 12. С. 178—195.
  2. Żwaniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 872. (пол.) — S. 872. (пол.)
  3. Гуржій О. І. Верлан [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 484. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  7. Kowecki J. Lanckoroński Antoni Józef h. Zadora, przydomek z Brzezia // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 438—440. (пол.)
  8. Wimmer J. Lanckoroński Hieronim h. Zadora (zm. 1697) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 441. (пол.)

Література Редагувати

  • Січінський Є. Оборонні замки Західного Поділля XIV—XVII ст.: (Історично-археологічні нариси). — К., 1928. — С. 57.
  • Żwaniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 871. (пол.) — S. 871—873. (пол.)
  • Barącz S. Żwaniec // Rys dziejów ormiańskich [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]. — Tarnopol, 1869. — S. 179—180. (пол.)
  • Яворовский Н. Историко-статистнческое описание м. Жванца, его церкви и прихода // Труды комитета для историко-статистического описання Подольской епархии. — Каменец-Подольск, 1846. — Вып. І. — С. 100. (рос.)
  • Павловский А. Местечко Жванец Каменецкого уезда Подольской епархии. (Исторический очерк) // Подольские епархиальные ведомости. — 1869.— № 4. — С. 157. (рос.)
  • Памятники градостройтельства й архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог. — К., 1986. — Т. 4. — С. 210. (рос.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жванець
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhva nec selo v Ukrayini centr Zhvaneckoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Roztashovane bilya kordonu z Cherniveckoyu ta Ternopilskoyu oblastyami Bilya sela richka Zhvanchik vpadaye v Dnister selo ZhvanecGerb PraporVezha Zhvaneckogo zamku ta richka ZhvanchikVezha Zhvaneckogo zamku ta richka ZhvanchikKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Zhvanecka silska gromadaKod KATOTTG UA68020070010046973Osnovni daniZasnovane 1431Naselennya 1529Plosha 2 995 km Gustota naselennya 510 52 osib km Poshtovij indeks 32365Telefonnij kod 380 3849Geografichni daniGeografichni koordinati 48 33 00 pn sh 26 29 15 sh d H G OVodojmi Dnister Zhvanchik KarmalitankaMisceva vladaAdresa radi 32383 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Zhvanec vul Centralna 57KartaZhvanecZhvanecMapa Zhvanec u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 2 1 Klimat 2 2 Ohorona prirodi 3 Istoriya 4 Religiya 5 Turizm 6 Naselennya 6 1 Mova 7 Vidomi lyudi 7 1 Urodzhenci 7 2 Didichi 8 Svitlini 9 Div takozh 10 Primitki 11 Literatura 12 PosilannyaNazva RedaguvatiZadokumentovano taki inshi nazvi u davninu Zvaneciya Zvanech Zvanec Zvancha Najbilsh jmovirno nazva sela pohodit richki Zhvanchik Kumedna misceva legenda vigadka pro nazvu sela rozpovidaye nbsp Nachebto yakijs francuz chi ispanec chekav na berezi chovna Vin napisav na skeli svoye im ya Zhuan shob ce pobachili chovnyari i same cej napis dav nazvu selu U svoyu chergu ce dalo nazvu prizvishu Zhvaneckij nbsp Geografiya RedaguvatiNaddnistryanske selo Zhvanec roztashovane v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini za 17 kilometriv vid Kam yancya Podilskogo ta 3 5 kilometriv vid Hotina vzdovzh richok Zhvanchik Karmalitanka ta Dnister yaki otochuyut selo z troh bokiv Cherez selo prohodit avtoshlyah nacionalnogo znachennya N03 Klimat Redaguvati Zhvanec znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do zmini klimatu ta globalnogo poteplinnya Klimat ZhvancyaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 0 8 1 0 6 5 15 0 20 8 23 8 24 8 24 3 20 5 14 1 6 7 1 6 13Serednya temperatura C 4 3 2 5 2 3 9 6 15 1 18 4 19 5 18 9 15 1 9 3 3 4 1 3 8Serednij minimum C 7 7 5 9 1 9 4 2 9 5 13 0 14 3 13 5 9 7 4 6 0 2 4 2 4Norma opadiv mm 31 30 30 51 71 99 95 61 51 33 34 36 622Dzherelo climate data orgOhorona prirodi Redaguvati Selo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Istoriya Redaguvati nbsp Virmenskij hram nbsp Pole za selom Zhvanec nbsp Nacionalnij bank represovanih nbsp Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblastTeritoriya suchasnogo sela ta jogo okolici bula zaselena she v dobu midi v urochishi Lisij gori na poselenni tripilskoyi kulturi doslidzheno unikalnij v Yevropi goncharnij centr III go tisyacholittya do n e dokladnishe div Zhvanec Shovb Druge poselennya tih chasiv viyavleno v urochishi Malajdashci Krim togo v oboh urochishah znajdeno zalishki poselen Chernyahivskoyi kulturi a bilya girla richki Zhvanchika poselennya davnoruskih chasiv nbsp Rekonstrukciya davnoruskogo mista Plav yake isnuvalo u XII XIII st ta bulo svogo rodu predtecheyu suchasnogo Zhvancya Rekonstrukciya R Nagnibidi ta I Litvinchuka Za gipotezoyu R Nagnibidi na protilezhnomu vid suchasnogo sela Zhvanec berega richki Zhvanchik bulo roztashovano misto Plav yake zagadane u Galicko Volinskomu litopisi pid 1213 rokom 1 Za vidnajdenimi nim kartografichnimi dzherelami na yakih zafiksovano gorodishe davnoslov yanskogo tipu vdalosya rekonstruyuvati jogo viglyad Zhvanec vpershe zgaduyetsya v 1431 roci koli licar Svichko Svichka z Lenchina otrimav vid korolya Vladislava II Yagajla ce poselennya Vid jogo spadkoyemciv Zhvanec perejshov do Teodorika z Buchacha i Yazlovcya potim do Srochickih Ostannya zi Srochickih gerbu Novina Anna stala druzhinoyu podilskogo voyevodi Oleksandra Konecpolskogo Zhvanec buv yiyi posagom 2 U XV stolitti sporudzheno Zhvaneckij zamok yakij neodnorazovo perebudovano u XVI XVII stolittyah buv znachno zrujnovanij protyagom XX stolittya U 1620 roci turki i tatari vderlisya na Podillya Fortecyu bulo zrujnovano Nastupnogo roku do Zhvancya vstupilo 40 tisyachne vijsko Petra Sagajdachnogo yake vzyalo uchast u Hotinskij vijni 1646 roku korol Vladislav IV Vaza nadav Zhvancyu magdeburzke pravo Tut shiroko provodilis chotiri yarmarki i bazari po ponedilkah Voseni 1653 roku teritoriya poblizu mistechka stala arenoyu voyennih dij mizh vijskami Yana II Kazimira ta Bogdana Hmelnickogo Zhvanecka obloga Naseleni punkti Pridnistrov ya raz u raz spustoshuvalis tatarami Tak u 1664 roci na prikordonnij Zhvanec napav zagin volohiv U lipni 1672 roku turecki vijska pristupili do sporudzhennya mosta cherez Dnister bilya Hotina Podillya na 27 rokiv opinilos pid panuvannyam sultana Magometa IV Pislya Karlovickogo miru 1699 roku do mistechka znov povernulas polska vlada 1734 roku Verlan stav ochilnikom povstanciv gajdamakiv piznishe voni zahopili mistechko 3 1768 roku mistechko zaznalo napadu turkiv Nastupnogo roku mistechko znov stalo arenoyu voyennih dij Jogo zahopili barski konfederati sho pidnyali povstannya proti korolivskogo uryadu zvidki yih vibili rosijski vijska pid komanduvannyam knyazya Prozorovskogo 1845 roku carskij uryad vikupiv Zhvanec u pomishika Komara Parafiyalna shkola vidkrita u 1869 roci 1902 roku vidkrito odnoklasne narodne uchilishe yake cherez p yat rokiv reorganizovane v dvoklasne Na pochatku serpnya 1914 roku mistechko zajnyali avstro ugorski vijska ale pid natiskom rosijskoyi armiyi vidstupili za Zbruch U lyutomu 1918 roku znov zahopleno avstro ugorskimi vijskami Naprikinci 1918 roku misto zajnyate vijskami Direktoriyi u listopadi 1920 roku zahoplene Chervonoyu armiyeyu Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya selyani zaznali represij 1932 1933 selyani sela perezhili Golodomor U 1938 roci na teritoriyi Zhvancya pochalosya zvedennya DOTiv Kam yanec Podilskogo ukriprajonu Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini Z 8 veresnya 2017 roku shlyahom ob yednannya silskih rad Zhvanec stav centrom odnojmennoyi gromadi Religiya Redaguvaticerkva Perenesennya moshej svyatogo Mikolaya 2011 UGKC Turizm RedaguvatiZhvanec maye velikij turistichnij potencial mayuchi dovgu bagatu istoriyu Zahodyachis na dorozi mizh dvoma znachnimi turistichnimi magnitami Kam yanec Poliskoyu ta Hotinskoyu fortecyami Selo mozhe privablyuvati turistiv ta mandrivnikiv sho sliduyut mizh cimi dvoma mistami V pershu chergu restavruyuchi vidnovlyuyuchi ta populyarizuyuchi zalishki zamku Vporyadkovuyuchi turistichni miscya muzeyi marshruti ob yekti Tak u seli znahoditsya Zalishki Zhvaneckogo zamku Kostel Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi DOTi oboronnoyi liniyi mozhliva restavraciya ta organizaciya muzeyu vidpovidnoyi tematiki Nejmovirni krayevidi z beregiv i mosti cherez richkiNaselennya RedaguvatiZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya silskoyi radi stanovila 1903 osobi z yakih 839 cholovikiv ta 1064 zhinki 4 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v silskij radi meshkalo 1714 osib 5 Zgidno perepisu 2015 roku naselennya stanovit 1529 osib Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 6 Mova Vidsotokukrayinska 97 24 rosijska 2 29 biloruska 0 29 moldovska 0 12 polska 0 06 Vidomi lyudi Redaguvati nbsp U 1781 roci za nakazom polskogo korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo vidviduyuchi beregi Dnistra v Zhvanci Chajku donku kupcya Abrameka Lvovskogo namalyuvav Kshishtof RadzivilovskijUrodzhenci Redaguvati Vasil Kukrickij 1 sichnya 1898 11 travnya 1967 starshina Armiyi UNR Antonij Lyanckoronskij 1760 1830 didich posol sejmiv chlen Narodovoyi komisiyi edukacijnoyi 7 Peda Pantelejmon Mihajlovich ukrayinskij poet perekladach Savickij Josip Mikolajovich 1926 1995 inzhener geolog kavaler ordena Trudovogo Chervonogo Prapora 1974 Vinajshov novij sposib osvoyennya sverdlovin vpershe zastosovanij na promislah naftogazodobuvnogo upravlinnya Buzuluknafta vnaslidok chogo dobuvannya nafti zbilshilosya do 1 miljona tonn za rik Stepura Grigorij Kalistratovich 1881 1939 ukrayinskij gromadskij i politichnij diyach Didichi Redaguvati Geronim Lyanckoronskij 1697 skalskij starosta kam yaneckij pidkomorij sin getmana Stanislava druzhina Cetner Yadviga 1696 roku prodav Zhvanec takozh Yagilnicyu Nove Bzhezye Francishku Lyanckoronskomu 8 Macej Lyanckoronskij braclavskij voyevoda Svitlini Redaguvati nbsp V yizd u selo nbsp Mist cherez Zhvanchik nbsp Na beregah richki nbsp Bilya zamku nbsp Zhvanec nbsp Reshtki zamku nbsp Reshtki zamku nbsp Mist cherez Dnister za selom nbsp Odna z zhvaneckih sinagog nbsp Zhvaneckij zamok de bula bitva v 1653 r Napoleon Orda 1876 r nbsp Plan Zhvancya poch HH st nbsp Napoleon Orda Zhvaneckij zamokDiv takozh Redaguvati nbsp ZamokZhvaneckij zamok Bitva pid Zhvancem Kostel Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi Kam yanec Podilska fortecya Hotinska fortecya Podillya Podolyani Podilskij govir Pam yatki arhitekturi Kam yanec Podilskogo rajonu Dnistrovskij kanjon Decentralizaciya Taras BulbaPrimitki Redaguvati Nagnibida R Litvinchuk I Formuvannya oboronnih ukriplen litopisnogo Plavu Zhvancya u XII XVIII st Current Issues in Research Conservation and Restoration of Historic Fortifications 2020 12 S 178 195 Zwaniec Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 872 pol S 872 pol Gurzhij O I Verlan Arhivovano 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 484 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Hmelnicka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kowecki J Lanckoronski Antoni Jozef h Zadora przydomek z Brzezia Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1970 T XVI 3 Zeszyt 70 S 438 440 pol Wimmer J Lanckoronski Hieronim h Zadora zm 1697 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1970 T XVI 3 Zeszyt 70 S 441 pol Literatura RedaguvatiSichinskij Ye Oboronni zamki Zahidnogo Podillya XIV XVII st Istorichno arheologichni narisi K 1928 S 57 Zwaniec Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 871 pol S 871 873 pol Baracz S Zwaniec Rys dziejow ormianskich Arhivovano 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Tarnopol 1869 S 179 180 pol Yavorovskij N Istoriko statistncheskoe opisanie m Zhvanca ego cerkvi i prihoda Trudy komiteta dlya istoriko statisticheskogo opisannya Podolskoj eparhii Kamenec Podolsk 1846 Vyp I S 100 ros Pavlovskij A Mestechko Zhvanec Kameneckogo uezda Podolskoj eparhii Istoricheskij ocherk Podolskie eparhialnye vedomosti 1869 4 S 157 ros Pamyatniki gradostrojtelstva j arhitektury Ukrainskoj SSR Illyustrirovannyj spravochnik katalog K 1986 T 4 S 210 ros Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ZhvanecZhvanec na sajti Zamki ta hrami Ukrayini Arhivovano 17 sichnya 2021 u Wayback Machine Zhvanec na sajti Fotoprogulki po Ukraine i vokrug Arhivovano 6 listopada 2020 u Wayback Machine Zhvanec na sajti Arhitekturni ta prirodni pam yatki Ukrayini Arhivovano 27 lyutogo 2020 u Wayback Machine Zhvanec na sajti Sergiya Kiforenka Arhivovano 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Dmitro Polyuhovich Zhvanec U tini Hotinskoyi forteci Zbruch 17 08 2015 Arhivovano 31 grudnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhvanec amp oldid 40706369