Кам'янець-Подільський район (Західне Поділля) — район на південному-заході України, у Поділлі, Хмельницької області. Утворений у 2020 році. Адміністративний центр — місто Кам'янець-Подільський.
| Кам'янець-Подільський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Основні дані | |
| Країна: | Україна |
| Область: | Хмельницька область |
| Утворений: | 19 липня 2020 року |
| Населення: | ▼ 291,1 тис. осіб |
| Площа: | 4521,2 км² |
| Густота: | 64,39 осіб/км² |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | м. Кам'янець-Подільський |
| Громади: | 15 |
| Міста: | 2 |
| Смт: | 6 |
| Села: | 328 |
| Мапа району | |
| Районна влада | |
| Мапа | |
| | |
| Кам'янець-Подільський район у Вікісховищі |
Історично територія сучасного району відноситься до Західного Поділля, у різні часи в межах сучасних територій району функціонували: князівство, воєводство, намісництво, губернія, округа, Кам'янець-Подільська область.
Географія Редагувати
Кам'янець-Подільський район — розташований на Подільській височині, південній частині області, яка характеризується горбистою місцевістю з численними ярами та горбами видовжених у кряжи з похилими схилами, подекуди у вигляді скелястих урвищ, майже через всю територію району з півночі на південь проходять Подільські Товтри. З північної частини межує з Хмельницьким районом, з східної — з Жмеринським та Могилів-Подільським районами, з південної — Дністровським районом Чернівецької області, з західної — Чортківським районом Тернопільської області.
На території району протікають такі річки: Дністер, Смотрич, Збруч, Ушиця, Тернава, Калюс, Студениця, Мукша, Матерка, Жванчик, Данилівка, Баговичка.
Клімат Редагувати
Район знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі». Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Населення Редагувати
Населення утвореного в 2020 році Кам'янець-Подільського району становить 287 601 особа.
За національним складом населення району, за даними останніх переписів, понад дев'яносто відсотків це українці.
Найбільші населені пункти Редагувати
| Найбільші населені пункти Кам'янець-Подільського району. | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Кам'янець-Подільський | ▼97 970 | 2. | Дунаївці | ▼15 914 | 3. | Чемерівці | ▼5170 | 4. | Нова Ушиця | ▼4001 |
Проєкт з просторового планування району Редагувати
| Цей розділ статті ще не написано. |
Регіональна політика ЄС та взаємодія Кам'янець-Подільського району Редагувати
Після отримання Україною статусу кандидата на вступ у ЄС, важливим окремим пунктом у цьому процесі є регіональна політика. Наразі, станом на початок 2023 року, за параметром «регіональна політика» Україна отримала 2 бали з 5 можливих.
Для поліпшення цієї оцінки країні на державному рівні потрібно прийняти ряд законів та змін для покращення інституційної структури, але є робота, яку може виконувати вже і місцева Кам'янець-Подільська районна влада. А саме:
- фінансовий моніторинг - це розробка процедур контролю за використанням коштів (одне з найкритичніших зауважень від ЄС);
- адміністративна спроможність - це підготовка кваліфікованих кадрів в органах місцевого самоврядування (Єврокомісія зауважує: децентралізовані органи влади не мають достатньої адміністративної спроможності здійснювати менеджмент регіональних операційних фондів коштів ЄС);
- програмні документи - це розробка конкретної стратегії розвитку району та кожної громади (потрібна робота зі синхронізації державних програмних документів з регіональними та місцевими програмами).
Наприклад, пункт «програмні документи» має бути опрацьований таким чином, щоб це було включено у програмі конкретної громади, на районному рівні Кам'янець-Подільського району та відповідно у програмах державного розвитку. Якщо взяти такий проєкт як розвиток КПП Дяківці у платі транзитного та туристичного потенціалу на кордоні з Румунією. У своїй стратегії громади району мають включити цей аспект, так Кам'янець-Подільська міська громада мала б вказати у своїй стратегії розвиток та співпрацю в туристичній галузі зі прикордонними громадами Румунії біля цього КПП. Це розробка туристичних маршрутів, до прикладу між Кам'янцем, Дорохой та Ботошані, робота на муніципальних рівнях між містами та селами. У свою чергу на районному рівні влада Кам'янець-Подільського району у свої стратегії має включити співпрацю та налагодження контактів з прикордонним повітом Ботошані. Далі, державній стратегії країни має бути включено розвиток самого КПП і відповідної інфраструктури до нього, з обох сторін. Відповідно на рівні міністерств країн заключенні договори про проведення відповідних робіт, розвиток дорожньої мережі.
Адміністративний устрій Редагувати
У складі району 15 території територіальних громад, з яких 2 міських, 6 селищних і 7 сільських.
- Міські:
Історія Редагувати
Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Дунаєвецька, Кам'янець-Подільська міські, Закупненська, Новодунаєвецька, Смотрицька, Староушицька, Чемеровецька селищні, Гуківська, Гуменецька, Жванецька, Китайгородська, Маківська, Новоушицька, Орининська, Слобідсько-Кульчієвецька сільські територіальні громади.
Раніше територія району входила до складу Кам'янець-Подільського, Чемеровецького, Дунаєвецького, Новоушицького районів, ліквідованих тією ж постановою.
Попередньо, перед створенням трьох теперішніх районів, йшлося про поділ області на 5 районів — Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Дунаєвецький, Старокостянтинівський та Шепетівський. Однак громади були незадоволені таким адміністративно-територіальним устроєм. Як видно із нового адміністративно-територіального устрою Хмельницької області, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 3650, народні депутати таки взяли до уваги невдоволення громадян.
Хоча досить не однозначним є теперішній розподіл старих районів між новими. Так Хмельницький район вийшов одним з найбільших в країні, як за розміром територій, так і за населення. Його можна і слід зменшити передавши деякі територіальні громади двом іншим районам.
Наприклад, на початкових схемах, колишній Віньковецький район зараховували до складу нового Кам’янець-Подільського району. Також колишній Городоцький район, доцільно було б долучити до Кам’янець-Подільського району, це дозволило б розвивати туристичний кластер Кам'янець-Подільський - Сатанів в межах того ж району, а ще повністю отримати національний парк Подільські Товтри в межах одного району.
Можливо з часом урядовці до опрацюють нові утворенні райони і включать хоча б Сатанівську територіальну громаду до складу Кам’янець-Подільського району. Це дозволило б розвивати також синергію туристичного кластеру Сатанів - Кам'янець-Подільський.
14 липня 2021 року громади району уклали договір про міжмуніципальне співробітництво громад з Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської та Хмельницької областей, 33 громади об’єдналися у реалізації спільного проєкту «DNISTER CANYON» для розвитку туристичного потенціалу.
УПА на території району Редагувати
Після встановлення радянської влади в Україні націоналістичні рухи українського народу тривали ще довгий час. Зокрема на території Кам’янець-Подільської області, яка тривалий час була прикордонною областю до 1939 року, підпільні рухи ОУН тривали аж до 1952 року, незважаючи на те, що з такою діяльністю намагались всіляко боротись.
Селяни Поділля, забезпечували воїнів харчами та одягом, вели розвідку та переховували упівців. На Хмельниччині було майже 200 підпільних квартир для воїнів УПА. У багатьох подільських містах і селах розташовувалися друкарні УПА.
У розпорядженні Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН була друкарня, яка мала умовну назву «імені Ярослава Старуха». Листівки і брошури, надруковані у цій друкарні, масово поширювалися на території області і навіть за її межі. Зараз відомо, що ця друкарня існувала з 1946 року і спочатку використовувала 16 кліше різних листівок. На друкарській машинці за весь час було виготовлено 63 назви брошур ОУН накладом щонайменше 700 примірників. Знаходилась вона у хаті Глікерії Васильковської у селі Пятничани колишнього Орининського району, в кутку нежитлової кімнати, під картоплею, був люк – вхід до криївки, де розташовувалась сама друкарня.
26 грудня 1949 року чекістсько-військова група знайшла краївку, підчас бою загинув керівник технічної ланки окружного проводу Гнибіда Петро Васильович. Разом з ним в бункері перебувала підпільниця «Тамара», секретарка-друкарка Кам'янець-Подільського окружного проводу ОУН, важко поранена, взята в полон. Також були заарештовані утримувачі краївки Глікерія Васильковська та її мати Ксенія.
В криївці було вилучено: 2 ручних кулемета, автомат, 3 пістолети, 5 гранат, набої, 2 друкарські машинки, типографське обладнання, радіоприймач, фотоприлади, близько 10 тисяч екземплярів листівок й велика кількість внутрішнього листування підпілля. Зокрема: лист крайового проводу «Поділля» з подякою учасникам технічної ланки Кам’янець-Подільського окружного проводу за активну роботу з виготовлення націоналістичної літератури й листівок.
Пам'ятники
Пам'ятний хрест Романові Шухевичу в селі Гуків Кам'янець-Подільського району.
Епідемія коронавірусу в районі Редагувати
| Цей розділ статті ще не написано. |
Російське вторгнення в Україну 2022 року Редагувати
| Цей розділ статті ще не написано. |
Передісторія земель району Редагувати
7 березня 1923 р. — у зв’язку з тим, що в Україні було ліквідовано повіти та волості, створена Кам’янецька округа. Губернії ліквідовано 3 червня 1925 постановою ВУЦВК, зокрема Подільську.
Новостворена Кам’янецька округа поділялась на 17 районів. Серед них Довжоцький, Жванецький, Китайгородський, Маківський, Орининський, Смотрицький, Староушицький райони – території, які в даний час входять до складу сучасного Кам’янець-Подільського району і не є сьогодні окремими адміністративними одиницями.
На основі цих семи районів у ході постійних адміністративно-територіальний перетасувань в часи СРСР і народився сучасний Кам’янець-Подільський район.
Оскільки основою, навколо якого робилися ці перетасування, був Довжоцький район, створений 7 березня 1923 року, то логічно відлік історії сучасного Кам’янець-Подільського району вести саме від Довжоцького району, до первісного складу якого ввійшли повністю території Довжоцької та Рихтівської волостей, більша частина Баговицької, кілька сіл Орининської волостей.
4 грудня 1928 р. — Довжоцький район значно зріс, поглинувши Жванецький і частину Маківського районів. До того ж, тією самою постановою Президії ВУЦВК Довжоцький район вперше було перейменовано на Кам’янець-Подільський і центр його з села Довжок перенесено до міста Кам’янець-Подільського.
31 липня 1934 р. — Кам’янець-Подільський район знову територіально зростає: до його складу передано 19 сільських рад Староушицького району.
26 грудня 1934 р. — Кам’янець-Подільський район ліквідовують, а його територію та районні установи підпорядковують Кам’янець-Подільській міській раді. Де-факто район існував, де-юре його не було.
28 червня 1939 р. — Президія Верховної Ради УРСР відновила Довжоцький район з центром у селі Довжок.
10 липня 1944 р. — район удруге і вже остаточно набуває сучасної назви — Кам’янець-Подільський район. Відтоді і місто Кам’янець-Подільський стає його незмінним центром. А територія району формувалася ще упродовж 21 року.
1946 р. — у зв’язку з перейменуванням населених пунктів з мапи району зникають славні історичні назви — Великі Вірмени, Малі Вірмени, Вірменські Хутори, Татариски.
23 вересня 1959 р. — до Кам’янець-Подільського району було включено частини території ліквідованих, в результаті чергового укрупнення районів в Україні, Орининського і Староушицького районів.
7 січня 1963 р. — ще одне невелике укрупнення Кам’янець-Подільського району.
4 січня 1965 р. — остаточно сформовано сучасну територію Кам’янець-Подільського району Указом Президії Верховної Ради УРСР. Відтоді територія району залишається незмінною.
1981 р. — під водами Дністровського водосховища зникли ряд історичних населених пунктів. Серед них — давня столиця краю Бакота, славне колишнє містечко Студениця. Лиха доля бути вилученою з облікових даних спіткала й Луку-Врубловецьку, де було виявлено одну з найдавніших в Україні стоянку первісних людей.
24 серпня 1991 р. — у складі незалежної України.
2020 р. — утворено новий Кам'янець-Подільський район.
Економіка Редагувати
Промисловість Редагувати
За даними Міністерства регіонального розвитку України, у реєстр індустріальних парків включені 55 промислових майданчиків України. Індустріальний парк — це територія, яку виділяють для промислового розвитку, метою створення таких парків є забезпечення підприємств спільною розвиненою інфраструктурою.
Нещодавно до державного реєстру індустріальних парків включили два індустріальні парки у сусідній Чернівецької області - «Хотин Invest» та «Енергія Буковини».
Законом визначено сприятливі податкові умови для створення стимулів вітчизняним індустріальним паркам на забезпечення своєї конкурентоспроможності та здатності залучати необхідні інвестиції в Україну, особливо в період дії воєнного стану на території України для релокації промислових підприємств зі східних регіонів країни.
На території району розташована СЕС Кам'янець-Подільська потужність якої становить 63,8 МВт і за цим показником вона є другою в Україні станом на 2019 рік.
У селі Гуменці працює один з найбільших птахо-комплексів Авіс, від лідера ринку виробництва яєць і яєчних продуктів компанії Авангард.
На території району функціонує Кам'янець-Подільський цементний завод (тепер АТ «Подільський Цемент»), діяльність якого пов'язана із видобутком сировини та виробництвом цементу.
Сільське господарство Редагувати
Кам'янець-Подільський район відноситься до аграрної зони, тут є значні потужності виробництва яєчних продуктів та курятини, зони м'ясо-молочного скотарства з вирощуванням картоплі, цукрових буряків, овочів, соняшника, ріпаку.
Транспортна інфраструктура Редагувати
Кам'янець-Подільський район має досить непогано розвинуту транспортну мережу. З півночі на південь район перетинають залізниця і ряд автошляхів, які дають вихід на кордон: Молдови, Румунії, країн Південно-Східної Європи, та найшвидший шлях зі півночі, центру та сходу країни до українських Карпат.
Через Кам'янець-Подільський район проходять автошляхи Н03, Р24 та Р48. Також шляхи місцевого значення: Т 2304, Т 2308, Т 2303, Т 2321, Т 2311, Т 2325, Т 2317, Т 2002.
Аеропорт Редагувати
На території району селі Кам'янка діє аеропорт для малої авіації.
Найближчий аеропорт зі міжнародними рейсами знаходиться у місті Чернівці та закордоном у місті Сучава.
Залізниця Редагувати
Найбільшими залізничними вузлами в районі є станції Дунаївці і Кам'янець-Подільський. Також значними залізничними станціями району є: Закупне, Балин, Гуменці.
На форумі «Україна 30. Інфраструктура» обговорювали можливість будівництва нової ділянки залізничної колії Кам'янець-Подільський — Хотин — Чернівці, а також модернізація ділянки Кам'янець-Подільський — Хмельницький, це дозволило б пришвидшити сполучення зі столицею та пожвавити вантажний і пасажирський рух зі Румунією.
Екологія у районі Редагувати
| Цей розділ статті ще не написано. |
Релігія Редагувати
У районі представлено усі великі конфесійні групи в Україні.
Римо-католицька церква Редагувати
На території району функціонує Кам'янець-Подільський деканат, один з 8 католицьких деканатів Кам'янець-Подільської дієцезії Римо-Католицької церкви в Україні.
Православна Церква України (ПЦУ) Редагувати
Православна церква України утворилася 15 грудня 2018 року на визнаному Вселенським патріархатом помісному соборі шляхом об'єднання українських православних юрисдикцій на ґрунті повної канонічної незалежності.
Перехід церковних громад до ПЦУ
Процес переходу парафій УПЦ московського патріархату до Православної церкви України, який почався після Об'єднавчого собору 15 грудня 2018 року, спричинений антиукраїнською діяльність діячів УПЦ московського патріархату та підпорядкуванню і фінансуванню з країни агресора Російської федерації.
У Хмельницькій області станом на 2016 рік функціонували 998 парафій із УПЦ МП, це один з найвищих показників по країні за кількістю парафій церкви країни агресора. У Кам'янець-Подільському районі налічується понад 150 парафій УПЦ МП.
Перелік парафій, які змінили церковну юрисдикцію з УПЦ (МП) до УПЦ КП до 2018 року в межах нового Кам'янець-Подільського району.
| № | Населений пункт | Район | Назва громади | Дата переходу |
|---|---|---|---|---|
| 1 | с. Нестерівці | Кам'янець-Подільський | Церква святого Михайла | 27.06.2016 |
| 2 | с. Харитонівка | Кам'янець-Подільський | Церква святого Пантелеймона | 27.06.2016 |
Перелік громад, що змінили церковну юрисдикцію з УПЦ (МП) на ПЦУ до 2022 року в межах нового Кам'янець-Подільського району.
| № | Населений пункт | Район | Назва громади | Дата переходу |
|---|---|---|---|---|
| 3 | с. Мала Бережанка | Кам'янець-Подільський | Церква Покрови Пресвятої Богородиці | 20.01.19 |
| 4 | с. Сивороги | Кам'янець-Подільський | Церкви Успіння Пресвятої Богородиці | 06.02.19 |
| 5 | с. Гусятин | Кам'янець-Подільський | Церква Святих Косми і Даміана | |
| 6 | с. Вільхівці | Кам'янець-Подільський | Церква Святих Кирила і Мефодія | 14.02.19 |
| 7 | с. Бережанка | Кам'янець-Подільський | Церква Воздвиження Чесного Хреста | 28.02.19 |
| 8 | с. Кугаївці | Кам'янець-Подільський | Церква Зачаття Праведної Анни | 28.02.19 |
| 9 | с. Слобідка-Смотрицька | Кам'янець-Подільський | Церква Покрови Пресвятої Богородиці | 16.03.19 |
| 10 | с. Вишнівчик | Кам'янець-Подільський | Церква Різдва Пресвятої Богородиці | 17.03.19 |
| 11 | с. Завадівка | Кам'янець-Подільський | Церква архістратига Михаїла | 17.03.19 |
Перелік громад, що змінили церковну юрисдикцію з УПЦ (МП) на ПЦУ у 2022 році в межах нового Кам'янець-Подільського району.
| № | Населений пункт | Район | Назва громади | Дата переходу |
|---|---|---|---|---|
| 12 | смт Чемерівці | Кам'янець-Подільський | Церква Різдва Христового | 13.04.22 |
| 13 | с. Сокиринці | Кам'янець-Подільський | Церква Святого Димитрія Солунського | 20.04.22 |
| 14 | с. Чорна | Кам'янець-Подільський | Церква архістратига Михаїла | 04.05.22 |
| 15 | с. Калиня | Кам'янець-Подільський | Церква Покрови Пресвятої Богородиці | 06.05.22 |
| 16 | с. Демківці | Кам'янець-Подільський | Церква Покрови Пресвятої Богородиці | 13.05.22 |
| 17 | с. Юрківці | Кам'янець-Подільський | Церква Святого Духу | 13.05.22 |
| 18 | с. Ямпільчик | Кам'янець-Подільський | Церква Святого Іоанна Богослова | 13.05.22 |
| 19 | с. Хропотова | Кам'янець-Подільський | Церква Різдва Пресвятої Богородиці | 13.05.22 |
| 20 | с. Ходорівці | Кам'янець-Подільський | Церква Святого Архистратига Михаїла | 15.05.22 |
| 21 | с. Степанівка | Кам'янець-Подільський | Церква Святої мучениці Параскеви | 15.05.22 |
| 22 | с. Почапинці | Кам'янець-Подільський | Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці | 21.05.22 |
| 23 | с. Маліївці | Кам'янець-Подільський | Церква Різдва Іоанна Хрестителя | 29.05.22 |
| 24 | с. Слобідка-Кульчієвецька | Кам'янець-Подільський | Церква Святого Пророка Іллі | 05.06.22 |
| 25 | с. Оленівка | Кам'янець-Подільський | Церква Святого Дмитра | 20.06.22 |
| 26 | с. Демшин | Кам'янець-Подільський | Церква святого Михайла | 06.07.22 |
| 27 | с. Гуків | Кам'янець-Подільський | Церква Перенесення мощей Миколая Чудотворця | 15.07.22 |
| 28 | с. П'ятничани | Кам'янець-Подільський | Церква Успіння Пресвятої Богородиці | 26.07.22 |
| 29 | с. Кульчіївці | Кам'янець-Подільський | Церква Святого Архистратига Михаїла | 28.07.22 |
| 30 | с. Мала Побіянка | Кам'янець-Подільський | Церква Святого великомученика Димитрія Солунського | 08.08.22 |
| 31 | с. Колибаївка | Кам'янець-Подільський | Церква Архистратига Михаїла | 21.08.22 |
| 32 | с. Китайгород | Кам'янець-Подільський | Церква Собору Пресвятої Богородиці | 11.11.22 |
Перелік громад, що змінили церковну юрисдикцію з УПЦ (МП) на ПЦУ у 2023 році в межах нового Кам'янець-Подільського району.
| № | Населений пункт | Район | Назва громади | Дата переходу |
|---|---|---|---|---|
| 33 | с. Лошківці | Кам'янець-Подільський | Церква Покрови Пресвятої Богородиці | 16.01.23 |
| 34 | с. Супрунківці | Кам'янець-Подільський | Церква Воздвиження Хреста Господнього | 09.03.23 |
| 35 | с. Руда | Кам'янець-Подільський | Церква Покрови Пресвятої Богородиці | 04.04.23 |
| 36 | с. Цвіклівці Перші | Кам'янець-Подільський | Церква Святого великомученика Георгія Побідоносця | 04.04.23 |
| 37 🟥 | м. Кам'янець-Подільський | Кам'янець-Подільський | Кафедральний собор святого благовірного князя Олександра Невського | 08.04.23 |
| 38 | с. Боришківці | Кам'янець-Подільський | Церква Ікони Божої Всіх Скорботних Радість | 03.05.23 |
| 39 | с. Летава | Кам'янець-Подільський | Церква Покрови Пресвятої Богородиці | 11.05.23 |
| 40 | с. Андріївка | Кам'янець-Подільський | Церква святого апостола Андрія Первозванного | 11.05.23 |
| 41 | с. Баговиця | Кам'янець-Подільський | Церква Різдва Пресвятої Богородиці | 14.05.23 |
| 42 | с. Абрикосівка | Кам'янець-Подільський | Церква Святого Миколая | 13.06.23 |
| 43 | с. Фурманівка | Кам'янець-Подільський | Церква святих Косьми і Даміана | 15.06.23 |
| 44 | с. Песець | Кам'янець-Подільський | Церква Різдва Пресвятої Богородиці | 15.06.23 |
| 45 | с. Вербка | Кам'янець-Подільський | Церква св. вмч. Димитрія Солунського | 20.06.23 |
| 46 | с. Залісся Перше | Кам'янець-Подільський | Церква Святого Архістратига Михаїла | 08.08.23 |
| 47 🟥 | с. Довжок | Кам'янець-Подільський | Церква Різдва Пресвятої Богородиці | 20.08.23 |
🟥 — парафія не перейшла (попри повідомлення про перехід) або повернулась в УПЦ МП
Вперше, в місцевих церквах, що перейшли до ПЦУ, пролунала молитва українською мовою. Для успішного розвитку держави і суспільства має бути своя незалежна українська церква.
Список населених пунктів району Редагувати
Кількість населених пунктів у районі: 338
- село Іванківці
- село Іванківці
- село Іванівка
- село Івахнівці
- село Івашківці
- село Ісаківці
- село Абрикосівка
- село Адамівка
- село Андріївка
- село Антонівка
- село Антонівка
- село Антонівка
- село Бабшин
- село Баговиця
- село Балабанівка
- село Балин
- село Балинівка
- село Бережанка
- село Березівка
- село Блищанівка
- село Боднарівка
- село Боришківці
- село Борсуки
- село Брага
- село Браїлівка
- село Броварі
- село Бурти
- село Бучая
- село Біла
- село Варварівка
- село Вахнівці
- село Велика Зелена
- село Велика Кужелева
- село Велика Побійна
- село Велика Слобідка
- село Великий Жванчик
- село Великозалісся
- село Вербка
- село Вигода
- село Виселок
- село Вихватнівці
- село Вихрівка
- село Вишневе
- село Вишнівчик
- село Воробіївка
- село Врублівці
- село Вівся
- село Вікторівка
- село Вільне
- село Вільховець
- село Вільховець
- село Вільхівці
- село Вітківці
- село Гаврилівці
- село Гайове
- село Гамарня
- село Ганнівка
- село Гелетина
- село Глибочок
- село Глибівка
- село Глібів
- село Голенищеве
- село Голозубинці
- село Голосків
- село Гораївка
- село Городиська
- село Гринчук
- село Грушка
- село Губарів
- село Гуків
- село Гуменці
- село Гусятин
- село Гута-Блищанівська
- село Гута-Глібівська
- село Гута-Морозівська
- село Гута-Чугорська
- село Гута-Яцьковецька
- село Гірчична
- село Дем'янківці
- село Демківці
- село Демшин
- село Дерев'яне
- село Держанівка
- село Джуржівка
- село Добровілля
- село Довжок
- село Долинівка
- село Драганівка
- село Дубинка
- село Дубинка
- село Дубівка
- село Думанів
- місто Дунаївці
- селище міського типу Дунаївці
- село Діброва
- село Жабинці
- село Жабинці
- село Жванець
- село Жердя
- село Заборознівці
- село Завадівка
- село Завалля
- село Заголосна
- село Загоряни
- село Загродське
- селище міського типу Закупне
- село Залуччя
- село Залісся
- село Залісся Друге
- село Залісся Перше
- село Залісці
- село Заміхів
- село Зарічанка
- село Заставля
- село Збриж
- село Збруч
- село Зеленче
- село Зелені Курилівці
- село Зубрівка
- село Зіньківці
- село Йосипівка
- село Каветчина
- село Кадиївці
- село Калачківці
- село Калиня
- місто Кам'янець-Подільський
- село Кам'янка
- село Капустяни
- село Карачківці
- село Каскада
- село Катеринівка
- село Каштанівка
- село Киселівка
- село Китайгород
- село Княгинин
- село Княжпіль
- село Колибаївка
- село Колодіївка
- село Колубаївці
- село Кормильча
- село Корчівка
- село Косиківці
- село Кочубіїв
- село Красноставці
- село Кривчик
- село Криків
- село Криничани
- село Кружківці
- село Крушанівка
- село Ксаверівка
- село Кугаївці
- село Кудринці
- село Кузьминчик
- село Кульчіївці
- село Куражин
- село Кутківці
- село Куча
- село Кізя
- село Кізя-Кудринецька
- село Ластівці
- село Ленівка
- село Летава
- село Липи
- село Лисець
- село Лисківці
- село Лисогірка
- село Лисогірка
- село Лисогірка
- село Лошківці
- село Лучки
- село Любомирівка
- село Ліпини
- село Лісківці
- село Маків
- село Мала Бережанка
- село Мала Зелена
- село Мала Кужелівка
- село Мала Побіянка
- село Мала Слобідка
- село Мала Стружка
- село Мала Щурка
- село Малий Жванчик
- село Малий Карабчіїв
- село Малинівці
- село Малозалісся
- село Маліївці
- село Мар'янівка
- село Маціорськ
- село Межигір
- село Миньківці
- село Миржіївка
- село Михайлівка
- село Михайлівка
- село Михівка
- село Млаки
- село Морозів
- село Мукша Китайгородська
- село Мушкутинці
- село Мілівці
- село Міцівці
- село Нагоряни
- село Нестерівці
- село Нефедівці
- село Нова Гута
- село Нова Гута
- селище міського типу Нова Ушиця
- село Нове Життя
- село Новий Глібів
- село Нововолодимирівка
- село Ніверка
- село Нігин
- село Оленівка
- село Оринин
- село Острівчани
- село Отроків
- село П'ятничани
- село Панасівка
- село Панівці
- село Параївка
- село Патринці
- село Песець
- село Пижівка
- село Пилипи-Хребтіївські
- село Пилипківці
- село Подоляни
- село Подільське
- село Почапинці
- село Привороття
- село Привороття Друге
- село Привітне
- село Притулівка
- село Пудлівці
- село Пукляки
- село Підлісний Мукарів
- село Підпилип'я
- село Пільний Мукарів
- село Рахнівка
- село Рачинці
- село Рихта
- село Рогізна
- село Романівка
- село Руда
- село Руда-Гірчичнянська
- село Рудка
- село Рудка
- село Рудківці
- село Ружа
- село Рункошів
- село Ріпинці
- село Ріпинці
- село Садове
- село Садове
- село Сахкамінь
- село Свіршківці
- село Сивороги
- село Синяківці
- село Слобода
- село Слобідка
- село Слобідка-Балинська
- село Слобідка-Гуменецька
- село Слобідка-Гірчичнянська
- село Слобідка-Залісецька
- село Слобідка-Кульчієвецька
- село Слобідка-Малиновецька
- село Слобідка-Малієвецька
- село Слобідка-Рахнівська
- село Слобідка-Рихтівська
- село Слобідка-Скипчанська
- село Слобідка-Смотрицька
- село Смотрич
- селище міського типу Смотрич
- село Сокиринці
- село Соколівка
- село Сокіл
- село Сокілець
- село Соснівка
- село Сприсівка
- село Ставище
- село Ставчани
- село Станіславівка
- село Стара Гута
- село Стара Гута
- селище міського типу Стара Ушиця
- село Степанівка
- село Степок
- село Струга
- село Субіч
- село Супрунківці
- село Суржа
- село Суржинці
- село Січинці
- село Тарасівка
- село Теклівка
- село Теремківці
- село Тернавка
- село Тернова
- село Тимків
- село Тинна
- село Томашівка
- село Трибухівка
- село Удріївці
- село Улянівка
- село Устя
- село Фурманівка
- село Філянівка
- село Харитонівка
- село Хворосна
- село Ходорівці
- село Хребтіїв
- село Хропотова
- село Цвіклівці Другі
- село Цвіклівці Перші
- село Цибулівка
- село Цикова
- село Цівківці
- село Чабанівка
- село Чагарівка
- село Чаньків
- селище міського типу Чемерівці
- село Червона Діброва
- село Червона Чагарівка
- село Черче
- село Чечельник
- село Чимбарівка
- село Чорна
- село Чорнокозинці
- село Шатава
- село Шебутинці
- село Шелестяни
- село Шидлівці
- село Шустівці
- село Шутнівці
- село Щербівці
- село Юрківці
- село Ямпільчик
- село Ярова Слобідка
- село Яруга
- село Яцьківці
Туризм у районі Редагувати
| Цей розділ статті ще не написано. |
Світлини району Редагувати
Панорами Кам'янець-Подільського району Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Кам’янець-Подільський район. Децентралізація (укр.).
- Регіональна політика та вимоги ЄС: що потрібно зробити Україні.
- ПОСТАНОВА Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів». https://zakon.rada.gov.ua. 17 липня 2020. оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- Проєкт «DNISTER CANYON». Децентралізація (укр.).
- «ДРУКАРНІ ОУН В КАМ'ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ». Процитовано 24.11.2016.
- Омелян розповів, чи збудують залізницю з Чернівців до Кам’янець-Подільського.
- ↑ На Хмельниччині дві парафії УПЦ (МП) разом зі священиком перейшли до Київського патріархату. оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
- Представники УПЦ МП роздмухують релігійний конфлікт на Хмельниччині. оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
- Громада с. Мала Бережанка, Чемеровецького району на зібранню села проголосувала одностайно за перехід до Хмельницької єпархії Православної Церкви України. (англ.). оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 20 січня 2019.
- РПЦ У >>>ПЦУ ХМЕЛЬНИЧЧИНА
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюхмельницька 14.02.19не вказано текст - ↑ 44. с. Бережанка, Чемеровецький р-н, парафія Водвиження Хреста Господнього 45. с. Кугаївці, Чемеровецький р-н, парафія Зачаття Праведної Анни
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюхмельницька 17.03.2019не вказано текст - https://www.facebook.com/chemeroveckahromada/posts/3366715296895980
- Церковна громада на Чемеровеччині покинула Московський патріархат.
- Релігійна громада на Чемеровеччині підтримала перехід з московського патріархату до ПЦУ.
- Релігійна громада с. Калиня перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України.
- ↑ Очільники релігійних громад сіл Демківці, Юрківці, Ямпільчик, Хропотова зустрілись з єпископом Хмельницьким і Кам’янець-Подільським Преосвященним Владикою Павлом (Юристим) для узаконення прийнятого громадами рішення про перехід до Православної церкви України.
- Громада села на Кам’янеччині підтримала перехід храму до ПЦУ.
- Зібрання релігійної громади у селі Степанівка.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюkhm2105не вказано текст - ЦЕРКВА РІЗДВА ІОАННА ХРЕСТИТЕЛЯ ПОРВАЛА З ГУНДЯЇВЦЯМИ.
- https://facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid023Be7Bz9DV7f3GtzF66XXQtGN8jSgzeu4KtdXMfKM87iRXA9hTGEXsfmFaroUpdeXl&id=100005101695520
- Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ СВЯТО-ДИМИТРІВСЬКА ПАРАФІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ СЕЛО ОЛЕНІВКА КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ” у новій редакції. Процитовано 1 серпня 2022.
- https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid08eazPzWUUCFqX9yB4L62cAC66sJbLbXF8u3DPqtZY3s1dDMwnWG5vhVjckMxBERDl&id=100001740792275
- Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ СЕЛА ГУКІВ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ” у новій редакції. Процитовано 1 серпня 2022.
- Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ СЕЛА П’ЯТНИЧАНИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ” у новій редакції. Процитовано 1 серпня 2022.
- “Наша церква у Кульчиївцях сяяла та посміхалася!” На Хмельниччині до ПЦУ долучилася ще одна громада.
- Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЇ СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ДИМИТРІЯ СОЛУНСЬКОГО ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ СЕЛА МАЛА ПОБІЯНКА КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у новій редакції. Процитовано 17 серпня 2022.
- https://www.facebook.com/100005101695520/videos/597356728513176/
- Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СОБОРУ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ СЕЛА КИТАЙГОРОД КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ” у новій редакції. Процитовано 27 листопада 2022.
- Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА НА ЧЕСТЬ ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ СЕЛА ЛОШКІВЦІ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ” у новій редакції. Процитовано 31 січня 2023.
- В СУПРУНЬКІВЦЯХ НА КАМ’ЯНЕЧЧИНІ ТЕПЕР Є ПАРАФІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ.
- ↑ ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА УКРАЇНИ НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ ПОПОВНИЛАСЬ ЩЕ ДВОМА ПАРАФІЯМИ.
- Громада Кам’янця-Подільського проголосувала за перехід собору Олександра Невського до ПЦУ.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюdf.newsне вказано текст - Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ СЕЛА ЛЕТАВА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ” у новій редакції. Процитовано 22 травня 2023.
- Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТОГО АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ СЕЛА АНДРІЇВКА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ” у новій редакції. Процитовано 22 травня 2023.
- Баговиця за перехід від МП до ПЦУ.
- Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКА ПАРАФІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ СІЛ АБРИКОСІВКА, КОРЧІВКА КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ” у новій редакції. Процитовано 22 червня 2023.
- Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “ХРАМ КОСЬМО-ДАМІАНІВСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ СЕЛА ФУРМАНІВКА КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ” у новій редакції. Процитовано 22 червня 2023.
- Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ С. ПЕСЕЦЬ” у новій редакції. Процитовано 22 червня 2023.
- Православна Церква України на Хмельниччині поповнилась ще двома парафіями.
- Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ СВЯТОГО АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА СЕЛА ЗАЛІССЯ ПЕРШЕ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ” у новій редакції. Процитовано 16 серпня 2023.
- На Хмельниччині ще одна громада вийшла з УПЦ МП і перейшла до ПЦУ.
Посилання Редагувати
| Це незавершена стаття про Хмельницьку область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |