Гаври́лівці — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село Гаврилівці | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Жванецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 746 |
| Площа | 2,796 км² |
| Густота населення | 266,81 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32367 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°34′07″ пн. ш. 26°30′49″ сх. д. / 48.56861° пн. ш. 26.51361° сх. д.Координати: 48°34′07″ пн. ш. 26°30′49″ сх. д. / 48.56861° пн. ш. 26.51361° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32366, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Руда |
| Карта | |
Гаврилівці | |
Гаврилівці | |
| Мапа | |
| Гаврилівці у Вікісховищі |
Назва ред.
Назва села походить, ймовірніше, від імені першопоселенця Гаврила.
Географія ред.
Подільське село Гаврилівці розташоване в південно-західній частині України, за 15 кілометрів від Кам’янця-Подільського біля річки Кармалітанка. Повз село проходить автошлях національного значення Н03.
Клімат ред.
Гаврилівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія ред.
В урочищі Стінка, що біля села, археологами виявлені залишки трипільського поселення.
У 1460 році польським королем було дозволено брати десятину на користь кам’янецьких римо-католицьких єпископів.
Із списків 1493 року відомо, що Гаврилівці були великим селом, в якому рахувалось 11 «димів», тобто хат.
1513 року кам’янецькі міщани сперечалися з власником Гаврилівців й інших сіл щодо права вільного користування навколишніми лісами.
У XVI столітті село належало Струсю, хмільницькому старості, потім перейшло до Калиновських і Лянцкоронських та входило до складу Жванецького ключа, пізніше – Комару.
1843 року частину Гаврилівців куплено скарбницею у поміщика Комара та розпочалось заселення нової частини села, воно здійснювалося за заздалегідь підготовленим планом, сюди переселили частину людей зі Жванця, після чого і з’явився так званий Новий план, або ж нове село, забудоване за зразками військових поселень.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення ред.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 744 осіб.
Мова ред.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,87 % |
| молдавська | 0,13 % |
Охорона природи ред.
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Відомі люди ред.
Народились ред.
- Зборовець Василь Степанович — український просвітянин та мовознавець.
- Васільцов Віталій Валерійович — активіст Євромайдану, один із громадського списку національної скорботи «Небесна Сотня». Народився Гаврилівцях.
Проживали, перебували ред.
- Корнєєв Анатолій Петрович — активіст Євромайдану, один із громадського списку національної скорботи «Небесна Сотня». Проживав Гаврилівцях.
Світлини ред.
Див. також ред.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
- Жванецький замок — історична оборонна споруда.
Примітки ред.
- ГАВРИЛІВЦІ.
- ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання ред.
- Hawryłowce, wieś, powiat kamieniecki, nad rzeką Olszanką... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 41. (пол.)
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |