www.wikidata.uk-ua.nina.az

Подільський говір говір української мови Належить до групи волинсько подільських говорів південно західного наріччя неод

Подільський говір

Подільський говір — говір української мови. Належить до групи волинсько-подільських говорів південно-західного наріччя. Подільський говір неоднорідний, сформований під сильним впливом говорів південно-західного наріччя (наддністрянським, покутсько-буковинським, волинським) і меншим впливом південно-східного наріччя (середньонаддніпрянським і степовим).

Карта українських наріч і говорів (2005).
   Подільський говір (8)

Поширення Редагувати

Подільський говір поширений на території історичного Поділля. А саме:

Межі з наддністрянським говором Редагувати

На заході річкою Збруч подільський говір межує з наддністрянським.

Наддністрянський говір від подільського відмежовується ізоглосами явищ (першими при протиставленні подаються риси подільського говору, другими — наддністрянського):

  • голосний звук на місці давнього ятя в іменнику відро: відро — видро;
  • наявність і відсутність приставного голосного звука в дієслові іржати: іржати — ржати і іржати;
  • голосні звуки о і е після шиплячих приголосних: шостий, вчора — шестий, вчера;
  • голосні звуки на місці давнього носового ę в числівнику десять: десять і десіть — десіть;
  • голосні звуки на місці давнього носового ę в кінцевому складі: ягня — ягнє;
  • перехід голосного а після м'яких приголосних в е та і: фасоля — фасоле і фасолі;
  • звукова будова іменника цвях: цьвях — цьвих і цьвех;
  • звукова будова іменника коцюба: коцюба і коцюба — кацюба;
  • звукова будова іменника зозуля: зузуля і зазуля — зазулє і зазулі;
  • звукова будова іменника золото: золото — злото і золото;
  • звукова будова іменника війт: ві'йт — віт;
  • звукова будова дієслова мандрувати: вандрувати — мандрувати;
  • звукова будова іменника граната: граната — ґранта;
  • звукова будова іменника гадюка: гадюка — гадюґа і гадюка;
  • словотвірна будова іменників — назв листя картоплі, буряків: картоплиня, бараболиня, бурачиня — бараболянка, бурачанка;
  • форма орудного відмінка множнини іменника гість: гістьми і гостями та гостями — гостема і гостіма;
  • форма називного відмінка складених числівників: два з половиною, три з половиною — півтретя, півчверта;
  • форма називного відмінка числівника дев'яносто: дев'яносто і девиносто — дев'ядесет, дев'їдесет, деведесєт;
  • форма називного відмінка числівника двісті: двісті і двіста — деїста;
  • форми 1-ї і 2-ї особи однини теперішнього часу від дієслова лити: ляю, ляєш — лею, леєш;
  • особові форми дієслів II дієвідміни теперішнього часу з основою на губний приголосний: люблять, ловлять — люб'ять, лов'ять;
  • сполучник що: шо — же і шо;
  • сполучник щоб: шоб — жеби і жиби;
  • поширення словосполучень: взяв ножа, перекинув воза і взяв ніж, перекинув віз — взєв ніж, перекинув віз;
  • поширення конструкцій: у хлопця нема грошей — хлопец не має грошей і у хлопцє нема грошей;
  • уживання слів:
    • на позначення будівлі для свійських тварин: хлів і обора — стайне;
    • кварти пити воду: кварта — горне і банячок;
    • скатерті: скатерка і обрус — обрус;
    • воза для зерна, картоплі: бестарка — ґара;
    • райдуги: радуга — дуга;
    • господині: хазяйка і господиня — ґосподине і ґаздинє;
    • вагітної жінки: бережена, груба і вагітна — груба і вагітна;
    • короткозорої людини: близорукий і короткозорий — короткозорий;
    • почекати: почекати і підождати — зачекати;
    • захворіти: занедужати і заслабнути — заслабнути;
    • кумкають (про жаб): квакають — рахкают;
    • вигуки, якими кличуть коней: ксьов-ксьов і цонь-цонь — цісь-цьов.

Особливості Редагувати

Говірки Редагувати

  • Західноподільська говірка (спільні риси з наддністрянськими говірками)
  • Східноподільська говірка (спільні риси з середньонаддніпрянськими та степовими говірками)
  • Північноподільська говірка (спільні риси з волинськими говірками)
  • Південноподільська говірка (спільні риси з покутсько-буковинськими говірками)

Фонетика Редагувати

  • Повне або часткове нерозрізнення ненаголошених голосних и та о
  • Відсутність переходу в е, і після м'яких приголосних (лише в західноподільських говірках спостерігається перезвук а → е)
  • Твердість p перед голосними
  • Твердість у південноподільських говірках кінцевого ц
  • Твердість передньоязикових приголосних т, д, н, с, з, л перед і, що походить з давнього о
  • Наявність вставних л’, н’ після губних приголосних
  • Перехід в у м у сполуці вн
  • Наявність протетичних приголосних в та г перед голосними
  • Стягнення подвоєних приголосних
  • Твердість приголосного т у дієсловах 3-ї особи однини і множини теперішнього часу і 2-ї особи множини наказового способу
  • Відсутність переходу зубних приголосних у шиплячі в дієслівних формах
  • Перехід е у а (я) в дієприкметниках минулого часу

Лексика Редагувати

Має багато спільного з сусідніми говорами.

  • а також у зворотному напрямі з південного сходу на південний захід

У південноподільських говірках є деякі запозичення зі східнороманських мов

Морфологія Редагувати

  • Відмінювання іменників м'якої та мішаної груп за зразком твердої групи
  • у західноподільських говірках іменники жіночого роду в орудному відмінку однини мають закінчення -еў або -оў, -ом
  • наявність у південноподільських говірках флексій -и у формі род. в. одн. іменників III відміни (сóли, смéрти) та -ох у формі місц. в. іменників сіни, груди (у с’íн'ох, у грýд'ох);
  • усічення закінчень прикметників та присвійних займенників ж. р. в дав. і місц. в. одн.
  • творення форм вищого ступеня прикметників за допомогою суффіксу -ішч
  • творення майбутнього часу дієслів недоконаного виду аналітичними і синтетичними способами
  • поширення у західноподільських говірках дієслівної складеної форми минулого часу
  • препозитивне вживання у західноподільських говірках частки ся

Синтаксис Редагувати

Поширення словосполучень типу п'ішóу за водóйу, п'ішóў води́ (у західноподільській та південноподільській говірках), п'ісл'а (пóсл'а), об’íду та ін.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Атлас української мови. В 3-х т. — Т.2. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі. — К., 1988. — 520 с.
  2. Шило Г. Ф. Південно-західні говори УРСР на північ від Дністра. — Львів: Вид-во Львів, пед. інституту, 1957. — 254 с.
  3. Dejna K. Gwary ukrainskie Tarnopolszczyzny. — Wroclaw, 1957. — 189 s.
  4. АУМ, т. 2, карта № 14
  5. АУМ, т. 2, карта № 23
  6. АУМ, т. 2, карта № 14
  7. АУМ, т. 2, карта № 42
  8. АУМ, т. 2, карта № 12
  9. АУМ, т. 2, карти № 324-326
  10. АУМ, т. 2, карта № 355
  11. АУМ, т. 2, карта № 361
  12. АУМ, т. 2, карта № 364
  13. АУМ, т. 2, карта № 372
  14. АУМ, т. 2, карта № 380
  15. АУМ, т. 2, карта № 344
  16. АУМ, т. 2, карта № 345, карта № 346

Література Редагувати

  1. Мельничук О. С. «Південноподільська говірка села Писарівки (Кодимський район Одес. обл.)», (3 видання). ДБ, 1951.
  2. Жилко Ф. Т. «Нариси з діалектології української мови» К., 1966.
  3. Бевзенко С. П. «Українська діалектологія». К., 1980.
  4. Атлас української мови, томи 1-2. К., 1984-88.
  5. Матвіяс І. Г. «Українська мова і її говори». К., 1990.
  6. Гриценко П. Ю. Основні риси подільського говору. В кн.: «Поділля. Історико-етнографічні дослідження». К., 1994.
  7. Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9
  8. Синявський О. З українськ. діалектології. В кн.: «Укр. діалектол. збірник», кн. 2. К., 1929.
  9. «Вопросы теории лингвистической географии». М., 1962. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Podilskij govir govir ukrayinskoyi movi Nalezhit do grupi volinsko podilskih govoriv pivdenno zahidnogo narichchya Podilskij govir neodnoridnij sformovanij pid silnim vplivom govoriv pivdenno zahidnogo narichchya naddnistryanskim pokutsko bukovinskim volinskim i menshim vplivom pivdenno shidnogo narichchya serednonaddnipryanskim i stepovim Karta ukrayinskih narich i govoriv 2005 Podilskij govir 8 Zmist 1 Poshirennya 1 1 Mezhi z naddnistryanskim govorom 2 Osoblivosti 2 1 Govirki 2 2 Fonetika 2 3 Leksika 2 4 Morfologiya 2 5 Sintaksis 3 Div takozh 4 Primitki 5 LiteraturaPoshirennya RedaguvatiPodilskij govir poshirenij na teritoriyi istorichnogo Podillya A same Hmelnicka oblast pivdenni i centralni rajoni Vinnicka oblast pivdenni rajoni Cherkaska oblast pivdenno zahidni rajoni Kirovogradska oblast zahidni rajoni Mikolayivska oblast pivnichno zahidni rajoni Odeska oblast pivnichno zahidni rajoni Mezhi z naddnistryanskim govorom Redaguvati Na zahodi richkoyu Zbruch podilskij govir mezhuye z naddnistryanskim 1 2 3 Naddnistryanskij govir vid podilskogo vidmezhovuyetsya izoglosami yavish pershimi pri protistavlenni podayutsya risi podilskogo govoru drugimi naddnistryanskogo golosnij zvuk na misci davnogo yatya v imenniku vidro vidro vidro 4 nayavnist i vidsutnist pristavnogo golosnogo zvuka v diyeslovi irzhati irzhati rzhati i irzhati 5 golosni zvuki o i e pislya shiplyachih prigolosnih shostij vchora shestij vchera 6 golosni zvuki na misci davnogo nosovogo e v chislivniku desyat desyat i desit desit 7 golosni zvuki na misci davnogo nosovogo e v kincevomu skladi yagnya yagnye perehid golosnogo a pislya m yakih prigolosnih v e ta i fasolya fasole i fasoli zvukova budova imennika cvyah cvyah cvih i cveh zvukova budova imennika kocyuba kocyuba i kocyuba kacyuba zvukova budova imennika zozulya zuzulya i zazulya zazulye i zazuli 8 zvukova budova imennika zoloto zoloto zloto i zoloto zvukova budova imennika vijt vi jt vit zvukova budova diyeslova mandruvati vandruvati mandruvati zvukova budova imennika granata granata granta zvukova budova imennika gadyuka gadyuka gadyuga i gadyuka slovotvirna budova imennikiv nazv listya kartopli buryakiv kartoplinya barabolinya burachinya barabolyanka burachanka 9 forma orudnogo vidminka mnozhnini imennika gist gistmi i gostyami ta gostyami gostema i gostima forma nazivnogo vidminka skladenih chislivnikiv dva z polovinoyu tri z polovinoyu pivtretya pivchverta forma nazivnogo vidminka chislivnika dev yanosto dev yanosto i devinosto dev yadeset dev yideset devedesyet forma nazivnogo vidminka chislivnika dvisti dvisti i dvista deyista formi 1 yi i 2 yi osobi odnini teperishnogo chasu vid diyeslova liti lyayu lyayesh leyu leyesh osobovi formi diyesliv II diyevidmini teperishnogo chasu z osnovoyu na gubnij prigolosnij lyublyat lovlyat lyub yat lov yat spoluchnik sho sho zhe i sho spoluchnik shob shob zhebi i zhibi poshirennya slovospoluchen vzyav nozha perekinuv voza i vzyav nizh perekinuv viz vzyev nizh perekinuv viz poshirennya konstrukcij u hlopcya nema groshej hlopec ne maye groshej i u hlopcye nema groshej uzhivannya sliv na poznachennya budivli dlya svijskih tvarin hliv i obora stajne kvarti piti vodu kvarta gorne i banyachok skaterti skaterka i obrus obrus voza dlya zerna kartopli bestarka gara rajdugi raduga duga 10 gospodini hazyajka i gospodinya gospodine i gazdinye 11 vagitnoyi zhinki berezhena gruba i vagitna gruba i vagitna 12 korotkozoroyi lyudini blizorukij i korotkozorij korotkozorij 13 pochekati pochekati i pidozhdati zachekati 14 zahvoriti zaneduzhati i zaslabnuti zaslabnuti kumkayut pro zhab kvakayut rahkayut 15 viguki yakimi klichut konej ksov ksov i con con cis cov 16 Osoblivosti RedaguvatiGovirki Redaguvati Zahidnopodilska govirka spilni risi z naddnistryanskimi govirkami Shidnopodilska govirka spilni risi z serednonaddnipryanskimi ta stepovimi govirkami Pivnichnopodilska govirka spilni risi z volinskimi govirkami Pivdennopodilska govirka spilni risi z pokutsko bukovinskimi govirkami Fonetika Redaguvati Povne abo chastkove nerozriznennya nenagoloshenih golosnih i ta oseilo silo sherokij toub i tub i doup ik dup ikVidsutnist perehodu v e i pislya m yakih prigolosnih lishe v zahidnopodilskih govirkah sposterigayetsya perezvuk a e z at vz ay jagn aTverdist p pered golosnimiburak radok rasni j zora govoruTverdist u pivdennopodilskih govirkah kincevogo chlopeic m is acTverdist perednoyazikovih prigolosnih t d n s z l pered i sho pohodit z davnogo onis sik stil lijNayavnist vstavnih l n pislya gubnih prigolosnihripl ah zdoroyl a zhabl achij koroyl achij mn aso mn ataPerehid v u m u spoluci vnr imnij damnoNayavnist protetichnih prigolosnih v ta g pered golosnimigos in vos in gorati vorati vor ih vostrij gostrijStyagnennya podvoyenih prigolosnihnas in a kor in a zhit aTverdist prigolosnogo t u diyeslovah 3 yi osobi odnini i mnozhini teperishnogo chasu i 2 yi osobi mnozhini nakazovogo sposoburobit nosit robl at nos at rob it nos itVidsutnist perehodu zubnih prigolosnih u shiplyachi v diyeslivnih formahhod u nos u kryt u vod uPerehid e u a ya v diyeprikmetnikah minulogo chasuzroblenij zroblyanij spechenij spechanijLeksika Redaguvati Maye bagato spilnogo z susidnimi govorami U jogo mezhah zakinchuyutsya izoglosi ryadu leksem poshirenih u bilshosti govoriv pivdenno zahidnogo narichchyanaj haj nehaj kogyt piven t ichki t ichok pasika r ishcha hmiz klan a pivkola komar i murashki a sa viguk yakim vidganyayut svinej a rja viguk yakim vidganyayut ovec ta in a takozh u zvorotnomu napryami z pivdennogo shodu na pivdennij zahidzavod at viyut pro vovkiv chornogyz leleka shmatok kusok U pivdennopodilskih govirkah ye deyaki zapozichennya zi shidnoromanskih mov papshoja kukurudza burdej zemlyanka ta in Morfologiya Redaguvati Vidminyuvannya imennikiv m yakoyi ta mishanoyi grup za zrazkom tverdoyi grupikon ov i tovarishov i kon om tovarishom zeiml oju dolon oju gryshoju pol om u zahidnopodilskih govirkah imenniki zhinochogo rodu v orudnomu vidminku odnini mayut zakinchennya ey abo oy omzemley dushey zeiml oy dushoy zeiml om dushom nayavnist u pivdennopodilskih govirkah fleksij i u formi rod v odn imennikiv III vidmini soli smerti ta oh u formi misc v imennikiv sini grudi u s in oh u gryd oh usichennya zakinchen prikmetnikiv ta prisvijnih zajmennikiv zh r v dav i misc v odn zeilen i trav i na zeilen i trav i nash i brigad i u nash i brigad i vidsutnist rozriznennya tverdih i m yakih osnov prikmetnikivsi nij davnij tvorennya form vishogo stupenya prikmetnikiv za dopomogoyu suffiksu ishchdobr ishchij sin ishchij cheivon ishchij tvorennya majbutnogo chasu diyesliv nedokonanogo vidu analitichnimi i sintetichnimi sposobamirobi timu bydu robi ti i bydu robi y poshirennya u zahidnopodilskih govirkah diyeslivnoyi skladenoyi formi minulogo chasurobi li smo robi li ste prepozitivne vzhivannya u zahidnopodilskih govirkah chastki syade s a ti d ila Sintaksis Redaguvati Poshirennya slovospoluchen tipu p ishou za vodoju p ishoy vodi u zahidnopodilskij ta pivdennopodilskij govirkah p isl a posl a ob idu ta in Div takozh RedaguvatiLingvistichna geografiya PodolyaniPrimitki Redaguvati Atlas ukrayinskoyi movi V 3 h t T 2 Volin Naddnistryanshina Zakarpattya i sumizhni zemli K 1988 520 s Shilo G F Pivdenno zahidni govori URSR na pivnich vid Dnistra Lviv Vid vo Lviv ped institutu 1957 254 s Dejna K Gwary ukrainskie Tarnopolszczyzny Wroclaw 1957 189 s AUM t 2 karta 14 AUM t 2 karta 23 AUM t 2 karta 14 AUM t 2 karta 42 AUM t 2 karta 12 AUM t 2 karti 324 326 AUM t 2 karta 355 AUM t 2 karta 361 AUM t 2 karta 364 AUM t 2 karta 372 AUM t 2 karta 380 AUM t 2 karta 344 AUM t 2 karta 345 karta 346Literatura RedaguvatiMelnichuk O S Pivdennopodilska govirka sela Pisarivki Kodimskij rajon Odes obl 3 vidannya DB 1951 Zhilko F T Narisi z dialektologiyi ukrayinskoyi movi K 1966 Bevzenko S P Ukrayinska dialektologiya K 1980 Atlas ukrayinskoyi movi tomi 1 2 K 1984 88 Matviyas I G Ukrayinska mova i yiyi govori K 1990 Gricenko P Yu Osnovni risi podilskogo govoru V kn Podillya Istoriko etnografichni doslidzhennya K 1994 Ukrayinska mova Enciklopediya K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Sinyavskij O Z ukrayinsk dialektologiyi V kn Ukr dialektol zbirnik kn 2 K 1929 Voprosy teorii lingvisticheskoj geografii M 1962 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Podilskij govir amp oldid 39997116