www.wikidata.uk-ua.nina.az

Криївка Криї вка військово оборонна й господарська споруда Української повстанської армії розташована під землею В літер

Криївка

Криї́вка — військово-оборонна й господарська споруда Української повстанської армії, розташована під землею. В літературі ще можна зустріти назву бункер або схрон. Найбільше поширення набула під час війни з каральними органами СРСР. Інженерні відділи УПА спроєктували понад десять тисяч криївок для автомобільної техніки, гармат, мінометів, стрілецької зброї, боєприпасів, друкарень, швейних цехів, шпиталів Українського Червоного Хреста й родин вищого командування УПА.

Схема криївки, виявленої радянськими каральними органами 23 листопада 1953 р.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Криївка (значення).

Використовувалися також як продовольча база для порятунку цивільного населення України під час комуністичного Голодомору 1946—1947 років.

Історія криївок Редагувати

Криївка УПА у військовому меморіалі «Урочищі Гурби»

Уперше криївки почали використовувати у визвольному русі 1917-1920-х років. Тоді підземні схрони будували учасники антибільшовицького руху спротиву. Місцем розташування криївок були ліси Наддніпрянщини та Полісся. Функціональне призначення таких споруд переважно зводилося до переховування повстанців у холодну пору року, особливо в час, коли випадав сніг і вистежити повстанську групу можна було за відбитками на снігу.

Криївка УПА в урочищі Морозівське

1930-ті Редагувати

Перші криївки у Західній Україні були створені в 1930-х роках. Вони призначалися для розміщення нелегальних друкарень та зберігання забороненої польською владою друкованої продукції. Зокрема, від весни 1931 до січня 1934 року, в селі Конюхові неподалік Стрия діяла друкарня Крайової екзекутиви, керував якою Іван Чубко. Була вона в підземному приміщенні під стодолою в господарстві члена ОУН Миколи Мельника. Забезпечували її функціонування щонайменше десятеро осіб, які, проте, не перебували постійно в криївці, а з'являлися туди для технічної роботи. На початку 1934-го підпільників викрила польська поліція.

Наприкінці того-таки року нова друкарня запрацювала у криївці в Добрівлянах, знову ж неподалік Стрия. Нею опікувався член ОУН, пізніше — відомий у діаспорі історик і публіцист Петро Мірчук. Та вже 1935-го підпільну друкарню Крайової екзекутиви ОУН було перенесено до села Мужилів на Підгаєччині. Її організатором став відомий у майбутньому керівник націоналістичного підпілля в Україні Василь Кук. Цієї криївки поляки так і не виявили, вона успішно діяла аж до вересня 1939-го. Окрім криївки в Мужилові, Кук 1937 року розпорядився обладнати під нелегальну друкарню ще одну в селі Угринів, яка теж справно виготовляла оунівські листівки, бюлетені, навчальні матеріали та брошури аж до приходу більшовиків.

1940-ві Редагувати

Степан Стебельський-«Хрін» перед входом у криївку

Вересень 1939 року ознаменувався радикальними змінами в житті Західної України. Після локальних повстань та нападів на польські військові й поліційні підрозділи оунівці зібрали певну кількість зброї (вісім тисяч гвинтівок, пістолетів і кулеметів, сім гармат, один танк, вісім літаків). Усе це слід було якось заховати, аби воно не стало легкою здобиччю для більшовиків. Відтак з'являється новий вид криївок — криївки-склади зброї. Їх, як і друкарні, облаштовували зазвичай у селах: непомітно будували тоді, коли хтось із членів або симпатиків ОУН споруджував нову хату, стодолу, погріб чи хлів.

Так само місця під склади боєприпасів чи друкарні облаштовували й на початку німецької окупації. 1943 року, коли кількість повстанських відділів стрімко зростала, поширилася практика створення криївок для складування харчових запасів, одягу, взуття, засобів гігієни тощо.

Найбільшого поширення криївки отримали після повернення радянської влади, — особливо від кінця 1940-х років, коли було розформовано великі повстанські відділи. Ці спеціальні схованки виявилися справжнім порятунком для визвольного руху в часи зимових блокад лісів енкаведистами.

За словами очевидців така ж криївка знаходилася в лісі неподалік хутора Казнів, що на Тернопільщині, але згодом цю криївку разом із воїнами знайшла радянська армія, яка жорстоко розправилися з українськими бійцями.

Потреба у величезній кількості підземних сховок у 1943—1944 рр. дуже часто позначалася на якості будівництва. Криївки нерідко виходили примітивними, недосить замаскованими, що призводило до викриття енкавеесівцями та смершівцями. Як і в попередні роки, за своїм функціональним призначенням це були здебільшого склади. Однак вражають неймовірна кількість і часто-густо чималі розміри цих об'єктів.

Службовці СМЕРШу 1-го Українського фронту лише навесні 1944 року викрили на Волині 530 криївок-складів (135 — зі зброєю, 369 — з харчами, 26 — із військовим майном). У цих сховищах було майже 170 тонн зерна, 17 тонн солі, 29 тонн інших продуктів. Повстанці збудували криївки, в яких зуміли вмістити 4 автомобілі, 12 гармат, 35 мінометів, майже тисячу одиниць стрілецької зброї, сотні тисяч набоїв, тисячі гранат, мін тощо. А загалом упродовж 1944 року енкавеесівці й смершівці знайшли на волинських землях близько 800 складів-криївок. Це означає, що до приходу радянської влади підпілля й повстанці в цьому регіоні спорудили щонайменше тисячу великих схованок.

Технологія будівництва Редагувати

При спорудженні криївок обов'язково дотримувалися правил конспірації. Кожну криївку будували ті підпільники, які надалі мали в ній перебувати, отже про місце її розташування, окрім них, ніхто не знав. Аби приховати викопану землю, її або викидали в річку неподалік, або виносили у свіжозоране поле. Критеріями вибору місця для криївки були непомітність, недоступність для ворога, добра можливість для відступу, тому це міг бути і ліс, і населений пункт. Траплялись й цілком несподівані криївки, такі як в бічному отворі криниці, куди упівці спускалися по ланцюгу.

За формами криївки дуже різнилися: від невеликих схованок для одного-двох повстанців до просторих багатокімнатних приміщень. Ці другі будували здебільшого відкритим, а не шахтним способом — у віддаленій гірській місцевості. Саме там вони, недоступні для загонів НКВС, функціонували найдовше — до середини 1950-х років.

Описуючи велику криївку Головного осередку пропаганди (ГОСП), в якій наприкінці 1940-х працював Петро Федун («Полтава»), підпільниця М. Савчин згадувала:

Бункер Полтави був майже цілковито схованою землянкою. Стеля похила, задня стінка вища за передню, в якій було вставлене вікно. Перед вікном залишали відкриту квадратну яму. Денне світло падало в яму і крізь вікно – всередину бункера. Мати денне світло було дуже важливим для збереження очей, та й не доводилося заготовлювати так багато нафти, яку було тоді важко дістати. Такі бункери будували тільки в лісах неприступних гір. Їх завжди охороняла варта. Бункер ГОСПу був набагато просторішим за пересічні бункери підпільників. Він складався із двох великих кімнат, сполучених довгим коридором, у стінах якого були видовбані харчовий магазин (склад), а подалі – туалет (…) У кожній кімнаті було радіо, по два двоповерхових ліжка, довгий стіл, за яким могло свобідно працювати по п’ять осіб. У кутку був столик з друкарською машинкою (…) В одній кімнаті була кухня з плитою нормальної величини.
Будівництво криївки

Від 1945—1946 років криївки помітно вдосконалюються. Вони відіграють ролю шпиталів, штабів, казарм, тимчасових або тривалих схованок на одного чи кількох підпільників, зв'язкових пунктів тощо. Аналізуючи різновиди криївок, радянські спецслужбовці створили близько тисячі схем, в яких було зображено найтиповіші форми підпільницької архітектури.

Найпростішими за своєю конструкцією були криївки, призначені для пунктів зв'язку та зберігання архівів. Їх зазвичай влаштовували в лісі, тож вони були практично не пристосовані для життя. До відносно нескладних з інженерного погляду конструкцій слід віднести криївки на горищах житлових будинків, господарських споруд або церков. Вони здебільшого вміщували одну чи кілька осіб і служили тимчасовими схованками.

Найскладнішими були криївки, влаштовані в землі й розраховані на доволі велику кількість людей, які мали жити й працювати без виходу назовні впродовж чотирьох-п'яти місяців (шпиталі, підпільні друкарсько-видавничі осередки, штаби тощо). Вони мали кілька виходів, вентиляційну систему, пічне опалення й дрова, автономні криниці, склади з харчами та ліками, запаси нафти або гасу, достатню кількість зброї, технічні засоби для тиражування пропагандистської літератури, туалетні приміщення, житлові кімнати, дво- або триповерхові піли для спання, радіоприймачі з автономним живленням, ручні динамомашини тощо.

На території густонаселеного лісостепового Городенківського району Івано-Франківської області, біля с. Копачинці, до весни 1956 р. діяла «трикімнатна» криївка, де мешкало семеро підпільників, зокрема три жінки. Ось як вона виглядала. Місце для криївки — у лісі над Дністром — обрано так, аби до неї можна було непомітно підійти яром. Потаємний вхід до підземелля, як, зрештою, і в усіх подібних криївках на Прикарпатті, мав прямокутну форму й був обкладений деревом. Донизу вела драбина. Вхід за собою закривали прямокутним ящиком, в якому ріс кущ ліщини. Цікаво, в інженерному плані, були зведені стіни, зроблені стеля й підлога. Оригінально було вирішено проблему димовідведення від кухні. Над пічкою будівельники встановили широку трубу, до неї вмонтували вузенькі трубочки, якими дим виходив на поверхню та розсіювався. Для маскування над криївкою насаджувалися кущі. Відходи з кухні й туалету через каналізаційну трубу викидали до потічка.

У Дрогобицькому музеї розміщена діорама-макет «Повстанська криївка», виготовлена за описом командира УПА Степана Стебельського («Хріна»). Її відкриття було присвячене 60-річчю УПА. Примітно, що фінансову підтримку надала донька Президента УГВР Кирила Осьмака — Наталія Осьмак.

Побут Редагувати

Підпільники працюють всередині криївки. Хмельницька обл. 1950 р.

Повстанці, що перебували у криївці, використовували час для посиленого навчання. Вивчали основи військової справи, конспірації, особливу увагу приділяли ідеологічно-політичній підготовці. Керівник пропаганди проводу Карпатського краю Михайло Дяченко («Гомін»):

Почорнієш від самого страху. Пам’ятаєш, що земляна печера може стати тобі будь-якої миті могилою. Вийти звідси живим, якщо Ванька кине до середини кілька гранат, практично неможливо. Але не думай, що тільки від страху потемніло б в очах. Ні, тут куди не глянеш – скрізь темно. На стелі чорна обшивка. Вона там має бути, бо зі стелі ллється вода як із решета. А це не надто приємно, коли вода тече за комір. Підлога також чорна. Води вистачає, але біда в тому, що брудної води після миття немає куди подіти. Ну, а якщо такі справи з підлогою, то не набагато кращі і з нашими обличчями. Вони зараз також чорні, бруду на них – хоч руками відгрібай.

Пошук та ліквідація Редагувати

Для багатьох повстанців криївка стала місцем останнього спочинку. Відшукавши криївку, енкаведисти негайно її оточували. Спочатку карателі пропонували підпільникам здатися. Після відмови починався бій. Криївку обстрілювали, а потім закидували гранатами. Іноді, для того аби взяти живими її мешканців, використовували спеціальний газ. Здебільшого бій закінчувався останньою кулею, яку повстанці залишали для себе. Хоча були випадки, коли їм вдавалося вирватися з ворожого оточення.

2517 бункерів виявили та зруйнували радянські спецслужби впродовж січня — квітня 1946 року у Львівській області, йшлося у звіті МДБ УРСР про проведення оперативно-військових операцій проти УПА. Тільки в селі Топільське Перегинського району Станіславщини, нині — Рожнятівський район Івано-Франківщини, криївки знайшли в 44 будинках із 105.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Українська правда. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 3 квітня 2017. 
  2. ↑ . ut.net.ua. Архів оригіналу за 8 березня 2011. Процитовано 3 квітня 2017. 
  3. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018. 
  4. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018. 
  5. Центр досліджень визвольного руху Українська повстанська армія: Історія Нескорених. — Львів: ЦДВР, 2007. — c. 242 — ISBN 978-966-8041-43-3
  6. Архіви ЦРУ: як Червона армія шукала криївки УПА [ 10 жовтня 2018 у Wayback Machine.] BBC
  7. . Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014. 
  8. Володимир Гінда, кандидат історичних наук. «Криївка видавалася живим гробом» / Журнал «Країна» № 92 за 14.10.2011 Посилання [ 10 листопада 2011 у Wayback Machine.]

Джерела Редагувати

Кінематографія Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kriyi vka vijskovo oboronna j gospodarska sporuda Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi roztashovana pid zemleyu V literaturi she mozhna zustriti nazvu bunker abo shron Najbilshe poshirennya nabula pid chas vijni z karalnimi organami SRSR Inzhenerni viddili UPA sproyektuvali ponad desyat tisyach kriyivok dlya avtomobilnoyi tehniki garmat minometiv strileckoyi zbroyi boyepripasiv drukaren shvejnih cehiv shpitaliv Ukrayinskogo Chervonogo Hresta j rodin vishogo komanduvannya UPA Shema kriyivki viyavlenoyi radyanskimi karalnimi organami 23 listopada 1953 r U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kriyivka znachennya Vikoristovuvalisya takozh yak prodovolcha baza dlya poryatunku civilnogo naselennya Ukrayini pid chas komunistichnogo Golodomoru 1946 1947 rokiv Zmist 1 Istoriya kriyivok 1 1 1930 ti 1 2 1940 vi 2 Tehnologiya budivnictva 3 Pobut 4 Poshuk ta likvidaciya 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 KinematografiyaIstoriya kriyivok Redaguvati nbsp Kriyivka UPA u vijskovomu memoriali Urochishi Gurbi Upershe kriyivki pochali vikoristovuvati u vizvolnomu rusi 1917 1920 h rokiv Todi pidzemni shroni buduvali uchasniki antibilshovickogo ruhu sprotivu Miscem roztashuvannya kriyivok buli lisi Naddnipryanshini ta Polissya Funkcionalne priznachennya takih sporud perevazhno zvodilosya do perehovuvannya povstanciv u holodnu poru roku osoblivo v chas koli vipadav snig i vistezhiti povstansku grupu mozhna bulo za vidbitkami na snigu 1 nbsp Kriyivka UPA v urochishi Morozivske1930 ti Redaguvati Pershi kriyivki u Zahidnij Ukrayini buli stvoreni v 1930 h rokah Voni priznachalisya dlya rozmishennya nelegalnih drukaren ta zberigannya zaboronenoyi polskoyu vladoyu drukovanoyi produkciyi Zokrema vid vesni 1931 do sichnya 1934 roku v seli Konyuhovi nepodalik Striya diyala drukarnya Krajovoyi ekzekutivi keruvav yakoyu Ivan Chubko Bula vona v pidzemnomu primishenni pid stodoloyu v gospodarstvi chlena OUN Mikoli Melnika Zabezpechuvali yiyi funkcionuvannya shonajmenshe desyatero osib yaki prote ne perebuvali postijno v kriyivci a z yavlyalisya tudi dlya tehnichnoyi roboti Na pochatku 1934 go pidpilnikiv vikrila polska policiya Naprikinci togo taki roku nova drukarnya zapracyuvala u kriyivci v Dobrivlyanah znovu zh nepodalik Striya Neyu opikuvavsya chlen OUN piznishe vidomij u diaspori istorik i publicist Petro Mirchuk Ta vzhe 1935 go pidpilnu drukarnyu Krajovoyi ekzekutivi OUN bulo pereneseno do sela Muzhiliv na Pidgayechchini Yiyi organizatorom stav vidomij u majbutnomu kerivnik nacionalistichnogo pidpillya v Ukrayini Vasil Kuk Ciyeyi kriyivki polyaki tak i ne viyavili vona uspishno diyala azh do veresnya 1939 go Okrim kriyivki v Muzhilovi Kuk 1937 roku rozporyadivsya obladnati pid nelegalnu drukarnyu she odnu v seli Ugriniv yaka tezh spravno vigotovlyala ounivski listivki byuleteni navchalni materiali ta broshuri azh do prihodu bilshovikiv 2 1940 vi Redaguvati nbsp Stepan Stebelskij Hrin pered vhodom u kriyivkuVeresen 1939 roku oznamenuvavsya radikalnimi zminami v zhitti Zahidnoyi Ukrayini Pislya lokalnih povstan ta napadiv na polski vijskovi j policijni pidrozdili ounivci zibrali pevnu kilkist zbroyi visim tisyach gvintivok pistoletiv i kulemetiv sim garmat odin tank visim litakiv Use ce slid bulo yakos zahovati abi vono ne stalo legkoyu zdobichchyu dlya bilshovikiv Vidtak z yavlyayetsya novij vid kriyivok kriyivki skladi zbroyi Yih yak i drukarni oblashtovuvali zazvichaj u selah nepomitno buduvali todi koli htos iz chleniv abo simpatikiv OUN sporudzhuvav novu hatu stodolu pogrib chi hliv 3 Tak samo miscya pid skladi boyepripasiv chi drukarni oblashtovuvali j na pochatku nimeckoyi okupaciyi 1943 roku koli kilkist povstanskih viddiliv strimko zrostala poshirilasya praktika stvorennya kriyivok dlya skladuvannya harchovih zapasiv odyagu vzuttya zasobiv gigiyeni tosho Najbilshogo poshirennya kriyivki otrimali pislya povernennya radyanskoyi vladi osoblivo vid kincya 1940 h rokiv koli bulo rozformovano veliki povstanski viddili 4 Ci specialni shovanki viyavilisya spravzhnim poryatunkom dlya vizvolnogo ruhu v chasi zimovih blokad lisiv enkavedistami 5 Za slovami ochevidciv taka zh kriyivka znahodilasya v lisi nepodalik hutora Kazniv sho na Ternopilshini ale zgodom cyu kriyivku razom iz voyinami znajshla radyanska armiya yaka zhorstoko rozpravilisya z ukrayinskimi bijcyami Potreba u velicheznij kilkosti pidzemnih shovok u 1943 1944 rr duzhe chasto poznachalasya na yakosti budivnictva Kriyivki neridko vihodili primitivnimi nedosit zamaskovanimi sho prizvodilo do vikrittya enkaveesivcyami ta smershivcyami Yak i v poperedni roki za svoyim funkcionalnim priznachennyam ce buli zdebilshogo skladi Odnak vrazhayut nejmovirna kilkist i chasto gusto chimali rozmiri cih ob yektiv Sluzhbovci SMERShu 1 go Ukrayinskogo frontu lishe navesni 1944 roku vikrili na Volini 530 kriyivok skladiv 135 zi zbroyeyu 369 z harchami 26 iz vijskovim majnom U cih shovishah bulo majzhe 170 tonn zerna 17 tonn soli 29 tonn inshih produktiv Povstanci zbuduvali kriyivki v yakih zumili vmistiti 4 avtomobili 12 garmat 35 minometiv majzhe tisyachu odinic strileckoyi zbroyi sotni tisyach naboyiv tisyachi granat min tosho A zagalom uprodovzh 1944 roku enkaveesivci j smershivci znajshli na volinskih zemlyah blizko 800 skladiv kriyivok Ce oznachaye sho do prihodu radyanskoyi vladi pidpillya j povstanci v comu regioni sporudili shonajmenshe tisyachu velikih shovanok Tehnologiya budivnictva RedaguvatiPri sporudzhenni kriyivok obov yazkovo dotrimuvalisya pravil konspiraciyi Kozhnu kriyivku buduvali ti pidpilniki yaki nadali mali v nij perebuvati otzhe pro misce yiyi roztashuvannya okrim nih nihto ne znav 6 Abi prihovati vikopanu zemlyu yiyi abo vikidali v richku nepodalik abo vinosili u svizhozorane pole Kriteriyami viboru miscya dlya kriyivki buli nepomitnist nedostupnist dlya voroga dobra mozhlivist dlya vidstupu tomu ce mig buti i lis i naselenij punkt Traplyalis j cilkom nespodivani kriyivki taki yak v bichnomu otvori krinici kudi upivci spuskalisya po lancyugu Za formami kriyivki duzhe riznilisya vid nevelikih shovanok dlya odnogo dvoh povstanciv do prostorih bagatokimnatnih primishen Ci drugi buduvali zdebilshogo vidkritim a ne shahtnim sposobom u viddalenij girskij miscevosti Same tam voni nedostupni dlya zagoniv NKVS funkcionuvali najdovshe do seredini 1950 h rokiv Opisuyuchi veliku kriyivku Golovnogo oseredku propagandi GOSP v yakij naprikinci 1940 h pracyuvav Petro Fedun Poltava pidpilnicya M Savchin zgaduvala nbsp Bunker Poltavi buv majzhe cilkovito shovanoyu zemlyankoyu Stelya pohila zadnya stinka visha za perednyu v yakij bulo vstavlene vikno Pered viknom zalishali vidkritu kvadratnu yamu Denne svitlo padalo v yamu i kriz vikno vseredinu bunkera Mati denne svitlo bulo duzhe vazhlivim dlya zberezhennya ochej ta j ne dovodilosya zagotovlyuvati tak bagato nafti yaku bulo todi vazhko distati Taki bunkeri buduvali tilki v lisah nepristupnih gir Yih zavzhdi ohoronyala varta Bunker GOSPu buv nabagato prostorishim za peresichni bunkeri pidpilnikiv Vin skladavsya iz dvoh velikih kimnat spoluchenih dovgim koridorom u stinah yakogo buli vidovbani harchovij magazin sklad a podali tualet U kozhnij kimnati bulo radio po dva dvopoverhovih lizhka dovgij stil za yakim moglo svobidno pracyuvati po p yat osib U kutku buv stolik z drukarskoyu mashinkoyu V odnij kimnati bula kuhnya z plitoyu normalnoyi velichini nbsp 2 nbsp Budivnictvo kriyivkiVid 1945 1946 rokiv kriyivki pomitno vdoskonalyuyutsya Voni vidigrayut rolyu shpitaliv shtabiv kazarm timchasovih abo trivalih shovanok na odnogo chi kilkoh pidpilnikiv zv yazkovih punktiv tosho Analizuyuchi riznovidi kriyivok radyanski specsluzhbovci stvorili blizko tisyachi shem v yakih bulo zobrazheno najtipovishi formi pidpilnickoyi arhitekturi Najprostishimi za svoyeyu konstrukciyeyu buli kriyivki priznacheni dlya punktiv zv yazku ta zberigannya arhiviv Yih zazvichaj vlashtovuvali v lisi tozh voni buli praktichno ne pristosovani dlya zhittya Do vidnosno neskladnih z inzhenernogo poglyadu konstrukcij slid vidnesti kriyivki na gorishah zhitlovih budinkiv gospodarskih sporud abo cerkov Voni zdebilshogo vmishuvali odnu chi kilka osib i sluzhili timchasovimi shovankami Najskladnishimi buli kriyivki vlashtovani v zemli j rozrahovani na dovoli veliku kilkist lyudej yaki mali zhiti j pracyuvati bez vihodu nazovni vprodovzh chotiroh p yati misyaciv shpitali pidpilni drukarsko vidavnichi oseredki shtabi tosho Voni mali kilka vihodiv ventilyacijnu sistemu pichne opalennya j drova avtonomni krinici skladi z harchami ta likami zapasi nafti abo gasu dostatnyu kilkist zbroyi tehnichni zasobi dlya tirazhuvannya propagandistskoyi literaturi tualetni primishennya zhitlovi kimnati dvo abo tripoverhovi pili dlya spannya radioprijmachi z avtonomnim zhivlennyam ruchni dinamomashini tosho Na teritoriyi gustonaselenogo lisostepovogo Gorodenkivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti bilya s Kopachinci do vesni 1956 r diyala trikimnatna kriyivka de meshkalo semero pidpilnikiv zokrema tri zhinki Os yak vona viglyadala Misce dlya kriyivki u lisi nad Dnistrom obrano tak abi do neyi mozhna bulo nepomitno pidijti yarom Potayemnij vhid do pidzemellya yak zreshtoyu i v usih podibnih kriyivkah na Prikarpatti mav pryamokutnu formu j buv obkladenij derevom Donizu vela drabina Vhid za soboyu zakrivali pryamokutnim yashikom v yakomu ris kush lishini Cikavo v inzhenernomu plani buli zvedeni stini zrobleni stelya j pidloga Originalno bulo virisheno problemu dimovidvedennya vid kuhni Nad pichkoyu budivelniki vstanovili shiroku trubu do neyi vmontuvali vuzenki trubochki yakimi dim vihodiv na poverhnyu ta rozsiyuvavsya Dlya maskuvannya nad kriyivkoyu nasadzhuvalisya kushi Vidhodi z kuhni j tualetu cherez kanalizacijnu trubu vikidali do potichka U Drogobickomu muzeyi rozmishena diorama maket Povstanska kriyivka vigotovlena za opisom komandira UPA Stepana Stebelskogo Hrina Yiyi vidkrittya bulo prisvyachene 60 richchyu UPA Primitno sho finansovu pidtrimku nadala donka Prezidenta UGVR Kirila Osmaka Nataliya Osmak 7 Pobut Redaguvati nbsp Pidpilniki pracyuyut vseredini kriyivki Hmelnicka obl 1950 r Povstanci sho perebuvali u kriyivci vikoristovuvali chas dlya posilenogo navchannya Vivchali osnovi vijskovoyi spravi konspiraciyi osoblivu uvagu pridilyali ideologichno politichnij pidgotovci Kerivnik propagandi provodu Karpatskogo krayu Mihajlo Dyachenko Gomin nbsp Pochorniyesh vid samogo strahu Pam yatayesh sho zemlyana pechera mozhe stati tobi bud yakoyi miti mogiloyu Vijti zvidsi zhivim yaksho Vanka kine do seredini kilka granat praktichno nemozhlivo Ale ne dumaj sho tilki vid strahu potemnilo b v ochah Ni tut kudi ne glyanesh skriz temno Na steli chorna obshivka Vona tam maye buti bo zi steli llyetsya voda yak iz resheta A ce ne nadto priyemno koli voda teche za komir Pidloga takozh chorna Vodi vistachaye ale bida v tomu sho brudnoyi vodi pislya mittya nemaye kudi poditi Nu a yaksho taki spravi z pidlogoyu to ne nabagato krashi i z nashimi oblichchyami Voni zaraz takozh chorni brudu na nih hoch rukami vidgribaj 2 nbsp Poshuk ta likvidaciya RedaguvatiDlya bagatoh povstanciv kriyivka stala miscem ostannogo spochinku Vidshukavshi kriyivku enkavedisti negajno yiyi otochuvali Spochatku karateli proponuvali pidpilnikam zdatisya Pislya vidmovi pochinavsya bij Kriyivku obstrilyuvali a potim zakiduvali granatami Inodi dlya togo abi vzyati zhivimi yiyi meshkanciv vikoristovuvali specialnij gaz Zdebilshogo bij zakinchuvavsya ostannoyu kuleyu yaku povstanci zalishali dlya sebe Hocha buli vipadki koli yim vdavalosya virvatisya z vorozhogo otochennya 2517 bunkeriv viyavili ta zrujnuvali radyanski specsluzhbi vprodovzh sichnya kvitnya 1946 roku u Lvivskij oblasti jshlosya u zviti MDB URSR pro provedennya operativno vijskovih operacij proti UPA Tilki v seli Topilske Pereginskogo rajonu Stanislavshini nini Rozhnyativskij rajon Ivano Frankivshini kriyivki znajshli v 44 budinkah iz 105 8 Div takozh RedaguvatiKriyivka shpital na Hreshatij UPA Muzej kriyivka UPA Basivka Istoriya odniyeyi kriyivki ZemlyankaPrimitki Redaguvati Vichnij poklik Holodnogo Yaru Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 13 lyutogo 2017 Procitovano 3 kvitnya 2017 a b v Prostir pidpillya Istoriya Ukrayinskij tizhden Tizhden ua ut net ua Arhiv originalu za 8 bereznya 2011 Procitovano 3 kvitnya 2017 Shemi kriyivok UPA z radyanskih arhiviv foto Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2018 Procitovano 10 zhovtnya 2018 Povstanska kriyivka istoriya tvorennya ta isnuvannya Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2018 Procitovano 10 zhovtnya 2018 Centr doslidzhen vizvolnogo ruhu Ukrayinska povstanska armiya Istoriya Neskorenih Lviv CDVR 2007 c 242 ISBN 978 966 8041 43 3 Arhivi CRU yak Chervona armiya shukala kriyivki UPA Arhivovano 10 zhovtnya 2018 u Wayback Machine BBC Viddil istoriyi muzeyu Drogobichchina Arhiv originalu za 15 lipnya 2014 Procitovano 1 lipnya 2014 Volodimir Ginda kandidat istorichnih nauk Kriyivka vidavalasya zhivim grobom Zhurnal Krayina 92 za 14 10 2011 Posilannya Arhivovano 10 listopada 2011 u Wayback Machine Dzherela Redaguvati Litopis UPA Tom 38 Potichnij P J Arhitektura rezistansu kriyivki i bunkri UPA v radyanskih dokumentah Arhivovano 25 lipnya 2021 u Wayback Machine Mihajlo Pankiv Shroni kriyivki i bunkeri OUN UPA Dokumenti Spogadi Korotki biografiyi Do 70 richchya UPA Arhivovano 23 lipnya 2021 u Wayback Machine Stepan Hrin Zimoyu v bunkri Arhivovano 31 lipnya 2021 u Wayback Machine Kinematografiya RedaguvatiFilm Ostannij bunker Arhivovano 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Radyanskij film Visokij pereval Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kriyivka amp oldid 39520033