Балабані́вка — село в Україні, у Новоушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Новоушицького району. Населення становить 256 осіб.
село Балабанівка | ||
---|---|---|
| ||
Країна | Україна | |
Область | Хмельницька область | |
Район | Кам'янець-Подільський район | |
Громада | Новоушицька селищна громада | |
Основні дані | ||
Засноване | 1661 | |
Населення | 256 | |
Площа | 1,89 км² | |
Густота населення | 135,45 осіб/км² | |
Поштовий індекс | 32633 | |
Телефонний код | +380 3847 | |
Географічні дані | ||
Географічні координати | 48°46′42″ пн. ш. 27°22′59″ сх. д. / 48.77833° пн. ш. 27.38306° сх. д.Координати: 48°46′42″ пн. ш. 27°22′59″ сх. д. / 48.77833° пн. ш. 27.38306° сх. д. | |
Середня висота над рівнем моря | 184 м | |
Місцева влада | ||
Адреса ради | 32633, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с.Мала Стружка | |
Карта | ||
Балабанівка | ||
Балабанівка | ||
Мапа | ||
Символіка Редагувати
Герб Редагувати
Щит у золотистій оправі, поділений на дві частини хвилястою лінією синього кольору від правого верхнього кута до лівого нижнього. Це символ річки, що поділяє село на дві частини. Лівий верхній кут лазурового кольору, на якому знаходить гілка яблуні з плодами, а правий нижній кут зеленого кольору – жовте колосся з листком. Разом вони символізують основні види зайнятості населення. У нижній частині щита розміщено срібний хрест з джерелом, як знак потужного лікувального джерела.
Прапор Редагувати
Прямокутне полотнище складається з двох частин, які розділенні з верхнього правого кута до лівого нижнього. Ліва частина прапора синього кольору, як символ річки, що протікає в середині села. Права частина – зеленого кольору, яка символізує велику кількість зеленого насадження.
Історія Редагувати
Часи Голодомору на селі Редагувати
За даними офіційних джерел (тогочасноих ЗАГСів, які хоч і не завжди реєстрували правдиву кількість померлих, саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла голодною смертю) в селі в 1932–1933 роках загинуло близько 17 жителів села. На сьогодні встановлено імена лише 10 осіб. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932–1933 років, складених Кучанською сільською радою згідно даних місцевого РАГСу (хоча й звіритися з конкретними документальними свідченнями стає майже неможливо, оскільки не всі вони дійшли до наших днів, у силу різних обставин Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.
|
Кількість померлих і їх особисті дані не є остаточними, оскільки не всі дані збереглися і не все заносилося до книг обліку тому є ймовірність, того, що мартиролог Голодомору в селі буде розширений
Населення Редагувати
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,61% |
російська | 0,39% |
Світлини Редагувати
Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Див. також Редагувати
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Посилання Редагувати
- Погода в селі Балабанівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- http://spetskor.dp.ua/art_1165.php [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] За інформацією Інституту демографії Академії наук України, ці облікові роботи продовжуватимуться на державному рівні, тому що точної цифри ми не знаємо, — зазначала Ольга Шумейко. — До того ж, ЗАГСИ в ті часи не реєстрували правдиву кількість померлих саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла від голоду. Приміром, я маю такий документ під грифом «цілком таємно»: «До Павлоградського райздоровінспектора, особисто. За інформацією начальника спецбюро райвиконкому товариша Набери облздоровідділом одержані відомості про те, що в багатьох селах вашого району спостерігаються випадки смерті з нез'ясованих причин. При чому всі ці випадки в місцевих органах ЗАГСУ не реєструються». Ось зайве підтвердження того, що ми й досі не можемо поставити крапку в цій історії. Для цього Інституту демографії потрібно проводити дослідження за допомогою спеціальних математично-статистичних формул.
- http://spetskor.dp.ua/art_1165.php [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] До того ж документація тоді велася на неякісному папері, часто не вистачало бланків і писали в простих зошитах, а то й на газетах. А якщо реєстратор потім звільнявся або помирав, то записи могли просто не перенести в книгу. Всіляке траплялося. Також потрібно врахувати, що через десять років була війна й частина книжок могла загинути. Тобто пропуск у документації існує, якби вона вся збереглася, то записів, напевно, було б удвічі більше… (директор Дніпропетровського архіву Ніна Киструська).
- http://adm.km.ua/doc/doc_holod_list1.doc [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] Поіменний список жертв Голодомору 1932–1933 років в розрізі сільських рад і населених пунктів Новоушицького району, складений Державним архівом Хмельницької області
- http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_5_6_2008/22-26.pdf [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] документальний комплекс книг реєстрації актових записів виявився неповним. У більшості областей відсутні книги повністю по окремих містах і районах: від одного міста в Луганській області до 15-ти районів (найбільше) — у Полтавській області. За окремими районами актові записи про смерть збереглися лише по 2-3-х населених пунктах.
- http://spetskor.dp.ua/art_1165.php [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] Джерела збереглися невповні і не всі з тих, що мають статистичні дані, взяті дослідниками до розгяду. Зокрема, досвід досліджень показує, що включення до розгляду документів навчальних закладів, педагогічних училищ, шкіл теж може дати певні кількісні показники. Але, безумовно, це грандіозна робота, і зараз на поточному етапі говорити про певну кількість ще дуже рано (історик, к.і.н., Владислав Грибовський).
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |