www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дністровський каньйон ДністéрМеандр Дністра між селом Губин Бучацького району Тернопільської області на фото та смт Черн

Дністровський каньйон

Дністéр

Меандр Дністра між селом Губин Бучацького району Тернопільської області (на фото) та смт Чернелиця Івано-Франківської області
Далі за течією у Дністер впадає річка Стрипа
«Червона Гора» поблизу села Берем'яни (Тернопільська обл.) — приклад відслонень девонських червоних пісковиків
Острів Інь-Янь на Дністрі поблизу села Литячі
Дністровський каньйо́н — каньйон, утворений річкою Дністер і розташований на межі 4 областей України: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької.

Основні параметри Редагувати

Загальна довжина його становить близько 250 км, що забезпечує Дністровському каньйону місце серед найбільших каньйонів не лише України, а й Європи.

Дністровський каньйон, згідно з рішенням всеукраїнського Інтернет-опитування, оголошеним 26 серпня 2008 року, визнаний одним із 7 природних чудес України.

Утворився внаслідок специфічної геологічної будови місцевості, а також тектонічних рухів та процесів водної і вітрової ерозії.

На території каньйону знаходиться численні об'єкти природно-заповідного фонду України, зокрема:

Див. також: Затоплені селища на Дністрі

Географія Редагувати

Каньйон розташований у західній частині України, причому лівий і правий бік каньйону належить різним областям: лівий — Тернопільській і Хмельницькій, а правий — Івано-Франківській і Чернівецькій.

В Івано-Франківській області Дністровський каньйон розташований у Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому та Городенківському районах. У Тернопільській області каньйон охоплює райони: Монастириський, Бучацький, Заліщицький та Борщівський. У Чернівецькій — це Заставнівський та Хотинський райони, а у Кельменецькому та Сокирянському Дністровський каньйон менш помітний, аніж у решті районів. На території Хмельницької — Кам'янець-Подільський та Новоушицький.

Поблизу Дністровського каньйону проходять автошляхи А-268, А-269 та М-14.

Геологія Редагувати

Відслонення Дністровського каньйону.

У долинах Дністра та його приток відслонюється потужний комплекс осадових товщ від наймолодших — антропогенних — і до найдавніших — силурійських — відкладів палеозойської ери.

Каньйон починається в районі села Петрилів Івано-Франківської області унікальним відслоненням юрського періоду, а закінчується поблизу села Трубчин Борщівського району Тернопільської області найбільшим у світі відслоненням силурійських порід.

На правому березі Дністра неподалік села Буківна, а також на лівому, на Танутинській горі біля села Діброва Івано-Франківської області, відслонюються різні породи мезозойської ери — відклади верхньої юри, що є єдиним подібним відслоненням на значній площі Східно-Європейської платформи. Ці відклади, представлені переважно жовтувато-білими, доломітизованими, органогенно-уламковими та оолітовими вапняками, містять відбитки кількох видів викопних морських водоростей і різноманітний комплекс викопної фауни.

На території Дністровського каньйону утворилося три типи рельєфу: скульптурно-ерозійний, горбисто-горбогірний і акумулятивно-рівнинний (переважно на правобережжі).

За свідченнями українського вченого В. І. Гаврилишина, на території Дністровського каньйону присутній своєрідний, властивий тільки цьому районові ендемічний, пізньоюрський комплекс морських організмів. Він вказує, що серед 179 видів, вивчених А. Альтом ще 1881 року, 125 виявилися новими, вперше описаними в літературі.

Найбагатшими на залишки викопних організмів є відслонення юрських вапняків біля села Буківна (159 видів) та Татунської гори.

У Дністровському каньйоні збереглися еталони відслонень силуру і девону.

Унікальними є дністровські травертинові скелі з природними чи рукотворними печерами. Здавна деякі з них були пристосовані під печерні храми і монастирі. Одним із таких печерних монастирів був кам'яний грот «Скеля монахів», що біля села Литячі на лівому березі Дністра.

Пам'ятки природи Редагувати

Найдавніші пам'ятки природи Дністровського каньйону — скелі девонського геологічного періоду (вік — 350—400 млн років), численні водоспади, широколисті, мішані та соснові ліси, цілющі джерела.

Місцеві заповідники: Урочище Криве, Червона гора, Хмелівська стінка. На лівому березі Дністра з Хмелеви Подільської глибоким яром тече потічок, утворюючи каскад водоспадів висотою до 6-8 м. Біля заповідної Червоної гори між селами Берем'яни і Сокілець височіють, вкриті лісом, два пагорби — Велика і Мала Говди. Біля них у 1930-х рр. діяв туристичний притулок для водних туристів, які сплавлялися річкою на човнах і байдарках.

Водоспади Редагувати

Клімат Редагувати

У Дністровському каньйоні існує своєрідний мікроклімат. Зима у ньому є м'якою та малосніжною. На кручах і берегах сніг довго не затримується, адже у долинах температура на кілька градусів вища за рівнинну. Весна у каньйоні приходить на 1-2 тижні раніше, ніж на території решти Покуття та Поділля. Літо — помірно спекотне, а грозові дощі тривають недовго.

Притоки Дністра на відрізку каньйону Редагувати

Праві притоки Редагувати

На відрізку каньйону праві притоки короткі, мають довжину всього від 6 до 16 кілометрів, за винятком тільки річки Тлумач. Вони маловодні і течуть здебільшого у вузьких долинах-ярах.

Ліві притоки Редагувати

Лівобережні притоки відзначаються своєю величиною і водністю. Початок свій беруть із джерел та невеликих заболочених озерець, протікають по Подільській височині, з півночі на південь, глибоко врізуються у плато, утворюючи в південній частині Тернопільської області високі каньйоноподібні долини. Завдяки річкам Золота Липа, Стрипа, Серет, Коропець, Нічлава і Збруч водність Дністра на відрізку каньйону помітно збільшується.

Флора Редагувати

Високі ліві береги річки вкриті рідкісною рослинністю, що за своєю різноманітністю перевершує Кременецькі гори і Подільські Товтри.

Багатими на рослинність є схили каньйону, прибережні луки та поля. Серед рослин є багато реліктових, ендемічних та рідкісних видів, таких як, наприклад, лілія лісова, горицвіт, первоцвіт, ромашка лікарська, молодило руське, ефедра двоколоса, ясенець білий, мигдаль степовий, цибуля круглонога, зіновать подільська, таволга польська, клокичка периста, ковили волосиста, пірчаста, периста та вузьколиста, сон великий і чорніючий тощо. Також на території парку зустрічаються рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України, наприклад, формації ковил волосистої, вузьколистої та пірчастої, асоціації скельно-дубових лісів. Більшість цих рослин занесена до Червоної книги України.

Фауна Редагувати

Різноманітним є тваринний світ каньйону. У лісах водяться козулі, зайці, борсуки, лисиці, вепри, білки та інші тварини. На кам'яних схилах і в чагарниках живуть ящірки, мідянки, гадюки, вужі.

Десятки видів птахів освоїлись у лісах, луках, річкових заплавах і на схилах стрімких пагорбів (зозулі, соловейки, дятли, ластівки, дикі качки і гуси, мартини, сірі чаплі та чепури, чорні лелеки, круки, яструби, шуліки тощо).

У річці Дністер є 40 видів риб: короп, підуст, окунь, сом, марена, лящ, судак, щука, верховодка та багато інших. Велика кількість жаб і раків свідчать про допустиму екологічну чистоту дністровської води. У порівнянні з іншими великими річками, Дністер вважається однією з найчистіших річок Європи.

На території Дністровського каньйону зустрічається багато рідкісних та зникаючих видів комах, понад 50 з яких занесені до Червоної книги України. Серед цих видів: красуня-діва, дозорець-імператор, кордулегастер кільчастий, кошеніль польська, пахучий і волохатий стафіліни, жук-самітник, вусачі великий, дубовий, західний та мускусний, земляний хрестоносець, махаон, аполлон, мнемозина, бражник мертва голова та багато інших.

Туризм Редагувати

2008 року під час всеукраїнського інтернет-опитування Дністровський каньйон визнано одним із семи чудес України. Ця пам'ятка природи вражає своїми скелями, численними водоспадами, листяними та сосновими лісами, цілющими джерелами, а також різноманіттям флори та фауни. Враховуючи складність рельєфу, найзручніше туристам споглядати красу каньйону з акваторії Дністра. Донедавна зробити це можна було лише під час сплаву річкою на плотах та катамаранах. Відтепер для туристів відкривається ще одна можливість — побачити каньйон з палуби унікального корабля «Юрій», який ходить і мілководдям.

Найпопулярніші туристичні маршрути у Дністровському каньйоні — на ділянці між Коропцем та Заліщиками.

До 1960-х років Дністер був судноплавною річкою аж до Галича. Однак з часом річка обміліла і води стало занадто мало для проходження кораблів. Команда ентузіастів на чолі з винахідником Юрієм Шпіцером взялася за розробку судна, яке могло б ходити і мілководдям Дністра. Ідея створення такого судна спочатку дивувала інженерів, однак в підсумку таки з'явився корабель «Юрій» — двопалубне судно завдовжки 12 м, завширшки 5 м і вагою 20 тонн. Унікальність корабля в тому, що завдяки легкій конструкції, плоскому днищу та специфіці гребного колеса судно дає осадку всього 30 см, що дозволяє проходити мілководдя. Така конструкція судна дозволяє йому рухатися як за течією річки, так і проти.

Місцем базування корабля обрано село Раковець Городенківського району, яке власники компанії називають портом. Ініціатори проєкту викупили на березі Дністра земельну ділянку, де планують побудувати базу відпочинку для туристів. Урочисте відкриття «порту Раковець» відбулося 4 липня. Метою організаторів є залучити туристів, які сплавляються річкою на плотах, заходити в порт і користуватися його інфраструктурою.

Раковець обрали не лише через те, що тут зручно причалювати кораблем, а й тому, що в селі в селі є руїни Раковецького замку — пам'ятки архітектури. Цей замок був побудований 1650 року.

У культурі Редагувати

У липні 2014 року в селі Долина пройшов письменницький фестиваль «Дністровський каньйон», участь у якому взяли два десятки літераторів з усієї України: зі Львова, Києва, Сум, Хмельницького, Вінниці і навіть Харкова, зокрема Олена Тітко, Midna, Наталя Бельченко, Олександр Ткачинський, Анжи Богаченко, Александра Шаліна. Голова Івано-Франківської організації Національної спілки письменників України Євген Баран подарував шкільній бібліотеці антологію «Галицький золотослов» (електронна версія), до якої увійшли твори 42-ох письменників Львівщини та Івано-Франківщини, та збірку «Франківськ, місто янголів». У рамках літературної пригоди відбулися декламування віршів Т. Шевченка, а також представлення літературного альманаху молодих літераторів Тлумаччини «Заграва», який побачив світ у редакційно-видавничому комплексі «Злагода» (Тлумач).

Світлини та відео Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Посеред Дністра є унікальний острів Інь-Янь [ 6 червня 2020 у Wayback Machine.] vesti.dp.ua
  2. ↑ П'ятківський І. «Дністровський каньйон» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 507. — ISBN 966-528-197-6.
  3. . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 22 грудня 2015. 
  4. Батіг Михайло. Літературна пригода над Дністром // «Галичина», 9 серпня 2014 року.

Література Редагувати

  • Дністровський каньйон очима допитливих : [фотоальбом] / Й. М. Свинко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2013. — 64 с. : кольор. фот. — 500 пр. — ISBN 978-966-07-2461-7
  • Кривень Юрій. Панорами Дністровського каньйону — з палуби «Юрія»: На Дністрі курсує унікальний корабель // Галичина. — 2015. — 2 липня.
  • Чайковський М. П. Дністровський каньйон: Природознавчий нарис. — Л.: Каменяр, 1981. — 64 с., іл.
  • Z biegiem Dniestru (red. J. Gudowski). — Warszawa: Wyd-wo Akademickie Dialog, 2007. — 150 s., ill.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дністровський каньйон

Вебсайт:

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
DnisterMeandr Dnistra mizh selom Gubin Buchackogo rajonu Ternopilskoyi oblasti na foto ta smt Chernelicya Ivano Frankivskoyi oblastiDali za techiyeyu u Dnister vpadaye richka Stripa Chervona Gora poblizu sela Berem yani Ternopilska obl priklad vidslonen devonskih chervonih piskovikivOstriv In Yan na Dnistri poblizu sela Lityachi 1 Dnistrovskij kanjo n kanjon utvorenij richkoyu Dnister i roztashovanij na mezhi 4 oblastej Ukrayini Ivano Frankivskoyi Ternopilskoyi Cherniveckoyi ta Hmelnickoyi Zmist 1 Osnovni parametri 2 Geografiya 3 Geologiya 4 Pam yatki prirodi 4 1 Vodospadi 5 Klimat 6 Pritoki Dnistra na vidrizku kanjonu 6 1 Pravi pritoki 6 2 Livi pritoki 7 Flora 8 Fauna 9 Turizm 10 U kulturi 11 Svitlini ta video 12 Primitki 13 Literatura 14 PosilannyaOsnovni parametri RedaguvatiZagalna dovzhina jogo stanovit blizko 250 km sho zabezpechuye Dnistrovskomu kanjonu misce sered najbilshih kanjoniv ne lishe Ukrayini a j Yevropi Dnistrovskij kanjon zgidno z rishennyam vseukrayinskogo Internet opituvannya ogoloshenim 26 serpnya 2008 roku viznanij odnim iz 7 prirodnih chudes Ukrayini Utvorivsya vnaslidok specifichnoyi geologichnoyi budovi miscevosti a takozh tektonichnih ruhiv ta procesiv vodnoyi i vitrovoyi eroziyi Na teritoriyi kanjonu znahoditsya chislenni ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini zokrema Nacionalnij prirodnij park Dnistrovskij kanjon Regionalnij landshaftnij park Dnistrovskij kanjon Regionalnij landshaftnij park Dnistrovskij Bakotska zatoka Div takozh Zatopleni selisha na DnistriGeografiya RedaguvatiKanjon roztashovanij u zahidnij chastini Ukrayini prichomu livij i pravij bik kanjonu nalezhit riznim oblastyam livij Ternopilskij i Hmelnickij a pravij Ivano Frankivskij i Cherniveckij V Ivano Frankivskij oblasti Dnistrovskij kanjon roztashovanij u Galickomu Tismenickomu Tlumackomu ta Gorodenkivskomu rajonah U Ternopilskij oblasti kanjon ohoplyuye rajoni Monastiriskij Buchackij Zalishickij ta Borshivskij U Cherniveckij ce Zastavnivskij ta Hotinskij rajoni a u Kelmeneckomu ta Sokiryanskomu Dnistrovskij kanjon mensh pomitnij anizh u reshti rajoniv Na teritoriyi Hmelnickoyi Kam yanec Podilskij ta Novoushickij Poblizu Dnistrovskogo kanjonu prohodyat avtoshlyahi A 268 A 269 ta M 14 Geologiya Redaguvati nbsp Vidslonennya Dnistrovskogo kanjonu U dolinah Dnistra ta jogo pritok vidslonyuyetsya potuzhnij kompleks osadovih tovsh vid najmolodshih antropogennih i do najdavnishih silurijskih vidkladiv paleozojskoyi eri Kanjon pochinayetsya v rajoni sela Petriliv Ivano Frankivskoyi oblasti unikalnim vidslonennyam yurskogo periodu a zakinchuyetsya poblizu sela Trubchin Borshivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti najbilshim u sviti vidslonennyam silurijskih porid Na pravomu berezi Dnistra nepodalik sela Bukivna a takozh na livomu na Tanutinskij gori bilya sela Dibrova Ivano Frankivskoyi oblasti vidslonyuyutsya rizni porodi mezozojskoyi eri vidkladi verhnoyi yuri sho ye yedinim podibnim vidslonennyam na znachnij ploshi Shidno Yevropejskoyi platformi Ci vidkladi predstavleni perevazhno zhovtuvato bilimi dolomitizovanimi organogenno ulamkovimi ta oolitovimi vapnyakami mistyat vidbitki kilkoh vidiv vikopnih morskih vodorostej i riznomanitnij kompleks vikopnoyi fauni Na teritoriyi Dnistrovskogo kanjonu utvorilosya tri tipi relyefu skulpturno erozijnij gorbisto gorbogirnij i akumulyativno rivninnij perevazhno na pravoberezhzhi Za svidchennyami ukrayinskogo vchenogo V I Gavrilishina na teritoriyi Dnistrovskogo kanjonu prisutnij svoyeridnij vlastivij tilki comu rajonovi endemichnij piznoyurskij kompleks morskih organizmiv Vin vkazuye sho sered 179 vidiv vivchenih A Altom she 1881 roku 125 viyavilisya novimi vpershe opisanimi v literaturi Najbagatshimi na zalishki vikopnih organizmiv ye vidslonennya yurskih vapnyakiv bilya sela Bukivna 159 vidiv ta Tatunskoyi gori U Dnistrovskomu kanjoni zbereglisya etaloni vidslonen siluru i devonu Unikalnimi ye dnistrovski travertinovi skeli z prirodnimi chi rukotvornimi pecherami Zdavna deyaki z nih buli pristosovani pid pecherni hrami i monastiri Odnim iz takih pechernih monastiriv buv kam yanij grot Skelya monahiv sho bilya sela Lityachi na livomu berezi Dnistra Pam yatki prirodi RedaguvatiNajdavnishi pam yatki prirodi Dnistrovskogo kanjonu skeli devonskogo geologichnogo periodu vik 350 400 mln rokiv chislenni vodospadi shirokolisti mishani ta sosnovi lisi cilyushi dzherela Miscevi zapovidniki Urochishe Krive Chervona gora Hmelivska stinka Na livomu berezi Dnistra z Hmelevi Podilskoyi glibokim yarom teche potichok utvoryuyuchi kaskad vodospadiv visotoyu do 6 8 m Bilya zapovidnoyi Chervonoyi gori mizh selami Berem yani i Sokilec visochiyut vkriti lisom dva pagorbi Velika i Mala Govdi Bilya nih u 1930 h rr diyav turistichnij pritulok dlya vodnih turistiv yaki splavlyalisya richkoyu na chovnah i bajdarkah Vodospadi Redaguvati Dzhurinskij Delivski Vilhovecki kaskad vodospadiv bilya s Vilhivci Divochi slozi urochishe Pustelnya bilya Dzhurinskogo vodospadu Kopachinski kaskad vodospadiv s Kopachinci Sokilecki Rusilivski Pecheri vodospad roztashovanij na mezhi sil Shutrominci ta Lityachi Vozilivski kaskad vodospadiv s Voziliv Kosmirinskij vodospad s Kosmirin Shumilo Groti na okolici s Nirkiv v bik s Shutrominci Tri bazhannya na okolici s Potochishe Falinskij Chornopotockij Babin na pivnichnij okolici s Babin Vasilivski Vimushivskij vodospad v s Vimushiv Monashi Slozi vodospad bilya s Zhiznomir Dzvenigorodski kaskad vodospadiv s Dzvenigorod Doroshiveckij Kelmenecka Bulbona vodospad v smt Kelmenci na r Romadanka Kuliveckij vodospad s Kulivci Kunisivski kaskad vodospadiv na okolici s Kunisivci Maliyeveckij Gupalo vodospad v s Babin Yermivka vodospad na okolici s Lisichniki Klimat RedaguvatiU Dnistrovskomu kanjoni isnuye svoyeridnij mikroklimat Zima u nomu ye m yakoyu ta malosnizhnoyu Na kruchah i beregah snig dovgo ne zatrimuyetsya adzhe u dolinah temperatura na kilka gradusiv visha za rivninnu Vesna u kanjoni prihodit na 1 2 tizhni ranishe nizh na teritoriyi reshti Pokuttya ta Podillya Lito pomirno spekotne a grozovi doshi trivayut nedovgo Pritoki Dnistra na vidrizku kanjonu RedaguvatiPravi pritoki Redaguvati Na vidrizku kanjonu pravi pritoki korotki mayut dovzhinu vsogo vid 6 do 16 kilometriv za vinyatkom tilki richki Tlumach Voni malovodni i techut zdebilshogo u vuzkih dolinah yarah Livi pritoki Redaguvati Livoberezhni pritoki vidznachayutsya svoyeyu velichinoyu i vodnistyu Pochatok svij berut iz dzherel ta nevelikih zabolochenih ozerec protikayut po Podilskij visochini z pivnochi na pivden gliboko vrizuyutsya u plato utvoryuyuchi v pivdennij chastini Ternopilskoyi oblasti visoki kanjonopodibni dolini Zavdyaki richkam Zolota Lipa Stripa Seret Koropec Nichlava i Zbruch vodnist Dnistra na vidrizku kanjonu pomitno zbilshuyetsya Flora RedaguvatiVisoki livi beregi richki vkriti ridkisnoyu roslinnistyu sho za svoyeyu riznomanitnistyu perevershuye Kremenecki gori i Podilski Tovtri Bagatimi na roslinnist ye shili kanjonu priberezhni luki ta polya Sered roslin ye bagato reliktovih endemichnih ta ridkisnih vidiv takih yak napriklad liliya lisova goricvit pervocvit romashka likarska molodilo ruske efedra dvokolosa yasenec bilij migdal stepovij cibulya kruglonoga zinovat podilska tavolga polska klokichka perista kovili volosista pirchasta perista ta vuzkolista son velikij i chorniyuchij tosho Takozh na teritoriyi parku zustrichayutsya roslinni ugrupovannya zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini napriklad formaciyi kovil volosistoyi vuzkolistoyi ta pirchastoyi asociaciyi skelno dubovih lisiv 2 Bilshist cih roslin zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Fauna RedaguvatiRiznomanitnim ye tvarinnij svit kanjonu U lisah vodyatsya kozuli zajci borsuki lisici vepri bilki ta inshi tvarini Na kam yanih shilah i v chagarnikah zhivut yashirki midyanki gadyuki vuzhi Desyatki vidiv ptahiv osvoyilis u lisah lukah richkovih zaplavah i na shilah strimkih pagorbiv zozuli solovejki dyatli lastivki diki kachki i gusi martini siri chapli ta chepuri chorni leleki kruki yastrubi shuliki tosho U richci Dnister ye 40 vidiv rib korop pidust okun som marena lyash sudak shuka verhovodka ta bagato inshih Velika kilkist zhab i rakiv svidchat pro dopustimu ekologichnu chistotu dnistrovskoyi vodi U porivnyanni z inshimi velikimi richkami Dnister vvazhayetsya odniyeyu z najchistishih richok Yevropi Na teritoriyi Dnistrovskogo kanjonu zustrichayetsya bagato ridkisnih ta znikayuchih vidiv komah ponad 50 z yakih zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Sered cih vidiv krasunya diva dozorec imperator kordulegaster kilchastij koshenil polska pahuchij i volohatij stafilini zhuk samitnik vusachi velikij dubovij zahidnij ta muskusnij zemlyanij hrestonosec mahaon apollon mnemozina brazhnik mertva golova ta bagato inshih 2 Turizm Redaguvati2008 roku pid chas vseukrayinskogo internet opituvannya Dnistrovskij kanjon viznano odnim iz semi chudes Ukrayini Cya pam yatka prirodi vrazhaye svoyimi skelyami chislennimi vodospadami listyanimi ta sosnovimi lisami cilyushimi dzherelami a takozh riznomanittyam flori ta fauni Vrahovuyuchi skladnist relyefu najzruchnishe turistam spoglyadati krasu kanjonu z akvatoriyi Dnistra Donedavna zrobiti ce mozhna bulo lishe pid chas splavu richkoyu na plotah ta katamaranah Vidteper dlya turistiv vidkrivayetsya she odna mozhlivist pobachiti kanjon z palubi unikalnogo korablya Yurij yakij hodit i milkovoddyam Najpopulyarnishi turistichni marshruti 3 u Dnistrovskomu kanjoni na dilyanci mizh Koropcem ta Zalishikami Do 1960 h rokiv Dnister buv sudnoplavnoyu richkoyu azh do Galicha Odnak z chasom richka obmilila i vodi stalo zanadto malo dlya prohodzhennya korabliv Komanda entuziastiv na choli z vinahidnikom Yuriyem Shpicerom vzyalasya za rozrobku sudna yake moglo b hoditi i milkovoddyam Dnistra Ideya stvorennya takogo sudna spochatku divuvala inzheneriv odnak v pidsumku taki z yavivsya korabel Yurij dvopalubne sudno zavdovzhki 12 m zavshirshki 5 m i vagoyu 20 tonn Unikalnist korablya v tomu sho zavdyaki legkij konstrukciyi ploskomu dnishu ta specifici grebnogo kolesa sudno daye osadku vsogo 30 sm sho dozvolyaye prohoditi milkovoddya Taka konstrukciya sudna dozvolyaye jomu ruhatisya yak za techiyeyu richki tak i proti Miscem bazuvannya korablya obrano selo Rakovec Gorodenkivskogo rajonu yake vlasniki kompaniyi nazivayut portom Iniciatori proyektu vikupili na berezi Dnistra zemelnu dilyanku de planuyut pobuduvati bazu vidpochinku dlya turistiv Urochiste vidkrittya portu Rakovec vidbulosya 4 lipnya Metoyu organizatoriv ye zaluchiti turistiv yaki splavlyayutsya richkoyu na plotah zahoditi v port i koristuvatisya jogo infrastrukturoyu Rakovec obrali ne lishe cherez te sho tut zruchno prichalyuvati korablem a j tomu sho v seli v seli ye ruyini Rakoveckogo zamku pam yatki arhitekturi Cej zamok buv pobudovanij 1650 roku U kulturi RedaguvatiU lipni 2014 roku v seli Dolina projshov pismennickij festival Dnistrovskij kanjon uchast u yakomu vzyali dva desyatki literatoriv z usiyeyi Ukrayini zi Lvova Kiyeva Sum Hmelnickogo Vinnici i navit Harkova zokrema Olena Titko Midna Natalya Belchenko Oleksandr Tkachinskij Anzhi Bogachenko Aleksandra Shalina Golova Ivano Frankivskoyi organizaciyi Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Yevgen Baran podaruvav shkilnij biblioteci antologiyu Galickij zolotoslov elektronna versiya do yakoyi uvijshli tvori 42 oh pismennikiv Lvivshini ta Ivano Frankivshini ta zbirku Frankivsk misto yangoliv U ramkah literaturnoyi prigodi vidbulisya deklamuvannya virshiv T Shevchenka a takozh predstavlennya literaturnogo almanahu molodih literatoriv Tlumachchini Zagrava yakij pobachiv svit u redakcijno vidavnichomu kompleksi Zlagoda Tlumach 4 Svitlini ta video Redaguvati nbsp Nacionalnij prirodnij park Dnistrovskij kanjon nbsp Gora Velika Govda nbsp Vimushivskij vodospad nbsp Divochi Slozi urochishe Pustelnya nbsp Vodospad Pecheri source source source source source source source source source Vodospad Groti nbsp Molodilo ruske na Chervonij gori nbsp Yashirka z Chervonoyi gori nbsp Yashirka v kam yanomu kar yeri poblizu urochisha Virliska na zahidnij okolici sela Zhniborodi nbsp Vodospad Divochi Slozi nbsp Rakoveckij zamok nbsp Vodospad Yermivka source source source source source source source Vodospad Monashi Slozi nbsp Dnistrovskij kanjon Panorama nbsp Panorama osinnij Dnister nbsp Svitanok na richci Dnister nbsp Dnistrovski shili nbsp Dnister poblizu s DemshinPrimitki Redaguvati Posered Dnistra ye unikalnij ostriv In Yan Arhivovano 6 chervnya 2020 u Wayback Machine vesti dp ua a b P yatkivskij I Dnistrovskij kanjon Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 507 ISBN 966 528 197 6 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 22 grudnya 2015 Batig Mihajlo Literaturna prigoda nad Dnistrom Galichina 9 serpnya 2014 roku Literatura RedaguvatiDnistrovskij kanjon ochima dopitlivih fotoalbom J M Svinko Ternopil Pidruchniki i posibniki 2013 64 s kolor fot 500 pr ISBN 978 966 07 2461 7 Kriven Yurij Panorami Dnistrovskogo kanjonu z palubi Yuriya Na Dnistri kursuye unikalnij korabel Galichina 2015 2 lipnya Chajkovskij M P Dnistrovskij kanjon Prirodoznavchij naris L Kamenyar 1981 64 s il Z biegiem Dniestru red J Gudowski Warszawa Wyd wo Akademickie Dialog 2007 150 s ill Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dnistrovskij kanjonIstoriya viniknennya Dnistrovskogo kanjonu Arhivovano 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine ukr Mandrivka u volodinnya prirodnih stihij Arhivovano 7 travnya 2021 u Wayback Machine ukr Sim chudes Ukrayini Mandrivka Dnistrovskim kanjonom Arhivovano 28 grudnya 2010 u Wayback Machine Dnistrovskij kanjon foto i opis Arhivovano 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Vid Koropcya do Zalishikiv Dnistrovski reminiscenciyi Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Krayevidi v dolini serednogo Dnistra Dnistrovski reminiscenciyi Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Krayevidi v okolicyah sela Odayiv Dnistrovski reminiscenciyi Arhivovano 1 serpnya 2018 u Wayback Machine Vodospad Letyachka Dnistrovski reminiscenciyi Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Vodospad Divochi slozi u Monastirku Dnistrovski reminiscenciyi Arhivovano 26 grudnya 2017 u Wayback Machine Vikend na Dnistrovskomu kanjoni Fakti ICTV 22 08 2012 Arhivovano 27 chervnya 2013 u Wayback Machine Dnistrovskij kanjon top 10 najkrashih misc Arhivovano z pershodzherela 22 grudnya 2015 Vebsajt Oficijnij sajt nacionalnogo prirodnogo parku Dnistrovskij kanjon Arhivovano 1 grudnya 2016 u Wayback Machine Pro novostvorenij nacionalnij park Dnistrovskij kanjon Mizh Dnistrom i Bugom Z seriyi Novij zlet prirodno zapovidnoyi spravi na Ukrayini Arhivovano 24 chervnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dnistrovskij kanjon amp oldid 40369129