Жизно́мир — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на річці Стрипа, у центрі району, неподалік районного центру, зліва автошляху Бучач — Золотий Потік — Лука — Незвисько.
село Жизномир | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Бучацька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060070100091503 |
Облікова картка | Жизномир |
Основні дані | |
Засноване | 1439 |
Населення | 1 652 |
Територія | 4,258 км² |
Густота населення | 387,98 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48432 |
Телефонний код | +380 3544 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°01′55″ пн. ш. 25°22′56″ сх. д. / 49.03194° пн. ш. 25.38222° сх. д.Координати: 49°01′55″ пн. ш. 25°22′56″ сх. д. / 49.03194° пн. ш. 25.38222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 324 м[1] |
Водойми | Стрипа |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48432, с. Жизномир |
Сільський голова | Кривенький Назар |
Карта | |
Жизномир | |
Жизномир | |
Мапа | |
Жизномир у Вікісховищі |
Історія
Середньовіччя
Перша писемна згадка — 21 грудня 1439 року у протоколах галицького суду.
На початку ХІХ ст. дідичем (власником) Жизномира був представник шляхетського роду Даніель Ласький (Daniel Łaski), який у своєму заповіті 1810 р. вказав, що передає власну бібліотеку оо. Василіянам.
Австрійський період
1841 р. — діяла парохіяльна школа.
Діяли товариства «Просвіта» (точний час заснування філії невідомий, в 1902 р. «просвітяни» збудували мурований, накритий черепицею будинок), «Сокіл», «Січ» , «Відродження» (наймолодша громадська організація, протиалкогольне товариство, засновник філії — абсольвент коломийської ґімназії Михайло Луців), кооператива.
1902 р. — жителі села брали участь в хліборобському страйку; орендар Корнбліг з сином та службовиками самі косили та годували худобу.
1905 р. збудовано школу з 2-ма великими класами та 2-кімнатним мешканням для вчителя.
1907 р. — заснована філія пожежно-руханкового товариства «Січ» (кошовий — Гринь Дмитрів)
Перед 1914 р. жизномирці мали 900 морґів поля на 220 родин.
1910 р. — крамницю читальні «Просвіти» переорганізовано на кооперативну.
1914 р. — Гринь Дмитрів, Олекса Данькович, Іван Пиндиківський брали участь у Здвизі Соколів та Січей у Львові.
Перша світова і Українська Революція
За 9 місяців українсько-польської війни 1918—1919 рр. загинули, померли від тифу, пропали безвісти 38 осіб.
У складі ІІ Речі Посполитої
1920–1922 роки — встановлення окупаційної влади, переслідування активних та свідомих українців, часті провокації з боку влади. Восени 1921 р. відновлено читальню «Просвіти», при ній відкрито крамницю. Активістами «Просвіти» організовано курс для неграмотних. Осінь 1922 р. читальняну крамницю перетворено на кооперативу «Косар».
Незалежна Україна
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району.
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади.
Динаміка населення
- 1841 р. — 703 українці
- 1880 р. — 1004 (95,1 %) українців, 21 (2,0 %) поляків, 30 (2,9 %) жидів
- 1900 р. — 1313 (94,6 %) українців, 43 (3,0 %) поляків, 22 (2,4 %) жидів
- 1912 р. — 1290 (94,2 %) українців, 10 (0,7 %) поляків, 70 (5,1 %) жидів
- 1939 р. — 1780 (92,2 %) українців, 150 (в тому числі 110 колоністів; 7,8 %).
Еміґрація
До 1914 р. виїхали 104 особи, повернулись 41; 1920–1939 рр. — 34 особи (ніхто не повертався). Під час і після другої світової війни виїхали 110 осіб: США — 53, Канада — 56, Австралія — 1 особа. З колишніх дивізійників 14-ї зброї СС дивізії «Галичина» (в Ріміні було 28 осіб) частина осіли у Великій Британії, дехто повернувся додому.
Релігія
- монастир Преображення Господнього (поблизу села, тепер у лісі; 1606 р., збереглись залишки), розташовувався спочатку в травертиновій скелі.
- церква Царя Христа (1885; мурована);
- капличка.
Пам'ятки
- Оборонна церква монастиря Преображення Господнього (згоріла разом з монастирем 1798 р.) — пам'ятка архітектури національного значення, охоронний номер 157.
- Символічна могила Борцям за волю України (1942; відновлено 1994) та УСС — пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 1333.
- Пам'ятник «Борцям за волю України» — пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 1334.
- Пам'ятник Тарасові Шевченку (1964) — пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 143.
- Поселення Жизномир I (давньоруський час, XII—XIII ст.) — пам'ятка археології місцевого значення, охоронний номер 1233.
- Монастирська ділянка і дуб Тараса Шевченка (посаджений на честь 100-річчя від дня народження поета), зростає біля школи — ботанічні пам'ятки природи місцевого значення.
Є також
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1992);
- пам'ятний хрест на місці загибелі 3-х вояків УПА (1992).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа I—III ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, дошкільний заклад, відділення зв'язку, ПАП «Жизномир».
Відомі люди
Народилися
- Олексій Бабій (1909—1944) — діяч ОУН і УПА;
- Михайло Василик (1919—1951) — діяч ОУН і УПА;
- Іван Винник (1915—1999) — український громадський діяч, меценат у США;
- Володимир Гуляк (1912—1941) — діяч ОУН і УПА, окружний провідник ОУН Чортківщини;
- С. Гуляк (1906 — р. і місце смерті невідомі) — український громадський діяч у Канаді;
- Юліан Гуляк (1915—1944) — діяч ОУН і УПА, провідник ОУН Тернопільської області (осінь 1940—1941), керівник організаційної референтури Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель (1941—1944);
- Іван Данькович (нар. 1911) — український громадський діяч у Канаді;
- Диня Юрій Йосипович (1973—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Ілько Клим (1902—?) — український громадський діяч у Канаді;
- Михайло Коваль (1886 — р. і місце смерті невідомі) — український громадський діяч у Канаді;
- Іван Кривенький (1919—1950) — надрайоновий референт СБ УПА;
- Степан Кривенький (нар. 1927) — український співак-аматор;
- Йосиф Король (1892 — р. і місце смерті невідомі) — український громадський діяч у Канаді;
- Роман Лесів — український художник та дослідник історії краю;
- Григорій Лисий (1888—1972) — український педагог, пасічник, громадський діяч;
- Михайло Лисий (1911—1970) — український громадський діяч у Канаді;
- Володимир Мельник (нар. 1941) — український громадський діяч, доктор технічних наук, професор;
- Юліан Павлишин (1908 — р. см. невідомий) — український медик, пластовий діяч у США;
- Ольга Саварин (нар. 1930) — українська громадська діячка в Канаді;
- Володимир Соханівський (1925—2003) — український лікар, редактор, громадський діяч;
- Михайло Соханівський (1915—1999) — український актор, співак хору і диригент;
- Михайло Станкевич (1948—2017) — український мистецтвознавець, педагог, громадський діяч;
- Іван Стойко (нар. 1961) — український громадсько-політичний діяч;
- Ольга Христенко (1980) — історик, журналіст, публіцист;
- Степан Шепелявий (1897) — р. і місце смерті невідомі) — український громадський діяч, меценат у США.
- Степан Данкович (1925—2017) Діяч- ОУН і УПА
Пов'язані із селом
- Босаків Петро (пом. 1940) — бучацький районовий провідник ОУН, застрелений більшовицьками, спочатку був похований на цвинтарі селі Підлісся біля Бучача у квітні 1940 року, 1942 році перепохований у селі Жизномир.
- Винник Петро — громадський активіст
- Зацний Лев — діяч ОУН, у гостях в Юліяна Гуляка.
- Пиндюра Дмитро — війт села (18 років), учасник австро-пруської війни 1866 р.
Світлини
Див. також
Зауваги
- в українських джерелах його звуть Данило
Примітки
- нові хати на околиці майже біля автошляху
- Akta grodzkie i ziemskie [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — T. XII. — S. 73. — XXXV (після запису № 708). (лат.)
- Akta grodzkie i ziemskie [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — T. XII. — S. 75. — № 732.
- ↑ C. Шипилявий. Жизномир… — С. 515.
- ↑ C. Шипилявий. Жизномир… — С. 516.
- ↑ C. Шипилявий. Жизномир… — С. 517.
- ↑ C. Шипилявий. Жизномир… — С. 518.
- ↑ C. Шипилявий. Жизномир… — С. 521.
- Там само. — C. 522.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
- Помер мистецтвознавець Михайло Станкевич [ 2 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Галичина. — 2017. — 16 березня.
- Так у джерелі → Ковалишин М., Мизак Н., Павлишин С., Уніят В. Жизномир… — С. 606.
- Лепак І., Мельничук Б., Уніят В. Підлісся // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 639. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Шипилявий С. Жизномир… — C. 515—518.
- Мизак Н. За тебе, Свята Україно [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — С. 23.
Література
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Ковалишин М., Мизак Н., Павлишин С., Уніят В. Жизномир // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 606—607. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Лисий Л., Яворський Г. Жизномир // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 574-575. — ISBN 966-528-197-6.
- Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Збруч, 2008. — Кн. 1. — С. 613—616. — ISBN 978-966-528-297-6.
- Шипилявий С. Жизномир // Калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 515-531.
- Żyznomierz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 925. (пол.) — S. 925. (пол.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жизномир
- Жизномир [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.].
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.].
- Замки та храми України [ 20 липня 2019 у Wayback Machine.].
- .
- Лесів Р. Легенди Тернопільщини. Про Крукову Гору в Жизномирі [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.].
- [2] [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.], Мапа. [ 26 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Монастирок.
- Прогноз погоди в с. Жизномир [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Фотографії [ 21 серпня 2018 у Wayback Machine.].
Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |