Золота́ Ли́па — річка в Україні, в межах Золочівського і Перемишлянського районів Львівської області та Тернопільського і Чортківського районів Тернопільської області (гирло розташоване в межах Тлумацького району Івано-Франківської області). Ліва притока Дністра (басейн Чорного Моря).
| Золота Липа | |
|---|---|
| | |
| 49°25′02″ пн. ш. 24°58′05″ сх. д. / 49.417222222249776564° пн. ш. 24.968055555583777760° сх. д. | |
| Витік | с. Майдан-Гологірський |
| • координати | 49°46′05″ пн. ш. 24°47′15″ сх. д. / 49.768100000027772012° пн. ш. 24.78750000002778009° сх. д. |
| • висота, м | 426 м |
| Гирло | Дністер |
| • координати | 48°58′51″ пн. ш. 25°04′18″ сх. д. / 48.98110000002777298° пн. ш. 25.07190000002777808° сх. д. |
| Басейн | Басейн Дністра |
| Країни: | Україна Львівська область, Тернопільська область |
| Регіон | Тернопільська область Львівська область Івано-Франківська область |
| Довжина | 85 км (разом із Західною Золотою Липою — 127 км) |
| Площа басейну: | 1440 км² |
| Притоки: | Західна Золота Липа, Вербівець (праві); Східна Золота Липа, Ценівка (ліві) |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Золота Липа утворюється злиттям Західної (Дунаєвської) Золотої Липи і Східної (Поморянської) Золотої Липи, які беруть свій початок на південних схилах Головного європейського вододілу, між лісистими пагорбами Гологір. Витоки Золотої Липи (головна притока) розташовані в с. Майдані-Гологірському. Спершу впродовж кількох кілометрів річка тече на захід, а в с. Гологорах повертає на південь, далі тече переважно на південь і дещо на південний схід. Впадає у Дністер на схід від с. Золота Липа.
Довжина річки 85 км (разом із Західною Золотою Липою — 127 км), площа басейну 1440 км². Річкова долина переважно трапецієподібна, широка. Заплава двостороння, завширшки від 40 м до 1,5 км. Річище помірно звивисте (у пониззі дуже звивисте), від м. Бережан до с. Потуторів пряме, каналізоване. На північ від Бережан (у межах міста) річка тече через озеро завдовжки 3 км. Нижче с. Завалова трапляються перекати (завдовжки 20—60 м). Ширина річища переважно 5—15 м, максимальна — 50 м, пересічна глибина 0,5—2 м, найбільша — 3,2 м. Похил річки 1,4 м/км. Пересічна витрата води 3,95 м³/с. Річище відрегульоване впродовж 35 км.
Притоки: Західна Золота Липа, Вербівець (праві); Східна Золота Липа, Ценівка (ліві).
Походження назви Редагувати
За народними переказами, назву річка отримала за добру воду, ніби настояну на цвіті липи. Так називали її Липа. Але одного разу у ній затонув татарський віз із золотом, і люди ще довго шукали золото у воді. Тому з того часу річку стали називати «Золотою Липою».
Населені пункти над Золотою Липою Редагувати
Міста над Золотою Липою:
Деякі села над Золотою Липою:
Примітки Редагувати
- . esu.com.ua. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
Джерела Редагувати
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 216
- . — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 41. — (№ 544).