Річкова́ доли́на — лінійно витягнута від'ємна форма рельєфу, утворена дією постійного водотоку. Розмір такої долини залежать від водності річки, яка визначається площею та особливостями басейну.
Розрізняють головні й бокові долини, які разом утворюють систему долин кількох порядків. У плані річкові долини найчастіше мають звивисту форму, їм властиве поступове розширення від верхів'їв до пониззя або чергування розширених та вузьких ділянок. Основними компонентами річкової долини є дно, що включає річище (русло) та заплаву, і схили — терасовані або нетерасовані.
Залежно від профілю поперечного розрізу розрізняють такі річкові долини:
- ящикоподібні, трапецієподібні (переважно рівнинних річок)
- V-подібні (переважно гірських річок)
- ущелини
- каньйони
Річкові долини на території України мають різні типи поперечного профілю. Це залежить від складного взаємовпливу ерозійної та акумулюючої діяльності водотоків, ендогенних процесів, літології гірських порід тощо.
Скидова долина — річкова долина, розташована вздовж лінії скиду. Один з видів тектонічних долин.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.