www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ластівка Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності Будь ласка допоможіть удоскона

Ластівка

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2018)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ластівка (значення).

Ластівка (Hirundo) — рід птахів родини ластівкових (Hirundinidae). Найпоширеніший вид — ластівка сільська (Hirundo rustica). Ластівка сільська в Україні гніздова, перелітна. Вона має довгий роздвоєний хвіст з глибоким вирізом, тонкі крила. У повітрі ця пташка здійснює запаморочливі акробатичні трюки. Ластівка має яскраве оперення — на спині блискуче пір'я, а черевце — біле. Довжина тіла 10—16 см, довжина крила 8,1—9,5 см, маса 17—27 г.

Ластівку сільську легко впізнати по яскравому, блискучому, синьо-сталевому оперенню з фіолетовим відливом і характерній формі хвоста з глибоким розрізом і довгим хвостовим пір'ям з боків. Влітку, заглянувши під дах хліва, майже завжди можна побачити приліплене до стелі характерне, схоже на чашу гніздо цієї пташки. Восени можна спостерігати за ластівками, що збираються у великі зграї перед відльотом на місця зимування її.

Спосіб життя Редагувати

Ластівка є перелітним птахом, тому восени вона залишає місця гніздувань і відлітає на південь. У помірному кліматі взимку цей птах не знайшов би достатньої кількості літаючих комах — свого основного корму. Ластівка линяє після повернення з місць зимування. Цим вона відрізняється від більшості інших перелітних птахів, линька в яких відбувається відразу ж після гніздування. Перед осінніми перельотами сільські ластівки об'єднуються у великі зграї, які можуть нараховувати декілька сотень, а іноді й тисяч птахів.[джерело?] Живуть колоніями по 20-30 пар, маючи будиночки тісно один до одного.

Розмноження Редагувати

Ластівка, за винятком періоду гніздування, веде колективний спосіб життя. У період розмноження вони живуть парами. У цей час пара охороняє свою невелику територію навколо гнізда. Нерідко під одним дахом хліва або будівлі гніздується відразу декілька пар. Шлюбний період у ластівок починається в травні. Під час спорудження гнізда обидва птахи збирають маленькі грудочки землі і змочують їх слиною. З цього матеріалу самка формує гніздо у вигляді чашки, яке облаштовують обидва птаха. Пташенята викльовуються через 13-18 днів. Корм для них добуває як самка, так і самець. У сприятливий рік ластівки можуть гніздуватися двічі або навіть тричі.

Види Редагувати

Перекази та повір'я Редагувати

Одним з найшановніших, так би мовити, в Україні птахів є ластівка. Це — Божа пташка (Київський повіт), створена вона Богом із землі (Ушицький та Латинський повіти). Благословив її Господь за те, що, коли розпинали Христа, ластівки крали цвяшки (Проскурівський повіт). Якщо ластівка в'є під чиєюсь стріхою гніздо, то це передвіщає щастя тій родині (Старобільський та Літинський повіти). Розоряти гніздо ластівки або драть їхні яйця — гріх: все обличчя у винних всіється веснянками, подібно до цяток на ластів'ячих яйцях (Літинський, Київський та Старобільський повіти). Більше того, ластівка, щоб відомстити, попсує корову, для чого пролетить під коровою тричі — молоко почервоніє і його стане так мало, що навіть теля пропаде з голоду (Старобільський та Новомос-ковський повіти). Хто розорить гніздо ластівки і вб'є її пташенят, у того вона спалить хату, принісши з поля вогню (Харківський і Старобільський повіти). Щоб вивести з обличчя ластів'яче ряботиння (веснянки), потрібно, як уперше на весні побачиш ластівку, вмитися молоком і втертися тим рушником, у якому носили святити паску, — не тільки зійде ластів'яче ряботиння, а й станеш білолицим (Старобільський повіт). Або коли уперше побачиш навесні ластівку, треба тричі сказати: «Ластівко! Ластівко! На тобі веснянки, дай мені білянки!» (Подільська губернія). Декотрі, побачивши вперше навесні ластівку, беруть з-під правої ноги землі й помічають, якого кольору трапиться в ній вовна: такої масті й скотину треба тримати (Старобільський повіт). Якщо ластівки раптово відлітають з якої-небудь місцевості, то там слід неодмінно чекати мору на людей (Літинський повіт).

Якщо ластівка «напаскудить» комусь на голову, то голова в такого чоловіка вкриється шолудями (Літинський і Канівський повіти). Восени (в Латинському повіті 26 вересня за старим стилем) ластівки не відлітають на теплі води, у вирій, а зчеплюються лапками одна за одну, утворюючи довгу вервечку, і, за якусь провину, замерзають на цілу зиму у воді. А напровесні, коли скресне крига і зігріється вода, вони оживають і літають потім аж до Здвиження. Не раз, буцімто, витягали взимку неводами цілі в'язки зчеплених одна з одною мерзлих ластівок (Київський, Таращанський та деякі інші повіти).

Природне бажання пояснити деякі особливості зовнішнього вигляду ластівки та її суто ідеальну сімейність породило особливу досить зворушливу легенду про походження ластівок з палко закоханих одне в одного чоловіка й жінки (Олександрівський повіт). Жили собі, кажуть, чоловік і жінка. Чоловік одного разу щось різав і забруднив руки кров'ю, а жінка в цей час підійшла й так в'ється круг нього. Чоловік узяв її за підборіддя й лагідно промовив: «Ластівко ти моя!» — і при цьому поцілував. Тієї ж миті вони спурхнули й полетіли ластівками. Оце через те в ластівки й видно під горличком червоненьку плямочку. Не меншою повагою і любов'ю користується ластівка і в інших народів. У Чехії та Німеччині вона зветься «пташкою Божої матері»: вважають доброю ознакою, якщо ластівка влетить у вікно. Розорити гніздо ластівки чи вбити її — тяжкий гріх (Німеччина та Італія). І як кара за це, в корів тієї людини, що розорила гніздо, молоко обертається на кров або ж зовсім пропадає (Угорщина і Німеччина). Давні письменники свідчать, що навіть хижі птахи вважають ластівку священною. В Арріана ластівка попереджає Олександра Македонського про небезпеку.

У Дагестані розповідають, що богатирі заснували аул Цудаха з такого приводу. Зупинились вони одного разу на тому місці на ночівлю і ввіткнули прапор у землю біля свого вогнища. Прокинувшись уранці, богатирі побачили, що ластівки носять землю на кінець списа, до якого прикріплено було прапор, лагодять на ньому своє гніздо. Вчені пояснили це як добре знамення, і богатирі вирішили оселитися тут.

Ще одна легенда. Колись на землі жив страшний змій, який живився кров'ю тварин. Змій послав комара куштувати у тварин кров: язик у комара на той час був довшим, аніж тепер. Комар, помандрувавши по світу, повідомив змія, що найсолодша кров у коня. Змій посилає його на пошуки вдруге. Через якийсь час комар прилітає й каже, що людська кров солодша за кров усіх тварин на світі. Не встиг комар скінчити мови, як до нього підлетіла ластівка й відірвала в нього язика, щоб він не говорив на людину. Комар злетів і запищав. Змій розгнівався на ластівку і схопив її за хвіст. Ластівка вирвалась із рук змія, лишивши в них середину хвоста, і залишився в ластівки хвіст назавжди в такому вигляді, в якому він є нині.

Факти Редагувати

  • Лише недавно, завдяки кільцюванню птахів, було підтверджено, що ластівки, які проводять літо в Центральній Європі, відлітають на зимування до Південної Африки;
  • Під час перебування на місцях зимування (в Африці) ластівки харчуються не тільки літаючими комахами, але й мурашками;
  • Пісня ластівки складається з щебетання і переливчастих тонів, а закінчується свистом, що нагадує звук годинника, який заводять. Ластівка сільська співає у польоті і під час відпочинку, сидячи на дахах і телефонних кабелях;
  • Вважається, що відома приказка «одна ластівка весни не робить» з'явилася ще в Стародавній Греції;
  • Результати перегонів колісниць у Стародавньому Римі оголошувалися у Вольтеррі, що лежить на відстані 200 км від Риму, у такий спосіб: до ніг ластівки прив'язували кольори переможця і відпускали її.

Ластівка як символ Редагувати

Ластівка — один з українських народних символів.

Примітки Редагувати

  1. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — С. 248—249.
  2. МАРИНІН, ОЛЕКСАНДР (21.12.2018). . https://o-prirode.ru/ (Російська). https://o-prirode.ru/. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 21.12.2018. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lastivka znachennya Lastivka Hirundo rid ptahiv rodini lastivkovih Hirundinidae Najposhirenishij vid lastivka silska Hirundo rustica Lastivka silska v Ukrayini gnizdova perelitna 1 Vona maye dovgij rozdvoyenij hvist z glibokim virizom tonki krila U povitri cya ptashka zdijsnyuye zapamorochlivi akrobatichni tryuki Lastivka maye yaskrave operennya na spini bliskuche pir ya a cherevce bile Dovzhina tila 10 16 sm dovzhina krila 8 1 9 5 sm masa 17 27 g LastivkaLastivka pivdennoazijska H tahitica Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Lastivkovi Hirundinidae Pidrodina HirundininaeRid Lastivka Hirundo Linnaeus 1758VidiHirundo aethiopica Hirundo albigularis Hirundo angolensis Hirundo atrocaerulea Hirundo dimidiata Hirundo domicola Hirundo leucosoma Hirundo lucida Hirundo megaensis Hirundo neoxena Hirundo nigrita Hirundo nigrorufa Hirundo rustica Hirundo smithii Hirundo tahiticaVikishovishe HirundoLastivku silsku legko vpiznati po yaskravomu bliskuchomu sino stalevomu operennyu z fioletovim vidlivom i harakternij formi hvosta z glibokim rozrizom i dovgim hvostovim pir yam z bokiv Vlitku zaglyanuvshi pid dah hliva majzhe zavzhdi mozhna pobachiti priliplene do steli harakterne shozhe na chashu gnizdo ciyeyi ptashki Voseni mozhna sposterigati za lastivkami sho zbirayutsya u veliki zgrayi pered vidlotom na miscya zimuvannya yiyi Zmist 1 Sposib zhittya 2 Rozmnozhennya 3 Vidi 4 Perekazi ta povir ya 5 Fakti 6 Lastivka yak simvol 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaSposib zhittya RedaguvatiLastivka ye perelitnim ptahom tomu voseni vona zalishaye miscya gnizduvan i vidlitaye na pivden U pomirnomu klimati vzimku cej ptah ne znajshov bi dostatnoyi kilkosti litayuchih komah svogo osnovnogo kormu Lastivka linyaye pislya povernennya z misc zimuvannya Cim vona vidriznyayetsya vid bilshosti inshih perelitnih ptahiv linka v yakih vidbuvayetsya vidrazu zh pislya gnizduvannya Pered osinnimi perelotami silski lastivki ob yednuyutsya u veliki zgrayi yaki mozhut narahovuvati dekilka soten a inodi j tisyach ptahiv dzherelo Zhivut koloniyami po 20 30 par mayuchi budinochki tisno odin do odnogo 2 Rozmnozhennya RedaguvatiLastivka za vinyatkom periodu gnizduvannya vede kolektivnij sposib zhittya U period rozmnozhennya voni zhivut parami U cej chas para ohoronyaye svoyu neveliku teritoriyu navkolo gnizda Neridko pid odnim dahom hliva abo budivli gnizduyetsya vidrazu dekilka par Shlyubnij period u lastivok pochinayetsya v travni Pid chas sporudzhennya gnizda obidva ptahi zbirayut malenki grudochki zemli i zmochuyut yih slinoyu Z cogo materialu samka formuye gnizdo u viglyadi chashki yake oblashtovuyut obidva ptaha Ptashenyata viklovuyutsya cherez 13 18 dniv Korm dlya nih dobuvaye yak samka tak i samec U spriyatlivij rik lastivki mozhut gnizduvatisya dvichi abo navit trichi Vidi RedaguvatiLastivka silska Hirundo rustica Lastivka chervonovola Hirundo lucida Lastivka angolska Hirundo angolensis Lastivka pivdennoazijska H tahitica Lastivka avstralijska H neoxena Lastivka bilogorla Hirundo albigularis Lastivka nitkohvosta Hirundo smithii Lastivka sinya Hirundo nigrita Lastivka bilokrila Hirundo leucosoma Lastivka bilohvosta Hirundo megaensis Lastivka perlistovola Hirundo dimidiata Lastivka dovgohvosta Hirundo atrocaerulea Lastivka zambijska H nigrorufa Lastivka efiopska H aethiopica Lastivka korotkohvosta H domicola Perekazi ta povir ya RedaguvatiOdnim z najshanovnishih tak bi moviti v Ukrayini ptahiv ye lastivka Ce Bozha ptashka Kiyivskij povit stvorena vona Bogom iz zemli Ushickij ta Latinskij poviti Blagosloviv yiyi Gospod za te sho koli rozpinali Hrista lastivki krali cvyashki Proskurivskij povit Yaksho lastivka v ye pid chiyeyus strihoyu gnizdo to ce peredvishaye shastya tij rodini Starobilskij ta Litinskij poviti Rozoryati gnizdo lastivki abo drat yihni yajcya grih vse oblichchya u vinnih vsiyetsya vesnyankami podibno do cyatok na lastiv yachih yajcyah Litinskij Kiyivskij ta Starobilskij poviti Bilshe togo lastivka shob vidomstiti popsuye korovu dlya chogo proletit pid korovoyu trichi moloko pochervoniye i jogo stane tak malo sho navit telya propade z golodu Starobilskij ta Novomos kovskij poviti Hto rozorit gnizdo lastivki i vb ye yiyi ptashenyat u togo vona spalit hatu prinisshi z polya vognyu Harkivskij i Starobilskij poviti Shob vivesti z oblichchya lastiv yache ryabotinnya vesnyanki potribno yak upershe na vesni pobachish lastivku vmitisya molokom i vtertisya tim rushnikom u yakomu nosili svyatiti pasku ne tilki zijde lastiv yache ryabotinnya a j stanesh bilolicim Starobilskij povit Abo koli upershe pobachish navesni lastivku treba trichi skazati Lastivko Lastivko Na tobi vesnyanki daj meni bilyanki Podilska guberniya Dekotri pobachivshi vpershe navesni lastivku berut z pid pravoyi nogi zemli j pomichayut yakogo koloru trapitsya v nij vovna takoyi masti j skotinu treba trimati Starobilskij povit Yaksho lastivki raptovo vidlitayut z yakoyi nebud miscevosti to tam slid neodminno chekati moru na lyudej Litinskij povit Yaksho lastivka napaskudit komus na golovu to golova v takogo cholovika vkriyetsya sholudyami Litinskij i Kanivskij poviti Voseni v Latinskomu poviti 26 veresnya za starim stilem lastivki ne vidlitayut na tepli vodi u virij a zcheplyuyutsya lapkami odna za odnu utvoryuyuchi dovgu vervechku i za yakus provinu zamerzayut na cilu zimu u vodi A naprovesni koli skresne kriga i zigriyetsya voda voni ozhivayut i litayut potim azh do Zdvizhennya Ne raz bucimto vityagali vzimku nevodami cili v yazki zcheplenih odna z odnoyu merzlih lastivok Kiyivskij Tarashanskij ta deyaki inshi poviti Prirodne bazhannya poyasniti deyaki osoblivosti zovnishnogo viglyadu lastivki ta yiyi suto idealnu simejnist porodilo osoblivu dosit zvorushlivu legendu pro pohodzhennya lastivok z palko zakohanih odne v odnogo cholovika j zhinki Oleksandrivskij povit Zhili sobi kazhut cholovik i zhinka Cholovik odnogo razu shos rizav i zabrudniv ruki krov yu a zhinka v cej chas pidijshla j tak v yetsya krug nogo Cholovik uzyav yiyi za pidboriddya j lagidno promoviv Lastivko ti moya i pri comu pociluvav Tiyeyi zh miti voni spurhnuli j poletili lastivkami Oce cherez te v lastivki j vidno pid gorlichkom chervonenku plyamochku Ne menshoyu povagoyu i lyubov yu koristuyetsya lastivka i v inshih narodiv U Chehiyi ta Nimechchini vona zvetsya ptashkoyu Bozhoyi materi vvazhayut dobroyu oznakoyu yaksho lastivka vletit u vikno Rozoriti gnizdo lastivki chi vbiti yiyi tyazhkij grih Nimechchina ta Italiya I yak kara za ce v koriv tiyeyi lyudini sho rozorila gnizdo moloko obertayetsya na krov abo zh zovsim propadaye Ugorshina i Nimechchina Davni pismenniki svidchat sho navit hizhi ptahi vvazhayut lastivku svyashennoyu V Arriana lastivka poperedzhaye Oleksandra Makedonskogo pro nebezpeku U Dagestani rozpovidayut sho bogatiri zasnuvali aul Cudaha z takogo privodu Zupinilis voni odnogo razu na tomu misci na nochivlyu i vvitknuli prapor u zemlyu bilya svogo vognisha Prokinuvshis uranci bogatiri pobachili sho lastivki nosyat zemlyu na kinec spisa do yakogo prikripleno bulo prapor lagodyat na nomu svoye gnizdo Vcheni poyasnili ce yak dobre znamennya i bogatiri virishili oselitisya tut She odna legenda Kolis na zemli zhiv strashnij zmij yakij zhivivsya krov yu tvarin Zmij poslav komara kushtuvati u tvarin krov yazik u komara na toj chas buv dovshim anizh teper Komar pomandruvavshi po svitu povidomiv zmiya sho najsolodsha krov u konya Zmij posilaye jogo na poshuki vdruge Cherez yakijs chas komar prilitaye j kazhe sho lyudska krov solodsha za krov usih tvarin na sviti Ne vstig komar skinchiti movi yak do nogo pidletila lastivka j vidirvala v nogo yazika shob vin ne govoriv na lyudinu Komar zletiv i zapishav Zmij rozgnivavsya na lastivku i shopiv yiyi za hvist Lastivka virvalas iz ruk zmiya lishivshi v nih seredinu hvosta i zalishivsya v lastivki hvist nazavzhdi v takomu viglyadi v yakomu vin ye nini Fakti RedaguvatiLishe nedavno zavdyaki kilcyuvannyu ptahiv bulo pidtverdzheno sho lastivki yaki provodyat lito v Centralnij Yevropi vidlitayut na zimuvannya do Pivdennoyi Afriki Pid chas perebuvannya na miscyah zimuvannya v Africi lastivki harchuyutsya ne tilki litayuchimi komahami ale j murashkami Pisnya lastivki skladayetsya z shebetannya i perelivchastih toniv a zakinchuyetsya svistom sho nagaduye zvuk godinnika yakij zavodyat Lastivka silska spivaye u poloti i pid chas vidpochinku sidyachi na dahah i telefonnih kabelyah Vvazhayetsya sho vidoma prikazka odna lastivka vesni ne robit z yavilasya she v Starodavnij Greciyi Rezultati peregoniv kolisnic u Starodavnomu Rimi ogoloshuvalisya u Volterri sho lezhit na vidstani 200 km vid Rimu u takij sposib do nig lastivki priv yazuvali kolori peremozhcya i vidpuskali yiyi Lastivka yak simvol RedaguvatiLastivka odin z ukrayinskih narodnih simvoliv Primitki Redaguvati Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 S 248 249 MARININ OLEKSANDR 21 12 2018 Lastivka https o prirode ru Rosijska https o prirode ru Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 21 12 2018 Dzherela RedaguvatiLastivka Arhivovano 1 bereznya 2014 u Wayback Machine na sajti zoolog com ua Posilannya RedaguvatiLastivka Arhivovano 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 809 810 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lastivka amp oldid 40324317