www.wikidata.uk-ua.nina.az

Горобцеподібні Горобцеподі бні Passeriformes найчисельніший ряд птахів нараховує понад 5 400 видів Більшість невеликих т

Горобцеподібні

Горобцеподі́бні (Passeriformes) — найчисельніший ряд птахів, нараховує понад 5 400 видів. Більшість невеликих та середніх розмірів, які значно відрізняються за зовнішнім виглядом, способом життя, умовам існування і способом добування їжі. Поширені по всьому світу (крім Антарктики). В Україні трапляється 177 видів горобцеподібних.

Горобцеподібні
Період існування: 52.5–0 млн р. т. еоцен — наш час
Горобець хатній (Passer domesticus), самець
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Клада: Psittacopasserae
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Linnaeus, 1758
Підряди
Вікісховище: Passeriformes

Опис Редагувати

Самці дивоптаха великого мають яскраве вбрання

Птахи невеликого та середнього розміру (маса від 4 г до 1,5 кг) доволі різні за зовнішнім виглядом. Найбільший представник — крук, найдрібніші — нектарницеві.

Оперення доволі щільне або рихле. Пухова частина контурного пера зазвичай добре розвинена, додатковий стрижень невеликий або повністю редукований. Пух нечисленний, росте тільки по аптеріям. Крила можуть бути довгими і доволі гострими (як у ластівок) або короткими і тупими. Першорядних махових 9-11; у багатьох груп перше махове перо невелике або зовсім редуковане. Другорядних махових зазвичай 9. Стернових пер зазвичай 10-12, інколи 6-16. Хвіст може бути різної форми — довгим або коротким, прямо зрізаним або заокругленим, ступінчастим, клиноподібним, з вирізкою. Забарвлення різноманітне: від скромного і малопомітного до доволі яскравого, іноді з металевим полиском. У багатьох видів у забарвленні більш або менш чітко виражений статевий і віковий морфізм, у частини видів — сезонний. У самців у шлюбний період можуть розвиватись прикрашаючі пера (доволі виразні, наприклад, у дивоптахових). Яскраве весняне вбрання багато набувають не в результаті линяння, а внаслідок зношування тусклих країв пір'я, що прикривали більш яскраву частину. Зазвичай самці дещо більші за самок.

Форма дзьоба сильно варіює в різних групах — може бути більш-менш прямим, довгим або вигнутим, коротким і масивним або трикутним, сплющеним зверху вниз, з широким розрізом роту. У шишкарів наддзьобок і піддзьобок перехрещуються. Шийних хребців 14-15. Справжніх ребер 4-6 пар. Ключиці зливаються у виличку. Вздовж заднього краю грудини одна пара вирізок, які інколи перетворюються на фонтанелі. Цівка і пальці помірної довжини. Усі чотири пальці ніг відносно довгі, з гострими кігтями; три пальці спрямовані вперед та один (перший) — назад. Кігті загнуті, тільки задній (перший) палець може мати іноді довгий та більш-менш прямий кіготь. Язик розвинений добре. Воло відсутнє. М'язевий шлунок невеликий, але має доволі потужні м'язеві стінки. Сліпі кишки зазвичай рудиментарні. У більшості видів наявний жовчний міхур. Куприкова залоза неоперена. Гортань трахео-бронхіальна, рідше — трахеальна. У різних групах кількість голосових м'язів варіює від 1 до 6-7 пар. Добре розвинена тільки ліва сонна артерія. Головний мозок досягає високого розвитку.

Поширення та місця існування Редагувати

Горобцеподібні — нагніздні птахи, поширені по всій земній кулі (крім Антарктики). Проникають високо в гори (до нівальної зони), заселяють багато островів. Найбільше видове різноманіття — у спекотних країнах. Багато представників — мігруючі птахи (ластівки, солов'ї, вівчарики), але серед них є також кочові (синиці, сойки, деякі дрозди) та осілі (хатній горобець).

Більшість видів — мешканці різноманітних деревно-чагарникових заростей. Деякі з них, наприклад підкоришники, повзики, золотомушки та інші, проводять майже все життя на деревах. Частина з них проникає у відкриті ландшафти. Менша кількість видів мешкає тільки у відкритих ландшафтах та ведуть наземний спосіб життя (жайворонки, плиски, кам'янки, трав'янки). Деяких (ластівок) можна віднести до мешканців повітряної зони.

Гніздування Редагувати

Гніздо ремеза звичайного
Гніздо ткачика Ploceus cucullatus

Більшість є моногамами — обидва партнери в тому чи іншому ступені беруть участь в насиджуванні кладки або вигодовуванні пташенят. Однак зустрічаються випадки типової полігамії. Характерним є влаштування складно побудованих гнізд. Найбільшої складності вони досягають у ремезів, трупіалів та ткачиків. Гнізда влаштовують на землі, або серед гілок, у дуплах та щілинах скель, інколи норах. Деякі види будують гнізда з ґрунту (ластівка міська, ластівка сільська, горнерові). Вибір місця для гнізда здійснюється зазвичай самцем, який, як правило, прилітає до місця гніздування раніше за самку.

Розмір кладки сильно варіює: від 1 до 15-16 яєць, у більшості видів кладки нараховують 4—6—8 яєць. Максимальна кількість яєць — у деяких синиць, лише 1 яйце відкладають австралійські види. Яйця невеликі, зазвичай забарвлені строкато, інколи однотонні (частіше у видів, що гніздяться в дуплах). Горобцеподібні починають насиджувати зазвичай після відкладання всіх яєць, але у багатьох видів насиджування починається з передостаннього яйця, у деяких із середини кладки, і небагато видів (шишкарі, круки) починають насиджування після відкладання першого яйця. У більшості насиджування 11-14 діб (у крука 19-20, у лірхвостів близько 45 діб). Розвиток пташенят іде виключно по гніздовому типу — вони вилуплюються безпорадними, голими або слабко опушеними, сліпими. У гнізді залишаються, поки не досягнуть розмірів дорослих і не вкриються повністю оперенням. Батьки годують пташеня, вкладаючи корм у рот, який голодне пташеня широко розкриває. У багатьох видів ротова порожнина пташенят досить яскрава, що слугує стимулом для прояву інстинкту годування у дорослих птахів. У видів, що гніздяться на землі, пташенята залишають гніздо через 9-11 діб, у дупогніздників і норників — пізніше (у синиць — на 23-й, у повзика — на 26 день). Вигодовують пташенят, за рідкісним виключенням, обидва члени пари. Зазвичай після вильоту з гнізда пташенята деякий час — у різних видів від декількох днів до декількох тижнів тримаються з батьками. У багатьох дві кладки протягом року, рідше 1 або 3. Види, які мають широке поширення, можуть мати на півночі ареалу 1 кладку, на півдні 3. Інколи обидві кладки настільки сближені у часі, що птахи починають будувати нове гніздо та відкладати яйця до того, як пташенята першого виводку набудуть самостійності. Перше покоління пташенят (наприклад, у очеретянки великої) догодовує у такому випадку тільки самець.

Як правило, досягають статевої зрілості і приступають до розмноження наступного літа, тобто у віці менше одного року. Крук приступає до розмноження у віці двох років.

Живлення Редагувати

Медолюб Acanthorhynchus tenuirostris під час годування нектаром квітів

Живляться різноманітною їжею. Більшість поїдають комах та інших безхребетних, деякі всеїдні (воронові), є і рослиноїдні (однак пташенят вигодовують комахами). Рослиноїдні споживають насіння, плоди, деякі види живляться майже виключно пиляками та нектаром (наприклад, медолюбові).

Значення Редагувати

Горобцеподібні відіграють важливу роль у природі та житті людини. Комахоїдні види регулюють численність шкідників культурних рослин. Зерноїдні споживають насіння бур'янів, однак деякі можуть завдавати шкоди посівам. Широкої відомості набула кампанія по знищенню горобців у 1958—1962 рр. у Китаї. Через рік після кампанії врожай став кращим, але при цьому дуже розплодилися гусениці й сарана. У наступні роки врожаї різко зменшилися, у країні настав голод, у результаті котрого загинуло понад 20 мільйонів осіб

Чимало видів утримують в неволі через яскраве оперення та мелодійний спів.

Походження та еволюція Редагувати

Викопні рештки горобцеподібних малочисельні. Найбільш давні залишки відомі з верхнього палеоцену або нижнього еоцену (близько 50 млн років тому). У верхньому олігоцені і міоцені вже знаходять залишки сучасних родів. Перше розходженні відбулося між новозеландськими стрільцевими (Acanthisittidae) та іншими горобцеподібними; другий етап дивергенції призвів до розділення Tyranni (тиранни) та Passeri (співочі птахи). Згодом відбулася адаптивна радіація форм, яка вийшла за межі австралійського континенту. Головна гілка Passeri, парворяд Passerida, поширилася в Євразію та Африку, де відбулася подальша радіація форм.

Систематика та таксономія Редагувати

Ряд горобцеподібних об'єднує понад половину всіх нині існуючих видів птахів. Він нараховує близько 5400 видів. Систематика ряду досі розроблена недостатньо. Цьому заважає не тільки великий обсяг ряду, а також добре виражена його анатомічна однорідність. З'ясуванню родинних стосунків всередині ряду заважає широко поширене явище конвергенції. Прогрес у систематиці горобцеподібних досягнуто завдяки методам молекулярної біології. Нижче наведено систематику ряду за John Boyd «Taxonomy in Flux Checklist 3.5».

Підряд Acanthisitti

Підряд включає лише одну родину з 4 видів. Ендеміки Нової Зеландії. Дрібні птахи, завдовжки 7-10 см, з короткими крилами; літають погано.

Підряд Тиранни (Tyranni)

Нараховує понад 1000 видів. Поширені переважно в Америці, особливо в Південній. Загальною характеристикою групи є спрощена будова голосового апарату та, як наслідок, відсутність пісні, а також розділення сухожилля згиначів пальців.

Підряд Співочі птахи (Passeri)

Найбільш численний підряд, нараховує близько 5000 видів. Характерним є незначної довжини перше із десяти махових пер, яке іноді буває коротшим за інші махові, інколи єє рудиментарним або зовсім відсутнім. Голосовий апарат, сиринкс, добре розвинений та здатний продукувати дуже різноманітні за частотою типи вокалізації, зазвичай відомі як «спів птахів». Пласно спереду прикрито великими злитими щитками.

Джерела Редагувати

  1. ↑ Карташев Н.Н. Систематика птиц. — М. : Высшая школа, 1974. — 362 с.
  2. ↑ Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — ISBN 5-10-001229-3.
  3. ↑ Жизнь животных / Под ред. В.Д. Ильичева, А.В. Михеева. — М. : Просвещение, 1986. — 527 с.
  4. Peng, Xizhe (1987). Demographic Consequences of the Great Leap Forward in China's Provinces. Population and Development Review 13 (4): 639–670. doi:10.2307/1973026. 
  5. Ericson, P.G.; Christidis, L.; Cooper, A.; Irestedt, M.; Jackson, J.; Johansson, U.S.; Norman, J.A. (7 лютого 2002). A Gondwanan origin of passerine birds supported by DNA sequences of the endemic New Zealand wrens. Proceedings of the Royal Society 269 (1488): 235–241. PMC 1690883. PMID 11839192. doi:10.1098/rspb.2001.1877. 
  6. Claramunt, S.; Cracraft, J. (2015). A new time tree reveals Earth history’s imprint on the evolution of modern birds. Science Advances 1 (11). PMC 4730849. PMID 26824065. doi:10.1126/sciadv.1501005. 
  7. John Boyd. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015. 
  8. Українські назви родин подані за: Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура надродового рівня птахів світу//Вісник Національного науково-природничого музею. 2016, том 14. — С. 73—85.

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gorobcepodi bni Passeriformes najchiselnishij ryad ptahiv narahovuye ponad 5 400 vidiv Bilshist nevelikih ta serednih rozmiriv yaki znachno vidriznyayutsya za zovnishnim viglyadom sposobom zhittya umovam isnuvannya i sposobom dobuvannya yizhi Poshireni po vsomu svitu krim Antarktiki V Ukrayini traplyayetsya 177 vidiv gorobcepodibnih GorobcepodibniPeriod isnuvannya 52 5 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ Neocen nash chasGorobec hatnij Passer domesticus samecBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Klada PsittacopasseraeRyad Gorobcepodibni Passeriformes Linnaeus 1758PidryadiAcanthisitti Tiranni Tyranni Spivochi ptahi Passeri Vikishovishe Passeriformes Zmist 1 Opis 2 Poshirennya ta miscya isnuvannya 3 Gnizduvannya 4 Zhivlennya 5 Znachennya 6 Pohodzhennya ta evolyuciya 7 Sistematika ta taksonomiya 8 Dzherela 9 LiteraturaOpis Redaguvati nbsp Samci divoptaha velikogo mayut yaskrave vbrannyaPtahi nevelikogo ta serednogo rozmiru masa vid 4 g do 1 5 kg dovoli rizni za zovnishnim viglyadom Najbilshij predstavnik kruk najdribnishi nektarnicevi Operennya dovoli shilne abo rihle Puhova chastina konturnogo pera zazvichaj dobre rozvinena dodatkovij strizhen nevelikij abo povnistyu redukovanij Puh nechislennij roste tilki po apteriyam Krila mozhut buti dovgimi i dovoli gostrimi yak u lastivok abo korotkimi i tupimi Pershoryadnih mahovih 9 11 u bagatoh grup pershe mahove pero nevelike abo zovsim redukovane Drugoryadnih mahovih zazvichaj 9 Sternovih per zazvichaj 10 12 inkoli 6 16 Hvist mozhe buti riznoyi formi dovgim abo korotkim pryamo zrizanim abo zaokruglenim stupinchastim klinopodibnim z virizkoyu Zabarvlennya riznomanitne vid skromnogo i malopomitnogo do dovoli yaskravogo inodi z metalevim poliskom U bagatoh vidiv u zabarvlenni bilsh abo mensh chitko virazhenij statevij i vikovij morfizm u chastini vidiv sezonnij U samciv u shlyubnij period mozhut rozvivatis prikrashayuchi pera dovoli virazni napriklad u divoptahovih Yaskrave vesnyane vbrannya bagato nabuvayut ne v rezultati linyannya a vnaslidok znoshuvannya tusklih krayiv pir ya sho prikrivali bilsh yaskravu chastinu Zazvichaj samci desho bilshi za samok Forma dzoba silno variyuye v riznih grupah mozhe buti bilsh mensh pryamim dovgim abo vignutim korotkim i masivnim abo trikutnim splyushenim zverhu vniz z shirokim rozrizom rotu U shishkariv naddzobok i piddzobok perehreshuyutsya Shijnih hrebciv 14 15 Spravzhnih reber 4 6 par Klyuchici zlivayutsya u vilichku Vzdovzh zadnogo krayu grudini odna para virizok yaki inkoli peretvoryuyutsya na fontaneli Civka i palci pomirnoyi dovzhini Usi chotiri palci nig vidnosno dovgi z gostrimi kigtyami tri palci spryamovani vpered ta odin pershij nazad Kigti zagnuti tilki zadnij pershij palec mozhe mati inodi dovgij ta bilsh mensh pryamij kigot Yazik rozvinenij dobre Volo vidsutnye M yazevij shlunok nevelikij ale maye dovoli potuzhni m yazevi stinki Slipi kishki zazvichaj rudimentarni U bilshosti vidiv nayavnij zhovchnij mihur Kuprikova zaloza neoperena Gortan traheo bronhialna ridshe trahealna U riznih grupah kilkist golosovih m yaziv variyuye vid 1 do 6 7 par Dobre rozvinena tilki liva sonna arteriya Golovnij mozok dosyagaye visokogo rozvitku 1 2 3 Poshirennya ta miscya isnuvannya RedaguvatiGorobcepodibni nagnizdni ptahi poshireni po vsij zemnij kuli krim Antarktiki Pronikayut visoko v gori do nivalnoyi zoni zaselyayut bagato ostroviv Najbilshe vidove riznomanittya u spekotnih krayinah Bagato predstavnikiv migruyuchi ptahi lastivki solov yi vivchariki ale sered nih ye takozh kochovi sinici sojki deyaki drozdi ta osili hatnij gorobec Bilshist vidiv meshkanci riznomanitnih derevno chagarnikovih zarostej Deyaki z nih napriklad pidkorishniki povziki zolotomushki ta inshi provodyat majzhe vse zhittya na derevah Chastina z nih pronikaye u vidkriti landshafti Mensha kilkist vidiv meshkaye tilki u vidkritih landshaftah ta vedut nazemnij sposib zhittya zhajvoronki pliski kam yanki trav yanki Deyakih lastivok mozhna vidnesti do meshkanciv povitryanoyi zoni 2 3 Gnizduvannya Redaguvati nbsp Gnizdo remeza zvichajnogo nbsp Gnizdo tkachika Ploceus cucullatusBilshist ye monogamami obidva partneri v tomu chi inshomu stupeni berut uchast v nasidzhuvanni kladki abo vigodovuvanni ptashenyat Odnak zustrichayutsya vipadki tipovoyi poligamiyi Harakternim ye vlashtuvannya skladno pobudovanih gnizd Najbilshoyi skladnosti voni dosyagayut u remeziv trupialiv ta tkachikiv Gnizda vlashtovuyut na zemli abo sered gilok u duplah ta shilinah skel inkoli norah Deyaki vidi buduyut gnizda z gruntu lastivka miska lastivka silska gornerovi Vibir miscya dlya gnizda zdijsnyuyetsya zazvichaj samcem yakij yak pravilo prilitaye do miscya gnizduvannya ranishe za samku Rozmir kladki silno variyuye vid 1 do 15 16 yayec u bilshosti vidiv kladki narahovuyut 4 6 8 yayec Maksimalna kilkist yayec u deyakih sinic lishe 1 yajce vidkladayut avstralijski vidi Yajcya neveliki zazvichaj zabarvleni strokato inkoli odnotonni chastishe u vidiv sho gnizdyatsya v duplah Gorobcepodibni pochinayut nasidzhuvati zazvichaj pislya vidkladannya vsih yayec ale u bagatoh vidiv nasidzhuvannya pochinayetsya z peredostannogo yajcya u deyakih iz seredini kladki i nebagato vidiv shishkari kruki pochinayut nasidzhuvannya pislya vidkladannya pershogo yajcya U bilshosti nasidzhuvannya 11 14 dib u kruka 19 20 u lirhvostiv blizko 45 dib Rozvitok ptashenyat ide viklyuchno po gnizdovomu tipu voni viluplyuyutsya bezporadnimi golimi abo slabko opushenimi slipimi U gnizdi zalishayutsya poki ne dosyagnut rozmiriv doroslih i ne vkriyutsya povnistyu operennyam Batki goduyut ptashenya vkladayuchi korm u rot yakij golodne ptashenya shiroko rozkrivaye U bagatoh vidiv rotova porozhnina ptashenyat dosit yaskrava sho sluguye stimulom dlya proyavu instinktu goduvannya u doroslih ptahiv U vidiv sho gnizdyatsya na zemli ptashenyata zalishayut gnizdo cherez 9 11 dib u dupognizdnikiv i nornikiv piznishe u sinic na 23 j u povzika na 26 den Vigodovuyut ptashenyat za ridkisnim viklyuchennyam obidva chleni pari Zazvichaj pislya vilotu z gnizda ptashenyata deyakij chas u riznih vidiv vid dekilkoh dniv do dekilkoh tizhniv trimayutsya z batkami U bagatoh dvi kladki protyagom roku ridshe 1 abo 3 Vidi yaki mayut shiroke poshirennya mozhut mati na pivnochi arealu 1 kladku na pivdni 3 Inkoli obidvi kladki nastilki sblizheni u chasi sho ptahi pochinayut buduvati nove gnizdo ta vidkladati yajcya do togo yak ptashenyata pershogo vivodku nabudut samostijnosti Pershe pokolinnya ptashenyat napriklad u ocheretyanki velikoyi dogodovuye u takomu vipadku tilki samec 1 2 3 Yak pravilo dosyagayut statevoyi zrilosti i pristupayut do rozmnozhennya nastupnogo lita tobto u vici menshe odnogo roku Kruk pristupaye do rozmnozhennya u vici dvoh rokiv Zhivlennya Redaguvati nbsp Medolyub Acanthorhynchus tenuirostris pid chas goduvannya nektarom kvitivZhivlyatsya riznomanitnoyu yizheyu Bilshist poyidayut komah ta inshih bezhrebetnih deyaki vseyidni voronovi ye i roslinoyidni odnak ptashenyat vigodovuyut komahami Roslinoyidni spozhivayut nasinnya plodi deyaki vidi zhivlyatsya majzhe viklyuchno pilyakami ta nektarom napriklad medolyubovi 2 Znachennya RedaguvatiGorobcepodibni vidigrayut vazhlivu rol u prirodi ta zhitti lyudini Komahoyidni vidi regulyuyut chislennist shkidnikiv kulturnih roslin Zernoyidni spozhivayut nasinnya bur yaniv odnak deyaki mozhut zavdavati shkodi posivam Shirokoyi vidomosti nabula kampaniya po znishennyu gorobciv u 1958 1962 rr u Kitayi Cherez rik pislya kampaniyi vrozhaj stav krashim ale pri comu duzhe rozplodilisya gusenici j sarana U nastupni roki vrozhayi rizko zmenshilisya u krayini nastav golod u rezultati kotrogo zaginulo ponad 20 miljoniv osib 4 Chimalo vidiv utrimuyut v nevoli cherez yaskrave operennya ta melodijnij spiv Pohodzhennya ta evolyuciya RedaguvatiVikopni reshtki gorobcepodibnih malochiselni Najbilsh davni zalishki vidomi z verhnogo paleocenu abo nizhnogo eocenu blizko 50 mln rokiv tomu 5 U verhnomu oligoceni i mioceni vzhe znahodyat zalishki suchasnih rodiv Pershe rozhodzhenni vidbulosya mizh novozelandskimi strilcevimi Acanthisittidae ta inshimi gorobcepodibnimi drugij etap divergenciyi prizviv do rozdilennya Tyranni tiranni ta Passeri spivochi ptahi Zgodom vidbulasya adaptivna radiaciya form yaka vijshla za mezhi avstralijskogo kontinentu Golovna gilka Passeri parvoryad Passerida poshirilasya v Yevraziyu ta Afriku de vidbulasya podalsha radiaciya form 6 Sistematika ta taksonomiya RedaguvatiRyad gorobcepodibnih ob yednuye ponad polovinu vsih nini isnuyuchih vidiv ptahiv Vin narahovuye blizko 5400 vidiv Sistematika ryadu dosi rozroblena nedostatno Comu zavazhaye ne tilki velikij obsyag ryadu a takozh dobre virazhena jogo anatomichna odnoridnist Z yasuvannyu rodinnih stosunkiv vseredini ryadu zavazhaye shiroko poshirene yavishe konvergenciyi 1 Progres u sistematici gorobcepodibnih dosyagnuto zavdyaki metodam molekulyarnoyi biologiyi Nizhche navedeno sistematiku ryadu za John Boyd Taxonomy in Flux Checklist 3 5 7 Pidryad AcanthisittiPidryad vklyuchaye lishe odnu rodinu z 4 vidiv Endemiki Novoyi Zelandiyi Dribni ptahi zavdovzhki 7 10 sm z korotkimi krilami litayut pogano Rodina Strilcevi Acanthisittidae 8 Pidryad Tiranni Tyranni Narahovuye ponad 1000 vidiv Poshireni perevazhno v Americi osoblivo v Pivdennij Zagalnoyu harakteristikoyu grupi ye sproshena budova golosovogo aparatu ta yak naslidok vidsutnist pisni a takozh rozdilennya suhozhillya zginachiv palciv Infraryad Eurylaimides Rodina Pitovi Pittidae Rodina Rogodzobovi Eurylaimidae Rodina Asitovi Philepittidae Rodina SapayoidaeInfraryad Tyrannides Rodina Manakinovi Pipridae Rodina Kotingovi Cotingidae Rodina Bekardovi Tityridae Rodina Tiranovi Tyrannidae Rodina Melanopareiidae Rodina Sorokushovi Thamnophilidae Rodina Guseniceyidovi Conopophagidae Rodina Grallariidae Rodina Galitovi Rhinocryptidae Rodina Muraholovovi Formicariidae Rodina Gornerovi Furnariidae Pidryad Spivochi ptahi Passeri Najbilsh chislennij pidryad narahovuye blizko 5000 vidiv Harakternim ye neznachnoyi dovzhini pershe iz desyati mahovih per yake inodi buvaye korotshim za inshi mahovi inkoli yeye rudimentarnim abo zovsim vidsutnim Golosovij aparat sirinks dobre rozvinenij ta zdatnij produkuvati duzhe riznomanitni za chastotoyu tipi vokalizaciyi zazvichaj vidomi yak spiv ptahiv Plasno speredu prikrito velikimi zlitimi shitkami Infraryad Menurides Rodina Lirohvostovi Menuridae Rodina Gushakovi Atrichornithidae Infraryad Climacterides Rodina Korolazovi Climacteridae Rodina Nametnikovi Ptilonorhynchidae Infraryad Meliphagides Rodina Malyurovi Maluridae Rodina Shetinkodzobovi Dasyornithidae Rodina Medolyubovi Meliphagidae Rodina Diamantnicevi Pardalotidae Rodina Shipodzobovi Acanthizidae Infraryad Orthonychides Rodina Chauchilovi Orthonychidae Rodina Stadnyakovi Pomatostomidae Infraryad Corvides Rodina Mohouidae Rodina Svistunovi Pachycephalidae Rodina Oreoicidae Rodina Psophodidae Rodina Eulacestomidae Rodina Bargelevi Neosittidae Rodina Vivilgovi Oriolidae Rodina Yagodoyidovi Paramythiidae Rodina Vireonovi Vireonidae Rodina Lichinkoyidovi Campephagidae Rodina Langrajnovi Artamidae Rodina Machaerirhynchidae Rodina Jorovi Aegithinidae Rodina Shetinkogolovovi Pityriaseidae Rodina Gladiatorovi Malaconotidae Rodina Priritnikovi Platysteiridae Rodina Vangovi Vangidae Rodina Viyalohvistkovi Rhipiduridae Rodina Drongovi Dicruridae Rodina Ifritovi Ifritidae Rodina Melampittidae Rodina Corcoracidae Rodina Divoptahovi Paradisaeidae Rodina Monarhovi Monarchidae Rodina Sorokopudovi Laniidae Rodina Voronovi Corvidae Infraryad Passerides Rodina Fruktoyidovi Melanocharitidae Rodina Cnemophilidae Rodina Callaeidae Rodina Gigiyevi Notiomystidae Rodina Toutovayevi Petroicidae Rodina Gologolovovi Picathartidae Rodina Chaetopidae Rodina Flejtistovi Eupetidae Rodina Stenostiridae Rodina Hyliotidae Rodina Remezovi Remizidae Rodina Sinicevi Paridae Rodina Nicatoridae Rodina Panuridae Rodina Zhajvoronkovi Alaudidae Rodina Macrosphenidae Rodina Tamikovi Cisticolidae Rodina Acrocephalidae Rodina Pnoepygidae Rodina Locustellidae Rodina Donacobiidae Rodina Bernieridae Rodina Lastivkovi Hirundinidae Rodina Byulbyulevi Pycnonotidae Rodina Phylloscopidae Rodina Cettiidae Rodina Hyliidae Rodina Dovgohvostosinicevi Aegithalidae Rodina Kropiv yankovi Sylviidae Rodina Okulyarnikovi Zosteropidae Rodina Timeliyevi Timaliidae Rodina Pellorneidae Rodina Leiothrichidae Rodina Zolotomushkovi Regulidae Rodina Elachuridae Rodina Mohoidae Rodina Chubakovi Ptiliogonatidae Rodina Omelyuhovi Bombycillidae Rodina Palmovikovi Dulidae Rodina Omelgushkovi Hypocoliidae Rodina Stinolazovi Tichodromidae Rodina Povzikovi Sittidae Rodina Pidkorishnikovi Certhiidae Rodina Volovoochkovi Troglodytidae Rodina Komarolovkovi Polioptilidae Rodina Pronurkovi Cinclidae Rodina Drozdovi Turdidae Rodina Muholovkovi Muscicapidae Rodina Gedzeyidovi Buphagidae Rodina Shpakovi Sturnidae Rodina Peresmishnikovi Mimidae Rodina Cukrolyubovi Promeropidae Rodina Arcanatoridae Rodina Kvitkoyidovi Dicaeidae Rodina Nektarnicevi Nectariniidae Rodina Zelenchikovi Chloropseidae Rodina Irenovi Irenidae Rodina Urocynchramidae Rodina Okoterovi Peucedramidae Rodina Tinivkovi Prunellidae Rodina Tkachikovi Ploceidae Rodina Vdovichkovi Viduidae Rodina Astrildovi Estrildidae Rodina Gorobcevi Passeridae Rodina Pliskovi Motacillidae Rodina V yurkovi Fringillidae Rodina Calcariidae Rodina Vivsyankovi Emberizidae Rodina Passerellidae Rodina Trupialovi Icteridae Rodina Pisnyarovi Parulidae Rodina Sayakovi Thraupidae Rodina Kardinalovi Cardinalidae Rodina Scotocercidae Rodina Rhagologidae Rodina Bagadayisovi Prionopidae Rodina MitrospingidaeDzherela Redaguvati a b v Kartashev N N Sistematika ptic M Vysshaya shkola 1974 362 s a b v g Fauna mira pticy Spravochnik Galushin V M Drozdov N N Ilichev V D i dr M Agropromizdat 1991 311 s ISBN 5 10 001229 3 a b v Zhizn zhivotnyh Pod red V D Ilicheva A V Miheeva M Prosveshenie 1986 527 s Peng Xizhe 1987 Demographic Consequences of the Great Leap Forward in China s Provinces Population and Development Review 13 4 639 670 doi 10 2307 1973026 Ericson P G Christidis L Cooper A Irestedt M Jackson J Johansson U S Norman J A 7 lyutogo 2002 A Gondwanan origin of passerine birds supported by DNA sequences of the endemic New Zealand wrens Proceedings of the Royal Society 269 1488 235 241 PMC 1690883 PMID 11839192 doi 10 1098 rspb 2001 1877 Claramunt S Cracraft J 2015 A new time tree reveals Earth history s imprint on the evolution of modern birds Science Advances 1 11 PMC 4730849 PMID 26824065 doi 10 1126 sciadv 1501005 John Boyd Taxonomy in Flux family phylogenetic tree Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 17 grudnya 2015 Ukrayinski nazvi rodin podani za Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura nadrodovogo rivnya ptahiv svitu Visnik Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu 2016 tom 14 S 73 85 Literatura Redaguvatidel Hoyo J Elliot A amp Christie D eds 2003 Handbook of the Birds of the World Vol 8 Broadbills to Tapaculos Lynx Edicions ISBN 84 87334 50 4 del Hoyo J Elliot A amp Christie D eds 2004 Handbook of the Birds of the World Vol 9 Cotingas to Pipits and Wagtails Lynx Edicions ISBN 84 87334 69 5 del Hoyo J Elliot A amp Christie D eds 2005 Handbook of the Birds of the World Vol 10 Cuckoo Shrikes to Thrushes Lynx Edicions ISBN 84 87334 72 5 del Hoyo J Elliot A amp Christie D eds 2006 Handbook of the Birds of the World Vol 11 Old World Flycatchers to Old World Warblers Lynx Edicions ISBN 84 96553 06 X del Hoyo J Elliot A amp Christie D eds 2007 Handbook of the Birds of the World Vol 12 Picathartes to Tits and Chickadees Lynx Edicions ISBN 978 84 96553 42 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gorobcepodibni amp oldid 36157837