www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тинівка рід У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Тинівка значення Тині вка Prunella єдиний рід горобцепо

Тинівка (рід)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тинівка (значення).

Тині́вка (Prunella) − єдиний рід горобцеподібних птахів родини тинівкових (Prunellidae). Поширені в Палеарктиці. Птахи невеликого розміру, екологічно близькі до в'юркових.

Тинівка
Тинівка лісова (Prunella modularis)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тинівкові (Prunellidae)
Рід: Тинівка (Prunella)
Vieillot, 1816
Види

Див. текст

Мапа поширення тинівкових
Вікісховище: Prunella (bird)

Морфологічні ознаки ред.

Довжина тіла 14—18 см. У більшості видів спинний бік рудувато-коричневато-сірий з темною строкатістю, черево сірувате. Забарвлення самців і самиць подібне, однак у деяких видів самці дещо яскравіші, масивніші та мають довші крила, ніж самиці. Молоді птахи забарвлені строкато. Оперення густе та щільне. Дзьоб тонкий, невеликий, розширений при основі та звужений до кінчика. Ніздрі прикриті шкіряними кришечками, у кутках роту жорсткі щетинки. Ноги міцні, з короткими пальцями, цівка спереду вкрита поперечними щитками. Крила заокруглені, першорядних махових пер 10. Хвіст коротший за крила, обрізаний прямо, дещо заокруглений або з вирізкою, стернових пер 12. Линяють один раз на рік, після репродуктивного періоду.

Поширення та місця існування ред.

Поширені в Євразії — від Скандинавії до Японії; тинівка альпійська зустрічається в Північній Африці, тинівка передньоазійська — за межами Палеарктичної області, на півдні Аравійського півострів.

Населяють ліси, зарості кущів, у горах мешкають на висоті до 5000 м над р. м.

Особливості екології ред.

У північних широтах перелітні, в окремих частинах ареалу осілі, гірські види здійснюють сезонні вертикальні переміщенні. Малопомітні птахи, ведуть прихований спосіб життя. Великий зграй не утворюють. Гніздо, яке будує самка, являє собою щільну відкриту чашу, яка сплетена з рослинного матеріалу, з вистилкою з волосся, шерсті та пір'я. Гніздо розміщують невисоко на дереві, в кущах, розщілинах скель, на землі між корінням. У кладці 3—6 гладеньких блакитно-зелених яєць. У деяких видів протягом року 2—3 кладки. Насиджує самка, або обидва з батьків протягом 12—13 днів; стільки ж пташенята проводять у гнізді від вилуплення до вильоту. У видів, що гніздяться високо в горах, ці терміни довші.

Для тинівкових характерні складні типи статевих стосунків. Наприклад, у лісової тинівки — від класичних пар до полігінії (самець спарюється з 2-3 самками) та полігінандрії (декілька самців спарюються з декількома самками). У альпійської тинівки спостерігається полігінандрія — гніздову територію займає група птахів, яка складається з 3 або 4 самців та 3 або 4 самок.

Пісня у більшості видів — дзвінкі трелі.

У репродуктивний період живляться комахами, під час міграцій та взимку — насінням, яке збирають на землі, у заростях рослинності, між камінням.

Систематика ред.

Тинівка — монотиповий рід родини тинівкових, включає 13 видів. В Україні трапляється 3 види.

Примітки ред.

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання ред.

  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — ISBN 5-10-001229-3.
  • Accentor videos [ 16 березня 2016 у Wayback Machine.] on the Internet Bird Collection


Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tinivka znachennya Tini vka Prunella yedinij rid gorobcepodibnih ptahiv rodini tinivkovih Prunellidae Poshireni v Palearktici Ptahi nevelikogo rozmiru ekologichno blizki do v yurkovih TinivkaTinivka lisova Prunella modularis Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Tinivkovi Prunellidae Rid Tinivka Prunella Vieillot 1816VidiDiv tekstMapa poshirennya tinivkovihVikishovishe Prunella bird Zmist 1 Morfologichni oznaki 2 Poshirennya ta miscya isnuvannya 3 Osoblivosti ekologiyi 4 Sistematika 5 Primitki 6 PosilannyaMorfologichni oznaki red Dovzhina tila 14 18 sm U bilshosti vidiv spinnij bik ruduvato korichnevato sirij z temnoyu strokatistyu cherevo siruvate Zabarvlennya samciv i samic podibne odnak u deyakih vidiv samci desho yaskravishi masivnishi ta mayut dovshi krila nizh samici Molodi ptahi zabarvleni strokato Operennya guste ta shilne Dzob tonkij nevelikij rozshirenij pri osnovi ta zvuzhenij do kinchika Nizdri prikriti shkiryanimi krishechkami u kutkah rotu zhorstki shetinki Nogi micni z korotkimi palcyami civka speredu vkrita poperechnimi shitkami Krila zaokrugleni pershoryadnih mahovih per 10 Hvist korotshij za krila obrizanij pryamo desho zaokruglenij abo z virizkoyu sternovih per 12 Linyayut odin raz na rik pislya reproduktivnogo periodu Poshirennya ta miscya isnuvannya red Poshireni v Yevraziyi vid Skandinaviyi do Yaponiyi tinivka alpijska zustrichayetsya v Pivnichnij Africi tinivka perednoazijska za mezhami Palearktichnoyi oblasti na pivdni Aravijskogo pivostriv Naselyayut lisi zarosti kushiv u gorah meshkayut na visoti do 5000 m nad r m Osoblivosti ekologiyi red U pivnichnih shirotah perelitni v okremih chastinah arealu osili girski vidi zdijsnyuyut sezonni vertikalni peremishenni Malopomitni ptahi vedut prihovanij sposib zhittya Velikij zgraj ne utvoryuyut Gnizdo yake buduye samka yavlyaye soboyu shilnu vidkritu chashu yaka spletena z roslinnogo materialu z vistilkoyu z volossya shersti ta pir ya Gnizdo rozmishuyut nevisoko na derevi v kushah rozshilinah skel na zemli mizh korinnyam U kladci 3 6 gladenkih blakitno zelenih yayec U deyakih vidiv protyagom roku 2 3 kladki Nasidzhuye samka abo obidva z batkiv protyagom 12 13 dniv stilki zh ptashenyata provodyat u gnizdi vid viluplennya do vilotu U vidiv sho gnizdyatsya visoko v gorah ci termini dovshi Dlya tinivkovih harakterni skladni tipi statevih stosunkiv Napriklad u lisovoyi tinivki vid klasichnih par do poliginiyi samec sparyuyetsya z 2 3 samkami ta poliginandriyi dekilka samciv sparyuyutsya z dekilkoma samkami U alpijskoyi tinivki sposterigayetsya poliginandriya gnizdovu teritoriyu zajmaye grupa ptahiv yaka skladayetsya z 3 abo 4 samciv ta 3 abo 4 samok Pisnya u bilshosti vidiv dzvinki treli U reproduktivnij period zhivlyatsya komahami pid chas migracij ta vzimku nasinnyam yake zbirayut na zemli u zarostyah roslinnosti mizh kaminnyam Sistematika red Tinivka monotipovij rid rodini tinivkovih vklyuchaye 13 vidiv 1 V Ukrayini traplyayetsya 3 vidi Rid Tinivka Prunella Tinivka chornogorla Prunella atrogularis Tinivka alpijska Prunella collaris v Ukrayini ridkisna gnizdova perelitna zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Tinivka aravijska Prunella fagani Tinivka blida Prunella fulvescens Tinivka gimalajska Prunella himalayana Tinivka tibetska Prunella immaculata Tinivka mongolska Prunella koslowi Tinivka lisova Prunella modularis v Ukrayini gnizdova perelitna Tinivka sibirska Prunella montanella v Ukrayini ridkisnij zalitnij vid Tinivka perednoazijska Prunella ocularis Tinivka rudovola Prunella rubeculoides Tinivka yaponska Prunella rubida Tinivka rudobrova Prunella strophiata Primitki red Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Posilannya red Fauna mira pticy Spravochnik Galushin V M Drozdov N N Ilichev V D i dr M Agropromizdat 1991 311 s ISBN 5 10 001229 3 Accentor videos Arhivovano 16 bereznya 2016 u Wayback Machine on the Internet Bird Collection nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tinivka rid amp oldid 39140908