www.wikidata.uk-ua.nina.az

Силурійський період У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Силур значення Хронологія 443 8 419 2 млн років

Силурійський період

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Силур (значення).
Силурійський період
Хронологія 443,8–419,2 млн років тому
Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду бл. 14 %
(70 % від сучасного рівня)
Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду бл. 4500 ppm
(у 16 разів більше доіндустріального періоду)
Середня температура поверхні впродовж періоду бл. 17 °C
(на 3 °C вище сучасного рівня)
Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) Близько +180 м з короткотривалими зниженнями рівня.

Силурійський період, силур — третій період палеозойської ери. Настав 443,8 ± 1,5 млн років тому, закінчився 419,2 ± 3,2 млн років тому. Тривав, таким чином, близько 25 млн років. Названий за ім'ям кельтського племені силурів, що мешкало в Уельсі.

Загальна характеристика

Найбільшим силурійським континентом була Гондвана, що розташовувалася в Південній півкулі. Відомі також більш дрібні масиви суші: Лаврентія (Північна Америка, Ґренландія), Балтосарматія, Ангарида і інш. Початку періоду передує велика глобальна подія — покривне заледеніння. До початку силуру сформувалися всі основні класи безхребетних організмів і з'явилися перші хребетні. У пізньому силурі на прибережних рівнинах розвиваються перші вищі рослини (псилофіти).

У цей період на нинішній території України нагромаджувалися потужні товщі карбонатних і теригенних відкладів. Відклади, що утворилися протягом силурійського періоду, становлять силурійську систему. На території України вони поширені в межах Волино-Подільської плити, Галицько-Волинської синеклізи, Переддобруджинського прогину і острова Зміїного — вапняки, доломіти, мергелі, аргіліти тощо. Використовують їх як будівельний матеріал.

Підрозділи силуру

Силуріийську систему підрозділяють на 2 відділи, 4 підвідділи і 8 ярусів.

Система/
Період 		Відділ/
Епоха 		Ярус/
Вік 		Вік
(млн років)
Девон, D Ранній/Нижній, D1 Лохковський, D1l молодше
Силур, S Пржидоль, S3 поділ відсутній 419,2 423,0
Лудлов, S3 Лудфордський, S3l 423,0 425,6
Горстський, S3g 425,6 427,4
Венлок, S2 Гомерійський, S2h 427,4 430,5
Шейнвудський, S2sh 430,5 433,4
Лландоверій, S1 Телицький, S1t 433,4 438,5
Аеронський, S1a 438,5 440,8
Рудданський, S1r 440,8 443,8
Ордовик, O Верхній/Пізній, O3 Хірнантський, O3h древніше
Підрозділи XXX системи наведені згідно МКС,
станом на 2018 рік.
  • п
  • о
  • р

Цей періоод поділяється на два відділи: нижній і верхній силур. У силурі в північній півкулі знову утворився материк Лаврентія. Море, наступивши з півдня на територію Гондвани, утворило велику мілку затоку, яка майже розділила Гондвану на дві частини. Інші материки й острови мало змінили свої обриси, яких набули в кембрії. Найхарактернішою особливістю силурійського періоду є поступове опускання суші, яка опинялася під водою. Море розмило багато сформованих раніше гірських масивів і залило величезні площі. Повільне занурення суші й опускання дна океану спричинило нагромадження осадочних порід — мергелів, пісковиків, доломітів, граптолітових сланців, брахіоподових і коралових вапняків. Наприкінці силуру відбуваються горотворні процеси, завдяки яким утворилися Скандінавські, Кемберленські, Кембрійські гори, а також гори Південної Шотландії й Гренландії. На місці Сибіру утворився великий материк Ангарида, частково були сформовані Кордильєри. Клімат протягом усього силурійського періоду, мабуть, був теплим, вологим і лише в кінці силуру на півночі вій став сухим і жарким.

Наприкінці силуру (а за деякими даними, ще раніше) з'явилися перші наземні рослини. Вихід рослин з води на сушу — дуже важливий етап у розвитку рослинного світу. Умови життя на суші різко відмінні, від умов, життя у воді; крім того, вони мінливіші й різноманітніші. Звичайно, ці умови спричинилися до глибоких змін у внутрішній та зовнішній організації наземних рослин: з'явилися захисні тканини, первісна система провідних тканин, апарат газообміну, дихання тощо. Первістками суші були риніофіти, які стали родоначальниками багатьох інших груп наземних вищих рослин. Риніофіти — найпростіші серед судинних — з'явилися наприкінці силуру; вони росли по берегах морів та інших водойм, на мілководдях, утворюючи прибережні зелені килими. У силурійському періоді життя проникає на сушу. Перші наземні рослини, залишки яких знайдено в силурійських відкладах, дістали назву псилофітів, що означає безлисті, голі рослини. У висоту вони були не більш як півметра. Зовнішнім виглядом рослини нагадували сучасні сфагнові мохи, але організація їх була простішою. За своєю будовою псилофіти схожі на бурі водорості, від яких вони, мабуть, і походять. Росли псилофіти на зволожених місцях або в мілких водоймах.

Розгалуження гілок у псилофітів було дихотомічне, тобто кожна гілка поділялася на дві. Тіло їх ще не було чітко розчленоване на кореневу й стеблову частини. Замість коренів вони мали відростки — ризоїди, якими прикріплювалися до ґрунту. Роль листків виконувала луска. На кінцях гілок псилофітів містилися органи розмноження — спорангії, в яких розвивалися спори.

Серед рослин силурійських водних басейнів переважали водорості: зелені, синьо-зелені, червоні, сифонові, бурі, які за своєю будовою майже не відрізнялися від сучасних водоростей. Така подібність наштовхувала деяких дослідників на думку, що в окремих частинах сучасних океанів температура, солоність та інші особливості води збереглися такими, якими були в ті далекі часи.

Жива природа у силурі

Силурійські риби та безщелепні

Акантоди (колючкозубі; лат. Acanthodii, раніше — Acanthodei) — клас вимерлих риб. Існували з пізнього силура до раннього перму. З'являються деякі групи безщелепних — костнопанцирні і безпанцирні. Розквіт граптолітів.

Корисні копалини

Відклади цього періоду становлять силурійську систему. До цих відкладів приурочені запаси нафти (РФ, Лівія, США, Канада), родовища оолітових залізних руд, мідного колчедану, манґану і фосфоритів, хромових руд, азбесту, ґіпсу і кам'яної солі. В межах України — вапняки, доломіти, мергелі, аргіліти тощо, які використовують їх як будівельний матеріал.

Зміна тривалості доби

У зв'язку з притяганням Місяця, видимим проявом чого є припливи, швидкість обертання Землі поступово зменшується. За сторіччя тривалість земної доби збільшується приблизно на 2 мілісекунди.

Зміну довжини дня протягом геологічного часу було перевірено експериментально, завдяки підрахунку кільцевих ліній у викопних коралів. Корали відкладають на своєму зовнішньому скелеті у вигляді кілець карбонат кальцію; циклічність відкладення кілець пов'язана як з денним освітленням, так і з періодичними сезонними змінами: в 1963 році американський палеонтолог Джон Уеллс (1907-1994) відкрив, що з кільцевих утворень на епітеке коралів можна визначити кількість днів в році тієї епохи, коли ці корали жили. З огляду на зміну тривалості року і екстраполюючи назад в часі уповільнення швидкості обертання Землі завдяки впливу Місяця, можна також визначити тривалість доби в той чи інший геологічний період:

Час Геологічний період Число днів в році Тривалість доби
Сьогодні Четвертичний 365 24 год
100 млн л.т Юра 380 23 год
200 млн л.т Перм 390 22,5 годин
300 млн л.т Карбон 400 22 год
400 млн л.т Силур 410 21,5 год
500 млн л.т Кембрій 425 20,5 год

Щоб дізнатися тривалість доби до епохи виникнення коралів, вченим довелося вдатися до допомоги синьозелених водоростей. З 1998 року китайські дослідники Чжу Шісін, Хуан Сюегуан і Синь Хоутянь з Тяньцзіньського інституту геології і мінеральних ресурсів проаналізували більше 500 копалин строматолітів віком 1,3 мільярда років, що росли колись біля екватора і похованих на горах Яньшань. Синьозелені водорості реагують на зміну світлого і темного часу доби напрямком свого зростання і глибиною кольору: вдень вони пофарбовані в світлі тони і ростуть вертикально, вночі мають темне забарвлення і ростуть горизонтально. За зовнішнім виглядом даних організмів, враховуючи швидкість їх росту і накопичені наукові дані по геології і кліматології, виявилося можливим визначити річний, місячний і щоденний ритми росту синьозелених водоростей. Згідно з отриманими результатами, вченими був зроблений висновок, що 1,3 мільярда років тому (в докембрійських епоху) земна доба тривала 14,91-16,05 годин, а рік складався з 546-588 днів. Звіт про дослідження був опублікований у Journal of Micropaleontology та привернув велику увагу як у країні, так і за кордоном.

Існують і противники цієї оцінки, що вказують що дані досліджень стародавніх приливних відкладень, субліторальних карбонічних фацій (тайдалітів), суперечать їй.

Згідно з новим міжнародним дослідженням, збільшення тривалості дня могло мати важливий вплив на характер і час насичення Землі киснем.

«Незмінне питання в науці про Землю полягає в тому, як атмосфера Землі отримала кисень і які чинники відбувалися під час оксигенації», - відзначив співавтор дослідження Грегорі Дік, геомікробіолог з Департаменту наук про Землю та довкілля Мічиганського університету (США).

Див також

Кембрій

Примітки

  1. Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
  2. Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
  3. Image:All palaeotemps.png
  4. Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes. Science 322 (5898): 64–68. Bibcode:2008Sci...322...64H. PMID 18832639. doi:10.1126/science.1161648. 
  5. International Chronostratigraphic Chart. International Commission on Stratigraphy. 2015-01. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015. 
  6. Chart/Time Scale : [ ][англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
  7. 1969LAstr..83..411K Page 411. articles.adsabs.harvard.edu. Процитовано 6 серпня 2021. 
  8. ↑ Дендрохронологический метод датировки. medbiol.ru. Процитовано 6 серпня 2021. 
  9. Algae Fossil Betrays Time Secret of 1.3 Billion Years Ago. www.china.org.cn. Процитовано 6 серпня 2021. 
  10. Shixing, Zhu (2003). THE EARTH-SUN-MOON DYNAMICS FROM GROWTH RHYTHMS OF 1300MA STROMATOLITES. undefined (англ.). Процитовано 6 серпня 2021. 
  11. Klatt, J. M.; Chennu, A.; Arbic, B. K.; Biddanda, B. A.; Dick, G. J. (1 серпня 2021). Possible link between Earth’s rotation rate and oxygenation. Nature Geoscience (англ.) 14 (8). с. 1–7. ISSN 1752-0908. doi:10.1038/s41561-021-00784-3. Процитовано 6 серпня 2021. 

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Силурійський період
←
Силур
Лландовері Венлок Лудлов Пржидоль
Рудданій | Аероній | Теліхій Шейнвуд | Гомер Горстій | Лудфорд —

→

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Silur znachennya Silurijskij periodHronologiya 443 8 419 2 mln rokiv tomuSerednya koncentraciya kisnyu O2 vprodovzh periodu bl 14 1 70 vid suchasnogo rivnya Serednya koncentraciya vuglekislogo gazu CO2 vprodovzh periodu bl 4500 ppm 2 u 16 raziv bilshe doindustrialnogo periodu Serednya temperatura poverhni vprodovzh periodu bl 17 C 3 na 3 C vishe suchasnogo rivnya Riven morya vishe abo nizhche suchasnogo rivnya v metrah Blizko 180 m z korotkotrivalimi znizhennyami rivnya 4 Silurijskij period silur tretij period paleozojskoyi eri Nastav 443 8 1 5 mln rokiv tomu zakinchivsya 419 2 3 2 mln rokiv tomu 5 Trivav takim chinom blizko 25 mln rokiv Nazvanij za im yam keltskogo plemeni siluriv sho meshkalo v Uelsi Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Pidrozdili siluru 3 Zhiva priroda u siluri 4 Korisni kopalini 5 Zmina trivalosti dobi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaZagalna harakteristika RedaguvatiNajbilshim silurijskim kontinentom bula Gondvana sho roztashovuvalasya v Pivdennij pivkuli Vidomi takozh bilsh dribni masivi sushi Lavrentiya Pivnichna Amerika Grenlandiya Baltosarmatiya Angarida i insh Pochatku periodu pereduye velika globalna podiya pokrivne zaledeninnya Do pochatku siluru sformuvalisya vsi osnovni klasi bezhrebetnih organizmiv i z yavilisya pershi hrebetni U piznomu siluri na priberezhnih rivninah rozvivayutsya pershi vishi roslini psilofiti U cej period na ninishnij teritoriyi Ukrayini nagromadzhuvalisya potuzhni tovshi karbonatnih i terigennih vidkladiv Vidkladi sho utvorilisya protyagom silurijskogo periodu stanovlyat silurijsku sistemu Na teritoriyi Ukrayini voni poshireni v mezhah Volino Podilskoyi pliti Galicko Volinskoyi sineklizi Pereddobrudzhinskogo proginu i ostrova Zmiyinogo vapnyaki dolomiti mergeli argiliti tosho Vikoristovuyut yih yak budivelnij material Pidrozdili siluru RedaguvatiSiluriijsku sistemu pidrozdilyayut na 2 viddili 4 pidviddili i 8 yarusiv Sistema Period Viddil Epoha Yarus Vik Vik mln rokiv Devon D Rannij Nizhnij D1 Lohkovskij D1l molodsheSilur S Przhidol S3 podil vidsutnij 419 2 423 0Ludlov S3 Ludfordskij S3l 423 0 425 6Gorstskij S3g 425 6 427 4Venlok S2 Gomerijskij S2h 427 4 430 5Shejnvudskij S2sh 430 5 433 4Llandoverij S1 Telickij S1t 433 4 438 5Aeronskij S1a 438 5 440 8Ruddanskij S1r 440 8 443 8Ordovik O Verhnij Piznij O3 Hirnantskij O3h drevnishePidrozdili XXX sistemi navedeni zgidno MKS stanom na 2018 rik 6 porCej periood podilyayetsya na dva viddili nizhnij i verhnij silur U siluri v pivnichnij pivkuli znovu utvorivsya materik Lavrentiya More nastupivshi z pivdnya na teritoriyu Gondvani utvorilo veliku milku zatoku yaka majzhe rozdilila Gondvanu na dvi chastini Inshi materiki j ostrovi malo zminili svoyi obrisi yakih nabuli v kembriyi Najharakternishoyu osoblivistyu silurijskogo periodu ye postupove opuskannya sushi yaka opinyalasya pid vodoyu More rozmilo bagato sformovanih ranishe girskih masiviv i zalilo velichezni ploshi Povilne zanurennya sushi j opuskannya dna okeanu sprichinilo nagromadzhennya osadochnih porid mergeliv piskovikiv dolomitiv graptolitovih slanciv brahiopodovih i koralovih vapnyakiv Naprikinci siluru vidbuvayutsya gorotvorni procesi zavdyaki yakim utvorilisya Skandinavski Kemberlenski Kembrijski gori a takozh gori Pivdennoyi Shotlandiyi j Grenlandiyi Na misci Sibiru utvorivsya velikij materik Angarida chastkovo buli sformovani Kordilyeri Klimat protyagom usogo silurijskogo periodu mabut buv teplim vologim i lishe v kinci siluru na pivnochi vij stav suhim i zharkim Naprikinci siluru a za deyakimi danimi she ranishe z yavilisya pershi nazemni roslini Vihid roslin z vodi na sushu duzhe vazhlivij etap u rozvitku roslinnogo svitu Umovi zhittya na sushi rizko vidminni vid umov zhittya u vodi krim togo voni minlivishi j riznomanitnishi Zvichajno ci umovi sprichinilisya do glibokih zmin u vnutrishnij ta zovnishnij organizaciyi nazemnih roslin z yavilisya zahisni tkanini pervisna sistema providnih tkanin aparat gazoobminu dihannya tosho Pervistkami sushi buli riniofiti yaki stali rodonachalnikami bagatoh inshih grup nazemnih vishih roslin Riniofiti najprostishi sered sudinnih z yavilisya naprikinci siluru voni rosli po beregah moriv ta inshih vodojm na milkovoddyah utvoryuyuchi priberezhni zeleni kilimi U silurijskomu periodi zhittya pronikaye na sushu Pershi nazemni roslini zalishki yakih znajdeno v silurijskih vidkladah distali nazvu psilofitiv sho oznachaye bezlisti goli roslini U visotu voni buli ne bilsh yak pivmetra Zovnishnim viglyadom roslini nagaduvali suchasni sfagnovi mohi ale organizaciya yih bula prostishoyu Za svoyeyu budovoyu psilofiti shozhi na buri vodorosti vid yakih voni mabut i pohodyat Rosli psilofiti na zvolozhenih miscyah abo v milkih vodojmah Rozgaluzhennya gilok u psilofitiv bulo dihotomichne tobto kozhna gilka podilyalasya na dvi Tilo yih she ne bulo chitko rozchlenovane na korenevu j steblovu chastini Zamist koreniv voni mali vidrostki rizoyidi yakimi prikriplyuvalisya do gruntu Rol listkiv vikonuvala luska Na kincyah gilok psilofitiv mistilisya organi rozmnozhennya sporangiyi v yakih rozvivalisya spori Sered roslin silurijskih vodnih basejniv perevazhali vodorosti zeleni sino zeleni chervoni sifonovi buri yaki za svoyeyu budovoyu majzhe ne vidriznyalisya vid suchasnih vodorostej Taka podibnist nashtovhuvala deyakih doslidnikiv na dumku sho v okremih chastinah suchasnih okeaniv temperatura solonist ta inshi osoblivosti vodi zbereglisya takimi yakimi buli v ti daleki chasi Zhiva priroda u siluri Redaguvati Silurijski ribi ta bezshelepni Akantodi kolyuchkozubi lat Acanthodii ranishe Acanthodei klas vimerlih rib Isnuvali z piznogo silura do rannogo permu Z yavlyayutsya deyaki grupi bezshelepnih kostnopancirni i bezpancirni Rozkvit graptolitiv Korisni kopalini RedaguvatiVidkladi cogo periodu stanovlyat silurijsku sistemu Do cih vidkladiv priurocheni zapasi nafti RF Liviya SShA Kanada rodovisha oolitovih zaliznih rud midnogo kolchedanu manganu i fosforitiv hromovih rud azbestu gipsu i kam yanoyi soli V mezhah Ukrayini vapnyaki dolomiti mergeli argiliti tosho yaki vikoristovuyut yih yak budivelnij material Zmina trivalosti dobi RedaguvatiU zv yazku z prityagannyam Misyacya vidimim proyavom chogo ye priplivi shvidkist obertannya Zemli postupovo zmenshuyetsya Za storichchya trivalist zemnoyi dobi zbilshuyetsya priblizno na 2 milisekundi Zminu dovzhini dnya protyagom geologichnogo chasu bulo perevireno eksperimentalno zavdyaki pidrahunku kilcevih linij u vikopnih koraliv Korali vidkladayut na svoyemu zovnishnomu skeleti u viglyadi kilec karbonat kalciyu ciklichnist vidkladennya kilec pov yazana yak z dennim osvitlennyam tak i z periodichnimi sezonnimi zminami v 1963 roci amerikanskij paleontolog Dzhon Uells 1907 1994 vidkriv sho z kilcevih utvoren na epiteke koraliv mozhna viznachiti kilkist dniv v roci tiyeyi epohi koli ci korali zhili Z oglyadu na zminu trivalosti roku i ekstrapolyuyuchi nazad v chasi upovilnennya shvidkosti obertannya Zemli zavdyaki vplivu Misyacya mozhna takozh viznachiti trivalist dobi v toj chi inshij geologichnij period 7 8 Chas Geologichnij period Chislo dniv v roci Trivalist dobiSogodni Chetvertichnij 365 24 god100 mln l t Yura 380 23 god200 mln l t Perm 390 22 5 godin300 mln l t Karbon 400 22 god400 mln l t Silur 410 21 5 god500 mln l t Kembrij 425 20 5 godShob diznatisya trivalist dobi do epohi viniknennya koraliv vchenim dovelosya vdatisya do dopomogi sinozelenih vodorostej Z 1998 roku kitajski doslidniki Chzhu Shisin Huan Syueguan i Sin Houtyan z Tyanczinskogo institutu geologiyi i mineralnih resursiv proanalizuvali bilshe 500 kopalin stromatolitiv vikom 1 3 milyarda rokiv sho rosli kolis bilya ekvatora i pohovanih na gorah Yanshan Sinozeleni vodorosti reaguyut na zminu svitlogo i temnogo chasu dobi napryamkom svogo zrostannya i glibinoyu koloru vden voni pofarbovani v svitli toni i rostut vertikalno vnochi mayut temne zabarvlennya i rostut gorizontalno Za zovnishnim viglyadom danih organizmiv vrahovuyuchi shvidkist yih rostu i nakopicheni naukovi dani po geologiyi i klimatologiyi viyavilosya mozhlivim viznachiti richnij misyachnij i shodennij ritmi rostu sinozelenih vodorostej Zgidno z otrimanimi rezultatami vchenimi buv zroblenij visnovok sho 1 3 milyarda rokiv tomu v dokembrijskih epohu zemna doba trivala 14 91 16 05 godin a rik skladavsya z 546 588 dniv Zvit pro doslidzhennya buv opublikovanij u Journal of Micropaleontology ta privernuv veliku uvagu yak u krayini tak i za kordonom 9 10 Isnuyut i protivniki ciyeyi ocinki sho vkazuyut sho dani doslidzhen starodavnih prilivnih vidkladen sublitoralnih karbonichnih facij tajdalitiv superechat yij 8 Zgidno z novim mizhnarodnim doslidzhennyam 11 zbilshennya trivalosti dnya moglo mati vazhlivij vpliv na harakter i chas nasichennya Zemli kisnem Nezminne pitannya v nauci pro Zemlyu polyagaye v tomu yak atmosfera Zemli otrimala kisen i yaki chinniki vidbuvalisya pid chas oksigenaciyi vidznachiv spivavtor doslidzhennya Gregori Dik geomikrobiolog z Departamentu nauk pro Zemlyu ta dovkillya Michiganskogo universitetu SShA Div takozh RedaguvatiKembrijPrimitki Redaguvati Image Sauerstoffgehalt 1000mj svg Image Phanerozoic Carbon Dioxide png Image All palaeotemps png Haq B U Schutter SR 2008 A Chronology of Paleozoic Sea Level Changes Science 322 5898 64 68 Bibcode 2008Sci 322 64H PMID 18832639 doi 10 1126 science 1161648 International Chronostratigraphic Chart International Commission on Stratigraphy 2015 01 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2015 Procitovano 11 kvitnya 2015 Chart Time Scale angl arh 22 chervnya 2019 roku stratigraphy org International Commission on Stratigraphy Data zvernennya 22 chervnya 2019 roku 1969LAstr 83 411K Page 411 articles adsabs harvard edu Procitovano 6 serpnya 2021 a b Dendrohronologicheskij metod datirovki medbiol ru Procitovano 6 serpnya 2021 Algae Fossil Betrays Time Secret of 1 3 Billion Years Ago www china org cn Procitovano 6 serpnya 2021 Shixing Zhu 2003 THE EARTH SUN MOON DYNAMICS FROM GROWTH RHYTHMS OF 1300MA STROMATOLITES undefined angl Procitovano 6 serpnya 2021 Klatt J M Chennu A Arbic B K Biddanda B A Dick G J 1 serpnya 2021 Possible link between Earth s rotation rate and oxygenation Nature Geoscience angl 14 8 s 1 7 ISSN 1752 0908 doi 10 1038 s41561 021 00784 3 Procitovano 6 serpnya 2021 Literatura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Posilannya RedaguvatiSilur Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Silurijskij periodPalaeos Silurian UCMP Berkeley The Silurian Paleoportal Silurian strata in U S state by state angl Mizhnarodna stratigrafichna shkala na sajti Mizhnarodnoyi komisiyi z stratigrafiyi SilurLlandoveri Venlok Ludlov PrzhidolRuddanij Aeronij Telihij Shejnvud Gomer Gorstij Ludford Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Silurijskij period amp oldid 38070582