www.wikidata.uk-ua.nina.az

Золотомушка жовточуба Regulus regulus Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хордові

Золотомушка

Золотому́шка (Regulus) — рід горобцеподібних птахів, єдиний у родині золотомушкових (Regulidae). Включає 6 або 7 сучасних видів. Дрібні лісові птахи, що за зовнішнім виглядом нагадують синиць або вівчариків.

Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapillus)
Золотомушка мадерійська Regulus madeirensis
Золотомушка світлоброва (Regulus satrapa)

Морфологічні ознаки Редагувати

Довжина тіла 8—12 см, маса 5—8 г. Забарвлення має оливково-сірі або рудувато-сині відтінки; статевий диморфізм виражений не у всіх. Дзьоб тонкий і короткий, з невеликим гачком на кінці. Ніздрі прикриті дрібним пір'ям або шкіряною складкою. Ноги та пальці тонкі, з вигнутими кігтями та пристосовані для пересуванню по рослинності. Крила короткі та заокруглені, мають 10 махових. Хвіст з невеликою вирізкою, з 12 стернових пір'їн, за довжиною дорівнює крилу. Оперення м'яке. Повне линяння 1 раз на рік, після завершення сезону розмноження.

Поширення та місця існування Редагувати

Поширені в Євразії та Центральній Америці, Північній Африці (у межах північної півкулі). Населяють переважно хвойні рівнинні ліси та гірські зарості кущів.

Особливості екології Редагувати

Одні види є осілими, інші — кочують на обмеженій території; гірські популяції здійснюють сезонні вертикальні переміщення. Золотомушки — рухливі птахи, що тримаються приховано серед густих гілок у кронах дерев.

Моногами. Гнізда у вигляді компактної, ретельно сплетеної чаші або сферичної форми з розташованим збоку льотком. Гнізда часто розміщені в густих кронах на кінцевих частинах гілок та практично недоступні для хижаків. Зовнішні стінки гнізда сплетені з трави та тонких гілочок, лоток вистелений шерстю та дрібним пір'ям. У кладці 4—10 білих або блідо-рожевих з бурими крапками яєць, забарвлення може сильно варіювати. Обидва батьки насиджують кладку близько 15 днів, стільки ж вигодовують пташенят. Після вильоту молоді виводки починають кочувати, об'єднуючись у більші зграї.

Живляться переважно тваринною їжею — дрібними безхребетними (павуки, комахи, їхні яйця, личинки та лялечки), яких збирають у кронах дерев, часто на найтонших гілках, недоступних іншим, більшим за розміром птахам. Рідше поїдають насіння дерев. На землі шукають їжу рідко.

Походження та систематика Редагувати

Ймовірний центр походження золотомушок — помірні широти Євразії. Систематичне положення родини в ряді Горобцеподібних не зовсім зрозуміле, іноді відносили до родини кропив'янкових. Раніше до родини Жовтомушкових відносили 3 роди: Regulus, Lophobasileus та Leptopoecile. Нині родину вважають монотиповою з родом Regulus, що включає 6 видів, два з яких трапляються на території України.

Крім того канарську золотомушку (Regulus regulus teneriffae) деякі автори вважають окремим видом Regulus teneriffae. Також, з ранньоплейстоценових відкладень Болгарії, що датуються віком 2,6-1,95 млн років, описано викопний вид Regulus bulgaricus.

Примітки Редагувати

  1. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів фауни України. — Київ—Львів, 2007. — 111 с. — ISBN 966-8734-08-4.
  2. Boev, Zlatozar (1999). . Historia Naturalis Bulgarica 10: 109–115. Архів оригіналу за 20 липня 2014. 

Посилання Редагувати

  • Карташев Н.Н. Систематика птиц. — М. : Высшая школа, 1974. — 362 с.
  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — ISBN 5-10-001229-3.


Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
ZolotomushkaZolotomushka zhovtochuba Regulus regulus Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Pidryad Spivochi ptahi Passeri Infraryad PasseridaRodina Zolotomushkovi Regulidae Vigors 1825Rid Zolotomushka Regulus Cuvier 1800VidiRegulus calendula Regulus goodfellowi Regulus ignicapilla Regulus madeirensis Regulus regulus Regulus satrapaPosilannyaVikishovishe RegulusVikividi RegulusITIS 179864NCBI 13244Zolotomu shka 1 Regulus rid gorobcepodibnih ptahiv yedinij u rodini zolotomushkovih Regulidae Vklyuchaye 6 abo 7 suchasnih vidiv Dribni lisovi ptahi sho za zovnishnim viglyadom nagaduyut sinic abo vivcharikiv Zolotomushka chervonochuba Regulus ignicapillus Zolotomushka maderijska Regulus madeirensisZolotomushka svitlobrova Regulus satrapa Zmist 1 Morfologichni oznaki 2 Poshirennya ta miscya isnuvannya 3 Osoblivosti ekologiyi 4 Pohodzhennya ta sistematika 5 Primitki 6 PosilannyaMorfologichni oznaki RedaguvatiDovzhina tila 8 12 sm masa 5 8 g Zabarvlennya maye olivkovo siri abo ruduvato sini vidtinki statevij dimorfizm virazhenij ne u vsih Dzob tonkij i korotkij z nevelikim gachkom na kinci Nizdri prikriti dribnim pir yam abo shkiryanoyu skladkoyu Nogi ta palci tonki z vignutimi kigtyami ta pristosovani dlya peresuvannyu po roslinnosti Krila korotki ta zaokrugleni mayut 10 mahovih Hvist z nevelikoyu virizkoyu z 12 sternovih pir yin za dovzhinoyu dorivnyuye krilu Operennya m yake Povne linyannya 1 raz na rik pislya zavershennya sezonu rozmnozhennya Poshirennya ta miscya isnuvannya RedaguvatiPoshireni v Yevraziyi ta Centralnij Americi Pivnichnij Africi u mezhah pivnichnoyi pivkuli Naselyayut perevazhno hvojni rivninni lisi ta girski zarosti kushiv Osoblivosti ekologiyi RedaguvatiOdni vidi ye osilimi inshi kochuyut na obmezhenij teritoriyi girski populyaciyi zdijsnyuyut sezonni vertikalni peremishennya Zolotomushki ruhlivi ptahi sho trimayutsya prihovano sered gustih gilok u kronah derev Monogami Gnizda u viglyadi kompaktnoyi retelno spletenoyi chashi abo sferichnoyi formi z roztashovanim zboku lotkom Gnizda chasto rozmisheni v gustih kronah na kincevih chastinah gilok ta praktichno nedostupni dlya hizhakiv Zovnishni stinki gnizda spleteni z travi ta tonkih gilochok lotok vistelenij sherstyu ta dribnim pir yam U kladci 4 10 bilih abo blido rozhevih z burimi krapkami yayec zabarvlennya mozhe silno variyuvati Obidva batki nasidzhuyut kladku blizko 15 dniv stilki zh vigodovuyut ptashenyat Pislya vilotu molodi vivodki pochinayut kochuvati ob yednuyuchis u bilshi zgrayi Zhivlyatsya perevazhno tvarinnoyu yizheyu dribnimi bezhrebetnimi pavuki komahi yihni yajcya lichinki ta lyalechki yakih zbirayut u kronah derev chasto na najtonshih gilkah nedostupnih inshim bilshim za rozmirom ptaham Ridshe poyidayut nasinnya derev Na zemli shukayut yizhu ridko Pohodzhennya ta sistematika RedaguvatiJmovirnij centr pohodzhennya zolotomushok pomirni shiroti Yevraziyi Sistematichne polozhennya rodini v ryadi Gorobcepodibnih ne zovsim zrozumile inodi vidnosili do rodini kropiv yankovih Ranishe do rodini Zhovtomushkovih vidnosili 3 rodi Regulus Lophobasileus ta Leptopoecile Nini rodinu vvazhayut monotipovoyu z rodom Regulus sho vklyuchaye 6 vidiv dva z yakih traplyayutsya na teritoriyi Ukrayini Rid Zolotomushka Regulus Zolotomushka rubinovochuba Regulus calendula Linnaeus 1766 Zolotomushka tajvanska Regulus goodfellowi Ogilvie Grant 1906 Zolotomushka chervonochuba Regulus ignicapillus Temminck 1820 v Ukrayini osilij kochovij perelitnij ptah zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Zolotomushka maderijska Regulus madeirensis Harcourt 1851 Zolotomushka zhovtochuba Regulus regulus Linnaeus 1758 v Ukrayini osilij kochovij perelitnij ptah Zolotomushka svitlobrova Regulus satrapa Lichtenstein 1823 Krim togo kanarsku zolotomushku Regulus regulus teneriffae deyaki avtori vvazhayut okremim vidom Regulus teneriffae Takozh z rannoplejstocenovih vidkladen Bolgariyi sho datuyutsya vikom 2 6 1 95 mln rokiv opisano vikopnij vid Regulus bulgaricus 2 Primitki Redaguvati Fesenko G V Bokotej A A Anotovanij spisok ukrayinskih naukovih nazv ptahiv fauni Ukrayini Kiyiv Lviv 2007 111 s ISBN 966 8734 08 4 Boev Zlatozar 1999 Regulus bulgaricus sp n the first fossil Kinglet Aves Sylviidae from the Late Pliocene of Varshets Western Bulgaria Historia Naturalis Bulgarica 10 109 115 Arhiv originalu za 20 lipnya 2014 Posilannya RedaguvatiKartashev N N Sistematika ptic M Vysshaya shkola 1974 362 s Fauna mira pticy Spravochnik Galushin V M Drozdov N N Ilichev V D i dr M Agropromizdat 1991 311 s ISBN 5 10 001229 3 nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zolotomushka amp oldid 39568636