www.wikidata.uk-ua.nina.az

Великий китайський голод період в історії Китайської Народної Республіки у 1959 1961 роках що характеризувався масовим г

Великий китайський голод

Великий китайський голод — період в історії Китайської Народної Республіки у 1959—1961 роках, що характеризувався масовим голодом, спричиненим політикою Комуністичної партії Китаю під назвою Великий стрибок, хоча остання намагається висвітлювати даний голод як результат посухи та неврожаю.

Лише за офіційними урядовими даними, близько 15 мільйонів населення померло за той період. Дослідники ж голоду найчастіше наводять цифри від 20 млн жителів до 43 млн. Історик Френк Дікотер (Frank Dikötter), якому було надано особливий доступ до китайських архівних матеріалів, оцінив, що в період 1958—1962 років трапилося щонайменше 45 млн передчасних смертей.

Передумови Редагувати

У середині XX століття КНР була великою аграрною державою, проте в економічному розвитку значно відставала від промислових країн. У 1956 Мао Цзедун, сподіваючись зламати внутрішніх опонентів, що вимагали перегляду політичного курсу, проголосив «великий стрибок»: механізм «революційних перетворень» у боротьбі з «правим консерватизмом».

За «стрибком» розпочалася програма «масової мобілізації»: колективізація земель, індустріалізація села, «культурна революція» та інші реформи, що супроводжувалися інтенсивною пропагандою. Режим, не вагаючись, проголошував, що КНР здатна «наздогнати Сполучене Королівство за 2-3 роки, а США — за 7-8».

СРСР в односторонньому порядку розірвав зв'язки з КНР, припинивши постачання матеріалів та технологій, які були так потрібні КНР. В той же час Мао Цзедун вирішив достроково повернути борги СРСР в сумі 1 млрд. 973 млн юанів з 1960 по 1962, що дорівнювало 12 % військового бюджету країни на той час. Більша частина боргу була виплачена продовольчими товарами. Заради заявленої мети були зроблені неадекватні господарські кроки. Економіку розбалансували так, що країна опинилася на межі краху. Селян зобов'язали покинути землі та самостійно будувати домни для виробництва сталі. Їм було заборонено їсти вдома, а натомість створено мережу «народних їдалень» — єдине місце, де можна було харчуватись і зберігати продукти. Ян Цзішен детально описує це нововведення, що мало трагічні наслідки. У 1958 в країні побудовано 3,4 млн таких пунктів, куди ходило їсти 90 % сільського населення. Таким чином, було знищено систему натурального господарства в селах. У липні 1959 до усіх цих проблем додалися природні катаклізми. Вийшла з берегів річка Хуанхе, в результаті повені у Східному Китаї загинуло до 2 мільйонів людей. Згодом прийшла сильна посуха, яка випалювала на полях ті залишки зерна, які ще там були.

Наслідки Редагувати

Протягом 1958—1960 КНР стала чистим експортером зерна. Через це у багатьох місцях населення залишилось зовсім чи майже зовсім без власного зерна. Наприклад, у 1959 виробництво зерна в районі Сіньян провінції Хенань склало 1 629 000 тонн (на 46,1 % менше, ніж у 1958), але місцевий уряд звітував про збір 3 210 000 тонн зерна. На основі цих показників місцевий уряд Сіньяну вилучив 525 000 тонн зерна, залишивши в середньому 82 кг зерна на одну людину на цілий рік. Враховуючи, що середньомісячне споживання зерна складало 17,5 кг на одну людину, його вистачило тільки на чотири місяці. Селяни почали голодувати та шукати альтернативні джерела їжі: траву, тирсу, шкіру та навіть насіння, просіяне з екскрементів тварин. Собаки, кішки, щури, миші та комахи — усе ставало їжею для людей. Нестача харчування та тотальний голод були вже очевидними. Рівень народжуваності різко знизився, бо селянки через голод не мали менструації та були занадто слабкими. За оцінкою Мао Юші, керівника Економічного інституту в Пекіні, очікувані 16 мільйонів дітей не народилося в цей період через голод, а близько 2–3 мільйонів селян покінчили з собою.

На Лушанському пленумі ЦК КПК у липні-серпні 1959 економічну політику «Великого стрибка» Мао Цзедуна розкритикував його давній супротивник, маршал Пен Дехуай. Пена підтримали й інші члени Центрального комітету — заступник міністра закордонних справ Чжан Веньтянь, міністр фінансів Лі Сяньнянь, маршал Чень Ї. «Вождеві» довелося йти на поступки — Мао Цзедун частково визнав свої помилки. Посаду голови КНР він, про всяк випадок, ще у квітні передав Лю Шаоці. Пізніше саме на нього Мао скине частку провини за провал економічної політики.

Лю Шаоці разом із майбутнім реформатором Китаю Ден Сяопіном почали часткову деколективізацію та повернення до ринкових методів управління економікою. Остаточно голод припинився лише після 1962, коли політика «Великого стрибка» офіційно завершиться, але тема залишилась під забороною.

Перші зрушення почалися після смерті Мао у 1976 та розвінчання культу особи. Хоча влада у 1988 й визнала, що внаслідок голоду померло близько 20 млн осіб, але пов'язує його лише з природними факторами. Дослідження китайського журналіста Ян Цзішена вказує на загальну кількість жертв — 36 млн осіб.

Міжнародна реакція та визнання Редагувати

Робота іноземних журналістів в КНР суворо обмежувалася, тому дані про Голод були фактично не відомі світовій спільноті. Лише окремі журналісти, що були лояльні до комуністичної влади, мали можливість вільно працювати в КНР.

У розпал голоду в КНР у 1960 американський журналіст Едгар Сноу взяв інтерв'ю у лідера КПК. В той час, завдяки біженцям, яким вдалося прорватися крізь блокаду та втекти до Гонконгу, у світовій пресі починали з'являтись згадки про голод в КНР. У своїй статті Сноу заявляв: «Я ретельно шукав голодуючих людей або жебраків, щоб сфотографувати їх, але не знайшов. Я не побачив голодних людей чи якихось ознак голоду, а тому не вірю, що в КНР наявна проблема голоду». Повернувшись з КНР він продовжує пропаганду комунізму, зокрема дає ряд лекцій у Гарварді, на яких описував переваги соціалістичної форми господарства, а також долучається до написання підручників про КНР.

На початку 1961 КНР відвідав лідер французьких соціалістів Франсуа Міттеран, на той час сенатор департаменту Ньєр та претендент на посаду Президента Франції. Його візит контролювали китайські спецслужби. Апогеєм стала двогодинна зустріч з Мао, яка мала остаточно переконати французького соціаліста у динамічному розвитку Китаю. У результаті тактика спрацювала і Мітеран заявив, що «Мао не диктатор» і «в Китаї немає ніяких ознак голоду». Таким же чином вводять в оману журналіста ВВС Фелікса Гріна, який у своїй книзі «Завіса незнання», виданій у 1964, не згадує про голод та позитивно висловлюється про комуністичну партію.

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

  1. Peng Xizhe (彭希哲), "Demographic Consequences of the Great Leap Forward in China's Provinces, " Population and Development Review 13, no. 4 (1987), 639–70. For a summary of other estimates, please refer to Necrometrics [1] [ 30 січня 2018 у Wayback Machine.]
  2. Akbar, Arifa (17 вересня 2010). . The Independent (London). Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 20 вересня 2010. 
  3. Dikötter, Frank. Mao's Great Famine: The History of China's Most Devastating Catastrophe, 1958-62. Walker & Company, 2010. p. 333. ISBN 0-8027-7768-6
  4. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020. 
  5. . Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020. 
  6. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020. 
  7. . Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 25 жовтня 2020. 
  8. Becker J. Hungry Ghosts: Mao's Secret Famine / Jasper Becker, New York: The Free Press, 1996. P. 277
  9. Becker J. Hungry Ghosts: Mao's Secret Famine / Jasper Becker, New York: The Free Press, 1996.P. 293
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Velikij kitajskij golod period v istoriyi Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki u 1959 1961 rokah sho harakterizuvavsya masovim golodom sprichinenim politikoyu Komunistichnoyi partiyi Kitayu pid nazvoyu Velikij stribok hocha ostannya namagayetsya visvitlyuvati danij golod yak rezultat posuhi ta nevrozhayu Lishe za oficijnimi uryadovimi danimi blizko 15 miljoniv naselennya pomerlo za toj period Doslidniki zh golodu najchastishe navodyat cifri vid 20 mln zhiteliv do 43 mln 1 Istorik Frenk Dikoter Frank Dikotter yakomu bulo nadano osoblivij dostup do kitajskih arhivnih materialiv ociniv sho v period 1958 1962 rokiv trapilosya shonajmenshe 45 mln peredchasnih smertej 2 3 Zmist 1 Peredumovi 2 Naslidki 3 Mizhnarodna reakciya ta viznannya 4 Div takozh 5 PosilannyaPeredumovi RedaguvatiU seredini XX stolittya KNR bula velikoyu agrarnoyu derzhavoyu prote v ekonomichnomu rozvitku znachno vidstavala vid promislovih krayin U 1956 Mao Czedun spodivayuchis zlamati vnutrishnih oponentiv sho vimagali pereglyadu politichnogo kursu progolosiv velikij stribok mehanizm revolyucijnih peretvoren u borotbi z pravim konservatizmom Za stribkom rozpochalasya programa masovoyi mobilizaciyi kolektivizaciya zemel industrializaciya sela kulturna revolyuciya ta inshi reformi sho suprovodzhuvalisya intensivnoyu propagandoyu Rezhim ne vagayuchis progoloshuvav sho KNR zdatna nazdognati Spoluchene Korolivstvo za 2 3 roki a SShA za 7 8 SRSR v odnostoronnomu poryadku rozirvav zv yazki z KNR pripinivshi postachannya materialiv ta tehnologij yaki buli tak potribni KNR V toj zhe chas Mao Czedun virishiv dostrokovo povernuti borgi SRSR v sumi 1 mlrd 973 mln yuaniv z 1960 po 1962 sho dorivnyuvalo 12 vijskovogo byudzhetu krayini na toj chas Bilsha chastina borgu bula viplachena prodovolchimi tovarami Zaradi zayavlenoyi meti buli zrobleni neadekvatni gospodarski kroki Ekonomiku rozbalansuvali tak sho krayina opinilasya na mezhi krahu Selyan zobov yazali pokinuti zemli ta samostijno buduvati domni dlya virobnictva stali Yim bulo zaboroneno yisti vdoma a natomist stvoreno merezhu narodnih yidalen yedine misce de mozhna bulo harchuvatis i zberigati produkti Yan Czishen detalno opisuye ce novovvedennya sho malo tragichni naslidki U 1958 v krayini pobudovano 3 4 mln takih punktiv kudi hodilo yisti 90 silskogo naselennya Takim chinom bulo znisheno sistemu naturalnogo gospodarstva v selah U lipni 1959 do usih cih problem dodalisya prirodni kataklizmi Vijshla z beregiv richka Huanhe v rezultati poveni u Shidnomu Kitayi zaginulo do 2 miljoniv lyudej Zgodom prijshla silna posuha yaka vipalyuvala na polyah ti zalishki zerna yaki she tam buli Naslidki RedaguvatiProtyagom 1958 1960 KNR stala chistim eksporterom zerna Cherez ce u bagatoh miscyah naselennya zalishilos zovsim chi majzhe zovsim bez vlasnogo zerna Napriklad u 1959 virobnictvo zerna v rajoni Sinyan provinciyi Henan sklalo 1 629 000 tonn na 46 1 menshe nizh u 1958 ale miscevij uryad zvituvav pro zbir 3 210 000 tonn zerna Na osnovi cih pokaznikiv miscevij uryad Sinyanu viluchiv 525 000 tonn zerna zalishivshi v serednomu 82 kg zerna na odnu lyudinu na cilij rik Vrahovuyuchi sho serednomisyachne spozhivannya zerna skladalo 17 5 kg na odnu lyudinu jogo vistachilo tilki na chotiri misyaci 4 Selyani pochali goloduvati ta shukati alternativni dzherela yizhi travu tirsu shkiru ta navit nasinnya prosiyane z ekskrementiv tvarin Sobaki kishki shuri mishi ta komahi use stavalo yizheyu dlya lyudej Nestacha harchuvannya ta totalnij golod buli vzhe ochevidnimi Riven narodzhuvanosti rizko znizivsya bo selyanki cherez golod ne mali menstruaciyi ta buli zanadto slabkimi Za ocinkoyu Mao Yushi kerivnika Ekonomichnogo institutu v Pekini ochikuvani 16 miljoniv ditej ne narodilosya v cej period cherez golod a blizko 2 3 miljoniv selyan pokinchili z soboyu 5 Na Lushanskomu plenumi CK KPK u lipni serpni 1959 ekonomichnu politiku Velikogo stribka Mao Czeduna rozkritikuvav jogo davnij suprotivnik marshal Pen Dehuaj Pena pidtrimali j inshi chleni Centralnogo komitetu zastupnik ministra zakordonnih sprav Chzhan Ventyan ministr finansiv Li Syannyan marshal Chen Yi Vozhdevi dovelosya jti na postupki Mao Czedun chastkovo viznav svoyi pomilki Posadu golovi KNR vin pro vsyak vipadok she u kvitni peredav Lyu Shaoci Piznishe same na nogo Mao skine chastku provini za proval ekonomichnoyi politiki Lyu Shaoci razom iz majbutnim reformatorom Kitayu Den Syaopinom pochali chastkovu dekolektivizaciyu ta povernennya do rinkovih metodiv upravlinnya ekonomikoyu Ostatochno golod pripinivsya lishe pislya 1962 koli politika Velikogo stribka oficijno zavershitsya ale tema zalishilas pid zaboronoyu Pershi zrushennya pochalisya pislya smerti Mao u 1976 ta rozvinchannya kultu osobi Hocha vlada u 1988 j viznala sho vnaslidok golodu pomerlo blizko 20 mln osib ale pov yazuye jogo lishe z prirodnimi faktorami 6 Doslidzhennya kitajskogo zhurnalista Yan Czishena vkazuye na zagalnu kilkist zhertv 36 mln osib 7 Mizhnarodna reakciya ta viznannya RedaguvatiRobota inozemnih zhurnalistiv v KNR suvoro obmezhuvalasya tomu dani pro Golod buli faktichno ne vidomi svitovij spilnoti Lishe okremi zhurnalisti sho buli loyalni do komunistichnoyi vladi mali mozhlivist vilno pracyuvati v KNR U rozpal golodu v KNR u 1960 amerikanskij zhurnalist Edgar Snou vzyav interv yu u lidera KPK V toj chas zavdyaki bizhencyam yakim vdalosya prorvatisya kriz blokadu ta vtekti do Gonkongu u svitovij presi pochinali z yavlyatis zgadki pro golod v KNR U svoyij statti Snou zayavlyav Ya retelno shukav goloduyuchih lyudej abo zhebrakiv shob sfotografuvati yih ale ne znajshov Ya ne pobachiv golodnih lyudej chi yakihos oznak golodu a tomu ne viryu sho v KNR nayavna problema golodu 8 Povernuvshis z KNR vin prodovzhuye propagandu komunizmu zokrema daye ryad lekcij u Garvardi na yakih opisuvav perevagi socialistichnoyi formi gospodarstva a takozh doluchayetsya do napisannya pidruchnikiv pro KNR Na pochatku 1961 KNR vidvidav lider francuzkih socialistiv Fransua Mitteran na toj chas senator departamentu Nyer ta pretendent na posadu Prezidenta Franciyi Jogo vizit kontrolyuvali kitajski specsluzhbi Apogeyem stala dvogodinna zustrich z Mao yaka mala ostatochno perekonati francuzkogo socialista u dinamichnomu rozvitku Kitayu U rezultati taktika spracyuvala i Miteran zayaviv sho Mao ne diktator i v Kitayi nemaye niyakih oznak golodu 9 Takim zhe chinom vvodyat v omanu zhurnalista VVS Feliksa Grina yakij u svoyij knizi Zavisa neznannya vidanij u 1964 ne zgaduye pro golod ta pozitivno vislovlyuyetsya pro komunistichnu partiyu Div takozh RedaguvatiZnishennya gorobcivPosilannya Redaguvati Peng Xizhe 彭希哲 Demographic Consequences of the Great Leap Forward in China s Provinces Population and Development Review 13 no 4 1987 639 70 For a summary of other estimates please refer to Necrometrics 1 Arhivovano 30 sichnya 2018 u Wayback Machine Akbar Arifa 17 veresnya 2010 Mao s Great Leap Forward killed 45 million in four years The Independent London Arhiv originalu za 2 serpnya 2018 Procitovano 20 veresnya 2010 Dikotter Frank Mao s Great Famine The History of China s Most Devastating Catastrophe 1958 62 Walker amp Company 2010 p 333 ISBN 0 8027 7768 6 Pragnennya pravdi abo Pro Velikij golod u Kitayi Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 25 zhovtnya 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 17 sichnya 2020 Procitovano 25 zhovtnya 2020 INFORMACIJNA BLOKADA YaK ELEMENT GOLODTVORNOYi POLITIKI TOTALITARNIH REZhIMIV NA PRIKLADI GOLODOMORU V UKRAYiNI TA VELIKOGO GOLODU V KNR Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 25 zhovtnya 2020 Velika kitajska tragediya Ukrayinskij tizhden 11 279 vid 14 bereznya 2013 Arhiv originalu za 16 sichnya 2021 Procitovano 25 zhovtnya 2020 Becker J Hungry Ghosts Mao s Secret Famine Jasper Becker New York The Free Press 1996 P 277 Becker J Hungry Ghosts Mao s Secret Famine Jasper Becker New York The Free Press 1996 P 293 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Velikij kitajskij golod amp oldid 39596858