www.wikidata.uk-ua.nina.az

Індустріалізація Індустріаліза ція історичний процес техніко економічного переходу від аграрного до промислових способів

Індустріалізація

Індустріаліза́ція — історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислових способів суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг. Поняття Індустріалізації використовується для позначення історичної епохи європейської промислової революції, яка почалася в другій половині 18 ст. у Королівстві Великої Британії. Пізніше вона поступово поширилася на інші країни Європи та Північної Америки. В Азії та Латинській Америці з середини 20-го століття.

Вплив індустріалізації на зростання рівня доходів з 1500 р. На графіку показані валовий внутрішній продукт (за паритетом купівельної спроможності) на душу населення між 1500 і 1950 рр.
Карта показує розподіл глобального промислового виробництва

У СРСР індустріалізація, як керована урядом зверху реформа, була оголошена й проведена в 30-х роках 20 століття та означала, на відміну від загальноприйнятого значення поняття — комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, ужитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років.

Сучасні моделі індустріалізації

Виділяють наступні сучасні моделі індустріалізації:

  • традиційна індустріалізація — з переважанням добувних галузей промисловості, важкого та низько технологічного машинобудування з технологіями переважно 3-го та 4-го укладів, які намагаються з метою підтримки конкурентоспроможності модернізувати до ринкових викликів сучасності;
  • некроіндустріалізація — стан галузей промисловості з галузями 3-го та 4-го укладів, які переживають процеси деіндустріалізації першого типу, тобто скорочення виробничих потужностей внаслідок їх фізичного зносу та відсутності ринкового попиту на продукцію;
  • постіндустріалізація — перехід до технологій 5-го укладу, який супроводжується процесами деіндустріалізації другого типу, тобто виводом за межі країни низько технологічних галузей, введенням сучасних високотехнологічних виробничих потужностей, орієнтованих на випуск продукції з високою часткою доданої вартості, інформатизацією суспільства, розвитком сфери сучасних наукоємних послуг;
  • неоіндустріалізація — перехід до технологій 6-го укладу, з випуском продукції з високою доданою вартістю, який характеризується індивідуалізацією, нанотехнологіями, біотехнологізацією, когнітивізацією, розвитком 3D-друку, шляхом реіндустріалізації, тобто збільшення в національній економіці робочих місць на базі цих технологій переважно у сфері малого та середнього підприємництва.

Індустріалізація у Великій Британії

Англія — єдина країна, де цілісна система машин і механізмів була створена за допомогою ручної праці. Промислова революція (industrial revolution) почалася тут за таких обставин: наявності вільної робочої сили внаслідок, по-перше, згону селян із землі (евікції) під час капіталізації сільського господарства, а по-друге, розорення ремісників, які не витримували конкуренції з мануфактурним виробництвом; наявності грошових багатств, вивезених з колоній і готових знайти застосування в промисловості, тобто перетворитися на капітал; прогресу у винаходах, особливо в бавовняному виробництві, яке було позбавлене цехової регламентації (1733 в Англії був виготовлений ручний ткацький верстат з літаючим човником, 1738 — машина, яка пряла нитку без участі людських рук, а 1771 — ватер, що приводив у рух цю машину за допомогою енергії води; невдовзі виникла перша у світі фабрика — прядильня Р. Аркрайта, а 1781 Дж. Ватт запатентував парову машину подвійної дії, яка дала змогу фабриці позбутися залежності від водяної енергії).

Промисловий переворот в Англії завершився в середині 19 ст.: 1850 країна давала половину світової виплавки чавуну, більше половини видобутку кам'яного вугілля, майже половину переробки бавовняної сировини. Від початку 40-х до кінця 60-х рр. 19 ст. вивіз машин з Англії збільшився вдесятеро. Технічна перевага англійської промисловості забезпечила відповідним англійським товарам перемогу в конкурентній боротьбі в усіх регіонах світу.

Проте від 70–80-х рр. 19 ст. індустріалізація в Англії уповільнилася. Закуповуючи переважно нове вдосконалюване англійське устаткування, Німеччина, США та інші країни почали випереджати Англію за темпами розвитку промисловості. Технічний же рівень виробництва в самій Англії не зростав належними темпами, оскільки капіталісти не були готові постійно здійснювати вартісну реконструкцію своїх підприємств. Вільні капітали їм було вигідніше використовувати для будування підприємств у США і державах Європи (зокрема, і через запровадження цими країнами протекційних мит на ввіз товарів) та в колоніях. У 90-х рр. 19 ст. більш дешеві німецькі товари заполонили Англію. Англійські підприємці почали вимагати від свого уряду запровадження протекціонізму та відмови від принципів фритредерства (вільної торгівлі), завдяки яким до цього часу встановилася англійська економічна гегемонія. В самій Англії посилилися тенденції до картелізації промисловості, що допомагало боротися з конкуренцією.

Вивіз англійських капіталів замість вивозу англійських товарів особливо посилився із 80-х рр. 19 ст., і це відіграло головну роль в індустріалізації інших країн. До кінця 19 ст. експорт капіталу став однією з головних дохідних статей англійського платіжного балансу. Попит на капітал активізував його мобілізацію за допомогою акціонерних товариств. Оминаючи стадію картелів, деякі АТ почали перетворюватися на могутні трести та концерни. Фінансисти й промисловці будували вовняні фабрики в Нідерландах, сталеливарні заводи — у Бельгії і Російській імперії. Англійські компанії вкладали капітали в залізничне будівництво в країнах Європи та Америки, субсидували розвиток морських торгових комунікацій, одержуючи високі прибутки від фрахту та страхових премій.

Індустріалізація в Російській імперії

У Росії до скасування кріпацтва 1861 не було умов для розвитку фабрично-заводського виробництва. Існує чимало прикладів випереджання російськими інженерами досягнень технічно передової Англії. Зокрема, на мануфактурі Р.Глінкова багатоверетенна «самопрядна машина» з'явилася ще 1756, тоді як прядильна машина Дж. Харгрівса почала працювати лише 1765. І. І. Ползунов майже на два десятиріччя раніше від Дж. Уатта побудував парову машину для безпосереднього привода механічних агрегатів. Але ні ці винаходи власних інженерів, ні закуповувані за кордоном зразки машин не впливали на технічний стан російської промисловості. У ній панувала вотчинно-посесійна мануфактура (див. також Вотчинна промисловість, Посесія), заснована на праці кріпосних селян. Ще в 50-х рр. 19 ст. криза кріпосницького господарства стала системною, але тільки поразка в Кримській війні 1853—1856 змусила панівні кола Російської імперії приступити до практичних дій щодо скасування кріпосного права.

Селянська реформа 1861 та низка буржуазних реформ 60–70-х рр. 19 ст. розчистили шлях для капіталістичного підприємництва. Раніше воно існувало у вигляді купецької мануфактури та перебувало в пригніченому стані внаслідок конкуренції з боку вотчинно-посесійної мануфактури, яка використовувала дармову працю кріпаків. Незважаючи на наявність багатьох залишків кріпосництва, капіталістичне підприємництво почало активно розвиватися в усіх своїх технічних формах — дрібного товарного виробництва, мануфактури й фабрики. Царський уряд активно сприяв залученню в економіку країни іноземних інвестицій, особливо для розбудови залізничної мережі та будівництва підприємств важкої промисловості.

У 60–70-х рр. 19 ст. Росія у величезних кількостях закуповувала за кордоном техніку для модернізації своєї промисловості й транспорту, але вже у 80-х і особливо в 90-х рр. 19 ст. вона запровадила високі митні тарифи на імпорт, щоб створити сприятливі умови для розвитку власних підприємств. За тарифом 1891 митне обкладання становило 33 % вартості товарів. 1896 мито на рейки досягло 50 %, а на чавун — 75 % ціни товару. Якщо в 1860–70-х рр. велику роль у залізничному будівництві відігравала зарубіжна промисловість (тоді було важливо створити первинну мережу в найкоротші строки), то вже у 80-х, і особливо в 90-х рр., 19 ст. попит залізниць на вугілля, метал і машини задовольнявся російською промисловістю. Усе це сприяло тому, що іноземні капітали почали надходити в Росію переважно у вигляді грошових інвестицій.

Унаслідок цього модернізація російського господарства мала досить високі темпи. Відділити 1-й етап І. від етапу промислового перевороту в Росії практично неможливо, бо всі зміни відбувалися майже водночас. Принаймні промислову революцію в Росії можна вважати завершеною уже до кінця 80-х рр. 19 ст. В 90-х рр. 19 ст. російська економіка вже розвивалася на власній технічній основі й за темпами зростання не поступалася найбільш розвинутим країнам світу. Зокрема, темпи зростання російської промисловості становили 5,8 % 1885–90, 7,6 % — 1890–95 і 9,2 % — 1895—1900. Важка промисловість розвивалася вдвоє вищими темпами, ніж легка. А в цілому за 1861—1900, за орієнтовними підрахунками Німецького кон'юнктурного інституту, продукція російської промисловості зросла в 7 разів, Німеччини — майже в 5, Франції — приблизно в 2,5 раза, Англії — більш як у 2 рази.

За 1900–13 виробництво промислової продукції в Росії збільшилося ще в 2 рази. Загальна чисельність робітничого класу у великій промисловості та на транспорті (включаючи робітників воєнних підприємств, водного транспорту й комунального господарства) досягла 4,5 млн осіб.

За рівнем концентрації промисловості Росія займала перше місце у світі.

Концентрація виробництва підводила до утворення, поряд з синдикатами і картелями, монополістичних об'єднань вищого типу — концернів. Однак особливості чинного законодавства перешкоджали утворенню монополій з цілковитим виробничим злиттям підприємств — трестів.

Поряд з тим дореволюційна Росія залишалася переважно аграрною країною. На частку сільського господарства в ній припадало близько 60 % загальної продукції народного господарства. У валовій продукції промисловості на виробництво предметів споживання припадало дві третини, а на виробництво засобів виробництва — лише третина.

За переписом 1897 міське населення у 50 губерніях європейської частини Росії становило тільки 12,8 %, а 1914 воно зросло лише до 15 %. Приблизно третину промислової продукції й наприкінці 19 ст., і 1914 давало дрібне товарне виробництво (кустарно-реміснича промисловість).

Упродовж 1860—1913 Російська імперія збільшила випуск своєї промислової продукції в 12 разів. Але, незважаючи на випередження в темпах, вона не змогла наздогнати за валовими показниками жодну з розвинутих країн світу. 1913 Росія випускала промислової продукції в 2,5 раза менше, ніж Франція, в 4,5 раза — ніж Англія, в 5,9 раза — ніж Німеччина, у 8 разів менше, ніж США. Відставання Росії за розмірами виробництва на душу населення було особливо помітним. У ній вироблялося промислової продукції на душу населення в 10 разів менше, ніж у Німеччині, майже в півтора десятка разів менше, ніж у США. Перша світова війна стала серйозним випробуванням для економік усіх воюючих країн. Слабка російська індустрія до такого випробування виявилася зовсім непідготовленою. Потреби матеріально-технічного постачання російської армії доводилося задовольняти здебільшого шляхом імпорту, переважно зі США: за 1913–17 імпорт американських товарів зріс майже в 9 разів.

1913 зовнішня заборгованість Росії обчислювалася в 4,3 млрд рублів, а за роки війни борг зріс ще на 7,25 млрд руб. Окрім щорічного часткового погашення боргів, за позичені мільярди необхідно було сплачувати відсотки, щороку сотні мільйонів рублів.

Індустріалізація Лівобережної України та Південної України

Першим вагомим поштовхом до І. Лівобережної України та Південної України стало залізничне будівництво (див. Залізничне будівництво в Україні 19 – початку 20 століть). Первинна мережа залізничних шляхів в Україні була створена за рахунок імпорту матеріалів і техніки й стала передумовою для розвитку фабрично-заводської промисловості.

У конфігурацію залізниць добре вписувалися водні магістралі. Дніпро був з'єднаний притоками та каналами з водними системами Балтійського басейну – Західною Двіною, Німаном і Віслою. Це сприяло тому, що за чотири пореформених (після 1861) десятиліття перевезення товарних вантажів територією України зросло більш як у 10 разів. Поява первинної залізничної мережі в поєднанні з розвитком пароплавства зумовила завершення до початку 90-х рр. 19 ст. промислового перевороту на транспорті. 1890 на ріках України використовувалося 220 пароплавів сукупною вантажопідйомністю 1,2 млн пудів.

Важливим елементом транспортної системи були азово-чорноморські порти, які з'єднували Російську імперію з країнами Чорноморського басейну та Середземномор'я. Як тільки закінчилася Кримська війна 1853–56, царський уряд ініціював створення приватного Російського товариства пароплавства та торгівлі. У наступні десятиліття виникли інші пароплавні компанії.

Істотну роль у створенні безпосередніх передумов для І. України відіграла кам'яновугільна промисловість. Власне, повномасштабна І. України саме й розпочалася з бурхливого розвитку вуглевидобування, який став можливим після прокладення залізниць. 1872 у Донбасі з'явилася перша акціонерна компанія "Гірниче і промислове товариство на Півдні Росії", заснована за допомогою французького капіталу (див. Іноземний капітал в Україні 18 – початку 20 століть). До 1900 в Донбасі вже діяло 20 вуглевидобувних компаній з іноземним капіталом (без урахування рудників металургійних компаній). Панівну роль відігравав капітал дрібних французьких рантьє, концентрований франко-бельгійськими банками. Від заснування кам'яновугільних рудників іноземні капіталісти переходили до комплексної експлуатації природних багатств Донбасу – створення підприємств з видобутку залізної руди та побудови металургійних заводів.

Після виявлення великих рудних запасів О.Поль заснував 1881 АТ з видобутку залізної руди. 1900 було видобуто 210 млн пудів високоякісної залізної руди в районі Кривого Рогу й до 10 млн пудів марганцевої руди в районі Нікополя.

Піонером у створенні металургійної промисловості Донбасу був англійський підприємець Дж.Юз, який заснував Новоросійське товариство кам'яновугільного, залізоробного та рейкового виробництв. Щоб забезпечити розгортання нової галузі промисловості, царський уряд надав створеному товариству казенні землі з вугільними родовищами й зобов'язався виплачувати Дж.Юзу впродовж 12 років премію в розмірі 50 копійок на кожний пуд вироблених рейок.

Після того, як царський уряд почав обкладати великим митом імпорт металургійної продукції, іноземні капіталісти виявили ще більшу зацікавленість у розгортанні металургійних заводів на Півдні Росії. 1900 року 17 металургійних заводів виплавили тут 92 млн пудів чавуну.

Попит залізничного господарства на паровози за наявності заборонного, по суті, мита на імпорт змусив чимало великих машинобудівних заводів Росії освоїти паровозобудування. Зокрема, в Україні з'явилися спеціалізовані паровозобудівні заводи – Харківський паровозобудівний завод (1897), Луганський паровозобудівний завод (з 1900).

Промислове піднесення в Росії 90-х рр. 19 ст. базувалося переважно на прискорених темпах залізничного будівництва. 40 % підприємств, які існували 1900, були збудовані за попереднє десятиліття, причому в Катеринославській губернії та Полтавській губернії такі підприємства складали більше половини загальної кількості, а в Таврійській губернії – 50 %.

Попит сільського господарства на машини зумовив швидкий розвиток відповідної галузі машинобудування. У 90-х рр. 19 ст. українські губернії виробляли понад половину загальноімперського випуску с.-г. машин. У Катеринославській губернії налічувалося 33 підприємства с.-г. машинобудування, у Таврійській – 19, Херсонській губернії – 16.

Цукрова промисловість

Від середини 60-х рр. 19 ст. в Україні швидко розвивалася цукрова промисловість. Технічний переворот у цій галузі був пов'язаний із заміною вогневих технологій переробки цукрового буряку паровими. Останній вогневий завод проіснував у Чернігівській губернії до 1876. На початок 80-х рр. 19 ст. цукрова промисловість України давала 88 % загальноросійського виробництва цукру.

1887 у цукровій промисловості виник Синдикат цукрозаводчиків із правлінням у Києві. Він об'єднував понад 90 % імперського виробництва цукру й регулював ціни в інтересах цукрозаводчиків.

XX століття

Економічна криза 1900–03 призвела до монополізації промисловості. Найбільш могутні монополії в замаскованій формі синдикатів (контор із продажу) з'явилися в галузях важкої промисловості (див. Монополізація капіталістична, Монополії капіталістичні в Україні). 1902 уряд затвердив статут металургійного синдикату – Товариства для продажу виробів російських металургійних заводів (скорочено "Продамета").

У 1909 році промислове піднесення російської економіки відновилося. Передумови цьому були створені розширенням внутрішнього ринку країни внаслідок проведення столипінської аграрної реформи, відносно великими врожаями (за винятком 1911), які забезпечили значний експорт зернових, припливом у промисловість іноземного (переважно французького) капіталу та широким переозброєнням армії та флоту.

Висока кон'юнктура позначилася передусім на кам'яновугільній промисловості Донбасу: 1910 вуглевидобуток складав 1 млрд пудів, а 1913 – 1,5 млрд пудів. За цей час питома вага Донбасу в кам'яновугільній промисловості імперії зросла з 67 % до 74 %. Головними споживачами донецького вугілля були залізниці, металургія та цукрові заводи.

У ці роки в металургії, на відміну від 90-х рр. 19 ст., нових підприємств не виникло. Весь приріст виплавки чорних металів був одержаний за рахунок розширення чинних заводів і більш ефективного використання наявних потужностей. Перед I світовою війною українська металургія давала ²/3 чавуну, що виплавлявся в імперії.

Роль і значення України в загальноросійському виробництві машин майже не змінилися. Як і раніше, транспортне й с.-г. машинобудування давали основну частку продукції, що вироблялася в Росії. Паровозобудівні заводи в Харкові та Луганську не могли працювати на повну потужність і здійснили часткову переналадку цехів на випуск продукції, що мала ринковий попит.

Заходи, які вживалися царським урядом для зміцнення обороноспроможності імперії, сприяли швидкому розвиткові суднобудування. 1911 виник завод Російського акціонерного суднобудівного товариства в Миколаєві ("Руссуд").

Найбільшими центрами машинобудування були Катеринославська, Херсонська губернії та Харківська губернія. 1913 у цих губерніях на підприємствах машинобудування й металообробки працювало 53 тис. осіб.

Харчова індустрія України розвивалася вповільненими темпами, але її частка в загальноросійському виробництві була високою – 36 %. Україна давала, зокрема, від 80 до 85 % виробництва цукру в імперії. У сезон цукроваріння 1913/14 діяли 210 цукрових заводів (головним чином – у Київській губернії, Подільській губернії та Харківській губ.), які виробили 1,1 млн т цукру.

У промисловості відбувався поступовий перехід від парових машин до парових турбін, двигунів внутрішнього згорання, електродвигунів. 1910 у Донбасі діяла одна врубова машина, а 1913 – 120. Але перед I світовою війною частка механізованого видобутку вугілля складала лише 1,7 %. На шахтах все ще використовувалися обушок, кирка, лопата. Продуктивність праці донецького шахтаря вдвоє поступалася продуктивності праці німецького гірника.

У передвоєнні роки концентрація виробництва в українській промисловості істотно підвищилася. За 1910–14 кількість підприємств, на кожному з яких працювало понад 1 тис. робітників, зросла із 37 до 42. Найбільшими серед цих підприємств були Дніпровський металургійний завод у Кам'янському (понад 10 тис. робітників), миколаївський суднобудівний завод "Наваль" (понад 9 тис.), Брянський металургійний завод у Катеринославі (нині м. Дніпро; до 9 тис.), кам'яновугільний рудник АТ "Уніон" в Макіївському районі (8700), Петровський металургійний завод в Єнакієвому (8400 робітників).

1914 на підприємствах України (без гірничодобувної промисловості) з числом робітників понад 500 було зосереджено 45,3 % пром. пролетаріату (1910 – 39,8 %).

I світова війна підірвала українську промисловість. Підприємства, які не працювали на задоволення потреб фронту, закривалися або скорочували обсяг виробництва. Підприємства, що мали замовлення армії, теж не могли нормально функціонувати внаслідок утруднень з постачанням палива та сировини, незадовільного транспортного обслуговування, нестачі робітників.

Улітку 1915 були створені чотири особливі наради – з оборони, палива, перевезень і продовольства. Особлива нарада з оборони здійснювала нагляд за казенними та приватними підприємствами, які працювали на потреби фронту. В Україні чотири районні наради (у Києві, Одесі, Катеринославі та Харкові) контролювали роботу 1130 підприємств, на яких було зайнято майже 400 тис. робітників.

Після окупації Польщі Донбас залишився єдиним великим постачальником вугілля. Видобуток вугілля тут вдалося збільшити з 1540 млн пудів 1913 до 1740 млн пудів 1916, однак не за рахунок підвищення продуктивності праці (вона впала майже вдвічі), а за рахунок залучення некваліфікованої робочої сили.

Воєнні замовлення сприяли появі нових підприємств, особливо у великих містах, які мали розвинуту індустріальну інфраструктуру. Зокрема, в Одесі за 1915–16 з'явилися десятки великих підприємств машинобудівного профілю, в т. ч. авіаційний завод Анатра. Частка машинобудування та металообробки в промисловому виробництві Одеси зросла з 12 % 1914 до 44 % 1917.

Загальна чисельність промислових робітників в Україні зросла з 655 тис. 1913 до 893 тис. 1917, у тому числі у важкій промисловості – з 440 тис. до 636 тис. осіб. На підприємствах істотно зросла частка жіночої праці та праці підлітків. Зокрема, серед робітників у промисловості кількість жінок виросла з 5 тис. 1914 до 133 тис. 1917. На шахтах і металургійних заводах працювало 1917 до 100 тис. військовополонених, а також десятки тисяч робітників, завербованих у Китаї.

Див. також

Примітки

  1. Depicting data excerpted from Contours of the World Economy, 1-2030 AD. Essays in Macro-Economic History by Angus Maddison, Oxford University Press, 2007, ISBN 978-0-19-922721-1, p. 382, Table A.7.
  2. Котов, В. І. Ляшенко; Є. В. (5 січня 2015). (укр.). Інститут економіки промисловості НАН України (Київ). ISBN 9789660275232. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 10 липня 2019. 
  3. . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020. 

Джерела та література


Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Industrializa ciya istorichnij proces tehniko ekonomichnogo perehodu vid agrarnogo do promislovih sposobiv suspilnogo virobnictva yakij prohodit cherez mashinnu stadiyu virobnictva tovariv i poslug Ponyattya Industrializaciyi vikoristovuyetsya dlya poznachennya istorichnoyi epohi yevropejskoyi promislovoyi revolyuciyi yaka pochalasya v drugij polovini 18 st u Korolivstvi Velikoyi Britaniyi Piznishe vona postupovo poshirilasya na inshi krayini Yevropi ta Pivnichnoyi Ameriki V Aziyi ta Latinskij Americi z seredini 20 go stolittya Vpliv industrializaciyi na zrostannya rivnya dohodiv z 1500 r Na grafiku pokazani valovij vnutrishnij produkt za paritetom kupivelnoyi spromozhnosti na dushu naselennya mizh 1500 i 1950 rr 1 Karta pokazuye rozpodil globalnogo promislovogo virobnictva U SRSR industrializaciya yak kerovana uryadom zverhu reforma bula ogoloshena j provedena v 30 h rokah 20 stolittya ta oznachala na vidminu vid zagalnoprijnyatogo znachennya ponyattya kompleks zahodiv z priskorenogo rozvitku promislovosti uzhitih VKP b u period drugoyi polovini 20 h do kincya 30 h rokiv Zmist 1 Suchasni modeli industrializaciyi 2 Industrializaciya u Velikij Britaniyi 3 Industrializaciya v Rosijskij imperiyi 4 Industrializaciya Livoberezhnoyi Ukrayini ta Pivdennoyi Ukrayini 4 1 Cukrova promislovist 4 2 XX stolittya 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela ta literaturaSuchasni modeli industrializaciyi RedaguvatiVidilyayut nastupni suchasni modeli industrializaciyi tradicijna industrializaciya z perevazhannyam dobuvnih galuzej promislovosti vazhkogo ta nizko tehnologichnogo mashinobuduvannya z tehnologiyami perevazhno 3 go ta 4 go ukladiv yaki namagayutsya z metoyu pidtrimki konkurentospromozhnosti modernizuvati do rinkovih viklikiv suchasnosti nekroindustrializaciya stan galuzej promislovosti z galuzyami 3 go ta 4 go ukladiv yaki perezhivayut procesi deindustrializaciyi pershogo tipu tobto skorochennya virobnichih potuzhnostej vnaslidok yih fizichnogo znosu ta vidsutnosti rinkovogo popitu na produkciyu postindustrializaciya perehid do tehnologij 5 go ukladu yakij suprovodzhuyetsya procesami deindustrializaciyi drugogo tipu tobto vivodom za mezhi krayini nizko tehnologichnih galuzej vvedennyam suchasnih visokotehnologichnih virobnichih potuzhnostej oriyentovanih na vipusk produkciyi z visokoyu chastkoyu dodanoyi vartosti informatizaciyeyu suspilstva rozvitkom sferi suchasnih naukoyemnih poslug neoindustrializaciya perehid do tehnologij 6 go ukladu z vipuskom produkciyi z visokoyu dodanoyu vartistyu yakij harakterizuyetsya individualizaciyeyu nanotehnologiyami biotehnologizaciyeyu kognitivizaciyeyu rozvitkom 3D druku shlyahom reindustrializaciyi tobto zbilshennya v nacionalnij ekonomici robochih misc na bazi cih tehnologij perevazhno u sferi malogo ta serednogo pidpriyemnictva 2 Industrializaciya u Velikij Britaniyi RedaguvatiAngliya yedina krayina de cilisna sistema mashin i mehanizmiv bula stvorena za dopomogoyu ruchnoyi praci Promislova revolyuciya industrial revolution pochalasya tut za takih obstavin nayavnosti vilnoyi robochoyi sili vnaslidok po pershe zgonu selyan iz zemli evikciyi pid chas kapitalizaciyi silskogo gospodarstva a po druge rozorennya remisnikiv yaki ne vitrimuvali konkurenciyi z manufakturnim virobnictvom nayavnosti groshovih bagatstv vivezenih z kolonij i gotovih znajti zastosuvannya v promislovosti tobto peretvoritisya na kapital progresu u vinahodah osoblivo v bavovnyanomu virobnictvi yake bulo pozbavlene cehovoyi reglamentaciyi 1733 v Angliyi buv vigotovlenij ruchnij tkackij verstat z litayuchim chovnikom 1738 mashina yaka pryala nitku bez uchasti lyudskih ruk a 1771 vater sho privodiv u ruh cyu mashinu za dopomogoyu energiyi vodi nevdovzi vinikla persha u sviti fabrika pryadilnya R Arkrajta a 1781 Dzh Vatt zapatentuvav parovu mashinu podvijnoyi diyi yaka dala zmogu fabrici pozbutisya zalezhnosti vid vodyanoyi energiyi Promislovij perevorot v Angliyi zavershivsya v seredini 19 st 1850 krayina davala polovinu svitovoyi viplavki chavunu bilshe polovini vidobutku kam yanogo vugillya majzhe polovinu pererobki bavovnyanoyi sirovini Vid pochatku 40 h do kincya 60 h rr 19 st viviz mashin z Angliyi zbilshivsya vdesyatero Tehnichna perevaga anglijskoyi promislovosti zabezpechila vidpovidnim anglijskim tovaram peremogu v konkurentnij borotbi v usih regionah svitu Prote vid 70 80 h rr 19 st industrializaciya v Angliyi upovilnilasya Zakupovuyuchi perevazhno nove vdoskonalyuvane anglijske ustatkuvannya Nimechchina SShA ta inshi krayini pochali viperedzhati Angliyu za tempami rozvitku promislovosti Tehnichnij zhe riven virobnictva v samij Angliyi ne zrostav nalezhnimi tempami oskilki kapitalisti ne buli gotovi postijno zdijsnyuvati vartisnu rekonstrukciyu svoyih pidpriyemstv Vilni kapitali yim bulo vigidnishe vikoristovuvati dlya buduvannya pidpriyemstv u SShA i derzhavah Yevropi zokrema i cherez zaprovadzhennya cimi krayinami protekcijnih mit na vviz tovariv ta v koloniyah U 90 h rr 19 st bilsh deshevi nimecki tovari zapolonili Angliyu Anglijski pidpriyemci pochali vimagati vid svogo uryadu zaprovadzhennya protekcionizmu ta vidmovi vid principiv fritrederstva vilnoyi torgivli zavdyaki yakim do cogo chasu vstanovilasya anglijska ekonomichna gegemoniya V samij Angliyi posililisya tendenciyi do kartelizaciyi promislovosti sho dopomagalo borotisya z konkurenciyeyu Viviz anglijskih kapitaliv zamist vivozu anglijskih tovariv osoblivo posilivsya iz 80 h rr 19 st i ce vidigralo golovnu rol v industrializaciyi inshih krayin Do kincya 19 st eksport kapitalu stav odniyeyu z golovnih dohidnih statej anglijskogo platizhnogo balansu Popit na kapital aktivizuvav jogo mobilizaciyu za dopomogoyu akcionernih tovaristv Ominayuchi stadiyu karteliv deyaki AT pochali peretvoryuvatisya na mogutni tresti ta koncerni Finansisti j promislovci buduvali vovnyani fabriki v Niderlandah stalelivarni zavodi u Belgiyi i Rosijskij imperiyi Anglijski kompaniyi vkladali kapitali v zaliznichne budivnictvo v krayinah Yevropi ta Ameriki subsiduvali rozvitok morskih torgovih komunikacij oderzhuyuchi visoki pributki vid frahtu ta strahovih premij Industrializaciya v Rosijskij imperiyi RedaguvatiU Rosiyi do skasuvannya kripactva 1861 ne bulo umov dlya rozvitku fabrichno zavodskogo virobnictva Isnuye chimalo prikladiv viperedzhannya rosijskimi inzhenerami dosyagnen tehnichno peredovoyi Angliyi Zokrema na manufakturi R Glinkova bagatoveretenna samopryadna mashina z yavilasya she 1756 todi yak pryadilna mashina Dzh Hargrivsa pochala pracyuvati lishe 1765 I I Polzunov majzhe na dva desyatirichchya ranishe vid Dzh Uatta pobuduvav parovu mashinu dlya bezposerednogo privoda mehanichnih agregativ Ale ni ci vinahodi vlasnih inzheneriv ni zakupovuvani za kordonom zrazki mashin ne vplivali na tehnichnij stan rosijskoyi promislovosti U nij panuvala votchinno posesijna manufaktura div takozh Votchinna promislovist Posesiya zasnovana na praci kriposnih selyan She v 50 h rr 19 st kriza kriposnickogo gospodarstva stala sistemnoyu ale tilki porazka v Krimskij vijni 1853 1856 zmusila panivni kola Rosijskoyi imperiyi pristupiti do praktichnih dij shodo skasuvannya kriposnogo prava Selyanska reforma 1861 ta nizka burzhuaznih reform 60 70 h rr 19 st rozchistili shlyah dlya kapitalistichnogo pidpriyemnictva Ranishe vono isnuvalo u viglyadi kupeckoyi manufakturi ta perebuvalo v prignichenomu stani vnaslidok konkurenciyi z boku votchinno posesijnoyi manufakturi yaka vikoristovuvala darmovu pracyu kripakiv Nezvazhayuchi na nayavnist bagatoh zalishkiv kriposnictva kapitalistichne pidpriyemnictvo pochalo aktivno rozvivatisya v usih svoyih tehnichnih formah dribnogo tovarnogo virobnictva manufakturi j fabriki Carskij uryad aktivno spriyav zaluchennyu v ekonomiku krayini inozemnih investicij osoblivo dlya rozbudovi zaliznichnoyi merezhi ta budivnictva pidpriyemstv vazhkoyi promislovosti U 60 70 h rr 19 st Rosiya u velicheznih kilkostyah zakupovuvala za kordonom tehniku dlya modernizaciyi svoyeyi promislovosti j transportu ale vzhe u 80 h i osoblivo v 90 h rr 19 st vona zaprovadila visoki mitni tarifi na import shob stvoriti spriyatlivi umovi dlya rozvitku vlasnih pidpriyemstv Za tarifom 1891 mitne obkladannya stanovilo 33 vartosti tovariv 1896 mito na rejki dosyaglo 50 a na chavun 75 cini tovaru Yaksho v 1860 70 h rr veliku rol u zaliznichnomu budivnictvi vidigravala zarubizhna promislovist todi bulo vazhlivo stvoriti pervinnu merezhu v najkorotshi stroki to vzhe u 80 h i osoblivo v 90 h rr 19 st popit zaliznic na vugillya metal i mashini zadovolnyavsya rosijskoyu promislovistyu Use ce spriyalo tomu sho inozemni kapitali pochali nadhoditi v Rosiyu perevazhno u viglyadi groshovih investicij Unaslidok cogo modernizaciya rosijskogo gospodarstva mala dosit visoki tempi Viddiliti 1 j etap I vid etapu promislovogo perevorotu v Rosiyi praktichno nemozhlivo bo vsi zmini vidbuvalisya majzhe vodnochas Prinajmni promislovu revolyuciyu v Rosiyi mozhna vvazhati zavershenoyu uzhe do kincya 80 h rr 19 st V 90 h rr 19 st rosijska ekonomika vzhe rozvivalasya na vlasnij tehnichnij osnovi j za tempami zrostannya ne postupalasya najbilsh rozvinutim krayinam svitu Zokrema tempi zrostannya rosijskoyi promislovosti stanovili 5 8 1885 90 7 6 1890 95 i 9 2 1895 1900 Vazhka promislovist rozvivalasya vdvoye vishimi tempami nizh legka A v cilomu za 1861 1900 za oriyentovnimi pidrahunkami Nimeckogo kon yunkturnogo institutu produkciya rosijskoyi promislovosti zrosla v 7 raziv Nimechchini majzhe v 5 Franciyi priblizno v 2 5 raza Angliyi bilsh yak u 2 razi Za 1900 13 virobnictvo promislovoyi produkciyi v Rosiyi zbilshilosya she v 2 razi Zagalna chiselnist robitnichogo klasu u velikij promislovosti ta na transporti vklyuchayuchi robitnikiv voyennih pidpriyemstv vodnogo transportu j komunalnogo gospodarstva dosyagla 4 5 mln osib Za rivnem koncentraciyi promislovosti Rosiya zajmala pershe misce u sviti Koncentraciya virobnictva pidvodila do utvorennya poryad z sindikatami i kartelyami monopolistichnih ob yednan vishogo tipu koncerniv Odnak osoblivosti chinnogo zakonodavstva pereshkodzhali utvorennyu monopolij z cilkovitim virobnichim zlittyam pidpriyemstv trestiv Poryad z tim dorevolyucijna Rosiya zalishalasya perevazhno agrarnoyu krayinoyu Na chastku silskogo gospodarstva v nij pripadalo blizko 60 zagalnoyi produkciyi narodnogo gospodarstva U valovij produkciyi promislovosti na virobnictvo predmetiv spozhivannya pripadalo dvi tretini a na virobnictvo zasobiv virobnictva lishe tretina Za perepisom 1897 miske naselennya u 50 guberniyah yevropejskoyi chastini Rosiyi stanovilo tilki 12 8 a 1914 vono zroslo lishe do 15 Priblizno tretinu promislovoyi produkciyi j naprikinci 19 st i 1914 davalo dribne tovarne virobnictvo kustarno remisnicha promislovist Uprodovzh 1860 1913 Rosijska imperiya zbilshila vipusk svoyeyi promislovoyi produkciyi v 12 raziv Ale nezvazhayuchi na viperedzhennya v tempah vona ne zmogla nazdognati za valovimi pokaznikami zhodnu z rozvinutih krayin svitu 1913 Rosiya vipuskala promislovoyi produkciyi v 2 5 raza menshe nizh Franciya v 4 5 raza nizh Angliya v 5 9 raza nizh Nimechchina u 8 raziv menshe nizh SShA Vidstavannya Rosiyi za rozmirami virobnictva na dushu naselennya bulo osoblivo pomitnim U nij viroblyalosya promislovoyi produkciyi na dushu naselennya v 10 raziv menshe nizh u Nimechchini majzhe v pivtora desyatka raziv menshe nizh u SShA Persha svitova vijna stala serjoznim viprobuvannyam dlya ekonomik usih voyuyuchih krayin Slabka rosijska industriya do takogo viprobuvannya viyavilasya zovsim nepidgotovlenoyu Potrebi materialno tehnichnogo postachannya rosijskoyi armiyi dovodilosya zadovolnyati zdebilshogo shlyahom importu perevazhno zi SShA za 1913 17 import amerikanskih tovariv zris majzhe v 9 raziv 1913 zovnishnya zaborgovanist Rosiyi obchislyuvalasya v 4 3 mlrd rubliv a za roki vijni borg zris she na 7 25 mlrd rub Okrim shorichnogo chastkovogo pogashennya borgiv za pozicheni milyardi neobhidno bulo splachuvati vidsotki shoroku sotni miljoniv rubliv Industrializaciya Livoberezhnoyi Ukrayini ta Pivdennoyi Ukrayini RedaguvatiPershim vagomim poshtovhom do I Livoberezhnoyi Ukrayini ta Pivdennoyi Ukrayini stalo zaliznichne budivnictvo div Zaliznichne budivnictvo v Ukrayini 19 pochatku 20 stolit Pervinna merezha zaliznichnih shlyahiv v Ukrayini bula stvorena za rahunok importu materialiv i tehniki j stala peredumovoyu dlya rozvitku fabrichno zavodskoyi promislovosti U konfiguraciyu zaliznic dobre vpisuvalisya vodni magistrali Dnipro buv z yednanij pritokami ta kanalami z vodnimi sistemami Baltijskogo basejnu Zahidnoyu Dvinoyu Nimanom i Visloyu Ce spriyalo tomu sho za chotiri poreformenih pislya 1861 desyatilittya perevezennya tovarnih vantazhiv teritoriyeyu Ukrayini zroslo bilsh yak u 10 raziv Poyava pervinnoyi zaliznichnoyi merezhi v poyednanni z rozvitkom paroplavstva zumovila zavershennya do pochatku 90 h rr 19 st promislovogo perevorotu na transporti 1890 na rikah Ukrayini vikoristovuvalosya 220 paroplaviv sukupnoyu vantazhopidjomnistyu 1 2 mln pudiv Vazhlivim elementom transportnoyi sistemi buli azovo chornomorski porti yaki z yednuvali Rosijsku imperiyu z krayinami Chornomorskogo basejnu ta Seredzemnomor ya Yak tilki zakinchilasya Krimska vijna 1853 56 carskij uryad iniciyuvav stvorennya privatnogo Rosijskogo tovaristva paroplavstva ta torgivli U nastupni desyatilittya vinikli inshi paroplavni kompaniyi Istotnu rol u stvorenni bezposerednih peredumov dlya I Ukrayini vidigrala kam yanovugilna promislovist Vlasne povnomasshtabna I Ukrayini same j rozpochalasya z burhlivogo rozvitku vuglevidobuvannya yakij stav mozhlivim pislya prokladennya zaliznic 1872 u Donbasi z yavilasya persha akcionerna kompaniya Girniche i promislove tovaristvo na Pivdni Rosiyi zasnovana za dopomogoyu francuzkogo kapitalu div Inozemnij kapital v Ukrayini 18 pochatku 20 stolit Do 1900 v Donbasi vzhe diyalo 20 vuglevidobuvnih kompanij z inozemnim kapitalom bez urahuvannya rudnikiv metalurgijnih kompanij Panivnu rol vidigravav kapital dribnih francuzkih rantye koncentrovanij franko belgijskimi bankami Vid zasnuvannya kam yanovugilnih rudnikiv inozemni kapitalisti perehodili do kompleksnoyi ekspluataciyi prirodnih bagatstv Donbasu stvorennya pidpriyemstv z vidobutku zaliznoyi rudi ta pobudovi metalurgijnih zavodiv Pislya viyavlennya velikih rudnih zapasiv O Pol zasnuvav 1881 AT z vidobutku zaliznoyi rudi 1900 bulo vidobuto 210 mln pudiv visokoyakisnoyi zaliznoyi rudi v rajoni Krivogo Rogu j do 10 mln pudiv margancevoyi rudi v rajoni Nikopolya Pionerom u stvorenni metalurgijnoyi promislovosti Donbasu buv anglijskij pidpriyemec Dzh Yuz yakij zasnuvav Novorosijske tovaristvo kam yanovugilnogo zalizorobnogo ta rejkovogo virobnictv Shob zabezpechiti rozgortannya novoyi galuzi promislovosti carskij uryad nadav stvorenomu tovaristvu kazenni zemli z vugilnimi rodovishami j zobov yazavsya viplachuvati Dzh Yuzu vprodovzh 12 rokiv premiyu v rozmiri 50 kopijok na kozhnij pud viroblenih rejok Pislya togo yak carskij uryad pochav obkladati velikim mitom import metalurgijnoyi produkciyi inozemni kapitalisti viyavili she bilshu zacikavlenist u rozgortanni metalurgijnih zavodiv na Pivdni Rosiyi 1900 roku 17 metalurgijnih zavodiv viplavili tut 92 mln pudiv chavunu Popit zaliznichnogo gospodarstva na parovozi za nayavnosti zaboronnogo po suti mita na import zmusiv chimalo velikih mashinobudivnih zavodiv Rosiyi osvoyiti parovozobuduvannya Zokrema v Ukrayini z yavilisya specializovani parovozobudivni zavodi Harkivskij parovozobudivnij zavod 1897 Luganskij parovozobudivnij zavod z 1900 Promislove pidnesennya v Rosiyi 90 h rr 19 st bazuvalosya perevazhno na priskorenih tempah zaliznichnogo budivnictva 40 pidpriyemstv yaki isnuvali 1900 buli zbudovani za poperednye desyatilittya prichomu v Katerinoslavskij guberniyi ta Poltavskij guberniyi taki pidpriyemstva skladali bilshe polovini zagalnoyi kilkosti a v Tavrijskij guberniyi 50 Popit silskogo gospodarstva na mashini zumoviv shvidkij rozvitok vidpovidnoyi galuzi mashinobuduvannya U 90 h rr 19 st ukrayinski guberniyi viroblyali ponad polovinu zagalnoimperskogo vipusku s g mashin U Katerinoslavskij guberniyi nalichuvalosya 33 pidpriyemstva s g mashinobuduvannya u Tavrijskij 19 Hersonskij guberniyi 16 Cukrova promislovist Redaguvati Vid seredini 60 h rr 19 st v Ukrayini shvidko rozvivalasya cukrova promislovist Tehnichnij perevorot u cij galuzi buv pov yazanij iz zaminoyu vognevih tehnologij pererobki cukrovogo buryaku parovimi Ostannij vognevij zavod proisnuvav u Chernigivskij guberniyi do 1876 Na pochatok 80 h rr 19 st cukrova promislovist Ukrayini davala 88 zagalnorosijskogo virobnictva cukru 1887 u cukrovij promislovosti vinik Sindikat cukrozavodchikiv iz pravlinnyam u Kiyevi Vin ob yednuvav ponad 90 imperskogo virobnictva cukru j regulyuvav cini v interesah cukrozavodchikiv XX stolittya Redaguvati Ekonomichna kriza 1900 03 prizvela do monopolizaciyi promislovosti Najbilsh mogutni monopoliyi v zamaskovanij formi sindikativ kontor iz prodazhu z yavilisya v galuzyah vazhkoyi promislovosti div Monopolizaciya kapitalistichna 3 Monopoliyi kapitalistichni v Ukrayini 1902 uryad zatverdiv statut metalurgijnogo sindikatu Tovaristva dlya prodazhu virobiv rosijskih metalurgijnih zavodiv skorocheno Prodameta U 1909 roci promislove pidnesennya rosijskoyi ekonomiki vidnovilosya Peredumovi comu buli stvoreni rozshirennyam vnutrishnogo rinku krayini vnaslidok provedennya stolipinskoyi agrarnoyi reformi vidnosno velikimi vrozhayami za vinyatkom 1911 yaki zabezpechili znachnij eksport zernovih priplivom u promislovist inozemnogo perevazhno francuzkogo kapitalu ta shirokim pereozbroyennyam armiyi ta flotu Visoka kon yunktura poznachilasya peredusim na kam yanovugilnij promislovosti Donbasu 1910 vuglevidobutok skladav 1 mlrd pudiv a 1913 1 5 mlrd pudiv Za cej chas pitoma vaga Donbasu v kam yanovugilnij promislovosti imperiyi zrosla z 67 do 74 Golovnimi spozhivachami doneckogo vugillya buli zaliznici metalurgiya ta cukrovi zavodi U ci roki v metalurgiyi na vidminu vid 90 h rr 19 st novih pidpriyemstv ne viniklo Ves pririst viplavki chornih metaliv buv oderzhanij za rahunok rozshirennya chinnih zavodiv i bilsh efektivnogo vikoristannya nayavnih potuzhnostej Pered I svitovoyu vijnoyu ukrayinska metalurgiya davala 3 chavunu sho viplavlyavsya v imperiyi Rol i znachennya Ukrayini v zagalnorosijskomu virobnictvi mashin majzhe ne zminilisya Yak i ranishe transportne j s g mashinobuduvannya davali osnovnu chastku produkciyi sho viroblyalasya v Rosiyi Parovozobudivni zavodi v Harkovi ta Lugansku ne mogli pracyuvati na povnu potuzhnist i zdijsnili chastkovu perenaladku cehiv na vipusk produkciyi sho mala rinkovij popit Zahodi yaki vzhivalisya carskim uryadom dlya zmicnennya oboronospromozhnosti imperiyi spriyali shvidkomu rozvitkovi sudnobuduvannya 1911 vinik zavod Rosijskogo akcionernogo sudnobudivnogo tovaristva v Mikolayevi Russud Najbilshimi centrami mashinobuduvannya buli Katerinoslavska Hersonska guberniyi ta Harkivska guberniya 1913 u cih guberniyah na pidpriyemstvah mashinobuduvannya j metaloobrobki pracyuvalo 53 tis osib Harchova industriya Ukrayini rozvivalasya vpovilnenimi tempami ale yiyi chastka v zagalnorosijskomu virobnictvi bula visokoyu 36 Ukrayina davala zokrema vid 80 do 85 virobnictva cukru v imperiyi U sezon cukrovarinnya 1913 14 diyali 210 cukrovih zavodiv golovnim chinom u Kiyivskij guberniyi Podilskij guberniyi ta Harkivskij gub yaki virobili 1 1 mln t cukru U promislovosti vidbuvavsya postupovij perehid vid parovih mashin do parovih turbin dviguniv vnutrishnogo zgorannya elektrodviguniv 1910 u Donbasi diyala odna vrubova mashina a 1913 120 Ale pered I svitovoyu vijnoyu chastka mehanizovanogo vidobutku vugillya skladala lishe 1 7 Na shahtah vse she vikoristovuvalisya obushok kirka lopata Produktivnist praci doneckogo shahtarya vdvoye postupalasya produktivnosti praci nimeckogo girnika U peredvoyenni roki koncentraciya virobnictva v ukrayinskij promislovosti istotno pidvishilasya Za 1910 14 kilkist pidpriyemstv na kozhnomu z yakih pracyuvalo ponad 1 tis robitnikiv zrosla iz 37 do 42 Najbilshimi sered cih pidpriyemstv buli Dniprovskij metalurgijnij zavod u Kam yanskomu ponad 10 tis robitnikiv mikolayivskij sudnobudivnij zavod Naval ponad 9 tis Bryanskij metalurgijnij zavod u Katerinoslavi nini m Dnipro do 9 tis kam yanovugilnij rudnik AT Union v Makiyivskomu rajoni 8700 Petrovskij metalurgijnij zavod v Yenakiyevomu 8400 robitnikiv 1914 na pidpriyemstvah Ukrayini bez girnichodobuvnoyi promislovosti z chislom robitnikiv ponad 500 bulo zoseredzheno 45 3 prom proletariatu 1910 39 8 I svitova vijna pidirvala ukrayinsku promislovist Pidpriyemstva yaki ne pracyuvali na zadovolennya potreb frontu zakrivalisya abo skorochuvali obsyag virobnictva Pidpriyemstva sho mali zamovlennya armiyi tezh ne mogli normalno funkcionuvati vnaslidok utrudnen z postachannyam paliva ta sirovini nezadovilnogo transportnogo obslugovuvannya nestachi robitnikiv Ulitku 1915 buli stvoreni chotiri osoblivi naradi z oboroni paliva perevezen i prodovolstva Osobliva narada z oboroni zdijsnyuvala naglyad za kazennimi ta privatnimi pidpriyemstvami yaki pracyuvali na potrebi frontu V Ukrayini chotiri rajonni naradi u Kiyevi Odesi Katerinoslavi ta Harkovi kontrolyuvali robotu 1130 pidpriyemstv na yakih bulo zajnyato majzhe 400 tis robitnikiv Pislya okupaciyi Polshi Donbas zalishivsya yedinim velikim postachalnikom vugillya Vidobutok vugillya tut vdalosya zbilshiti z 1540 mln pudiv 1913 do 1740 mln pudiv 1916 odnak ne za rahunok pidvishennya produktivnosti praci vona vpala majzhe vdvichi a za rahunok zaluchennya nekvalifikovanoyi robochoyi sili Voyenni zamovlennya spriyali poyavi novih pidpriyemstv osoblivo u velikih mistah yaki mali rozvinutu industrialnu infrastrukturu Zokrema v Odesi za 1915 16 z yavilisya desyatki velikih pidpriyemstv mashinobudivnogo profilyu v t ch aviacijnij zavod Anatra Chastka mashinobuduvannya ta metaloobrobki v promislovomu virobnictvi Odesi zrosla z 12 1914 do 44 1917 Zagalna chiselnist promislovih robitnikiv v Ukrayini zrosla z 655 tis 1913 do 893 tis 1917 u tomu chisli u vazhkij promislovosti z 440 tis do 636 tis osib Na pidpriyemstvah istotno zrosla chastka zhinochoyi praci ta praci pidlitkiv Zokrema sered robitnikiv u promislovosti kilkist zhinok virosla z 5 tis 1914 do 133 tis 1917 Na shahtah i metalurgijnih zavodah pracyuvalo 1917 do 100 tis vijskovopolonenih a takozh desyatki tisyach robitnikiv zaverbovanih u Kitayi Div takozh RedaguvatiPodil praci Industrializaciya SRSR Industrializaciya Kitayu Industrializaciya Italiyi TNK ta perenos virobnictva u NIK azijska zbirka Novi industrialni krayini Kolektivizaciya NTR Urbanizaciya Ideya progresu Virtualna ekonomika Deindustrializaciya Velika divergenciyaTehnologichni ustroyiTretinnij sektor ekonomiki Chetvertinnij sektor ekonomikiPrimitki Redaguvati Depicting data excerpted from Contours of the World Economy 1 2030 AD Essays in Macro Economic History by Angus Maddison Oxford University Press 2007 ISBN 978 0 19 922721 1 p 382 Table A 7 Kotov V I Lyashenko Ye V 5 sichnya 2015 Ukrayina HHI neoindustrialna derzhava abo krah proektu ukr Institut ekonomiki promislovosti NAN Ukrayini Kiyiv ISBN 9789660275232 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2022 Procitovano 10 lipnya 2019 MONOPOLIZACIYa KAPITALISTIChNA resource history org ua Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2020 Dzherela ta literatura RedaguvatiS V Kulchickij Industrializaciya Arhivovano 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 468 672 s il ISBN 966 00 0610 1 S V Kulchickij Industrializaciya Arhivovano 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Hewitt T Johnson H and Wield D Eds 1992 industrialisation and Development Oxford University Press Oxford Hobsbawm Eric 1962 The Age of Revolution Abacus Kiely R 1998 industrialisation and Development A comparative analysis UCL Press London Pomeranz Ken 2001 The Great Divergence China Europe and the Making of the Modern World Economy Princeton Economic History of the Western World by Princeton University Press New Ed edition 2001 Kemp Tom 1993 Historical Patterns of Industrialisation Longman London ISBN 0 582 09547 6 Tilly Richard H Industrialization as an Historical Process European History Online Mainz Institute of European History 2010 retrieved February 29 2011 Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Industrializaciya amp oldid 35910251