www.wikidata.uk-ua.nina.az

Протекціонізм Протекціоні зм від лат protectio прикриття захист економічна політика держави спрямована на підтримку та з

Протекціонізм

Протекціоні́зм (від лат. protectio – прикриття, захист) — економічна політика держави, спрямована на підтримку та захист національного виробника від іноземної конкуренції на зовнішньому і внутрішньому ринках.

Найважливішими засобами протекціонізму слугують такі: тарифні бар’єри (мито), нетарифні бар’єри (обмеження чи заборони на імпорт (квоти, ліцензування, технічні та санітарні стандарти, тощо), підтримка власного експорту (надання експортерам податкових пільг, субсидій, інформаційної та іншої допомоги, допомога вітчизняним компаніям у діяльності за кордоном тощо).

Протекціонізм застосовують для протидії недобросовісній конкуренції, для захисту робочих місць у країні, економії витрат у разі структурної перебудови виробництва, для збереження пріоритетних умов для вітчизняного виробника тощо. Наприклад, імпортне мито збільшує ціну товару, ускладнюючи його реалізацію на внутрішньому ринку. Отож створюються сприятливі умови для власного виробництва.

Протекціонізм є протилежністю теорії вільної торгівлі. Основним аргументом протекціонізму є захист національного добробуту, що випливає безпосередньо з аналізу виграшів і втрат. Вигода від застосування експортного й імпортного мита може бути протиставлена виробничим і споживчим втратам, які виникають від викривлення мотивів поведінки виробників і споживачів. Однак можливий і такий випадок, коли вигода від поліпшення умов торгівлі після введення зовнішньоторговельних податків перевищить втрати.

Обґрунтовані аргументи на користь протекціонізму знаходять своє виправдання або в позаекономічній сфері, або в довгострокових економічних вигодах, які з лишком компенсують усі безпосередні витрати на захист. Серед них – аргумент національної безпеки.

Кожна країна для регулювання зовнішньої торгівлі, а саме експортних та імпортних потоків товарів і послуг, застосовує певну кількість торговельних обмежень. Ці обмеження, своєю чергою, характеризуються певним рівнем (мінімальним, середнім або максимальним). Оскільки в світі немає жодної країни, яка б не використовувала протекціоністські інструменти в торгівлі, тому для кожної національної економіки існує рівень обґрунтованого протекціонізму (тобто оптимальна кількість обмежень торгівлі у поєднанні з їхнім прийнятним рівнем). Отож обґрунтованим можна вважати такий рівень захисту внутрішнього ринку, який, з одного боку, не входить у протиріччя з національними інтересами та імперативами національної безпеки, а з іншого – забезпечує нормальний доступ зарубіжних товарів і послуг на ринок певної країни.

Критика свободи торгівлі ґрунтується на тому, що поняття виграшу для виробника і виграшу для споживача, використовувані в теоретичній моделі free trade (особливо виграш для виробника), не дозволяють коректно визначити розміри виграшів і втрат. До причин цього відносяться недосконалість ринків праці та капіталу, що не надають ресурсам можливості швидкого перетікання до галузей, які приносять найбільшу віддачу, і стримують перетікання технологій із нових галузей або тих, що динамічно розвиваються. Такі явища носять назву дефектів внутрішнього ринкового регулювання і демонструють, як ринок того або іншого фактора недостатньо добре виконує свою функцію. Так, виробництво деякого товару приносить певні знання і досвід, що слугують національній економіці в цілому, але вони не можуть бути закріплені у власності фірмами-виробниками, які не враховують цих моментів при ухваленні рішення щодо обсягів виробництва. У цьому випадку має місце гранична суспільна вигода від додаткового виробництва, яку неможливо виміряти через виграш для виробника. Така гранична суспільна вигода може служити виправданням для використання мита й інших інструментів митної політики.

Головна передумова поліпшення умов торгівлі внаслідок проведення політики протекціонізму — це наявність у країни ринкової влади, тобто здатності одного або групи продавців (покупців) у країні впливати на ціни експорту і/або ціни імпорту. Однак обмеження, пов'язане з наявністю в країні ринкової влади у торгівлі товарами, на практиці найчастіше зводить нанівець цей аргумент проти вільної торгівлі. Значна кількість країн, що розвиваються, недостатньою мірою здатні впливати як на ціни свого експорту, так і на ціни імпорту. У випадку країн із розвинутою економікою виникає погроза використання монопольного становища країни, що дозволяє отримувати зиск за чужий рахунок. На практиці подібний аргумент, пов'язаний з умовами торгівлі, може слугувати теоретичним посиланням для виправдання торговельної політики уряду.

У більшості країн світу проводиться державна політика культурного протекціонізму, спрямованого на захист національної мови, звичаїв, культурно-історичних надбань.

Австрійська школа про протекціонізм

Людвіг фон Мізес у "Всемогутній уряд: сходження тотальної держави та тотальна війна" (1944):

Сучасний протекціонізм є необхідним та неминучим наслідком політики державного втручання в економіку. Інтервенціонізм викликає до життя економічний націоналізм, розпалюючи антагонізми, які призводять до воєн. Позбутися економічного націоналізму не вдасться доти, доки не припиниться втручання держави в економіку. Свобода міжнародної торгівлі передбачає свободу внутрішньої торгівлі. Це важливо для розуміння сучасних міжнародних відносин.

Див. також

Примітки

  1. Циганкова Т. М., Петрашко Л. П., Кальченко Т. В. (2003). Міжнародна торгівля. Київ : КНЕУ. с. 255 с. 
  2. . Архів оригіналу за 31 липня 2009. Процитовано 20 серпня 2009. 

Джерела та література

Посилання


Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (квітень 2013)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Protekcioni zm vid lat protectio prikrittya zahist ekonomichna politika derzhavi spryamovana na pidtrimku ta zahist nacionalnogo virobnika vid inozemnoyi konkurenciyi na zovnishnomu i vnutrishnomu rinkah Najvazhlivishimi zasobami protekcionizmu sluguyut taki tarifni bar yeri mito netarifni bar yeri obmezhennya chi zaboroni na import kvoti licenzuvannya tehnichni ta sanitarni standarti tosho pidtrimka vlasnogo eksportu nadannya eksporteram podatkovih pilg subsidij informacijnoyi ta inshoyi dopomogi dopomoga vitchiznyanim kompaniyam u diyalnosti za kordonom tosho Protekcionizm zastosovuyut dlya protidiyi nedobrosovisnij konkurenciyi dlya zahistu robochih misc u krayini ekonomiyi vitrat u razi strukturnoyi perebudovi virobnictva dlya zberezhennya prioritetnih umov dlya vitchiznyanogo virobnika tosho Napriklad importne mito zbilshuye cinu tovaru uskladnyuyuchi jogo realizaciyu na vnutrishnomu rinku Otozh stvoryuyutsya spriyatlivi umovi dlya vlasnogo virobnictva Protekcionizm ye protilezhnistyu teoriyi vilnoyi torgivli Osnovnim argumentom protekcionizmu ye zahist nacionalnogo dobrobutu sho viplivaye bezposeredno z analizu vigrashiv i vtrat Vigoda vid zastosuvannya eksportnogo j importnogo mita mozhe buti protistavlena virobnichim i spozhivchim vtratam yaki vinikayut vid vikrivlennya motiviv povedinki virobnikiv i spozhivachiv Odnak mozhlivij i takij vipadok koli vigoda vid polipshennya umov torgivli pislya vvedennya zovnishnotorgovelnih podatkiv perevishit vtrati Obgruntovani argumenti na korist protekcionizmu znahodyat svoye vipravdannya abo v pozaekonomichnij sferi abo v dovgostrokovih ekonomichnih vigodah yaki z lishkom kompensuyut usi bezposeredni vitrati na zahist Sered nih argument nacionalnoyi bezpeki Kozhna krayina dlya regulyuvannya zovnishnoyi torgivli a same eksportnih ta importnih potokiv tovariv i poslug zastosovuye pevnu kilkist torgovelnih obmezhen Ci obmezhennya svoyeyu chergoyu harakterizuyutsya pevnim rivnem minimalnim serednim abo maksimalnim Oskilki v sviti nemaye zhodnoyi krayini yaka b ne vikoristovuvala protekcionistski instrumenti v torgivli tomu dlya kozhnoyi nacionalnoyi ekonomiki isnuye riven obgruntovanogo protekcionizmu tobto optimalna kilkist obmezhen torgivli u poyednanni z yihnim prijnyatnim rivnem Otozh obgruntovanim mozhna vvazhati takij riven zahistu vnutrishnogo rinku yakij z odnogo boku ne vhodit u protirichchya z nacionalnimi interesami ta imperativami nacionalnoyi bezpeki a z inshogo zabezpechuye normalnij dostup zarubizhnih tovariv i poslug na rinok pevnoyi krayini 1 Kritika svobodi torgivli gruntuyetsya na tomu sho ponyattya vigrashu dlya virobnika i vigrashu dlya spozhivacha vikoristovuvani v teoretichnij modeli free trade osoblivo vigrash dlya virobnika ne dozvolyayut korektno viznachiti rozmiri vigrashiv i vtrat Do prichin cogo vidnosyatsya nedoskonalist rinkiv praci ta kapitalu sho ne nadayut resursam mozhlivosti shvidkogo peretikannya do galuzej yaki prinosyat najbilshu viddachu i strimuyut peretikannya tehnologij iz novih galuzej abo tih sho dinamichno rozvivayutsya Taki yavisha nosyat nazvu defektiv vnutrishnogo rinkovogo regulyuvannya i demonstruyut yak rinok togo abo inshogo faktora nedostatno dobre vikonuye svoyu funkciyu Tak virobnictvo deyakogo tovaru prinosit pevni znannya i dosvid sho sluguyut nacionalnij ekonomici v cilomu ale voni ne mozhut buti zakripleni u vlasnosti firmami virobnikami yaki ne vrahovuyut cih momentiv pri uhvalenni rishennya shodo obsyagiv virobnictva U comu vipadku maye misce granichna suspilna vigoda vid dodatkovogo virobnictva yaku nemozhlivo vimiryati cherez vigrash dlya virobnika Taka granichna suspilna vigoda mozhe sluzhiti vipravdannyam dlya vikoristannya mita j inshih instrumentiv mitnoyi politiki 2 Golovna peredumova polipshennya umov torgivli vnaslidok provedennya politiki protekcionizmu ce nayavnist u krayini rinkovoyi vladi tobto zdatnosti odnogo abo grupi prodavciv pokupciv u krayini vplivati na cini eksportu i abo cini importu Odnak obmezhennya pov yazane z nayavnistyu v krayini rinkovoyi vladi u torgivli tovarami na praktici najchastishe zvodit nanivec cej argument proti vilnoyi torgivli Znachna kilkist krayin sho rozvivayutsya nedostatnoyu miroyu zdatni vplivati yak na cini svogo eksportu tak i na cini importu U vipadku krayin iz rozvinutoyu ekonomikoyu vinikaye pogroza vikoristannya monopolnogo stanovisha krayini sho dozvolyaye otrimuvati zisk za chuzhij rahunok Na praktici podibnij argument pov yazanij z umovami torgivli mozhe sluguvati teoretichnim posilannyam dlya vipravdannya torgovelnoyi politiki uryadu U bilshosti krayin svitu provoditsya derzhavna politika kulturnogo protekcionizmu spryamovanogo na zahist nacionalnoyi movi zvichayiv kulturno istorichnih nadban Zmist 1 Avstrijska shkola pro protekcionizm 2 Div takozh 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 5 PosilannyaAvstrijska shkola pro protekcionizm RedaguvatiLyudvig fon Mizes u Vsemogutnij uryad shodzhennya totalnoyi derzhavi ta totalna vijna 1944 Suchasnij protekcionizm ye neobhidnim ta neminuchim naslidkom politiki derzhavnogo vtruchannya v ekonomiku Intervencionizm viklikaye do zhittya ekonomichnij nacionalizm rozpalyuyuchi antagonizmi yaki prizvodyat do voyen Pozbutisya ekonomichnogo nacionalizmu ne vdastsya doti doki ne pripinitsya vtruchannya derzhavi v ekonomiku Svoboda mizhnarodnoyi torgivli peredbachaye svobodu vnutrishnoyi torgivli Ce vazhlivo dlya rozuminnya suchasnih mizhnarodnih vidnosin Div takozh RedaguvatiEkonomichna ekspansiya Etatizm Zakon Smuta Houli pro mita Peticiya svichkariv Ekonomichnij nacionalizmPrimitki Redaguvati Cigankova T M Petrashko L P Kalchenko T V 2003 Mizhnarodna torgivlya Kiyiv KNEU s 255 s Podatkove regulyuvannya mizhnarodnoyi torgivli tovarami Arhiv originalu za 31 lipnya 2009 Procitovano 20 serpnya 2009 Dzherela ta literatura RedaguvatiLazanska T I Protekcionizm Arhivovano 24 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 41 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 V I Filipenko Protekcionizm Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4Posilannya RedaguvatiProtekcionizm Arhivovano 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Protekcionizm Arhivovano 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 2 M Ya S 307 536 s ISBN 978 617 7094 10 3 Protekcionizm Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1525 1000 ekz Makroekonomika Nebava 14 4 Politika protekcionizmu ta yiyi argumenti Argumenti na korist ta proti politiki protekcionizmu Arhivovano 15 chervnya 2010 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2013 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Protekcionizm amp oldid 36584739