www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мануфактура Мануфакту ра лат manufactura manus рука та factura обробіток виготовлення форма промислового виробництва що

Мануфактура

Мануфакту́ра (лат. manufactura, manus — рука та factura — обробіток, виготовлення) — форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими працівниками та використанням ручної праці. Мануфактура передувала заводам і фабрикам.

Передумови утворення мануфактури Редагувати

Шляхи виникнення мануфактури Редагувати

Форми мануфактури Редагувати

Саксонська мануфактура

Розсіяна мануфактура Редагувати

У розсіяній мануфактурі підприємець скуповував і продавав продукт самостійних ремісників, постачав їх сировиною, знаряддями виробництва. Дрібний виробник фактично знаходився на положенні найманого працівника, що отримував заробітну плату, але продовжував працювати у своїй домашній майстерні.

Змішана мануфактура Редагувати

Змішана мануфактура поєднувала виконання окремих операцій в централізованої майстерні з роботою вдома. Подібна мануфактура виникала, як правило, на базі домашнього кустарного промислу.

Централізована мануфактура Редагувати

Найрозвиненішою формою була централізовна мануфактура, яка об'єднувала найманих робітників в одній майстерні. Мануфактура вела до спеціалізації працівників і розділенню праці між ними, що підвищувало його продуктивність.

Мануфактури в Україні Редагувати

У XIV столітті у багатьох місцях України на Поліссі, Полтавщині, Харківщині і в Галичині з'явилися нові заклади з виробництва заліза — рудні. Залізо на них отримували сиродутним способом у великих горнах і домницях. Великі рудні, на яких було розподілення праці, являли собою перші залізоробні мануфактури. В деяких місцевостях вони збереглися до середини XIX століття.

У XVII столітті почали створюватися мануфактури, наприклад, на Волині у Горохові ткали сукно. Була також мануфактура у Почаєві: там у лаврі продавали сукна місцевого виробництва. У XIX столітті у Східній Україні, зокрема в Києві, Чернігові, Полтаві, з'явилися земства. Вони організовували майстерні, гуртували навколо них надомників, запрошували художників розробляти узори за місцевими зразками і випускали альбоми, листівки з різними орнаментами. Саме земства робили багато для розвитку ремесел: постачали майстрам сировину, організовували збут продукції. Художні вироби йшли за кордон, на міжнародні виставки, де одержували золоті й срібні медалі.

Історія мануфактурного виробництва у країнах Західної Європи Редагувати

Історія генези індустріальних країн Західної Європи тісно пов'язана з розвитком мануфактурного виробництва в XVI—XVIII ст., від якого в значній мірі залежав економічний розвиток країн у цілому. Характерною рисою мануфактури у порівнянні з-попередньою простою кооперацією був перехід до поопераційного поділу праці при виготовленні товарів, що привело до значного підвищення продуктивності праці. Мануфактурне виробництво історично підготувало передумови для великої машинної індустрії.

У класичному вигляді процес первісного нагромадження капіталу відбувався в Англії. Ще в XIII—XIV ст. Англія вивозила сиру вовну на переробку за кордон, зокрема до Голландії. У XV ст. в Англії починають будуватися мануфактури для виробництва сукна з власної сировини, попит на яку з кожним роком зростав. У XVI ст. виготовленням вовняних тканин займалося близько половини робочого населення Англії, а на початок XVII ст. 90 % англійського експорту складала продукція суконного виробництва.

Зростання попиту на якісне англійське сукно дало поштовх до розведення овець, що стало більш вигідним, ніж землеробство. Високі прибутки англійських феодалів — лендлордів — від продажу вовни сприяли росту аграрного сектору та зумовили насильницький згін селян із землі, захоплення общинних та церковних земель, перетворення їх на пасовища. Лендлорди використовували своє право приватної власності на землю, руйнували житла селян, створювали великі пасовища для овець, які обгороджували парканами, тому цей процес одержав назву «обгороджування». Лендлорди часто здавали «обгороджену» землю в оренду фермерам, які використовували в господарствах вільнонайману робочу силу селян, що втратили землю. Так утворювалися капіталістичні господарства на селі.

Під час процесу обгороджування тисячі селян примусово втрачали засоби до існування — землю — і були змушені йти в міста шукати роботу, де працевлаштовувалася лише їх невелика частка. Значна решта селян перетворювалися на жебраків та злодіїв. У зв'язку з цим в Англії в XVI—XVII ст. приймаються проти жебраків дуже жорсткі закони, які одержали назву «криваве законодавство».

Отже, унаслідок проведення процесу обгороджування насильницьким шляхом, мануфактури в Англії одержали сировину та дешеву робочу силу, що сприяло їх розвитку та забезпечувало їх власникам накопичення капіталів.

Другою стороною первісного нагромадження капіталу було накопичення значних сум грошей у руках окремих людей. Тут для Англії були характерні такі джерела, як: використання державних боргів та високих відсотків від них, здійснення політики протекціонізму (покровительства), що давало можливість державі встановлювати високі митні тарифи, які захищали від конкуренції власного виробника.

Значну роль для Англії у нагромадженні капіталів відіграли Великі географічні відкриття, грабіж колоній, особливо Індії, нееквівалентна торгівля, піратство, работоргівля, яка набула великих масштабів у XVII ст., коли негри з Африки тисячами вивозилися на продаж до Америки. Позитивно на процес нагромадження капіталу вплинув і політичний фактор — буржуазна революція (1640—1660 рр.), яка привела до політичної влади буржуазію.

Перелічені вище джерела надали можливість окремим особам в Англії накопичити великі кошти, які були вкладені у розвиток мануфактурного виробництва і перетворилися на капітал.

Що до Голландії, то процес первісного нагромадження капіталу тут почався раніше, ніж в Англії. Ще наприкінці XIV ст. у Голландії сталося руйнування феодальних відносин на селі й утворення фермерських господарств, і як наслідок — виникнення значної кількості вільної робочої сили.

Буржуазна революція в Голландії в другій половині XVI ст. прискорила процес первісного нагромадження капіталу, який відбувався за рахунок таких джерел, як: розвиток фінансових операцій; сільського господарства; грабування колоній та нееквівалентного обміну товарами з ними; прибутків від торгівлі. Перетворення Голландії на провідну фінансову державу світу активно вплинуло на розвиток мануфактурного виробництва на основі застосування вільнонайманої праці. Отже, з'явилась можливість швидко розвинути суднобудівельні, суконні, полотняні, шовкові та інші мануфактури, створити підприємства з переробки продукції сільського господарства, перетворити країну в найбільшу торговельну та фінансову державу світу.

Вплив Великих географічних відкриттів прискорив процес первісного нагромадження капіталу в Англії, Голландії та інших країнах Західної Європи та руйнування натурального феодального господарства; ці відкриття втягували феодальне господарство в ринкові відносини, позитивно впливали на розширення мануфактурного виробництва, що створювало передумови для переходу до індустріального суспільства.

З середини XVII ст. мануфактура стає панівною формою виробництва, охоплюючи все більшу кількість випуску різних видів товарів та поглиблюючи міжнародний поділ праці. Галузевий склад мануфактур значною мірою визначався природно-географічними умовами та історичним розвитком тієї чи іншої країни. Так, в Англії в основному переважали суконні, металургійні, металообробні та суднобудівні мануфактури; у Німеччині — гірничі, металообробні та будівельні, у Голландії — текстильні та суднобудівні.

Розвиток мануфактурного виробництва викликав погіршання умов праці робітників, збільшення тривалості робочого дня, застосування жіночої та дитячої праці, зниження реальної заробітної платні, що сприяло загостренню соціальних протиріч.

Значний внесок у розвиток мануфактурного виробництва зробили перші буржуазні революції в Західній Європі та США: у Нідерландах (1566—1609 рр.), в Англії (1640—1649 рр.), Франції (1789—1794 рр.), США (1775—1783 рр.). Ці революції створили умови для приходу до політичної влади буржуазії, яка прийняла закони, спрямовані на подальший розвиток мануфактурного виробництва, розширення торгівлі, фінансової справи, на ліквідацію феодальних пережитків, що гальмували економічний розвиток країн. Головний підсумок буржуазних революцій полягає в остаточній перемозі над феодалізмом і встановленням буржуазно-демократичного устрою. Основний напрямок діяльності буржуазії, яка прийшла до політичної влади, полягав у тому, щоб створити сприятливі умови для розвитку мануфактур та спрямувати всі закони у фінансовій сфері на накопичення різними шляхами грошей та захистити внутрішній ринок країн від іноземних товарів.

Суттєвий вплив на розвиток мануфактурного виробництва та торгівлі мала буржуазна революція в Англії. Вона мала всесвітньоісторичне значення, посприявши остаточній ліквідації феодалізму. Прийшовши до політичної влади у ході революції, англійська буржуазія приймає закони, спрямовані на розвиток промисловості й торгівлі, зміцнення фінансів. Так, у 1651 р. приймається «Навігаційний акт», за яким усі товари, які ввозилися до Англії, повинні були перевозитися лише на англійських судах; парламент своїми законами підтримував процес обгороджування, що забезпечувало дешевою робочою силою мануфактури. Уряд активно проводив політику накопичення капіталу в країні, що зміцнювало грошову систему та виробництво. Для укріплення кредитної системи в 1694 р. був відкритий Англійський банк, значно розширилася територія колоній. У XVIII ст. Англія перетворилася на найбільшу колоніальну державу світу, що позитивно вплинуло на індустріальний розвиток країни, забезпечило ринок збуту її товарів.

Активною антифеодальною була економічна політика французької буржуазної революції. Революція скасувала податкові привілеї дворян, ліквідувала регламентацію виробництва та цехи, проголосила свободу торгівлі, запровадила політику протекціонізму, значною мірою розв'язала аграрне питання, наділивши селян невеликою кількістю землі. У січні 1800 р. в країні створюється Французький банк, розвивається кредитно-фінансова система.

Розвиток торгівлі в XVII—XVIII ст. в таких країнах, як Голландія, Англія та Франція приводить до того, що торгівля, особлива колоніальна, стає однією з провідних галузей економіки, приносячи країнам величезні прибутки. Тому політика торговельного балансу та розширення торгових зв'язків між країнами набуває великого значення. Торговельний баланс розраховувався як різниця між експортом і імпортом товарів.

Отже, вже на початку розвитку світової торгівлі країни вважали, що потрібно більше експортувати товарів за кордон, ніж імпортувати, щоб мати позитивний баланс, який активно впливав на накопичення грошей в країні.

Щоб забезпечити позитивний торговельний баланс країни Західної Європи активно проводили політику протекціонізму спрямовану на захист законами та правилами промисловості та внутрішнього ринку країн від проникнення на нього іноземних товарів. Для цього використовувалися перш за все високі ставки мита на ввіз товарів з-за кордону. В той же час політика протекціонізму заохочувала розвиток національної економіки та захищала її від іноземної конкуренції. Політику протекціонізму, наприклад, активно проводила Англія, і це позитивно впливало на розвиток мануфактурного виробництва.

Таким чином, у мануфактурний період розвитку економіки в країнах Західної Європи під впливом Великих географічних відкриттів, швидкого первісного нагромадження капіталу, створення колоніальної системи та становлення світового ринку відбувався розклад натурального феодального господарства. Поряд з цим розвивалися ринкові відносини; значних обсягів набуває внутрішня та зовнішня торгівля, яка сприяє розширенню мануфактурного виробництва, яке заклало підвалини для переходу до індустріального суспільства.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. [недоступне посилання з липня 2019 ogliadi/2013/Remisnictvo.Pdf|Розвиток ремісничої діяльності в галузі народних художніх промислів як важливий фактор культурного та соціально-економічного зростання України (оглядова довідка за матеріалами преси, Інтернету та неопублікованих документів 2011—2013 рр.)][недоступне посилання]

Посилання Редагувати

Джерела та література Редагувати

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Листопад 2012)


Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Manufaktu ra lat manufactura manus ruka ta factura obrobitok vigotovlennya forma promislovogo virobnictva sho harakterizuyetsya podilom praci mizh najmanimi pracivnikami ta vikoristannyam ruchnoyi praci Manufaktura pereduvala zavodam i fabrikam Dana seriya ye chastinoyu seriyi z virobnictva thimbERP VidnosiniGospodarska diyalnistVirobnichi vidnosini Ekonomichni zakoniZasobi virobnictva Zasobi praciZnaryaddya praciMaterialni blagaPredmeti praci Produktivni siliNaturalne virobnictvo Domorobne virobnictvo Industrialne virobnictvoTovarne virobnictvoSuspilnij podil praci Faktori virobnictvaEkonomichnij portal red Zmist 1 Peredumovi utvorennya manufakturi 2 Shlyahi viniknennya manufakturi 3 Formi manufakturi 3 1 Rozsiyana manufaktura 3 2 Zmishana manufaktura 3 3 Centralizovana manufaktura 4 Manufakturi v Ukrayini 5 Istoriya manufakturnogo virobnictva u krayinah Zahidnoyi Yevropi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Posilannya 9 Dzherela ta literaturaPeredumovi utvorennya manufakturi Redaguvatizrostannya remesla tovarnogo virobnictva poyava majsteren z najmanimi pracivnikami nakopichennya groshovih bagatstv u rezultati pervinnogo nakopichennya kapitaluShlyahi viniknennya manufakturi Redaguvatiob yednannya v odnij majsterni remisnikiv riznih specialnostej zavdyaki chomu produkt azh do jogo ostatochnogo vigotovlennya zalishavsya na virobnictvi v odnomu misci ob yednannya v zagalnij majsterni remisnikiv odnoyi i toyi zh specialnosti kozhen z yakih vikonuvav bezperervno odnu i tu zh samu operaciyu Formi manufakturi Redaguvati nbsp Saksonska manufakturaRozsiyana manufaktura Redaguvati U rozsiyanij manufakturi pidpriyemec skupovuvav i prodavav produkt samostijnih remisnikiv postachav yih sirovinoyu znaryaddyami virobnictva Dribnij virobnik faktichno znahodivsya na polozhenni najmanogo pracivnika sho otrimuvav zarobitnu platu ale prodovzhuvav pracyuvati u svoyij domashnij majsterni Zmishana manufaktura Redaguvati Zmishana manufaktura poyednuvala vikonannya okremih operacij v centralizovanoyi majsterni z robotoyu vdoma Podibna manufaktura vinikala yak pravilo na bazi domashnogo kustarnogo promislu Centralizovana manufaktura Redaguvati Najrozvinenishoyu formoyu bula centralizovna manufaktura yaka ob yednuvala najmanih robitnikiv v odnij majsterni Manufaktura vela do specializaciyi pracivnikiv i rozdilennyu praci mizh nimi sho pidvishuvalo jogo produktivnist Manufakturi v Ukrayini RedaguvatiU XIV stolitti u bagatoh miscyah Ukrayini na Polissi Poltavshini Harkivshini i v Galichini z yavilisya novi zakladi z virobnictva zaliza rudni Zalizo na nih otrimuvali sirodutnim sposobom u velikih gornah i domnicyah Veliki rudni na yakih bulo rozpodilennya praci yavlyali soboyu pershi zalizorobni manufakturi V deyakih miscevostyah voni zbereglisya do seredini XIX stolittya U XVII stolitti pochali stvoryuvatisya manufakturi napriklad na Volini u Gorohovi tkali sukno Bula takozh manufaktura u Pochayevi tam u lavri prodavali sukna miscevogo virobnictva U XIX stolitti u Shidnij Ukrayini zokrema v Kiyevi Chernigovi Poltavi z yavilisya zemstva Voni organizovuvali majsterni gurtuvali navkolo nih nadomnikiv zaproshuvali hudozhnikiv rozroblyati uzori za miscevimi zrazkami i vipuskali albomi listivki z riznimi ornamentami Same zemstva robili bagato dlya rozvitku remesel postachali majstram sirovinu organizovuvali zbut produkciyi Hudozhni virobi jshli za kordon na mizhnarodni vistavki de oderzhuvali zoloti j sribni medali 1 Istoriya manufakturnogo virobnictva u krayinah Zahidnoyi Yevropi RedaguvatiIstoriya genezi industrialnih krayin Zahidnoyi Yevropi tisno pov yazana z rozvitkom manufakturnogo virobnictva v XVI XVIII st vid yakogo v znachnij miri zalezhav ekonomichnij rozvitok krayin u cilomu Harakternoyu risoyu manufakturi u porivnyanni z poperednoyu prostoyu kooperaciyeyu buv perehid do pooperacijnogo podilu praci pri vigotovlenni tovariv sho privelo do znachnogo pidvishennya produktivnosti praci Manufakturne virobnictvo istorichno pidgotuvalo peredumovi dlya velikoyi mashinnoyi industriyi U klasichnomu viglyadi proces pervisnogo nagromadzhennya kapitalu vidbuvavsya v Angliyi She v XIII XIV st Angliya vivozila siru vovnu na pererobku za kordon zokrema do Gollandiyi U XV st v Angliyi pochinayut buduvatisya manufakturi dlya virobnictva sukna z vlasnoyi sirovini popit na yaku z kozhnim rokom zrostav U XVI st vigotovlennyam vovnyanih tkanin zajmalosya blizko polovini robochogo naselennya Angliyi a na pochatok XVII st 90 anglijskogo eksportu skladala produkciya sukonnogo virobnictva Zrostannya popitu na yakisne anglijske sukno dalo poshtovh do rozvedennya ovec sho stalo bilsh vigidnim nizh zemlerobstvo Visoki pributki anglijskih feodaliv lendlordiv vid prodazhu vovni spriyali rostu agrarnogo sektoru ta zumovili nasilnickij zgin selyan iz zemli zahoplennya obshinnih ta cerkovnih zemel peretvorennya yih na pasovisha Lendlordi vikoristovuvali svoye pravo privatnoyi vlasnosti na zemlyu rujnuvali zhitla selyan stvoryuvali veliki pasovisha dlya ovec yaki obgorodzhuvali parkanami tomu cej proces oderzhav nazvu obgorodzhuvannya Lendlordi chasto zdavali obgorodzhenu zemlyu v orendu fermeram yaki vikoristovuvali v gospodarstvah vilnonajmanu robochu silu selyan sho vtratili zemlyu Tak utvoryuvalisya kapitalistichni gospodarstva na seli Pid chas procesu obgorodzhuvannya tisyachi selyan primusovo vtrachali zasobi do isnuvannya zemlyu i buli zmusheni jti v mista shukati robotu de pracevlashtovuvalasya lishe yih nevelika chastka Znachna reshta selyan peretvoryuvalisya na zhebrakiv ta zlodiyiv U zv yazku z cim v Angliyi v XVI XVII st prijmayutsya proti zhebrakiv duzhe zhorstki zakoni yaki oderzhali nazvu krivave zakonodavstvo Otzhe unaslidok provedennya procesu obgorodzhuvannya nasilnickim shlyahom manufakturi v Angliyi oderzhali sirovinu ta deshevu robochu silu sho spriyalo yih rozvitku ta zabezpechuvalo yih vlasnikam nakopichennya kapitaliv Drugoyu storonoyu pervisnogo nagromadzhennya kapitalu bulo nakopichennya znachnih sum groshej u rukah okremih lyudej Tut dlya Angliyi buli harakterni taki dzherela yak vikoristannya derzhavnih borgiv ta visokih vidsotkiv vid nih zdijsnennya politiki protekcionizmu pokrovitelstva sho davalo mozhlivist derzhavi vstanovlyuvati visoki mitni tarifi yaki zahishali vid konkurenciyi vlasnogo virobnika Znachnu rol dlya Angliyi u nagromadzhenni kapitaliv vidigrali Veliki geografichni vidkrittya grabizh kolonij osoblivo Indiyi neekvivalentna torgivlya piratstvo rabotorgivlya yaka nabula velikih masshtabiv u XVII st koli negri z Afriki tisyachami vivozilisya na prodazh do Ameriki Pozitivno na proces nagromadzhennya kapitalu vplinuv i politichnij faktor burzhuazna revolyuciya 1640 1660 rr yaka privela do politichnoyi vladi burzhuaziyu Perelicheni vishe dzherela nadali mozhlivist okremim osobam v Angliyi nakopichiti veliki koshti yaki buli vkladeni u rozvitok manufakturnogo virobnictva i peretvorilisya na kapital Sho do Gollandiyi to proces pervisnogo nagromadzhennya kapitalu tut pochavsya ranishe nizh v Angliyi She naprikinci XIV st u Gollandiyi stalosya rujnuvannya feodalnih vidnosin na seli j utvorennya fermerskih gospodarstv i yak naslidok viniknennya znachnoyi kilkosti vilnoyi robochoyi sili Burzhuazna revolyuciya v Gollandiyi v drugij polovini XVI st priskorila proces pervisnogo nagromadzhennya kapitalu yakij vidbuvavsya za rahunok takih dzherel yak rozvitok finansovih operacij silskogo gospodarstva grabuvannya kolonij ta neekvivalentnogo obminu tovarami z nimi pributkiv vid torgivli Peretvorennya Gollandiyi na providnu finansovu derzhavu svitu aktivno vplinulo na rozvitok manufakturnogo virobnictva na osnovi zastosuvannya vilnonajmanoyi praci Otzhe z yavilas mozhlivist shvidko rozvinuti sudnobudivelni sukonni polotnyani shovkovi ta inshi manufakturi stvoriti pidpriyemstva z pererobki produkciyi silskogo gospodarstva peretvoriti krayinu v najbilshu torgovelnu ta finansovu derzhavu svitu Vpliv Velikih geografichnih vidkrittiv priskoriv proces pervisnogo nagromadzhennya kapitalu v Angliyi Gollandiyi ta inshih krayinah Zahidnoyi Yevropi ta rujnuvannya naturalnogo feodalnogo gospodarstva ci vidkrittya vtyaguvali feodalne gospodarstvo v rinkovi vidnosini pozitivno vplivali na rozshirennya manufakturnogo virobnictva sho stvoryuvalo peredumovi dlya perehodu do industrialnogo suspilstva Z seredini XVII st manufaktura staye panivnoyu formoyu virobnictva ohoplyuyuchi vse bilshu kilkist vipusku riznih vidiv tovariv ta pogliblyuyuchi mizhnarodnij podil praci Galuzevij sklad manufaktur znachnoyu miroyu viznachavsya prirodno geografichnimi umovami ta istorichnim rozvitkom tiyeyi chi inshoyi krayini Tak v Angliyi v osnovnomu perevazhali sukonni metalurgijni metaloobrobni ta sudnobudivni manufakturi u Nimechchini girnichi metaloobrobni ta budivelni u Gollandiyi tekstilni ta sudnobudivni Rozvitok manufakturnogo virobnictva viklikav pogirshannya umov praci robitnikiv zbilshennya trivalosti robochogo dnya zastosuvannya zhinochoyi ta dityachoyi praci znizhennya realnoyi zarobitnoyi platni sho spriyalo zagostrennyu socialnih protirich Znachnij vnesok u rozvitok manufakturnogo virobnictva zrobili pershi burzhuazni revolyuciyi v Zahidnij Yevropi ta SShA u Niderlandah 1566 1609 rr v Angliyi 1640 1649 rr Franciyi 1789 1794 rr SShA 1775 1783 rr Ci revolyuciyi stvorili umovi dlya prihodu do politichnoyi vladi burzhuaziyi yaka prijnyala zakoni spryamovani na podalshij rozvitok manufakturnogo virobnictva rozshirennya torgivli finansovoyi spravi na likvidaciyu feodalnih perezhitkiv sho galmuvali ekonomichnij rozvitok krayin Golovnij pidsumok burzhuaznih revolyucij polyagaye v ostatochnij peremozi nad feodalizmom i vstanovlennyam burzhuazno demokratichnogo ustroyu Osnovnij napryamok diyalnosti burzhuaziyi yaka prijshla do politichnoyi vladi polyagav u tomu shob stvoriti spriyatlivi umovi dlya rozvitku manufaktur ta spryamuvati vsi zakoni u finansovij sferi na nakopichennya riznimi shlyahami groshej ta zahistiti vnutrishnij rinok krayin vid inozemnih tovariv Suttyevij vpliv na rozvitok manufakturnogo virobnictva ta torgivli mala burzhuazna revolyuciya v Angliyi Vona mala vsesvitnoistorichne znachennya pospriyavshi ostatochnij likvidaciyi feodalizmu Prijshovshi do politichnoyi vladi u hodi revolyuciyi anglijska burzhuaziya prijmaye zakoni spryamovani na rozvitok promislovosti j torgivli zmicnennya finansiv Tak u 1651 r prijmayetsya Navigacijnij akt za yakim usi tovari yaki vvozilisya do Angliyi povinni buli perevozitisya lishe na anglijskih sudah parlament svoyimi zakonami pidtrimuvav proces obgorodzhuvannya sho zabezpechuvalo deshevoyu robochoyu siloyu manufakturi Uryad aktivno provodiv politiku nakopichennya kapitalu v krayini sho zmicnyuvalo groshovu sistemu ta virobnictvo Dlya ukriplennya kreditnoyi sistemi v 1694 r buv vidkritij Anglijskij bank znachno rozshirilasya teritoriya kolonij U XVIII st Angliya peretvorilasya na najbilshu kolonialnu derzhavu svitu sho pozitivno vplinulo na industrialnij rozvitok krayini zabezpechilo rinok zbutu yiyi tovariv Aktivnoyu antifeodalnoyu bula ekonomichna politika francuzkoyi burzhuaznoyi revolyuciyi Revolyuciya skasuvala podatkovi privileyi dvoryan likviduvala reglamentaciyu virobnictva ta cehi progolosila svobodu torgivli zaprovadila politiku protekcionizmu znachnoyu miroyu rozv yazala agrarne pitannya nadilivshi selyan nevelikoyu kilkistyu zemli U sichni 1800 r v krayini stvoryuyetsya Francuzkij bank rozvivayetsya kreditno finansova sistema Rozvitok torgivli v XVII XVIII st v takih krayinah yak Gollandiya Angliya ta Franciya privodit do togo sho torgivlya osobliva kolonialna staye odniyeyu z providnih galuzej ekonomiki prinosyachi krayinam velichezni pributki Tomu politika torgovelnogo balansu ta rozshirennya torgovih zv yazkiv mizh krayinami nabuvaye velikogo znachennya Torgovelnij balans rozrahovuvavsya yak riznicya mizh eksportom i importom tovariv Otzhe vzhe na pochatku rozvitku svitovoyi torgivli krayini vvazhali sho potribno bilshe eksportuvati tovariv za kordon nizh importuvati shob mati pozitivnij balans yakij aktivno vplivav na nakopichennya groshej v krayini Shob zabezpechiti pozitivnij torgovelnij balans krayini Zahidnoyi Yevropi aktivno provodili politiku protekcionizmu spryamovanu na zahist zakonami ta pravilami promislovosti ta vnutrishnogo rinku krayin vid proniknennya na nogo inozemnih tovariv Dlya cogo vikoristovuvalisya persh za vse visoki stavki mita na vviz tovariv z za kordonu V toj zhe chas politika protekcionizmu zaohochuvala rozvitok nacionalnoyi ekonomiki ta zahishala yiyi vid inozemnoyi konkurenciyi Politiku protekcionizmu napriklad aktivno provodila Angliya i ce pozitivno vplivalo na rozvitok manufakturnogo virobnictva Takim chinom u manufakturnij period rozvitku ekonomiki v krayinah Zahidnoyi Yevropi pid vplivom Velikih geografichnih vidkrittiv shvidkogo pervisnogo nagromadzhennya kapitalu stvorennya kolonialnoyi sistemi ta stanovlennya svitovogo rinku vidbuvavsya rozklad naturalnogo feodalnogo gospodarstva Poryad z cim rozvivalisya rinkovi vidnosini znachnih obsyagiv nabuvaye vnutrishnya ta zovnishnya torgivlya yaka spriyaye rozshirennyu manufakturnogo virobnictva yake zaklalo pidvalini dlya perehodu do industrialnogo suspilstva Div takozh RedaguvatiSerednovichne misto Zarodzhennya industrialnogo virobnictvaPrimitki Redaguvati nedostupne posilannya z lipnya 2019 ogliadi 2013 Remisnictvo Pdf Rozvitok remisnichoyi diyalnosti v galuzi narodnih hudozhnih promisliv yak vazhlivij faktor kulturnogo ta socialno ekonomichnogo zrostannya Ukrayini oglyadova dovidka za materialami presi Internetu ta neopublikovanih dokumentiv 2011 2013 rr nedostupne posilannya Posilannya RedaguvatiManufaktura Arhivovano 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 912 1000 ekz Manufaktura v Ukrayini Arhivovano 6 bereznya 2012 u Wayback Machine Dzherela ta literatura RedaguvatiT I Derev yankin Manufaktura Arhivovano 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 498 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 V D Goncharenko Manufaktura Arhivovano 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Listopad 2012 nbsp Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Manufaktura amp oldid 39375749