www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гегемонія Гегемо нія грец ηγεμονία провід керівництво провідна роль якоїсь держави міста у відносинах з іншими наприклад

Гегемонія

Гегемо́нія (грец. ηγεμονία — провід, керівництво) — провідна роль якоїсь держави, міста у відносинах з іншими (наприклад, Афін чи Спарти серед грецьких міст); — або ж провідна роль якоїсь верстви населення в управлінні державою (наприклад, аристократії).

Гегемо́нія — провідна роль, перевага в силі, впливі, керівництві.

Походження терміну Редагувати

Гегемон або ігемон (грец. Ἡγεμών — ватажок, провідник, лідер, керівник, наставник) — особа, держава чи суспільний клас, здійснюють гегемонію. Історично термін використовувався для звання керівника або воєначальника, намісника, інколи так називали імператора.

Так, на Другому Корінфському конгресі Александр Македонський був проголошений гегемоном Коринфського союзу. У Новому Заповіті прокуратора Юдеї Понтія Пилата називають титулом «гегемон» (ігемон).

Прикладом гегемона може бути провідна провінція у федерації (Королівство Пруссія у Німецькій імперії) або людини в установі (Наполеон у Французькому консулаті).

Теорія гегемонії в міжнародних відносинах Редагувати

(грец. ήγεμονία — керівництво, головування) — статусна характеристика міжнародного актора, який відіграє домінуючу роль в системі міжнародних відносин. Поява гегемона у системі міжнар. відносин є наслідком нерівності розподілу влади між міжнар. акторами, який спонукає найпотужніших із них до встановлення, підтримання та захисту свого політ. домінування в системі. Теорет. обґрунтування феномен Г. м. знайшов у концепції гегемонічної стабільності (див.: Стабільність міжнародна), відповідно до якої оптимальну відкриту модель світової економіки, яка була б вільна від протекціонізму, здатна забезпечити лише держава-гегемон, встановлюючи формальні та неформальні норми й процедури та дбаючи про їх виконання рештою держав світу. Т. ч., ця д-ва, суб'єктивно переслідуючи власні інтереси, об'єктивно створює засади глобального соц.-екон. устрою, що відповідає базисним інтересам усіх міжнар. акторів — мати стабільність та впорядкованість у міжнар. відносинах. Окремим випадком гегемонії є таке домінування, що здійснюється не однією д-вою, а групою провідних д-ав, які разом створюють колективного гегемона та перетворюються на центр світової системи. 

Вперше цю теорію почав розробляти Макіавеллі. Вона виражається в тому, що для створення держави потрібна гегемонія одного правителя, що буде боротись проти гегемонії інших правителів (як в середині держави, так і в цілій Європі).

Наступним розробником цієї теорії був Антоніо Грамші. Він вважав, що майбутнє Європи та світу буде формуватися завдяки Інтернаціоналу. Тобто у Європі має панувати пролетаріат, що керується взаємними інтересами. Так уникнемо міжнародних воєн в Європі та й згодом у світі.

Роберт У. Кокс продовжив розробляти теорію гегемонії в міжнародних відносинах.

При застосуванні концепції гегемонії у світовому порядку, стає важливим визначити, коли період гегемонії починається і коли закінчується. Період, в якому світова гегемонія була створена можна назвати гегемоністські і той, в якому переважає панування без гегемонії, не гегемоністські. Ілюструючи це, Кокс розглядає минуле століття і половину нинішнього, розділені на чотири різних періоди, 1845—1875,1875-1945,1945-1965 і з 1965 по теперішній час.

Перший період (1845-75) був гегемоністський: існувала світова економіка Великої Британії як центр. Британія тримала баланс сил в Європі, тим самим запобігаючи будь-яким викликам гегемонії від сил континентальних держав. Британія була вищою силою в морі і мала потенціал для забезпечення дотримання підпорядкування периферійних країн правилам ринку.

У другому періоді (1875—1945), всі ці функції були скасовані і втрачені. Країни оскаржували британське панування. Баланс сил у Європі став нестабільним.

В історії настав негегемоністичний період. У третьому періоді, після Другої світової війни (1945-65), Сполучені Штати Америки заснували новий гегемоністські світовий порядок з базовою структурою, аналогічною владі Великої Британії в середині дев'ятнадцятого століття, але з інститутами та доктринами, які привели до більш складної світової економіки, та національним товариством, більш чутливим до політичних наслідків економічних криз.

Але з кінця 1960-х років до початку 1970-х років стало очевидно, що такий американський світовий порядок вже перестає бути дієвим і ефективним.

Виходить, що історично, щоб стати гегемоністською, держава повинна створити і захистити світопорядок, який був би універсальним, тобто не порядок, в якому одна держава безпосередньо експлуатує інших, але порядок, при якому більшість держав (або, принаймні ті, що перебувають у межах досяжності від гегемонії) можуть знайти інтереси, сумісні зі своїми інтересами.

Світове панування, таким чином, це початково зовнішня експансія внутрішньої (національної) гегемонії, встановленої панівним соціальним класом.

Гегемонія на міжнародному рівні, таким чином, не просто порядок між державами. Це порядок у світовій економіці з домінуючим способом виробництва, який проникає в усі країни і пов'язує інші підлеглі цьому способи виробництва. Крім того, це ще й комплекс міжнародних соціальних відносин, що пов'язують соціальні класи в різних країнах. Всесвітня гегемонія описується як соціальна структура, економічна і політична структури. Вона не може існувати, коли функціонує або переважає лише одна складова. Гегемонія — це взаємодія всіх трьох структур разом. Тільки в такому випадку можлива всесвітня гегемонія.

Світова гегемонія, крім того, виражається в універсальних нормах, інститутах і механізмах, які встановлюють загальні правила поведінки для держав і для тих сил цивільного суспільства, які діють за межами національних кордонів — правила, які підтримуються панівним способом виробництва.

Одним з механізмів, через які виражені універсальні норми світової гегемонії, є міжнародна організація. Міжнародна організація функціонує як процес, за допомогою якого розроблені інститути гегемонії та ідеології.

Міжнародна організація функціонує як процес, за допомогою якого розвиваються інститути гегемонії та ідеології.

Деякі з особливостей міжнародних організацій, які виявляють свою роль гегемона:

  1. Організації включають загальні правила, які сприяють розширенню гегемонистского світового порядку.
  2. Вони самі є продуктом такого світового порядку.
  3. Вони ідеологічно узаконюють норми світового порядку.
  4. Вони кооптували еліти периферійних країн.
  5. Вони поглинають контргегемоністскі ідеї.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. [Великий тлумачний словник сучасної української мови (з додатками і доповненнями)/ Уклад і головний редактор В. Т. Бусел. ВТФ «Перун» Київ. ISBN 966-569-013-2]
  2. Субботін А. А. Гегемонія міжнародна // Українська дипломатична енциклопедія: у 5-ти т. / редкол.: Д. В. Табачник (голова) та ін.; худож.-оформлювач О. М. Іванова. — Харків: Фоліо, 2013. — Т. 1. — C. 453.

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Є. Камінський. Центру/Периферії дихотомія // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
  • Є. Є. Палійський. Центру/Периферії дихотомія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.769 ISBN 978-966-611-818-2
  • Петрушкевич М. С. Гегемонія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гегемонія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gegemo niya grec hgemonia provid kerivnictvo providna rol yakoyis derzhavi mista u vidnosinah z inshimi napriklad Afin chi Sparti sered greckih mist abo zh providna rol yakoyis verstvi naselennya v upravlinni derzhavoyu napriklad aristokratiyi Gegemo niya providna rol perevaga v sili vplivi kerivnictvi 1 Zmist 1 Pohodzhennya terminu 2 Teoriya gegemoniyi v mizhnarodnih vidnosinah 3 Div takozh 4 Primitki 5 Posilannya 6 LiteraturaPohodzhennya terminu RedaguvatiGegemon abo igemon grec Ἡgemwn vatazhok providnik lider kerivnik nastavnik osoba derzhava chi suspilnij klas zdijsnyuyut gegemoniyu Istorichno termin vikoristovuvavsya dlya zvannya kerivnika abo voyenachalnika namisnika inkoli tak nazivali imperatora Tak na Drugomu Korinfskomu kongresi Aleksandr Makedonskij buv progoloshenij gegemonom Korinfskogo soyuzu U Novomu Zapoviti prokuratora Yudeyi Pontiya Pilata nazivayut titulom gegemon igemon Prikladom gegemona mozhe buti providna provinciya u federaciyi Korolivstvo Prussiya u Nimeckij imperiyi abo lyudini v ustanovi Napoleon u Francuzkomu konsulati Teoriya gegemoniyi v mizhnarodnih vidnosinah Redaguvati grec hgemonia kerivnictvo golovuvannya statusna harakteristika mizhnarodnogo aktora yakij vidigraye dominuyuchu rol v sistemi mizhnarodnih vidnosin Poyava gegemona u sistemi mizhnar vidnosin ye naslidkom nerivnosti rozpodilu vladi mizh mizhnar aktorami yakij sponukaye najpotuzhnishih iz nih do vstanovlennya pidtrimannya ta zahistu svogo polit dominuvannya v sistemi Teoret obgruntuvannya fenomen G m znajshov u koncepciyi gegemonichnoyi stabilnosti div Stabilnist mizhnarodna vidpovidno do yakoyi optimalnu vidkritu model svitovoyi ekonomiki yaka bula b vilna vid protekcionizmu zdatna zabezpechiti lishe derzhava gegemon vstanovlyuyuchi formalni ta neformalni normi j proceduri ta dbayuchi pro yih vikonannya reshtoyu derzhav svitu T ch cya d va sub yektivno peresliduyuchi vlasni interesi ob yektivno stvoryuye zasadi globalnogo soc ekon ustroyu sho vidpovidaye bazisnim interesam usih mizhnar aktoriv mati stabilnist ta vporyadkovanist u mizhnar vidnosinah Okremim vipadkom gegemoniyi ye take dominuvannya sho zdijsnyuyetsya ne odniyeyu d voyu a grupoyu providnih d av yaki razom stvoryuyut kolektivnogo gegemona ta peretvoryuyutsya na centr svitovoyi sistemi 2 Vpershe cyu teoriyu pochav rozroblyati Makiavelli Vona virazhayetsya v tomu sho dlya stvorennya derzhavi potribna gegemoniya odnogo pravitelya sho bude borotis proti gegemoniyi inshih praviteliv yak v seredini derzhavi tak i v cilij Yevropi Nastupnim rozrobnikom ciyeyi teoriyi buv Antonio Gramshi Vin vvazhav sho majbutnye Yevropi ta svitu bude formuvatisya zavdyaki Internacionalu Tobto u Yevropi maye panuvati proletariat sho keruyetsya vzayemnimi interesami Tak uniknemo mizhnarodnih voyen v Yevropi ta j zgodom u sviti Robert U Koks prodovzhiv rozroblyati teoriyu gegemoniyi v mizhnarodnih vidnosinah Pri zastosuvanni koncepciyi gegemoniyi u svitovomu poryadku staye vazhlivim viznachiti koli period gegemoniyi pochinayetsya i koli zakinchuyetsya Period v yakomu svitova gegemoniya bula stvorena mozhna nazvati gegemonistski i toj v yakomu perevazhaye panuvannya bez gegemoniyi ne gegemonistski Ilyustruyuchi ce Koks rozglyadaye minule stolittya i polovinu ninishnogo rozdileni na chotiri riznih periodi 1845 1875 1875 1945 1945 1965 i z 1965 po teperishnij chas Pershij period 1845 75 buv gegemonistskij isnuvala svitova ekonomika Velikoyi Britaniyi yak centr Britaniya trimala balans sil v Yevropi tim samim zapobigayuchi bud yakim viklikam gegemoniyi vid sil kontinentalnih derzhav Britaniya bula vishoyu siloyu v mori i mala potencial dlya zabezpechennya dotrimannya pidporyadkuvannya periferijnih krayin pravilam rinku U drugomu periodi 1875 1945 vsi ci funkciyi buli skasovani i vtracheni Krayini oskarzhuvali britanske panuvannya Balans sil u Yevropi stav nestabilnim V istoriyi nastav negegemonistichnij period U tretomu periodi pislya Drugoyi svitovoyi vijni 1945 65 Spolucheni Shtati Ameriki zasnuvali novij gegemonistski svitovij poryadok z bazovoyu strukturoyu analogichnoyu vladi Velikoyi Britaniyi v seredini dev yatnadcyatogo stolittya ale z institutami ta doktrinami yaki priveli do bilsh skladnoyi svitovoyi ekonomiki ta nacionalnim tovaristvom bilsh chutlivim do politichnih naslidkiv ekonomichnih kriz Ale z kincya 1960 h rokiv do pochatku 1970 h rokiv stalo ochevidno sho takij amerikanskij svitovij poryadok vzhe perestaye buti diyevim i efektivnim Vihodit sho istorichno shob stati gegemonistskoyu derzhava povinna stvoriti i zahistiti svitoporyadok yakij buv bi universalnim tobto ne poryadok v yakomu odna derzhava bezposeredno ekspluatuye inshih ale poryadok pri yakomu bilshist derzhav abo prinajmni ti sho perebuvayut u mezhah dosyazhnosti vid gegemoniyi mozhut znajti interesi sumisni zi svoyimi interesami Svitove panuvannya takim chinom ce pochatkovo zovnishnya ekspansiya vnutrishnoyi nacionalnoyi gegemoniyi vstanovlenoyi panivnim socialnim klasom Gegemoniya na mizhnarodnomu rivni takim chinom ne prosto poryadok mizh derzhavami Ce poryadok u svitovij ekonomici z dominuyuchim sposobom virobnictva yakij pronikaye v usi krayini i pov yazuye inshi pidlegli comu sposobi virobnictva Krim togo ce she j kompleks mizhnarodnih socialnih vidnosin sho pov yazuyut socialni klasi v riznih krayinah Vsesvitnya gegemoniya opisuyetsya yak socialna struktura ekonomichna i politichna strukturi Vona ne mozhe isnuvati koli funkcionuye abo perevazhaye lishe odna skladova Gegemoniya ce vzayemodiya vsih troh struktur razom Tilki v takomu vipadku mozhliva vsesvitnya gegemoniya Svitova gegemoniya krim togo virazhayetsya v universalnih normah institutah i mehanizmah yaki vstanovlyuyut zagalni pravila povedinki dlya derzhav i dlya tih sil civilnogo suspilstva yaki diyut za mezhami nacionalnih kordoniv pravila yaki pidtrimuyutsya panivnim sposobom virobnictva Odnim z mehanizmiv cherez yaki virazheni universalni normi svitovoyi gegemoniyi ye mizhnarodna organizaciya Mizhnarodna organizaciya funkcionuye yak proces za dopomogoyu yakogo rozrobleni instituti gegemoniyi ta ideologiyi Mizhnarodna organizaciya funkcionuye yak proces za dopomogoyu yakogo rozvivayutsya instituti gegemoniyi ta ideologiyi Deyaki z osoblivostej mizhnarodnih organizacij yaki viyavlyayut svoyu rol gegemona Organizaciyi vklyuchayut zagalni pravila yaki spriyayut rozshirennyu gegemonistskogo svitovogo poryadku Voni sami ye produktom takogo svitovogo poryadku Voni ideologichno uzakonyuyut normi svitovogo poryadku Voni kooptuvali eliti periferijnih krayin Voni poglinayut kontrgegemonistski ideyi Div takozh RedaguvatiGegemonistska sistemaPrimitki Redaguvati Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dodatkami i dopovnennyami Uklad i golovnij redaktor V T Busel VTF Perun Kiyiv ISBN 966 569 013 2 Subbotin A A Gegemoniya mizhnarodna Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 5 ti t redkol D V Tabachnik golova ta in hudozh oformlyuvach O M Ivanova Harkiv Folio 2013 T 1 C 453 Posilannya RedaguvatiGegemoniya Arhivovano 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 231 1000 ekz Literatura RedaguvatiYe Kaminskij Centru Periferiyi dihotomiya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Ye Ye Palijskij Centru Periferiyi dihotomiya Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 769 ISBN 978 966 611 818 2 Petrushkevich M S Gegemoniya Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Gegemoniya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gegemoniya amp oldid 40099384