www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жайворонкові Жайворонок польовий Alauda arvensis Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animal

Жайворонкові

?
Жайворонкові

Біологічна класифікація
Роди
Посилання
Вікісховище: Alaudidae
Віківиди: Alaudidae
EOL: 7572
ITIS: 178396
NCBI: 72205
Fossilworks: 39444

Жа́йворонкові (Alaudidae) — родина горобцеподібних птахів.

Морфологічні ознаки Редагувати

Довжина тіла 11—23 см, маса 15—70 г. Забарвлення у більшості маскувальне, бурувато-сіре з численною строкатістю, подібне у обох статей. Верх тіла зазвичай темніший за черевце, криючі пера спини з темною серединою й світлими краями; пір'я грудей та вола світлі з темними плямками, що можуть утворювати на горлі великі темні плями або «нашийники». Молоді особини у перше літо забарвлені строкато, до осені набувають подібний до дорослих наряд. Протягом року одне післяшлюбне линяння, але у багатьох весняний наряд помітно відрізняється від осінньо-зимового за рахунок механічного обкошування оперення. У багатьох видів статевий диморфізм проявляється лише у дещо більших розмірах самця.

Дзьоб конічний, іноді тонкий та загострений, або товстий, може бути загнутий донизу. На задньому пальці наявний сильно видовжений прямий кіготь. Задня частина цівки заокруглена, а не загострена, та вкрита декількома великими щитками. Першорядних махових 10, перше з них недорозвинене. Стернових пер 12, хвіст з невеликим вирізом. У більшості видів політ швидкий.

Поширення та місця існування Редагувати

Поширені переважно в Африці (з 80 видів половина зустрічається тільки на цьому континенті), а також в Євразії, Новому Світі, Австралії, Новій Гвінеї.

Населяють відкриті простори від тундри, луків, узлісся лісів, лісостепів та саван до справжніх піщаних і кам'яних пустель; зустрічаються також на арктичних та високогірних пустошах (до висоти 4000 м над р.м.). Поширення деяких видів тісно пов'язане з сільськогосподарським ландшафтом. Типово наземні птахи.

Особливості екології Редагувати

Більшість моногами, гніздяться окремими парами. Гніздову територію самці позначають співом. Пісні у більшості — голосні та дзвінкі трелі, що нерідко звучать довго та безперервно.

Гніздяться виключно на землі, часто використовують для цього знайдені або спеціально вириті ямки. Гніздо роблять з трави. У кладці від 3 до 8 буруватих з крапинками яєць. У північних та помірних широтах кладки в середньому більші (4—6 яєць), ніж в тропіках (2—3 яйця). Насиджує самка або (рідше) обидва партнери 10—16 днів, після чого молоді, ще не вміючи літати, залишають гніздо та розосереджуються навколо нього. Батьки догодовують їх ще 8—10 днів. У багатьох видів буває дві кладки за сезон.

По завершенні сезону розмноження більшість починають кочувати невеликими групами, поступово об'єднуючись в більш крупні. У північних та помірних широтах є перелітними та кочівними, в тропіках частіше осілі.

Живляться різноманітними безхребетними (молюсками, павуками, жуками, мурашками, термітами тощо), насінням та вегетативними частинами рослин. Для деяких характерне спеціалізоване живлення комахами або насінням трав. Найчастіше корм скльовують з поверхні землі. Від домінуючого типу живлення та характеру кормів залежить форма дзьобу та інші деталі ротового апарату: більш тонкий та гострий дзьоб — у комахоїдних, товстий і тупий — у тих, що живляться насінням та іншою рослинною їжею.

Систематика Редагувати

Родина нараховує близько 80 видів, що об'єднують в 19 родів:

Види, які трапляються в Україні:

Посилання Редагувати

  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с. — ISBN 5-10-001229-3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
ZhajvoronkoviZhajvoronok polovij Alauda arvensis Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Pidryad Spivochi ptahi Passeri Nadrodina SylvioideaRodina Zhajvoronkovi Alaudidae Vigors 1825RodiAlaemon Alauda Ammomanes Calandrella Certhilauda Chersomanes Chersophilus Eremalauda Eremophila Eremopterix Heteromirafra Galerida Lullula Melanocorypha Mirafra Pinarocorys Pseudalaemon Ramphocoris SpizocorysPosilannyaVikishovishe AlaudidaeVikividi AlaudidaeEOL 7572ITIS 178396NCBI 72205Fossilworks 39444Zha jvoronkovi Alaudidae rodina gorobcepodibnih ptahiv Zmist 1 Morfologichni oznaki 2 Poshirennya ta miscya isnuvannya 3 Osoblivosti ekologiyi 4 Sistematika 5 PosilannyaMorfologichni oznaki RedaguvatiDovzhina tila 11 23 sm masa 15 70 g Zabarvlennya u bilshosti maskuvalne buruvato sire z chislennoyu strokatistyu podibne u oboh statej Verh tila zazvichaj temnishij za cherevce kriyuchi pera spini z temnoyu seredinoyu j svitlimi krayami pir ya grudej ta vola svitli z temnimi plyamkami sho mozhut utvoryuvati na gorli veliki temni plyami abo nashijniki Molodi osobini u pershe lito zabarvleni strokato do oseni nabuvayut podibnij do doroslih naryad Protyagom roku odne pislyashlyubne linyannya ale u bagatoh vesnyanij naryad pomitno vidriznyayetsya vid osinno zimovogo za rahunok mehanichnogo obkoshuvannya operennya U bagatoh vidiv statevij dimorfizm proyavlyayetsya lishe u desho bilshih rozmirah samcya Dzob konichnij inodi tonkij ta zagostrenij abo tovstij mozhe buti zagnutij donizu Na zadnomu palci nayavnij silno vidovzhenij pryamij kigot Zadnya chastina civki zaokruglena a ne zagostrena ta vkrita dekilkoma velikimi shitkami Pershoryadnih mahovih 10 pershe z nih nedorozvinene Sternovih per 12 hvist z nevelikim virizom U bilshosti vidiv polit shvidkij Poshirennya ta miscya isnuvannya RedaguvatiPoshireni perevazhno v Africi z 80 vidiv polovina zustrichayetsya tilki na comu kontinenti a takozh v Yevraziyi Novomu Sviti Avstraliyi Novij Gvineyi Naselyayut vidkriti prostori vid tundri lukiv uzlissya lisiv lisostepiv ta savan do spravzhnih pishanih i kam yanih pustel zustrichayutsya takozh na arktichnih ta visokogirnih pustoshah do visoti 4000 m nad r m Poshirennya deyakih vidiv tisno pov yazane z silskogospodarskim landshaftom Tipovo nazemni ptahi Osoblivosti ekologiyi RedaguvatiBilshist monogami gnizdyatsya okremimi parami Gnizdovu teritoriyu samci poznachayut spivom Pisni u bilshosti golosni ta dzvinki treli sho neridko zvuchat dovgo ta bezperervno Gnizdyatsya viklyuchno na zemli chasto vikoristovuyut dlya cogo znajdeni abo specialno viriti yamki Gnizdo roblyat z travi U kladci vid 3 do 8 buruvatih z krapinkami yayec U pivnichnih ta pomirnih shirotah kladki v serednomu bilshi 4 6 yayec nizh v tropikah 2 3 yajcya Nasidzhuye samka abo ridshe obidva partneri 10 16 dniv pislya chogo molodi she ne vmiyuchi litati zalishayut gnizdo ta rozoseredzhuyutsya navkolo nogo Batki dogodovuyut yih she 8 10 dniv U bagatoh vidiv buvaye dvi kladki za sezon Po zavershenni sezonu rozmnozhennya bilshist pochinayut kochuvati nevelikimi grupami postupovo ob yednuyuchis v bilsh krupni U pivnichnih ta pomirnih shirotah ye perelitnimi ta kochivnimi v tropikah chastishe osili Zhivlyatsya riznomanitnimi bezhrebetnimi molyuskami pavukami zhukami murashkami termitami tosho nasinnyam ta vegetativnimi chastinami roslin Dlya deyakih harakterne specializovane zhivlennya komahami abo nasinnyam trav Najchastishe korm sklovuyut z poverhni zemli Vid dominuyuchogo tipu zhivlennya ta harakteru kormiv zalezhit forma dzobu ta inshi detali rotovogo aparatu bilsh tonkij ta gostrij dzob u komahoyidnih tovstij i tupij u tih sho zhivlyatsya nasinnyam ta inshoyu roslinnoyu yizheyu Sistematika RedaguvatiRodina narahovuye blizko 80 vidiv sho ob yednuyut v 19 rodiv Firlyuk Mirafra Drozdovij firlyuk Pinarocorys Shporec Heteromirafra Afrikanskij zhajvoronok Certhilauda Biloshokij zhajvoronok Chersomanes Zhervinchik Eremopterix Pustelnij zhajvoronok Ammomanes Pikir Alaemon Tovstodzobij zhajvoronok Ramphocoris Stepovij zhajvoronok Melanocorypha Malij zhajvoronok Calandrella Terera Spizocorys Aravijskij zhajvoronok Eremalauda Zhajvoronok serpodzob Chersophilus Posmityuha Galerida Lisovij zhajvoronok Lullula Zhajvoronok Alauda Rogatij zhajvoronok Eremophila Vidi yaki traplyayutsya v Ukrayini Posmityuha abo zhajvoronok chubatij Zhajvoronok sirij Zhajvoronok chornij Zhajvoronok stepovij Zhajvoronok polovij Zhajvoronok lisovij Zhajvoronok rogatijPosilannya RedaguvatiFauna mira pticy Spravochnik Galushin V M Drozdov N N Ilichev V D i dr M Agropromizdat 1991 311 s ISBN 5 10 001229 3 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhajvoronkovi amp oldid 38613005