www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бюльбюлеві Оливник короткопалий Hypsipetes amaurotis Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини An

Бюльбюлеві

?
Бюльбюлеві

Біологічна класифікація

Ареал представників родини
Роди
Синоніми
* Brachypodidae Swainson, 1831
  • Trichophoridae Swainson, 1831
  • Ixosidae Bonaparte, 1838
  • Hypsipetidae Bonaparte, 1854
  • Crinigeridae Bonaparte, 1854 (1831)
  • Phyllastrephidae Milne-Edwards & Grandidier, 1879
  • Tyladidae Oberholser, 1917
  • Spizixidae Oberholser, 1919
Посилання
Вікісховище: Pycnonotidae
Віківиди: Pycnonotidae
EOL: 1614
ITIS: 178504
NCBI: 36294
Fossilworks: 370651

Бюльбю́леві (Pycnonotidae) — родина горобцеподібних птахів, що включає 32 роди і 160 видів. Представники родини мешкають в Африці і Азії.

Опис ред.

Бюльбюлеві — співочі птахи середнього розміру зі стрункою будовою тіла, відносно довгими хвостами та короткими, округлими крилами. Більшість бюлбюлевих мають відносно довгий, злегка вигнутий дзьоб. Найменшим представником родини є торо-крихітка, довжина тіла якого становить 13 см при вазі в 13,3 г, а найбільшим — жовтоголовий бюльбюль, довжина якого становить 29 см при вазі в 93 г. Загалом бюльбюлевим не притаманний статевий диморфізм, хоча самиці, як правило, мають менші розміри. Однак деякі представники родини демонструють виражений статевий диморфізм. У деяких випадках це призводило до того, що самців і самиць науковці описували як два окремі види. Оперення бюльбюлевих м'яке, забарвлення переважно темне, однорідне, від жовтувато-зеленого і оливкового до бурого і чорнуватого. У деяких видів горло і груди світлі, білуваті. Деякі бюльбюлеві мають яскраві, червоні, жовті або оранжеві гузки, щоки, горло і брови. Для деяких видів бюльбюлевих є характерними білі кільця навколо очей або чуби на головах.

Бюльбюлевим притаманний гучний, багатий спів. Для багатьох представників родини його можна описати як гуглявий або скрипучий; так, один з дослідників назвав спів короткопалого оливника як "найнеприємніший звук, який тільки може видати птах". Іншим бюльбюлевим притаманний мелодійний щебет, а деякі види, такі як, наприклад, жовтоголові бюльбюлі здатні на складний спів з великою кількістю куплетів, який можна порівняти з піснею солов'я. Деякі бюльбюлеві Індонезії постраждали через свій мелодійний спів: їм загрожує зникнення через масовий вилов з метою продажу на пташиних ринках.

Поширення і екологія ред.

Більшість видів бюльбюлевих поширені в Субсахарській Африці та Південній і Південно-Східній Азії. Деякі види мешкають також в Північній Африці, на Близькому Сході та у Східній Азії. Кілька видів є ендеміками Сейшельських і Маскаренських островів. Червоногузі і червоночубі бюльбюлі були інтродуковані в багатьох частинах світу, зокрема на Аравійському півострові, в Австралії, на Гаваях та на островах Океанії. Червоночубий бюльбюль був включений до списку ста найнебезпечніших інвазивних видів[en].

Бюльбюлеві живуть і у густих вологих тропічних лісах, і в більш відкритих середовищах, таких як рідколісся і савани. Багато видів зустрічаються в змінених людиною середовищах: на полях, плантаціях, в парках і садах, однак деякі інші види живуть у вологих гірських і хмарних лісах, яким може загрожувати знищення природного середовища. Всі бюльбюлеві ведуть осілий спосіб життя і не мігрують.

Бюльбюлеві живляться переважно плодами і ягодами, через що можуть вважатися шкідниками фруктових садів. Також до їх раціону може входити насіння, нектар, комахи та інші безхребетні і навіть дрібні хребетні.

Бюльбюлеві є моногамними птахами. Їхні гнізда мать чашоподібну форму, робляться з гілок, корінців і рослинних волокон, встелюються листям і мохом і розміщуються на деревах. Самиці відкладають до п'яти яєць та насиджують їх в середньому 11-14 днів. Пташенята покидають гніздо на 12-16 день. Деяким видам бюльбюлевих притаманний колективний догляд за пташентами.

Систематика і таксономія ред.

Родина бюльбюлевих (Pycnonotidae) була введена англійським зоологом Джорджем Робертом Греєм у 1840 році як підродина Pycnonotinae родини дроздових (Turdidae). Слово "бюльбюль" походить з гінді (बुलबुल), фарсі, арабської (بلبل) або турецької мови (bülbül), де воно означає солов'я.

Молекулярно-генетичне дослідження, результати якого були опубліковані у 2007 році, показало, що рід Зелений бюльбюль (Andropadus) не був монофілитичним. У 2010 році за результатами цього дослідження 18 видів, яких раніше відносили до роду Andropadus було переведено до відновлених родів Arizelocichla, Stelgidillas і Eurillas, таким чином залишивши Andropadus importunus єдиним представником свого роду.

Інше молекулярно-генетичне дослідження, результати якого були опубліковані у 2017 році, показало, що рід Бюльбюль (Pycnonotus) був поліфілітичним. За результатами дослідження у 2020 році низку видів, яких раніше відносили до роду Pycnonotus було переведено до відновлених родів Microtarsus, Euptilotus, Poliolophus, Ixodia, Rubigula, Brachypodius і Alcurus. Також це дослідження показало, що родина бюльбюлевих формує дві основні клади. Представники однієї мешкають лише у Африці, а представники другої мешкають передусім в Азії, однак низка видів з другої клади мешкає також в Африці.

Низку видів, яких раніше відносили до родини бюльбюлевих, було переведено до інших родин. Роди Малагасійник (Bernieria) і Тетрака (Xanthomixis) були переведені до родини Bernieridae. Рід Нікатор (Nicator) був виділений до монотипової родини Nicatoridae.

 
 
 

Бюльбюлеві (Pycnonotidae)

 
 
 
 

Кропив'янкові (Sylviidae)

 
 

Суторові (Paradoxornithidae)

 
 
 
 

Окулярникові (Zosteropidae)

 
 
 

Тимелієві (Timaliidae)

 
 
 

Pellorneidae

 
 
 

Alcippeidae

 
 

Leiothrichidae

 
 
 
 
 
 
 
 
Філогенетичне положення родини бюльбюлевих, відповідно до результатів дослідження 2019 року.

За класифікацією, утвердженою Міжнародною спілкою орнітологів, виділяють 32 роди і 160 видів

Кладограма ред.

 
 
Африканська клада
 
 

Зелений бюльбюль (Andropadus)

 
 
 
 
 
 

Бюльбюль-обручник (Neolestes)

 
 
 
 

Бюльбюль-довгодзьоб (Bleda)

 
 
 
 
 
 
 

Бюльбюль камерунський (Arizelocichla montana)

 
 
 

Жовточеревець (Chlorocichla)

 
 
 

Жовточеревець білогорлий (Chlorocichla simplex)

 
 

Baeopogon

 
 
 
 
 
 

Бюльбюль-білохвіст (Baeopogon)

 
 
 
 
 
 

Бюльбюль-бородань (Criniger)

 
 

Eurillas

 
 
 

Торо (Phyllastrephus)

 
 
 
 
 
Переважно азійська клада
 
 

Волохатий оливник (Tricholestes)

 
 
 
 
 
 

Alcurus

 
 
 

Східний оливник (Iole)

 
 
 
 
 
 

Оливник (Ixos)

 
 

Горована (Hypsipetes)

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рудий бюльбюль (Euptilotus)

 
 

Білоплечий бюльбюль (Microtarsus)

 
 
 
 

Північний бюльбюль (Poliolophus)

 
 

Brachypodius

 
 
 
 
 
 

Ixodia

 
 

Rubigula

 
 
 
 
 
 

Бюльбюль (Pycnonotus)

 
 
 
 
 
 
 
Кладограма побудована за результатами дослідження 2017 року і враховує розділення родів Andropadus і Pycnonotus. Філогенетичне положення лаоського бюльбюля (Nok hualon) і жовточеревого бюльбюля (Acritillas indica) вказано відповідно до результатів дослідження 2018 року.

Примітки ред.

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Dunning, John B. Jr., ред. (2008). CRC Handbook of Avian Body Masses (вид. 2nd). CRC Press. ISBN 978-1-4200-6444-5. 
  3. Fishpool та Tobias, 2005, с. 150.
  4. Bergin, D.; Chng, S.C.L.; Eaton, J.A.; Shepherd, C.R. (2018). The final straw? An overview of Straw-headed Bulbul Pycnonotus zeylanicus trade in Indonesia. Bird Conservation International 28 (1): 126–132. doi:10.1017/S0959270917000302. 
  5. 100 of the World's Worst Invasive Alien Species. Global Invasive Species Database. оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 04 січня 2022. 
  6. Fishpool та Tobias, 2005, с. 154–155.
  7. Fishpool та Tobias, 2005, с. 151.
  8. Gray, George Robert (1840). . London: R. and J.E. Taylor. с. 28. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 4 січня 2022. 
  9. Bock, Walter J. (1994). . Bulletin of the American Museum of Natural History. Number 222. New York: American Museum of Natural History. с. 201, 237. Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 4 січня 2022. 
  10. Fishpool та Tobias, 2005, с. 161–162.
  11. Johansson, U.S.; Fjeldså, J.; Lokugalappatti, L.G.S.; Bowie, R.C.K. (2007). A nuclear DNA phylogeny and proposed taxonomic revision of African greenbuls (Aves, Passeriformes, Pycnonotidae). Zoologica Scripta 36 (5): 417–427. doi:10.1111/j.1463-6409.2007.00290.x. 
  12. . www.worldbirdnames.org (амер.). Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 2 квітня 2017. 
  13. ↑ Shakya, Subir B.; Sheldon, Frederick H. (2017). The phylogeny of the world's bulbuls (Pycnonotidae) inferred using a supermatrix approach. Ibis 159 (3): 498–509. doi:10.1111/ibi.12464. 
  14. Cibois, Alice; Slikas, Beth; Shulenberg, Thomas S.; Pasquet, Eric (2001). An endemic radiation of Malagasy songbirds is revealed by mitochondrial DNA sequence data. Evolution 55 (6): 1198–1206. PMID 11475055. doi:10.1554/0014-3820(2001)055[1198:AEROMS]2.0.CO;2. 
  15. Cibois, Alice; David, Normand; Gregory, Steven M. S.; Pasquet, Eric (2010). Bernieridae (Aves: Passeriformes): a family-group name for the Malagasy sylvioid radiation. Zootaxa 2554: 65–68. doi:10.11646/zootaxa.2554.1.6. 
  16. Beresford, P.; Barker, F.K.; Ryan, P.G.; Crowe, T.M. (2005). African endemics span the tree of songbirds (Passeri): molecular systematics of several evolutionary 'enigmas'. Proceedings of the Royal Society B 272 (1565): 849–858. PMC 1599865. PMID 15888418. doi:10.1098/rspb.2004.2997. 
  17. Johansson, U.S.; Fjeldså, J.; Bowie, R.C.K. (2008). Phylogenetic relationships within Passerida (Aves: Passeriformes): A review and a new molecular phylogeny based on three nuclear intron markers. Molecular Phylogenetics and Evolution 48 (3): 858–876. PMID 18619860. doi:10.1016/j.ympev.2008.05.029. 
  18. Cai, T.; Cibois, A.; Alström, P.; Moyle, R.G.; Kennedy, J.D.; Shao, S.; Zhang, R.; Irestedt, M.; Ericson, P.G.P.; Gelang, M.; Qu, Y.; Lei, F.; Fjeldså, J. (2019). Near-complete phylogeny and taxonomic revision of the world's babblers (Aves: Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution 130: 346–356. doi:10.1016/j.ympev.2018.10.010. 
  19. ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 5 січня 2022. 
  20. Fuchs, J.; Pasquet, E.; Stuart, B.L.; Woxvold, I.A.; Duckworth, J.W.; Bowie, R.C.K. (2018). Phylogenetic affinities of the enigmatic Bare-faced Bulbul Pycnonotus hualon with description of a new genus. Ibis 160 (3): 659–665. doi:10.1111/ibi.12580. 

Джерела ред.

  • Fishpool, L.D.C.; Tobias, J.A. (2005). Family Pycnonotidae (Bulbuls). У del Hoyo, J.; Elliott, A.; Christie, D.A. Handbook of the Birds of the World. Volume 10: Cuckoo-shrikes to Thrushes. Barcelona, Spain: Lynx Edicions. с. 124–250. ISBN 978-84-87334-72-6. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
ByulbyuleviOlivnik korotkopalij Hypsipetes amaurotis Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Pidryad Spivochi ptahi Passeri Nadrodina SylvioideaRodina Byulbyulevi Pycnonotidae Gray GR 1840Areal predstavnikiv rodiniRodiAndropadus Stelgidillas Calyptocichla Neolestes Bleda Atimastillas Ixonotus Thescelocichla Chlorocichla Baeopogon Arizelocichla Criniger Eurillas Phyllastrephus Tricholestes Setornis Alophoixus Alcurus Iole Hemixos Acritillas Ixos Hypsipetes Euptilotus Microtarsus Poliolophus Brachypodius Ixodia Rubigula Nok Spizixos PycnonotusSinonimi Brachypodidae Swainson 1831 Trichophoridae Swainson 1831 Ixosidae Bonaparte 1838 Hypsipetidae Bonaparte 1854 Crinigeridae Bonaparte 1854 1831 Phyllastrephidae Milne Edwards amp Grandidier 1879 Tyladidae Oberholser 1917 Spizixidae Oberholser 1919PosilannyaVikishovishe PycnonotidaeVikividi PycnonotidaeEOL 1614ITIS 178504NCBI 36294Fossilworks 370651Byulbyu levi 1 Pycnonotidae rodina gorobcepodibnih ptahiv sho vklyuchaye 32 rodi i 160 vidiv Predstavniki rodini meshkayut v Africi i Aziyi Zmist 1 Opis 2 Poshirennya i ekologiya 3 Sistematika i taksonomiya 4 Kladograma 5 Primitki 6 DzherelaOpis red Byulbyulevi spivochi ptahi serednogo rozmiru zi strunkoyu budovoyu tila vidnosno dovgimi hvostami ta korotkimi okruglimi krilami Bilshist byulbyulevih mayut vidnosno dovgij zlegka vignutij dzob Najmenshim predstavnikom rodini ye toro krihitka dovzhina tila yakogo stanovit 13 sm pri vazi v 13 3 g a najbilshim zhovtogolovij byulbyul dovzhina yakogo stanovit 29 sm pri vazi v 93 g 2 Zagalom byulbyulevim ne pritamannij statevij dimorfizm hocha samici yak pravilo mayut menshi rozmiri Odnak deyaki predstavniki rodini demonstruyut virazhenij statevij dimorfizm U deyakih vipadkah ce prizvodilo do togo sho samciv i samic naukovci opisuvali yak dva okremi vidi Operennya byulbyulevih m yake zabarvlennya perevazhno temne odnoridne vid zhovtuvato zelenogo i olivkovogo do burogo i chornuvatogo U deyakih vidiv gorlo i grudi svitli biluvati Deyaki byulbyulevi mayut yaskravi chervoni zhovti abo oranzhevi guzki shoki gorlo i brovi Dlya deyakih vidiv byulbyulevih ye harakternimi bili kilcya navkolo ochej abo chubi na golovah Byulbyulevim pritamannij guchnij bagatij spiv Dlya bagatoh predstavnikiv rodini jogo mozhna opisati yak guglyavij abo skripuchij tak odin z doslidnikiv nazvav spiv korotkopalogo olivnika yak najnepriyemnishij zvuk yakij tilki mozhe vidati ptah 3 Inshim byulbyulevim pritamannij melodijnij shebet a deyaki vidi taki yak napriklad zhovtogolovi byulbyuli zdatni na skladnij spiv z velikoyu kilkistyu kupletiv yakij mozhna porivnyati z pisneyu solov ya Deyaki byulbyulevi Indoneziyi postrazhdali cherez svij melodijnij spiv yim zagrozhuye zniknennya cherez masovij vilov z metoyu prodazhu na ptashinih rinkah 4 Poshirennya i ekologiya red Bilshist vidiv byulbyulevih poshireni v Subsaharskij Africi ta Pivdennij i Pivdenno Shidnij Aziyi Deyaki vidi meshkayut takozh v Pivnichnij Africi na Blizkomu Shodi ta u Shidnij Aziyi Kilka vidiv ye endemikami Sejshelskih i Maskarenskih ostroviv Chervonoguzi i chervonochubi byulbyuli buli introdukovani v bagatoh chastinah svitu zokrema na Aravijskomu pivostrovi v Avstraliyi na Gavayah ta na ostrovah Okeaniyi Chervonochubij byulbyul buv vklyuchenij do spisku sta najnebezpechnishih invazivnih vidiv en 5 Byulbyulevi zhivut i u gustih vologih tropichnih lisah i v bilsh vidkritih seredovishah takih yak ridkolissya i savani Bagato vidiv zustrichayutsya v zminenih lyudinoyu seredovishah na polyah plantaciyah v parkah i sadah odnak deyaki inshi vidi zhivut u vologih girskih i hmarnih lisah yakim mozhe zagrozhuvati znishennya prirodnogo seredovisha Vsi byulbyulevi vedut osilij sposib zhittya i ne migruyut Byulbyulevi zhivlyatsya perevazhno plodami i yagodami cherez sho mozhut vvazhatisya shkidnikami fruktovih sadiv Takozh do yih racionu mozhe vhoditi nasinnya nektar komahi ta inshi bezhrebetni i navit dribni hrebetni Byulbyulevi ye monogamnimi ptahami Yihni gnizda mat chashopodibnu formu roblyatsya z gilok korinciv i roslinnih volokon vstelyuyutsya listyam i mohom i rozmishuyutsya na derevah Samici vidkladayut do p yati yayec ta nasidzhuyut yih v serednomu 11 14 dniv Ptashenyata pokidayut gnizdo na 12 16 den 6 Deyakim vidam byulbyulevih pritamannij kolektivnij doglyad za ptashentami 7 Sistematika i taksonomiya red Rodina byulbyulevih Pycnonotidae bula vvedena anglijskim zoologom Dzhordzhem Robertom Greyem u 1840 roci yak pidrodina Pycnonotinae rodini drozdovih Turdidae 8 9 Slovo byulbyul pohodit z gindi ब लब ल farsi arabskoyi بلبل abo tureckoyi movi bulbul de vono oznachaye solov ya 10 Molekulyarno genetichne doslidzhennya rezultati yakogo buli opublikovani u 2007 roci pokazalo sho rid Zelenij byulbyul Andropadus ne buv monofilitichnim U 2010 roci za rezultatami cogo doslidzhennya 18 vidiv yakih ranishe vidnosili do rodu Andropadus bulo perevedeno do vidnovlenih rodiv Arizelocichla Stelgidillas i Eurillas 11 12 takim chinom zalishivshi Andropadus importunus yedinim predstavnikom svogo rodu Inshe molekulyarno genetichne doslidzhennya rezultati yakogo buli opublikovani u 2017 roci pokazalo sho rid Byulbyul Pycnonotus buv polifilitichnim 13 Za rezultatami doslidzhennya u 2020 roci nizku vidiv yakih ranishe vidnosili do rodu Pycnonotus bulo perevedeno do vidnovlenih rodiv Microtarsus Euptilotus Poliolophus Ixodia Rubigula Brachypodius i Alcurus Takozh ce doslidzhennya pokazalo sho rodina byulbyulevih formuye dvi osnovni kladi Predstavniki odniyeyi meshkayut lishe u Africi a predstavniki drugoyi meshkayut peredusim v Aziyi odnak nizka vidiv z drugoyi kladi meshkaye takozh v Africi 13 Nizku vidiv yakih ranishe vidnosili do rodini byulbyulevih bulo perevedeno do inshih rodin Rodi Malagasijnik Bernieria i Tetraka Xanthomixis buli perevedeni do rodini Bernieridae 14 15 Rid Nikator Nicator buv vidilenij do monotipovoyi rodini Nicatoridae 16 17 Byulbyulevi Pycnonotidae Kropiv yankovi Sylviidae Sutorovi Paradoxornithidae Okulyarnikovi Zosteropidae Timeliyevi Timaliidae Pellorneidae Alcippeidae Leiothrichidae Filogenetichne polozhennya rodini byulbyulevih vidpovidno do rezultativ doslidzhennya 2019 roku 18 Za klasifikaciyeyu utverdzhenoyu Mizhnarodnoyu spilkoyu ornitologiv vidilyayut 32 rodi i 160 vidiv 19 Zelenij byulbyul Andropadus 1 vid rid monotipovij Tonkodzobij byulbyul Stelgidillas 1 vid rid monotipovij Zolotistij byulbyul Calyptocichla 1 vid rid monotipovij Byulbyul obruchnik Neolestes 1 vid rid monotipovij Byulbyul dovgodzob Bleda 5 vidiv Senegalskij zhovtocherevec Atimastillas 1 vid rid monotipovij Plyamistij byulbyul Ixonotus 1 vid rid monotipovij Bolotyanij byulbyul Thescelocichla 1 vid rid monotipovij Zhovtocherevec Chlorocichla 5 vidiv Byulbyul bilohvist Baeopogon 5 vidiv Arizelocichla 5 vidiv Byulbyul borodan Criniger 5 vidiv Eurillas 5 vidiv Toro Phyllastrephus 20 vidiv Volohatij olivnik Tricholestes 1 vid rid monotipovij Gachkodzobij byulbyul Setornis 1 vid rid monotipovij Chubatij byulbyul borodan Alophoixus 8 vidiv Alcurus 2 vidi Shidnij olivnik Iole 7 vidiv Popelyastij olivnik Hemixos 4 vidi Zhovtocherevij byulbyul Acritillas 1 vid rid monotipovij Olivnik Ixos 5 vidiv Gorovana Hypsipetes 20 vidiv Rudij byulbyul Euptilotus 1 vid rid monotipovij Biloplechij byulbyul Microtarsus 1 vid rid monotipovij Pivnichnij byulbyul Poliolophus 1 vid rid monotipovij Brachypodius 4 vidi Ixodia 3 vidi Rubigula 5 vidiv Laoskij byulbyul Nok 1 vid rid monotipovij Byulbyul tovstodzob Spizixos 2 vidi Byulbyul Pycnonotus 32 vidiKladograma red Afrikanska klada Zelenij byulbyul Andropadus Tonkodzobij byulbyul Stelgidillas Zolotistij byulbyul Calyptocichla Byulbyul obruchnik Neolestes Byulbyul dovgodzob Bleda Senegalskij zhovtocherevec Atimastillas Plyamistij byulbyul Ixonotus Bolotyanij byulbyul Thescelocichla Byulbyul kamerunskij Arizelocichla montana Zhovtocherevec Chlorocichla Zhovtocherevec bilogorlij Chlorocichla simplex Baeopogon Byulbyul bilohvist Baeopogon Byulbyul borodan Criniger Eurillas Toro Phyllastrephus Perevazhno azijska klada Volohatij olivnik Tricholestes Gachkodzobij byulbyul Setornis Chubatij byulbyul borodan Alophoixus Alcurus Shidnij olivnik Iole Popelyastij olivnik Hemixos Zhovtocherevij byulbyul Acritillas Olivnik Ixos Gorovana Hypsipetes Rudij byulbyul Euptilotus Biloplechij byulbyul Microtarsus Pivnichnij byulbyul Poliolophus Brachypodius Ixodia Rubigula Laoskij byulbyul Nok Byulbyul tovstodzob Spizixos Byulbyul Pycnonotus Kladograma pobudovana za rezultatami doslidzhennya 2017 roku i vrahovuye rozdilennya rodiv Andropadus i Pycnonotus 19 13 Filogenetichne polozhennya laoskogo byulbyulya Nok hualon i zhovtocherevogo byulbyulya Acritillas indica vkazano vidpovidno do rezultativ doslidzhennya 2018 roku 20 Primitki red Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Dunning John B Jr red 2008 CRC Handbook of Avian Body Masses vid 2nd CRC Press ISBN 978 1 4200 6444 5 Fishpool ta Tobias 2005 s 150 Bergin D Chng S C L Eaton J A Shepherd C R 2018 The final straw An overview of Straw headed Bulbul Pycnonotus zeylanicus trade in Indonesia Bird Conservation International 28 1 126 132 doi 10 1017 S0959270917000302 100 of the World s Worst Invasive Alien Species Global Invasive Species Database Arhiv originalu za 23 lyutogo 2019 Procitovano 04 sichnya 2022 Fishpool ta Tobias 2005 s 154 155 Fishpool ta Tobias 2005 s 151 Gray George Robert 1840 A List of the Genera of Birds with an Indication of the Typical Species of Each Genus London R and J E Taylor s 28 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 4 sichnya 2022 Bock Walter J 1994 History and Nomenclature of Avian Family Group Names Bulletin of the American Museum of Natural History Number 222 New York American Museum of Natural History s 201 237 Arhiv originalu za 1 veresnya 2020 Procitovano 4 sichnya 2022 Fishpool ta Tobias 2005 s 161 162 Johansson U S Fjeldsa J Lokugalappatti L G S Bowie R C K 2007 A nuclear DNA phylogeny and proposed taxonomic revision of African greenbuls Aves Passeriformes Pycnonotidae Zoologica Scripta 36 5 417 427 doi 10 1111 j 1463 6409 2007 00290 x Taxonomy Version 2 IOC World Bird List www worldbirdnames org amer Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 2 kvitnya 2017 a b v Shakya Subir B Sheldon Frederick H 2017 The phylogeny of the world s bulbuls Pycnonotidae inferred using a supermatrix approach Ibis 159 3 498 509 doi 10 1111 ibi 12464 Cibois Alice Slikas Beth Shulenberg Thomas S Pasquet Eric 2001 An endemic radiation of Malagasy songbirds is revealed by mitochondrial DNA sequence data Evolution 55 6 1198 1206 PMID 11475055 doi 10 1554 0014 3820 2001 055 1198 AEROMS 2 0 CO 2 Cibois Alice David Normand Gregory Steven M S Pasquet Eric 2010 Bernieridae Aves Passeriformes a family group name for the Malagasy sylvioid radiation Zootaxa 2554 65 68 doi 10 11646 zootaxa 2554 1 6 Beresford P Barker F K Ryan P G Crowe T M 2005 African endemics span the tree of songbirds Passeri molecular systematics of several evolutionary enigmas Proceedings of the Royal Society B 272 1565 849 858 PMC 1599865 PMID 15888418 doi 10 1098 rspb 2004 2997 Johansson U S Fjeldsa J Bowie R C K 2008 Phylogenetic relationships within Passerida Aves Passeriformes A review and a new molecular phylogeny based on three nuclear intron markers Molecular Phylogenetics and Evolution 48 3 858 876 PMID 18619860 doi 10 1016 j ympev 2008 05 029 Cai T Cibois A Alstrom P Moyle R G Kennedy J D Shao S Zhang R Irestedt M Ericson P G P Gelang M Qu Y Lei F Fjeldsa J 2019 Near complete phylogeny and taxonomic revision of the world s babblers Aves Passeriformes Molecular Phylogenetics and Evolution 130 346 356 doi 10 1016 j ympev 2018 10 010 a b Gill Frank Donsker David Rasmussen Pamela red 2021 Bulbuls IOC World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 8 travnya 2014 Procitovano 5 sichnya 2022 Fuchs J Pasquet E Stuart B L Woxvold I A Duckworth J W Bowie R C K 2018 Phylogenetic affinities of the enigmatic Bare faced Bulbul Pycnonotus hualon with description of a new genus Ibis 160 3 659 665 doi 10 1111 ibi 12580 Dzherela red Fishpool L D C Tobias J A 2005 Family Pycnonotidae Bulbuls U del Hoyo J Elliott A Christie D A Handbook of the Birds of the World Volume 10 Cuckoo shrikes to Thrushes Barcelona Spain Lynx Edicions s 124 250 ISBN 978 84 87334 72 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Byulbyulevi amp oldid 40298418