? Бюльбюль жовточеревий |
---|
Біологічна класифікація |
Acritillas indica (Jerdon, 1839) |
Ареал виду |
Підвиди |
(Див. текст) |
Синоніми |
Hypsipetes indica Hypsipetes indicus Iole indica Trichophorus indicus |
Посилання |
Бюльбю́ль жовточеревий (Acritillas indica) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae). Мешкає в Індії і на Шрі-Ланці. Це єдиний представник монотипового роду Жовточеревий бюльбюль (Acritillas). Найближчим родичем жовточеревого бюльбюля є попелястий оливник.
Опис ред.
Довжина птаха становить 20 см. Верхня частина тіла зеленувато-жовта, нижня частина тіла жовта, навколо очей жовті кільця. Виду не притаманний статевий диморфізм. Дзьоб чорний, очі червонувато-карі. Представники північних популяцій мають жовтіше забарвлення, тоді як представники південних — більш зелене.
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:
- A. i. icterica (Strickland, 1844) — Західні Гати (від південної Махараштри до Белгаума і Гоа);
- A. i. indica (Jerdon, 1839) — південно-західна Індія і Шрі-Ланка;
- A. i. guglielmi (Ripley, 1946) — південний захід Шрі-Ланки.
Поширення і екологія ред.
Жовточереві бюльбюлі мешкають в Західних і Східних Гатах та в горах Нілґірі на півдні Індії, а також на острові Шрі-Ланка. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в садах і на плантаціях.
Поведінка ред.
Жовточереві бюльбюлі зустрічаються парами або невеликими зграйками. Вони живляться ягодами і комахами. Сезон розмноження припадає на посушливий період перед початком мусонів, переважно з січня по травень. Гніздо чашоподібне, покрито зовні мохом і павутинням і встелене корінцями, схоже на гніздо великого окулярника. В кладці 2-3 рожевуватих або білих яйця, поцяткованих коричневими плямками. Інкубаційний період триває 13 днів, пташенята покидають гніздо через 13 днів після вилуплення. Пташенят годують гусінню, дрібними комахами і ягодами.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Ali, S; Ripley, SD (1996). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 6 (вид. 2). New Delhi: Oxford University Press. с. 104–107.
- Oates, EW (1889). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Birds. Volume 1. London: Taylor and Francis. с. 283–284.
- Dickinson, E.C.; Gregory, S.M.S. (2002). . Zool. Verh. Leiden 340: 75–91. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 грудня 2021.
- Fuchs, Jérôme; Pasquet, Eric; Stuart, Bryan L; Woxvold, Iain A; Duckworth, J. W; Bowie, Rauri C. K (2018). Phylogenetic affinities of the enigmatic Bare-faced Bulbul Pycnonotus hualon with description of a new genus. Ibis 160 (3): 659. doi:10.1111/ibi.12580.
- Rasmussen, PC; Anderton, JC (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Washington, DC and Barcelona: Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 341–342.
- Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 30 грудня 2021.
- Karthikeyan, S (1997). . J. Bombay Nat. Hist. Soc. 94 (3): 570–571. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- Srinivasulu, C; Rao, V Vasudeva (2000). . J. Bombay Nat. Hist. Soc. 97 (1): 144–145. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- Santharam, V (1991). . J. Bombay Nat. Hist. Soc. 88 (2): 287–288. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- Balakrishnan, Peroth (2009). . J. Bombay Nat. Hist. Soc. 106 (2): 176–183. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- Baker, EC Stuart (1922). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Volume 1 (вид. 2). London: Taylor and Francis. с. 405–406.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |