www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шрі Ланка Демократична Соціалістична Республіка синг ශ ර ල ක Śrī LaṃkāIAST там இலங க Ilaṅkai до 1972 року Цейло н країна

Шрі-Ланка

Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка́ (синг. ශ්‍රී ලංකා Śrī Laṃkā IAST; там. இலங்கை Ilaṅkai, до 1972 року Цейло́н) — країна і острів у північній частині Індійського океану за 31 км від південно-східного узбережжя Індії; площа 65 610 км². Політична система — ліберальна демократична республіка.

Демократична Соціалістична Республіка
 Шрі-Ланка
синг. ශ්‍රී ලංකා ප්‍රජාතාන්ත්‍රික සමාජවාදී ජනරජය
там. இலங்கை ஜனநாயக சமத்துவ குடியரசு

Гімн: Матір, Шрі-Ланка
англ. Sri Lanka Matha
Розташування Шрі-Ланки
Столиця Шрі-Джаяварденепура-Котте
6°54′ пн. ш. 79°54′ сх. д.country H G O
Найбільше місто Коломбо
Офіційні мови сингальська, тамільська
Форма правління Унітарна напівпрезидентська конституційна республіка
 - Президент Раніл Викрамасінгхе
 - Прем'єр-міністр Дінеш Гунавардена
Незалежність від Британської імперії 
 - самокерований домініон 4.02.1948 
 - республіка 22.05.1972 
Площа
 - Загалом 65 610 км² (122-е)
 - Внутр. води 4,4 %
Населення
 - оцінка 2020  21 919 000 (57-е)
 - перепис 2012  20 277 597
 - Густота 308,4/км² (35-е)
ВВП (ПКС) 2009 р., оцінка
 - Повний $96,527 мільярдів (67)
 - На душу населення $4,768 (120)
ІЛР (2007) 0.759 (ріст) (120-е)
Валюта Рупія Шрі-Ланки (LKR)
Часовий пояс  (UTC+5:30)
Коди ISO 3166 LK / LKA / 144
Домен .lk
Телефонний код +94
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Шрі-Ланка

Етимологія

У давнину Шрі-Ланка була відома мандрівникам різними іменами. Згідно з історичною поемою Махавамса, легендарний принц Віджая назвав землю Тамбапанні («мідно-червоні руки» або «мідно-червона земля»), тому що руки його учнів почервоніли через червоний ґрунт. За іншими даними Віджая назвав острів «Сінхала двип», від слова сингха — лев.

У індуїстській міфології, такій як «Рамаяна», острів називався Ланка («Острів»). Тамільський термін Ілам (там. ஈழம், трансліт. īḻam) був використаний для позначення всього острова в Сангамській літературі.

Давні греки називали острів Тапробана (дав.-гр. Ταπροβανᾶ) або Тапробане (Ταπροβανῆ) зі слова Тамбапанні. Перси та араби називали Шрі-Ланку Сарандіб (походить від слова «серендипність») або Сернтіву чи Сімхаладвіпах. Ceilão, назва, дана Шрі-Ланці Португальською імперією, коли ті прибули 1505 року, була передана англійською як Ceylon (українською Цейлон). Як британська коронна колонія, острів був відомий як Цейлон; Шрі-Ланка отримала незалежність під назвою Домініон Цейлон в 1948 році.

Зараз країна має назву сингальською мовою Шрі-Ланка IAST (синг. ශ්‍රී ලංකා) і тамільською Іланґай IAST (там. இலங்கை, IPA: [iˈlaŋɡai]). 1972 року назва зміналася на «Вільна, суверенна і незалежна Республіка Шрі-Ланка». Пізніше 1978 року країна стала називатися «Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка». Оскільки назва «Цейлон» все ще використовується в назвах ряду організацій, уряд Шрі-Ланки оголосив у 2011 році план перейменування всіх тих установ, над якими він має владу.

Географія

Топографічна мапа Шрі Ланки.
Мапа Шрі Ланки.

Шрі-Ланка розташована на південь від півострова Індостан. Відокремлена від материка мілководними Полкською протокою і Манарською затокою, між якими є пасмо островів під назвою Адамів міст. Загальна площа країни становить 64 652 км². Максимальна довжина в меридіанальному напрямку — 430 км, ширина — 225 км. Крайні точки: південна — мис Дондра, західна — мис Датч-Бей, північна — Поліканді[en], східна — Санґаман Канда[en].

Рельєф

Рівнина на півночі і по узбережжю, гори на півдні й у центральній частині. У рельєфі острова виражена серія різновисотних ступенів — від прибережних низовин до Центрального гірського масиву, розташованого на півдні центральної частини острова. Територія, піднята вище 1500 м над поверхнею моря, розсічена розломами. Один з них у цілому складається з розрізнених ланок і має меридіанальну орієнтацію; інший має дугоподібну форму і широтне розташування. В цілому вони схожі на якір, стрижень якого витягнутий з півночі на південь. Найвищі точки гора Підуруталагала (2524 м), пік Адама — 2243 м.

Територію Шрі-Ланки складають переважно стародавні кристалічні породи, стійкі до ерозійних процесів. Тут розрізняють сильно метаморфізовані й інтрузивні гірські породи. У будові півострова Джафна, що на крайній півночі країни, і прибережних низовин на північному заході аж до Путталама беруть участь осадові породи. Поверхня півострова Джафна, що, по суті, являє собою піднятий риф, складена кораловими вапняками.

У Шрі-Ланці місцями розвинуті четвертинні алювіальні відкладення, головним чином на прибережних низовинах, і особливо в районі лагун східного узбережжя й у дельті річки Махавелі.

Водойми

Річки Шрі-Ланки в основному короткі, вони починаються в Центральному масиві й у верхів'ях мають швидкий плин. Келані та Махаоя течуть у напрямку західного берега, Валаве та Налвала — на південь, Гал і Ян — на схід. Найдовша річка — Махавелі — починається на південному заході Центрального масиву і сягає узбережжя південніше Тринкомалі на північному сході країни.

Клімат

Шрі-Ланка розташована лише на кілька градусів широти північніше екватора. Тому середні місячні температури повітря на низовинах високі і мало розрізняються протягом року. Узимку вони трохи нижчі: наприклад, у Коломбо середня температура найхолоднішого місяця — грудня, 25 °C, а найспекотнішого місяця — травня, 28 °C. Добові амплітуди температур невеликі і рідко перевищують 11 °C. Однак у горах, в одному з найбільш висотних міст країни Нувара-Елія (1881 м), середня температура повітря в січні 14 °C, а в травні 17 °C.

Клімат Шрі-Ланки формується не тільки під впливом близькості розташування до екватора, але й у результаті сусідства з півостровом Індостан. Наразі спостерігаються сезонна зміна вітрів і контрастність режиму атмосферних опадів, що дозволяє говорити про специфічний варіант індійського мусону. Як і на інших гористих островах у мусонних областях, у Шрі-Ланці яскраво виражена географічна строкатість внутрішньорічних опадів. Так, південно-західний мусон, що дує з кінця травня до початку жовтня, поєднується зі зливами на південному заході країни, особливо на навітряних схилах Центрального масиву. Він же визначає суху погоду на північних і східних низовинах. Приблизно з листопада по січень Шрі-Ланка зазнає впливу від північно-східного мусону, що викликає випадання дощів на всьому острові. У міжмусонний період, коли атмосферний тиск відносно стійкий, місцеві конвективні потоки повітря і денні бризи з моря приносять спорадичні опади.

Ця сезонна ритмічність у поєднанні з впливом орографічного фактора визначає наявність різких районних розходжень у кліматі Шрі-Ланки. Так, південно-західні низовини, що лежать між горами і морем, входять у вологу зону, де опади притаманні обом мусонним періодам, а між ними дощі випадають досить рідко. Тому постійно тримається висока вологість повітря, тільки лютий у більшості місцевостей відносно сухий.

На схилах західної частини Центрального масиву в межах вологої зони температури знижуються з висотою, а річна сума опадів у деяких пунктах перевищує 5100 мм.

Низовинам сухої зони, розташованим на півночі і сході острова, включаючи півострів Джафна, властивий очевидний, але не чітко виражений максимум опадів у період з жовтня по січень, коли виявляється вплив північно-східного мусону. З червня по вересень триває посушливий сезон. У міжмусонний час реєструються рідкі опади. У цілому в сухій зоні опади менш рясні, аніж у вологій, і в середньому за рік їхня кількість не перевищує 1900 мм на північно-західному узбережжі і 1300 мм на південно-східному. Проте сама величина цього показника в сухій зоні не дає підстав відносити її до аридних територій, і сухість клімату відчувається лише влітку. У східних горах і міжгірській улоговині Ува, що також відносяться до сухої зони, сезонний хід опадів приблизно такий же, як і на низовинах, але менш різко виражений. Тому зливи там сягають такої інтенсивності, яка рідко відзначається на низовинах цієї зони.

Історія

Цейлон на карті світу Птолемея, перше століття нашої ери, публікація 1535 року

Доісторичний період

Доісторичний період охоплює період з 500 000 р. до н. е. по 125 000 р. до н. е. Ера охоплює палеоліт, мезоліт та ранню залізну добу. Серед печер часів палеоліту знайдених на Шрі-Ланці, Пахіянгала (названа на честь китайського бгікшу Фасяня), Батадомбалена та Белілена є найважливішими. У цих печерах археологи знайшли залишки анатомічно сучасних людей, яких вони назвали «людина Балангода», та інші докази які свідчать, що вони, можливо, займалися сільським господарством і утримували домашніх собак.

Одна з перших письмових згадок про острів міститься в індійському епосі Рамаяна, в якому наводяться подробиці королівства Ланка, створеного божественним скульптором Вішвакарма для Кубери, володаря багатства. Кажуть, що Кубера був повалений своїм демоном, зведеним братом Равана, могутнім імператором, який побудував міфічний літальний апарат Вімана. Сучасне місто Варіяпола описується як аеропорт Равани.

Ранні жителі Шрі-Ланки були предками веддів, корінного народу, чисельність якого зараз становить близько 2500 осіб. Ірландський історик XIX століття Джеймс Емерсон Теннент висловив припущення, що Ґалле, місто в південній частині Шрі-Ланки, було древнім морським портом Таршіша, з якого, як кажуть, царю Соломону привозили слонову кістку, павичів та інші цінності.

Доанурадхапурський період

Згідно з Махавамса, хронікою, написаною на мові Палі, первісні жителі Шрі-Ланки — народи Якша і Нага. Древні кладовища, які використовувалися до 600 р. до н. е., та інші ознаки розвиненої цивілізації також були виявлені в Шрі-Ланці. Сингальське літочислення традиційно починається з 543 р. до н. е. з приходом принца Віджая, напівлегендарного принца, з 700 послідовниками до Шрі-Ланки, після вигнання з королівства Ванга (сучасна Бенгалія). Він заснував Королівство Тамбапанні, недалеко від сучасного Маннара. Віджая — перший з приблизно 189 монархів Шрі-Ланки, описаних у таких хроніках, як Діпавамса, Махавамса, Кулавамса і Раджавалія . Історія династії Шрі-Ланки закінчилася в 1815 році, коли острів став частиною Британської імперії.

Анурадхапурський період

Статуя Будди Авукана, 12-метрова статуя Будди часів правління Дхатусени з Анурадхапури, 5 століття

Королівство Анурадхапура було засноване в 380 році до н. е. під час правління Пандукабхаї. Після цього Анурадхапура служила столицею країни протягом майже 1400 років. Стародавні ланційці відзначилися в будівництві певних типів споруд (конструкцій), таких як дагоби і палаци. Суспільство зазнало серйозних перетворень під час правління Деванампії Тісси з приходом Буддизму з Індії. У 250 р. до н. е. Махінда, син маур'янського імператора Ашоки, і Бгікшу (буддистський монах) прибули до Міхінтале з метою поширення буддизму. Їх місія увінчалася успіхом, їм вдалося переконати монарха прийняти буддизм, після чого він поширив цю віру серед сингальского населення.

Наступні королівства Шрі-Ланки підтримували велику кількість буддійських шкіл і монастирів і підтримували поширення буддизму в інші країни Південно-Східної Азії. Ланкійський бхікхус навчався в знаменитому Індійському буддійському університеті Наланда, який був зруйнований Бахтіяром Хілжі. Ймовірно, що багато Писань з Наланди збереглися в багатьох монастирях Шрі-Ланки і що письмова форма Трипітака, включаючи сингальську буддійську літературу, входила до складу університету Наланда. У 245 році до н. е., бхікхуні Сангамітта прибув з деревом Джая Шрі Маха Бодхі, яке вважається саджанцем історичного Дерева Бодгі, під яким Сіддгартха Ґаутама став просвітленим. Вона вважається найдавнішим деревом, посадженим людиною (з безперервним історичним рекордом) у світі.

Вторгнення

Шрі-Ланка вперше пережила іноземне вторгнення під час правління Суратіси, який був переможений двома торговцями на ім'я Сена і Гуттика з Південної Індії. Наступне вторгнення прийшло відразу в 205 році до н. е. королем Чола на ім'я Еллалан, який скинув Аселу і правив країною 44 роки. Дутугамуну, старший син південного регіонального під-короля, Кавана Тісси, переміг Елара у битві під Віджитапурою. Він побудував Руванвелісая, другу ступу в стародавній Шрі-Ланці, і Ловамахапая.

За два з половиною тисячоліття свого існування Королівство Шрі-Ланка було захоплено, принаймні, вісім разів сусідніми південноазійськими державами, такими як Чола, Пандья, Чера і Паллава. Всі ці завойовники згодом були відкинуті назад. Також були вторгнення королівств Калінга (сучасна Одіша) і Малакка. Кала-Вева та статуя Авукана були побудовані під час правління Дхатусени.

Четвертий буддійський собор

Четвертий буддійський собор Тгеравади був проведений в Анурадхапура Маха Віхарая в Шрі-Ланці під патронатом Валагамби в 25 р. до н. е. Собор був проведений у зв'язку з роком на Шрі-Ланці, коли урожай був особливо бідним, і багато буддійських ченців згодом померли від голоду. Через те, що Тапітака була в той час усною літературою, що зберігалася в декількох реквізаціях dhammabhāṇakas (дгарма рецитатори), ченці, що вижили визнали небезпеку не записувати його так, що навіть якщо деякі з ченців, які зобов'язані були вивчати і запам'ятовувати частини канон для наступних поколінь померли, вчення не було б втрачен..

Після Собору рукописи пальмових листків, що містять завершений канон, були передані в інші країни, такі як М'янма, Таїланд, Камбоджа і Лаос.

Пізніші періоди

Сігірія («Скеля Лева»), скельна фортеця і місто, побудоване царем Каш'япою (477—495 рр. н. е.) як нова, більш оборонна столиця. Також використовувалася як монастир після перенесення столиці в Анурадхапуру.

Шрі-Ланка була першою азійською країною, яка, як відомо, мала правителя жіночої статті: Анула (47—42 рр. до н. е.). Ланкійські монархи провели ряд чудових будівельних проектів, таких як Сігірія, так звана «фортеця на небі», побудована за часів Каш'япи I, що правив між 477 і 495. Всередині цієї захисної огорожі були сади, ставки, павільйони, палаци та інші споруди.

1600-річні фрески Сігірії є прикладом найдавнішого мистецтва Шрі-Ланки. Вони є одним з найкраще збережених прикладів древнього містобудування в світі. Вони були оголошені ЮНЕСКО одним із семи об'єктів світової спадщини в Шрі-Ланці. Серед інших споруд великі водосховища, важливі для збереження води, а також складні акведуки, деякі з нахилом, який тонко калібрується як один дюйм до милі. Бісо Котува, своєрідна конструкція всередині греблі, — це технологічне диво, засноване на точній математиці, що дозволяє воді витікати за межі греблі, підтримуючи мінімум тиску.

Стародавня Шрі-Ланка була першою країною в світі, яка заснувала в Міхінтале в IV столітті спеціалізовану лікарню. Шрі-Ланка був також провідним експортером кориці в стародавньому світі. Вона підтримувала тісні зв'язки з європейськими цивілізаціями, включаючи Римську імперію. Наприклад, Бхатікабхая (22 р. до н. е. — 7 р. н. е.) Направив посланця до Риму, який приніс червоного корала, який використовувався для розробки чітких прикрас для руванвелій. Крім того, танцівниці Шрі-Ланки стали свідками вбивства Калігули. Коли королева Клеопатра відправила свого сина Птолемея XV Цезаріона в укриття, він відправився в Шрі-Ланку.

Упасампада для бхікхуніс (буддійських монахинь) вперше прибув до Китаю, коли Девасара і десять інших бхікхуні прибули з Шрі-Ланки на прохання китайських жінок і встановили там порядок у 429 році.

Адміністративно-територіальний поділ

Провінції Шрі-Ланки

Країна поділяється на 9 провінцій: Західну (Коломбо), Південну (Ґалле), Сабарагамува (Ратнапура), Ува (Бадулла), Центральну (Канді), Північно-західну (Курунегала), Північно-Центральну (Анурадхапура), Східну (Тринкомалі) і Північну (Джафна), які, своєю чергою, підрозділяються на 25 округів, які поділяються на 331 підрозділ окружного секретаріату, які поділяються 14021 Грама Ніладхарі.

Найбільші міста

Найбільше місто і головний порт — Коломбо (649 000 мешканців). Тут розташовані резиденція уряду і основні економічні й культурні заклади. Офіційною столицею вважається передмістя Коломбо — Шрі-Джаяварденепура-Котте (місце перебування парламенту).

Інші великі міста: Дехівала-Маунт-Лавінія (196 тис. мешканців), Джафна (129 тис.), Шрі-Джаяварданапура (109 тис.), Канді (104 тис.), Ґалле (84 тис.).

Ця стаття містить індійський текст.
Без правильної підтримки індійського написання, ви можете бачити знаки питання чи прямокутники, голосні можуть неправильно розміщуватись, кон’юнкти можуть бути відсутні.

Населення

19 742 439 (2003) (сингали — 74 %, таміли — 17 %, ларакалла — 7 %); за даними Організації Об'єднаних Націй, у 2025 році чисельність населення Шрі-Ланки становитиме 23 547 тисяч осіб, а до 2050 року — 25 923 тисяч осіб. Станом на 2003 рік на 1000 ланкійців доводилося 16,12 новонароджених, а померлих — 6,46. 135 з кожних 100 тисяч ланкійців емігрували з країни. 2003 року річний приріст населення Шрі-Ланки становив 0,83 відсотки. 22 % населення мешкає у містах і 78 % у сільській місцевості.

В етнічному плані більшість мешканців країни — сингали (75 %), а також ланкійські таміли (16 %), араби, малайці, бюргери (нащадки змішаних шлюбів ланкійців з вихідцями з Європи), ведди (найдавніша, корінна етнічна група острову) та інші. Спостерігається інтенсивний відтік тамільського населення до Індії та інших країн Південної Азії. Мови: сингальська, тамільська, англійська.

За релігійною ознакою населення Шрі-Ланки поділяється: 69 % буддистів, 15 % індуїстів (тамілів), 8 % мусульман, 8 % християн. Конституція гарантує свободу віросповідання, але панівну роль відводить буддизму, як такому, що «займає першочергове місце».

Політичний устрій

Президент Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка Маїтріпала Сірісена з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді, 2016 р.

Шрі-Ланка є демократичною республікою та унітарною державою, яка керується напівпрезидентською системою із поєднанням президентської та парламентської системи. Шрі-Ланка є найстарішою демократією в Азії. Більшість положень конституції можуть бути змінені більшістю у дві третини голосів у парламенті. Внесення змін до деяких основних характеристик, таких як положення про мову, релігію та посилання на Шрі-Ланку як унітарну державу, вимагає як більшості у дві третини голосів, так і схвалення на загальнонаціональному референдумі.

Президент Шрі-Ланки є главою держави; головнокомандувачем збройними силами; главою уряду, і обирається всенародно на п'ятирічний термін. Президент очолює кабінет і призначає міністрів з числа обраних членів парламенту. Президент має імунітет від судового розгляду під час перебування на посаді щодо будь-яких дій, вчинених або недопущених ним або нею. Після прийняття 19-ї поправки до конституції в 2015 році президент має два терміни, які раніше не були обмеженими.

Парламент Шрі-Ланки є однопалатним законодавчим органом, що складається з 225 депутатів, у якому 196 депутатів обираються в багатомандатних виборчих округах і 29 обираються за пропорційним представництвом. Депутати обираються загальним голосуванням на п'ятирічний термін. Президент може скликати, призупинити або завершити законодавчу сесію та розпустити парламент. Парламент залишає за собою повноваження приймати всі закони. Заступник президента, прем'єр-міністр, очолює правлячу партію в парламенті.

Права людини

Офіційно конституція Шрі-Ланки гарантує права людини, ратифіковані Організацією Об'єднаних Націй. Проте стан права піддають критиці з боку Amnesty International, Freedom from Torture, Human Rights Watch та Державного департаменту США. Уряд Шрі-Ланки звинувачують у порушенні прав людини. У звіті консультативної групи Генеральному секретарю ООН уряд звинувачено у військових злочинах на останніх етапах громадянської війни.

Корупція залишається проблемою на Шрі-Ланці.

135-річна стаття 365 Кримінального кодексу Шрі-Ланки криміналізує гомосексуальність і передбачає покарання до десяти років позбавлення волі.

Економіка

Найвідоміший експорт Шрі-Ланки — цейлонський чай

У світовій економіці Шрі-Ланка традиційно асоціювалася з виробництвом чаю, натурального каучуку, кориці; видобутком коштовних каменів (Ратнапура). У наш час[коли?] країна посідає лише 4-те місце у світі за виробництвом чаю, поступаючись Індії, КНР і Туреччині.

Сьогодні сільське господарство дає лише 20 % експорту (93 % у 1972 р.), головна галузь промисловості — текстильна (63 % експорту). Проте по Шрі-Ланці сильно ударила відміна розвиненими країнами в січні 2005 р. квот на імпорт одягу, що діяли (в рамках СОТ) понад 30 років, яка привела до заміщення ланкийської продукції дешевшою китайською. Головний економічний центр країни і найбільший порт — Коломбо. Зростання ВВП близько 5 % на рік. Шрі-Ланка займає 1-ше місце в Південній Азії за об'ємом ВВП на душу населення ($ 3700 в 2004 р.).

Експорт: чай, гума, кокоси, графіт, сапфіри, рубіни, інші дорогоцінні камені.

Шрі-Ланка (о. Цейлон) дала світу значну кількість вартісних рубінів і майже половину синіх сапфірів, де розробка родовищ корунду триває близько двох тисячоліть.

Туризм

З 1988 року Сінхараджа перебуває під охороною ЮНЕСКО.

Дедалі більшу роль в економіці країни відіграє туризм (9 % ВВП в 2004 р.) — популярними є приморські курортні міста (Моратува, Галле), історичні визначні пам'ятки Канді, Анурадхапура, Полонарува, Сігірія, гірський курорт Нувара-Елія.

Канді — стародавня столиця Цейлону, саме тут зберігається одна з найшанованіших буддійських святинь — Зуб Будди. Дамбулла — знаменита своїм найбільшим храмом, побудованим ще в I ст. до н. е. усередині печери і прикрашеним безліччю ніш з картинами з буддійського епосу. Анурадхапура — священне місто і ланкійська столиця буддизму. Тут росте найзнаменитіше і найстаріше на Шрі-Ланці дерево Бо, під яким, за переказами в Будди відбулося осяяння.

Жителі Шрі-Ланки відомі всьому світу як «усміхнені люди», вони славляться своєю гостинністю і привітністю. Подорожуючи, ви неодмінно почуєте ланкійське «Аубован» (Ayubowan) — ви можете залишитися надовго.

У 1996 р. команда Шрі-Ланки виграла чемпіонат світу з крикету, відтоді це найпопулярніший спорт у країні.

Див. також

Примітки

  1. Nanda Pethiyagoda Wanasundera (2002). Sri Lanka. Marshall Cavendish. с. 26. ISBN 978-0-7614-1477-3. 
  2. John M. Senaveratna (1997). The story of the Sinhalese from the most ancient times up to the end of "the Mahavansa" or Great dynasty. Asian Educational Services. с. 11. ISBN 978-81-206-1271-6. 
  3. Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 1. Прогресс. — С.156
  4. Skutsch, Carl (2005). Encyclopedia of the world's minorities (англ.). Routledge. ISBN 9781579584702. 
  5. Ganguly, Rajat (20 травня 2013). Autonomy and Ethnic Conflict in South and South-East Asia (англ.). Routledge. ISBN 978-1136311888. 
  6. Abeydeera, Ananda. In Search of Taprobane: the Western discovery and mapping of Ceylon. 
  7. . Metropolis. Архів оригіналу за 27 жовтня 2002. 
  8. . Dsalsrv02.uchicago.edu. 1 вересня 2001. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 15 серпня 2018. 
  9. Serendipity - definition of serendipity by The Free Dictionary. Thefreedictionary.com. 10 листопада 2017. Процитовано 15 серпня 2018. 
  10. Rajasingham, K. T. . Asia Times. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 31 грудня 2018. 
  11. Zubair, Lareef. . Архів оригіналу за 22 квітня 2007. 
  12. . The Constitution of the Democratic Socialist Republic of Sri Lanka. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 15 липня 2014. 
  13. Haviland, Charles (1 січня 2011). Sri Lanka erases colonial name, Ceylon. BBC. 
  14. Deraniyagala, Siran U. Pre and Protohistoric settlement in Sri Lanka. International Union of Prehistoric and Protohistoric Sciences. XIII U. I. S. P. P. Congress Proceedings – Forli, 8–14 September 1996. Процитовано 15 липня 2014. 
  15. Pahiyangala (Fa-Hiengala) Caves. angelfire.com. Процитовано 15 липня 2014. 
  16. Kennedy, Kenneth A.R., Disotell, T.W., Roertgen, J., Chiment, J., Sherry, J. Ancient Ceylon 6: Biological anthropology of upper Pleistocene hominids from Sri Lanka: Batadomba Lena and Beli Lena caves. с. 165–265. 
  17. (De Silva, 1981, с. 6–7)
  18. Deraniyagal, Siran (1992). The Prehistory of Sri Lanka. Коломбо: Department of Archaeological Survey. с. 454. ISBN 978-955-9159-00-1. 
  19. Keshavadas, Sant (1988). Ramayana at a Glance. Motilal Banarsidass. ISBN 978-81-208-0545-3. 
  20. Parker, H. (1992). Ancient Ceylon. Asian Educational Services. с. 7. ISBN 978-81-206-0208-3. 
  21. Padma Edirisinghe (2009). . The Sunday Observer. Архів оригіналу за 3 November 2014. Процитовано 15 липня 2014. 
  22. Deraniyagala, S.U. Early Man and the Rise of Civilisation in Sri Lanka: the Archaeological Evidence. lankalibrary.com. Процитовано 15 липня 2014. 
  23. Ancient graves during pre-Wijeya era found. www.dailymirror.lk. Процитовано 20 жовтня 2015. 
  24. The Coming of Vijaya. The Mahavamsa. 
  25. Vijaya (Singha) and the Lankan Monarchs – Family #3000. Ancestry.com. Процитовано 15 липня 2014. 
  26. . worldheritagesite.org. Архів оригіналу за 7 January 2004. Процитовано 15 липня 2014. 
  27. Waterworld: Ancient Sinhalese Irrigation. mysrilankaholidays.com. Процитовано 15 липня 2014. 
  28. Perera H. R. Buddhism in Sri Lanka: A Short History. accesstoinsight.org. Процитовано 15 липня 2014. 
  29. Holt, John Clifford (2004). Sri Lanka. У Buswell, Robert E. Jr. Macmillan Encyclopedia of Buddhism. Macmillan Reference. с. 795–799. ISBN 978-0-8160-5459-6. 
  30. ↑ King Devanampiya Tissa (306 BC – 266 BC). Mahavamsa. Процитовано 15 липня 2014. 
  31. Buddhism in Sri Lanka. buddhanet.net. Процитовано 15 липня 2014. 
  32. (Maung Paw, с. 6)
  33. Gunawardana, Jagath. Historical trees: Overlooked aspect of heritage that needs a revival of interest. Daily Mirror. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 15 липня 2014. 
  34. . beyondthenet.net. с. 4. Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 15 липня 2014. 
  35. De Silva, Harris. Distortion of history for political purposes. Ancestry.com. Процитовано 15 липня 2014. 
  36. Sarachchandra, B. S. (1977). අපේ සංස්කෘතික උරුමය [Our Cultural Heritage] (Sinhala). Silva, V. P. с. 121–122. 
  37. Lopez, 2013, с. 200.
  38. . sltda.gov.lk. Архів оригіналу за 8 August 2014. Процитовано 15 липня 2014. 
  39. ↑ Ponnamperuma, Senani (2013). Story of Sigiriya. Melboune: Panique Pty Ltd. ISBN 978-0-9873451-1-0. 
  40. ↑ Bandaranayake, Senake (1999). Sigiriya: City, Palace, and Royal Gardens. Colombo: Central Cultural Fund, Ministry of Cultural Affairs. ISBN 978-955-613-111-6. 
  41. Bandaranayake, Senake (1974). Sinhalese Monastic Architecture. Brill. с. 321. ISBN 978-90-04-03992-6. 
  42. Exploring Sigiriya Rock. AsiaExplorers.com. Процитовано 15 липня 2014. 
  43. . slageconr.net. с. 1. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 15 липня 2014. 
  44. Hospitals in ancient Sri Lanka. lankalibrary.com. Процитовано 15 липня 2014. 
  45. Weerakkody, DPM. . Peradeniya University. с. 23. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 26 листопада 2012. «The commentator to the Mahavamsa says that Bhatika Abhaya, in the course of his lavish offerings to the Mahathupa, 'sent to the country of Romanukha across the sea and got down red coral and had a perfect net of coral made, suitable to be cast over, (the chetiya).'» 
  46. International relations in ancient and medieval Sri Lanka. Flickr. Процитовано 15 липня 2014. 
  47. Maung Paw, с. 7.
  48. City Population. www.citypopulation.de. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 18 серпня 2008. 
  49. . web.archive.org. 7 червня 2001. Архів оригіналу за 7 червня 2001. Процитовано 3 грудня 2021. 
  50. L'ONU a caché l'ampleur des massacres au Sri Lanka, par Philippe Bolopion. Le Monde.fr (фр.). 28 травня 2009. Процитовано 3 грудня 2021. 
  51. Road to reform – LGBTIQ rights in Sri Lanka. The Morning - Sri Lanka News (амер.). 16 вересня 2018. Процитовано 3 грудня 2021. 

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Demokratichna Socialistichna Respublika Shri Lanka sing ශ ර ල ක Sri LaṃkaIAST tam இலங க Ilaṅkai do 1972 roku Cejlo n krayina i ostriv u pivnichnij chastini Indijskogo okeanu za 31 km vid pivdenno shidnogo uzberezhzhya Indiyi plosha 65 610 km Politichna sistema liberalna demokratichna respublika Demokratichna Socialistichna Respublika Shri Lankasing ශ ර ල ක ප රජ ත න ත ර ක සම ජව ද ජනරජය tam இலங க ஜனந யக சமத த வ க ட யரச Prapor EmblemaGimn Matir Shri Lankaangl Sri Lanka MathaRoztashuvannya Shri LankiStolicya Shri Dzhayavardenepura Kotte 6 54 pn sh 79 54 sh d country H G ONajbilshe misto KolomboOficijni movi singalska tamilskaForma pravlinnya Unitarna napivprezidentska konstitucijna respublika Prezident Ranil Vikramasinghe Prem yer ministr Dinesh GunavardenaNezalezhnist vid Britanskoyi imperiyi samokerovanij dominion 4 02 1948 respublika 22 05 1972 Plosha Zagalom 65 610 km 122 e Vnutr vodi 4 4 Naselennya ocinka 2020 21 919 000 57 e perepis 2012 20 277 597 Gustota 308 4 km 35 e VVP PKS 2009 r ocinka Povnij 96 527 milyardiv 67 Na dushu naselennya 4 768 120 ILR 2007 0 759 rist 120 e Valyuta Rupiya Shri Lanki a href D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 html title Klasifikaciya valyut ISO 4217 LKR a Chasovij poyas UTC 5 30 Kodi ISO 3166 LK LKA 144Domen lkTelefonnij kod 94Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Shri Lanka Zmist 1 Etimologiya 2 Geografiya 2 1 Relyef 2 2 Vodojmi 2 3 Klimat 3 Istoriya 3 1 Doistorichnij period 3 2 Doanuradhapurskij period 3 3 Anuradhapurskij period 3 3 1 Vtorgnennya 3 3 2 Chetvertij buddijskij sobor 3 3 3 Piznishi periodi 4 Administrativno teritorialnij podil 4 1 Najbilshi mista 5 Naselennya 6 Politichnij ustrij 6 1 Prava lyudini 7 Ekonomika 7 1 Turizm 8 Div takozh 9 Primitki 10 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiDokladnishe Nazvi Shri LankiU davninu Shri Lanka bula vidoma mandrivnikam riznimi imenami Zgidno z istorichnoyu poemoyu Mahavamsa legendarnij princ Vidzhaya nazvav zemlyu Tambapanni midno chervoni ruki abo midno chervona zemlya tomu sho ruki jogo uchniv pochervonili cherez chervonij grunt 1 2 Za inshimi danimi Vidzhaya nazvav ostriv Sinhala dvip vid slova singha lev 3 U induyistskij mifologiyi takij yak Ramayana ostriv nazivavsya Lanka Ostriv Tamilskij termin Ilam tam ஈழம translit iḻam buv vikoristanij dlya poznachennya vsogo ostrova v Sangamskij literaturi 4 5 Davni greki nazivali ostriv Taprobana dav gr Taprobanᾶ abo Taprobane Taprobanῆ 6 zi slova Tambapanni Persi ta arabi nazivali Shri Lanku Sarandib pohodit vid slova serendipnist abo Serntivu 7 chi Simhaladvipah 8 9 Ceilao nazva dana Shri Lanci Portugalskoyu imperiyeyu koli ti pribuli 1505 roku 10 bula peredana anglijskoyu yak Ceylon 11 ukrayinskoyu Cejlon Yak britanska koronna koloniya ostriv buv vidomij yak Cejlon Shri Lanka otrimala nezalezhnist pid nazvoyu Dominion Cejlon v 1948 roci Zaraz krayina maye nazvu singalskoyu movoyu Shri LankaIAST sing ශ ර ල ක i tamilskoyu IlangajIAST tam இலங க IPA iˈlaŋɡai 1972 roku nazva zminalasya na Vilna suverenna i nezalezhna Respublika Shri Lanka Piznishe 1978 roku krayina stala nazivatisya Demokratichna Socialistichna Respublika Shri Lanka 12 Oskilki nazva Cejlon vse she vikoristovuyetsya v nazvah ryadu organizacij uryad Shri Lanki ogolosiv u 2011 roci plan perejmenuvannya vsih tih ustanov nad yakimi vin maye vladu 13 Geografiya RedaguvatiDokladnishe Geografiya Shri Lanki Topografichna mapa Shri Lanki Mapa Shri Lanki Shri Lanka roztashovana na pivden vid pivostrova Indostan Vidokremlena vid materika milkovodnimi Polkskoyu protokoyu i Manarskoyu zatokoyu mizh yakimi ye pasmo ostroviv pid nazvoyu Adamiv mist Zagalna plosha krayini stanovit 64 652 km Maksimalna dovzhina v meridianalnomu napryamku 430 km shirina 225 km Krajni tochki pivdenna mis Dondra zahidna mis Datch Bej pivnichna Polikandi en shidna Sangaman Kanda en Relyef Redaguvati Rivnina na pivnochi i po uzberezhzhyu gori na pivdni j u centralnij chastini U relyefi ostrova virazhena seriya riznovisotnih stupeniv vid priberezhnih nizovin do Centralnogo girskogo masivu roztashovanogo na pivdni centralnoyi chastini ostrova Teritoriya pidnyata vishe 1500 m nad poverhneyu morya rozsichena rozlomami Odin z nih u cilomu skladayetsya z rozriznenih lanok i maye meridianalnu oriyentaciyu inshij maye dugopodibnu formu i shirotne roztashuvannya V cilomu voni shozhi na yakir strizhen yakogo vityagnutij z pivnochi na pivden Najvishi tochki gora Pidurutalagala 2524 m pik Adama 2243 m Teritoriyu Shri Lanki skladayut perevazhno starodavni kristalichni porodi stijki do erozijnih procesiv Tut rozriznyayut silno metamorfizovani j intruzivni girski porodi U budovi pivostrova Dzhafna sho na krajnij pivnochi krayini i priberezhnih nizovin na pivnichnomu zahodi azh do Puttalama berut uchast osadovi porodi Poverhnya pivostrova Dzhafna sho po suti yavlyaye soboyu pidnyatij rif skladena koralovimi vapnyakami U Shri Lanci miscyami rozvinuti chetvertinni alyuvialni vidkladennya golovnim chinom na priberezhnih nizovinah i osoblivo v rajoni lagun shidnogo uzberezhzhya j u delti richki Mahaveli Vodojmi Redaguvati Richki Shri Lanki v osnovnomu korotki voni pochinayutsya v Centralnomu masivi j u verhiv yah mayut shvidkij plin Kelani ta Mahaoya techut u napryamku zahidnogo berega Valave ta Nalvala na pivden Gal i Yan na shid Najdovsha richka Mahaveli pochinayetsya na pivdennomu zahodi Centralnogo masivu i syagaye uzberezhzhya pivdennishe Trinkomali na pivnichnomu shodi krayini Klimat Redaguvati Shri Lanka roztashovana lishe na kilka gradusiv shiroti pivnichnishe ekvatora Tomu seredni misyachni temperaturi povitrya na nizovinah visoki i malo rozriznyayutsya protyagom roku Uzimku voni trohi nizhchi napriklad u Kolombo serednya temperatura najholodnishogo misyacya grudnya 25 C a najspekotnishogo misyacya travnya 28 C Dobovi amplitudi temperatur neveliki i ridko perevishuyut 11 C Odnak u gorah v odnomu z najbilsh visotnih mist krayini Nuvara Eliya 1881 m serednya temperatura povitrya v sichni 14 C a v travni 17 C Klimat Shri Lanki formuyetsya ne tilki pid vplivom blizkosti roztashuvannya do ekvatora ale j u rezultati susidstva z pivostrovom Indostan Narazi sposterigayutsya sezonna zmina vitriv i kontrastnist rezhimu atmosfernih opadiv sho dozvolyaye govoriti pro specifichnij variant indijskogo musonu Yak i na inshih goristih ostrovah u musonnih oblastyah u Shri Lanci yaskravo virazhena geografichna strokatist vnutrishnorichnih opadiv Tak pivdenno zahidnij muson sho duye z kincya travnya do pochatku zhovtnya poyednuyetsya zi zlivami na pivdennomu zahodi krayini osoblivo na navitryanih shilah Centralnogo masivu Vin zhe viznachaye suhu pogodu na pivnichnih i shidnih nizovinah Priblizno z listopada po sichen Shri Lanka zaznaye vplivu vid pivnichno shidnogo musonu sho viklikaye vipadannya doshiv na vsomu ostrovi U mizhmusonnij period koli atmosfernij tisk vidnosno stijkij miscevi konvektivni potoki povitrya i denni brizi z morya prinosyat sporadichni opadi Cya sezonna ritmichnist u poyednanni z vplivom orografichnogo faktora viznachaye nayavnist rizkih rajonnih rozhodzhen u klimati Shri Lanki Tak pivdenno zahidni nizovini sho lezhat mizh gorami i morem vhodyat u vologu zonu de opadi pritamanni obom musonnim periodam a mizh nimi doshi vipadayut dosit ridko Tomu postijno trimayetsya visoka vologist povitrya tilki lyutij u bilshosti miscevostej vidnosno suhij Na shilah zahidnoyi chastini Centralnogo masivu v mezhah vologoyi zoni temperaturi znizhuyutsya z visotoyu a richna suma opadiv u deyakih punktah perevishuye 5100 mm Nizovinam suhoyi zoni roztashovanim na pivnochi i shodi ostrova vklyuchayuchi pivostriv Dzhafna vlastivij ochevidnij ale ne chitko virazhenij maksimum opadiv u period z zhovtnya po sichen koli viyavlyayetsya vpliv pivnichno shidnogo musonu Z chervnya po veresen trivaye posushlivij sezon U mizhmusonnij chas reyestruyutsya ridki opadi U cilomu v suhij zoni opadi mensh ryasni anizh u vologij i v serednomu za rik yihnya kilkist ne perevishuye 1900 mm na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi i 1300 mm na pivdenno shidnomu Prote sama velichina cogo pokaznika v suhij zoni ne daye pidstav vidnositi yiyi do aridnih teritorij i suhist klimatu vidchuvayetsya lishe vlitku U shidnih gorah i mizhgirskij ulogovini Uva sho takozh vidnosyatsya do suhoyi zoni sezonnij hid opadiv priblizno takij zhe yak i na nizovinah ale mensh rizko virazhenij Tomu zlivi tam syagayut takoyi intensivnosti yaka ridko vidznachayetsya na nizovinah ciyeyi zoni Istoriya Redaguvati Cejlon na karti svitu Ptolemeya pershe stolittya nashoyi eri publikaciya 1535 rokuDokladnishe Istoriya Shri LankiDoistorichnij period Redaguvati Dokladnishe Doistorichna Shri LankaDoistorichnij period ohoplyuye period z 500 000 r do n e po 125 000 r do n e 14 Era ohoplyuye paleolit mezolit ta rannyu zaliznu dobu Sered pecher chasiv paleolitu znajdenih na Shri Lanci Pahiyangala nazvana na chest kitajskogo bgikshu Fasyanya 15 Batadombalena 16 ta Belilena ye najvazhlivishimi U cih pecherah arheologi znajshli zalishki anatomichno suchasnih lyudej yakih voni nazvali lyudina Balangoda ta inshi dokazi 17 yaki svidchat sho voni mozhlivo zajmalisya silskim gospodarstvom i utrimuvali domashnih sobak 18 Odna z pershih pismovih zgadok pro ostriv mistitsya v indijskomu eposi Ramayana v yakomu navodyatsya podrobici korolivstva Lanka stvorenogo bozhestvennim skulptorom Vishvakarma dlya Kuberi volodarya bagatstva 19 Kazhut sho Kubera buv povalenij svoyim demonom zvedenim bratom Ravana mogutnim imperatorom yakij pobuduvav mifichnij litalnij aparat Vimana 20 Suchasne misto Variyapola opisuyetsya yak aeroport Ravani 21 Ranni zhiteli Shri Lanki buli predkami veddiv 22 korinnogo narodu chiselnist yakogo zaraz stanovit blizko 2500 osib Irlandskij istorik XIX stolittya Dzhejms Emerson Tennent visloviv pripushennya sho Galle misto v pivdennij chastini Shri Lanki bulo drevnim morskim portom Tarshisha z yakogo yak kazhut caryu Solomonu privozili slonovu kistku pavichiv ta inshi cinnosti Doanuradhapurskij period Redaguvati Dokladnishe Doanuradhapurskij periodZgidno z Mahavamsa hronikoyu napisanoyu na movi Pali pervisni zhiteli Shri Lanki narodi Yaksha i Naga Drevni kladovisha yaki vikoristovuvalisya do 600 r do n e ta inshi oznaki rozvinenoyi civilizaciyi takozh buli viyavleni v Shri Lanci 23 Singalske litochislennya tradicijno pochinayetsya z 543 r do n e z prihodom princa Vidzhaya napivlegendarnogo princa z 700 poslidovnikami do Shri Lanki pislya vignannya z korolivstva Vanga suchasna Bengaliya 24 Vin zasnuvav Korolivstvo Tambapanni nedaleko vid suchasnogo Mannara Vidzhaya pershij z priblizno 189 monarhiv Shri Lanki opisanih u takih hronikah yak Dipavamsa Mahavamsa Kulavamsa i Radzhavaliya Istoriya dinastiyi Shri Lanki zakinchilasya v 1815 roci koli ostriv stav chastinoyu Britanskoyi imperiyi 25 Anuradhapurskij period Redaguvati Statuya Buddi Avukana 12 metrova statuya Buddi chasiv pravlinnya Dhatuseni z Anuradhapuri 5 stolittyaDokladnishe Anuradhapurskij periodKorolivstvo Anuradhapura bulo zasnovane v 380 roci do n e pid chas pravlinnya Pandukabhayi Pislya cogo Anuradhapura sluzhila stoliceyu krayini protyagom majzhe 1400 rokiv 26 Starodavni lancijci vidznachilisya v budivnictvi pevnih tipiv sporud konstrukcij takih yak dagobi i palaci 27 Suspilstvo zaznalo serjoznih peretvoren pid chas pravlinnya Devanampiyi Tissi z prihodom Buddizmu z Indiyi U 250 r do n e 28 Mahinda sin maur yanskogo imperatora Ashoki i Bgikshu buddistskij monah pribuli do Mihintale z metoyu poshirennya buddizmu 29 Yih misiya uvinchalasya uspihom yim vdalosya perekonati monarha prijnyati buddizm pislya chogo vin poshiriv cyu viru sered singalskogo naselennya 30 Nastupni korolivstva Shri Lanki pidtrimuvali veliku kilkist buddijskih shkil i monastiriv i pidtrimuvali poshirennya buddizmu v inshi krayini Pivdenno Shidnoyi Aziyi Lankijskij bhikhus navchavsya v znamenitomu Indijskomu buddijskomu universiteti Nalanda yakij buv zrujnovanij Bahtiyarom Hilzhi Jmovirno sho bagato Pisan z Nalandi zbereglisya v bagatoh monastiryah Shri Lanki i sho pismova forma Tripitaka vklyuchayuchi singalsku buddijsku literaturu vhodila do skladu universitetu Nalanda 31 U 245 roci do n e bhikhuni Sangamitta pribuv z derevom Dzhaya Shri Maha Bodhi yake vvazhayetsya sadzhancem istorichnogo Dereva Bodgi pid yakim Siddgartha Gautama stav prosvitlenim 32 Vona vvazhayetsya najdavnishim derevom posadzhenim lyudinoyu z bezperervnim istorichnim rekordom u sviti 33 Vtorgnennya Redaguvati Shri Lanka vpershe perezhila inozemne vtorgnennya pid chas pravlinnya Suratisi yakij buv peremozhenij dvoma torgovcyami na im ya Sena i Guttika z Pivdennoyi Indiyi 30 Nastupne vtorgnennya prijshlo vidrazu v 205 roci do n e korolem Chola na im ya Ellalan yakij skinuv Aselu i praviv krayinoyu 44 roki Dutugamunu starshij sin pivdennogo regionalnogo pid korolya Kavana Tissi peremig Elara u bitvi pid Vidzhitapuroyu Vin pobuduvav Ruvanvelisaya drugu stupu v starodavnij Shri Lanci i Lovamahapaya 34 Za dva z polovinoyu tisyacholittya svogo isnuvannya Korolivstvo Shri Lanka bulo zahopleno prinajmni visim raziv susidnimi pivdennoazijskimi derzhavami takimi yak Chola Pandya Chera i Pallava Vsi ci zavojovniki zgodom buli vidkinuti nazad 35 Takozh buli vtorgnennya korolivstv Kalinga suchasna Odisha i Malakka Kala Veva ta statuya Avukana buli pobudovani pid chas pravlinnya Dhatuseni 36 Chetvertij buddijskij sobor Redaguvati Dokladnishe Chetvertij buddijskij soborChetvertij buddijskij sobor Tgeravadi buv provedenij v Anuradhapura Maha Viharaya v Shri Lanci pid patronatom Valagambi v 25 r do n e Sobor buv provedenij u zv yazku z rokom na Shri Lanci koli urozhaj buv osoblivo bidnim i bagato buddijskih chenciv zgodom pomerli vid golodu Cherez te sho Tapitaka bula v toj chas usnoyu literaturoyu sho zberigalasya v dekilkoh rekvizaciyah dhammabhaṇakas dgarma recitatori chenci sho vizhili viznali nebezpeku ne zapisuvati jogo tak sho navit yaksho deyaki z chenciv yaki zobov yazani buli vivchati i zapam yatovuvati chastini kanon dlya nastupnih pokolin pomerli vchennya ne bulo b vtrachen 37 Pislya Soboru rukopisi palmovih listkiv sho mistyat zavershenij kanon buli peredani v inshi krayini taki yak M yanma Tayiland Kambodzha i Laos Piznishi periodi Redaguvati Sigiriya Skelya Leva skelna fortecya i misto pobudovane carem Kash yapoyu 477 495 rr n e yak nova bilsh oboronna stolicya Takozh vikoristovuvalasya yak monastir pislya perenesennya stolici v Anuradhapuru Shri Lanka bula pershoyu azijskoyu krayinoyu yaka yak vidomo mala pravitelya zhinochoyi statti Anula 47 42 rr do n e 38 Lankijski monarhi proveli ryad chudovih budivelnih proektiv takih yak Sigiriya tak zvana fortecya na nebi pobudovana za chasiv Kash yapi I sho praviv mizh 477 i 495 Vseredini ciyeyi zahisnoyi ogorozhi buli sadi stavki paviljoni palaci ta inshi sporudi 39 40 1600 richni freski Sigiriyi ye prikladom najdavnishogo mistectva Shri Lanki 39 40 Voni ye odnim z najkrashe zberezhenih prikladiv drevnogo mistobuduvannya v sviti 41 Voni buli ogolosheni YuNESKO odnim iz semi ob yektiv svitovoyi spadshini v Shri Lanci 42 Sered inshih sporud veliki vodoshovisha vazhlivi dlya zberezhennya vodi a takozh skladni akveduki deyaki z nahilom yakij tonko kalibruyetsya yak odin dyujm do mili Biso Kotuva svoyeridna konstrukciya vseredini grebli ce tehnologichne divo zasnovane na tochnij matematici sho dozvolyaye vodi vitikati za mezhi grebli pidtrimuyuchi minimum tisku 43 Starodavnya Shri Lanka bula pershoyu krayinoyu v sviti yaka zasnuvala v Mihintale v IV stolitti specializovanu likarnyu 44 Shri Lanka buv takozh providnim eksporterom korici v starodavnomu sviti Vona pidtrimuvala tisni zv yazki z yevropejskimi civilizaciyami vklyuchayuchi Rimsku imperiyu Napriklad Bhatikabhaya 22 r do n e 7 r n e Napraviv poslancya do Rimu yakij prinis chervonogo korala yakij vikoristovuvavsya dlya rozrobki chitkih prikras dlya ruvanvelij Krim togo tancivnici Shri Lanki stali svidkami vbivstva Kaliguli Koli koroleva Kleopatra vidpravila svogo sina Ptolemeya XV Cezariona v ukrittya vin vidpravivsya v Shri Lanku 45 46 Upasampada dlya bhikhunis buddijskih monahin vpershe pribuv do Kitayu koli Devasara i desyat inshih bhikhuni pribuli z Shri Lanki na prohannya kitajskih zhinok i vstanovili tam poryadok u 429 roci 47 Administrativno teritorialnij podil RedaguvatiDokladnishe Administrativnij podil Shri Lanki Provinciyi Shri LankiKrayina podilyayetsya na 9 provincij Zahidnu Kolombo Pivdennu Galle Sabaragamuva Ratnapura Uva Badulla Centralnu Kandi Pivnichno zahidnu Kurunegala Pivnichno Centralnu Anuradhapura Shidnu Trinkomali i Pivnichnu Dzhafna yaki svoyeyu chergoyu pidrozdilyayutsya na 25 okrugiv yaki podilyayutsya na 331 pidrozdil okruzhnogo sekretariatu yaki podilyayutsya 14021 Grama Niladhari Nazva provinciyi Administrativnij centr Teritoriya km kv Naselennya 2001 48 Centralna provinciya Kandi 5 674 2 423 966Shidna provinciya Trinkomali 9 951 1 310 000Pivnichno Centralna provinciya Anuradhapura 10 714 1 104 664Pivnichna provinciya Dzhafna 8 882 1 040 963Pivnichno Zahidna provinciya Kurunegala 7 812 2 169 892Provinciya Sabaragamuva Ratnapura 4 902 1 801 331Pivdenna provinciya Galle 5 559 2 278 271Provinciya Uva Badulla 8 488 1 177 358Zahidna provinciya Kolombo 3 709 5 381 197 Najbilshi mista Redaguvati Najbilshe misto i golovnij port Kolombo 649 000 meshkanciv Tut roztashovani rezidenciya uryadu i osnovni ekonomichni j kulturni zakladi Oficijnoyu stoliceyu vvazhayetsya peredmistya Kolombo Shri Dzhayavardenepura Kotte misce perebuvannya parlamentu Inshi veliki mista Dehivala Maunt Laviniya 196 tis meshkanciv Dzhafna 129 tis Shri Dzhayavardanapura 109 tis Kandi 104 tis Galle 84 tis Cya stattya mistit indijskij tekst Bez pravilnoyi pidtrimki indijskogo napisannya vi mozhete bachiti znaki pitannya chi pryamokutniki golosni mozhut nepravilno rozmishuvatis kon yunkti mozhut buti vidsutni Naselennya RedaguvatiDokladnishe Naselennya Shri Lanki19 742 439 2003 singali 74 tamili 17 larakalla 7 za danimi Organizaciyi Ob yednanih Nacij u 2025 roci chiselnist naselennya Shri Lanki stanovitime 23 547 tisyach osib a do 2050 roku 25 923 tisyach osib Stanom na 2003 rik na 1000 lankijciv dovodilosya 16 12 novonarodzhenih a pomerlih 6 46 135 z kozhnih 100 tisyach lankijciv emigruvali z krayini 2003 roku richnij pririst naselennya Shri Lanki stanoviv 0 83 vidsotki 22 naselennya meshkaye u mistah i 78 u silskij miscevosti V etnichnomu plani bilshist meshkanciv krayini singali 75 a takozh lankijski tamili 16 arabi malajci byurgeri nashadki zmishanih shlyubiv lankijciv z vihidcyami z Yevropi veddi najdavnisha korinna etnichna grupa ostrovu ta inshi Sposterigayetsya intensivnij vidtik tamilskogo naselennya do Indiyi ta inshih krayin Pivdennoyi Aziyi Movi singalska tamilska anglijska Za religijnoyu oznakoyu naselennya Shri Lanki podilyayetsya 69 buddistiv 15 induyistiv tamiliv 8 musulman 8 hristiyan Konstituciya garantuye svobodu virospovidannya ale panivnu rol vidvodit buddizmu yak takomu sho zajmaye pershochergove misce Politichnij ustrij Redaguvati Prezident Demokratichnoyi Socialistichnoyi Respubliki Shri Lanka Mayitripala Sirisena z prem yer ministrom Indiyi Narendroyu Modi 2016 r Shri Lanka ye demokratichnoyu respublikoyu ta unitarnoyu derzhavoyu yaka keruyetsya napivprezidentskoyu sistemoyu iz poyednannyam prezidentskoyi ta parlamentskoyi sistemi Shri Lanka ye najstarishoyu demokratiyeyu v Aziyi Bilshist polozhen konstituciyi mozhut buti zmineni bilshistyu u dvi tretini golosiv u parlamenti Vnesennya zmin do deyakih osnovnih harakteristik takih yak polozhennya pro movu religiyu ta posilannya na Shri Lanku yak unitarnu derzhavu vimagaye yak bilshosti u dvi tretini golosiv tak i shvalennya na zagalnonacionalnomu referendumi Prezident Shri Lanki ye glavoyu derzhavi golovnokomanduvachem zbrojnimi silami glavoyu uryadu i obirayetsya vsenarodno na p yatirichnij termin Prezident ocholyuye kabinet i priznachaye ministriv z chisla obranih chleniv parlamentu Prezident maye imunitet vid sudovogo rozglyadu pid chas perebuvannya na posadi shodo bud yakih dij vchinenih abo nedopushenih nim abo neyu Pislya prijnyattya 19 yi popravki do konstituciyi v 2015 roci prezident maye dva termini yaki ranishe ne buli obmezhenimi Parlament Shri Lanki ye odnopalatnim zakonodavchim organom sho skladayetsya z 225 deputativ u yakomu 196 deputativ obirayutsya v bagatomandatnih viborchih okrugah i 29 obirayutsya za proporcijnim predstavnictvom Deputati obirayutsya zagalnim golosuvannyam na p yatirichnij termin Prezident mozhe sklikati prizupiniti abo zavershiti zakonodavchu sesiyu ta rozpustiti parlament Parlament zalishaye za soboyu povnovazhennya prijmati vsi zakoni Zastupnik prezidenta prem yer ministr ocholyuye pravlyachu partiyu v parlamenti Prava lyudini Redaguvati Oficijno konstituciya Shri Lanki garantuye prava lyudini ratifikovani Organizaciyeyu Ob yednanih Nacij Prote stan prava piddayut kritici z boku Amnesty International Freedom from Torture Human Rights Watch ta Derzhavnogo departamentu SShA 49 Uryad Shri Lanki zvinuvachuyut u porushenni prav lyudini U zviti konsultativnoyi grupi Generalnomu sekretaryu OON uryad zvinuvacheno u vijskovih zlochinah na ostannih etapah gromadyanskoyi vijni 50 Korupciya zalishayetsya problemoyu na Shri Lanci 135 richna stattya 365 Kriminalnogo kodeksu Shri Lanki kriminalizuye gomoseksualnist i peredbachaye pokarannya do desyati rokiv pozbavlennya voli 51 Ekonomika Redaguvati Najvidomishij eksport Shri Lanki cejlonskij chajDokladnishe Ekonomika Shri LankiU svitovij ekonomici Shri Lanka tradicijno asociyuvalasya z virobnictvom chayu naturalnogo kauchuku korici vidobutkom koshtovnih kameniv Ratnapura U nash chas koli krayina posidaye lishe 4 te misce u sviti za virobnictvom chayu postupayuchis Indiyi KNR i Turechchini Sogodni silske gospodarstvo daye lishe 20 eksportu 93 u 1972 r golovna galuz promislovosti tekstilna 63 eksportu Prote po Shri Lanci silno udarila vidmina rozvinenimi krayinami v sichni 2005 r kvot na import odyagu sho diyali v ramkah SOT ponad 30 rokiv yaka privela do zamishennya lankijskoyi produkciyi deshevshoyu kitajskoyu Golovnij ekonomichnij centr krayini i najbilshij port Kolombo Zrostannya VVP blizko 5 na rik Shri Lanka zajmaye 1 she misce v Pivdennij Aziyi za ob yemom VVP na dushu naselennya 3700 v 2004 r Eksport chaj guma kokosi grafit sapfiri rubini inshi dorogocinni kameni Shri Lanka o Cejlon dala svitu znachnu kilkist vartisnih rubiniv i majzhe polovinu sinih sapfiriv de rozrobka rodovish korundu trivaye blizko dvoh tisyacholit Turizm Redaguvati Z 1988 roku Sinharadzha perebuvaye pid ohoronoyu YuNESKO Dokladnishe Turizm na Shri LanciDedali bilshu rol v ekonomici krayini vidigraye turizm 9 VVP v 2004 r populyarnimi ye primorski kurortni mista Moratuva Galle istorichni viznachni pam yatki Kandi Anuradhapura Polonaruva Sigiriya girskij kurort Nuvara Eliya Kandi starodavnya stolicya Cejlonu same tut zberigayetsya odna z najshanovanishih buddijskih svyatin Zub Buddi Dambulla znamenita svoyim najbilshim hramom pobudovanim she v I st do n e useredini pecheri i prikrashenim bezlichchyu nish z kartinami z buddijskogo eposu Anuradhapura svyashenne misto i lankijska stolicya buddizmu Tut roste najznamenitishe i najstarishe na Shri Lanci derevo Bo pid yakim za perekazami v Buddi vidbulosya osyayannya Zhiteli Shri Lanki vidomi vsomu svitu yak usmihneni lyudi voni slavlyatsya svoyeyu gostinnistyu i privitnistyu Podorozhuyuchi vi neodminno pochuyete lankijske Aubovan Ayubowan vi mozhete zalishitisya nadovgo U 1996 r komanda Shri Lanki vigrala chempionat svitu z kriketu vidtodi ce najpopulyarnishij sport u krayini Div takozh RedaguvatiDominion Cejlon Spisok mist Shri Lanki Priroda Shri Lanki Spisok nacionalnih parkiv Shri Lanki Spisok ssavciv Shri Lanki Singali Singalska mova Kuhnya Shri Lanki Spisok aviakompanij Shri Lanki Spisok aeroportiv Shri LankiPrimitki Redaguvati Nanda Pethiyagoda Wanasundera 2002 Sri Lanka Marshall Cavendish s 26 ISBN 978 0 7614 1477 3 John M Senaveratna 1997 The story of the Sinhalese from the most ancient times up to the end of the Mahavansa or Great dynasty Asian Educational Services s 11 ISBN 978 81 206 1271 6 Neru Dzhavaharlal 1977 Vzglyad na vsemirnuyu istoriyu V treh tomah Tom 1 Progress S 156 Skutsch Carl 2005 Encyclopedia of the world s minorities angl Routledge ISBN 9781579584702 Ganguly Rajat 20 travnya 2013 Autonomy and Ethnic Conflict in South and South East Asia angl Routledge ISBN 978 1136311888 Abeydeera Ananda In Search of Taprobane the Western discovery and mapping of Ceylon Sri Lanka The Pearl of the Orient Metropolis Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2002 Hobson Jobson Dsalsrv02 uchicago edu 1 veresnya 2001 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2019 Procitovano 15 serpnya 2018 Serendipity definition of serendipity by The Free Dictionary Thefreedictionary com 10 listopada 2017 Procitovano 15 serpnya 2018 Rajasingham K T Sri Lanka The untold story Asia Times Arhiv originalu za 9 listopada 2016 Procitovano 31 grudnya 2018 Zubair Lareef Etymologies of Lanka Serendib Taprobane and Ceylon Arhiv originalu za 22 kvitnya 2007 Chapter I The People The State And Sovereignty The Constitution of the Democratic Socialist Republic of Sri Lanka Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 15 lipnya 2014 Haviland Charles 1 sichnya 2011 Sri Lanka erases colonial name Ceylon BBC Deraniyagala Siran U Pre and Protohistoric settlement in Sri Lanka International Union of Prehistoric and Protohistoric Sciences XIII U I S P P Congress Proceedings Forli 8 14 September 1996 Procitovano 15 lipnya 2014 Pahiyangala Fa Hiengala Caves angelfire com Procitovano 15 lipnya 2014 Kennedy Kenneth A R Disotell T W Roertgen J Chiment J Sherry J Ancient Ceylon 6 Biological anthropology of upper Pleistocene hominids from Sri Lanka Batadomba Lena and Beli Lena caves s 165 265 De Silva 1981 s 6 7 Deraniyagal Siran 1992 The Prehistory of Sri Lanka Kolombo Department of Archaeological Survey s 454 ISBN 978 955 9159 00 1 Keshavadas Sant 1988 Ramayana at a Glance Motilal Banarsidass ISBN 978 81 208 0545 3 Parker H 1992 Ancient Ceylon Asian Educational Services s 7 ISBN 978 81 206 0208 3 Padma Edirisinghe 2009 Ravana historical or mythical figure The Sunday Observer Arhiv originalu za 3 November 2014 Procitovano 15 lipnya 2014 Deraniyagala S U Early Man and the Rise of Civilisation in Sri Lanka the Archaeological Evidence lankalibrary com Procitovano 15 lipnya 2014 Ancient graves during pre Wijeya era found www dailymirror lk Procitovano 20 zhovtnya 2015 The Coming of Vijaya The Mahavamsa Vijaya Singha and the Lankan Monarchs Family 3000 Ancestry com Procitovano 15 lipnya 2014 World Heritage site Anuradhapura worldheritagesite org Arhiv originalu za 7 January 2004 Procitovano 15 lipnya 2014 Waterworld Ancient Sinhalese Irrigation mysrilankaholidays com Procitovano 15 lipnya 2014 Perera H R Buddhism in Sri Lanka A Short History accesstoinsight org Procitovano 15 lipnya 2014 Holt John Clifford 2004 Sri Lanka U Buswell Robert E Jr Macmillan Encyclopedia of Buddhism Macmillan Reference s 795 799 ISBN 978 0 8160 5459 6 a b King Devanampiya Tissa 306 BC 266 BC Mahavamsa Procitovano 15 lipnya 2014 Buddhism in Sri Lanka buddhanet net Procitovano 15 lipnya 2014 Maung Paw s 6 Gunawardana Jagath Historical trees Overlooked aspect of heritage that needs a revival of interest Daily Mirror Arhiv originalu za 15 lipnya 2012 Procitovano 15 lipnya 2014 Ruvanveli Seya The Wonderous Stupa Built by Gods and Men beyondthenet net s 4 Arhiv originalu za 30 chervnya 2014 Procitovano 15 lipnya 2014 De Silva Harris Distortion of history for political purposes Ancestry com Procitovano 15 lipnya 2014 Sarachchandra B S 1977 අප ස ස ක ත ක උර මය Our Cultural Heritage Sinhala Silva V P s 121 122 Lopez 2013 s 200 The History of Ceylon sltda gov lk Arhiv originalu za 8 August 2014 Procitovano 15 lipnya 2014 a b Ponnamperuma Senani 2013 Story of Sigiriya Melboune Panique Pty Ltd ISBN 978 0 9873451 1 0 a b Bandaranayake Senake 1999 Sigiriya City Palace and Royal Gardens Colombo Central Cultural Fund Ministry of Cultural Affairs ISBN 978 955 613 111 6 Bandaranayake Senake 1974 Sinhalese Monastic Architecture Brill s 321 ISBN 978 90 04 03992 6 Exploring Sigiriya Rock AsiaExplorers com Procitovano 15 lipnya 2014 The water regulation technology of ancient Sri Lankan reservoirs The Bisokotuwa sluice slageconr net s 1 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2013 Procitovano 15 lipnya 2014 Hospitals in ancient Sri Lanka lankalibrary com Procitovano 15 lipnya 2014 Weerakkody DPM Sri Lanka and the Roman Empire Peradeniya University s 23 Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 26 listopada 2012 The commentator to the Mahavamsa says that Bhatika Abhaya in the course of his lavish offerings to the Mahathupa sent to the country of Romanukha across the sea and got down red coral and had a perfect net of coral made suitable to be cast over the chetiya International relations in ancient and medieval Sri Lanka Flickr Procitovano 15 lipnya 2014 Maung Paw s 7 City Population www citypopulation de Arhiv originalu za 21 bereznya 2012 Procitovano 18 serpnya 2008 Sri Lanka web archive org 7 chervnya 2001 Arhiv originalu za 7 chervnya 2001 Procitovano 3 grudnya 2021 L ONU a cache l ampleur des massacres au Sri Lanka par Philippe Bolopion Le Monde fr fr 28 travnya 2009 Procitovano 3 grudnya 2021 Road to reform LGBTIQ rights in Sri Lanka The Morning Sri Lanka News amer 16 veresnya 2018 Procitovano 3 grudnya 2021 Posilannya Redaguvati Portal Shri Lanka Portal Aziya Portal Geografiya Portal Buddizm Shri Lanka Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Shri Lanka na sajti VOLOCYuGI Shri Lanka ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shri Lanka amp oldid 38039628