www.wikidata.uk-ua.nina.az

Португальська імперія порт Império Português або Португальська колоніальна імперія порт Império Colonial Português сукуп

Португальська імперія

Португальська імперія (порт. Império Português) або Португальська колоніальна імперія (порт. Império Colonial Português) — сукупність заморських територій, які перебували в колоніальній залежності від метрополії в Португалії в XV—XX століттях.

Португальська Імперія
Império Português

Девіз:
"Vis Unita Maior Nunc et Semper"
"Тепер та Назавжди, Сполучені Ми Великі" ​
Гімн:
O Hino да Carta    (1834–1911)
Portuguesa    (1911–2002)
Розташування {{{назва_род}}}

Португальська імперія та її сфера зацікавленості

Столиця Лісабон 
Офіційні мови Португальська
Форма правління Монархія (1415–1910)
Республіка (1910–2002)
 - Король (перший) Жуан I Великий
 - Король (останній) Мануел II
 - Президент (перший) Мануел де Арріага
 - Президент (останній) Жоржі Сампайю
{{{незалежність}}}  
 - Завоювання Сеути 1415 
 - Відкриття морського шляху до Індії 1498 
 - Відкриття Бразилії 1500 
 - Завоювання Ормуза 1507 
 - Завоювання Гоа 1510 
 - Завоювання Малакки 1511 
 - Перевод португальського суду в Бразилію 1807 
 - Сполучене королівство Португалії, Бразилії й Алгарве 1815 
 - Незалежність Бразилії 1825 
Площа
Населення
 - Густота Помилка виразу: неочікуваний оператор //км²
Часовий пояс {{{часовий_пояс}}}
Домен {{{інтернет_домен}}}
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Португальська імперія

Витоки Редагувати

Передумовою утворення імперії послужила обмеженість Португалії з усіх боків більш потужними іспанськими королівствами і неможливість через це сухопутного територіального розширення вглиб Європи. Великі географічні відкриття кінця XV століття, активна діяльність португальської аристократії і торгових еліт привели до створення найбільшої морської імперії кількох наступних століть.

Португальська колоніальна імперія (1415—1975).
   Португалія та її володіння
   територіальні претензії
   основні морські шляхи, зона проникнення
   сфера впливу, зони активної торгівлі
   торгові пости, найбільш важливі факторії
   досліджені, але не освоєні терени

Португальський принц Енріке Мореплавець часто визнається засновником Португальської імперії. Під його керівництвом і завдяки здійсненому ним фінансуванню, португальські мореплавці стали відкривати нові землі в прагненні отримати доступ до товарів екваторіальної Африки (золота, рабів, слонової кістки і т.ін) в обхід арабських посередників.

Герб Португалії в оточенні гербів колоній, які залишилися до середини XX століття на будівлі Португальського заморського банку (порт. Banco Emissor no Ultramar)

Інтерес принца Енріке Мореплавця до географічних досліджень, поєднаний з розвитком технологій в мореплаванні, прагненням португальських купців отримати прямий доступ до товарів країн Сходу і необхідністю відкриття нових торгових шляхів разом призвели до португальської експансії і епохи Великих географічних відкриттів.

Після завоювання Сеути в 1415 році, принц Енріке почав відправляти морські експедиції на південь уздовж західного узбережжя Африки. Перші плавання не принесли казні доходу, проте після 1441 року кораблі, що повертались з нововідкритих берегів Західної Африки до Португалії почали привозити золото, рабів та інші цінні товари і, таким чином, інтерес до подальших плавань зростав все сильніше. Одна за одною йшли експедиції Жила Іаніша (пройдено мис Буджур), Афонсу Балдайі (перетнуто Тропік Ракуа), Нуну Тріштана (відкрито Білий мис і досягнуто гирла річки Сенегал), Дініша Діаша (відкрито Зелений мис), Альвізе Кадамосто (досліджено річку Гамбія, відкрито річку Гебу і острови Кабо Верде) та інших видатних мореплавців, які просувалися на південь все далі й далі.

Однак на момент смерті Енріке Мореплавця в 1460 році португальці не перетнули навіть екватора, досягнувши на той час лише узбережжя Сьєрра-Леоне і відкривши ряд островів в Атлантичному океані, в тому числі острова Зеленого мису і Біжагош. Після цього експедиції на якийсь час припинилися, проте незабаром були відновлені знову — завдяки приватній ініціативі Фернана Гоміша да Міни. Незабаром були досягнуті Ельміна, острови Сан-Томе і Принсіпі, пройдений екватор, а в 1482—1486 Діогу Кан дослідив великий відрізок африканського берега на південь від екватора аж до узбережжя сучасної Намібії. Разом з тим тривала експансія в Марокко, а на гвінейському узбережжі португальці активно розбудовували фортеці і торгові факторії.

У 1487 році Жуан II по суші направив двох розвідників — Перу да Ковіляна і Афонсу де Пайва, на пошуки королівства пресвітера Іоанна і «країни прянощів». Ковіляну вдалося досягти Індії, проте на зворотному шляху, дізнавшись про те, що його супутник загинув в Ефіопії, він попрямував туди і був затриманий там за наказом імператора. Однак Ковілян зумів передати на батьківщину звіт про свою подорож, в якому підтвердив, що цілком реально досягти Індії по морю, обігнувши Африку.

Афонсу д'Албукерки — архітектор Португальської колоніальної імперії

Майже в той же час Бартоломеу Діаш відкрив мис Доброї Надії, обігнув Африку і вийшов в Індійський океан, остаточно довівши тим самим, що Африка не простягається до самого полюса, як вважали стародавні вчені. Однак матроси флотилії Діаша відмовилися плисти далі, через що мореплавець не зумів досягти Індії і змушений був повернутися до Португалії.

Нарешті, в 1497—1499 році флотилія з чотирьох кораблів на чолі з Васко да Гама, обігнувши Африку відкрила морський шлях до Індії і повернулася додому з вантажем прянощів. Завдання, поставлене більше вісімдесяти років тому інфантом Енріке, було виконано.

Створення імперії Редагувати

В 1500 році Педру Алваріш Кабрал на шляху в Індію сильно відхилився на захід і відкрив Бразилію, заявивши на неї португальські претензії. Жуан да Нова відкрив острова Вознесіння і Святої Єлени, а Тріштан да Кунья став першовідкривачем архіпелагу, названого його ім'ям. На східноафриканському узбережжі Суахілі дрібні прибережні мусульманські князівства були ліквідовані або стали васальними союзниками Португалії.

Стрімко просувалося освоєння Індійського океану: один з кораблів Кабрала в 1501 році відкрив Мадагаскар, Маврикій був відкритий в 1507 році, далі шляхи португальців пролягли в Аравійське море і Перську затоку. Сокотра була зайнята в 1507 році, в цьомуж році Афонсу ді Албукеркі завоював Ормуз, а Лоуренсу ді Алмейда відвідав Цейлон.

Король Португалії Мануел I в 1505 році заснував титул віце-короля Індії для управління колоніями в Азії та Східній Африці. Першим віце-королем Португальської Індії став Франсішку де Алмейда.

Місцеві володарі звернулися за допомогою до єгипетського султана Кансуха, який і сам був незадоволений появою європейців на сході. Проте у вирішальній битві з об'єднаним флотом мусульманських правителів біля Діу португальці здобули блискучу перемогу. Відтоді переможці майже неподільно панували на морських торгівельних шляхах, що з'єднували Індію з Африкою і Аравією. Португальський король мріяв про завоювання Єгипту і «повернення» Святої Землі, але для війни на суходолі сил у нього не було. Тому португальці зазвичай захоплювали лише окремі міста або ж острови біля узбережжя, які за кілька років перетворювали на потужні фортеці.

У континентальній Азії перші торгові пости були засновані Кабралом в Кочині і Калікуті (1501), Афонсу де Албукеркі завоював Гоа (1510) і Малакку (1511), Мартін Афонсу ді Соуза захопив Діу (1535). В 1513 році Жоржі Алваріш досягнув Китаю, а Жайме, герцог Браганський захопив Аземмур в Марокко. В 1517 році перший португальський королівський посол до Китаю Томе Піріш відвідав Кантон і встановив торговельні відносини з Китаєм, де в 1557 році португальцям було дозволено окупувати Макао, в 1542 році трьома португальськими купцями випадково був відкритий морський шлях до Японії. У 1575 році Паулу Діаш де Новаїш почав колонізацію Анголи. У розквіті своєї могутності Португальська Імперія мала форпости в Західній Африці, Індії, Південно-Східній Азії.

Іберійська унія Редагувати

В 1580 році внаслыдок Іберійської унії Португалія об'єднується з сусідньою Іспанією під владою єдиної монархії. В 1640 році країна повернула собі незалежність. На 60 років португало-іспанської унії доводиться максимально інтенсивна боротьба Португалії з новою динамічною морською державою, Нідерландами, за колонії в Азії, Африці та Латинській Америці. У цій боротьбі португальці не мали колишньої державної підтримки. Іспанські монархи були зосереджені на захисті і розширенні, в першу чергу, іспанських колоній.

В кінці XVI століття португальці за інерцією продовжували проникати все глибше всередину Азії. Координовані з Гоа експедиції зуміли поширити вплив Португалії в Південній і Південно-Східній Азії; авантюристи, такі як Філіпе де Бріту-е-Нікот, який захопив владу в Нижній Бірмі, і офіційні особи, такі як Костянтину де Браганса, який розраховував підкорити Джаффну, але в результаті зайняв лише острів Маннар, були активними провідниками португальського колоніалізму.

Принц Моріц, діючи в інтересах Голландської Вест-Індійської компанії, завдав португальцям ряд принизливих поразок. В результаті в Бразилії утворилася обширна смуга голландських володінь. Португальцями були також втрачені острів Сан-Томе, фортеця Сан-Жоржи-да-Міна на Золотому березі і місто Луанда.

Хоча після розірвання унії і відновлення національної державності до 1654 року Португалія відновила свою владу над Бразилією і Луандою, однак поступальна експансія в Південно-Східній Азії була голландцями зірвана. Так, з усієї Індонезії в руках португальців залишився лише Східний Тимор, і це було закріплено Лісабонським договором 1859 року.

Розпад імперії Редагувати

«Рожева мапа»

До XIX століття у Португалія втрачає велику частину свого багатства і могутності. Наполеонівські війни, побічно спричинили втрату Бразилії, економічний занепад, ліквідація монархії та ін. Призвели до припинення експансіонізму і поступової втрати колоній. До того ж, пропонований Португалією проект створення «мосту» суцільних колоніальних володінь Португалії з метою консолідації Анголи і Мозамбіку («Рожева мапа») провалився через протидію Великої Британії на Берлінській конференції колоніальних держав і британського ультиматуму 1890 року. До початку-середині XX століття під владою Португалії залишалися лише Ангола, Мозамбік, Гвінея-Бісау, Португальська Індія (Гоа, Діу і Даман), Сан-Томе і Принсіпі, Макао, Острови Зеленого Мису (Кабо-Верде) і Східний Тимор.

Тим не менш, існування в Португалії режиму диктаторів Салазара і Каєтану перешкоджало процесам деколонізації, яка охопила володіння інших європейських імперій. На діяльність в португальських колоніях лівих повстанських рухів, що прагнуть до незалежності (МПЛА в Анголі, ФРЕЛІМО в Мозамбіку, ФРЕТІЛІН в Східному Тиморі, ПАІГК в Гвінеї-Бісау та Кабо-Верде) центральна влада в Лісабоні відповідала терором та операціями урядових військ. Португальська колоніальна імперія перестала існувати тільки в 1975 році внаслідок встановлення в метрополії демократії.

В 1999 році відбулася офіційна церемонія передачі португальського володіння Макао (Аоминь) Китайській Народній Республіці. У тому ж році ООН формально була визнана втрата останньої колонії — Східного Тимору, незалежність якого була надана ще після Революції гвоздик, але була зірвана індонезійської окупацією. Нині єдиними заморськими територіями Португалії є на правах автономних регіонів Мадейра і Азорські острови.

Перелік колоній Редагувати

Америка Редагувати

Азія Редагувати

Перська затока Редагувати

Африканські колонії Редагувати

Африканські протекторати Редагувати

Північна Африка Редагувати

Атлантичні архіпелаги Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с.12-13

Література Редагувати

  • António Henrique R. de Oliveira Marques: Geschichte Portugals und des portugiesischen Weltreichs (Originaltitel: Breve história de Portugal, übersetzt von Michael von Killisch-Horn). Kröner, Stuttgart 2001, ISBN 978-3-520-38501-7 (= Kröners Taschenausgaben KTA, Band 385).
  • Malyn Newitt: A History of Portuguese Overseas Expansion, 1400—1668. Routledge, London 2005, ISBN 0-415-23980-X.
  • Malyn Newitt (Hg.): The Portuguese in West Africa, 1415—1670: A Documentary History. Cambridge University Press, Cambridge u.a. 2010, ISBN 978-0-521-76894-8 (englisch).
  • Anthony J. R. Russell-Wood: The Portuguese Empire, 1415—1808: A World on the Move. Johns Hopkins University Press, Baltimore 1998, ISBN 0-8018-5955-7.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Португальська імперія

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Portugalska imperiya port Imperio Portugues abo Portugalska kolonialna imperiya port Imperio Colonial Portugues sukupnist zamorskih teritorij yaki perebuvali v kolonialnij zalezhnosti vid metropoliyi v Portugaliyi v XV XX stolittyah Portugalska ImperiyaImperio PortuguesPrapor GerbDeviz Vis Unita Maior Nunc et Semper Teper ta Nazavzhdi Spolucheni Mi Veliki Gimn O Hino da Carta 1834 1911 Portuguesa 1911 2002 Roztashuvannya nazva rod Portugalska imperiya ta yiyi sfera zacikavlenostiStolicya Lisabon Oficijni movi PortugalskaForma pravlinnya Monarhiya 1415 1910 Respublika 1910 2002 Korol pershij Zhuan I Velikij Korol ostannij Manuel II Prezident pershij Manuel de Arriaga Prezident ostannij Zhorzhi Sampajyu nezalezhnist Zavoyuvannya Seuti 1415 Vidkrittya morskogo shlyahu do Indiyi 1498 Vidkrittya Braziliyi 1500 Zavoyuvannya Ormuza 1507 Zavoyuvannya Goa 1510 Zavoyuvannya Malakki 1511 Perevod portugalskogo sudu v Braziliyu 1807 Spoluchene korolivstvo Portugaliyi Braziliyi j Algarve 1815 Nezalezhnist Braziliyi 1825 PloshaNaselennya Gustota Pomilka virazu neochikuvanij operator km Chasovij poyas chasovij poyas Domen internet domen Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Portugalska imperiya Zmist 1 Vitoki 2 Stvorennya imperiyi 3 Iberijska uniya 4 Rozpad imperiyi 5 Perelik kolonij 5 1 Amerika 5 2 Aziya 5 3 Perska zatoka 5 4 Afrikanski koloniyi 5 5 Afrikanski protektorati 5 6 Pivnichna Afrika 5 7 Atlantichni arhipelagi 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaVitoki RedaguvatiPeredumovoyu utvorennya imperiyi posluzhila obmezhenist Portugaliyi z usih bokiv bilsh potuzhnimi ispanskimi korolivstvami i nemozhlivist cherez ce suhoputnogo teritorialnogo rozshirennya vglib Yevropi Veliki geografichni vidkrittya kincya XV stolittya aktivna diyalnist portugalskoyi aristokratiyi i torgovih elit priveli do stvorennya najbilshoyi morskoyi imperiyi kilkoh nastupnih stolit nbsp Portugalska kolonialna imperiya 1415 1975 Portugaliya ta yiyi volodinnya teritorialni pretenziyi osnovni morski shlyahi zona proniknennya sfera vplivu zoni aktivnoyi torgivli torgovi posti najbilsh vazhlivi faktoriyi doslidzheni ale ne osvoyeni tereniPortugalskij princ Enrike Moreplavec chasto viznayetsya zasnovnikom Portugalskoyi imperiyi Pid jogo kerivnictvom i zavdyaki zdijsnenomu nim finansuvannyu portugalski moreplavci stali vidkrivati novi zemli v pragnenni otrimati dostup do tovariv ekvatorialnoyi Afriki zolota rabiv slonovoyi kistki i t in v obhid arabskih poserednikiv nbsp Gerb Portugaliyi v otochenni gerbiv kolonij yaki zalishilisya do seredini XX stolittya na budivli Portugalskogo zamorskogo banku port Banco Emissor no Ultramar Interes princa Enrike Moreplavcya do geografichnih doslidzhen poyednanij z rozvitkom tehnologij v moreplavanni pragnennyam portugalskih kupciv otrimati pryamij dostup do tovariv krayin Shodu i neobhidnistyu vidkrittya novih torgovih shlyahiv razom prizveli do portugalskoyi ekspansiyi i epohi Velikih geografichnih vidkrittiv Pislya zavoyuvannya Seuti v 1415 roci princ Enrike pochav vidpravlyati morski ekspediciyi na pivden uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Afriki Pershi plavannya ne prinesli kazni dohodu prote pislya 1441 roku korabli sho povertalis z novovidkritih beregiv Zahidnoyi Afriki do Portugaliyi pochali privoziti zoloto rabiv ta inshi cinni tovari i takim chinom interes do podalshih plavan zrostav vse silnishe Odna za odnoyu jshli ekspediciyi Zhila Ianisha projdeno mis Budzhur Afonsu Baldaji peretnuto Tropik Rakua Nunu Trishtana vidkrito Bilij mis i dosyagnuto girla richki Senegal Dinisha Diasha vidkrito Zelenij mis Alvize Kadamosto doslidzheno richku Gambiya vidkrito richku Gebu i ostrovi Kabo Verde ta inshih vidatnih moreplavciv yaki prosuvalisya na pivden vse dali j dali Odnak na moment smerti Enrike Moreplavcya v 1460 roci portugalci ne peretnuli navit ekvatora dosyagnuvshi na toj chas lishe uzberezhzhya Syerra Leone i vidkrivshi ryad ostroviv v Atlantichnomu okeani v tomu chisli ostrova Zelenogo misu i Bizhagosh Pislya cogo ekspediciyi na yakijs chas pripinilisya prote nezabarom buli vidnovleni znovu zavdyaki privatnij iniciativi Fernana Gomisha da Mini Nezabarom buli dosyagnuti Elmina ostrovi San Tome i Prinsipi projdenij ekvator a v 1482 1486 Diogu Kan doslidiv velikij vidrizok afrikanskogo berega na pivden vid ekvatora azh do uzberezhzhya suchasnoyi Namibiyi Razom z tim trivala ekspansiya v Marokko a na gvinejskomu uzberezhzhi portugalci aktivno rozbudovuvali forteci i torgovi faktoriyi U 1487 roci Zhuan II po sushi napraviv dvoh rozvidnikiv Peru da Kovilyana i Afonsu de Pajva na poshuki korolivstva presvitera Ioanna i krayini pryanoshiv Kovilyanu vdalosya dosyagti Indiyi prote na zvorotnomu shlyahu diznavshis pro te sho jogo suputnik zaginuv v Efiopiyi vin popryamuvav tudi i buv zatrimanij tam za nakazom imperatora Odnak Kovilyan zumiv peredati na batkivshinu zvit pro svoyu podorozh v yakomu pidtverdiv sho cilkom realno dosyagti Indiyi po moryu obignuvshi Afriku nbsp Afonsu d Albukerki arhitektor Portugalskoyi kolonialnoyi imperiyiMajzhe v toj zhe chas Bartolomeu Diash vidkriv mis Dobroyi Nadiyi obignuv Afriku i vijshov v Indijskij okean ostatochno dovivshi tim samim sho Afrika ne prostyagayetsya do samogo polyusa yak vvazhali starodavni vcheni Odnak matrosi flotiliyi Diasha vidmovilisya plisti dali cherez sho moreplavec ne zumiv dosyagti Indiyi i zmushenij buv povernutisya do Portugaliyi Nareshti v 1497 1499 roci flotiliya z chotiroh korabliv na choli z Vasko da Gama obignuvshi Afriku vidkrila morskij shlyah do Indiyi i povernulasya dodomu z vantazhem pryanoshiv Zavdannya postavlene bilshe visimdesyati rokiv tomu infantom Enrike bulo vikonano Stvorennya imperiyi RedaguvatiDokladnishe Portugalsko mamelyucka morska vijna ta Portugalo perska vijnaV 1500 roci Pedru Alvarish Kabral na shlyahu v Indiyu silno vidhilivsya na zahid i vidkriv Braziliyu zayavivshi na neyi portugalski pretenziyi Zhuan da Nova vidkriv ostrova Voznesinnya i Svyatoyi Yeleni a Trishtan da Kunya stav pershovidkrivachem arhipelagu nazvanogo jogo im yam Na shidnoafrikanskomu uzberezhzhi Suahili dribni priberezhni musulmanski knyazivstva buli likvidovani abo stali vasalnimi soyuznikami Portugaliyi Strimko prosuvalosya osvoyennya Indijskogo okeanu odin z korabliv Kabrala v 1501 roci vidkriv Madagaskar Mavrikij buv vidkritij v 1507 roci dali shlyahi portugalciv prolyagli v Aravijske more i Persku zatoku Sokotra bula zajnyata v 1507 roci v comuzh roci Afonsu di Albukerki zavoyuvav Ormuz a Lourensu di Almejda vidvidav Cejlon Korol Portugaliyi Manuel I v 1505 roci zasnuvav titul vice korolya Indiyi dlya upravlinnya koloniyami v Aziyi ta Shidnij Africi Pershim vice korolem Portugalskoyi Indiyi stav Fransishku de Almejda Miscevi volodari zvernulisya za dopomogoyu do yegipetskogo sultana Kansuha yakij i sam buv nezadovolenij poyavoyu yevropejciv na shodi Prote u virishalnij bitvi z ob yednanim flotom musulmanskih praviteliv bilya Diu portugalci zdobuli bliskuchu peremogu Vidtodi peremozhci majzhe nepodilno panuvali na morskih torgivelnih shlyahah sho z yednuvali Indiyu z Afrikoyu i Araviyeyu Portugalskij korol mriyav pro zavoyuvannya Yegiptu i povernennya Svyatoyi Zemli ale dlya vijni na suhodoli sil u nogo ne bulo Tomu portugalci zazvichaj zahoplyuvali lishe okremi mista abo zh ostrovi bilya uzberezhzhya yaki za kilka rokiv peretvoryuvali na potuzhni forteci 1 U kontinentalnij Aziyi pershi torgovi posti buli zasnovani Kabralom v Kochini i Kalikuti 1501 Afonsu de Albukerki zavoyuvav Goa 1510 i Malakku 1511 Martin Afonsu di Souza zahopiv Diu 1535 V 1513 roci Zhorzhi Alvarish dosyagnuv Kitayu a Zhajme gercog Braganskij zahopiv Azemmur v Marokko V 1517 roci pershij portugalskij korolivskij posol do Kitayu Tome Pirish vidvidav Kanton i vstanoviv torgovelni vidnosini z Kitayem de v 1557 roci portugalcyam bulo dozvoleno okupuvati Makao v 1542 roci troma portugalskimi kupcyami vipadkovo buv vidkritij morskij shlyah do Yaponiyi U 1575 roci Paulu Diash de Novayish pochav kolonizaciyu Angoli U rozkviti svoyeyi mogutnosti Portugalska Imperiya mala forposti v Zahidnij Africi Indiyi Pivdenno Shidnij Aziyi Iberijska uniya RedaguvatiV 1580 roci vnaslydok Iberijskoyi uniyi Portugaliya ob yednuyetsya z susidnoyu Ispaniyeyu pid vladoyu yedinoyi monarhiyi V 1640 roci krayina povernula sobi nezalezhnist Na 60 rokiv portugalo ispanskoyi uniyi dovoditsya maksimalno intensivna borotba Portugaliyi z novoyu dinamichnoyu morskoyu derzhavoyu Niderlandami za koloniyi v Aziyi Africi ta Latinskij Americi U cij borotbi portugalci ne mali kolishnoyi derzhavnoyi pidtrimki Ispanski monarhi buli zoseredzheni na zahisti i rozshirenni v pershu chergu ispanskih kolonij V kinci XVI stolittya portugalci za inerciyeyu prodovzhuvali pronikati vse glibshe vseredinu Aziyi Koordinovani z Goa ekspediciyi zumili poshiriti vpliv Portugaliyi v Pivdennij i Pivdenno Shidnij Aziyi avantyuristi taki yak Filipe de Britu e Nikot yakij zahopiv vladu v Nizhnij Birmi i oficijni osobi taki yak Kostyantinu de Bragansa yakij rozrahovuvav pidkoriti Dzhaffnu ale v rezultati zajnyav lishe ostriv Mannar buli aktivnimi providnikami portugalskogo kolonializmu Princ Moric diyuchi v interesah Gollandskoyi Vest Indijskoyi kompaniyi zavdav portugalcyam ryad prinizlivih porazok V rezultati v Braziliyi utvorilasya obshirna smuga gollandskih volodin Portugalcyami buli takozh vtracheni ostriv San Tome fortecya San Zhorzhi da Mina na Zolotomu berezi i misto Luanda Hocha pislya rozirvannya uniyi i vidnovlennya nacionalnoyi derzhavnosti do 1654 roku Portugaliya vidnovila svoyu vladu nad Braziliyeyu i Luandoyu odnak postupalna ekspansiya v Pivdenno Shidnij Aziyi bula gollandcyami zirvana Tak z usiyeyi Indoneziyi v rukah portugalciv zalishivsya lishe Shidnij Timor i ce bulo zakripleno Lisabonskim dogovorom 1859 roku Rozpad imperiyi Redaguvati nbsp Rozheva mapa Do XIX stolittya u Portugaliya vtrachaye veliku chastinu svogo bagatstva i mogutnosti Napoleonivski vijni pobichno sprichinili vtratu Braziliyi ekonomichnij zanepad likvidaciya monarhiyi ta in Prizveli do pripinennya ekspansionizmu i postupovoyi vtrati kolonij Do togo zh proponovanij Portugaliyeyu proekt stvorennya mostu sucilnih kolonialnih volodin Portugaliyi z metoyu konsolidaciyi Angoli i Mozambiku Rozheva mapa provalivsya cherez protidiyu Velikoyi Britaniyi na Berlinskij konferenciyi kolonialnih derzhav i britanskogo ultimatumu 1890 roku Do pochatku seredini XX stolittya pid vladoyu Portugaliyi zalishalisya lishe Angola Mozambik Gvineya Bisau Portugalska Indiya Goa Diu i Daman San Tome i Prinsipi Makao Ostrovi Zelenogo Misu Kabo Verde i Shidnij Timor Tim ne mensh isnuvannya v Portugaliyi rezhimu diktatoriv Salazara i Kayetanu pereshkodzhalo procesam dekolonizaciyi yaka ohopila volodinnya inshih yevropejskih imperij Na diyalnist v portugalskih koloniyah livih povstanskih ruhiv sho pragnut do nezalezhnosti MPLA v Angoli FRELIMO v Mozambiku FRETILIN v Shidnomu Timori PAIGK v Gvineyi Bisau ta Kabo Verde centralna vlada v Lisaboni vidpovidala terorom ta operaciyami uryadovih vijsk Portugalska kolonialna imperiya perestala isnuvati tilki v 1975 roci vnaslidok vstanovlennya v metropoliyi demokratiyi V 1999 roci vidbulasya oficijna ceremoniya peredachi portugalskogo volodinnya Makao Aomin Kitajskij Narodnij Respublici U tomu zh roci OON formalno bula viznana vtrata ostannoyi koloniyi Shidnogo Timoru nezalezhnist yakogo bula nadana she pislya Revolyuciyi gvozdik ale bula zirvana indonezijskoyi okupaciyeyu Nini yedinimi zamorskimi teritoriyami Portugaliyi ye na pravah avtonomnih regioniv Madejra i Azorski ostrovi Perelik kolonij RedaguvatiAmerika Redaguvati Artigas Rivera i Salto 1680 1824 Barbados 1536 1662 Braziliya 1500 1822 Gayana 1809 1817 Koloniya del Sakramento 1680 1777 Sim shidnih misij 1750 1808 Urugvaj 1680 1777 i 1815 1824 Aziya Redaguvati Bombej 1535 1739 Goa Portugalska Indiya 1510 1961 de fakto 1974 de yure Dadra i Nagar Haveli Portugalska Indiya 1779 1954 Daman Portugalska Indiya 1559 1961 de fakto 1974 de yure Diu Portugalska Indiya 1535 1961 de fakto 1974 de yure Kananor 1502 1663 Kollam 1502 1661 Kochin 1500 1663 Lakshadvip 1498 1545 Makao 1553 1999 Makasar 1648 1856 Malakka 1511 1641 Maldivi 1558 1573 Molukkski ostrovi 1522 1605 Nagapattinam 1507 1657 Nagasaki 1571 1639 Ninbo 1533 1545 Salsete 1534 1737 Sokotra 1506 1511 Shidnij Timor 1642 1975 2002 Tanegashima 1542 1639 Tutikorin 1548 1658 Cejlon 1597 1658 Chinsura 1579 1632 Chittagong 1528 1666 Perska zatoka Redaguvati Bahrejn 1521 1602 Bender Abbas 1506 1615 Oman 1500 1650 Ormuz 1515 1622 Afrikanski koloniyi Redaguvati Angola Portugalska Zahidna Afrika 1575 1975 Argen 1455 1633 Bioko i Annabon 1474 1778 Gana 1482 1642 Gvineya Bisau Portugalska Gvineya 1640 1974 Zanzibar 1503 1698 Ziginshor 1645 1888 Kabo Verde 1462 1975 Mombasa 1638 1729 Mozambik Portugalska Shidna Afrika 1498 1975 San Tome i Prinsipi 1470 1975 Afrikanski protektorati Redaguvati Vida 1615 1961 Efiopiya 1540 1632 Kabinda 1883 1975 Kilva Kisivani 1505 1512 Korolivstvo Kongo 1500 1914 Malindi 1500 1630 Mombasa 1593 1638 Tanganyika 1500 1630 Pivnichna Afrika Redaguvati Santa Krus du Kap de Ager 1505 1541 Aguz 1506 1525 Alkazarsagir 1458 1550 Asila 1471 1589 Azemmur 1513 1541 Es Suvejra 1506 1525 Mazargan 1485 1769 Safi 1488 1541 Seuta 1415 1668 Tanzher 1471 1662 Atlantichni arhipelagi Redaguvati Azorski ostrovi 1420 avtonomnij region Portugaliyi Kanarski ostrovi 1336 1345 i 1448 1459 Madejra 1419 avtonomnij region Portugaliyi Tristan da Kunya 1506 1767 Div takozh RedaguvatiP yata imperiyaPrimitki Redaguvati Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 12 13Literatura RedaguvatiAntonio Henrique R de Oliveira Marques Geschichte Portugals und des portugiesischen Weltreichs Originaltitel Breve historia de Portugal ubersetzt von Michael von Killisch Horn Kroner Stuttgart 2001 ISBN 978 3 520 38501 7 Kroners Taschenausgaben KTA Band 385 Malyn Newitt A History of Portuguese Overseas Expansion 1400 1668 Routledge London 2005 ISBN 0 415 23980 X Malyn Newitt Hg The Portuguese in West Africa 1415 1670 A Documentary History Cambridge University Press Cambridge u a 2010 ISBN 978 0 521 76894 8 englisch Anthony J R Russell Wood The Portuguese Empire 1415 1808 A World on the Move Johns Hopkins University Press Baltimore 1998 ISBN 0 8018 5955 7 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Portugalska imperiya Portuguese Empire Timeline The First Global Village by Martin Page The Portuguese and the East port kit yap tayil Dutch Portuguese Colonial History Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Portugalska imperiya amp oldid 39768146