Рас Нуадібу У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Нуадібу значення араб رأس نواذيبو вузький півострів на

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нуадібу (значення).

Рас-Нуадібу (араб. رأس نواذيبو‎) — вузький півострів на заході Африки довжиною близько 70 км. Крайня південна точка півострова — мис Кап-Блан або Кабо-Бланко (і французький, і іспанський варіанти перекладаються як «Білий мис» і раніше відносилися до усього Рас-Нуадібу).

Рас-Нуадібу ar/رأس نواذيبو/fr/Cap Blanc/es/Cabo Blanco
Півострів на мапі 1958 року
20°46′17″ пн. ш. 17°02′50″ зх. д. / 20.77139° пн. ш. 17.04722° зх. д. / 20.77139; -17.04722Координати: 20°46′17″ пн. ш. 17°02′50″ зх. д. / 20.77139° пн. ш. 17.04722° зх. д. / 20.77139; -17.04722
Місцезнаходження	Атлантичний океан
Країна	Західна Сахара ( Марокко), Мавританія
Рас-Нуадібу

Історія Редагувати

Першим європейцем, що дістався морем до мису Рас-Нуадібу став у 1441 році Нуну Тріштан, капітан португальського принца Енріке Мореплавця. Португальці назвали цей мис Білим мисом (порт. Capa Branca) через піщані дюни і відсутність рослинності.

Ще з часів колоніалізму півострів був розділений з півночі на південь. У 1900 році з'явився остаточний кордон — західна частина стала відноситися до іспанської колонії Ріо-де-Оро (сьогодні — Західна Сахара під контролем Марокко, східна — до Французької Західної Африці (нині — Мавританія).

Західно-Сахарська частина Рас-Нуадібу не контролюється жодною державою, яка на неї претендує. Доступ як з основної частини САДР, так і з боку Марокко обмежений значним за площею мінним полем, що починається з Марокканської стіни з півночі (21° 21' 99" пн. ш.) і закінчується мавританським блокпостом з півдня (21° 17' 66 пн. ш. 16° 58' 74 зх. д.), прибережний простір півострова періодично патрулюють марокканські військові. Найбільше місто західної частини — Лагуїра (Агуера). З часів іспанців залишилася автомобільна дорога (нині реконструйована і використовується для торгівлі між Марокко та Мавританією).

Колонія тюленів-монахів Редагувати

Колонія тюленів-монахів в 1945 році

Покинуте судно «United Malika» на мілині на мисі Кап-Блан (травень 2014 р.)

На півострові знаходиться найбільша у світі колонія дуже рідкісних тюленів-монахів. Вона сильно постраждала під час епідемії 1997 року, коли загинуло дві третини з 310 голів. Причини епідемії точно не встановлені. Відтоді популяція повільно збільшується.

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

Бізлі, Чарльз Раймонд (2015)
. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 20 жовтня 2017.

Джерела Редагувати

Бізлі, Чарльз Раймонд. Принц Енріке Мореплавець. — Київ: Темпора, 2015. 236 с. ISBN 978-617-569-209-7

[1] Бізлі, Чарльз Раймонд (2015)

[2] . Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 20 жовтня 2017.