www.wikidata.uk-ua.nina.az

Західна Сахара За хідна Саха ра араб الصحراء الغربية бербер Taneẓṛuft Tutrimt ісп Sáhara Occidental колишня Іспанська Са

Західна Сахара

За́хідна Саха́ра (араб. الصحراء الغربية‎, бербер. Taneẓṛuft Tutrimt, ісп. Sáhara Occidental, колишня Іспанська Сахара) — спірна територія на північному заході Африки, що межує на півночі з Марокко, на сході з Алжиром, на півдні з Мавританією, на заході омивається Атлантичним океаном. Близько 20 % території контролюється самопроголошеною Сахарською Арабською Демократичною Республікою (САДР), а решта 80 % території знаходяться в адмініструванні сусіднього Марокко. Площа її поверхні становить 266 тисяч км². Це одна з найменш населених країн у світі, що складається в основному з пустельних рівнин. Населення оцінюється трохи більш ніж 500 000 чоловік, з котрих майже 40 % живуть в Ель-Аюні, найбільшому місті Західної Сахари.

За́хідна Саха́ра
араб. الصحراء الغربية‎
ісп. Sáhara Occidental
бербер. Taneẓṛuft Tutrimt
Країна Марокко
 Сахарська Арабська Демократична Республіка
Столиця Ель-Аюн
Населення 584,000 (в 2016)
Площа 266 000 км²
Мови Арабська мова
Іспанська мова
Релігія Іслам
Час UTC
Валюта Марокканський дирхам

З 1963 року Західну Сахару, окуповану Іспанією до 1975 року, було включено до списку ООН щодо несамоврядних територій на вимогу Марокко. Це найменш населена територія в цьому списку (враховуючи її невелике населення) і, безумовно, найбільша за площею. 1965 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила свою першу резолюцію щодо Західної Сахари, просячи Іспанію деколонізувати територію. Рік по тому Генеральна Асамблея ухвалила нову резолюцію з проханням про проведення в Іспанії референдуму з питання самовизначення. 1975 року Іспанія передала адміністративний контроль над територією спільному управлінню Марокко (яке офіційно претендує на територію з 1957 року) та Мавританії. Спалахнула війна між цими країнами та сахравійським націоналістичним рухом, Фронтом ПОЛІСАРІО, який проголосив САДР з урядом у вигнанні в алжирському Тіндуфі. Зрештою Мавританія відкликала свої претензії 1979 року, а Марокко забезпечило собі фактичний контроль над більшою частиною краю, включаючи усі великі міста і більшість природних ресурсів. Організація Об'єднаних Націй вважає Фронт ПОЛІСАРІО законним представником сахравійського народу і стверджує, що сахраві мають право на самовизначення.

З моменту підписання угоди про припинення вогню за підтримки Організації Об'єднаних Націй 1991 року, дві третини краю, включно з більшою частиною узбережжя Атлантичного океану, перебувають під управлінням уряду Марокко за мовчазної підтримки Франції і Сполучених Штатів Америки, а решта — під САДР за підтримки Алжиру. На міжнародному рівні такі країни, як російська федерація, зайняли загалом двозначну і нейтральну позицію щодо домагань кожної сторони та наполягали аби обидві сторони домовилися про мирне врегулювання. І Марокко, і Полісаріо намагалися посилити свої домагання шляхом накопичення офіційного визнання, особливо з боку африканських, азійських та латиноамериканських держав. Фронт Полісаріо отримав офіційне визнання САДР у 46 державах і набув розширеного членства в Африканському союзі. Марокко заручилося підтримкою своєї позиції з боку урядів кількох африканських країн, а також більшої частини мусульманського світу й Ліги арабських держав. В обох випадках визнання за останні два десятиліття продовжувалися і скасовувалися залежно від розвитку відносин певних країн із Марокко.

До 2020 року жодна держава-член Організації Об'єднаних Націй ніколи офіційно не визнавала суверенітет Марокко над частинами Західної Сахари. 2020 року США визнали суверенітет Марокко над Західною Сахарою в обмін на нормалізацію відносин Марокко та Ізраїлю.

1984 року попередник Африканського союзу, Організація Африканської Єдності, визнала САДР одним із своїх повноправних членів із таким же статусом, що й Марокко, через що Марокко висловило протест, призупинивши своє членство в ОАЄ. Марокко було повторно прийнято до Африканського союзу 30 січня 2017 року, забезпечивши мирне врегулювання суперечливих вимог між Марокко і САДР та зупинивши розширення свого виключного військового контролю за рахунок будівництва додаткових стін. Поки їхній конфлікт не буде остаточно вирішено, Африканський союз не робитиме жодних офіційних заяв щодо кордону, що розділяє суверенні території Марокко і САДР у Західній Сахарі. Натомість Африканський Союз бере участь у місії Організації Об'єднаних Націй, щоб підтримувати припинення вогню і досягти мирної угоди між двома його членами. Африканський союз надає миротворчий контингент місії ООН, розгорнутої задля нагляду за буферною зоною поблизу «фактичної» межі стін, збудованих Марокко в Західній Сахарі.

Географія

Пересихне озеро Дайт-Ум-Саад

Західна Сахара розташована на північно-західному узбережжі Західної Африки і на порозі Північної Африки. Із заходу омивається східними водами Атлантичного океану, межує з Марокко на півночі, Алжиром на північному сході та Мавританією на сході та півдні.

Край знаходиться серед найпосушливіших і найнесприятливіших місць на планеті, а земля вздовж узбережжя є низькою плоскою пустелею, що поступово здіймається, особливо на півночі, до невеликих гор до 600 м заввишки на східній стороні.

Хоча навесні у цій області можуть виникати раптові повені, постійних водотоків немає. Іноді прохолодна прибережна течія може викликати туман і рясну росу.

Влітку панує надзвичайна спека із середніми максимумами 43–45 °C у липні і серпні; взимку дні також вельми спекотні із середніми максимумами від 25 до 30 °C. Утім у північній частині краю вночі стовпчик термометра може опускатися нижче 0 °С, а в грудні і січні бувають заморозки, хоча й рідко.

Західна Сахара містить чотири наземні екорегіони: сахарські галофіти, середземноморські акацієво-арганові сухі ліси і соковиті зарості, атлантична прибережна пустеля, а також північносахарські степи та рідколісся.

Історія

Іспанська Західна Сахара в 1960

Рання історія

Найдавнішими відомими жителями Західної Сахари були бербери-ґетулійці. Залежно від віку джерела римської епохи описують цей край як населений ґетулійськими автололами або ґетулійськими племенами дарада. Берберська спадщина досі проявляється у регіональній топонімії, а також у назвах племен.

Іншими ранніми жителями Західної Сахари могли бути негроїдні бафури, а пізніше серери. З часом бафури були замінені або поглинені берберомовним населенням, яке зрештою, своєю чергою, злилося з арабськими кочовими племенами бені-хассан.

Прихід ісламу 8 століття відіграв важливу роль у розвитку регіону Магриба. Торгівля розвивалася, а ця територія могла бути одним із шляхів для караванів, особливо між марокканським Марракешем і Тімбукту в Малі.

11 століття араби-макіли (менше 200 чоловік) оселилися в Марокко (переважно в долині річки Драа, між річками Мулуя, Тафілальт і Таурирт). Під кінець панування халіфату Альмохадів місцевий сусський правитель закликав бені-хассан, підплем'я арабів-макілів, придушити повстання. Повстанці оселилися в одному з поселень-ксарів в Сусі та контролювали такі міста, як Тарудант. Під час правління династії Марінідів бені-хассан повстали, але зазнали поразки від султана і втекли за пересохлу річку Саґуя-ель-Хамра. Відтоді бені-хассан увійшли у постійні стички із сахарськими кочовими берберами-ламтунами. Приблизно за п'ять століть внаслідок складного процесу акультурації та змішування, що спостерігалися в різних країнах Магрибу і Північної Африки, деякі з корінних берберських племен змішалися з арабськими племенами макілів та утворили культуру, виняткову для Марокко і Мавританії.

Іспанська провінція

Західна Сахара 1876 року

Хоча початковий інтерес Іспанії до Західної Сахари був зосереджений на використанні її як порту для работоргівлі, до 1700-х років Іспанія перевела економічну діяльність на сахарському узбережжі до комерційного рибальства. Після угоди між європейськими колоніальними державами на Берлінській конференції 1884 року про поділ сфер впливу в Африці Іспанія захопила контроль над Західною Сахарою і зробила її іспанською колонією, оскільки край знаходиться навпроти іспанських Канарських островів. Після 1939 року і з початком Другої світової війни ця територія перебувала у віданні Іспанського Марокко. Як наслідок, Ахмед Белбашир Хаскурі, голова кабінету, генеральний секретар уряду іспанського Марокко, співпрацював із іспанцями у виборі губернаторів у цьому регіоні. Західносахарські лорди, які вже обіймали помітні пости, наприклад, члени сім'ї Маа Ель-Айнаїн, представили рекомендований список кандидатів у нові губернатори. Разом із іспанським верховним комісаром Бельбашир вибрав із цього списку. Під час щорічного святкування дня народження Магомета ці лорди вшанували халіфа, щоб показати лояльність до марокканської монархії.

Іспанський і французький протекторати в Марокко та Іспанській Сахарі, 1912

Згодом іспанське колоніальне правління почало руйнуватися разом із загальною хвилею деколонізації після Другої світової війни; колишні володіння та протекторати Північної та Субсахарської Африки отримали незалежність від європейських держав. Іспанська деколонізація йшла повільніше, але внутрішній політичний і соціальний тиски у материковій частині Іспанії посилився наприкінці правління Франсіско Франка. Намітилося світове прагнення до повної деколонізації. Іспанія почала швидко позбавлятися більшої частини колоніальних володінь, що залишилися. До 1974–75 років уряд пообіцяв провести референдум щодо незалежності Західної Сахари.

Водночас Марокко і Мавританія, які мали історичні та конкоретні посягання на суверенітет над краєм, стверджували, що їхня держава була штучно відокремлена від їхніх історичних земель європейськими колоніальними імперіями. Алжир, який також межував з цим краєм, з підозрою ставився до їхніх вимог, оскільки Марокко також посягало на алжирські вілаєти Тіндуф і Бешар. Висловившись за те, щоб процесом деколонізації керувала Організація Об'єднаних Націй, алжирський уряд під керівництвом Хуарі Бумедьєна 1975 року зобов'язався надавати допомогу Фронту ПОЛІСАРІО, який виступав проти домагань Марокко і Мавританії і вимагав повної незалежності Західної Сахари.

ООН спробувала вирішити ці суперечки за допомогою виїзної місії наприкінці 1975 року, а також за рішенням Міжнародного суду (МС). Останній визнав, що Західна Сахара дійсно мала історичні зв'язки з Марокко та Мавританією, але недостатні, щоби довести суверенітет жодної з держав над краєм під час іспанської колонізації. Таким чином, населення території мало право на самовизначення. 6 листопада 1975 року Марокко започаткувало Зелений марш на Західну Сахару — 350 000 беззбройних марокканців зібралися біля міста Тарфая на півдні Марокко і чекали поклику від марокканського короля Хасана II, щоб перетнути кордон мирним маршем. За кілька днів до цього, 31 жовтня, марокканські війська вторглися в Західну Сахару з півночі.

Прагнення до незалежності

Система марокканських стін у Західній Сахарі, створена в 1980-х роках
Відзначення тридцятиріччя незалежності від Іспанії на звільнених територіях (2005)

В останні дні правління генерала Франка та після «Зеленого маршу» уряд Іспанії підписав тристоронню угоду з Марокко та Мавританією, перейшовши до передачі території 14 листопада 1975 року. Угоди були засновані на двосторонньому управлінні, та Марокко і Мавританія перейшли до поглинання земель, при цьому Марокко взяло під себе північні дві третини Західної Сахари як свої південні провінції, а Мавританія взяла під контроль південну третину під назвою Тірис аль-Ґарбія (з ар. — Західний Тірис). Іспанія припинила свою присутність в Іспанській Сахарі протягом трьох місяців, репатріювавши останки похованих іспанців зі своїх цвинтарів.

Анексіям Марокко та Мавританії протистояв Фронт ПОЛІСАРІО, який отримав підтримку Алжиру. Фронт розпочав партизанську війну, а 1979 року Мавританія вийшла з угод через тиск з боку Полісаріо, включаючи бомбардування мавританської столиці та інших економічно важливих об'єктів. Так Марокко поширило свій контроль на решту земель. Марокко намагалося стримувати партизанів, поступово створивши великі піщані насипи у пустелі, відомий як Прикордонна стіна або Марокканська стіна, яка мала не пропускати партизанів. Бойові дії припинилися внаслідок припинення вогню 1991 року під наглядом миротворчої місії МООНРЗС відповідно до умов Плану врегулювання ООН.

Затримка референдуму та План врегулювання

Референдум, спочатку запланований на 1992 рік, передбачав надання місцевому населенню вибору між незалежністю або підтвердженням інтеграції з Марокко, але він швидко застопорився. 1997 року Х'юстонська угода спробувала відновити пропозицію про референдум, але досі не мала успіху. Станом на 2010 рік переговори щодо умов не привели до жодних істотних дій. В основі суперечки лежить питання про те, хто має право бути зареєстрованим для участі в референдумі, і приблизно з 2000 року Марокко вважає, що оскільки немає угоди щодо осіб, які б мали право голосу, референдум є неможливим. Тим часом ПОЛІСАРІО, як і раніше, наполягає на чіткому референдумі з незалежності, утім не пропонуючи вирішення питання щодо права реєстрування осіб задля участі в ньому.

Обидві сторони звинувачують одна одну у затягуванні референдуму. ПОЛІСАРІО наполягає на тому, щоб дозволити голосувати лише тих, кого зачислено до списків перепису населення Іспанії 1974 року (див. нижче), тоді як Марокко наполягає, що перепис був помилковим через ухилення від сплати податків, і домагається включення членів сахравійських племен, що втекли на північ Марокко від іспанського вторгнення 19 століття.

Зусилля спецпредставників ООН порозумітися для обох сторін не мали успіху. До 1999 ООН виявила близько 85 000 виборців, майже половина з котрих проживала в підпорядкованих Марокко частинах Західної Сахари або Південного Марокко, а інші були розкидані між тіндуфськими таборами біженців, Мавританією та іншими місцями вигнання. ПОЛІСАРІО прийняв цей список виборців, як і попередній список, представлений ООН (обидва спочатку були засновані на переписі населення Іспанії 1974 року), але Марокко відмовилося і, оскільки відхилені кандидати-виборці розпочали процедуру масових оскаржень, наполягло на поосібному розгляді кожної заяви. Це знову зупинило процес.

За словами делегації НАТО, спостерігачі МООНРЗС за виборами заявили 1999 року, коли безвихідь тривала і надалі, що «якщо кількість виборців не збільшиться значно, шанси будуть досить слабкі на боці САДР». На 2001 року процес по суті зайшов у глухий кут і Генеральний секретар ООН вперше попросив сторони вивчити інші, треті шляхи вирішення. Так, невдовзі після Х'юстонської угоди (1997 р.) Марокко офіційно заявило, що «більше немає необхідності» включати варіант незалежності до бюлетеня, запропонувавши натомість автономію. Ерік Дженсен, гравший адміністративну роль у МООНРЗС, писав, що жодна із сторін не погодиться на реєстрацію виборців, у якій їм судилося програти.

План Бейкера

Як особистий посланець Генерального секретаря, Джеймс Бейкер відвідав усі сторони та підготував документ, відомий як «План Бейкера». Це обговорювалося Радою Безпеки Організації Об'єднаних Націй 2000 року і передбачало створення Західносахарської автономії, за якою через п'ять років мав бути референдум. Кожній людині, яка перебуває на території, буде дозволено голосувати незалежно від місця народження та незалежно від іспанського перепису населення. Його було відхилено обома сторонами, хоча спочатку був заснований на марокканській пропозиції. Згідно з проєктом Бейкера, десятки тисяч переселенців з власне Марокко (які Полісаріо розглядає як чужоземців, а Марокко як законних мешканців цього краю) отримають право голосу на сахравійському референдумі про незалежність; водночас бюлетень для голосування буде розділено натроє шляхом включення невизначеної «автономії», ще більше підриваючи прихильників незалежності. Марокко також було дозволено тримати своє військо у цьому краї та зберігати контроль над усіма питаннями безпеки як за роки автономії, так і під час виборів. 2002 року марокканський король заявив, що ідея референдуму «застаріла», оскільки «не може бути здійснена»; Полісаріо заперечив, що це сталося лише через відмову короля дозволити цьому статися.

2003 року було офіційно оприлюднено нову версію плану з деякими доповненнями, що визначають повноваження Західносахарської автономії, роблячи її менш залежною від марокканської передачі повноважень. Він також надав додаткову інформацію про процес референдуму, аби його було важче загальмувати чи підірвати. Цей другий проєкт, широко відомий як Бейкер II, було прийнято Полісаріо як «основа для переговорів», на подив багатьох. Це означало відмовилення Полісаріо від попередньої позиції щодо ведення переговорів лише на основі зразків ідентифікації виборців 1991 року (тобто іспанського перепису). Після цього проєкт швидко отримав широку міжнародну підтримку, кульмінацією якої стало одностайне схвалення плану Радою Безпеки ООН влітку 2003 року.

2010-ті роки

Автомобіль МООНРЗС (ліворуч) та пост Фронту ПОЛІСАРІО (праворуч) на півдні Західної Сахари, 2017 рік

У жовтні 2010 року було створено табір Ґадайм-Ізік неподалік Ель-Аюна на знак протесту переміщених сахравійців проти скрутних умов їхнього життя. У ньому мешкало понад 12 000 осіб. У листопаді 2010 року марокканські сили безпеки увійшли до табору Ґадайм-Ізік рано вранці, використовуючи вертольоти та водомети, щоб змусити людей піти. Фронт ПОЛІСАРІО заявив, що марокканські сили безпеки вбили 26-річного протестувальника у таборі, але Марокко відкидає ці звинувачення. Протестувальники в Ель-Аюні кидали каміння в поліцію та підпалювали шини й автівки. Також було підпалено кілька будівель, зокрема телевізійну станцію. Офіційні особи Марокко заявили, що внаслідок заворушень було вбито п'ятеро співробітників служби безпеки.

15 листопада 2010 року марокканський уряд звинуватив алжирські спецслужби в улаштуванні і фінансуванні табору Ґадайм-Ізік із наміром дестабілізувати регіон. Іспанську пресу звинуватили у розгортанні кампанії дезінформації на підтримку сахравійських дій, а всім іноземним репортерам заборонили в'їжджати у край, а вже присутніх вислали звідти. Протест співпав із новим раундом переговорів в ООН.

2016 року Європейський союз заявив, що «Західна Сахара не є частиною марокканської території». У березні 2016 року Марокко «вислало понад 70 цивільних співробітників ООН з МООНРЗС» через натягнуті стосунки після того, як Пан Ґі Мун назвав марокканську анексію Західної Сахари «окупацією».

2020-ті роки

У листопаді 2020 року припинення вогню між Фронтом ПОЛІСАРІО та Марокко було порушено, що призвело до збройних зіткнень між сторонами.

10 грудня 2020 року Сполучені Штати Америки оголосили, що визнають повний суверенітет Марокко над Західною Сахарою в обмін на усталення відносин Марокко із Ізраїлем.

Політика

Контрольно-пропускний пункт марокканської поліції у передмісті Ель-Аюна
Див. також: Політика Західної Сахари та Зовнішня політика Марокко

Суверенітет над Західною Сахарою заперечується між Марокко і Фронтом ПОЛІСАРІО, а його правовий статус залишається невирішеним. Організація Об'єднаних Націй вважає край «несамоврядною територією».

Формально Марокко керується двопалатним парламентом при конституційній монархії. Останні вибори до нижньої палати парламенту було визнано міжнародними спостерігачами досить вільними і справедливими. Певні повноваження, такі як право призначати уряд і розпускати парламент, залишаються у руках монарха. Підпорядковані Марокко частини Західної Сахари розділено на кілька провінцій, які розглядаються королівством його невід'ємними частинами. Марокканський уряд значною мірою субсидує підвладні йому західносахарські провінції завдяки зниженим тарифам на паливо і супутнім субсидіям, щоб заспокоїти націоналістичне інакомислення та залучити сахравійських переселенців до власне Марокко.

Уряд у вигнанні самопроголошеної Сахарської Арабської Демократичної Республіки (САДР) є формою однопартійної парламентської і президентської системи, але, відповідно до її конституції, після досягнення незалежності її буде перетворено на багатопартійну систему. Наразі вона базується в підвлеглих їй таборах біженців в алжирському Тіндуфі. Він також контролює частину Західної Сахари на схід від Марокканської стіни, відому серед прихильників Фронту як Звільнені території. У цій області мешкає дуже невелике населення, яке, за оцінками, становить близько 30 000 кочовиків. Уряд Марокко розглядає її як нічийну землю, що патрулюється військами ООН. Уряд САДР, війська якого також патрулюють цю область, проголосив розташовані в цьому районі села Бір-Лелу і Тіфариті тимчасовою та майбутньою столицями САДР.

18 грудня 2019 Коморські Острови стали першою країною, що відкрила консульство в Ель-Аюні на підтримку домагань Марокко на Західну Сахару. У січні 2020 року Ґамбія та Ґвінея відкрили консульства у Дакхлі, а Ґабон же відкрив генеральне консульство в Ель-Аюні. У рамках угоди про нормалізацію відносин між Марокко та Ізраїлем США відкрили тимчасове консульство в Дакхлі в січні 2021 року як переход до створення постійного консульства в найближчому майбутньому.

Права людини

Санґар (твердиня) часів західносахарського конфлікту. Твердиню побудовано зі скель на вершині плато з видом на Ґрарт Чучіа в Аль-Ґада, Західна Сахара. Санґар звернений на північ і, ймовірно, був збудований сахравійцями у 1980-х роках.
Сахравійський правозахисник Алі Салем Тамек в марокканській в'язниці Айт-Меллуль

Конфлікт у Західній Сахарі призвів до серйозних порушень прав людини, про що постійно повідомляють зовнішні репортери й активісти, як, передусім, переміщення десятків тисяч сахарського цивільного населення з краю, вигнання десятків тисяч марокканських мирних жителів алжирським урядом з Алжиру та численні жертви війни і гонінь.

У роки війни (1975–1991) обидві сторони звинувачували одна одну у нападах на мирних жителів. Заяви Марокко про тероризм ПОЛІСАРІО, як правило, майже не мають підтримки за кордоном: США, ЄС, АС та ООН відмовляються включати групу до своїх списків терористичних організацій. Керівники ПОЛІСАРІО заявляють, що вони ідеологічно виступають проти тероризму, і наполягають на тому, аби колективні покарання та насильницькі зникнення сахравійських мирних жителів вважалися державним тероризмом вже з боку Марокко. Що Марокко, що ПОЛІСАРІО додатково звинувачують один одного в порушенні прав людини по відношенню до населення, яке перебуває під їхнім контролем — у частинах Західної Сахари, підвладих Марокко, так і в тіндуфських таборах біженців в Алжирі, відповідно. Марокко і такі організації, як France Libertés, вважають, що Алжир несе пряму відповідальність за злочини, скоєні на його території, та звинувачують країну в безпосередній участі у таких порушеннях.

Марокко неодноразово критикувалося за свої дії в Західній Сахарі з боку міжнародних правозахисних організацій, зокрема:

Див. також: Список правозахисних організацій по країнам

ПОЛІСАРІО піддався критиці з боку французької організації France Libertés за поводження з марокканськими військовополоненими, а також згідно зі звітами бельгійського комерційного консультаційного товариства ESISC за загальну поведінку Фронту в тіндуфських таборах біженців. Соціальний антрополог пустелі Сахара Константіна Ісідорос заявила, що і 2005-го, і 2008 року ESISC опублікував два майже однакові звіти, в яких подавалася нібито спотворена правда про те, як ПОЛІСАРІО розвивається у бік ісламського тероризму і радикалізму та міжнародної злочинності. За словами Ісідорос, «брехня, вочевидь, відіграє у цьому звіті особливе значення». Джейкоб Мунді вважає цей звіт частиною марокканської пропаганди, спрямованої на дискредитацію Фронту ПОЛІСАРІО.

Низка колишніх посадових осіб ПОЛІСАРІО[en], які перейшли на бік Марокко, звинувачують Фронт у порушенні прав людини та ізоляції населення в Тіндуфі.

Адміністративний поділ

Національна сахравійська поліція

Марокканські регіони та провінції

Три марокканські регіони знаходяться в межах або частково в Західній Сахарі:

Сахарська Арабська Демократична Республіка

  • Вілаях
  • Даерах

Марокко контролює землі на захід від насипів прикордонної стіни, тоді як Сахравійська Республіка контролює землі на схід (див. мапу).

Земельні і національні спори

Див. також: Резолюція Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй 1979 року

Західну Сахару було розділено між Марокко і Мавританією у квітні 1976 року, при цьому Марокко придбало дві третини північних земель. Відколи Мавританія під тиском партизанів ПОЛІСАРІО відмовилася від усіх домагань на свою частину в серпні 1979 року, Марокко незабаром після цього зайняло цю площину і з того часу встановило адміністративний контроль над усім краєм. Офіційно марокканський уряд називає Західну Сахару «Південними провінціями», що складаються з регіонів Ріо-де-Оро та Сакія-ель-Хамра.

Частина, що не перебуває під контролем уряду Марокко, — це смуга землі між марокканською стіною та фактичною межею з Алжиром (див. на мапі МООНРЗС). Фронт «Полісаріо» стверджує, що керує Вільною зоною від імені САДР. Регіон патрулюють сили ПОЛІСАРІО, а доступ обмежений навіть серед сахравійців через суворий сахарський клімат, військовий конфлікт та безлічі наземних мін і нерозірваних снарядів. Landmine Action UK провела попередні дослідження, відвідавши контрольований Полісаріо район Західної Сахари у жовтні 2005 року та лютому–березні 2006 року. Польова оцінка на околицях Бір-Лахлу, Тіфариті і прикордонних насипів показала, що найщільніші скупчення мін знаходяться перед насипами. Міни закладали зиґзаґами на відстані до одного метра одна від одної, а на окремих ділянках насипів — по три ряди мін. Є також насипи в зоні, підпорядковані Марокко, навколо Дакхли і від Буждура, включаючи Ес-Семару на марокканському кордоні. Проте закладання мін не обмежувалося околицями прикордонної стіни, оскільки окуповані Фронтом поселення, такі як Бір-Лахлу і Тіфариті, є оточеними мінами, встановленими марокканськими військами.

Незважаючи на це, цим краєм мандрують і населяють багато сахравійських кочовиків з тіндуфських таборів біженців в Алжирі та сахравійських громад у Мавританії. У цьому районі також присутні сили МООНРЗС Організації Об'єднаних Націй. Сили ООН наглядають за припиненням вогню між Полісаріо та Марокко, узгодженим у Плані врегулювання 1991 року.

Сили Полісаріо (Сахравійської народно-визвольної армії) у цьому районі розділені на сім «військових регіонів», кожен з котрих контролюється вищим командиром, підпорядкованим президенту Полісаріо самопроголошеної Сахарської Арабської Демократичної Республіки. Загальна чисельність партизанського війська Полісаріо, присутня в цьому районі, є невідомою, але вважається, що вона налічує кілька тисяч чоловік, незважаючи на те, що багато комбатантів були демобілізовані через припинення вогню.

Великі політичні сахравійські заходи, такі як з'їзди Полісаріо та засідання Сахравійської національної ради (парламент САДР у вигнанні), проводяться у Вільній зоні (особливо в Тіфариті і Бір-Лелу), оскільки політично і символічно важливо вести політичні справи на сахравійській території. 2005 року МООНРЗС подала скаргу до Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй на «військові маневри зі справжнім вогнем, які поширюються на зони обмеженого доступу» з боку Марокко. Зосередження сил на ознаменування 30-річчя Сахарської Республіки зазнало засудження з боку Організації Об'єднаних Націй, оскільки це було вважано прикладом порушення режиму припинення вогню через зосередження такої великої кількості сил у цьому районі. Наприкінці 2009 року марокканські війська провели військові маневри поблизу Ум-Дрейґи, в зоні відчуження, порушивши режим припинення вогню. Обидві сторони звинувачуються в таких порушеннях з боку ООН, але з 1991 року жодна зі сторін не робила дотепер серйозних ворожих дій.

Мирні переговори за підтримки ООН, перші за шість років між Марокко та Полісаріо, відбулися в Женеві 5 грудня 2018 року, й обидві сторони погодилися зустрітися знову через кілька місяців для подальших переговорів.

Під час спільного мароккансько-мавританського контролю над краєм підпорядкована Мавританії частина, яка приблизно відповідала сучасній Сакія ель-Хамра, була відома як Тірис аль-Ґарбія («Західний Тірис»).

Природні ресурси

Західна Сахара має багаті природні ресурси. Провідне місце серед них займають фосфорити. Перспективні родовища урану, залізних і мідних руд, ртуті, кам'яних солей. Прибережні води багаті на рибу.

Демографія

За оцінками, населення в липні 2005 року становило 373 008 осіб, у 2010 році — 405 210 людей, в 2015 році — 586 000 людей; в більшості, це араби і арабізовані бербери, багато хто з них веде кочовий спосіб життя. При цьому, за оцінками близько 40 тисяч живуть у Вільній зоні і близько 100 тисяч осіб — у таборах біженців в Алжирі.

На 1000 чоловік щорічно припадає 39,54 народжень і 11,49 смертей, також на 1000 новонароджених припадає 69,66 смертей. Середня тривалість життя чоловіків — 52 роки, жінок — 56,73 років. Середня народжуваність на жінку — 4,3 дитини. Діти до 14 років становлять 44,9 % всього населення, дорослі від 15 до 64 років: 52,8 % і літні люди старші за 65 років лише 2,3 %.

Майже 100 % населення сповідують іслам, у 1975 році в регіоні проживало понад 20 000 католиків, однак до 2007 року внаслідок переслідувань і еміграції їх залишилося приблизно 100 людей.

Більшість населення спілкуються марокканським діалектом арабської мови. Багато людей також володіють іспанською мовою і використовують її як мову міжнаціонального спілкування.

Див. також

Примітки

  1. United Nations Statistics Division (2015). . UN data. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 20 листопада 2016. 
  2. (англ.) Department of Economic and Social Affairs Population Division (2009). . 2008 revision. United Nations. Архів оригіналу за 18 березня 2009. Процитовано 12 березня 2009. 
  3. (англ.) Mariano Aguirre, Vers la fin du conflit au Sahara occidental, Espoirs de paix en Afrique du Nord Latine [ 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] in: Le Monde diplomatique, Novembre 1997
  4. (англ.) United Nations General Assembly (16 грудня 1965). . Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 18 червня 2022. 
  5. ↑ (англ.) . Архів оригіналу за 27 лютого 2012. 
  6. (ісп.) González Campo, Julio. . Real Instituto Elcano. с. 6. Архів оригіналу за 4 березня 2016. 
  7. (англ.) Stefan Gänzle; Benjamin Leruth; Jarle Trondal (15 листопада 2019). . Taylor & Francis. с. 191. ISBN 978-0-429-64884-7. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 18 червня 2022. 
  8. (англ.) . undocs.org (англ.). United Nations. 21 листопада 1979. A/RES/34/37. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 28 березня 2017. 
  9. (англ.) Baehr, Peter R. The United Nations at the End of the 1990s. 1999, page 129.
  10. (англ.) . Arabic News, Regional-Morocco, Politics. 17 грудня 1998. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. 
  11. (англ.) . 2 березня 1993. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 жовтня 2014. 
  12. (англ.) Watch, Western Sahara Resource. . www.wsrw.org. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 8 лютого 2017. 
  13. (англ.) . 7 листопада 2015. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 18 червня 2022. 
  14. ↑ (англ.) Magid, Jacob (10 грудня 2020). . Times of Israel. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 10 грудня 2020. 
  15. . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 27 травня 2020. 
  16. (англ.) Dinerstein, Eric та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience 67 (6): 534–545. ISSN 0006-3568. PMC 5451287. PMID 28608869. doi:10.1093/biosci/bix014. 
  17. (англ.) Handloff, Robert. . Federal Research Division of the Library of Congress. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 3 вересня 2009. 
  18. ↑ (англ.) History of Ibn Khaldun Volume 6, pp80-90 by ibn Khaldun
  19. Rawd al-Qirtas, Ibn Abi Zar
  20. Besenyo, Janos. Western Sahara. Publikon, 2009, P. 49.
  21. (англ.) . .american.edu. 17 березня 1997. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 13 листопада 2011. 
  22. János, Besenyő (2009). Western Sahara. Pécs: Publikon Publishers. ISBN 978-963-88332-0-4. 
  23. Tomás Bárbulo, "La historia prohibida del Sáhara Español," Destino, Imago mundi, Volume 21, 2002, Page 292
  24. Algeria Claims Spanish Sahara Is Being Invaded. The Monroe News-Star. 1 січня 1976. Процитовано 19 жовтня 2016 — через Newspapers.com. 
  25. (англ.) McNeish, Hannah (5 червня 2015). Western Sahara's Struggle for Freedom Cut Off By a Wall. Al Jazeera. Процитовано 17 жовтня 2016. 
  26. Is One of Africa's Oldest Conflicts Finally Nearing Its End?. Newyorker.com. 29 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018. «For the past forty years, tens of thousands of Moroccan soldiers have manned a wall of sand that curls for one and a half thousand miles through the howling Sahara. The vast plain around it is empty and flat, interrupted only by occasional horseshoe dunes that traverse it. But the Berm, as the wall is known, is no natural phenomenon. It was built by the Kingdom of Morocco, in the nineteen-eighties, and it's the longest defensive fortification in use today—and the second-longest ever, after China's Great Wall» 
  27. (англ.) Шаблон:UN document
  28. (англ.) . Countrywatch.com. Архів оригіналу за 5 жовтня 2008. Процитовано 13 листопада 2011. 
  29. (англ.) Shelley, Toby. Behind the Baker Plan for Western Sahara [ 10 грудня 2006 у Wayback Machine.], Middle East Report Online, 1 August 2003. Retrieved 24 August 2006.
  30. (англ.) Deadly Clashes as Morocco Breaks Up Western Sahara Camp. BBC News. 11 вересня 2010. Процитовано 13 листопада 2010. 
  31. (англ.) New expulsions of Spanish citizens from Western Sahara. El País. 14 листопада 2010. 
  32. (англ.) Black, Ian (12 листопада 2010). Deadly Clashes Stall Western Sahara-Morocco Peace Talks. The Guardian. Процитовано 15 листопада 2010. 
  33. . Архів оригіналу за 29 квітня 2019. Процитовано 2 грудня 2018. 
  34. (англ.) Lederer, Edith M. (30 серпня 2016). . Chicago Tribune. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 17 жовтня 2016. 
  35. ↑ (англ.) Morocco latest country to normalise ties with Israel in US-brokered deal. bbc.com. 10 грудня 2020. 
  36. (англ.) Trump, Donald J. [realdonaldtrump] (10 грудня 2020). Morocco recognized the United States in 1777. It is thus fitting we recognize their sovereignty over the Western Sahara. (Твіт). Процитовано 10 грудня 2020 — через Твіттер. 
  37. Thobhani, Akbarali (2002). Western Sahara Since 1975 Under Moroccan Administration: Social, Economic, and Political Transformation. Edwin Mellen Press. ISBN 0-7734-7173-1. 
  38. ↑ (англ.) . Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 12 травня 2012. 
  39. (англ.) First foreign diplomatic post opens in Western Sahara. Arab News. 18 грудня 2019. 
  40. (англ.) Sahara: Gambia Opens Consulate in Dakhla, Dealing another Hard Blow to Polisario. Sahara News. 7 січня 2020. 
  41. Sahara: Guinea Opens Consulate in Dakhla, Another Diplomatic Setback for Polisario. Sahara News. 17 січня 2020. 
  42. (англ.) Gabon Opens Consulate General in Laayoune. Sahara News. 17 січня 2020. 
  43. (англ.) Elshamy, Mosa'ab (9 січня 2021). US Consulate a turning point for disputed Western Sahara. Associated Press. 
  44. . SPS. 12 лютого 2012. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 10 серпня 2012. 
  45. Kerry Kennedy, President of the RFK (25 серпня 2012). A Brush With Morocco's Secret Police in Laayoune, Moroccan-Occupied Western Sahara (PHOTOS). Robert F. Kennedy Center for Justice and Human Rights. Процитовано 1 вересня 2012. 
  46. *Maroc/Algérie. Bluff et petites manœuvres [ 15 січня 2016 у Wayback Machine.], Telquel, not in English[неавторитетне джерело]
    • Aljazeera.net [ 2014-03-22 у Wayback Machine.], not in English
    • . La Gazette Du Maroc (фр.). 28 лютого 2005. Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 12 травня 2012. 
    • Jugement Dernier, Maroc Hebdo International, not in English [ 9 вересня 2006 у Wayback Machine.]
    • Le Drame des 40.000, cinemanageria.ifrance.com, not in English [ 16 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
    • Mohamed Elyazghi au Matin du Sahara: Solution politique au Sahara et refondation de nos relations avec Alger [ 10 вересня 2006 у Wayback Machine.], USFP, not in English[неавторитетне джерело]
    • . Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. 
    • Revue de Presse des Quotidiens [ 2009-01-07 у Wayback Machine.] [ 7 січня 2009 у Wayback Machine.]
  47. (англ.) . Web.amnesty.org. Архів оригіналу за 14 листопада 2007. Процитовано 13 лютого 2012. 
  48. (англ.) Western Sahara – Sahara Occidental – Akhbar Es-Sahra 2. Arso.org. Процитовано 13 лютого 2012. 
  49. (англ.) Morocco's Memorandum to UN unveils Algiers' responsibility in Sahara conflict, political parties [ 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.], Arabic News, Morocco-Algeria, Politics, 29 September 2004
  50. *Morocco/Western Sahara: Broken Promises: The Equity and Reconciliation Commission and its Follow-up. Amnesty.org. 6 січня 2010. Процитовано 1 лютого 2012. 
  51. . Human Rights Watch. 9 грудня 2005. Архів оригіналу за 23 липня 2008. Процитовано 13 листопада 2011. 
  52. Western Sahara: Keeping It Secret – The United Nations Operation in the Western Sahara. Human Rights Watch. Процитовано 13 листопада 2011. 
  53. Western Sahara *. Freedomhouse.org. 10 травня 2004. Архів оригіналу за 3 жовтня 2009. Процитовано 13 листопада 2011. 
  54. *. rsf.org. 22 лютого 2007. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 15 квітня 2017. 
    • . rsf.org. 26 травня 2005. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017. 
    • . rsf.org. 16 червня 2005. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017. 
    • . rsf.org. 13 квітня 2005. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017. 
    • . rsf.org. 16 червня 2004. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017. 
    • . rsf.org. 20 грудня 2005. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017. 
    • Appeal court upholds exorbitant damages award against Journal Hebdomadaire. rsf.org. 18 квітня 2006. Процитовано 15 квітня 2017. 
  55. Report of the OHCHR to Western Sahara & the refugee camps in Tindouf 2006. Процитовано 13 листопада 2011. 
  56. Human rights in Morocco & Western Sahara. Derechos.org. Процитовано 13 листопада 2011. 
  57. Wave of arrests in Western Sahara. Defendinternational.com. 31 серпня 2007. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 13 листопада 2011. 
  58. . Defendinternational.com. 15 січня 2008. Архів оригіналу за 2 грудня 2011. Процитовано 13 листопада 2011. 
  59. Western Sahara: UPDATE – Human rights defenders on hunger strike in protest at continued arbitrary detention. Frontlinedefenders.org. Процитовано 13 листопада 2011. 
  60. Western Sahara: Severe beating of human rights defender, Mr Mohammed al-Tahleel by security forces. Frontlinedefenders.org. Процитовано 13 листопада 2011. 
  61. Western Sahara: Torture and solitary confinement of human rights defender Mr Yahya Mohamed el Hafed Aaza. Frontlinedefenders.org. Процитовано 13 листопада 2011. 
  62. . Frontlinedefenders.org. Архів оригіналу за 5 грудня 2011. Процитовано 13 листопада 2011. 
  63. Sahara occidental : Arrestation de M. Duihi Hassan - MAR 001 / 0210 / OBS 024. Fédération internationale pour les droits humains. 
  64. Harcèlement à l'encontre de Mme Elghalia Dijim et M. Duihi Hassan - MAR 003 / 1109 / OBS 166. Fédération internationale pour les droits humains. 
  65. Détentions arbitraires – Poursuites judiciaires – Mauvais traitements. Fidh.org. 8 листопада 2011. Процитовано 13 листопада 2011. 
  66. Nouvelle condamnation d'un militant sahraoui.. Fédération internationale pour les droits humains. 
  67. FIDH. Après l'interdiction de trois hebdomadaires au Maroc, RSF et la FIDH dénoncent une décision inique et inacceptable. Процитовано 3 жовтня 2014. 
  68. Gesellschaft fuer bedrohte Voelker – Society for Threatened Peoples. . Gfbv.de. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 1 лютого 2012. 
  69. Gesellschaft fuer bedrohte Voelker – Society for Threatened Peoples. . Gfbv.de. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 13 листопада 2011. 
  70. Norwegian Refugee Council (15 лютого 2014). Occupied Country, Displaced People [Updated]. nrc.no. Процитовано 15 квітня 2017. 
  71. (англ.) . 11 грудня 2005. Архів оригіналу за 11 грудня 2005. Процитовано 13 листопада 2011. 
  72. (англ.) . Esisc.net. Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 13 листопада 2011. 
  73. ESISC — комерційна фірма у сфері консультування, що базується у Брюсселі, серед клієнтів якої є посольство Марокко в Бельгії.
  74. (англ.) Konstantina Isidoros. [ 27 серпня 2017 у Wayback Machine.] // ACAS Concerned Africa Scholars, BULLETIN N°85 – SPRING 2010
  75. Джейкоб Манді — доцент катедри вивчення миру і конфліктів в Колґейтському університеті
  76. (англ.) Jacob Mundi. Failed States. Ungoverned Areas, and Safe Havens: The Terrorization of the Western Sahara Peace Process // Fonkem Achankeng. Nationalism and Intra-State Conflicts in the Postcolonial World. Lexington Books, 2015, ISBN 1498500269, 9781498500265. Pp.139–140. "Decades later, substitute "'Al-Qaeda" for "Communism" and the discourse is essentially the same. One of the first major salvos in the Moroccan offensive to link Polisario to Al-Qaeda was a series of think tank reports paid for by the royal palace (Moniquet, 2005, 2008). When a Moroccan newsmagazine, Le Journal hebdomadaire (9 December 2005), dared expose the fact that the European Strategic Intelligence and Security Institute was being paid to tar and feather Polisario, thus began the regime's successful five-year campaign to drive one of the few independent media voices out of existence. Morocco even enlisted its academic voices to aid in the terrorization of the Western Sahara peace process by linking Al-Qaeda to Polisario. "
  77. (фр.) Quatrème Commission: Le Maroc rest attaché au plan de règlement et a la tenue d'un référendum transparent au Sahara Occidental. United Nations. Процитовано 13 листопада 2011. 
  78. (англ.) . Arabicnews.com. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 12 травня 2012. 
  79. ↑ (англ.) . Cia.gov. Архів оригіналу за 12 червня 2007. Процитовано 12 травня 2012. 
  80. ↑ (англ.) Chris Brazier (December 1998). . New Internationalist Magazine (297). Архів оригіналу за 18 грудня 2002. Процитовано 12 травня 2012. 
  81. (англ.) "Explosive Ordnance Disposal and technical survey in Polisario-controlled areas of Western Sahara," [ 24 березня 2012 у Wayback Machine.] Project proposal, February 2006, pp. 2–4, quoted in Land Mine Report, Western Sahara, footnote 15 and 17.
  82. (англ.) MINURSO homepage – mandate. United Nations. Процитовано 13 листопада 2011. 
  83. ↑ (англ.) Bhatia, Michael (2001). Western Sahara under Polisario Control: Summary Report of Field Mission to the Sahrawi Refugee Camps (near Tindouf, Algeria). Arso.org. Процитовано 12 травня 2012. 
  84. (англ.) . Архів оригіналу за 19 вересня 2011. Процитовано 13 листопада 2011. 
  85. (англ.) [1] [ 2011-05-26 у Wayback Machine.] Commemoration of the Saharawi Republic's 30th anniversary in the liberated territories of Western Sahara Press Service, 27 February 2006[неавторитетне джерело] Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 1385: attempt to concatenate global 'arch_text' (a nil value).
  86. Шаблон:UN document
  87. (англ.) The sands time forgot. The Economist. Процитовано 2 січня 2019. 
  88. (англ.) Nicolas Niarchos (29 грудня 2018). Is One of Africa's Oldest Conflicts Finally Nearing Its End?. The New Yorker. Процитовано 2 січня 2019. 

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Za hidna Saha ra arab الصحراء الغربية berber Taneẓṛuft Tutrimt isp Sahara Occidental kolishnya Ispanska Sahara spirna teritoriya na pivnichnomu zahodi Afriki sho mezhuye na pivnochi z Marokko na shodi z Alzhirom na pivdni z Mavritaniyeyu na zahodi omivayetsya Atlantichnim okeanom Blizko 20 teritoriyi kontrolyuyetsya samoprogoloshenoyu Saharskoyu Arabskoyu Demokratichnoyu Respublikoyu SADR a reshta 80 teritoriyi znahodyatsya v administruvanni susidnogo Marokko Plosha yiyi poverhni stanovit 266 tisyach km Ce odna z najmensh naselenih krayin u sviti sho skladayetsya v osnovnomu z pustelnih rivnin Naselennya ocinyuyetsya trohi bilsh nizh 500 000 cholovik 2 z kotrih majzhe 40 zhivut v El Ayuni najbilshomu misti Zahidnoyi Sahari Za hidna Saha raarab الصحراء الغربية isp Sahara Occidentalberber Taneẓṛuft TutrimtKrayina Marokko Saharska Arabska Demokratichna RespublikaStolicya El AyunNaselennya 584 000 v 2016 1 Plosha 266 000 km Movi Arabska movaIspanska movaReligiya IslamChas UTCValyuta Marokkanskij dirhamZ 1963 roku Zahidnu Saharu okupovanu Ispaniyeyu do 1975 roku bulo vklyucheno do spisku OON shodo nesamovryadnih teritorij na vimogu Marokko 3 Ce najmensh naselena teritoriya v comu spisku vrahovuyuchi yiyi nevelike naselennya i bezumovno najbilsha za plosheyu 1965 roku Generalna Asambleya OON uhvalila svoyu pershu rezolyuciyu shodo Zahidnoyi Sahari prosyachi Ispaniyu dekolonizuvati teritoriyu 4 Rik po tomu Generalna Asambleya uhvalila novu rezolyuciyu z prohannyam pro provedennya v Ispaniyi referendumu z pitannya samoviznachennya 5 1975 roku Ispaniya peredala administrativnij kontrol nad teritoriyeyu spilnomu upravlinnyu Marokko yake oficijno pretenduye na teritoriyu z 1957 roku 6 ta Mavritaniyi 5 Spalahnula vijna mizh cimi krayinami ta sahravijskim nacionalistichnim ruhom Frontom POLISARIO yakij progolosiv SADR z uryadom u vignanni v alzhirskomu Tindufi Zreshtoyu Mavritaniya vidklikala svoyi pretenziyi 1979 roku a Marokko zabezpechilo sobi faktichnij kontrol nad bilshoyu chastinoyu krayu vklyuchayuchi usi veliki mista i bilshist prirodnih resursiv Organizaciya Ob yednanih Nacij vvazhaye Front POLISARIO zakonnim predstavnikom sahravijskogo narodu i stverdzhuye sho sahravi mayut pravo na samoviznachennya 7 8 Z momentu pidpisannya ugodi pro pripinennya vognyu za pidtrimki Organizaciyi Ob yednanih Nacij 1991 roku dvi tretini krayu vklyuchno z bilshoyu chastinoyu uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu perebuvayut pid upravlinnyam uryadu Marokko za movchaznoyi pidtrimki Franciyi i Spoluchenih Shtativ Ameriki a reshta pid SADR za pidtrimki Alzhiru 9 Na mizhnarodnomu rivni taki krayini yak rosijska federaciya zajnyali zagalom dvoznachnu i nejtralnu poziciyu shodo domagan kozhnoyi storoni ta napolyagali abi obidvi storoni domovilisya pro mirne vregulyuvannya I Marokko i Polisario namagalisya posiliti svoyi domagannya shlyahom nakopichennya oficijnogo viznannya osoblivo z boku afrikanskih azijskih ta latinoamerikanskih derzhav Front Polisario otrimav oficijne viznannya SADR u 46 derzhavah i nabuv rozshirenogo chlenstva v Afrikanskomu soyuzi Marokko zaruchilosya pidtrimkoyu svoyeyi poziciyi z boku uryadiv kilkoh afrikanskih krayin a takozh bilshoyi chastini musulmanskogo svitu j Ligi arabskih derzhav 10 V oboh vipadkah viznannya za ostanni dva desyatilittya prodovzhuvalisya i skasovuvalisya zalezhno vid rozvitku vidnosin pevnih krayin iz Marokko Do 2020 roku zhodna derzhava chlen Organizaciyi Ob yednanih Nacij nikoli oficijno ne viznavala suverenitet Marokko nad chastinami Zahidnoyi Sahari 11 12 13 2020 roku SShA viznali suverenitet Marokko nad Zahidnoyu Saharoyu v obmin na normalizaciyu vidnosin Marokko ta Izrayilyu 14 1984 roku poperednik Afrikanskogo soyuzu Organizaciya Afrikanskoyi Yednosti viznala SADR odnim iz svoyih povnopravnih chleniv iz takim zhe statusom sho j Marokko cherez sho Marokko vislovilo protest prizupinivshi svoye chlenstvo v OAYe Marokko bulo povtorno prijnyato do Afrikanskogo soyuzu 30 sichnya 2017 roku zabezpechivshi mirne vregulyuvannya superechlivih vimog mizh Marokko i SADR ta zupinivshi rozshirennya svogo viklyuchnogo vijskovogo kontrolyu za rahunok budivnictva dodatkovih stin Poki yihnij konflikt ne bude ostatochno virisheno Afrikanskij soyuz ne robitime zhodnih oficijnih zayav shodo kordonu sho rozdilyaye suverenni teritoriyi Marokko i SADR u Zahidnij Sahari Natomist Afrikanskij Soyuz bere uchast u misiyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij shob pidtrimuvati pripinennya vognyu i dosyagti mirnoyi ugodi mizh dvoma jogo chlenami Afrikanskij soyuz nadaye mirotvorchij kontingent misiyi OON rozgornutoyi zadlya naglyadu za bufernoyu zonoyu poblizu faktichnoyi mezhi stin zbudovanih Marokko v Zahidnij Sahari Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 Rannya istoriya 2 2 Ispanska provinciya 2 3 Pragnennya do nezalezhnosti 2 4 Zatrimka referendumu ta Plan vregulyuvannya 2 5 Plan Bejkera 2 6 2010 ti roki 2 7 2020 ti roki 3 Politika 3 1 Prava lyudini 4 Administrativnij podil 4 1 Marokkanski regioni ta provinciyi 4 2 Saharska Arabska Demokratichna Respublika 5 Zemelni i nacionalni spori 6 Prirodni resursi 7 Demografiya 8 Div takozh 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaGeografiya RedaguvatiDokladnishe Geografiya Zahidnoyi Sahari Peresihne ozero Dajt Um SaadZahidna Sahara roztashovana na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Zahidnoyi Afriki i na porozi Pivnichnoyi Afriki Iz zahodu omivayetsya shidnimi vodami Atlantichnogo okeanu mezhuye z Marokko na pivnochi Alzhirom na pivnichnomu shodi ta Mavritaniyeyu na shodi ta pivdni 15 Kanarski ostrovi Ispaniya Marokko AlzhirAtlantichnij okean MavritaniyaAtlantichnij okean Mavritaniya MavritaniyaKraj znahoditsya sered najposushlivishih i najnespriyatlivishih misc na planeti a zemlya vzdovzh uzberezhzhya ye nizkoyu ploskoyu pusteleyu sho postupovo zdijmayetsya osoblivo na pivnochi do nevelikih gor do 600 m zavvishki na shidnij storoni Hocha navesni u cij oblasti mozhut vinikati raptovi poveni postijnih vodotokiv nemaye Inodi proholodna priberezhna techiya mozhe viklikati tuman i ryasnu rosu Vlitku panuye nadzvichajna speka iz serednimi maksimumami 43 45 C u lipni i serpni vzimku dni takozh velmi spekotni iz serednimi maksimumami vid 25 do 30 C Utim u pivnichnij chastini krayu vnochi stovpchik termometra mozhe opuskatisya nizhche 0 S a v grudni i sichni buvayut zamorozki hocha j ridko Zahidna Sahara mistit chotiri nazemni ekoregioni saharski galofiti seredzemnomorski akaciyevo arganovi suhi lisi i sokoviti zarosti atlantichna priberezhna pustelya a takozh pivnichnosaharski stepi ta ridkolissya 16 Zahidna Sahara v Africi Topografiya Zahidnoyi SahariIstoriya Redaguvati Ispanska Zahidna Sahara v 1960Dokladnishe Istoriya Zahidnoyi SahariRannya istoriya Redaguvati Dokladnishe Litochislennya istoriyi sererskogo narodu ta Istoriya sererskogo naroduNajdavnishimi vidomimi zhitelyami Zahidnoyi Sahari buli berberi getulijci Zalezhno vid viku dzherela rimskoyi epohi opisuyut cej kraj yak naselenij getulijskimi avtololami abo getulijskimi plemenami darada Berberska spadshina dosi proyavlyayetsya u regionalnij toponimiyi a takozh u nazvah plemen Inshimi rannimi zhitelyami Zahidnoyi Sahari mogli buti negroyidni bafuri 17 a piznishe sereri Z chasom bafuri buli zamineni abo poglineni berberomovnim naselennyam yake zreshtoyu svoyeyu chergoyu zlilosya z arabskimi kochovimi plemenami beni hassan Prihid islamu 8 stolittya vidigrav vazhlivu rol u rozvitku regionu Magriba Torgivlya rozvivalasya a cya teritoriya mogla buti odnim iz shlyahiv dlya karavaniv osoblivo mizh marokkanskim Marrakeshem i Timbuktu v Mali 11 stolittya arabi makili menshe 200 cholovik oselilisya v Marokko perevazhno v dolini richki Draa mizh richkami Muluya Tafilalt i Taurirt 18 Pid kinec panuvannya halifatu Almohadiv miscevij susskij pravitel zaklikav beni hassan pidplem ya arabiv makiliv pridushiti povstannya Povstanci oselilisya v odnomu z poselen ksariv v Susi ta kontrolyuvali taki mista yak Tarudant 18 Pid chas pravlinnya dinastiyi Marinidiv beni hassan povstali ale zaznali porazki vid sultana i vtekli za peresohlu richku Saguya el Hamra 18 19 Vidtodi beni hassan uvijshli u postijni stichki iz saharskimi kochovimi berberami lamtunami Priblizno za p yat stolit vnaslidok skladnogo procesu akulturaciyi ta zmishuvannya sho sposterigalisya v riznih krayinah Magribu i Pivnichnoyi Afriki deyaki z korinnih berberskih plemen zmishalisya z arabskimi plemenami makiliv ta utvorili kulturu vinyatkovu dlya Marokko i Mavritaniyi Ispanska provinciya Redaguvati Dokladnishe Ispanska Sahara Zahidna Sahara 1876 rokuHocha pochatkovij interes Ispaniyi do Zahidnoyi Sahari buv zoseredzhenij na vikoristanni yiyi yak portu dlya rabotorgivli do 1700 h rokiv Ispaniya perevela ekonomichnu diyalnist na saharskomu uzberezhzhi do komercijnogo ribalstva 20 Pislya ugodi mizh yevropejskimi kolonialnimi derzhavami na Berlinskij konferenciyi 1884 roku pro podil sfer vplivu v Africi Ispaniya zahopila kontrol nad Zahidnoyu Saharoyu i zrobila yiyi ispanskoyu koloniyeyu oskilki kraj znahoditsya navproti ispanskih Kanarskih ostroviv 21 Pislya 1939 roku i z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni cya teritoriya perebuvala u vidanni Ispanskogo Marokko Yak naslidok Ahmed Belbashir Haskuri golova kabinetu generalnij sekretar uryadu ispanskogo Marokko spivpracyuvav iz ispancyami u vibori gubernatoriv u comu regioni Zahidnosaharski lordi yaki vzhe obijmali pomitni posti napriklad chleni sim yi Maa El Ajnayin predstavili rekomendovanij spisok kandidativ u novi gubernatori Razom iz ispanskim verhovnim komisarom Belbashir vibrav iz cogo spisku Pid chas shorichnogo svyatkuvannya dnya narodzhennya Magometa ci lordi vshanuvali halifa shob pokazati loyalnist do marokkanskoyi monarhiyi Ispanskij i francuzkij protektorati v Marokko ta Ispanskij Sahari 1912Zgodom ispanske kolonialne pravlinnya pochalo rujnuvatisya razom iz zagalnoyu hvileyu dekolonizaciyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni kolishni volodinnya ta protektorati Pivnichnoyi ta Subsaharskoyi Afriki otrimali nezalezhnist vid yevropejskih derzhav Ispanska dekolonizaciya jshla povilnishe ale vnutrishnij politichnij i socialnij tiski u materikovij chastini Ispaniyi posilivsya naprikinci pravlinnya Fransisko Franka Namitilosya svitove pragnennya do povnoyi dekolonizaciyi Ispaniya pochala shvidko pozbavlyatisya bilshoyi chastini kolonialnih volodin sho zalishilisya Do 1974 75 rokiv uryad poobicyav provesti referendum shodo nezalezhnosti Zahidnoyi Sahari Vodnochas Marokko i Mavritaniya yaki mali istorichni ta konkoretni posyagannya na suverenitet nad krayem stverdzhuvali sho yihnya derzhava bula shtuchno vidokremlena vid yihnih istorichnih zemel yevropejskimi kolonialnimi imperiyami Alzhir yakij takozh mezhuvav z cim krayem z pidozroyu stavivsya do yihnih vimog oskilki Marokko takozh posyagalo na alzhirski vilayeti Tinduf i Beshar Vislovivshis za te shob procesom dekolonizaciyi keruvala Organizaciya Ob yednanih Nacij alzhirskij uryad pid kerivnictvom Huari Bumedyena 1975 roku zobov yazavsya nadavati dopomogu Frontu POLISARIO yakij vistupav proti domagan Marokko i Mavritaniyi i vimagav povnoyi nezalezhnosti Zahidnoyi Sahari Dokladnishe Konsultativnij visnovok Mizhnarodnogo sudu shodo Zahidnoyi SahariOON sprobuvala virishiti ci superechki za dopomogoyu viyiznoyi misiyi naprikinci 1975 roku a takozh za rishennyam Mizhnarodnogo sudu MS Ostannij viznav sho Zahidna Sahara dijsno mala istorichni zv yazki z Marokko ta Mavritaniyeyu ale nedostatni shobi dovesti suverenitet zhodnoyi z derzhav nad krayem pid chas ispanskoyi kolonizaciyi Takim chinom naselennya teritoriyi malo pravo na samoviznachennya 6 listopada 1975 roku Marokko zapochatkuvalo Zelenij marsh na Zahidnu Saharu 350 000 bezzbrojnih marokkanciv zibralisya bilya mista Tarfaya na pivdni Marokko i chekali pokliku vid marokkanskogo korolya Hasana II shob peretnuti kordon mirnim marshem Za kilka dniv do cogo 31 zhovtnya marokkanski vijska vtorglisya v Zahidnu Saharu z pivnochi 22 Pragnennya do nezalezhnosti Redaguvati Sistema marokkanskih stin u Zahidnij Sahari stvorena v 1980 h rokah Vidznachennya tridcyatirichchya nezalezhnosti vid Ispaniyi na zvilnenih teritoriyah 2005 Dokladnishe Vijna v Zahidnij SahariV ostanni dni pravlinnya generala Franka ta pislya Zelenogo marshu uryad Ispaniyi pidpisav tristoronnyu ugodu z Marokko ta Mavritaniyeyu perejshovshi do peredachi teritoriyi 14 listopada 1975 roku Ugodi buli zasnovani na dvostoronnomu upravlinni ta Marokko i Mavritaniya perejshli do poglinannya zemel pri comu Marokko vzyalo pid sebe pivnichni dvi tretini Zahidnoyi Sahari yak svoyi pivdenni provinciyi a Mavritaniya vzyala pid kontrol pivdennu tretinu pid nazvoyu Tiris al Garbiya z ar Zahidnij Tiris Ispaniya pripinila svoyu prisutnist v Ispanskij Sahari protyagom troh misyaciv repatriyuvavshi ostanki pohovanih ispanciv zi svoyih cvintariv 23 Aneksiyam Marokko ta Mavritaniyi protistoyav Front POLISARIO yakij otrimav pidtrimku Alzhiru 24 Front rozpochav partizansku vijnu a 1979 roku Mavritaniya vijshla z ugod cherez tisk z boku Polisario vklyuchayuchi bombarduvannya mavritanskoyi stolici ta inshih ekonomichno vazhlivih ob yektiv Tak Marokko poshirilo svij kontrol na reshtu zemel Marokko namagalosya strimuvati partizaniv postupovo stvorivshi veliki pishani nasipi u pusteli vidomij yak Prikordonna stina abo Marokkanska stina yaka mala ne propuskati partizaniv 25 26 Bojovi diyi pripinilisya vnaslidok pripinennya vognyu 1991 roku pid naglyadom mirotvorchoyi misiyi MOONRZS vidpovidno do umov Planu vregulyuvannya OON Zatrimka referendumu ta Plan vregulyuvannya Redaguvati Referendum spochatku zaplanovanij na 1992 rik peredbachav nadannya miscevomu naselennyu viboru mizh nezalezhnistyu abo pidtverdzhennyam integraciyi z Marokko ale vin shvidko zastoporivsya 1997 roku H yustonska ugoda sprobuvala vidnoviti propoziciyu pro referendum ale dosi ne mala uspihu Stanom na 2010 rik peregovori shodo umov ne priveli do zhodnih istotnih dij V osnovi superechki lezhit pitannya pro te hto maye pravo buti zareyestrovanim dlya uchasti v referendumi i priblizno z 2000 roku Marokko vvazhaye sho oskilki nemaye ugodi shodo osib yaki b mali pravo golosu referendum ye nemozhlivim Tim chasom POLISARIO yak i ranishe napolyagaye na chitkomu referendumi z nezalezhnosti utim ne proponuyuchi virishennya pitannya shodo prava reyestruvannya osib zadlya uchasti v nomu Obidvi storoni zvinuvachuyut odna odnu u zatyaguvanni referendumu POLISARIO napolyagaye na tomu shob dozvoliti golosuvati lishe tih kogo zachisleno do spiskiv perepisu naselennya Ispaniyi 1974 roku div nizhche todi yak Marokko napolyagaye sho perepis buv pomilkovim cherez uhilennya vid splati podatkiv i domagayetsya vklyuchennya chleniv sahravijskih plemen sho vtekli na pivnich Marokko vid ispanskogo vtorgnennya 19 stolittya Zusillya specpredstavnikiv OON porozumitisya dlya oboh storin ne mali uspihu Do 1999 OON viyavila blizko 85 000 viborciv majzhe polovina z kotrih prozhivala v pidporyadkovanih Marokko chastinah Zahidnoyi Sahari abo Pivdennogo Marokko a inshi buli rozkidani mizh tindufskimi taborami bizhenciv Mavritaniyeyu ta inshimi miscyami vignannya POLISARIO prijnyav cej spisok viborciv yak i poperednij spisok predstavlenij OON obidva spochatku buli zasnovani na perepisi naselennya Ispaniyi 1974 roku ale Marokko vidmovilosya i oskilki vidhileni kandidati viborci rozpochali proceduru masovih oskarzhen napolyaglo na poosibnomu rozglyadi kozhnoyi zayavi Ce znovu zupinilo proces Za slovami delegaciyi NATO sposterigachi MOONRZS za viborami zayavili 1999 roku koli bezvihid trivala i nadali sho yaksho kilkist viborciv ne zbilshitsya znachno shansi budut dosit slabki na boci SADR Na 2001 roku proces po suti zajshov u gluhij kut i Generalnij sekretar OON vpershe poprosiv storoni vivchiti inshi treti shlyahi virishennya Tak nevdovzi pislya H yustonskoyi ugodi 1997 r Marokko oficijno zayavilo sho bilshe nemaye neobhidnosti vklyuchati variant nezalezhnosti do byuletenya zaproponuvavshi natomist avtonomiyu Erik Dzhensen gravshij administrativnu rol u MOONRZS pisav sho zhodna iz storin ne pogoditsya na reyestraciyu viborciv u yakij yim sudilosya prograti Plan Bejkera Redaguvati Dokladnishe Plan BejkeraYak osobistij poslanec Generalnogo sekretarya Dzhejms Bejker vidvidav usi storoni ta pidgotuvav dokument vidomij yak Plan Bejkera 27 Ce obgovoryuvalosya Radoyu Bezpeki Organizaciyi Ob yednanih Nacij 2000 roku i peredbachalo stvorennya Zahidnosaharskoyi avtonomiyi za yakoyu cherez p yat rokiv mav buti referendum Kozhnij lyudini yaka perebuvaye na teritoriyi bude dozvoleno golosuvati nezalezhno vid miscya narodzhennya ta nezalezhno vid ispanskogo perepisu naselennya Jogo bulo vidhileno oboma storonami hocha spochatku buv zasnovanij na marokkanskij propoziciyi Zgidno z proyektom Bejkera desyatki tisyach pereselenciv z vlasne Marokko yaki Polisario rozglyadaye yak chuzhozemciv a Marokko yak zakonnih meshkanciv cogo krayu otrimayut pravo golosu na sahravijskomu referendumi pro nezalezhnist vodnochas byuleten dlya golosuvannya bude rozdileno natroye shlyahom vklyuchennya neviznachenoyi avtonomiyi she bilshe pidrivayuchi prihilnikiv nezalezhnosti Marokko takozh bulo dozvoleno trimati svoye vijsko u comu krayi ta zberigati kontrol nad usima pitannyami bezpeki yak za roki avtonomiyi tak i pid chas viboriv 2002 roku marokkanskij korol zayaviv sho ideya referendumu zastarila oskilki ne mozhe buti zdijsnena 28 Polisario zaperechiv sho ce stalosya lishe cherez vidmovu korolya dozvoliti comu statisya 2003 roku bulo oficijno oprilyudneno novu versiyu planu z deyakimi dopovnennyami sho viznachayut povnovazhennya Zahidnosaharskoyi avtonomiyi roblyachi yiyi mensh zalezhnoyu vid marokkanskoyi peredachi povnovazhen Vin takozh nadav dodatkovu informaciyu pro proces referendumu abi jogo bulo vazhche zagalmuvati chi pidirvati Cej drugij proyekt shiroko vidomij yak Bejker II bulo prijnyato Polisario yak osnova dlya peregovoriv na podiv bagatoh 29 Ce oznachalo vidmovilennya Polisario vid poperednoyi poziciyi shodo vedennya peregovoriv lishe na osnovi zrazkiv identifikaciyi viborciv 1991 roku tobto ispanskogo perepisu Pislya cogo proyekt shvidko otrimav shiroku mizhnarodnu pidtrimku kulminaciyeyu yakoyi stalo odnostajne shvalennya planu Radoyu Bezpeki OON vlitku 2003 roku 2010 ti roki Redaguvati Avtomobil MOONRZS livoruch ta post Frontu POLISARIO pravoruch na pivdni Zahidnoyi Sahari 2017 rikU zhovtni 2010 roku bulo stvoreno tabir Gadajm Izik nepodalik El Ayuna na znak protestu peremishenih sahravijciv proti skrutnih umov yihnogo zhittya U nomu meshkalo ponad 12 000 osib U listopadi 2010 roku marokkanski sili bezpeki uvijshli do taboru Gadajm Izik rano vranci vikoristovuyuchi vertoloti ta vodometi shob zmusiti lyudej piti Front POLISARIO zayaviv sho marokkanski sili bezpeki vbili 26 richnogo protestuvalnika u tabori ale Marokko vidkidaye ci zvinuvachennya Protestuvalniki v El Ayuni kidali kaminnya v policiyu ta pidpalyuvali shini j avtivki Takozh bulo pidpaleno kilka budivel zokrema televizijnu stanciyu Oficijni osobi Marokko zayavili sho vnaslidok zavorushen bulo vbito p yatero spivrobitnikiv sluzhbi bezpeki 30 15 listopada 2010 roku marokkanskij uryad zvinuvativ alzhirski specsluzhbi v ulashtuvanni i finansuvanni taboru Gadajm Izik iz namirom destabilizuvati region Ispansku presu zvinuvatili u rozgortanni kampaniyi dezinformaciyi na pidtrimku sahravijskih dij a vsim inozemnim reporteram zaboronili v yizhdzhati u kraj a vzhe prisutnih vislali zvidti 31 Protest spivpav iz novim raundom peregovoriv v OON 32 2016 roku Yevropejskij soyuz zayaviv sho Zahidna Sahara ne ye chastinoyu marokkanskoyi teritoriyi 33 U berezni 2016 roku Marokko vislalo ponad 70 civilnih spivrobitnikiv OON z MOONRZS cherez natyagnuti stosunki pislya togo yak Pan Gi Mun nazvav marokkansku aneksiyu Zahidnoyi Sahari okupaciyeyu 34 2020 ti roki Redaguvati U listopadi 2020 roku pripinennya vognyu mizh Frontom POLISARIO ta Marokko bulo porusheno sho prizvelo do zbrojnih zitknen mizh storonami 10 grudnya 2020 roku Spolucheni Shtati Ameriki ogolosili sho viznayut povnij suverenitet Marokko nad Zahidnoyu Saharoyu v obmin na ustalennya vidnosin Marokko iz Izrayilem 14 35 36 Politika Redaguvati Kontrolno propusknij punkt marokkanskoyi policiyi u peredmisti El AyunaDiv takozh Politika Zahidnoyi Sahari ta Zovnishnya politika Marokko Suverenitet nad Zahidnoyu Saharoyu zaperechuyetsya mizh Marokko i Frontom POLISARIO a jogo pravovij status zalishayetsya nevirishenim Organizaciya Ob yednanih Nacij vvazhaye kraj nesamovryadnoyu teritoriyeyu Formalno Marokko keruyetsya dvopalatnim parlamentom pri konstitucijnij monarhiyi Ostanni vibori do nizhnoyi palati parlamentu bulo viznano mizhnarodnimi sposterigachami dosit vilnimi i spravedlivimi Pevni povnovazhennya taki yak pravo priznachati uryad i rozpuskati parlament zalishayutsya u rukah monarha Pidporyadkovani Marokko chastini Zahidnoyi Sahari rozdileno na kilka provincij yaki rozglyadayutsya korolivstvom jogo nevid yemnimi chastinami Marokkanskij uryad znachnoyu miroyu subsiduye pidvladni jomu zahidnosaharski provinciyi zavdyaki znizhenim tarifam na palivo i suputnim subsidiyam shob zaspokoyiti nacionalistichne inakomislennya ta zaluchiti sahravijskih pereselenciv do vlasne Marokko 37 Uryad u vignanni samoprogoloshenoyi Saharskoyi Arabskoyi Demokratichnoyi Respubliki SADR ye formoyu odnopartijnoyi parlamentskoyi i prezidentskoyi sistemi ale vidpovidno do yiyi konstituciyi pislya dosyagnennya nezalezhnosti yiyi bude peretvoreno na bagatopartijnu sistemu Narazi vona bazuyetsya v pidvleglih yij taborah bizhenciv v alzhirskomu Tindufi Vin takozh kontrolyuye chastinu Zahidnoyi Sahari na shid vid Marokkanskoyi stini vidomu sered prihilnikiv Frontu yak Zvilneni teritoriyi U cij oblasti meshkaye duzhe nevelike naselennya yake za ocinkami stanovit blizko 30 000 kochovikiv 38 Uryad Marokko rozglyadaye yiyi yak nichijnu zemlyu sho patrulyuyetsya vijskami OON Uryad SADR vijska yakogo takozh patrulyuyut cyu oblast progolosiv roztashovani v comu rajoni sela Bir Lelu i Tifariti timchasovoyu ta majbutnoyu stolicyami SADR 18 grudnya 2019 Komorski Ostrovi stali pershoyu krayinoyu sho vidkrila konsulstvo v El Ayuni na pidtrimku domagan Marokko na Zahidnu Saharu 39 U sichni 2020 roku Gambiya 40 ta Gvineya 41 vidkrili konsulstva u Dakhli a Gabon zhe vidkriv generalne konsulstvo v El Ayuni 42 U ramkah ugodi pro normalizaciyu vidnosin mizh Marokko ta Izrayilem SShA vidkrili timchasove konsulstvo v Dakhli v sichni 2021 roku yak perehod do stvorennya postijnogo konsulstva v najblizhchomu majbutnomu 35 43 Prava lyudini Redaguvati Sangar tverdinya chasiv zahidnosaharskogo konfliktu Tverdinyu pobudovano zi skel na vershini plato z vidom na Grart Chuchia v Al Gada Zahidna Sahara Sangar zvernenij na pivnich i jmovirno buv zbudovanij sahravijcyami u 1980 h rokah Sahravijskij pravozahisnik Ali Salem Tamek v marokkanskij v yaznici Ajt Mellul 44 Dokladnishe Prava lyudini v Zahidnij SahariKonflikt u Zahidnij Sahari prizviv do serjoznih porushen prav lyudini pro sho postijno povidomlyayut zovnishni reporteri j aktivisti 45 yak peredusim peremishennya desyatkiv tisyach saharskogo civilnogo naselennya z krayu vignannya desyatkiv tisyach marokkanskih mirnih zhiteliv alzhirskim uryadom z Alzhiru 46 ta chislenni zhertvi vijni i gonin U roki vijni 1975 1991 obidvi storoni zvinuvachuvali odna odnu u napadah na mirnih zhiteliv Zayavi Marokko pro terorizm POLISARIO yak pravilo majzhe ne mayut pidtrimki za kordonom SShA YeS AS ta OON vidmovlyayutsya vklyuchati grupu do svoyih spiskiv teroristichnih organizacij Kerivniki POLISARIO zayavlyayut sho voni ideologichno vistupayut proti terorizmu i napolyagayut na tomu abi kolektivni pokarannya ta nasilnicki zniknennya sahravijskih mirnih zhiteliv 47 vvazhalisya derzhavnim terorizmom vzhe z boku Marokko 48 Sho Marokko sho POLISARIO dodatkovo zvinuvachuyut odin odnogo v porushenni prav lyudini po vidnoshennyu do naselennya yake perebuvaye pid yihnim kontrolem u chastinah Zahidnoyi Sahari pidvladih Marokko tak i v tindufskih taborah bizhenciv v Alzhiri vidpovidno Marokko i taki organizaciyi yak France Libertes vvazhayut sho Alzhir nese pryamu vidpovidalnist za zlochini skoyeni na jogo teritoriyi ta zvinuvachuyut krayinu v bezposerednij uchasti u takih porushennyah 49 Marokko neodnorazovo kritikuvalosya za svoyi diyi v Zahidnij Sahari z boku mizhnarodnih pravozahisnih organizacij zokrema Mizhnarodna amnistiya 50 Naglyad za pravami lyudini HRW 51 52 Svitova organizaciya proti katuvan OMCT Dim svobodi 53 Reporteri bez kordoniv RSF 54 Mizhnarodnij komitet Chervonogo Hresta Upravlinnya Verhovnogo komisara OON z prav lyudini 55 Derechos Human Rights 56 Defend International 57 58 Mizhnarodnij fond zahistu pravozahisnikiv Front Line 59 60 61 62 Mizhnarodna federaciya za prava lyudini FIDH 63 64 65 66 67 Tovaristvo zahistu vrazlivih narodiv STPI 68 69 Norvezka rada u spravah bizhenciv NRC 70 Div takozh Spisok pravozahisnih organizacij po krayinam POLISARIO piddavsya kritici z boku francuzkoyi organizaciyi France Libertes za povodzhennya z marokkanskimi vijskovopolonenimi 71 a takozh zgidno zi zvitami belgijskogo komercijnogo konsultacijnogo tovaristva ESISC za zagalnu povedinku Frontu v tindufskih taborah bizhenciv 72 73 Socialnij antropolog pusteli Sahara Konstantina Isidoros zayavila sho i 2005 go i 2008 roku ESISC opublikuvav dva majzhe odnakovi zviti v yakih podavalasya nibito spotvorena pravda pro te yak POLISARIO rozvivayetsya u bik islamskogo terorizmu i radikalizmu ta mizhnarodnoyi zlochinnosti Za slovami Isidoros brehnya vochevid vidigraye u comu zviti osoblive znachennya 74 Dzhejkob Mundi 75 vvazhaye cej zvit chastinoyu marokkanskoyi propagandi spryamovanoyi na diskreditaciyu Frontu POLISARIO 76 Nizka kolishnih posadovih osib POLISARIO en yaki perejshli na bik Marokko zvinuvachuyut Front u porushenni prav lyudini ta izolyaciyi naselennya v Tindufi 77 78 Administrativnij podil Redaguvati Nacionalna sahravijska policiyaMarokkanski regioni ta provinciyi Redaguvati Tri marokkanski regioni znahodyatsya v mezhah abo chastkovo v Zahidnij Sahari Region Gulmim Vadi Nun Provinciya Assa Zag Region El Ayun Sakiya el Hamra Provinciya Budzhdur Provinciya Es Semara Provinciya El Uyun Provinciya Tarfaya Region Dakhla Ued ed Dahab Provinciya Ausserd Provinciya Ued ed DahabSaharska Arabska Demokratichna Respublika Redaguvati Vilayah DaerahMarokko kontrolyuye zemli na zahid vid nasipiv prikordonnoyi stini todi yak Sahravijska Respublika kontrolyuye zemli na shid div mapu Zemelni i nacionalni spori RedaguvatiDokladnishe Politichnij status Zahidnoyi SahariDiv takozh Rezolyuciya Radi Bezpeki Organizaciyi Ob yednanih Nacij 1979 roku Zahidnu Saharu bulo rozdileno mizh Marokko i Mavritaniyeyu u kvitni 1976 roku pri comu Marokko pridbalo dvi tretini pivnichnih zemel 79 Vidkoli Mavritaniya pid tiskom partizaniv POLISARIO vidmovilasya vid usih domagan na svoyu chastinu v serpni 1979 roku Marokko nezabarom pislya cogo zajnyalo cyu ploshinu i z togo chasu vstanovilo administrativnij kontrol nad usim krayem 79 Oficijno marokkanskij uryad nazivaye Zahidnu Saharu Pivdennimi provinciyami sho skladayutsya z regioniv Rio de Oro ta Sakiya el Hamra Chastina sho ne perebuvaye pid kontrolem uryadu Marokko ce smuga zemli mizh marokkanskoyu stinoyu ta faktichnoyu mezheyu z Alzhirom div na mapi MOONRZS Front Polisario stverdzhuye sho keruye Vilnoyu zonoyu vid imeni SADR Region patrulyuyut sili POLISARIO 80 a dostup obmezhenij navit sered sahravijciv cherez suvorij saharskij klimat vijskovij konflikt ta bezlichi nazemnih min i nerozirvanih snaryadiv Landmine Action UK provela poperedni doslidzhennya vidvidavshi kontrolovanij Polisario rajon Zahidnoyi Sahari u zhovtni 2005 roku ta lyutomu berezni 2006 roku Polova ocinka na okolicyah Bir Lahlu Tifariti i prikordonnih nasipiv pokazala sho najshilnishi skupchennya min znahodyatsya pered nasipami Mini zakladali zigzagami na vidstani do odnogo metra odna vid odnoyi a na okremih dilyankah nasipiv po tri ryadi min Ye takozh nasipi v zoni pidporyadkovani Marokko navkolo Dakhli i vid Buzhdura vklyuchayuchi Es Semaru na marokkanskomu kordoni Prote zakladannya min ne obmezhuvalosya okolicyami prikordonnoyi stini oskilki okupovani Frontom poselennya taki yak Bir Lahlu i Tifariti ye otochenimi minami vstanovlenimi marokkanskimi vijskami 81 Nezvazhayuchi na ce cim krayem mandruyut i naselyayut bagato sahravijskih kochovikiv z tindufskih taboriv bizhenciv v Alzhiri ta sahravijskih gromad u Mavritaniyi 38 U comu rajoni takozh prisutni sili MOONRZS Organizaciyi Ob yednanih Nacij Sili OON naglyadayut za pripinennyam vognyu mizh Polisario ta Marokko uzgodzhenim u Plani vregulyuvannya 1991 roku 82 Sili Polisario Sahravijskoyi narodno vizvolnoyi armiyi u comu rajoni rozdileni na sim vijskovih regioniv kozhen z kotrih kontrolyuyetsya vishim komandirom pidporyadkovanim prezidentu Polisario samoprogoloshenoyi Saharskoyi Arabskoyi Demokratichnoyi Respubliki 80 83 Zagalna chiselnist partizanskogo vijska Polisario prisutnya v comu rajoni ye nevidomoyu ale vvazhayetsya sho vona nalichuye kilka tisyach cholovik nezvazhayuchi na te sho bagato kombatantiv buli demobilizovani cherez pripinennya vognyu 83 Veliki politichni sahravijski zahodi taki yak z yizdi Polisario ta zasidannya Sahravijskoyi nacionalnoyi radi parlament SADR u vignanni provodyatsya u Vilnij zoni osoblivo v Tifariti i Bir Lelu oskilki politichno i simvolichno vazhlivo vesti politichni spravi na sahravijskij teritoriyi 2005 roku MOONRZS podala skargu do Radi Bezpeki Organizaciyi Ob yednanih Nacij na vijskovi manevri zi spravzhnim vognem yaki poshiryuyutsya na zoni obmezhenogo dostupu z boku Marokko 84 Zoseredzhennya sil na oznamenuvannya 30 richchya Saharskoyi Respubliki 85 zaznalo zasudzhennya z boku Organizaciyi Ob yednanih Nacij 86 oskilki ce bulo vvazhano prikladom porushennya rezhimu pripinennya vognyu cherez zoseredzhennya takoyi velikoyi kilkosti sil u comu rajoni Naprikinci 2009 roku marokkanski vijska proveli vijskovi manevri poblizu Um Drejgi v zoni vidchuzhennya porushivshi rezhim pripinennya vognyu Obidvi storoni zvinuvachuyutsya v takih porushennyah z boku OON ale z 1991 roku zhodna zi storin ne robila doteper serjoznih vorozhih dij Mirni peregovori za pidtrimki OON pershi za shist rokiv mizh Marokko ta Polisario vidbulisya v Zhenevi 5 grudnya 2018 roku j obidvi storoni pogodilisya zustritisya znovu cherez kilka misyaciv dlya podalshih peregovoriv 87 88 Pid chas spilnogo marokkansko mavritanskogo kontrolyu nad krayem pidporyadkovana Mavritaniyi chastina yaka priblizno vidpovidala suchasnij Sakiya el Hamra bula vidoma yak Tiris al Garbiya Zahidnij Tiris Prirodni resursi RedaguvatiZahidna Sahara maye bagati prirodni resursi Providne misce sered nih zajmayut fosforiti Perspektivni rodovisha uranu zaliznih i midnih rud rtuti kam yanih solej Priberezhni vodi bagati na ribu Demografiya RedaguvatiZa ocinkami naselennya v lipni 2005 roku stanovilo 373 008 osib u 2010 roci 405 210 lyudej v 2015 roci 586 000 lyudej v bilshosti ce arabi i arabizovani berberi bagato hto z nih vede kochovij sposib zhittya Pri comu za ocinkami blizko 40 tisyach zhivut u Vilnij zoni i blizko 100 tisyach osib u taborah bizhenciv v Alzhiri Na 1000 cholovik shorichno pripadaye 39 54 narodzhen i 11 49 smertej takozh na 1000 novonarodzhenih pripadaye 69 66 smertej Serednya trivalist zhittya cholovikiv 52 roki zhinok 56 73 rokiv Serednya narodzhuvanist na zhinku 4 3 ditini Diti do 14 rokiv stanovlyat 44 9 vsogo naselennya dorosli vid 15 do 64 rokiv 52 8 i litni lyudi starshi za 65 rokiv lishe 2 3 Majzhe 100 naselennya spoviduyut islam u 1975 roci v regioni prozhivalo ponad 20 000 katolikiv odnak do 2007 roku vnaslidok peresliduvan i emigraciyi yih zalishilosya priblizno 100 lyudej Bilshist naselennya spilkuyutsya marokkanskim dialektom arabskoyi movi Bagato lyudej takozh volodiyut ispanskoyu movoyu i vikoristovuyut yiyi yak movu mizhnacionalnogo spilkuvannya Portal Afrika Div takozh RedaguvatiSaharska Arabska Demokratichna Respublika Spisok ssavciv Zahidnoyi Sahari PolisarioPrimitki Redaguvati United Nations Statistics Division 2015 Western Sahara Summary Statistics UN data Arhiv originalu za 10 lipnya 2017 Procitovano 20 listopada 2016 angl Department of Economic and Social Affairs Population Division 2009 World Population Prospects Table A 1 2008 revision United Nations Arhiv originalu za 18 bereznya 2009 Procitovano 12 bereznya 2009 angl Mariano Aguirre Vers la fin du conflit au Sahara occidental Espoirs de paix en Afrique du Nord Latine Arhivovano 13 listopada 2013 u Wayback Machine in Le Monde diplomatique Novembre 1997 angl United Nations General Assembly 16 grudnya 1965 Resolutions Adopted by the General Assembly During Its Twentieth Session Resolution 2072 XX Question of Ifni and Spanish Sahara Arhiv originalu za 10 travnya 2019 Procitovano 18 chervnya 2022 a b angl Milestones in the Western Sahara conflict Arhiv originalu za 27 lyutogo 2012 isp Gonzalez Campo Julio Documento de Trabajo num 15 DT 2004 Las pretensiones de Marruecos sobre los territorios espanoles en el norte de Africa 1956 2002 Real Instituto Elcano s 6 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 angl Stefan Ganzle Benjamin Leruth Jarle Trondal 15 listopada 2019 Differentiated Integration and Disintegration in a Post Brexit Era Taylor amp Francis s 191 ISBN 978 0 429 64884 7 Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 18 chervnya 2022 angl United Nations General Assembly Resolution 34 37 The Question of Western Sahara undocs org angl United Nations 21 listopada 1979 A RES 34 37 Arhiv originalu za 5 lipnya 2018 Procitovano 28 bereznya 2017 angl Baehr Peter R The United Nations at the End of the 1990s 1999 page 129 angl Arab League Withdraws Inaccurate Moroccan maps Arabic News Regional Morocco Politics 17 grudnya 1998 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2013 angl Report of the Secretary General on the situation concerning Western Sahara paragraph 37 p 10 2 bereznya 1993 Arhiv originalu za 4 chervnya 2020 Procitovano 4 zhovtnya 2014 angl Watch Western Sahara Resource Western Sahara not part of EFTA Morocco free trade agreement wsrw org www wsrw org Arhiv originalu za 28 grudnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2017 angl International law allows the recognition of Western Sahara Stockholm Center for International Law and Justice 7 listopada 2015 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2017 Procitovano 18 chervnya 2022 a b angl Magid Jacob 10 grudnya 2020 Historic decision Israel and Morocco agree on full ties as soon as possible Times of Israel Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano 10 grudnya 2020 Western Sahara Facts History amp Map Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 27 travnya 2020 angl Dinerstein Eric ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 ISSN 0006 3568 PMC 5451287 PMID 28608869 doi 10 1093 biosci bix014 angl Handloff Robert The West Sudanic Empires Federal Research Division of the Library of Congress Arhiv originalu za 11 travnya 2011 Procitovano 3 veresnya 2009 a b v angl History of Ibn Khaldun Volume 6 pp80 90 by ibn Khaldun Rawd al Qirtas Ibn Abi Zar Besenyo Janos Western Sahara Publikon 2009 P 49 angl ICE Conflict Case ZSahara american edu 17 bereznya 1997 Arhiv originalu za 25 sichnya 2012 Procitovano 13 listopada 2011 Janos Besenyo 2009 Western Sahara Pecs Publikon Publishers ISBN 978 963 88332 0 4 Tomas Barbulo La historia prohibida del Sahara Espanol Destino Imago mundi Volume 21 2002 Page 292 Algeria Claims Spanish Sahara Is Being Invaded The Monroe News Star 1 sichnya 1976 Procitovano 19 zhovtnya 2016 cherez Newspapers com angl McNeish Hannah 5 chervnya 2015 Western Sahara s Struggle for Freedom Cut Off By a Wall Al Jazeera Procitovano 17 zhovtnya 2016 Is One of Africa s Oldest Conflicts Finally Nearing Its End Newyorker com 29 grudnya 2018 Procitovano 30 grudnya 2018 For the past forty years tens of thousands of Moroccan soldiers have manned a wall of sand that curls for one and a half thousand miles through the howling Sahara The vast plain around it is empty and flat interrupted only by occasional horseshoe dunes that traverse it But the Berm as the wall is known is no natural phenomenon It was built by the Kingdom of Morocco in the nineteen eighties and it s the longest defensive fortification in use today and the second longest ever after China s Great Wall angl Shablon UN document angl CountryWatch Interesting Facts of the World Countrywatch com Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2008 Procitovano 13 listopada 2011 angl Shelley Toby Behind the Baker Plan for Western Sahara Arhivovano 10 grudnya 2006 u Wayback Machine Middle East Report Online 1 August 2003 Retrieved 24 August 2006 angl Deadly Clashes as Morocco Breaks Up Western Sahara Camp BBC News 11 veresnya 2010 Procitovano 13 listopada 2010 angl New expulsions of Spanish citizens from Western Sahara El Pais 14 listopada 2010 angl Black Ian 12 listopada 2010 Deadly Clashes Stall Western Sahara Morocco Peace Talks The Guardian Procitovano 15 listopada 2010 Morocco Suffers Legal Setback As EU Official Declares Western Sahara Not Part Of Morocco Arhiv originalu za 29 kvitnya 2019 Procitovano 2 grudnya 2018 angl Lederer Edith M 30 serpnya 2016 UN Document Says Morocco Violated Western Sahara Cease Fire Chicago Tribune Arhiv originalu za 10 kvitnya 2020 Procitovano 17 zhovtnya 2016 a b angl Morocco latest country to normalise ties with Israel in US brokered deal bbc com 10 grudnya 2020 angl Trump Donald J realdonaldtrump 10 grudnya 2020 Morocco recognized the United States in 1777 It is thus fitting we recognize their sovereignty over the Western Sahara Tvit Procitovano 10 grudnya 2020 cherez Tvitter Thobhani Akbarali 2002 Western Sahara Since 1975 Under Moroccan Administration Social Economic and Political Transformation Edwin Mellen Press ISBN 0 7734 7173 1 a b angl Norwegian Refugee Council Report Western Sahara Occupied country displaced people 2008 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2012 Procitovano 12 travnya 2012 angl First foreign diplomatic post opens in Western Sahara Arab News 18 grudnya 2019 angl Sahara Gambia Opens Consulate in Dakhla Dealing another Hard Blow to Polisario Sahara News 7 sichnya 2020 Sahara Guinea Opens Consulate in Dakhla Another Diplomatic Setback for Polisario Sahara News 17 sichnya 2020 angl Gabon Opens Consulate General in Laayoune Sahara News 17 sichnya 2020 angl Elshamy Mosa ab 9 sichnya 2021 US Consulate a turning point for disputed Western Sahara Associated Press Violent aggression against the Saharawi political prisoners in Sale SPS 12 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 8 lipnya 2014 Procitovano 10 serpnya 2012 Kerry Kennedy President of the RFK 25 serpnya 2012 A Brush With Morocco s Secret Police in Laayoune Moroccan Occupied Western Sahara PHOTOS Robert F Kennedy Center for Justice and Human Rights Procitovano 1 veresnya 2012 Maroc Algerie Bluff et petites manœuvres Arhivovano 15 sichnya 2016 u Wayback Machine Telquel not in English neavtoritetne dzherelo Aljazeera net Arhivovano 2014 03 22 u Wayback Machine not in English La Repudiation massive de l Algerie des colonels La Gazette Du Maroc fr 28 lyutogo 2005 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2007 Procitovano 12 travnya 2012 Jugement Dernier Maroc Hebdo International not in English Arhivovano 9 veresnya 2006 u Wayback Machine Le Drame des 40 000 cinemanageria ifrance com not in English Arhivovano 16 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Mohamed Elyazghi au Matin du Sahara Solution politique au Sahara et refondation de nos relations avec Alger Arhivovano 10 veresnya 2006 u Wayback Machine USFP not in English neavtoritetne dzherelo La mal vie des Marocains d Algerie Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2007 Revue de Presse des Quotidiens Arhivovano 2009 01 07 u Wayback Machine Arhivovano 7 sichnya 2009 u Wayback Machine angl Amnesty International Working to Protect Human Rights Web amnesty org Arhiv originalu za 14 listopada 2007 Procitovano 13 lyutogo 2012 angl Western Sahara Sahara Occidental Akhbar Es Sahra 2 Arso org Procitovano 13 lyutogo 2012 angl Morocco s Memorandum to UN unveils Algiers responsibility in Sahara conflict political parties Arhivovano 14 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Arabic News Morocco Algeria Politics 29 September 2004 Morocco Western Sahara Broken Promises The Equity and Reconciliation Commission and its Follow up Amnesty org 6 sichnya 2010 Procitovano 1 lyutogo 2012 Morocco Western Sahara No more half measures Addressing enforced disappearances in Morocco and Western Sahara Amnesty org 28 serpnya 2009 Procitovano 1 lyutogo 2012 Morocco Western Sahara Further Information on UA 16 08 Fear of unfair imprisonment Prisoners of conscience Health concern Amnesty org Procitovano 1 lyutogo 2012 Morocco Western Sahara Three years imprisonment for putting a profile of Prince Moulay Rachid on Facebook Amnesty org 25 lyutogo 2008 Procitovano 1 lyutogo 2012 Morocco Western Sahara New arrests and allegations of torture of Sahrawi human rights defenders Amnesty org 31 lipnya 2005 Procitovano 1 lyutogo 2012 Morocco Western Sahara Justice must begin with torture inquiries Amnesty org 21 chervnya 2005 Procitovano 1 lyutogo 2012 Morocco Western Sahara Torture of detainees must end Amnesty org 23 chervnya 2004 Procitovano 1 lyutogo 2012 Morocco Western Sahara Torture in the anti terrorism campaign the case of Temara detention centre Amnesty org 23 chervnya 2004 Procitovano 1 lyutogo 2012 Morocco Western Sahara Briefing to the Committee against torture November 2003 Amnesty org 11 listopada 2003 Procitovano 1 lyutogo 2012 Morocco Western Sahara reports of secret detention and torture on the rise Amnesty org 21 lyutogo 2003 Procitovano 1 lyutogo 2012 Morocco and Western Sahara Human Rights Amnestyusa org Arhiv originalu za 3 travnya 2011 Procitovano 13 listopada 2011 Morocco Western Sahara Activists Need Fair Trial Human Rights Watch 9 grudnya 2005 Arhiv originalu za 23 lipnya 2008 Procitovano 13 listopada 2011 Western Sahara Keeping It Secret The United Nations Operation in the Western Sahara Human Rights Watch Procitovano 13 listopada 2011 Western Sahara Freedomhouse org 10 travnya 2004 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2009 Procitovano 13 listopada 2011 Swedish photographer expelled from Western Sahara a day after his arrest rsf org 22 lyutogo 2007 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 Journalist assaulted in the name of Moroccan control of Western Sahara rsf org 26 travnya 2005 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 Journalists working in Western Sahara face assaults arrests and harassment rsf org 16 chervnya 2005 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 Western Sahara government corruption and palace life are all off limits for the press rsf org 13 kvitnya 2005 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 Two Norwegian journalists threatened with expulsion rsf org 16 chervnya 2004 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 Morocco puts US censorship busting site Anonymizer com on its black list rsf org 20 grudnya 2005 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2017 Procitovano 15 kvitnya 2017 Appeal court upholds exorbitant damages award against Journal Hebdomadaire rsf org 18 kvitnya 2006 Procitovano 15 kvitnya 2017 Report of the OHCHR to Western Sahara amp the refugee camps in Tindouf 2006 Procitovano 13 listopada 2011 Human rights in Morocco amp Western Sahara Derechos org Procitovano 13 listopada 2011 Wave of arrests in Western Sahara Defendinternational com 31 serpnya 2007 Arhiv originalu za 21 sichnya 2013 Procitovano 13 listopada 2011 Morocco Protect And Preserve Mass Grave Sites Defendinternational com 15 sichnya 2008 Arhiv originalu za 2 grudnya 2011 Procitovano 13 listopada 2011 Western Sahara UPDATE Human rights defenders on hunger strike in protest at continued arbitrary detention Frontlinedefenders org Procitovano 13 listopada 2011 Western Sahara Severe beating of human rights defender Mr Mohammed al Tahleel by security forces Frontlinedefenders org Procitovano 13 listopada 2011 Western Sahara Torture and solitary confinement of human rights defender Mr Yahya Mohamed el Hafed Aaza Frontlinedefenders org Procitovano 13 listopada 2011 Western Sahara Systematic repression of human rights defenders Frontlinedefenders org Arhiv originalu za 5 grudnya 2011 Procitovano 13 listopada 2011 Sahara occidental Arrestation de M Duihi Hassan MAR 001 0210 OBS 024 Federation internationale pour les droits humains Harcelement a l encontre de Mme Elghalia Dijim et M Duihi Hassan MAR 003 1109 OBS 166 Federation internationale pour les droits humains Detentions arbitraires Poursuites judiciaires Mauvais traitements Fidh org 8 listopada 2011 Procitovano 13 listopada 2011 Nouvelle condamnation d un militant sahraoui Federation internationale pour les droits humains FIDH Apres l interdiction de trois hebdomadaires au Maroc RSF et la FIDH denoncent une decision inique et inacceptable Procitovano 3 zhovtnya 2014 Gesellschaft fuer bedrohte Voelker Society for Threatened Peoples EU ignores violations of human rights in Morocco Gfbv de Arhiv originalu za 28 sichnya 2012 Procitovano 1 lyutogo 2012 Gesellschaft fuer bedrohte Voelker Society for Threatened Peoples Almost 700 arrested in the year 2006 Gfbv de Arhiv originalu za 28 sichnya 2012 Procitovano 13 listopada 2011 Norwegian Refugee Council 15 lyutogo 2014 Occupied Country Displaced People Updated nrc no Procitovano 15 kvitnya 2017 angl The Conditions of Detentions of the Moroccan POWs Detained in Tindouf Algeria 11 grudnya 2005 Arhiv originalu za 11 grudnya 2005 Procitovano 13 listopada 2011 angl The Polisario Front and the IRA Two approaches to the process of negotiation Esisc net Arhiv originalu za 18 veresnya 2011 Procitovano 13 listopada 2011 ESISC komercijna firma u sferi konsultuvannya sho bazuyetsya u Bryusseli sered kliyentiv yakoyi ye posolstvo Marokko v Belgiyi angl Konstantina Isidoros Western Sahara and the United States geographical imaginings Arhivovano 27 serpnya 2017 u Wayback Machine ACAS Concerned Africa Scholars BULLETIN N 85 SPRING 2010 Dzhejkob Mandi docent katedri vivchennya miru i konfliktiv v Kolgejtskomu universiteti angl Jacob Mundi Failed States Ungoverned Areas and Safe Havens The Terrorization of the Western Sahara Peace Process Fonkem Achankeng Nationalism and Intra State Conflicts in the Postcolonial World Lexington Books 2015 ISBN 1498500269 9781498500265 Pp 139 140 Decades later substitute Al Qaeda for Communism and the discourse is essentially the same One of the first major salvos in the Moroccan offensive to link Polisario to Al Qaeda was a series of think tank reports paid for by the royal palace Moniquet 2005 2008 When a Moroccan newsmagazine Le Journal hebdomadaire 9 December 2005 dared expose the fact that the European Strategic Intelligence and Security Institute was being paid to tar and feather Polisario thus began the regime s successful five year campaign to drive one of the few independent media voices out of existence Morocco even enlisted its academic voices to aid in the terrorization of the Western Sahara peace process by linking Al Qaeda to Polisario fr Quatreme Commission Le Maroc rest attache au plan de reglement et a la tenue d un referendum transparent au Sahara Occidental United Nations Procitovano 13 listopada 2011 angl Report Clan wars and unavoidable scission in Tindouf defectors Arabicnews com Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 12 travnya 2012 a b angl CIA The World Factbook 2006 Western Sahara 266 Cia gov Arhiv originalu za 12 chervnya 2007 Procitovano 12 travnya 2012 a b angl Chris Brazier December 1998 Up Against the Wall New Internationalist Magazine 297 Arhiv originalu za 18 grudnya 2002 Procitovano 12 travnya 2012 angl Explosive Ordnance Disposal and technical survey in Polisario controlled areas of Western Sahara Arhivovano 24 bereznya 2012 u Wayback Machine Project proposal February 2006 pp 2 4 quoted in Land Mine Report Western Sahara footnote 15 and 17 angl MINURSO homepage mandate United Nations Procitovano 13 listopada 2011 a b angl Bhatia Michael 2001 Western Sahara under Polisario Control Summary Report of Field Mission to the Sahrawi Refugee Camps near Tindouf Algeria Arso org Procitovano 12 travnya 2012 angl MINURSO complaint to the UN Security Council Spanish Arhiv originalu za 19 veresnya 2011 Procitovano 13 listopada 2011 angl 1 Arhivovano 2011 05 26 u Wayback Machine Commemoration of the Saharawi Republic s 30th anniversary in the liberated territories of Western Sahara Press Service 27 February 2006 neavtoritetne dzherelo Pomilka Lua u Modul Citation CS1 u ryadku 1385 attempt to concatenate global arch text a nil value Shablon UN document angl The sands time forgot The Economist Procitovano 2 sichnya 2019 angl Nicolas Niarchos 29 grudnya 2018 Is One of Africa s Oldest Conflicts Finally Nearing Its End The New Yorker Procitovano 2 sichnya 2019 Literatura RedaguvatiV I Golovchenko Zahidnoyi Sahari problema Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannya RedaguvatiZahidna Sahara Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zahidna Sahara amp oldid 39296629