www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рожева мапа Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично п

Рожева мапа

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.

Роже́ва ма́па (порт. Mapa cor-de-rosa) — невдалий проєкт утворення «мосту» суцільних колоніальних володінь через континентальні регіони Африканського континенту з метою консолідації Португальської Західної Африки та Португальської Східної Африки в єдину колоніальну імперію. В плани Королівства Португалія втрутилася Велика Британія, що переслідувала власні колоніальні інтереси. Британський ультиматум 1890 р. примусив Королівство Португалія відмовитися від подальших планів з реалізації цього проєкту.

Територіальні претензії Португалії в Африці

Коротка історія Редагувати

Так звана Рожева мапа була історичним документом, що був оприлюднений на Берлінському конгресі 1884—1885 рр. та представляв територіальні претензії Португалії, яка проголосила про свої права на широкі внутрішньоконтинентальні території між Анголою і Мозамбіком. Зараз в цьому регіоні розташовані Замбія, Зімбабве і Малаві. Територіальна суперечка з Великою Британією через зазначені території призвела до проголошення останньою ультиматуму Португалії, яка змушена була підкоритися, що сильно зашкодило репутації португальської монархії всередині країни.

Хронологія подій Редагувати

В останній третині XIX століття цікавість європейських держав до Африки багаторазово підвищилась, так само як і військово-економічні можливості по освоєнню її сировинної бази. Колоніальна експансія в Африці цікавила європейські країни передусім через наявність там дешевої робочої сили та нових ринків збуту товарів. Захоплення африканських територій було також важливим військово-стратегічним кроком, не кажучи вже про імперський престиж, який давала анексія тієї чи іншої території.

Португалія була найстаршою європейською державою, що почала колонізацію африканського континенту ще в XV столітті, тому в ході колонізації Африки Португалія мала хронологічну перевагу перед своїми пізнішими конкурентами, які включилися в бійку за Африку лише в XIX столітті. Серед нових держав були Велика Британія, Франція, Німеччина та Бельгія. На відміну від них Португалія, як і Іспанія, з початку XVII століття переживала глибокий економічний і соціальний занепад. При цьому британські впливи в самій Португалії були настільки значними, що вона сама вже фактично перетворилася на напівколонію Великої Британії.

Більш того, після втрати Бразилії 1822 р., Португальська колоніальна імперія, що мала тепер колонії лише в Африці та Азії, носила переважно таласократичний характер, тобто складалася з вузьких регіонів узбережжя, фортів та островів і не розповсюджувалася на широкі материкові області. Це робило Португалію вкрай уразливою.

Активізація Португалії в Африці Редагувати

Наперекір крайній господарській і соціальній відсталості самої Португалії, уряд країни вирішує мобілізувати всі ресурси для розширення колоніальних володінь в Африці. Давня історія португальських інтересів в Африці сприймалася майже як історичне право країни на володіння Африканським континентом. У XV—XVIII століттях зона португальського контролю повільно пересувалася вглиб континенту вслід за португальськими работорговцями, які в пошуках нових рабів змушені були просуватися вглиб континенту, хоча в цілому прогрес був невеликий. До 1870 р. лінія португальського контролю досягала щонайбільше 300—500 км від узбережжя. Але технологічний прогрес і гостра конкуренція змусили країну рухатися далі. Теоретична картографія також надихала португальців на утворення мосту між їхніми давніми володіннями в Анголі та Мозамбіці. 1877 р. розпочалась ціла серія португальських експедицій вглиб континенту, в яких брали участь Жуан де Андраде Корву, Ерменегілду Капелу, Роберту Івенш та Серпа Пінту. Метою португальського уряду, на відміну від інших європейських країн, зацікавлених здебільшого у здобутті сировини, було фактичне перетворення португальської Африки у другу Бразилію, тобто побудова величезного суцільного регіону, об'єднаного португальською мовою і католицтвом.

Література та джерела Редагувати

  • C E Nowell, (1982). The rose-coloured map: Portugal's attempt to build an African empire from the Atlantic to the Indian Ocean
  • W. G. Clarence-Smith, (1985). The Third Portuguese Empire 1825—1975: A Study in Economic Imperialism, Manchester University Press.ISBN 978-0-719-01719-3
  • P E Lovejoy, (2012). Transformations in Slavery, 3rd edition. Cambridge University Press ISBN 978-0-521-17618-7.
  • R J Hammond, (1966). Portugal and Africa 1815—1910: a Study in Uneconomic Imperialism, Stanford University Press. ISBN 0-804-70296-9
  • M Newitt, (1995). A History of Mozambique, London, Hurst & Co. ISBN 1-85065-172-8.
  • M Newitt, (1969). The Portuguese on the Zambezi: An Historical Interpretation of the Prazo system, Journal of African History Vol X, No 1.
  • J G Pike, (1969). Malawi: A Political and Economic History, London, Pall Mall Press.
  • J C Paiva de Andrada, (1885). Relatorio de uma viagem ás terras dos Landins, at Project Gutenberg, https://www.gutenberg.org/files/34041/34041-h/34041-h.htm
  • J C Paiva de Andrada, (1886). Relatorio de uma viagem ás terras do Changamira, at Project Gutenberg, https://www.gutenberg.org/ebooks/34040/34040-h/34040-h.htm
  • H. Livermore (1992). Consul Crawfurd and the Anglo-Portuguese Crisis of 1890, Portuguese Studies, Vol. 8.
  • C E Nowell, (1947). Portugal and the Partition of Africa, The Journal of Modern History, Vol. 19, No. 1.
  • A Keppel-Jones (1983) Rhodes and Rhodesia: The White Conquest of Zimbabwe 1884—1902, McGill-Queen's Press. ISBN 978-0-773-56103-8
  • General Act of the Berlin Conference. http://africanhistory.about.com/od/eracolonialism/l/bl-BerlinAct1885.htm
  • J McCraken, (2012). A History of Malawi, 1859—1966, Woodbridge, James Currey. ISBN 978-1-84701-050-6.
  • H V Livermore, (1966). A New History of Portugal, Cambridge University Press.
  • R I Rotberg, (1988). The Founder: Cecil Rhodes and the Pursuit of Power, Oxford University Press ISBN 978-0195049688
  • R I Rotberg, (1965). The Rise of Nationalism in Central Africa: The Making of Malawi and Zambia, 1873—1964, Cambridge (Mass), Harvard University Press.
  • F Axelson, (1967). Portugal and the Scramble for Africa, Johannesburg, Witwatersrand University Press.
  • F Tamburini, (2014) Il ruolo dell'Italia nella vertenza anglo-portoghese sui territori dell'Africa australe: dal mapa-cor-de-rosa al Barotseland (1886—1905), «Africana, rivista di studi extraeuropei».


Це незавершена стаття з історії Португалії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Rozhe va ma pa port Mapa cor de rosa nevdalij proyekt utvorennya mostu sucilnih kolonialnih volodin cherez kontinentalni regioni Afrikanskogo kontinentu z metoyu konsolidaciyi Portugalskoyi Zahidnoyi Afriki ta Portugalskoyi Shidnoyi Afriki v yedinu kolonialnu imperiyu V plani Korolivstva Portugaliya vtrutilasya Velika Britaniya sho peresliduvala vlasni kolonialni interesi Britanskij ultimatum 1890 r primusiv Korolivstvo Portugaliya vidmovitisya vid podalshih planiv z realizaciyi cogo proyektu Teritorialni pretenziyi Portugaliyi v Africi Zmist 1 Korotka istoriya 2 Hronologiya podij 3 Aktivizaciya Portugaliyi v Africi 4 Literatura ta dzherelaKorotka istoriya RedaguvatiTak zvana Rozheva mapa bula istorichnim dokumentom sho buv oprilyudnenij na Berlinskomu kongresi 1884 1885 rr ta predstavlyav teritorialni pretenziyi Portugaliyi yaka progolosila pro svoyi prava na shiroki vnutrishnokontinentalni teritoriyi mizh Angoloyu i Mozambikom Zaraz v comu regioni roztashovani Zambiya Zimbabve i Malavi Teritorialna superechka z Velikoyu Britaniyeyu cherez zaznacheni teritoriyi prizvela do progoloshennya ostannoyu ultimatumu Portugaliyi yaka zmushena bula pidkoritisya sho silno zashkodilo reputaciyi portugalskoyi monarhiyi vseredini krayini Hronologiya podij RedaguvatiV ostannij tretini XIX stolittya cikavist yevropejskih derzhav do Afriki bagatorazovo pidvishilas tak samo yak i vijskovo ekonomichni mozhlivosti po osvoyennyu yiyi sirovinnoyi bazi Kolonialna ekspansiya v Africi cikavila yevropejski krayini peredusim cherez nayavnist tam deshevoyi robochoyi sili ta novih rinkiv zbutu tovariv Zahoplennya afrikanskih teritorij bulo takozh vazhlivim vijskovo strategichnim krokom ne kazhuchi vzhe pro imperskij prestizh yakij davala aneksiya tiyeyi chi inshoyi teritoriyi Portugaliya bula najstarshoyu yevropejskoyu derzhavoyu sho pochala kolonizaciyu afrikanskogo kontinentu she v XV stolitti tomu v hodi kolonizaciyi Afriki Portugaliya mala hronologichnu perevagu pered svoyimi piznishimi konkurentami yaki vklyuchilisya v bijku za Afriku lishe v XIX stolitti Sered novih derzhav buli Velika Britaniya Franciya Nimechchina ta Belgiya Na vidminu vid nih Portugaliya yak i Ispaniya z pochatku XVII stolittya perezhivala glibokij ekonomichnij i socialnij zanepad Pri comu britanski vplivi v samij Portugaliyi buli nastilki znachnimi sho vona sama vzhe faktichno peretvorilasya na napivkoloniyu Velikoyi Britaniyi Bilsh togo pislya vtrati Braziliyi 1822 r Portugalska kolonialna imperiya sho mala teper koloniyi lishe v Africi ta Aziyi nosila perevazhno talasokratichnij harakter tobto skladalasya z vuzkih regioniv uzberezhzhya fortiv ta ostroviv i ne rozpovsyudzhuvalasya na shiroki materikovi oblasti Ce robilo Portugaliyu vkraj urazlivoyu Aktivizaciya Portugaliyi v Africi RedaguvatiNaperekir krajnij gospodarskij i socialnij vidstalosti samoyi Portugaliyi uryad krayini virishuye mobilizuvati vsi resursi dlya rozshirennya kolonialnih volodin v Africi Davnya istoriya portugalskih interesiv v Africi sprijmalasya majzhe yak istorichne pravo krayini na volodinnya Afrikanskim kontinentom U XV XVIII stolittyah zona portugalskogo kontrolyu povilno peresuvalasya vglib kontinentu vslid za portugalskimi rabotorgovcyami yaki v poshukah novih rabiv zmusheni buli prosuvatisya vglib kontinentu hocha v cilomu progres buv nevelikij Do 1870 r liniya portugalskogo kontrolyu dosyagala shonajbilshe 300 500 km vid uzberezhzhya Ale tehnologichnij progres i gostra konkurenciya zmusili krayinu ruhatisya dali Teoretichna kartografiya takozh nadihala portugalciv na utvorennya mostu mizh yihnimi davnimi volodinnyami v Angoli ta Mozambici 1877 r rozpochalas cila seriya portugalskih ekspedicij vglib kontinentu v yakih brali uchast Zhuan de Andrade Korvu Ermenegildu Kapelu Robertu Ivensh ta Serpa Pintu Metoyu portugalskogo uryadu na vidminu vid inshih yevropejskih krayin zacikavlenih zdebilshogo u zdobutti sirovini bulo faktichne peretvorennya portugalskoyi Afriki u drugu Braziliyu tobto pobudova velicheznogo sucilnogo regionu ob yednanogo portugalskoyu movoyu i katolictvom Literatura ta dzherela RedaguvatiC E Nowell 1982 The rose coloured map Portugal s attempt to build an African empire from the Atlantic to the Indian Ocean W G Clarence Smith 1985 The Third Portuguese Empire 1825 1975 A Study in Economic Imperialism Manchester University Press ISBN 978 0 719 01719 3 P E Lovejoy 2012 Transformations in Slavery 3rd edition Cambridge University Press ISBN 978 0 521 17618 7 R J Hammond 1966 Portugal and Africa 1815 1910 a Study in Uneconomic Imperialism Stanford University Press ISBN 0 804 70296 9 M Newitt 1995 A History of Mozambique London Hurst amp Co ISBN 1 85065 172 8 M Newitt 1969 The Portuguese on the Zambezi An Historical Interpretation of the Prazo system Journal of African History Vol X No 1 J G Pike 1969 Malawi A Political and Economic History London Pall Mall Press J C Paiva de Andrada 1885 Relatorio de uma viagem as terras dos Landins at Project Gutenberg https www gutenberg org files 34041 34041 h 34041 h htm J C Paiva de Andrada 1886 Relatorio de uma viagem as terras do Changamira at Project Gutenberg https www gutenberg org ebooks 34040 34040 h 34040 h htm H Livermore 1992 Consul Crawfurd and the Anglo Portuguese Crisis of 1890 Portuguese Studies Vol 8 C E Nowell 1947 Portugal and the Partition of Africa The Journal of Modern History Vol 19 No 1 A Keppel Jones 1983 Rhodes and Rhodesia The White Conquest of Zimbabwe 1884 1902 McGill Queen s Press ISBN 978 0 773 56103 8 General Act of the Berlin Conference http africanhistory about com od eracolonialism l bl BerlinAct1885 htm J McCraken 2012 A History of Malawi 1859 1966 Woodbridge James Currey ISBN 978 1 84701 050 6 H V Livermore 1966 A New History of Portugal Cambridge University Press R I Rotberg 1988 The Founder Cecil Rhodes and the Pursuit of Power Oxford University Press ISBN 978 0195049688 R I Rotberg 1965 The Rise of Nationalism in Central Africa The Making of Malawi and Zambia 1873 1964 Cambridge Mass Harvard University Press F Axelson 1967 Portugal and the Scramble for Africa Johannesburg Witwatersrand University Press F Tamburini 2014 Il ruolo dell Italia nella vertenza anglo portoghese sui territori dell Africa australe dal mapa cor de rosa al Barotseland 1886 1905 Africana rivista di studi extraeuropei nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Portugaliyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rozheva mapa amp oldid 36501157